Міжнародна релігієзнавча школа «Вайшнавська традиція крізь століття» – це простір, у якому дослідники спілкуються, співпрацюють, презентують свої дослідження. Школа з вивчення вайшнавізму функціонує протягом року та раз на рік разом із національними університетами Києва, Дніпра, Одеси й іншими навчальними закладами організовує літню Школу, де є можливість зустрітись і спілкуватись віч-на-віч. Окрім України, Школа також проводиться в Індії.

Київська частина Школи

Робота Літньої школи розпочалась 6 серпня в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Її відкрили вітальним словом Євген Харьковщенко – доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри релігієзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Олександр Плис – ректор Київської духовної академії свідомості Крішни в Україні та Євген Смицький – спеціаліст з релігієзнавства, викладач Дніпровської теологічної академії свідомості Крішни, керівник Школи.

Після вітального слова доповідав Мауріціо Гаррідо – доктор фізичних наук Університету Огайо, який протягом трьох днів прочитав три лекції. Під час першої – «Космогонічні нарративи: Бхагават Пурана та Великий Вибух» – учений виклав теорію великого вибуху, а також те, що стоїть за нею, на які питання вона відповідає і які породжує, та показав картину космогонічних уявлень традицій індуїзму, зокрема вайшешики, санх’я та концепцію Бгаґавата Пурани. Виклавши ці точки зору на утворення та будову Всесвіту, Мауріціо Гаррідо показав, що вони мають спільні елементи.

Доповідає Мауріціо Гаррідо

Доповідь Ольги Добродум, доктора філософських наук, професора Науково-дослідного інституту Київського національного університету культури та мистецтв, також була присвячена космосу. Дослідниця показала специфіку та розвиток освоєння космічного простору Індією, спільні точки дотику між індуїстським поглядом на світобудову та тим, що говорить сучасна наука.

Євген Харьковщенко у доповіді «Філософія жіночності у вайшнавізмі» порушив дискусійну тему місця жінки в індуїстському та вайшнавському світогляді, поставив на розгляд питання стосовно наявності чи відсутності вчення у вайшнавізмі, що могло б наблизитись до софійності, та як це розуміють західні філософи. Питання лишилось відкритим, оскільки потребує подальших досліджень.

Ще одна тема Школи була пов’язаною з розумінням терміна «vedik». Юрій Завгородній, доктор філософських наук, старший науковий співробітник Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАНУ, та Євген Смицький зробили вступ до цієї теми, виклавши проблему. Через кілька днів роботи Школи, уже у Вайшнавському освітньому центрі «Новий Маяпур», цьому питанню було відведено окреме місце, оскільки щодня проводилось обговорення статті Р. П. Даса «“Vedik” у термінології Прабгупади та його послідовників».

Суть проблеми полягає у визначенні того, який саме обсяг книг позначає термін «vedik», бо за час існування цих текстів наводились різні думки: чи це чотири веди, чи лише три, чи до цього списку входять Пурани та Ітахаси. А переклад терміна «vedik» з англійської мови українською ще й ускладнює його розуміння. Постає питання, який термін більш упроваджений: «ведичний» чи «ведійський», – і що саме кожний із них номінує. Розуміння кожного терміна, усвідомлення його дефініції та її обґрунтування показує, наскільки людина чітко бачить предмет свого дослідження, демонструє рівень кваліфікації дослідника. Питання стосовно згаданого терміна поставало вже не одноразово на попередніх Школах, тому закономірно, що ця тема постала цього року, але розглядалась ґрунтовніше.

7 серпня Школа продовжилась в Інституті філософії імені Г.С.Сковороди НАНУ. Мауріціо Гаррідо прочитав другу лекцію на тему «Космос в індуїстському світогляді: вчора та сьогодні». Доповідач детально показав, у яких концепціях світорозуміння мають спільні точки сучасна наука та ведичні писання.

Також виступав відомий український учений та громадський діяч Ігор Козловський, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г. С .Сковороди НАН України, який був серед організаторів першої школи «Вайшнавська традиція крізь століття» в 2012 році. Цьогорічна тема його доповіді була співзвучна з доповіддю на першій Школі –  «Адаптація гаудія-вайшнавізму в сучасному українському суспільстві та проблема ідентичності», але вже через призму нових спостережень. Він розповів про те, як гаудія-вайшнави розвивались в Україні від приїзду Бгактіведанти Свамі в СРСР, як жили в рамках двох культур: вайшнавської та української, яким є їхнє сьогодення.

Наступним доповідачем був Дмитро Попов, кандидат філософських наук Ярославського державного університету імені П. Г. Демідова в Росії. Він, продовжуючи лінію «наука та релігія», що стала наскрізною темою цих днів, зробив доповідь «Умови можливості ведичної науки в сучасній культурі».

Останнім учасником роботи Школи в Інституті філософії імені Г.С. Сковороди був Бріджабасі Прабгу – перекладач, санскритолог, викладач Київської духовної академії свідомості Крішни. Це унікальний український дослідник, знавець санскриту, бенгалі, вивчає та презентує вайшнавізм як носій традиції. Під час доповіді «Біографи Шрі Чайтаньї Махапрабгу та їхні біографії» він показав історичну та літературну цінність кожного життєпису.

Останній день роботи Школи в Києві проводився в Київській духовній академії Свідомості Крішни. Цього разу учасники Школи могли поспілкуватись з представником керуючої ради Міжнародного товариства свідомості Крішни в Україні та Молдові Ач’юта Прією Прабгу. Останній підкреслив, що робота дослідників у рамках Школи є важливою та високо ціниться представниками самої традиції; зауважив, що напрям антропологічного методу дослідження є дуже плідним. Можливість зануритись у традицію, спробувати прожити дні Школи так, як живуть вайшнави, їсти їхню їжу, ходити на служби сприяє набуттю певного духовного досвіду, без якого неможливе вивчення релігії. Під час спілкування дослідників з Ач’юта Прією Прабгу було обговорено цілу низку питань, що стосувалися гендерних ролей, можливості міжконфесійних шлюбів, міжрелігійного діалогу, світського, політичного життя вайшнавів, благодійності, життя українських вайшнавів тощо.

Третя та остання доповідь Мауріціо Гаррідо була на тему «Звіт останніх практикумів з дослідження еволюції, проведених Інститутом вищої освіти Бгактіведанти». Учений розповів, як розглядалась на конференції Інституту Бгактіведанти теорія еволюції, наскільки вона зближається чи віддаляється від ведичного погляду на створення життя на землі та його розвитку.

Співпраця з іноземними дослідниками є однією з важливих частин Школи. У 2017 році зі Швеції на Літню школу приїжджав учений Фердінандо Сарделла, цього ж року в березні – Раві Моган Ґупта, дослідник із США – на презентацію українського перекладу його книги «Чайтанья-вайшнавська веданта Дживи Ґосвамі: коли знання зустрічає відданість». Зараз триває робота над перекладом книги Фердінандо Сарделли.

Завершилась київська частина Школи екскурсією в Національному музеї історії України.

«Вайшнавська традиція крізь століття». Хроніка VII Міжнародної релігієзнавчої школи в Україні

Учасники Школи в Новому Маяпурі разом з Бгакті Вігьяною Госвамі (третій праворуч)

Цьогорічна Школа традиційно була поділена на три частини: Київ – Новий Маяпур – Дніпро. 9 серпня учасники поїхали до Вайшнавського освітнього центру «Новий Маяпур», що знаходиться на березі річки Орель, посеред заповідника в Дніпропетровській області. Тут проходить основна частина Школи, яка робить акцент на занурення в традицію. Учасники мали змогу прожити кілька днів за розкладом вайшнавів: о п’ятій – ранкова служба, джапа-медитація, лекція зі Шрімад-Бхаґаватам, сніданок, а далі лекції учасників Школи. Зазвичай щодня було дві лекції та їхнє обговорення, потім обід, знайомство з музичною традицією вайшнавізму та обговорення статті, далі – лекція або доповідь, вечеря та прогулянка. Учасники мали змогу також щоранку, за бажанням, займатись йогою та відпочивати на річці Орель.  

Лекція Віктора Окорокова, доктора філософських наук, професора, завідувача кафедри філософії Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, розкривала питання часу та енергії в східній релігійно-філософській традиції: на прикладі Шрімад-Бгаґаватам та ідей Васубандгу.

Також тут дав лекцію на тему «Шанкара та Рамануджа: дві точки зору на бгакті-марга» Сергій Секундант, доктор філософських наук, доцент, завідувач кафедри філософії та основ загальногуманітарного знання Одеського національного університету імені І. І. Мечнікова.

Лекція Сіддгартхи Прабгу, спеціаліста з релігієзнавства, викладача Дніпровської теологічної академії свідомості Крішни, «Суть вчення Бгактісіддганти Сарасваті в ХІХ ст. та погляд на концепцію юкта-вайраг’ї Бгактіведантою Свамі в ХХ ст». розкривала те, як Бгактісіддганта Сарасваті, ввівши принцип юкта-вайраг’ї, що в спрощеному розумінні означає залучення всього оточуючого до служіння Богу і протиставляється повному відреченню, надає вайшнавізму нового вектору розвитку. Принцип юкта-вайраг’ї згодом вплинув і на поширення гаудія-вайшнавізму на захід.

Радим Губань, доктор юридичних наук, професор кафедри правознавства та галузевих юридичних дисциплін Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, доповідав на тему «Толерантність як передумова полілогу» і запропонував відданим ISKCON відкрито йти на спілкування з представниками інших конфесій у форматі спортивних змагань задля того, ставати впізнаваними та руйнувати стереотипи, що існують в суспільстві відносно вайшнавів.

Загалом підхід до вивчення вайшнавізму учасниками Школи був дуже широкий та різноплановий. Про це свідчить тематика лекцій. «Доброчинність у вайшнавізмі та ісламі: релігійні приписи і соціальна практика» – тема доповіді Наталії Пророченко, кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника відділу історії країн Азії та Африки, доцента ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України». Юрій Завгородній, доктор філософських наук, старший науковий співробітник Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАНУ, доповідав на тему «Йоґа у першій книзі Бгаґавата пурани». Світлана Руденко, кандидат філологічних наук, професор кафедри суспільних та гуманітарних дисциплін Харківського державного університету харчування та торгівлі, прочитала три лекції «Гендерні стереотипи у "Шрімад-Бгаґаватам». Тарун Крішна даса адгікарі, член керівної ради Міжнародного товариства свідомості Крішни в Дніпрі, мав тему лекції «Огляд останнього семестру з вивчення 5 пісні Бгагавата Пурани ступеня Бгакті Сарвабгаума». Олександр Романов, кандидат фiлософських наук, розповів про «Генезис вайшнавського живопису в контексті світової художньої культури».

Завершальна частина Школи

14 серпня розпочався третій та останній етап роботи Школи в місті Дніпро. Цього дня робота тривала в Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара. Тут провели круглий стіл «Традиційна ведична культура в сучасному світі», присвячений 45-ти річчю знайдення Керносівської стели.

Керносівська стела (інколи вживають слово «ідол») – кам’яна статуя епохи мідної доби, III тис. до н.е, віднайдена місцевими жителями в 1973 році в селі Керносівка Новомосковського р-ну Дніпропетровської обл. Стела в давні часи мала сакральне значення та, імовірно, зображує божество індоєвропейського пантеону. Деякі зображення на стелі мають спільні мотиви з сюжетами Рігведи. Є припущення, що на стелі зображений Індра.

Три з п’яти лекцій на круглому столі висвітлювали цю знахідку. Це лекції: «Феномен Керносівського ідола» Віталія Отрощенка, доктора історичних наук, професора, завідувача відділом археології енеоліту – бронзової доби Інституту археології НАНУ, та «Керносівський ідол: проблеми етносоціокультурного вивчення статуарних пам'яток нео-енеоліту – бронзи Надчорноморщини», яку прочитала Надія Довженко, старший викладач кафедри історії та археології факультету гуманітарних наук Національного університету «Києво-Могилянська Академія». Вони доповідали в онлайн-форматі, перебуваючи в Києві.

Також у режимі онлайн повідомлення зробили двоє учасників із-за кордону. З Казахстану – Асель Айтжанова, кандидат філософських наук, асоційований професор Карагандинського медичного університету, доповідала на тему «Артефакти ведичної культури на території Середньої Азії та Казахстану». Дослідниця показала близькість культур, що має вияв у народних звичаях, обрядах, елементах світогляду, вірувань тощо. З Росії в онлайн-режимі доповідав Олексій Тимощук, доктор філософських наук, завідувач кафедри зв’язків з громадськістю Владимирського філіалу НДЛУ імені Н.А.Добролюбова. Тема його лекції – «Метаморфози ведійської культури».

Дар’я Романчук, науковий співробітник відділу археології Дніпровського національного історичного музею, доповідала на тему «Керносівська стела серед колекції кам’яної пластики доби енеоліту-бронзи з зібрання ДНІМ». Останнього дня, 16 серпня, вона також провела для учасників Школи екскурсію до археологічного відділу Дніпровського національного історичного музею імені Д.І. Яворницьокого, де зберігається Керносівська стела, завдяки чому вчені змогли на власні очі побачити весь унікальний рельєф пам’ятки.Останньою подією Школи була участь у святкуванні Баларама Пурніми – одного з найважливіших свят гаудія-вайшнавів. На жаль, висвітлити зміст доповідей і лекцій усіх учасників немає можливості, хоча кожна з них заслуговує окремої уваги.

Цінність та унікальність доповідей полягає в тому, що учасники Школи, будучи фахівцями в різних гуманітарних сферах, мають точки дотику й спільний інтерес завдяки дослідженню вайшнавізму, можуть показати його ширину та глибокий зміст, чого не можна було б зробити за інших умов.

VII Міжнародна релігієзнавча школа «Вайшнавська традиція крізь століття» підтвердила свою репутацію значної події, насиченої не лише теоретичним, але й духовним знанням.

Ганна Сарамудова

Теги: