Рецензія на книгу: Балаклицкий М. Писание и политика. Публицистический сборник. - Коростень: МЧП«Триада С», 2016. – 216 с. (Серия: «Национальные евангельские авторы»).

Ще раз переконалась, що Святе письмо є найактуальнішою книгою для сьогодення. І вчергове переконала мене в цьому монографія Максима Балаклицького «Писание и политика». Хоча книга визначена жанрово як «публіцистична збірка», вважаю, що єдність думки, концепції, теми, ідеї, мети, стилю красномовно свідчить про монографічність цієї праці.

Проводити аналогії між Святим письмом і нашими проблемами – робота легка і складна водночас. Так, ми живемо у світі дрібниць, «пливемо за течією», йдемо на поступки і погоджуємось на зради, називаючи їх «компромісами»; у шумі і швидкості забуваємо про найголовніше, що є сутністю життя. І добре, що є люди, які нас повертають обличчям до вічного, змушують усвідомити кожний свій крок. У тому числі і в царині політики.

Розуміння політичних реалій актуалізує необхідність в поінформованості, об’єктивності, здатності до аналізу, вмінні суворо і чесно дивитись в очі правді. Якою б вона не була некрасивою і небажаною. Наше життя постійно підкидає факти, від яких хочеться сховатись або відмахнутись, проте, якщо вважаєш себе християнином, мусиш зважати на них, аналізувати власні вчинки і орієнтуватись у повсякденному житті на Писання.

Автор звертається до найактуальніших і животрепетних проблеми, шукає шляхи їх вирішення, ні на йоту не відступаючи від Писання. Які то проблеми? Переваги одного суспільного ладу над іншим; церква і політика; політична свідомість і життя кожного з нас; родина – громада – суспільство; гроші і церква та ін. А також він розглядає багато питань, які можуть здаватись дрібними, проте хвилюють багатьох із нас, ось на кшталт, чи потрібен Господу мій розум? Також висвітлюються проблеми професіонального успіху, гомосексуалізму, ставлення до шкідливих звичок, до власного здоров’я. І нарешті, автор ставить питання, яке, на мій погляд, має бути підсумовуючим усім його розумам: «Що залежить від мене?»

У книзі Максима Балаклицького чітко наголошено: «горе тому, хто будує свою домівку неправдою і світлиці свої беззаконням…» у прямому і переносному сенсі. Цей біблійний вислів, який уже став афоризмом, актуалізується сьогодні. Напрошується аналогія із сучасними подіями в нашій державі. Коли справжні захисники України проливають кров – у буквальному, а не метафоричному значенні! – ті, хто називають себе політиками, спокійно перераховують зелені купюри, «зекономлені» з бюджету. Втім, Максим Балаклицький, цитуючи Святі Книги, чітко і неоднозначно вказує, що чекає тих, хто забув, не усвідомив або так і не познайомився з Писанням.

Ще одна позитивна риса цієї книги – сучасність. Певно, молода, освічена і ерудована людина, якою є автор, знаходить у сучасності приклади для пояснення вічних цінностей буття. І ці приклади зрозумілі широкій аудиторії, на яку і націлена монографія.

Необхідно вказати на те, чого, на мою думку, не вистачає цій роботі. Мабуть, аналогій із життям України та її суспільства. Можна було б знайти приклади, хоча б із медіа – а їх дуже багато – щодо доречності Писання у нашому повсякденному житті. Тим самим, допомогти тисячам співвітчизників отримати духовні орієнтири і прямі «дороговкази». Так, багатьом це потрібно. І не лише тому, що людина не хоче думати і вирішувати, а тому, що в суспільстві панує розчарованість і елементарна необізнаність у слові Божім. До речі, про слово Боже. Як відомо, кожна мова є цінністю, то чому ж автор, який є громадянином України і чудово володіє українською мовою, написав таку блискучу роботу російською? Чи буде ця книжка видана українською?

Книга вразила мене вже з першого речення: «Євромайдан, перехід Крима у склад Росії і військовий конфлікт на Донбасі». Якщо ми говоримо про чесність, тим більше, у біблійному сенсі, то чому б не назвати речі своїми іменами? Крим був окупований військами РФ і анексований попри всі міжнародні договори. Події 2014-2016 рр. на Донбасі – то «військовий конфлікт» кого з ким? На жаль, на Донбасі триває справжня війна, розв’язана за участю Кремля і підтримана владою Росії; ця війна принесла тисячі смертей і нещастя для багатьох мешканців України. І можна було б висвітлити ще одну грань цієї підлої війни – переслідування за віру, що аж ніяк не відповідає ідеї Писання, але цілком вкладається у тему, якій присвячена книга. Як відомо, протестанти та представники інших конфесій стали одними із перших жертв.

На мою думку, безумовна цінність монографії «Писання і політика» в її доступності для кожного, влучності і афористичності, зрозумілості текстів і авторського коментарю. Легкість написання, звичайно ж, є результатом журналістського таланту Максима Балаклицького і його вміння щиро розмовляти з людьми. І ще щирість – та риса, яка відрізняє справжню публіцистику від імітації і заангажованості.

Наразі маємо серйозний публіцистичний твір, який змушує мислити і спонукає жити за Писанням; саме тому я б рекомендувала її читати християнам усіх конфесій. І тим, хто ще не прийшов до віри.

Безумовно, книга Максима Балаклицького «Писание і політика» ввійде у скарбницю християнської культури і гідна серйозного вивчення.

Алла Бойко, доктор філологічних наук, професор кафедри соціальних комунікацій Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Теги: