У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
23 11 2012 Микола Сірук
«День» звернувся до виконавчого директора Центру Близькосхідних досліджень (Київ) Ігоря СЕМИВОЛОСА з проханням розповісти, що насправді стало причиною чергового конфлікту між палестинцями та ізраїльтянами в секторі Газа, і чи є адекватною відповідь Ізраїлю на ракетні обстріли, і якими можуть бути перспективи розв’язання палестинсько-ізраїльського конфлікту.
23 11 2012 Ольга Рожнёва
Оптинские старцы признавали полезность науки, но предупреждали о необходимости в первую очередь иметь правую веру и заботу об исполнении заповедей Божиих. Преподобные предостерегали: достижения науки без веры в Бога могут быть опасны, как опасно оружие в руках безумного.
23 11 2012 Володимир В'ятрович
"Єврейське населення, що, як і всі трудящі, заробляє кусок хліба своєю працею, також - як і ви, селяни - жде не діждеться визволення від комуністів-грабіжників..." Що характерно: в документі немає жодного слова "жид".
23 11 2012 Беседовала Светлана Вайс
Многие, как здесь, так и за рубежом, подвергали критике все беды, которые происходили в ПЦА последние шесть лет. Но здоровая организация – это не та, в которой нет проблем, а та, в которой знают, как решать эти проблемы.
23 11 2012 Анатолий Журин
Историки на служителей Фемиды обиды не держат. В этом убедился наш корреспондент, который побеседовал с директором РГИА, доктором исторических наук Александром Соколовым.
23 11 2012 Станіслав Кульчицький
Ми даремно перестали звертати увагу на твори класиків марксизму й засновників радянського режиму. Саме тепер, коли їх більше не сприймають як біблійні істини або ворожу пропаганду, варто задуматися над тим, чим був комунізм радянського зразка. Щоб розуміти, чим хворе сучасне українське суспільство, треба вивчати недавнє минуле.
22 11 2012 Cвященник Василий Секачев
Уже 20 лет Россия и Украина пытаются жить порознь. Попытка эта не новая. Между тем историк Н. И. Костомаров более ста лет тому назад говорил о «двух российских народностях», которые отдельно друг от друга не могут полноценно существовать. Убедительное подтверждение тому — житие святого Димитрия Ростовского, уроженца Малороссии. 10 ноября Русская Православная Церковь празднует день преставления святителя.
22 11 2012 Юрій Гаврилюк
«Холм робив назверх вигляд російського міста – своїми церквами, духовенством, чиновництвом. Українську мову я чув від селян на торзі… Пішов я до того інституту – це були панночки з москвофільських родин, які тут російщилися. Не хотіли говорити зі мною по-українськи, а наломлювали на російщину, а якась «класна дама» дуже висипалася проти «сепаратистів»
22 11 2012 Сергей Хоружий
Для православия, для исизахма в православных странах, мне кажется, более опасно и актуально в наши дни искушение политикой
22 11 2012 Михаил Тюренков
10 ноября православные отмечают день двух святых, память которых напоминает нам о том, что Русская церковь охватывает не только Россию, но и весь Русский мир. Оба святых – преподобный Иов Почаевский и святитель Димитрий Ростовский – родом с территории современной Украины, но оба прославлены Церковью именно как русские святые.
22 11 2012 Священник Константин Кочегаров
Обращение клирика Московской епархии РПЦ МП священника Константина Кочегарова к предстоящему Архиерейскому Собору
22 11 2012 Вахтанг Кіпіані
"Хмель і татари поєдналися з православними". Оце ніби і стало причиною всіх нещасть, які впали на єврейські голови у середині XVII століття.
22 11 2012 Александр Филиппов
В 2012 году исполняется 75 лет памяти начала «Большого террора» 1937 года — одной из волн гонений коммунистической партии на Русскую Православную Церковь, совпавшей с острой фазой кровавых репрессий, фактически геноциду
21 11 2012 Ярослав Кравченко, кандидат мистецтвознавства
Останнім із когорти репресованих і знищених учнів Михайла Бойчука став Іван ЛИПКІВСЬКИЙ, який народився 14 вересня 1892 року в священицькій родині митрополита УАПЦ о. Василя Липківського. Після завершення Київської церковно-вчительської школи в доволі зрілому віці Липківський 1921 року вступає на навчання в УАМ, до майстерні монументального малярства М. Бойчука.
21 11 2012 Игорь Сюндюков
История московского (восточного «византийского») православия как по своей внутренней сути, так и во внешних своих формах — это прежде всего трагедия. Трагедия духовных поисков, взлетов непокорной, протестующей мысли. И в то же время трагедия подчинения. Трагедия раболепия и капитуляции. Трагедия соучастия в тирании. Трагедия «духовных пастырей» народа, забывших и презревших слова того, кто учил: «Царствие Мое не от мира сего», и пожелавших ядовитых благ мирской власти в обмен на пресмыкательство перед ней, на разделение с ней общих грехов.
21 11 2012 Николай Яременко
Нам, русским, и особенно русским националистам нужно напряженно и глубоко изучить придавившую наш народ беду, опираясь только на национальных мыслителей и русские аргументы.
21 11 2012 Микола Семена
2003 року пропонували офіційно відзначити 500-річчя заснування Бахчисарая, але ювілей, як відомо, не відбувся. Перш за все тому, що вчені навіть у запеклій суперечці не дійшли єдиної думки щодо дати заснування столиці Кримського ханства. Бахчисарай сьогодні — це квітуче, затишне містечко, що сховалося серед дивовижно мальовничих гір.
21 11 2012
Чи є богословське осмислення Голодомору, чому цю трагедію по-різному сприймають на Заході і Сході України і чи можна проводити паралелі між Голодомором 1932-1933 рр. і Голокостом? З такими та іншими запитаннями редакція РІСУ звернулася до архиєпископа Харківського і Полтавського УАПЦ (о) ІГОРЯ (Ісіченка).
21 11 2012 Юлия Зайцева
Православный священник Владимир Зелинский (Брешиа, Италия) представил 14 ноября в Культурном центре «Покровские ворота» две книги, изданные Общедоступным православным университетом, основанным о. Александром Менем. «Ребенок на пороге Царства. Теофания детства» – эта книга написана самим о. Владимиром; «Иисус очами простой веры» архимандрита Льва (Жилле) вышла в переводе и «переложении» о. Владимира Зелинского, сделанном в свое время для издательства «Жизнь с Богом».
21 11 2012 Федор Гайда
18 ноября 1917 года в храме Христа Спасителя состоялись выборы патриарха. После литургии старец Алексий из Зосимовой пустыни вынул жребий из ковчежца, стоящего пред Владимирской иконой Божией Матери. На жребии было написано: «Тихон, митрополит Московский». В переводе с греческого имя Тихон означает — «судьба».
20 11 2012 Владислав Мальцев
В РПЦ предпочитают замалчивать средневековое учение о неподчинении нечестивой власти
20 11 2012 Юлия Тутина
Сегодня пинать и ругать Православную церковь модно.
О том, почему так получилось, рассуждает протодиакон Андрей КУРАЕВ.
20 11 2012 Мария Свешникова
Моя мама, матушка Наталья Свешникова, родилась в эшелоне. Чтобы выдать бабушке метрику, ее на сутки сняли с поезда, а уже на следующий день они отправились дальше. В нашей семье никогда не принято было делиться своей жизнью. Очень немногое о себе рассказывала мне бабушка, примерно столько же мама. Только теперь я узнала о том, как она училась быть женой священника.
20 11 2012 Андрей Дударев
Статья С.Т. Богданова "Священство православных и баптистов", опубликованная в "Вестнике РХД", № 140 за 1983 г., давно приковывает к себе внимание людей, интересующихся экклезиологической проблематикой. Безусловно, это очень резонансная статья, неудивительно, что и по сей день она продолжает провоцировать полемику.
20 11 2012 Упорядкувала: Анна Олещенко
"Умираючи в Києві, нещасний мій батько не вірив у перемогу. Він вважав, дивлячись на колосальну німецьку силу, що Україна загинула навіки. Він думав, що ми житимем усе своє життя по чужих країнах. І проклинав Сталіна".
Помер Патріарх Грузинської церкви Ілія II: його відспівування очолить Вселенський патріарх
Нападки спецслужб Росії не примусять Вселенський патріархат зупинити свою вселенську місію – заява
Служба зовнішньої розвідки РФ обізвала Вселенського патріарха «антихристом у рясі»
Київський Миколаївський костел передали римо-католицькій громаді після багаторічної боротьби
Богослужіння у зруйнованому храмі: новий кліп “Капелан” від Культурних сил
Митрополит Сумський УПЦ Євлогій: «Кирил Гундяєв зазнав "кораблекрушіння у вірі"»
Румунський патріархат вшановує героїв Революції 1989 року
dutchak1
dutchak1
dutchak1 написал:
Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. 
І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.
dutchak1
dutchak1 написал:
Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства.
dutchak1
dutchak1 написал:
Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.
І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...
dutchak1 написал: