У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
26 12 2011 Юрій Чорноморець
Історія нікого нічому не вчить. Залишається робити висновки з досвіду, із тих подій, свідками яких ми є. Можливо, ці висновки багатьом не сподобаються, але їх потрібно зробити сьогодні. Щоб мати завтра.
26 12 2011 Михаил Белецкий
В одном из последних номеров еженедельника «2000» помещена интересная статья моего коллеги Алексея Попова «Перемены против застоя — или стабильность против потрясений?». Автор, отталкиваясь от событий вокруг недавних парламентских выборов в России, высказывает ряд заслуживающих внимания соображений относительно характера противостояния власти и оппозиции не только в современной России, но и на протяжении последних двух веков её истории.
23 12 2011 Максим Степанов
Мелетій Смотрицький – з тих людей, про яких кажуть, що вони випередили свій час. Й справа не тільки в тім, що саме цей український науковець XVII століття заклав основи граматики мало не всіх слов’янських народів.
23 12 2011 диакон Андрей Радкевич
Как относится общество к Церкви? На этот счет существует множество соцопросов, предположений, авторитетных мнений. А есть, простите за выражение, поп на улице – священнослужитель среди людей, который ездит в метро и маршрутках, покупает продукты в магазинах. Образ не собирательный и не литературный: не так давно сотрудник нашего журнала, фотограф Андрей Радкевич был рукоположен в диаконы.
23 12 2011 Розмову вела Тетяна Деркач
Предстоятель УПЦ КП розповідає про те, чому він спочатку не підтримував рух за автокефалію, а потім сам його очолив, а також про те, хто і як організовував «Харківський собор».
23 12 2011 Микола Малуха
Прагнення «замочити в сортирі» сектантів пояснюється програшем конкуренції на «релігійному ринку» України. Православні, які не здатні запропонувати суспільству здорової альтернативи, вдаються до карально-репресивних заходів з метою фізичного знищення конкурентів.
23 12 2011 Юрий Рубан
Апостолом Руси и вообще северных земель мы считаем Андрея, брата апостола Петра, родом из Вифсаиды, городка на северном берегу Галилейского озера. Его память – 30 ноября (13 декабря по новому стилю) и 30 июня (13 июля по н. ст.), в праздник «Собор Двенадцати апостолов». Почему именно апостола Андрея мы считаем просветителем Руси и бывал ли он в Киеве? Рассказывает церковный историк Юрий Рубан.
23 12 2011 Алексей Белов
В этой небольшой книжке (чуть больше полтораста страниц) автор сделал более чем смелую попытку – доступно донести до непредвзятого читателя самую суть большинства духовных традиций человечества. Ориентация на непредвзятого читателя здесь неслучайна, более того - принципиальна. Книга адресована определённому типу людей с определёнными же индивидуальными особенностями, свойственными и автору.
22 12 2011
У зв’язку з появою частково неправдивих відомостей щодо змісту домовленостей між комісіями УПЦ Київського Патріархату і УАПЦ на зустрічі 27 жовтня 2011 р. нижче публікується автентичний текст Підсумкового документу, затверджений і підписаний на спільному засіданні комісій для діалогу.
22 12 2011
В связи с тем, что академик Рыбаков считается авторитетом среди родноверов, полезно бы знать что он писал о человечских жертвоприношениях, наличие коих некоторые отрицают.
22 12 2011 Наталья Волкова
Вечером 15 ноября в Центральном Доме журналиста состоялась очередная встреча в рамках общедоступного православного лектория. Перед собравшимися выступил настоятель храма святой мученицы Татианы при МГУ протоиерей Максим Козлов, профессор Московской Духовной Академии. Его лекция была посвящена православному осмыслению инославия. И – да, это не была лекция в строгом смысле этого слова, то есть докладчик не стал «загружать» слушателей классификациями и въедливым составлением списков отличий православных от инославных. Получился «несерьезный» - так шутливо обещал отец Максим в начале своего выступления – разговор на серьезную тему. Впрочем, не одну.
22 12 2011 Сергей Казиник
В буквальном смысле слова Библия – это книги. Любые. Но так уж сложилось, что, произнося «Библия», мы подразумеваем иное: нравственный документально закрепленный стандарт христианства, материализованный именно в виде такого носителя – Библии, структурно состоящей из нескольких книг.
22 12 2011 Алла Акіменко
Сумський художник Ігор Швачунов розповідає, що відкрив для себе цей храм 1994 року, коли з етюдником під рукою прогулювався давніми вуличками Лебедина. Це було під час одного з художніх пленерів, на яких збираються люди мистецтва, щоб в особливій атмосфері вдатися до своєї музи і натхненно творити.
22 12 2011 Беседовала Анна Кибенок
Один из инициаторов скандального законопроекта, народный депутат от Коммунистической партии Евгений Царьков убежден, что нельзя зарабатывать, раскладывая карты и исцеляя словом, ведь слишком многие украинцы попадают на шарлатанов. «ВД» он рассказал о том, какими приемами оппоненты мешают принятию законопроекта.
22 12 2011 Дмитрий Губин
Немец Готфрид фон Лейбниц называл русских "крещеными медведями". Швед Иоанн Ботвид в XVII веке защищал диссертацию "Христиане ли московиты?". Вопросы к православной церкви есть и в наши дни. И не только у посторонних.
22 12 2011 митрополит Богородский Адриан (УПЦ КП)
К сожалению, в современном мире, независимо от вероисповедания, христиан убивают не только иноверцы, но порой бывают убийства - моральные и физические от рук своих же единомышленников по вере, поскольку земные блага превышают и временно побеждают духовные, небесные и вечные истины.
21 12 2011 Беседовала Анна Кибенок
Писательнице, автору серии книг «Киевские ведьмы» часто приходится слышать вопрос, не ведьма ли она. Сама Лада гадает на картах Таро, поэтому ей как никому известно, какая роль на самом деле отведена законопроекту, запрещающему рекламу мистических и оккультных услуг.
21 12 2011 Софія Кочмар
Про кардинала Йосифа Сліпого, главу Української греко-католицької церкви (1944 — 1984), говорив увесь світ ще до того, як у Радянському Союзі почули термін «горбачовська перебудова». Про його звільнення клопотав американський президент Джон Кеннеді, а стараннями Папи Івана XXIII йому було дозволено виїхати у вільний світ — до Риму. В жовтні 1963-го він виступив із промовою на ІІ Ватиканському Соборі, де, всупереч традиції, його вітали оплесками. Після 18 років ГУЛАГу він ще чверть століття керував Церквою.
21 12 2011 Галя Константинова
Так порой бывает, что в одной семье видишь «разные векторы» судеб близких родственников. Но зачастую эта «разность» кажущаяся: приглядевшись, замечаешь большую общность. Даже если один брат – ученый-богослов, а второй – основатель журнала «Наука и жизнь».
21 12 2011
Православный может быть монархистом, может им и не быть. Различные политические модели никак не связаны с верой человека. А связаны они с тем, что в данный момент потребно обществу, в котором он живет. Вспомним опыт Ветхого Завета: когда вера израильского народа ослабла, люди попросили Самуила вместо судейства (а говоря политическим языком — вместо прямой демократии, в которой люди свободно сообразовывали свое поведение с волей Божьей) ввести монархию.
21 12 2011 Юрий Черноморец
Выборы в России стали поводом для переосмысления многими священниками и богословами позиции «симфония с властью любой ценой». Патриархия как организация осталась при своей антидемократической доктрине. Более того, продолжает ее проповедовать. Сегодня – на поле внешней политики, потому что внутри России сказать то же самое – просто неприлично (и это делает только К.Фролов). Но, как никогда ранее, актуальной стала альтернатива: просто христианство, просто православие, просто обычная нравственная позиция.
21 12 2011 Гарій Макаренко
14 січня 1907 року в церкві Св. Софії Житомирського сиротинця хрестили дитину викладача Житомирської 1-ї гімназії Павла Яковича Корольова та його законної дружини Марії Миколаївни. Хлопчика назвали Сергієм. Хрещеними батьками були викладач Житомирської 2-ї гімназії Сергій Єлисейович Базилевич і Софія Северинівна, дружина викладача 2-ї гімназії Анатолія Титова. Хрестив дитину священик Анатолій Середович. Так записано в метричній книзі цієї церкви за 1907 рік, що нині зберігається в Державному архіві Житомирської області .
21 12 2011
На прошлой неделе в Свято-Тиховноском Университете завершилась ежегодная богословская конференция, а в будущем году университету исполнится 20 лет. Что изменилось в жизни главного светского богословского ВУЗа страны, мы спросили у его ректора протоиерея Владимира Воробьева.
20 12 2011
Советская пропаганда превратила его в шаблонного персонажа - банального провокатора, но в реальности все было сложнее и история этой личности - трагедия, о которой нельзя забывать и сегодня. Иначе мы будем не застрахованы от повторения "кровавого воскресения".
20 12 2011 Владимир Рогоза
18 (5 по ст. ст.) марта Русская православная церковь почитает память святого благоверного князя Феодора Смоленского (Черного) и его чад Давида и Константина. Всего же в русском православии канонизировано порядка пятидесяти князей, причем практически все они возведены в ранг святых в период золотоордынского ига.
Помер Патріарх Грузинської церкви Ілія II: його відспівування очолить Вселенський патріарх
Нападки спецслужб Росії не примусять Вселенський патріархат зупинити свою вселенську місію – заява
Служба зовнішньої розвідки РФ обізвала Вселенського патріарха «антихристом у рясі»
Київський Миколаївський костел передали римо-католицькій громаді після багаторічної боротьби
Богослужіння у зруйнованому храмі: новий кліп “Капелан” від Культурних сил
Митрополит Сумський УПЦ Євлогій: «Кирил Гундяєв зазнав "кораблекрушіння у вірі"»
Румунський патріархат вшановує героїв Революції 1989 року
dutchak1
dutchak1
dutchak1 написал:
Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. 
І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.
dutchak1
dutchak1 написал:
Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства.
dutchak1
dutchak1 написал:
Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.
І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...
dutchak1 написал: