23 червня на базі Національного університету «Києво-Могилянська академія» відбувся семінар “Актуальні проблеми сучасної теології”, організований Науково-навчальним центром «Інститут богословських студій» НаУКМА, Науково-дослідницьким центром дослідження релігій НПУ ім. М.П. Драгоманова, Ресурсно-дослідницьким центром Євро-Азіатської акредитаційної асоціації (Є-ААА) та Відділом розвитку освіти Є-ААА.

Учасники події поставили за мету визначити коло актуальних проблем сучасної теології, які можуть стати темами майбутніх наукових досліджень в Україні.

У заході взяли участь понад п’ятдесят учасників, які вже здійснюють або ще планують наукові дослідження в галузі теології, зокрема, викладачі, аспіранти і студенти богословських та загальноосвітніх навчальних закладів. Організатори семінару сподівалися, що для усіх, хто зацікавлений в теологічних дослідженнях, ця зустріч стане своєчасною нагодою, щоб познайомитися з сучасним станом розвитку теологічних дисциплін, актуальними проблемними полями та перспективними напрямами для майбутніх науково-теологічних пошуків.

Доповідачами семінару були запрошені відомі українські богослови основних християнських традицій. У заході взяли участь представники православних, греко-католицької та римо-католицької церков, а також протестантські богослови.

Широке представництво різних напрямів християнської теології значно збагатило семінар та розширило діапазон дискусій. Спираючись на досвід і особливості власних традицій віри, доповідачі окреслили цілий ряд важливих, можемо сказати, програмних для майбутнього розвитку української теології тем.

Під час доповіді о. Войчека Сурувки про богослов'я народу Божого та зв’язок богослов'я з життям Церкви

Зокрема, хочеться передусім наголосити на важливості тези о. Войчека Сурувки OP, ліценціата теології, директора Інституту релігійних наук ім. св. Томи Аквінського в Києві, про те, що богослов’я повинно розвиватися у нерозривному зв’язку з життям народу Божого. Ґрунтуючи свої міркування на творах Й. Ратцінгера, о. Войчек підкреслив недостатність однієї лише раціональності для створення справді християнського богослов’я. Це завдання досяжне лише за умови збереження зв’язку богослов’я зі святістю і з життям церкви.

Зважаючи на цю обставину, доповідач закликав учасників семінару розпочати осмислення взаємопов’язаності догматичного богослов’я і духовності, а також не оминати увагою проблеми простих людей, зокрема, війни та зумовлених нею світоглядних та моральних викликів.

У цьому сенсі тези католицького теолога виявилися суголосними з міркуваннями протестантського богослова, доктора філософських наук, професора кафедри філософії Українського католицького університету М.М.Черенкова. Центральний мотив його доповіді – ідея про те, що соціальна реальність вимагає від церкви богословської реакції на зовнішні до церковного буття виклики та злободенні питання життя суспільства. Від теології сьогодні очікується не стільки повторення традиційних апологетичних конструкцій, скільки християнське осмислення соціальних трансформацій, їх релігійних смислів, що, в свою чергу, ставить перед українськими богословами завдання відмовитися від традиційного імперативу асоціальності та відкрити для себе соціальність як справжній locus theologicus, адже саме у соціальній реальності Бог відкриває себе людству.

Михайло Черенков доповідає на тему "Соціальна теологія як theologia prima нашого часу"

Значимість доповіді М. Черенкова посилюється ще й тим, що доповідач сформулював цілий ряд перспективних і актуальних напрямів теологічних досліджень. Зокрема, мова йде про теологічну герменевтику соціальних подій, соціальну есхатологію, соціальну критику та соціальну теологію Царства.

Зазначимо, що тримаючи у полі зору вітчизняні суспільні та церковні реалії, доповідачі намагалися мислити з урахуванням актуальних напрямів сучасної теології та філософії. У цьому сенсі показовою може бути доповідь архім. Кирила (Говоруна), PhD.

Доповідь архімандрита Кирила (Говоруна) була присвячена темі "Церква у категоріях аналітичної філософії"

Науковий співробітник Єльського університету, заступник декана Богословської академії святого Ігнатія у Швеції архім. Кирило (Говорун) обмірковував можливість та необхідність нової еклезіальної мови, яка б дозволила говорити про церкву у категоріях аналітичної філософії та феноменології.

Про сучасну філософську теологію, її головні тенденції та проблеми доповідав також доктор філософських наук, доцент кафедри філософії Київського національного університету ім. Т. Шевченка А.О. Баумейстер. Знаний дослідник творчості Томи Аквінського наголошував на перспективах використання надбань аналітичної філософії, з властивим їй інклюзивно-плюралістичним типом раціональності, у встановленні діалогу теології з іншими науками.

Про сучасну філософську теологію, її головні тенденції та проблеми розказав Андрій Баумейстер

Про дослідження теології як наукову і освітню проблему доповідав Ю.П. Чорноморець, доктор філософських наук, професор кафедри культурології Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. Опонуючи тезам декількох попередніх виступів, він наголосив, що церква мислить богословськи не виходячи з якихось методологічних чи філософських передумов, а з огляду на покладену на неї Богом відповідальність за цей світ. У постмодерністському суспільстві, зазначив Ю.П. Чорноморець, більше не існує межі між священним і профанним просторами, відтак теологам необхідно перейти від дискурсу про владу, інструменти і завоювання, в тому числі й інтелектуальне, до дискурсу відповідальності. Крім цього, на думку православного теолога, зміст і мова теологізування не є наперед даними, їх не можна запозичити з якихось філософських теорій, натомість вони виникають у момент акту сповідництва, яскравим прикладом якого було служіння християнських церков під час Майдану.

Юрій Чорноморець представив свій погляд на дослідження теології та існуючі проблеми

Окрім доповідей, які були спрямовані на формулювання світоглядно-парадигмальних пріоритетів майбутнього поступу богослов’я в Україні, на семінарі прозвучав ряд виступів, що торкалися практичних аспектів дослідницької роботи. До прикладу, доктор богослов'я, декан філософсько-богословського факультету Українського католицького університету, диякон Роман Завійський повідомив про богословські навчальні програми та науково-дослідницькі проекти УКУ, а о. Олег Кіндій, PhD, заступник декана з міжнародних відносин філософсько-богословського факультету УКУ висвітлив сучасні тенденції екобогослов’я, показавши виклики і перспективи цього новітнього богословського напряму в Україні.

Роман Завійський поділився досвідом роботи Українського католицького університету

Спираючись на власний досвід вивчення сучасних концепцій богослов’я в контексті православного передання (на прикладі богослов'я митрополита Івана Зізіуласа), доктор богослов’я, доцент кафедри богослов’я Київської духовної академії УПЦ С.М. Бортник розповів про методологічні засади богослов’я та критерії обрання справді актуальної проблеми для богословського дослідження.

Доцент кафедри біблістики Київської православної богословської академії УПЦ КП, кандидат богословських наук прот. Леонтій Никитенко у своїй доповіді ще раз загострив увагу на питаннях еклезіології і зауважив, що для українських реалій основною проблемою є подолання церковного розділення.

Про надії та реалії богословської освіти в Україні розповів Віталій Хромець

У заключній доповіді керівник Науково-навчального центру «Інститут богословських студій» Національного університету «Києво-Могилянська академія» В.Л. Хромець розглянув параметри визначення якості теологічної освіти через методики, які пропонує соціологія освіти, наголошуючи, що одним із ключових параметрів якості теологічної освіти вищого навчального закладу є залучення студентів та викладачів у теологічні дослідження.

Завершився семінар круглим столом, в якому взяли участь наукові співробітники Ресурсно-дослідницького центру Є-ААА. Їх короткі виступи про обрану ними проблематику богословських досліджень слугували практичними прикладами непростого пошуку, котрий зрештою приводить до віднайдення вдалих і актуальних тем науково-богословської роботи.

Круглий стіл з дослідниками та аспірантами, що пишуть наукові роботи з теології, було присвячено всебічному розгляду їх наукових праць та досягнень

Зауважимо, що хоча семінар вийшов інтенсивним і плідним, він не зміг охопити всіх основних проблем сучасного богослов’я, чимало важливих тем залишилися поза увагою доповідачів. З цієї причини ініціатори заходу планують провести ще один семінар такого ж роду впродовж другого півріччя 2015 р.

Роман Соловій, керівник Ресурсно-дослідницького центру ЄААА

Фото надані автором

Теги: