5 10 2011 протоиерей Андрей Ткачёв
Обязательно нужно измениться
Обязательно нужно измениться. Иначе не стоит жить. Не стоит быть пятном на одежде, ржавчиной на металле и зловонным душком, носящимся в воздухе.
У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
5 10 2011 протоиерей Андрей Ткачёв
Обязательно нужно измениться. Иначе не стоит жить. Не стоит быть пятном на одежде, ржавчиной на металле и зловонным душком, носящимся в воздухе.
5 10 2011 Михаил Ярославский
Украинцы недовольны тем, как живут, но трудиться, чтобы изменить ситуацию, не имеют ни малейшего желания.
5 10 2011
Такі події, як закордонна подорож Бенедикта XVI, – це унікальна нагода для молодого журналіста звернути на себе увагу, продемонструвати свої вміння та стати на дорогу слави. Однак, треба вчитися у старших колег, як це зробити. На допомогу молодим журналістам приходить англійський тижневик Catholic Herald, який, ґрунтуючись на газетних архівах, показує, як писати про Папу, щоб тримати успіх у ЗМІ. Порадник із-за Темзи був передрукований в L'Osservatore Romano.
5 10 2011
Предстоятель РПЦ, патриарх КИРИЛЛ своими руками разрушает имидж якобы независимости Украинской православной церкви Московского патриархата от Москвы.
5 10 2011 Олег Гавриш
Как то к одному человеку приступил лукавый и стал его искушать. Сначала стал склонять его к убийству, но человек отказался, потом стал подталкивать к прелюбодеянию, но и это предложение было отвергнуто. В конце концов, сатана признал, что у него очень сильная воля и предложил отпраздновать это дело и немного выпить. Человек согласился. Они выпили по одной рюмке, потом пошла вторая, третья и т.д. Через какое-то время, человек потерял полный контроль над собой и начал приставать к соседке. Через какое-то время, совершил он и грех прелюбодеяния, и когда муж соседки застукал их «на горячем», они стали драться и случилось так, что пьяный человек убил мужа соседки.
5 10 2011
Принадлежность к Православной Церкви, о которой заявляют большинство участников социологических опросов в России, никак не сказывается на их жизни, заявляют социологи.
4 10 2011 Михаил Шелудько
24 июня во Львове глава Украинской Греко-Католической Церкви патриарх Святослав представил перед верующими новый официальный Катехизис УГКЦ «Христос наша Пасха». На презентации и конференции по поводу выхода этой важной книги присутствовали православные католики из разных стран, в том числе из России. Мы попросили российского греко-католического журналиста, москвича Александра Шведова прокомментировать это историческое событие и приоткрыть завесу над бытием православных католиков России.
4 10 2011 Михаил Хасьминский, психолог
В последнее время все чаще разгораются дискуссии с негативными высказываниями в адрес священнослужителей. Удивляет то, что после нелестного высказывания о священниках какого-либо одного блогера, к нему тут же подключается множество других — таких же негативно настроенных людей. И хотя понятно, что эти люди ни разу в жизни со священниками дела не имели (иначе в этих отзывах были бы какие-то факты, примеры из жизни), в их ответах встречается много злобы. Как это можно объяснить? Ведь мы обычно не злимся на людей, которые не причиняли нам никакого вреда. А священники определенно ничего плохого не сделали всем этим людям, пишущим о них с такой ненавистью. Хотелось бы узнать психологическое объяснение этой ненависти.
4 10 2011 Віктор Соченко
Часи великокняжіння Володимира Святославича (980—1015) являють собою одну з найяскравіших сторінок історії й культури Давньоруської держави та її стольного Київ-града. Наприкінці Х ст. завершувалося об’єднання слов’янських племен, і саме в ті часи 988 року Володимиром Святославичем було запроваджено християнство на Русі. Ці доленосні події сприяли утвердженню Київської Русі як могутнього державного утворення в східній частині Європейського континенту. Русь стрімко входила до кола передових країн Сходу та Заходу. І саме за часів володарювання великого київського князя Володимира Святославича відбувалася крута зміна суспільно-політичних, економічних відносин і наступав період феодального ладу та перехід від язичництва до християнства.
4 10 2011 Владимир Легойда
«Нет другого Будды, кроме Будды буддистов» — когда я преподавал историю религии, эта мысль известного буддолога С. Ф. Ольденбурга представлялась мне очень верной и справедливой. Действительно, любую религиозную традицию можно понять только изнутри, стороннему наблюдателю никогда и никак не под силу постичь сущность религозной веры. Конечно, можно придумать и какого-то «своего» Будду, писать о нем научные или, скорее, псевдонаучные труды, критиковать, анализировать… Только все это будет уже не о буддизме, а о собственных представлениях автора об этом вероучении.
4 10 2011 Сергій Сидоренко
1-2 жовтня 2011 р. Московський патріарх Кирил знову – вже вп’яте цього року – побував з візитом в Україні. Офіційною метою візиту стало освячення новозбудованого соборного храму відомого монастиря в Банченах на Буковині.
4 10 2011 Розмовляла Оксана Климончук
Нещодавно в Бразилії відбувся Синод Єпископів УГКЦ і святкування 120-річчя української імміграції в Бразилії. Про це та інше говоримо з cекретарем Синоду УГКЦ, владикою Богданом (ДЗЮРАХОМ).
4 10 2011 Владимир Бурега
Девяносто лет тому назад в июле 1921 года Чехословацкое правительство приняло решение о проведении масштабной акции помощи русским эмигрантам. В течение 1920-30-х годов граждане бывшей Российской империи, оказавшиеся за пределами Родины, получали в Чехословакии заметную материальную поддержку, и потому Прага стала одним из главных центров русского зарубежья. О причинах проведения «русской акции» и о ее влиянии на церковную жизнь эмиграции в Чехословакии повествуется в статье проректора Киевской духовной академии доцента Владимира Буреги.
3 10 2011 Ольга Савич, Артем Скоропадский
Вчера закончился седьмой визит патриарха Московского и всея Руси Кирилла в Украину — глава Русской православной церкви (РПЦ) посетил Черновцы. В субботу в аэропорту его встречали местные чиновники, а за 10 мин. до прилета самолета патриарха к ним присоединился министр энергетики и угольной промышленности Юрий Бойко, затем все время неотлучно следовавший за главой РПЦ.
3 10 2011 Антон Долин
Если Ларса фон Триера за его идиотскую шутку выгнали с Каннского фестиваля, то трудно себе представить, какого наказания по той же логике заслуживает Умберто Эко. Шестой роман итальянского семиолога, культуролога и ирониста — «Пражское кладбище» — начинается с прямого признания в ненависти к иудеям, за которым следует перечисление всех антисемитских стереотипов, известных человечеству. Ужаснувшись и заглянув в оглавление, политкорректный читатель обратит внимание на заголовок предпоследней, кульминационной главы — «Окончательное решение», недвусмысленно отсылающий к излюбленной нацистской формулировке «окончательное решение еврейского вопроса». Правда, эти признания принадлежат не автору, а герою и рассказчику романа — капитану Симонино Симонини, также носящему сутану и имя аббата Делла Пиккола, придуманному Эко создателю «Протокола Сионских мудрецов». Рассказав о еврейских мерзостях, тот без передышки переходит к обличению французов — племени бессильных сибаритов и самоуверенных болтунов (эти строки пишутся в Париже 1897 года), затем переключается на тупых солдафонов — немцев, а под конец подписывает приговор трепливым ничтожествам — итальянцам, одним из которых является сам; ненавидя богоизбранный народ, герой не переносит людей в принципе. Что не помешало особо ретивым критикам, включая верховного раввина Италии, наброситься на писателя с обвинениями: а что, если публика примет сомнительные откровения Симонини за чистую монету?
3 10 2011 Катерина Липа
Салачик - заміська резиденція володарів Криму - потроху набирає давньої кримсько-татарської пишності. Маршрутка з Бахчисараю їде у Салачик протягом десяти хвилин. І от радують спокоєм та вишуканістю нещодавно відреставровані залишки ансамблю ханської резиденції.
3 10 2011 священник Андрей Кордочкин
Меня до недавнего времени волновало обсуждение проекта документа «Церковнославянский язык в жизни Русской Православной Церкви XXI века». Хотя документ не рассматривает даже возможности служения по-русски, сам пыл полемики мне непонятен.
3 10 2011 Петро Мідянка
Все свідоме життя я ходив до великої приходської церкви . І коли телефоном я на Різдво вітав директора Звєрєвського Центру сучасного мистецтва в Москві пана Алєксєя Сосну , то побіжно запитав: «Ви , напевно були на Всеношній у храмі Христа Спасителя ? « Він відповів : «Упаси Господи, мы в такие помпезные места не ходим…» Він їздив у підмосковний Звенигород до церковці з фресками Рубльова…
3 10 2011 Тарас Тимо
Раніше мене стримувало те, що заторкнуті болючі питання є дуже «внутрішніми» і говорити про них докладно і предметно не можливо, не зачепивши певних персоналій і інституцій, часто дуже шанованих у суспільстві. Однак, я все таки вирішив, що «Платон мені друг, та істина дорожча» і тут не варто мовчати, бо замовчування проблеми ніяк не пришвидшить її вирішення...
3 10 2011
"Церковь - это не только стоять на коленях и молиться сутками", - рассказывает винничанка Светлана Маслич. Девушка семь раз ездила за границу с группой верующих римско-католической церкви. Была в Италии, Испании, Австрии, Германии, Польше, Венгрии, Республике Монако, на курортах Кан и Ниццы.
30 09 2011 Андрій Кравець, Максим Степанов
Про те, як навчитися любити себе, своїх дітей, свою Україну, з читачами "Прес-Центру" поділився своїми думками митрополит Черкаський і Канівський.
30 09 2011 Беседовала Елена Коровина
Двое младших не спят ночами, двое средних кричат и дерутся, у меня на себя нет ни минуты времени, уже три недели не причащались, две недели в храме не были. Молиться не могу… стыдно за себя… Разве это спасение?!? Да, я всех родила, всех, кого Бог дал. Но я же духовно деградирую! Не знаю, что делать… Мысли только – отдохнуть… Боюсь так отойти от церкви и вовсе…
30 09 2011 Анна Горпинченко
Візит предстоятеля Руської Православної Церкви патріарха Кирила до Чернівецької єпархії Української Православної Церкви, що відбудеться 1 - 2 жовтня, для православних вірян регіону подія знаменна. Це перший приїзд Православного патріарха на Буковину за історію Церкви.
30 09 2011
21 сентября исполнилось 275 лет со дня кончины архиепископа Феофана (Прокоповича). В этом году также отмечается 330 лет со дня его рождения. В связи с этими юбилейными датами мы попросили члена Богословско-канонической комиссии при Священном Синоде УПЦ МП, кандидата богословия протоиерея Георгия Городенцева высказать свое мнение о личности и деятельности владыки Феофана.
30 09 2011 Юрій Чорней
У переддень візиту на Буковину Патріарха Московського і всієї Русі Кирила митрополит Чернівецький і Буковинський УПЦ КП ДАНИЛО (Ковальчук) відповів на запитання журналістів.
Помер Патріарх Грузинської церкви Ілія II: його відспівування очолить Вселенський патріарх
Нападки спецслужб Росії не примусять Вселенський патріархат зупинити свою вселенську місію – заява
Служба зовнішньої розвідки РФ обізвала Вселенського патріарха «антихристом у рясі»
Київський Миколаївський костел передали римо-католицькій громаді після багаторічної боротьби
Богослужіння у зруйнованому храмі: новий кліп “Капелан” від Культурних сил
Митрополит Сумський УПЦ Євлогій: «Кирил Гундяєв зазнав "кораблекрушіння у вірі"»
Румунський патріархат вшановує героїв Революції 1989 року
dutchak1
dutchak1
dutchak1 написал:
Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє.
І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.
dutchak1
dutchak1 написал:
Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства.
dutchak1
dutchak1 написал:
Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.
І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...
dutchak1 написал: