Цього року до українських учених приєднався дослідник зі Стокгольму (Швеція) Фердінандо Сарделла. Вчений зазначив, що це єдине подібне наукове коло, яке акцентує свою увагу на поєднанні теорії та практики при вивченні релігійної традиції.
Школа розпочалася 18 серпня в Києві круглим столом у престижному навчальному закладі України – Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Євген Анатолійович Харьковщенко, завідувач кафедри релігієзнавста, сказав, що розпочинати діяльність Школи в стінах цього вишу – хороший початок, і було б чудово, якби це стало традицією.
Круглий стіл присвячувався тисячоліттю з дня народження великого вайшнавського теолога, визнаного на Сході святим, – Рамануджачар’ї. Світ наразі стоїть на порозі нового осмислення індійської філософії, і наші вчені в ньому посідають далеко не останні місця. На круглому столі виступили провідні українські дослідники: Віталій Матвєєв, Бріджабасі Прабгу, Сергій Секундант, Сергій Капранов, Євген Смицький, російський філософ Микола Карпіцький та дослідник зі Стокгольму Фердінандо Сарделла.
Розглянувши вчення Рамануджачар’ї, доповідачі та слухачі вкотре переконались в тому, що його праці вивели філософію вайшнавізму на новий рівень. Рамануджі вдалося зробити те, що нікому до нього не вдавалось – надати аргументацію, яка повністю розвінчує імперсональне трактування філософії веданти Шанкарою. Послідовники Шанкари й досі, протягом майже тисячі років, не можуть навести повноцінні контраргументи доводам Рамануджі.
Наступного дня учасники Школи продовжили обговорення в Інституті філософії імені Г. С. Сковороди НАН України. Тут теми доповідей стосувались не тільки Рамануджі, а й у цілому вайшнавської філософії, історії та діяльності Міжнародного товариства свідомості Крішни. На початку засідання з вітальним словом до учасників Школи звернувся Анатолій Колодний, після чого Фердінандо Сарделла прочитав лекцію на тему «Бгактісидганта Сарасваті й рання історія Ґаудія Матху та Місії».
Приїзд до України Фердінандо Сарделли – викладача кафедри етнології, історії релігії та гендерних відносин Стокгольмсього університету, постійного члена Оксфордського центру індуїстських досліджень у Великобританії, зовнішнього експерта Центру вивчення релігії та суспільства при кафедрі соціології Університету Джадавпур (Індія) – знакова подія в українській індології. Учений зауважив, що Міжнародна релігієзнавча школа «Вайшнавська традиція крізь століття» є унікальним та єдиним проектом такого роду у світі, бо в ньому увага акцентується саме на вивченні традиції через активний діалог теорії та практики. У той самий час зарубіжні дослідники, за словами професора, вивчають індуїзм у секулярному просторі, відокремленому від тих, хто живе за традицією. Почути таку думку від Фердінандо Сарделли учасникам заходу було приємно, оскільки вона свідчить про те, що український дослідницький підхід є досить перспективним та цікавим у світовому контексті.
Серед інших шанованих та висококваліфікованих учених, учасників Школи, слід звернути увагу на унікальну особистість Бріджабасі Прабгу. Це український учений, титан у вивченні вайшнавізму. Окрім європейських мов учений володіє санскритом, хінді, бенгалі, що дає йому можливість читати багато літератури, а завдяки його блискавичному розуму, аналізувати стародавні індійські тексти і праці сучасних індійських філософів. Бріджабасі Прабгу з легкістю цитує напам’ять вірші зі священних писань на санскриті й у дусі найкращих традицій сходу, як справжній брагман пандит, ділиться власними дослідженнями. Юрій Завгородній, доктор філософських наук, старший науковий співробітник Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України під час кулуарних обговорень зауважив, що світські вчені багато втрачають, не спілкуючись з Бріджабасі Прабгу, оскільки він може відкрити та показати їм надзвичайно багато, маючи не тільки колосальну базу теоретичного знання, а й реалізований духовний досвід, якості інтелігента в поєднанні з гострим інтелектом.
Фердінандо Сарделла (ліворуч) та Бріджабасі Прабгу (праворуч)
Окрім лекцій Фердінандо Сарделли та Бріджабасі Прабгу, учасники Школи прослухали 19 серпня лекцію Віталія Матвєєва на тему «Вайшнави в Україні: проблеми культурно-релігійного діалогу». Цей дослідник став першим у Радянському Союзі, хто захистив докторську дисертацію, досліджуючи діяльність Міжнародного товариства свідомості Крішни. Людмила Філіпович зауважила, що проведення Міжнародної релігієзнавчої школи «Вайшнавська традиція крізь століття» має три головні напрямки: це великий крок на шляху міжрелігійного діалогу, у розвитку вітчизняної науки та хороша можливість глибше проникнути у власну теологію самим вірянам, про що свідчить історія діяльності цього заходу.
Учасники Школи дуже вдячні за традиційно теплий прийом в Інституті філософії імені Г. С. Сковороди й чуйне ставлення до релігійного світогляду всіх українців.
Учасники VI Міжнародної релігієзнавчої школи «Вайшнавська традиція крізь столітя» в Інституті філософії імені Г. С. Сковороди
Два перших дні закінчились екскурсіями містом: учасники Школи відвідали музей Історії України, Києво-Печерську лавру, – а наступний, третій день Школи, провели в Київській духовній академії свідомості Крішни. Тут Фердінандо Сарделла прочитав ще одну лекцію, яка стосувалась проблем вивчення вайшнавізму в Індії. Професор розповів, що наразі створюється велика електронна бібліотека вайшнавських текстів для того, щоб дослідники усього світу мали можливість вивчати їх, перебуваючи у своїх країнах.
Великим проектом Школи є переклад вайшнавських досліджень світового значення українською мовою, під час реалізації якого виникали проблеми перекладу санскритських термінів. Переклад слід здійснювати таким чином, щоб максимально чітко відбити санскритську фонетику, не порушуючи правил української граматики. Оскільки тема перекладу час від часу спонтанно виникає під час обговорення різноманітних проблем, цього року в роботі Школи було спеціально відведено час для з’ясування того, чому конкретні звуки санскриту записуються саме такими, а не іншими українськими літерами. Насправді ця проблема є досить складною, навіть не дивлячись на те, що українська мова є достатньо близькою до санскриту. Учасники обговорення підкреслили, що тривалий час науковою мовою в Україні була російська, а якщо й використовувалась українська, то санскритська транскрипція бралась із російської мови, і паралельно розвивались два різні підходи до перекладу: науковий і традиційний. Тому дуже важливо виробити та узгодити єдиний стандарт перекладу.
Перша частина Міжнародної релігієзнавчої школи «Вайшнавська традиція крізь століття» закінчилась святковою недільною програмою в Київській духовній академії свідомості Крішни. Наступного дня учасники Школи вирушили до навчального вайшнавського центру «Новий Маяпур», розташованому в заповідній зоні, серед лісу, біля однієї з найчистіших річок Європи – Орелі. Тут діяльність Школи продовжилась з 22 по 27 серпня.
Учасники VI Міжнародної релігієзнавчої школи «Вайшнавська традиція крізь столітя» в Київській духовній академії свідомості Крішни
У «Новому Маяпурі» дослідники були повністю зануренні у вивчення вайшнавської традиції. День починався з відвідування ранкової служби разом з вірянами о п’ятій ранку, а закінчувався вечірньою службою й прогулянкою лісовою стежкою. Протягом дня проходила традиційна лекція зі Шрімад-Бгаґаватам і по дві лекції читали учасники Школи. Також лунали доповіді учасників, відбувалося обговорення книг «Чайтанья-вайшнавська веданта Дживи Ґосвамі: коли знання зустрічає відданість» та Ішопанішад з коментарем Веданта Дешики, вивчався санскрит та відбувалося знайомство з музичною культурою вайшнавізму.
Учасники VI Міжнародної релігієзнавчої школи «Вайшнавська традиція крізь столітя» у вайшнавському освітньому центрі «Новий Маяпур»
Закінчилась робота Школи 28 серпня на теренах Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара. Учасники підбили підсумки всієї шестирічної діяльності та обговорили напрямок в якому рухатиметься їх подальша наукова діяльність в сфері вивчення вайшнавізму. Наприкінці відбулося урочисте вручення сертифікатів та екскурсія містом Дніпро.
Діяльність Школи не обмежується десятиденною зустріччю – протягом року вона діє в дистанційному форматі та в режимі короткочасних зустрічей, а десять літніх днів спільного вивчення теорії та практики вайшнавізму щороку перетворюються на свято у віддаленні від гамору міст і в клопіткій роботі з повним зануренням у традицію.
Учасники Школи біля головного корпусу Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара
Ганна Ісаєва
Теги:
MichaelWeP написал: