Рецензія на: Тролль Кристиан. Вопросы мусульман — ответы христиан / Пер. c нім. — К.: Дух i лiтера, 2011. — 280 с.

Для порозуміння християн та мусульман зовсім не обов’язково когось із них навертати у віру інших. Якщо йдеться не про ідентичність позицій, а про момент взаємного їх прийняття як стартової позиції для початку діалогу. Неможливо визначити переможців та переможених серед учасників забігу, якщо кожен з них почав свій рух із довільної точки, а всі вони побігли в різні боки. Саме таким чином можна часом описати якість культурного обміну між представниками двох великих світових релігій, яких сучасний світ все активніше спонукає до різноманітних контактів. Саме підготовкою до старту можна було би назвати книгу професора Крістіана Тролля «Питання мусульман — відповіді християн», яку видавництво «Дух і літера» зараз презентує читачеві.


Багаторічний викладацький та науковий досвід автора книги — християнського священика — в країнах ісламської культури, а також в Європі переконав його в необхідності зробити внесок у подолання ситуації розмови сліпого з глухим. Книга є хорошим зразком сучасної релігійної апологетики, яку від середньовічної традиції відрізняє максимальна повага до позиції Іншого. Настанова апостола Петра давати відповідь усякому, хто питає християн про їхню віру, «з лагідністю та благоговінням» — винесена автором на самий початок праці і не забувається на її сторінках.

Напевно, окремий український читач захоче впізнати у Тролля ту саму надмірну, на думку деяких, європейську толерантність, яка не дозволяє людям відкрито висловлювати свою критику певних явищ. Але варто підкреслити — критика за визначенням не могла бути присутня на етапі, який формує трансцендентальні умови будь-якої можливої оцінки, говорячи мовою Канта. Як негативної, так і позитивної. Але до того — варто кожному потенційному критику зрозуміти хто він сам, а також того, хто стоїть перед ним.

Для християнина іслам є ідеальним інструментом та шляхом для самопізнання, — говорить Тролль. «Це прямо пов’язано з місією, про своє покликання до якої знає кожен мусульманин», — пише він, — «закликати кожного до ісламської віри». І що цікаво, Коран рекомендує робити це ледь не словами апостола Петра: «Закликай на шлях Господа з мудрістю та доброю пересторогою».

Отож, такі запити щодо християнської віри з боку ісламу автор ретельно кодифікує, об’єднуючи в предметні групи. Аби стало зрозуміло, чому окремі речі дивують мусульман, кожного разу ми маємо нагоду доволі докладно, хоч і стисло, дізнатися історію відмінної від християнського погляду версії, яку пропонує іслам.

І вже на цій стадії читач дізнається про те, наскільки неоднозначно трактується мусульманами християнське віровчення. Так, приміром, ми побачимо, що окремі ісламські авторитетні богослови не вбачали в Трійці ознак багатобожжя, або ж відкриємо для себе наявність традиції ісламського чернецтва. Ці та інші речі можуть бути своєрідним одкровенням навіть для мусульманського читача.

Так само про християн ми прочитаємо чимало такого, що стимулюватиме нас до перегляду наших стереотипів. Тролль наводить немало прикладів компромісних підходів до питання про роль Мухаммада в середовищі західних богословів. Деякі з них погоджуються визнавати пророчу харизму засновника ісламу та вшанувати його боротьбу за утвердження віри в єдиного Бога.

Тролль є принципово уважним до нюансів автором. Його аргументація вибиває ґрунт з-під ніг тих, хто схильний до утопічних та ідеалістичних уявлень про тотальну істину однієї традиції та досконалу фальш усіх інших. Автор відкритий до правди і готовий її визнавати там, де її зустріне. Але крім того — Тролль також переймається питанням власної відкритості своєму читачеві. Саме тому він проводить ретельну роботу над адаптацією своєї книги для специфічного споживача. Розрахована від початку на аудиторію із західно-християнським історичним підґрунтям, для читача регіонів переважно православної традиції робота суттєво переробляється, і в цьому, безперечно, велика заслуга диякона Августина Соколовського, який є не просто перекладачем книги, але й виступив у ролі наукового редактора.

Варто сказати, що точка зору протестантизму на певні моменти також висвітлена Троллем. Як от у випадках, пов’язаних із життям Матері Христа. Автор пояснює, що тут ще менше доречні традиційні закиди в бік християн від представників ісламу буцімто діва Марія має божественний статус.

Але Тролль, який поважає специфіку кожної релігії, а також — відмінності богословських трактувань в межах християнства та ісламу, поволі підводить нас до важливого моменту. Якщо ми зосередимося на найбільш принципових речах для кожної з традицій — віднайдемо той самий стартовий майданчик для діалогу.

Спрямованість Корану та проповіді пророка Мухаммада на утвердження віри в єдиного Бога — аж ніяк не конфліктує з християнством. Так само одкровення про любов, яка наближає людину до свого Творця та рятує від смерті — не може жодним чином, на думку Тролля, суперечити ісламу. На підтвердження цього наводить він відому думку єгипетського медика, літератора та богослова Каміля Хусейна. Згідно з нею, «кожний, хто живе в страху Божому, є учнем пророка Мойсея, кожен, хто любить Бога — учень Ісуса, а той, хто сподівається на рай — учень Мухаммада».

Нема абсолютно ніяких підстав підозрювати Тролля в тому сорті екуменізму, який часто погано сприймається на традиційно православних теренах, яким власне і адресована описувана редакція його книги. Тобто у тенденції до затирання відмінностей та підсилення ролі спільних моментів у релігіях світу. Підхід автора — це однаково пильна увага до обох пунктів. У той же час, є річ, підкреслюючи яку, Тролль не ризикує бути звинуваченим у маніпуляціях: «у мирі та взаєморозумінні кожен з нас нехай не втрачає сил на шляху до Істини. Вічно нової, яка все переважає».

Цю книгу часом називають катехізисом для уможливлення предметного спілкування мусульман з християнами. Та, можливо, більше їй пасувало би порівняння з розмовниками. Посібниками, які далеко не вичерпують комунікативне поле між представниками різних культур та мов, але дозволяють налагодити правильно перший контакт і відчути його перспективність.

Теги: