Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

Огляд ЗМІ

24 11 2011   Сергей Юхин Огляд ЗМІ, Українські

Почему русские вне конкуренции

Бесспорно, есть вещи, которые русские делают лучше всех, и виды деятельности, в которых они бесспорные передовики. Так сказать – вне конкуренции. В желтых майках лидеров и впереди планеты всей. С этим вынуждены считаться даже самые высокопробные русофобы из немногочисленной, но крайне сплоченной наемной армии доморощенных либералов. Ну и, конечно, западный мир в лице топ-менеджеров управленческих настроек типа Госдепа или какого-нибудь НАТО. Да, русские лучшие во многом. И каждый мало-мальски думающий человек без запинки может перечислить, в чем именно. А если не может, то мы хором сейчас ему подскажем. Мы же думающие, правда? Итак. Раз, два, три...Все вместе!

24 11 2011 Огляд ЗМІ, Закордонні

Интервью с первым директором Ватиканской обсерватории священником Джорджем Койном

Интервью посвящено диалогу религии и науки, как его сегодня представляет Римско-Католическая Церковь.

24 11 2011   Сергій Сидоренко Огляд ЗМІ, Українські

Митрополит Агафангел знову готує переворот?

Під виглядом спільної молитви з нагоди дня народження митрополита Володимира (Сабодана) Одеський митрополит Московського Патріархату Агафангел скликає до Києва членів Священного Синоду та інших архієреїв УПЦ МП. Свою цидулку він не тільки розіслав адресатам, але й вивісив на офіційному сайті Одеської єпархії.

24 11 2011   Максим Степанов Огляд ЗМІ, Українські

Школа у старих Черкасах мала свої традиції, знищені у революційні часи

"Щодо народної освіти місто може претендувати на помітне місце, – йшлося в довіднику "Все м. Черкаси на 1911 рік". – В ньому налічується 4 гімназії, 4 бібліотеки, широка мережа нижчих училищ". Цікавим додатком до сухої статистики довідника можуть стати спогади потомственого черкаського вчителя Степана Нехорошева, що зберігаються у Державному архіві Черкаської області.

23 11 2011   Владимир Рогоза Огляд ЗМІ, Закордонні

Как Петр I лишил православную церковь патриаршества и превратил её в государственный институт, контролируемый офицером

Понимая особую роль и положение церкви в стране, царь не спешил и действовал последовательно, приучая духовенство и верующих, что серьезные изменения не за горами. Для начала Петр оставил православную церковь без патриарха. После смерти в 1700 году патриарха Адриана выборы его преемника проводить не стали, а его функции стал исполнять блюститель патриаршего престола (экзарх) митрополит Стефан.

23 11 2011   монахиня Евтропия (Бобровникова) Огляд ЗМІ, Закордонні

«Не бойся говорить правду пред кем бы то ни было…». Жизнеописание преподобноисповедника Антония Киевского, схиархиепископа

Схиархиепископ Антоний (в миру Давид Ильич Абашидзе) принадлежал к старинному и знатному грузинскому роду. По отцу он происходил из князей Абашидзе, по материнской линии был в родстве с другим знаменитым княжеским семейством — Багратуни, из которого вышел герой Отечественной войны 1812 года генерал Багратион.

23 11 2011   Беседовал Юрий Пущаев Огляд ЗМІ, Закордонні

Алексей Осипов: Без рассуждения нет добродетели

Существует стереотип о верующих как о глупых и недалеких людях, а о Церкви как о месте, где не любят умных и вообще не советуют прихожанам думать. О том, почему такие стереотипы появились, так ли уж далеки они от правды и вообще — нужен ли христианину разум, мы беседуем с известным богословом, профессором Московской духовной академии Алексеем Осиповым.

23 11 2011   Люба Вовк Огляд ЗМІ, Українські

Як тернопільський священик на "Арена Львів" вболівав

Нещодавно в сусідній області на новоствореному стадіоні «Арена Львів»відбувся товариський матч між збірними України та Австрії. Відвідали цей перший поєдинок на «свіжому» полі майже 32 тисячі глядачів. Серед них був і тернопільський священик Катедрального Собору о. Мартин Хомів. Своїми враженнями він поділився з «Поглядом».

23 11 2011   Павло Берест Огляд ЗМІ, Українські

Куди йде УПЦ: внутрішня боротьба в УПЦ МП матиме великий вплив на релігійну ситуацію та безпеку країни

У найвищих кріслах в УПЦ МП та серед членів Синоду залишились ті, хто активно боровся з «розкольниками» з УПЦ Київського патріархату та Української автокефальної православної церкви, й ті, хто бачить своєю місією збереження повної єдності з РПЦ.

23 11 2011   Игорь Евсин Огляд ЗМІ, Закордонні

Григорий Распутин. Кто почитал его святым

Царственные мученики Николай II и Александра Федоровна всегда почитали Григория Распутина за праведника. Еще при жизни старца Григория, Царица Александра Федоровна и ее дети, царевны и царевич, вместе с нательным крестиком носили его образ, написанный на медальончиках. А когда Распутин был ритуально убит, Царь Николай II, как великую святыню надел на себя нательный крестик, снятый с убиенного мученика Григория. Когда же Царь находился в заточении в Тобольске, то хранил у себя, как святыню письма Распутина. Передавая для большей сохранности шкатулку с ними доктору Деревенко, чтобы он тайно ее вынес и спрятал, Царь-мученик сказал: «Здесь самое ценное для нас - письма Григория».

23 11 2011   Андрей Зубов Огляд ЗМІ, Закордонні

Историк Андрей Зубов: Советский человек пережил СССР

В 1990 г. Александр Солженицын в своих знаменитых «посильных соображениях» «Как нам обустроить Россию?» писал: «Часы коммунизма — свое отбили. Но бетонная постройка его еще не рухнула. И как бы нам, вместо освобождения, не расплющиться под его развалинами». Казалось, что опасения вермонтского затворника не оправдались: русское общество легко выскользнуло из-под коммунистических развалин, сбросило арестантскую гулаговскую робу и готово надеть элегантный костюм, сшитый по западноевропейским лекалам.

22 11 2011 Огляд ЗМІ, Закордонні

Дмитрий Быков: Кто против нас?

В сентябре этого года на сайте проекта «Сноб» появилась колонка «Толоконные лбы» – о том, каково современное состояние православия в России. Два месяца спустя наступило время подвести итоги разразившейся полемики и найти ответы на возникшие вопросы.

22 11 2011   Софія Середа Огляд ЗМІ, Українські

«Християнська етика» у школах: здобутки і проблемні аспекти курсу

Шкільний курс «Християнська етика» покликаний, насамперед, «виховати високоморального громадянина» в Україні. Про це у коментарі Радіо Свобода зазначили у Міністерстві освіти та науки. Водночас курс сприяє ініціативі церкви популяризувати подібну дисципліну в школах, про що Радіо Свобода уже повідомляло. Втім, батьки учнів та педагоги сприймають такі ідеї неоднозначно.

22 11 2011 Огляд ЗМІ, Українські

«Вера-разлучница» рассорила журналистов и адвентистов

Представители адвентистов обвинили телеканал «Украина» в разжигании межконфессиональной розни. Журналисты говорят, что их главная цель – помогать людям.

22 11 2011   Свiтлана Мартинець, Iгор Починок Огляд ЗМІ, Українські

Псевдолікар Слюсарчук зарізав сина священика у районній лікарні на Тернопільщині

Газета “Експрес” опублікувала нові шокуючі епізоди власного розслідування злочинної діяльності псевдопрофесора Андрія Слюсарчука. Як виявилося, “Доктор Пі” проводив свої криваві експерименти над живими людьми і на Тернопільщині. Він убив трирічного сина священика з Кременеччини. Операцію на мозку дитини Слюсарчук проводив у Кременецькій районній лікарні. А допомагали йому місцеві хірурги.

22 11 2011   Станислав Минин Огляд ЗМІ, Закордонні

Функционер вместо наставника. Почему в Русской Церкви нет оппозиции богословов

Есть мнение, что Русская Православная Церковь – слишком удобная мишень для «внешней» критики. Возможно, это так. Проблема в том, что границу между «внешней» и «внутренней» критикой Церкви иногда очень нелегко провести. Светский публицист подчас пишет о том, о чем «недовольные» внутри РПЦ думают, но не говорят открыто, в острой, полемичной форме.

22 11 2011   Ігор Сюндюков Огляд ЗМІ, Українські

Два конкуренти. ХIV століття: Москва й Твер у боротьбі за Велике княження Володимирське

Історик подібний до шукача золота (скільки непотрібного піску доводиться терпляче просіювати у пошуках заповітних крупинок!) або методичного астронома, який роками і десятиліттями оброблює дані, що поставляють його «очі» (обсерваторія, телескоп — до речі, джерела цих сигналів, як і факти, і події, з якими належить працювати історикові, віддалені від нас на дуже значну відстань у часі: зірки вже, можливо, мільйони років як не існує, але світло від неї доходить до Землі лише зараз!). І тому він, історик (нехай навіть солідний, «академічний») — завжди якоюсь мірою «розслідувач» таємниць і загадок, що виникають на шляху його творчої думки, «шукач» виходу із заплутаного лабіринту версій, гіпотез, припущень...

22 11 2011   Павло Берест Огляд ЗМІ, Українські

"Принуждение к русскому миру" дає перші збої

У свому прагненні перекроїти РПЦ під себе й побудувати ефективний механізм поширення «русского міра» на всі терени колишньої «історичної Росії», патріарх Кіріл наштовхується на глухий спротив частини церкви та активне несприйняття таких дії місцевою владою

21 11 2011   Ярослав Леонтьев Огляд ЗМІ, Закордонні

Князь Скопин-Шуйский. Герой, оставшийся за кадром

Почему князь Скопин-Шуйский, освободитель Москвы и монастыря Сергия Радонежского, оставался да и сейчас остаётся на обочине историографии, в положении исторического «маргинала»? Этот вопрос относится к разряду политического «пиара».

21 11 2011   Віталій Портников Огляд ЗМІ, Українські

Осінь патріарха

Московський патріарх побував у Дамаску у вкрай невдалий час – невдалий насамперед для репутації церкви, яку він очолює.

21 11 2011   Вахтанг Кіпіані Огляд ЗМІ, Українські

"Інтеграція галицьких українців до Польської держави у 1920-1930-ті рр."

Що читаємо? Монографію російського історика Климентія Федевича "Галицькі українці у Польщі. 1920-1939 рр. (Інтеграція галицьких українців до Польської держави у 1920-1930-ті рр.)" (Київ, видавництво "Основа", 2009). Автор позиціонує себе як дослідник, не пов'язаний з українською чи польською історичною школою.

21 11 2011   В. Шайцан Огляд ЗМІ, Закордонні

История дискуссии о богослужебном языке Русской Церкви до XX века. Часть 2

Вот как описывает положение в этой области по состоянию на конец XIX-го века прот. Николай Балашов: «Предпринимались и практические шаги к исправлению книг со стороны Высшей церковной власти - но столь вяло и нерешительно (ввиду настороженного отношения консервативной части иерархии и верующих), что многолетняя деятельность Комитета, учрежденного в Москве святителем Иннокентием в 1869 году, а потом Особой комиссии в Санкт-Петербурге (1881-1885) не увенчалась заметными результатами. Продолжительные труды частных лиц по выявлению мест, нуждающихся в исправлении (о.А. Невоструева) или по созданию новых церковнославянских переводов (епископ Августин) не получили никакого официального церковного отклика и потому фактически были похоронены».

21 11 2011   В. Шайцан Огляд ЗМІ, Закордонні

История дискуссии о богослужебном языке Русской Церкви до XX века. Часть 1

Вопрос о богослужебном языке Русской Церкви с начала 90-х годов XX века является актуальнейшим и, одновременно, наиболее болезненным вопросом современной жизни. О неудовлетворительном понимании используемого ныне нашей Церковью церковнославянского языка основной массой наших прихожан и о возможности (или даже желательности) совершения православного богослужения на русском языке было сказано и написано в последние 10-15 лет много. Эта тема является и сегодня одной из самых острых и дискутируемых в церковной среде. 

21 11 2011   Юрій Підлісний Огляд ЗМІ, Українські

Суспільне вчення Католицької Церкви і політичні реалії українського сьогодення

Читаючи енцикліку «Сотий рік» (Centesimus annus), яку я потребував для своєї дисертації, а також низку коментарів та матеріалів конференцій на тему енцикліки, перше, що одразу привернуло увагу — це дискусія найавторитетніших коментаторів про те, «що ж насправді пропонує Католицька Церква у суспільних справах». Мусимо собі пригадати, що 1 травня 1991 року, коли Іван Павло ІІ оприлюднив цю енцикліку, вже не було Берлінського муру, холодна війна втратила сенс, а Радянський союз із своєю держплановою економічною моделлю от-от мав щезнути з політичної карти світу.

21 11 2011   Беседовал Константин Мацан Огляд ЗМІ, Закордонні

Протоиерей Александр Борисов: Во Христе нет ни интеллигента, ни пролетария

Только ли политического союзника видела интеллигенция в гонимой Церкви? Можно ли считать «церковным интеллигентом» знаменитого российского генетика Николая Тимофеева-Ресовского? Какой может быть роль интеллигенции на конкретном приходе? На эти и другие вопросы отвечает сегодняшний герой проекта «Интеллигенция» протоиерей Александр Борисов, настоятель храма Космы и Дамиана в Шубине.

НОВИНИ

Всі матеріали

популярне
останні коментарі

Українська держава не вим...

dutchak1

dutchak1 написал:

 ВІНК wink 

Богослів’я під прицілом: ...

dutchak1

dutchak1 написал:

мракобісний маніфест wink 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. wink І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.

 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства. wink 

Проблема українського пра...

dutchak1

dutchak1 написал:

Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.

І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...