13 серпня 2014 року на Соборі єпископів УПЦ (МП) мають відбутися вибори нового Предстоятеля цієї Церкви. Відомі громадські, наукові та культурні діячі представили порталу "Релігія в Україні" відповіді на наші запитання: "Яким ви бачите майбутнього Предстоятеля Української Православної Церкви? Якими якостями він має володіти? Чого ви очікуєте від Церкви при новому Предстоятелі?"
Риков Сергій Олександрович, головний офтальмолог України:
Вважаю, що Предстоятель повинен бути пастирем для всього українського народу, він повинен жити за принципом «не від світу цього», бути безкорисливим, смиренномудреним. І подібно до того, як у євангельській причті про втрачену вівцю, коли пастир залишає 99 овець заради того, щоб спасти одну, так і щоб майбутній Предстоятель приймав до себе, до свого серця кожну людину, якою б вона не була за соціальним, матеріальним станом чи світоглядним баченням.
Щоб він зміг як приснопам’ятний Блаженнійший Митрополит Володимир знайти підхід до кожної людини, як той пастух, який знайшов втрачену вівцю. Хотілося б, щоб майбутній Предстоятель був мудрим і простим, і щоб любов до людей заповнювала кожну клітину його серця і великий об’єм його душі. Як лікар, я очікую благодаті Господньої на людей, щоб вони були більш здоровими у нашій державі. І щоб віруючі люди продовжували зцілюватися сьогодні, як це було і в древні часи перед цілительними іконами.
Для себе особисто я Предстоятеля вже вибрав. Але будемо очікувати на звершення волі Божої!
Горянський Володимир, Народний артист України:
Прежде всего, хотелось бы, чтобы будущий Предстоятель Украинской Православной Церкви приложил максимум усилий для объединения всех православных людей в одну Церковь. Чтобы в Украине не было ни религиозных, ни иных распрей. Нужен человек, который сможет объединять, так как Украине сегодня это очень необходимо.
Во-вторых, я хотел бы видеть на посту Предстоятеля человека, как можно меньше связанного с властью и политикой, в том смысле, что Церковь должна быть отделена от государства и заниматься вещами духовными, и не подстраиваться под политическую конъюнктуру.
Духовный лидер должен быть духовным лидером. Также важно, чтобы он был аскетичен, так как к сожалению, есть много примеров, когда церковные служители погрязли в материальных излишествах. Люди это все видят, и это отталкивает их от Церкви.
Сегодня Церковь должна дать колоссальный духовный толчек для нравственного и духовного подъема человека, личности, для веры в добро. Чтобы истина «возлюби ближнего как самого себя», стала реальностью.
Мы также привыкли к тому, что патриарх или предстоятель, как правило, преклонного возраста. Я не считаю, что возраст есть преграда. Важно, чтобы глава Церкви был жизненной наполнен для реализации духовных задач. Он должен быть примером и для молодых, поскольку сегодня молодежь как никогда ищет себя, ей нужно открывать духовные пути и для нее должны быть духовные авторитеты, которые были бы им близки и понятны.
Жанна Тихонова, ведущая программы «Жди меня», телеканал «Интер»:
Вы знаете, я думаю, что правильнее будет передать свои ощущения несколькими словами: Мы просто его ждем!
Если глубоко задуматься и откинуть все лишнее, то я верю, что это будет мудрый человек, человек с открытым сердцем. Сегодня очень важна доступность и демократичность Церкви, в хорошем понимании этого слова. Поэтому мы ждем Предстоятеля доступного, открытого. Это важно для новичков, которые впервые приходят в храм. Важно, когда ты чувствуешь, что тебе здесь рады, тебя здесь примут и ждут. Это очень важно, чтобы не было дистанции.
В лице будущего Предстоятеля хотелось бы видеть простоту и человечность, готовность встретиться и поговорить с любым простым человеком, быть рядышком с ним. Хотя я понимаю, что человеку такого ранга реально трудно будет это делать.
Убеждена, что те качества, которые мы ожидаем от будущего Предстоятеля, не зависят от возраста. Внутренняя зрелость присуща и молодым людям. Думаю, что это если бы это был человек среднего возраста, то ему были бы понятнее проблемы и чаяния разных возрастных групп, от молодежи до людей преклонных лет.
Именно сейчас в это время Предстоятель очень нам необходим . В обществе есть устойчивое чувство тревоги и в эти непростые времена люди хотят чувствовать себя защищенными. Сейчас очень многие люди потеряны, люди не могут себя найти, и задача Церкви быть максимально близкой к людям, помочь им обрести себя в этом мире.
Что касается внешней жизни Церкви, то мне бы хотелось, чтобы все оставалось так, как было, чтобы тот раздор, который сейчас наблюдается в обществе, не зашел вглубь Церкви. Думаю, что именно здесь здоровый консерватизм очень важен, ведь на волне революционных мятежей и волнений нельзя всех равнять под одну гребенку. Нападки на Церковь, которые мы сегодня видим, очень опасны еще и тем, что они расшатывают внутреннюю стабильность в обществе. Поэтому нам нужен Предстоятель. Мы просто его ждем!
Євгенія Більченко, професор кафедри культурології Національного Педагогічного Університету імені М. П. Драгоманова:
Я бачу майбутнього Предстоятеля Української Православної Церкви перш за все людиною, яка має вищу освіту. Навіть бажано, щоб вона мала дві вищі освіти – світську і духовну, особливо освіту філософську або філософського спрямування.
Крім того, ця людина повинна дотримуватися гуманістичних і демократичних поглядів на світ, поважати принципи загальнолюдської моралі і полікультурності. Особлива якість цієї особистості повинна виражатися у тому, щоб вміти чути голоси як українського Сходу, так і українського Заходу, сприяючи пом’якшенню громадянських, міжконфесійних та міжетнічних конфліктів у нашій державі. Майбутній глава Церкви має докласти зусиль для зміцнення діалогу між різними християнськими конфесіями в Україні, а також між християнськими та нехристиянськими релігійними організаціями.
Віктор Майко, український дипломат, Надзвичайний і Повноважний Посол:
Я думаю, що сьогодні на все треба дивитись під кутом зору того стану, в якому знаходиться наше суспільство.
Вважаю, що головна роль Предстоятеля буде полягати в тому, щоб в ньому бачили людину, якій будуть стовідсотково довіряти і будуть сприймати все, що він казатиме. Звичайно, ця довіра має бути раціональною.
Сьогодні Україна потребує миру і гармонії. Для того, щоб післявоєнний період був менш проблемним, менш деструктивним, ми потребуємо сильних і об’єднуючих ідей, які будуть об’єднувати, а не роз’єднувати суспільство, які закликатимуть до довіри один до одного, до компромісів, до вирішення всіх питань шляхом переговорів.
І майбутній Блаженніший, який буде де-факто і де-юре взірцем і маяком для багатьох людей, повинен своїми діями, своїми словами і своєю політикою враховувати ті моменти, які є болючими і важливими для суспільства.
На мою думку, майбутній Митрополит має докласти максимум зусиль, щоб об’єднати суспільство і дати йому якомога більше позитивних посилів. Адже сьогодні багато людей зневірених, чому причиною окрім війни є ще й непроста економічна ситуація. За відсутності звичних матеріальних точок опори дуже переконливими мають бути духовні й моральні цінності.
Майбутній Глава Церкви має бути моральним взірцем як для віруючих, так і для зневірених і для всіх тих, хто вагається. Він повинен користуватись авторитетом і повагою. Його слово має сприйматись не лише у власній конфесії, але й в інших конфесіях, адже всі міжконфесійні конфлікти у минулому не працювали на благо віри і суспільства.
Чим вище буде авторитет Предстоятеля, тим більше шансів мінімізувати конфлікти, які мали місце в минулому і є тепер. Вважаю, що Предстоятель має займати активну життєву позицію, бути здатним виконувати великий обсяг роботи.
Від Церкви суспільство взагалі чекає позитивних сигналів. На мою думку, Церква не повинна бути джерелом конфліктів, а натомість повинна вирішувати конфлікти, примиряти людей, давати позитив.
Віктор Єленський, релігієзнавець:
Насправді відповісти на питання, якого Предстоятеля ми хотіли б бачити, достатньо легко. Тому що не лише у церковного люду, але й в самих широких суспільних верствах є сильний запит на святість, на очолювателя Церкви, який би був взірцем і уособленням високої духовності і бездоганної моральності. Який би, образно кажучи, зійшов з орлеця до людей – не лише тих, хто кричить йому «Аксіос», але й тих – і може навіть в першу чергу – які до храму ще не дійшли. Який би вмів говорити з професором теології, комбайнером, вчителькою і солдатом їхньою мовою. Який би не ховався від буревіїв «світу цього», а сам кидав їм виклик. Тому що Предстоятель Церкви, що об’єднує мільйони людей, не може ухилятися від відповідей на питання, які «б’ють» і «катують» його вірних. Адже бути християнином означає діяти як християнин у самих різних суспільних і особистісних ситуаціях, а не лише у храмі.
Фото health.unian.ua, theatreonpodol.com, inter.ua, ukurier.gov.ua, primirenie.in.ua
Теги:
dutchak1 написал: