Всеукраїнський конкурс есе «Чому Україні потрібна нова Конституція?» підбив підсумки 21 жовтня. В цей день у Київській міській державній адміністрації нагородили переможців — учнів загальноосвітніх шкіл і студентів вищих навчальних закладів. У фінал пройшли автори найкращих 55 есе, а всього участь у змаганні взяли 800 робіт. Переможці отримали грошові винагороди: за перше місце — по 44.000 грн, за друге — по 22.000 грн, за третє по 2200 грн. Організатор проекту — громадська спілка «Наше Право».

Роздуми про нову Конституцію: українська молодь пам’ятає про мораль і Всевишнього

Серед суддів конкурсу були політики, юристи, науковці, громадські діячі та священнослужителі. Деякі з них поділилися своєю думкою про значення проекту і про те, як підійшли школярі й студенти до осмислення такої непростої теми, як необхідність зміни основного закону держави.

Василь Костицький, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України:

— Цей конкурс есе висвітлив відповідь на питання, яке турбує моє покоління до глибини душі — хто йде за нами, яка це молодь. І я побачив, що навіть ті роботи, які з юридичної точки зору були не дуже високого професійного рівня, всі вони, тим не менш, яскраво ілюстрували духовне багатство їх авторів. Відчувалося знання історії, системне мислення, уміння поєднувати минувшину з сьогоднішнім днем, відсутність того синдрому, на який хворе наше покоління — комплексу меншовартості. У цих молодих людей є відчуття того, що ми живемо в єдиному глобальному світі, коли ти поважаєш своє, згадуєш Конституцію Пилипа Орлика, яка є одною з перших у світі, й пишаєшся тим, що ти українець. Разом з тим по-дорослому оцінюєш систему організації державної влади, її недоліки. Роботи школярів і студентів відрізнялися також відсутністю традиційної для попередніх поколінь молоді прив’язки до офіційної думки. Наявність власної думки, уміння пояснити позицію та аргументувати, чи є суспільна потреба в прийняті нової Конституції, чи, навпаки, її немає — оце те, чим запам’яталися ці роботи.

Мені здається, що покоління тих людей, яким зараз до двадцяти років, це абсолютно нові люди, для яких немає дилеми, чи загальнолюдські цінності є нормою життя, чи ні. У більшості робіт відчувалася теологічна складова. Люди пам’ятають про мораль і про Всевишнього. Це мене дуже приємно вражало. І виходять з того, що організація державної влади має будуватися не тільки на Конституції, а й ще на моральних імперативах, які дарував Творець. Традиційні бурчання старших людей про те, яка в нас молодь, отримали хорошу відповідь.

Серед авторів есе є люди, роботи яких виявилися кращими з точки зору методології висвітлення питань, але невдалих серед усіх 800 робіт майже не було. Мені здається, що це успішний результат.

Чим автори есе аргументували те, що потрібна нова Конституція?

— Аргументи були від політичних до юридичних. Говорили про протиріччя в чинній Конституції, про проблеми з балансуванням здійснення влади, внутрішнім протистоянням у гілках влади, про наявність дірок у законодавстві, які дають можливість реалізовувати корупційні наміри, про розширення гарантій для народовладдя... А ті, хто був проти (в них теж сильна аргументація), казали, що достатньо забезпечити політичну волю в державі, найвищим органам державної влади забезпечити дотримання Конституції, — і не треба тоді надриватися, щоб прийняти зміни.

Мається на увазі, що новий закон нічого не дасть, якщо цей не виконується? А якщо буде виконуватися, то можна обійтись і без нової Конституції?

— Якщо закон буде виконуватися, можна не поспішати зі змінами, а старатися зробити їх системними. Наприклад, я свій авторський проект Конституції побудував на доктрині, яка називається «Теолого-соціологічна теорія права». Є багато проектів, в основі яких хороші, або не дуже, але ідеї. Але я не бачив інших проектів, в яких конституційне проектування було б побудовано на якійсь теорії, на доктрині. Щодо ідей, то серед них, наприклад, є такі: добитися верховенства права або скасувати пожиттєвий статус суддів, або ліквідувати прокуратуру, або посилити функцію органів місцевого самоврядування, посилити централізацію вертикалі державної влади. Але Конституцію не можна писати на одній, двох, навіть кількох найкращих ідеях. Треба спочатку мати доктрину, уявити собі модель влади, зрозуміти місце і роль права в суспільстві. Доктрина — це система ідей, які поєднані якимись загальними принципами.

Володимир Стретович, український політик, один з авторів тексту Конституції України 1996 року:

— Україна була однією з останніх країн колишнього Радянського Союзу, яка ухвалила свій основний закон. На ту пору він був визнаний як один із найбільш досконалих, демократичних і доступних на пострадянському просторі. Але тодішня політична еліта, керівництво держави не змогло навчитись само і навчити суспільство жити за Конституцією. Як казав геній українського народу: «Не вчіть яблуню родити яблука, краще відженіть від неї свиней». На превеликий жаль, ми не досягли бажаного в період перших двадцяти п’яти років української незалежності. Але у нас є великі сподівання, надії і впевненість, що покоління, яке сьогодні виростає, маючи в своєму серці величезну любов до своєї Батьківщини, докладе усіх зусиль до того, щоб Україна відбулася в тому образі, який вони уявляють.

Володимир Бондаренко, керівник апарату Київської міської державної адміністрації:

— Здавалось би, лунають окремі думки, що Конституцію не слід змінювати, що до цього можна підійти вже потім, коли якимось чином налагодиться життя. Але це не так. Конституція — це не тільки основний закон нашої держави, це віддзеркалення її влади, її народу і самого буття держави. Не можна рухатися в напрямку кардинальних реформ без зміни основного закону. Говорити про те, що сьогодні це зарано робити, неправильно.

Максим Крупський, магістр конституційного права, керівник відділу суспільних зв’язків Церкви адвентистів сьомого дня в Україні:

— В этом конкурсе было много судей, их список опубликован на сайте https://nashepravo.org.ua/. Каждый из нас в электронном формате получил несколько эссе. Мы не знали, кто их авторы. Был только текст и вверху порядковый номер. Я должен был прочитать десять работ и выбрать из них пять лучших. Мы оценивали, учитывая новизну материала, способность анализировать исторические данные, аргументировать, по-новому посмотреть на те проблемы, которые есть сегодня в обществе, в полноте раскрыть эту тему. Те работы, которые оценивал я, были все очень хорошего качества, поэтому было непросто выбрать из них лучшие. В них присутствовала новизна, видно, что ребята очень хорошо готовились к этому конкурсу.

Какие мысли они высказывали? Что было самым интересным в этих работах?

— Мысли были очень разные. Авторы эссе пытались ответить на главный вопрос: действительно ли Украине нужна новая Конституция? Кто-то говорил больше о недостатках действующей. Кто-то в более философском разрезе говорил о том, готово или не готово общество к таким конституционным переменам. Другие просто анализировали те наработки, которые были в конституционном процессе за все годы: Конституцию Пилипа Орлика, другие документы, которые принимались в период УНР, Директории, сделали исторический экскурс. Некоторые люди подошли с поэтической стороны, в их эссе были вставки стихотворений. Работы были очень разнообразные. Все авторы отмечали, что в нашем обществе есть какой-то излом, кризис. Понятно, что во времена таких масштабных перемен, которые мы сегодня видим, в этих обстоятельствах, связанных в том числе с военными действиями, молодые люди болезненно реагируют на происходящее. Они отмечали ряд очень серьёзных проблем, нарушений в вопросах права, отношений между людьми. Но что важно, во многих работах был позитивный настрой на будущее. Мысль, что надо стараться что-то доброе привнести в это общество, позитивно выйти из этих проблем. И это в работах студентов и школьников мне больше всего понравилось.

Связывали ли участники конкурса Конституцию с ценностями, которые можно назвать христианскими? Было ли видно, что авторы задумываются о моральном состоянии общества?

— Конституционный процесс обычно совершается не только в рамках права, это тот процесс, который касается всех сфер общества. Каких-то явственно религиозных предпосылок среди работ не так и много. С другой стороны, тема сама по себе достаточно практичная, больше касается каких-то общественных проблем и не всегда студенты и школьники могут увидеть проблемы в ценностях, в морали общества, которые лежат в основе тех процессов, которые мы наблюдаем сегодня. Именно поэтому в работах не так много внимания было уделено религии. Из десяти работ, которые должен быть прочитать я, одна была непосредственно связана с тем, что нужно обратиться к Творцу как Источнику морали и правды для того, чтобы обрести мудрость в правовых переменах в обществе. Во всех остальных случаях это были практические размышления на тему: стоит ли менять законы или нет.

Віктор Мусіяка, український політик, один з авторів тексту Конституції України 1996 року:

— Я чув сьогодні, як, спілкуючись між собою, ви висловлювали різні точки зору. І це дуже добре, бо має бути нормальний процес суспільної дискусії навколо основного закону. До речі, я не зовсім згоден з назвою конкурсу, тому що вона одразу говорить, що нам потрібна нова Конституція. Але ж протягом більше двадцяти років жодного дня не було, щоб виконувалася діюча Конституція, кожна влада намагається топтатися по ній. І от зараз я чув прекрасний виступ автора есе, але, на мою думку, це не про нас. Чи ви хочете, щоб під реалії нашого життя була підігнана Конституція? Треба виходити з того, що перш за все вона має виконуватися. А вже потім, можливо, ставити питання: чи потрібна нам нова?

Ви, молоді переможці конкурсу, якраз і маєте сіяти в своєму оточенні повагу до основного закону. Я думаю, ви вивчали Конституцію перед тим, як писати есе, вникали в її суть. Але я вас прошу, продовжуйте це і далі у своїх школах, ВНЗ. Зі своїми друзями обговорюйте окремі аспекти. Бо саме від нас залежить, чи буде Конституція реально діяти.

Записав Гнат Мєрєнков


Фото Станіслава Носова

Теги: