У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
24 12 2019 Игорь Осипчук
Недавно российская исследовательница христианского Востока кандидат исторических наук Вера Ченцова сделала сенсационную находку: обнаружила и опубликовала старинные документы (копии синодального решения и разъяснение к нему), которые неопровержимо свидетельствуют о том, что на самом деле передачи Киевской митрополии Московскому патриархату не было.
24 12 2019
Сибір, 1920 р. Барак А-332. Тут жили 60-ти річний отець Іван Кипріян та майже 70 народжених у таборі дітей. Священник випрошував їжу у дорослих полонених, носив помираючим дітям теплу воду, шукав будь-яке лахміття, аби зігріти найменших, котрі ледве навчилися говорити. А вночі щиро молився Богу, щоб порятував цих ангелят. Сам отець Іван майже нічого не їв, бо свою частку їжі віддавав діткам.
24 12 2019 Павло Загірний
Патріарх Філарет почав нову боротьбу за Київський патріархат. Томос, за його словами, сприяє не розбудові української незалежної церкви, а нарощуванню її зовнішньої залежності. У цьому інтерв’ю 90-річний предстоятель відповідає критикам, які вважають його недієздатним через поважний вік. То що сталося у стосунках між Філаретом та предстоятелем ПЦУ Епіфанієм?
24 12 2019 Володимир Бадяк, професор
Постать преосвященного єпископа Йосафата для всеукраїнського загалу не є усім відомою, тим паче, суть його «криміналу», що набув розголосу. Отож є потреба оприлюднити найважливіші життєві етапи та посмертні митарства цієї непересічної особистості, внесеної Папою Іваном Павлом II до лику Блаженних (2001 р.), яка разом з єпископом Станіславівської єпархії Григорієм Хомишиним на чолі з митрополитом Андреєм Шептицьким визначала як церковну, так значною мірою й українську державницьку позицію у першій половині ХХ століття.
24 12 2019 Микола Підвезяний, Михайло Глуховський, Станіслав Груздєв
В інтерв’ю «Главкому» митрополит Антоній заперечив, що він є головним політиком у церкві, але визнав, що усі проблемні питання, з якими стикається церква, вирішувати довоться йому.
24 12 2019 Наталія Маджара
Дерев’яна Свято-Миколаївська греко-католицька церква у Нижній Апші – унікальна перлина стилю марамороської готики, що збереглася до цього часу. Пам’ятка архітектури національного значення видніється на пагорбі недалеко від центру села, 98% мешканців якого – етнічні румуни. Це одна з найдавніших дерев’яних церков України, до того ж – діюча: богослужіння тут проводяться щодня. А завдяки минулорічній знахідці у стінах церкви стало відомо, що вона на 90 років давніша, ніж рахували раніше. До цього роком будівництва вважали 1561-й, а виявилось – її поставили ще в листопаді 1471 року.
23 12 2019 Віталій Рябошапка
Рівно рік тому в Києві відбувся Об'єднавчий собор православних церков України...
20 12 2019 Назарій Заноз
20 12 2019 Илья Бей
Заседание Священного Синода Православной Церкви Чешских земель и Словакии (ПЦЧЗС) состоялось 17 декабря в Праге. На официальном сайте Церкви опубликованы решения этого заседания на словацком языке.
20 12 2019 Ольга Журавльова
Православна церква України 15 грудня відзначає свою першу річницю. Про те, чого досягла ПЦУ за цей час та чим вирізняється ця молода церква, - з'ясовувала DW.
19 12 2019
Про напружену ситуацію у суспільстві, роль церкви у подоланні конфліктів та вплив віри на погляди та життя українців розповів Віталій Кривицький, Голова Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій.
19 12 2019 Оксана Куцик
Чим же нині живе Православна церква України в державі загалом і на Волині зокрема, журналісти Інформаційного агентства Волинські Новини говорили з митрополитом Луцьким і Волинським Михаїлом.
19 12 2019 Євген Середа
18 12 2019
Архієпископ Кіпрський Христом різко розкритикував позицію Російської православної церкви щодо невизнання автокефалії Православної церкви України і тиску на тих патріархів, які це зробили.
18 12 2019 прот. Сергій Горбик
Чи можливо вважати канонічно дійсною єпископську хіротонію, коли один з святителів не мав законних архієрейських свячень? І як виходити з цієї канонічної колізії?
18 12 2019 Спілкувалася Анна Пустовіт
Знайомтеся! Ігор та Людмила Дмитрус – сім’я місіонерів у м. Бучач, що на Тернопільщині. Майже двадцять років звершують служіння, довірене Господом. Сім’я проводить недільні богослужіння, дитячий гурток, біблійні заняття для жінок з неблагополучних родин та денні дитячі табори влітку. В їхній маленькій громаді – шість членів церкви та декілька людей, які відвідують богослужіння у неділю. Вони мають свою особливу історію…
18 12 2019 Мирослав Ліскович
Тож слово надається релігійному публіцисту, богослову та перекладачу Іллі Бєю та релігіознавцю, директору Центру релігійної безпеки Дмитру Горєвому.
18 12 2019 Мирослав Маринович
З виступу на Форумі розвитку громадянського суспільства «Точка неповернення»
17 12 2019 Богдан Гулямов, протоиерей ПЦУ
Прошел лишь год с момента объединительного Собора в Святой Софии, а созданная на нём Православная Церковь Украины уже не только получила Томос об автокефалии от Константинополя, но и официально признана двумя другими Поместными Церквами — Православной Церковью Греции и Александрийским Патриархатом. Признание украинской автокефалии осуществляется в режиме активного противодействия со стороны РПЦ. Однако последней так и не удалось отменить или хотя бы отстрочить официальное признание ПЦУ со стороны Церкви Эллады (12.10.2019). Почему нынешнее руководство РПЦ не может позволить себе окончательно разорвать с греческим Православием.
17 12 2019 Ігор Тимоць
Автор музики українського гімну Михайло Вербицький похований у польському селі Млини Підкарпатського воєводства. Тамтешні українці приїжджають на його могилу двічі на рік — на роковини смерті й день народження
17 12 2019 Дмитро Горєвой
Після визнання Православної церкви України (ПЦУ) з боку Александрійського патріархату пройшов місяць, а публічної реакції з боку Російської православної церкви (РПЦ) так і не було. При попередньому визнані Елладською церквою Московський патріархат миттю розірвав стосунки з греками. Більше того, по всіх важливих міжнародних питаннях українська філія всього лише дублювала рішення РПЦ, але стосовно Александрії у Києві проявили самостійність. Чому раптом в УПЦ (Московського патріархату) вирішили розірвати відносини з Александрійським патріархатом, чому зробили це раніше від Москви і навіщо було ухвалювати спеціальну заяву?
16 12 2019 Беседовал Михаил Гольд
Интеграция творчества «дрогобычского гения» в украинское культурное пространство происходит если не быстро, то, во всяком случае, постепенно, и все чаще возникает как актуальный вопрос.
16 12 2019 Дмитрий Горевой
После получения Томоса бывший патриарх Филарет перестал быть главным в церкви. Предстоятелем стал молодой митрополит Епифаний, а Филарету за заслуги пожаловали титул «почетный патриарх». Его это не устроило и в апреле-мае он устроил скандал. Созвал альтернативный собор, провозгласил недействительность объединения в ПЦУ и пытался восстановить УПЦ КП. Однако ему это не удалось. Патриархию, как юрлицо, все-таки ликвидируют, а Филарета поддержали лишь единицы. Как почетного патриарха фактически отправили на почетную пенсию, кто его будет содержать, что ему останется и почему в ПЦУ его терпят. Обо всем этом читайте в материале LВ.ua.
16 12 2019
На Вінниччині співробітники поліції обдзвонюють вірян ПЦУ, наполегливо відмовляючи їх від участі в акції у Вінниці, на якій Братство ПЦУ планує вручити “орден ганьби” начальнику обласного управління Нацполіції Юрію Педосу.
13 12 2019 Розмовляла Соня Кошкіна
LB.ua поговорив з Андрієм Юрашем про те, чому чинна владна команда не бажає бачити його на чолі Держслужби з питань етнополітики і релігії – попри те, що його син є нардепом від «Слуги народу», а також про перспективи ПЦУ та релігійну політику держави у нових умовах загалом.
Помер Патріарх Грузинської церкви Ілія II: його відспівування очолить Вселенський патріарх
Нападки спецслужб Росії не примусять Вселенський патріархат зупинити свою вселенську місію – заява
Служба зовнішньої розвідки РФ обізвала Вселенського патріарха «антихристом у рясі»
Київський Миколаївський костел передали римо-католицькій громаді після багаторічної боротьби
Богослужіння у зруйнованому храмі: новий кліп “Капелан” від Культурних сил
Митрополит Сумський УПЦ Євлогій: «Кирил Гундяєв зазнав "кораблекрушіння у вірі"»
Румунський патріархат вшановує героїв Революції 1989 року
dutchak1
dutchak1
dutchak1 написал:
Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. 
І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.
dutchak1
dutchak1 написал:
Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства.
dutchak1
dutchak1 написал:
Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.
І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...
dutchak1 написал: