Мовою цифр і персоналій: єпархії, дієцезії, екзархати та єпископат УГКЦ і РКЦ у 2016 році

Після публікації таблиць щодо складу єпархій, вікаріатств і єпископату православних Церков України станом на 2016 рік пропонуємо статистичні дані про єпархії, дієцезії, екзархати та єпископат Української Греко-Католицької та Римо-Католицької Церков в Україні.

Список скорочень

парт. - патріарх; митр. - митрополит; арх. - архієпископ; єп. - єпископ; вік.- вікарний архієрей; кард. - кардинал; арх.-митр. – архиєпископ-митрополит; єп.-орд. - єпископ-ординарій; єп.-пом. - єпископ-помічник; єп.-ем. - єпископ-емерит (єпископ-пенсіонер); м. прот. - митрофорний протоієрей; прот. - протоієрей; керуюч. – керуючий архієрей, одночасно з основною єпархією. КДАіС – Київська духовна академія і семінарія; ВЗЦЗ – Відділ зовнішніх церковних зв’язків.

Опитування 2006 року (7-25 грудня 2006, Україна)

На замовлення Інтернет-газети „Обозреватель” питання про конфесійну приналежність громадян з’ясовувалося в ході загальнонаціонального соціологічного опитування, яке з 7 по 25 грудня 2006 року проводили „Українське демократичне коло” та служба „Юкрейніан соціолоджі сервіс” (доктор соціології Олександр Вишняк). Усього було опитано 5000 респондентів за вибіркою, що репрезентує доросле населення України (старше 18 років) за такими показниками, як стать, вік, рівень освіти, регіон та тип поселення. Статистична похибка не перевищує 1,4%.

Відносна більшість громадян України – 30,1% - заявляє про приналежність до Української Православної Церкви Київського Патрiархату. Другу за чисельністю групу становлять „нерелігійні” – 26%. На третьому місці з показником в 20,4% - Українська Православна Церква (Московського Патрiархату). 7,8% опитаних пов'язали себе з Українською Греко-Католицькою Церквою, півтора відостка – з УАПЦ. Близько 1% ідентифікували себе протестантами.

Питома вага нерелігійних збільшується з 3% у Західній Україні до 30% у макрорегіоні Центр-Північний Схід та на макрорегіоні Південь-Південний Схід й до 35% в Донбасі та Криму. 95% всіх греко-католиків та 70% автокефалів мешкають на Заході.

Якщо прийняти за 100% всіх симпатиків УПЦ Київського Патріархату, виявиться, що 71% з них живуть в Центрі-Північному Сході (40,2%) та Півдні-Південному Сході (30,9%), 17,2% на Заході та 11,6% в Криму й на Донбасі.

Якщо прийняти за 100% всіх симпатиків УПЦ МП, то виявиться, що з них 28,3% мешкають на Півдні-Південному Сході, 27% - в Криму й на Донбасі, 26% в Центрі і 18% - на Заході.

Щодо питомої ваги симпатиків двох основних конкуруючих православних Церков, то в Української Православної Церкви Київського Патріархату вона в усіх макрорегіонах, крім Криму-Донбасу, є вищою, ніж в тієї УПЦ, яка зберігає єдність з Московським Патріархатом. Так, на Заході співвідношення на користь УПЦ КП становить 26,8% на 19,7%, в Центрі-Північному Сході – 37% на 16,2%, на Півдні та Південному Сході 33,9% на 20, 7. В Криму й на Донбасі навпаки: співвідношення сил становить 27,5% на 17,5% на користь УПЦ Московського Патріархату.

Статус церкви

Відносна більшість громадян України (33,3%) згодна, що нашій державі можливе спiвiснування кiлькох православних Церков рiзного пiдпорядкування. 30,7% вважають, що православна Церква в Українi має бути єдиною нацiональною православною Церквою, пiдпорядкованою власному (тобто, Київському) Патрiархату, і лише 11,4% погодилися з тим, що православна Церква в Українi має бути пiдроздiлом єдиної Росiйської Православної Церкви i знаходитись у пiдпорядкуваннi Московського Патрiархату. Майже 25% вагаються з відповіддю, а із запропонованих варіантів респонденти могли обрати лише один.

З тим, щоб в Україні була створена єдина українська православна Церква, пiдпорядкована Київському Патрiархату, згодні: більшісь представників УПЦ Київського Патріархату (46,6%) та УГКЦ (66,2%); більшість прихильників „Нашої України” (56,1%) та БЮТ (40,7%); значна частина етнічних українців (34%). У регіональному розрізі за це виступає 52,7% жителів Західної України, 29,1% - Центру та Північного Сходу, 28,8% - Півдня та Південного Сходу, 15% - Донбасу та Криму.

Що стосується перетворення православної церкви в Україні на підрозділ єдиної Росiйської Православної Церкви, то ця думка виявилася на йменш популярною серед громадян України. Навіть представників самої УПЦ МП, які хотіли б створення в нашій країні єдиної РПЦ з підпорядкуванням Москві, набралося менше третини – 29,6%, а число прихильників цієї ідеї з боку етнічних росіян (18,4%) статистично майже не відрізняється від кількості тих, хто хоче створення єдиної нацiональної православної Церкви, пiдпорядкованої Київському Патрiархату (16,7%).

«Наведені цифри не означають, що люди настільки добре розуміються на міжконфесійних стосунках православних церков, - каже віце-президент Української Ліги із зв’язків з громадськістю Олег Медведєв. – Ці дані швидше говорять про популярність ідеї «незалежній державі – незалежну православну Церкву», як воно і прийнято в усьому православному світі. І друге: народ не підтримує підпорядкування православної церкви Москві. Саме тому та УПЦ, яка залишається в підпорядкуванні Московського Патріархату і з точки зору церковного права є підрозділом Російської Православної Церкви, прибрала із своєї офіційної назви згадку про приналежність до Московського Патріархату. Вона залишилася лише на вивісках храмів в Донбасі та Криму».

Соціологи також з’ясували, що за можливість співіснування в Україні кількох православних церков виступає: більшість прихожан УПЦ Московського Патріархату (40,8%) та невіруючих (36,8%); більшість прихильників КПУ (31%), Партії регіонів (36,9%) та СПУ (37,1%); переважна кількість етнічних росіян, що проживають в Україні (39,9%). У регіональному розрізі цю ідею підтримує 28,1% жителів Заходу України, 33,7% – Центру та Північного Сходу, 33% - Півдня та Південного Сходу, 37,9% – Донбасу та Криму.

Щодо Києва, то, за даними опитування, проведеного фондом „Демократичні ініціативи" та Київським міжнародним інститутом соціології, більше половини (50,3%) киян заявляють про приналежність до УПЦ КП, тоді як з УПЦ МП асоціюють себе майже в п ять разів менше (8,8%) киян. Опитування проводилося 14-21 грудня 2006 р. Всього було опитано 1000 респондентів за вибіркою, яка представляє доросле населення Києва старше 18 років. Статистична похибка вибірки не перевищує 3,5%.

У регіони згруповані такі області: Захід – Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька області; Центр та Північний Схід – м.Київ, Київська, Вінницька, Житомирська, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Хмельницька, Черкаська та Чернігівська області; Південь та Південний Схід – Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Харківська та Херсонська області; Донбас та Крим – Крим, Донецка та Лугансьска області

Опитування 2008 року (травень 2008, Київ)

Майже 41% киян у відповідь на питання про конфесійну приналежність заявляють, що вірять у Бога, але не належать до жодної церкви.

Серед тих мешканців столиці, для кого належність до конкретної церкви є актуальною, найбільш популярна Українська православна церква Київського патріархату. Про свою належність до неї заявили 18% опитаних.

Наступною за чисельністю є група «нерелігійних», яка становить 15,5%.

Четверту та п’яту позицію – по 7,3% – розділяють ті, хто не може визначитися, релігійний він чи ні, а також вірні тієї УПЦ, яка зберігає єдність з Московським патріархатом.

Це – дані опитування в Києві, проведеного фірмою „Юкрейніан соціолоджі сервіс” та компанією «Фонд «Громадська думка – Україна». Загалом опитано 4000 киян за вибіркою, що репрезентує доросле населення столиці.

По 1,5% вірних серед киян мають Українська автокефальна православна церква та протестанти, 1% киян належать до Української греко-католицької церкви. По пів-відсотка киян пов’язують себе з Римо-Католицькою церквою та “Посольством божим”.

Довіра предстоятелям

З релігійних лідерів найвищою довірою серед киян користуються патріарх київський та всiєї України–Руси, предстоятель Української православної церкви Київського патрiархату Фiларет, йому довіряють 39,3%.

Митрополиту київському та всiєї України, предстоятелю Української православної церкви Московського патрiархату Володимиру довіряють 35,9% киян.

Предстоятелю Української греко-католицької церкви Любомиру Гузару, попри те, що до цієї церкви належить лише 1% киян, довіряють 25% мешканців столиці.

Статус церкви

Лише 6% киян вважають, що православна церква в Україні має «бути підрозділом єдиної Росiйської православної церкви i перебувати й підпорядкуванні Московського патріархату».

30,7% кажуть, що православна церква в Україні має бути «національною православною церквою, підпорядкованою власному (тобто київському) патрiархату», а 32,7% припускають, що «в Україні можливе співіснування кількох православних церков різного підпорядкування».

У разі, якщо в анкеті немає варіанта відповіді, який дозволяє респонденту зайняти нейтральну позицію щодо тієї чи іншої конфесії і вибір є обов’язковим, – то більш як половина (50,3%) киян асоціюють себе з Українською православною церквою Київського патріархату, тоді як з її основним конкурентом – УПЦ Московського партіархату асоціює себе уп`ятеро менше (8,8%) киян. Такі результати було отримано фондом „Демократичні ініціативи” та Київським міжнародним інститутом соціології. Усього було опитано 1000 респондентів за вибіркою, що репрезентує доросле населення Києва.

Опитування 2008 року (11-15 липня 2008, Україна)

Київський міжнародний інститут соціології провів опитування населення на тему: "Яка з цих двох сучасних держав, на вашу думку, є спадкоємицею Київської Русі" (Україна й Росія). Виявилося, більшість українців вважають, що спадкоємицею Київської Русі є Україна, повідомляє "Інтерфакс-Україна".

54,4% опитаних відповіли, що тільки Україна (28,1%) або швидше Україна, ніж Росія (26,3%).

17,6% вважають, що тільки Росія (4,5%) або швидше Росія, ніж Україна (13,1%) є спадкоємицею Київської Русі.

2,8% опитаних вважають, що ні Україна, ні Росія не можуть вважатися спадкоємицями Київської Русі.

18,3% важко відповісти на це запитання.

Методом інтерв'ю з 11 по 15 липня опитано 2036 респондентів, які проживають у всіх областях України, в Криму і Києві. Статистична погрішність вибірки не перевищує 3,5% для показників, близьких до 50%, 3% - для показників близьких до 25%, 2% - для показників близьких до 10%.

За результатами іншого опитування, проведеного також з 11 по 15 липня, з'ясувалося, що кожен третій українець (33%) вважає, що Українська православна церква Київського патріархату є історичною спадкоємицею православної церкви, що утвердилась у Київській Русі 1020 років тому.

Українцям було запропоновано відповісти на запитання: "Яка православна церква, швидше за все, має право вважатися історичною спадкоємицею Православної церкви, утвердженої в Київській Русі 1020 років тому ".

32,6% вважають, що такою спадкоємицею є УПЦ-КП (Київський Патріархат), 15,6% - Українська православна церква (у канонічній єдності з Московським патріархатом), 1,9% - Українська автокефальна православна церква, 10,1% - Російська православна церква.

2,3% назвали інший варіант.

37,5% важко відповісти на запитання.

Методом інтерв'ю опитано 2036 респондентів, які проживають у всіх областях України, в Криму і Києві. Статистична погрішність вибірки не перевищує 3,5% для показників близьких до 50%, 3% - для показників близьких до 25%, 2% - для показників близьких до 10%.

З 10 липня в Україні почалося святкування 1020-ліття Хрещення Русі. Загальнодержавні заходи почнуться з 25 липня, коли до України почнуть прибувати делегації християнських помісних церков.

Передбачається проведення в Києві урочистого засідання з нагоди свята, а також здійснення правових, фінансово-економічних, культурно-просвітницьких заходів, спрямованих на забезпечення обліку, належного збереження, використання й популяризацію визначних пам'яток сакральної культури.

Опитування 2015 року (грудень 2014 - січень 2015)

Дослідження проведено Фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» спільно з соціологічною службою «Ukrainian Sociology Service» з 25 грудня 2014 року по 15 січня 2015 року на замовлення Міжнародного центру перспективних досліджень в 11 регіонах України. Всього опитано 4413 респондентів (по 400 в усіх регіонах України, на Закарпатті та Буковині – 401, в Центрі – 402, на Поліссі – 410).

Розробники проекту виокремили 11 історичних регіонів для опитування:

1. Волинь (Волинська та Рівненська області);

2. Галичина (Івано-Франківська, Львівська та Тернопільська області);

3. Південний Захід (Закарпатська та Чернівецька області);

4. Поділля (Вінницька та Хмельницька області);

5. Полісся (Житомирська, Київська, Сумська та Чернігівська області);

6. Центр (Черкаська, Кіровоградська та Полтавська області);

7. Слобожанщина (Харківська область);

8. Нижнє Подніпров’я (Дніпропетровська та Запорізька області);

9. Причорномор’я (Миколаївська, Одеська та Херсонська області);

10. Донбас (Донецька область);

11. м. Київ

Опитування в Луганській області та анексованому Криму не проводилось. В опитуванні застосовувалась квотна вибірка, яка за областями, типами поселень, віком та статтю репрезентує населення виділених регіонів України віком від 18 років. Максимальна похибка вибірки по кожному регіону не перевищує 5,0%.

Для аналізу ситуації в Україні загалом використовується «зважений» масив відповідно до пропорцій кожного регіону в населенні України (18+). Максимальна похибка вибірки національного масиву (з урахуванням зважування) не перевищує 1.8%.

•  На початок 2015 року довіра переважала недовіру лише до однієї державної інституції – армії (3.1 бала за 5-бальною шкалою) та до трьох недержавних: волонтерських рухів (3.4 бала), церкви (3.3 бала) та громадських організацій (3 бали).

• За період з кінця 2014 року до березня 2015 року істотно втратили у довірі усі державні інституції, за винятком армії (позитивний баланс довіри-недовіри у 25% наприкінці 2014 року) та церкви (+45% наприкінці 2014-го і +44% у березні 2015 року).

• Більшість населення України відносить себе переважно до Православної церкви Київського патріархату – 44%; до Православної церкви Московського патріархату віднесли себе 21%, до Української греко-католицької – 11%, 8% є вірними інших релігій, а 9.5% – атеїсти.

• Церква протягом усіх років існування України як незалежної держави очолювала рейтинг довіри, поступившись лише в останній рік волонтерським рухам. 

• До Православної церкви Київського патріархату віднесли себе миряни більшості регіонів. Єдиним регіоном, де явна більшість визнала свою належність до Православної церкви Московського патріархату є Донбас – 55% (в опитуванні був представлений Донецькою областю). На Галичині більшість населення належить до Греко-католицької церкви (67%). Найбільш неоднорідний склад віруючих виявився на Південному Заході, де 34% віднесли себе до Греко-католицької церкви, 32% – до Православної церкви Московського патріархату, а 22% – до Православної церкви Київського патріархату. Атеїстів найбільше на Слобожанщині (19%) та на Донбасі (17%).

• Ідея створення Єдиної Помісної Православної Церкви знаходить підтримку на Заході України: на Волині, Галичині, Південному Заході. У решті регіонів переважає байдуже або невизначене ставлення, але й негативне ставлення до цього теж незначне. Загалом по Україні підтримують ідею створення єдиної Помісної Православної Церкви 28%, виступають проти 14%, ставляться байдуже 35% і ще 23% певної думки не мають.

• Щодо визнання якоїсь церкви, яка могла б претендувати на «єдину Церкву українського народу», то найбільший відсоток був відданий Українській православній церкві Київського патріархату – 37%, проте 31% вважає цю церкву «однією з багатьох церков України». На Галичині «Церквою українського народу» вважають Українську греко-католицьку церкву. А от Українську православну церкву Московського патріархату «єдиною українською» не визнали у жодному з регіонів. 

• Загалом в Україні, при поділі віруючих між кількома християнськими церквами, немає значної упередженості у ставленні вірян до інших церков. Так, Українську Православну церкву Київського патріархату «розкольницькою» вважають лише 7% українців, а Українську православну церкву Московського патріархату вважають «церквою держави-агресора» 19% (єдиний регіон, де переважає ця позиція – Галичина, де такою думки дотримуються 42%).

  

Укладач Володимир Мельник