Ще в 2010 році молодий науковець-арабіст, викладач Національного університету «Острозька Академія» Михайло Якубович взявся до перекладу Корану українською мовою. Зрештою, в минулому році результати його праці вийшли друком у Саудівській Аравії. Нині ж його переклад готують до видання вже в самій Україні.

- Михайле, насамперед, що спонукало Вас зосередити свої перекладацькі зусилля саме на Корані?

- Передусім хочу зауважити, що, відповідно до мусульманської традиції, в якій виконано переклад, він є не «українською версією» Корану, а перекладом смислів, тобто їхньою інтерпретацією на іншій мові. Це важливо знати, оскільки Коран як такий існує винятково арабською. Такий переклад смислів був потрібен тому, що, на жаль, україномовний читач практично не мав змоги ознайомитися зі Святим Письмом ісламу своєю рідною мовою. Були або часткові переклади, або переклади іншими мовами. Власне, моя праця й покликана сприяти зближенню української та східних культур, глибинний зміст яких часто й розвивався під впливом коранічних істин.


- Як поставилась до цього видання українська мусульманська спільнота?

- Як на мене, мусульманська спільнота в Україні, на жаль, не єдина та представлена напрямами з різними підходами до ісламського віровчення. Утім, у своїй праці я спирався на ті тлумачення Корану, які є авторитетними практично для всіх мусульман. Це праці відомих середньовічних учених ат-Табарі, аль-Багауві, ібн Касіра та інших. Я отримав чимало відгуків як до видання перекладу, так і після. У переважній більшості вони були схвальними. Нині чимало мусульман-українців, наприклад, користуються цим перекладом для кращого розуміння смислів Корану. Були, звісно, і деякі зауваги, хоча й не принципові. Я вже врахував їх у новому виданні – воно готується до друку. Маю надію, воно буде ще доступнішим, оскільки вийде друком в Україні.

- Які кроки, на Ваш погляд, мають зробити влада та суспільство з огляду на соціальну адаптацію українських мусульман, вимушених переселенців з Криму?

- Прикро це визнавати, але у попередні роки українська влада мало цікавилася проблемами кримських татар. У сьогоднішній ситуації, коли чимало кримських татар залишили півострів (за деякими оцінками, це вже не менше 15 тисяч осіб), потрібна координація дій. Загалом вирішення проблем кримських татар залежить від того, як узагалі держава буде ставитися до переселенців із Криму. Тут потрібні й робочі місця, і хоча б тимчасове житло, і відповідна фінансова підтримка, і чимало інших, практичних речей. На мою думку, конкретно у випадку з кримськими татарами повинні зіграти свою роль місцеві мусульманські організації. Та, на жаль, часто ці організації самі обмежені в ресурсах. Тут на рівні держави та провідних мусульманських об’єднань слід звернутися за підтримкою до світового ісламського співтовариства, яке й раніше допомагало мусульманам Криму (турецькі, катарські, кувейтські та інші фундації). Важливо й те, щоб місцева влада сприяла інтеграції кримських татар у регіони, куди вони прибули з Криму, сприяла налагодженню толерантних стосунків із місцевим населенням.

Слід започаткувати й традиції міжрелігійного діалогу, проводити благодійні ярмарки, інші масові заходи. Наразі маємо плани щодо проведення відповідних міжнародних конференцій на підтримку кримських татар, і хочеться вірити, що вони допоможуть реалізувати ці ініціативи й на місцевому рівні.

Теги: