У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
4 11 2011 Еван Рейл
Журналіст «The New York Times» Еван Рейл згадує про свою подорож по Закарпаттю. А саме – про кордон, дерев’яні церкви, дороги та закарпатську міліцію.
4 11 2011
О таком, крайне распространенном ныне явлении, как младостарчество, написано немало статей. Хотелось бы высказать и собственные размышления по этому поводу.
3 11 2011 Максим Гусев
По недоброй традиции, незамеченным в этом году во многих приходах Старообрядческой Церкви прошел праздник – День славянской письменности и культуры. И можно было бы списать это на то, что праздник светский, к Церкви отношения не имеющий, если бы не знать, что в церковном календаре 24 мая почитаются святые учителя словенские Кирилл и Мефодий. Иными словами, это как раз тот случай, когда православная и гражданская дата совпадают.
3 11 2011 Павел Святенков
Длительное время единство Русской православной церкви поддерживалось своего рода «союзом епископов» одного поколения, к которому принадлежат и покойный Патриарх Алексий II, и митрополит Киевский Владимир. Однако время идет, поколения меняются; в Украинской православной церкви появились силы, которые хотели бы добиться автокефалии здесь и сейчас. Пока Патриарху Кириллу удается блокировать подобные попытки.
3 11 2011 Матвей Славко
Это место свято: предание гласит, что именно здесь, в Киеве, где река Почайна впадала в Днепр, в 988 году Русь и приняла новую веру. Об этом мало кто помнит, но еще меньше знают, что именно на этом месте, в деревянной Ильинской церкви, в 945 году, то есть почти за полвека до Крещения Руси (!), было проведено торжественное богослужение по случаю приведения к присяге той части княжеской рати Игоря Рюриковича, которая уже тогда исповедовала христианскую веру.
3 11 2011 Беседовали Андрей Мельников, Антон Курилович
В этом году Отдел внешних церковных связей (ОВЦС) Московского Патриархата отмечает 65 лет с момента своего основания. О работе «министерства иностранных дел» РПЦ и особенностях церковной дипломатии журналисты Андрей МЕЛЬНИКОВ и Антон КУРИЛОВИЧ беседовали с председателем ОВЦС митрополитом Волоколамским ИЛАРИОНОМ (Алфеевым).
3 11 2011 Петро Мідянка
Все свідоме життя я ходив до великої приходської церкви . І коли телефоном я на Різдво вітав директора Звєрєвського Центру сучасного мистецтва в Москві пана Алєксєя Сосну , то побіжно запитав: «Ви , напевно були на Всеношній у храмі Христа Спасителя ? « Він відповів : «Упаси Господи, мы в такие помпезные места не ходим…» Він їздив у підмосковний Звенигород до церковці з фресками Рубльова…
3 11 2011 Андрей Мельников
В Стамбульском районе Фанар 22 октября состоялось торжественное богослужение в честь 20-летия восшествия Варфоломея I на Константинопольский патриарший престол. Гостями Вселенского Патриарха были главы Грузинской, Сербской и Албанской Православных Церквей. Московский Патриархат представлял архиепископ Наро-Фоминский Юстиниан (Овчинников), управляющий приходами РПЦ в США. Патриарх Кирилл направил Варфоломею I поздравительное послание.
3 11 2011 Михайло Якубович
Західноукраїнські землі традиційно сприймаються як осередок національної (а, головно, націоналістичної) проукраїнської свідомості. Це зрозуміло, адже у процесі дослідження наших історичних коренів (корені ж бо річ складна, розгалужена й глибока) ми часто вдаємося до стереотипних узагальнень, розглядаючи історичні факти крізь призму наперед визначених концепцій розвитку та становлення національного духу.
2 11 2011 Підготував Олександр Купрієнко
Кирило Галушко належить до когорти молодих українських істориків, які не зачиняються у своїх кабінетах, а свідомо перебувають у постійному діалозі з суспільством. Результатом такої розмови стала його російськомовна праця на шістсот сторінок — «Украинский НАЦИОНАЛИЗМ: ликбез для русских». Про цю книжку, про одвічні дилеми української історії та про здатність істориків розв’язати їх ми вирішили поговорити з Кирилом Галушком, запросивши його на зустріч із учасниками Літньої школи журналістики «Дня».
2 11 2011 Ирина Лукьянова
Недавно целая группа разумных людей с высшим образованием объясняла, что женщины и мужчины не отличаются друг от друга. Потому что от природы все люди равны и одинаковы, а различия между мужчинами и женщинами — хоть в строении мозга, хоть в поведении — обусловлены разницей воспитания, гендерными стереотипами, которые родители и общество внедряют в мальчиков и девочек в процессе воспитания. Тем не менее и в Библии, и в Церкви подчеркивается неравенство и разность женщин и мужчин: женщина, например, не может быть священником. Значит, все-таки мы задуманы и созданы разными? Зачем? И что говорит об этом наука?
2 11 2011 Дмитрий Шабанов
В продолжение темы, касающейся особых прав предстоятелей на Востоке, публикуется статья Дмитрия Шабанова, в которой основное внимание уделяется развитию учения о примате Петра в IV–X веках.
2 11 2011 Олександр Шиманський
Древня Еллада з її розсипами античних та християнських святих місць незмінно збуджує уяву мандрівника. Цього літа кореспондент «УМ» проїхав за маршрутами «Греції релігійної», побачивши визначні олімпійські та православні пам’ятки з близької відстані.
2 11 2011 Петр Маслюженко
«В тени дубрав, в звонкоголосье птиц дворец стоит невиданной красы...» - рифмует чья-то душа, будучи не в силах не поделиться красотой этого уникального места, которое сравнивают и с французским Версалем, и с немецким Потсдамом, и с шотландским замком Блэр. Это Качановка. Меж Нежиным и Прилуками, на юго-востоке Черниговщины, в Ичнянском районе, среди холмов, поросших древними деревьями, близ прудов Майорский и Большой, высится если и не чудо света, то чудо южнорусской культуры - усадьба Тарновских. Белый двухэтажный дворец с четверкой колонн по фасаду, с лепным фронтоном и куполом. К южному флигельному крылу пристроена очаровательная круглая башня с золоченым шпилем.
2 11 2011 Екатерина Щеткина
Скажу сразу – этот текст начинался как комментарий в блоге. На меня произвели впечатление два антимасонских выступления подряд здесь, на РИСУ. Сначала мне просто хотелось поинтересоваться у автора – действительно ли он считает, что «весна народов», скажем, – это результат усилий масонов, а не бестолковой политики Габсбургов, а причина Французской революции – опять-таки масоны, а не желание доведенного до крайности народа отплатить своим зарвавшимся аристократам?
2 11 2011 Николай Малуха
Для современного постсоветского религиоведения протестантизм остается явлением неизученным и малопонятным.Не только светские ученые, но и внутрипротестантские эксперты не занимаются изучением институционального развития своей конфессии и деноминаций. Одной из самых «обделенных» сфер является медиа.
1 11 2011 О. Златогорський
Катерина Десницька народилася 9 травня 1886 року в Луцьку, в сім’ї головного міського судді Івана Десницького. У ранньому віці, залишившись без батьків, вона та її старший брат Іван усе ж отримували допомогу від рідні, яка проживала в Києві. Згодом вона була змушена до неї переселитись. А вже на початку століття разом із братом опинилась у столиці Російської імперії – Петербурзі. Іван став студентом університету, Катерина пішла на курси медичних сестер. Життя для молодих людей із провінційного містечка мало багато принад. Катерина відвідувала світський салон мадам Храповицької, приятельки її родини. Там 1905 року на молодіжній вечірці і познайомилася з гвардійським гусаром, навіть не підозрюючи про його походження. Це й був принц Сіаму Чакрабон (після 1936 року ця країна називається Таїланд).
1 11 2011 Отвечает Александр Ткаченко
Мы часто слышим о том, что кого-то постигло горе. Это может быть человек незнакомый, о котором случайно узнал из новостей, либо тот, кого знаешь лично, но не настолько, чтобы у вас был настоящий эмоциональный контакт. И нам подчас хочется что-то сделать, но мы абсолютно не знаем что. И вот мы приносим свечки к посольствам далеких стран, где случилась трагедия, или на места терактов и катастроф, но чувствуем... этого недостаточно. А можно ли по-настоящему разделить боль с другим человеком? В особенности, если горе его — утрата ребенка.
1 11 2011
Недільна Служба в сільській церкві при монастирі. На перший погляд, вона нічим не відрізняється від Мес в інших храмах. Можливо, лише тим, що там час від часу лунає григоріанський хорал. Спів починають монахи. Долучитися може кожен – ноти лежать на всіх лавках. Багато людей намагаються це зробити. Чути сильні, гучні, несподівано мелодійні чоловічі голоси. Перших декілька рядів займають майже виключно чоловіки різного віку, з обручками на пальцях і без них. Немає жодної літньої пані.
1 11 2011 Джон Брокман
В издательстве «Альпина нон-фикшн» вышла книга «Во что мы верим, но не можем доказать». В ней более ста ведущих интеллектуалов мира делятся своими не проверенными пока ещё гипотезами, которые в скором будущем могут стать для нас очевидной истиной. В коротких эссе, посвящённых самым разным темам — сознание, эволюция, внеземные формы жизни, будущее человечества, судьба вселенной, — авторы предлагают неожиданные, страстные, иногда эксцентричные и всегда заставляющие задуматься идеи, связанные с их научными дисциплинами. «Частный корреспондент» публикует отрывок из книги, любезно предоставленный издательством.
1 11 2011 Андрей Сантарович
Выбравшим себе хобби граффити стоит знать, что подобным баловались начиная с времен раннего Средневековья. И даже тогда, когда страну накрыл военный коммунизм.
1 11 2011 Віталій Щепанський
Одним із найцікавіших феноменів християнської толерантності, синтезу та сприйняття язичницької культури для релігієзнавців є прийняття нової релігії ісландським народом. Ісландія чи не єдина країна, яка прийняла християнство без кровопролиття великої кількості вірних, як Ісусу Христу так і давнім богам.
1 11 2011 Г. Чайка
На початку минулого століття буковинцям при пошуку роботи та працевлаштуванні за кордоном доводилося зазнавати чималих труднощів, а приробітки заробітчан та переселенців були вкрай незначними. Тим не менш, їм вдавалося не лише заробити на прожиття, а й фінансово підтримати свою сім’ю на Батьківщині.
31 10 2011 священник Феодор Людоговский
Я взял кредит на покупку квартиры (машины и т. п.). Долг (с процентами!) надо отдавать — иначе банк наложит арест на моё имущество. Но свободных денег у меня мало, делать ежемесячные выплаты становится всё труднее. И тут я вспоминаю: да я же давал в долг своему приятелю, он жене хотел велосипед купить, — сейчас я с него стребую всё по полной программе! Пусть ещё радуется, что проценты платить не придётся! Набираю номер, без лишних предисловий напоминаю о долге. Приятель мнётся, просит отсрочить, готов отдать завтра, но не всё, а часть... Разговор идёт уже на повышенных тонах, слышны угрозы, оскорбления. Нет, бить своего бывшего приятеля я не буду — мы же цивилизованные люди. Лучше я подам на него в суд. Опять же и расписочка имеется...
31 10 2011 Світлана Остапчук
Києво-Могилянська академія має українське серце, українську душу, козацьку силу і розум української землі. Впродовж століть вона була і залишається одним із найпрогресивніших і найславетніших навчальних закладів України.
Помер Патріарх Грузинської церкви Ілія II: його відспівування очолить Вселенський патріарх
Нападки спецслужб Росії не примусять Вселенський патріархат зупинити свою вселенську місію – заява
Служба зовнішньої розвідки РФ обізвала Вселенського патріарха «антихристом у рясі»
Київський Миколаївський костел передали римо-католицькій громаді після багаторічної боротьби
Богослужіння у зруйнованому храмі: новий кліп “Капелан” від Культурних сил
Митрополит Сумський УПЦ Євлогій: «Кирил Гундяєв зазнав "кораблекрушіння у вірі"»
Румунський патріархат вшановує героїв Революції 1989 року
dutchak1
dutchak1
dutchak1 написал:
Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. 
І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.
dutchak1
dutchak1 написал:
Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства.
dutchak1
dutchak1 написал:
Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.
І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...
dutchak1 написал: