Дослідження історії та культурних традицій «закордонної» Слобожанщини інколи призводить до несподіваних і вражаючих відкриттів, котрі засвідчують її нерозривний зв’язок не лише з Великою Україною, а й з Європою в цілому…

З XVI ст. до іконографії православних стінописів та ікон поступово проникають цілі композиції західноєвропейського походження, що в переробленому вигляді стали поступово сприйматися як зображення цілком православні. У Слобідській Україні, церковна культура котрої почала активно формуватися із сер. XVII ст., сучасними дослідниками був виявлений цілий ряд іконографій, котрі, пройшовши через всю Україну, міцно утвердилися на північному сході українських земель. До таких ікон належать Охтирська, Лоретська та Пряжівська ікони Богородиці, ікона Богородиці «Трьох радощів», а також ікона Богородиці Пасовська-Царгородська.

На фото – витвір Л.Кранах і його слобідське наслідування

Саме остання з них набула шанування на землях Сумського козацького полку, в північно-західній частині Слобожанщини. Назва «Пасовська» походить від австрійського м. Пассау (слов’ян.: Пасава), де зберігається «Портрет Богоматері», «Madonna mit Kind (Passauer Gnadenbild)», написаний Лукасом Кранахом Старшим (1472-1553) у 1514 (1537?) р. Засадничо ікона писалася для Дрезденської церкви Святого Хреста.

Міжнародного шанування образ набув після другої Турецької облоги Відня в 1683 р. Перемога військ Священної ліги під командуванням польського короля Яна III Собеського визначила подальший хід війни з Туреччиною і посприяла піднесенню Австрії на світовій арені. Якщо армія Речі Посполитої зверталася за допомогою до Ченстоховського образу Богородиці, то австрійські вояки підносили молитви до образу Мадонни з Пассау. Через ці два образи Богоматері була дарована перемога християнському війську. Після розгрому турецької армії шанування образу з Пассау поширюється далеко за межами Австрії. Ікона стала шануватися в Угорщині, Польщі, Чехії, Італії, Франції, Бельгії, Нідерландах, Англії. Ймовірно, з цього моменту образ Богоматері з Пассау став шануватися і в Україні, оскільки п’яту частину армії Речі Посполитої (5000 осіб) становили українські козаки під командуванням А. Могили.

До Слобідської України Пасовська-Царгородська ікона була перенесена наприкінці XVII ст. Суджанський історик і краєзнавець кін. XIX ст. А.І. Терлецький згадував, що в інтер’єрі Успенсько-Архангельської соборної церкви м. Суджі перебувала Пасовська-Царгородська ікона «весьма древнего письма» [Терлецкий, с. 106]. Можна припустити, що ця ікона, разом із іншими, була перенесена до Успенсько-Архангельської церкви з ліквідованого на поч. XIX ст. Суджанського Іоанно-Предтеченського монастиря, заснованого наприкінці XVII ст. ієромонахом Антонієм (Бензою). Ймовірно, саме він і приніс Пасовську-Царгородську ікону до Слобожанщини.

Згідно опису, наведеному священиком П. Чужимовим, «Пасовская-Цареградская чудотворная икона из c. Уланок написана на полотне, наклеенном на кипарисную доску. Она заключена в серебряную ризу с вызолоченным вокруг главы Богоматери венцом; икона имеет в длину 1 1/4 аршина [88,88 см], а в ширину 3/4 аршина [53,34 см.]». [Летопись_Уланка, с. 538]. У притворі храму в с. Уланок, над входом, зберігся розпис із зображенням Пасовської ікони, котру тримають два уклінних ангели [див. фото]. Ряд списків Пасовської-Цареградської ікони були виявлені сучасним дослідником В. Шулікою в храмах Суджанського району Курської області: в Свято-Троїцькому соборі м. Суджі, храмі Різдва Христового сл. Гончарівка, у Преображенському храмі с. Замостя, у Свято-Іллінському храмі сл. Заолешенка, в Знаменському храмі с. Борки, в храмі Різдва Христового в с. Уланок, а також у будинках тамтешніх мешканців.

Заслуговує на увагу стилістична еволюція Пасовської ікони, що відбулася саме на Слобожанщині: на іконах сер. XVIII  ст., виявлених у храмі с. Уланок, у Троїцькому храмі м. Суджі, відобразився вплив стилю рококо. Це декор мафорія (жіночого покривала), що має виразні рокайльні ознаки – квіти з закрученими С-подібними стеблами, зображення популярних у живопису доби рококо фігурок путті (маленьких хлопчиків), надання зображеним персонажам портретних характеристик. У данном випадку, спостерігаються характерні риси українського жіночого типажу. [Шулика В.].

Ікона «Пасовская-Цареградська» була викрадена з Христоріздв’яної церкви багато років тому. Недавно древня святиня повернулася в свій храм. Як зазначає курська преса, її виявив далеко за межами села в приватній колекції та викупив «известный местный благотворитель Владимир Семиноженко».

Про автора

О.М.Корнієнко, голова Сумської ОО Національної спілки краєзнавців України (НСКУ)

Теги: