Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

Огляд ЗМІ

31 03 2011   Николай Лагутов Огляд ЗМІ, Закордонні

Актуальность богословского взгляда на современную психологию

Автор статьи – кандидат богословия, преподаватель Николо-Угрешской Православной духовной семинарии, доцент философско-богословского факультета Православного института ап. Иоанна Богослова, декан факультета теологии и заведующий кафедрой Нравственного богословия и православной психологии Современного института управления Лагутов Николай Викторович. Своей статьей он отвечает на один из актуальнейших вопросов, стоящих перед Духовными школами: есть ли место психологии в системе высшего духовного образования?

31 03 2011   Ігор Сюндюков Огляд ЗМІ, Українські

Віч-на-віч із генієм. Тарас Шевченко у своєму листуванні

Українофобія, яка дедалі нахабніше й самовпевненіше «розправляє крила» на нашій таки землі (а ця саркастична іронія історії аж ніяк не є непереборною карою Божою, а являє собою цілком законний наслідок нашої благодушності, тупої байдужості та сліпоти!), набуває вже абсолютно чітких ознак шевченкофобії. Втім, цій хворобі стільки ж років, скільки «в Україні і не в Україні сущими» знане ім’я Шевченка. І не «звитяжний пасквілянт, шевченкознавець» Бузина, тут виступає першопроходцем — працювали на цій ниві постаті незрівнянно масштабніші: починаючи з великого критика Віссаріона Григоровича Бєлінського, високопоставлених православних ієрархів Російської православної церкви дореволюційних часів і закінчуючи сучасними «лицарями» Русского мира. Всім їм Шевченко був і залишається однаково ненависний.

31 03 2011   Александр Зворский Огляд ЗМІ, Українські

Объединились и победили. Общественный совет при МИДе возглавил пастор

В общественном совете при Министерстве иностранных дел возник конфликт после избрания его председателем пастора церкви "Посольство божье" Александра Кормана. Члены совета намерены добиваться отмены результатов голосования, поскольку, по их мнению, господин Корман был избран в отсутствие кворума и привел в совет людей, не связанных со сферой международных отношений. Александр Корман настаивает на легитимности своего избрания и утверждает, что имеет богатый опыт общественной работы.

31 03 2011   о. Орест-Дмитро Вільчинський Огляд ЗМІ, Українські

Догналізм як соціальна проблема постмодерної Галичини

Сучасні проблеми українського суспільства багато в чому зумовлені тим, що після тоталітарного суспільства московсько‑комуністичного типу, українці за порівняно короткий період опинилися в епосі постмодернізму. Суспільні хвороби, що є характерними як для постмодернізму, так і для «совєтизму», існують в Україні у вигляді вибухової суміші. І найбільша частина цієї суміші добряче приправлена цивілізаційним розколом, що розриває Україну між Галичиною та Донбасом. Елементи тоталітаризму, змішані з елементами постмодернізму, власне і складають ту суміш, яку називаємо українським суспільством. Галичина, як «форпост» Заходу в Україні, є такою ж сумішшю, але зі значним переважанням елементів постмодерну, адже до 1939 року галичани жили в епосі модернізму, часто сповідуючи його «великі історії»: інтегральний націоналізм, лібералізм, навіть комунізм у певній формі.

31 03 2011   Артем Скоропадский Огляд ЗМІ, Українські

Патриаршие труды. УГКЦ хочет добиться большей самостоятельности

Вчера новоизбранный верховный архиепископ Украинской грекокатолической церкви (УГКЦ) Святослав (Шевчук) заявил, что будет добиваться придания УГКЦ статуса патриархата. Это позволит епископам выбирать главу церкви без последующего утверждения папой римским. По мнению некоторых экспертов, УГКЦ пытается таким образом "начать наступление на каноническую территорию Украинской православной церкви Московского патриархата".

31 03 2011   Юрий Макаров Огляд ЗМІ, Українські

Институциональное православие как паттерн и тренд

У гениев, как известно, даже ошибки на вес золота (ну, или крови, — как кому повезет). Но заблуждения талантов также имеют свою цену и ценность. Скажем, осенняя публичная лекция московского экономиста Виталия Найшуля была воспринята в Киеве так себе, коммуникация не состоялась. И лишь его пространное интервью, только что опубликованное вдогонку на «Полiт.ua», а также другие недавние выступления убеждают, что мы имеем дело не с эксцентрикой, не с чудачеством, а, по выражению самого автора, с «содержательной гипотезой», добросовестное рассмотрение которой может привести к не менее содержательным выводам.

31 03 2011   Влад Головин Огляд ЗМІ, Українські

Для всех я был всем

Но главная неожиданность этого рассказа – не игра « в войнушки», описанная как реальное сражение. Главный сюрприз – в рассказчике. В специальных солдатских ботинках, камуфляжных штанах и рубахе десантника за столом сидит пьет чай активный участник нескольких сражений страйкбола – игумен Валериан (Головченко), настоятель киевского храма Святых Новомучеников.

30 03 2011 Огляд ЗМІ, Українські

Прес-конференція Блаженнішого Святослава Шевчука (повний текст)

Про стратегію розвитку Української Греко-католицької Церкви...

30 03 2011   Павел Касьян Огляд ЗМІ, Українські

Фейнерман и Гапон как катализаторы русской революции

А если бы Гапон не встретил толстовца из Кременчуга Фейнермана, повёл бы он 9 января шествие рабочих Питера к «царю-батюшке» Николаю ІІ? Вроде бы и не дело священника входить в «мирские» заботы. Хотя к тому времени Гапон уже был скорее общественным лидером, чем просто церковным служителем, и на «мирское» он перенёс обветренные религиозностью идеи Льва Толстого, услышанные и понятые от Исаака Фейнермана. Так может, эти два человека и стали вольными или невольными катализаторами потрясений в Российской империи 1905-1907 годов? Ведь слово, идея всегда сильнее любого оружия.

30 03 2011 Огляд ЗМІ, Закордонні

Алексей Филин: РПЦ и роскошь

Для прихожанина Русской православной церкви считается неэтичным ставить вопрос о церковной «олигархии»: роскоши, окружившей церковную административную верхушку, распорядительной энергии и возможностях иерархов. А может, никакой роскоши там и нет. А что есть? – Аскеза.

30 03 2011   Розмовляла Любов Багацька Огляд ЗМІ, Українські

Станіслав Цалик: Це неймовірне відчуття — коли хапаєш історію за рукав

Відомий києвознавець — про «жіночий імпічмент» у Криму, тамплієрів на Закарпатті та невідому для українців Україну.

30 03 2011   Андрей Портнов Огляд ЗМІ, Українські

Загадки Виктора Петрова-Домонтовича. Профессор, который должен был ликвидировать Гитлера и спас караимов от холокоста

В 1959 году в Нью-Йорке вышла книга «Українські культурні діячі – жертви більшовицького терору». В 1965 году ее автор, Виктор Платонович Петров, в то время заведующий архивом Института археологии в Киеве, получил юбилейный орден Великой Отечественной войны. И тогда же он давал своим ученикам и друзьям читать один из своих гениальных романов – мюнхенское издание «Доктора Серафикуса» с вырезанными с титульного листа цифрами «1947 г.» и зачеркнутым карандашом словом «Мюнхен». Одному из самых блестящих украинских интеллектуалов удалось пережить и сталинские репрессии, и Вторую мировую войну. Какой ценой? Не знаем и поныне. И поныне дискутируем о месте историка, археолога, философа, писателя Виктора Петрова-Домонтовича в украинской культуре.

30 03 2011   Анна Ольшанская Огляд ЗМІ, Закордонні

Религиозная зависимость – есть ли у нее общее с Христианством?

Общее между трудоголиком, алкоголиком или религиозно зависимым – сама зависимость, т.е. отказ от своего спасения, от дарованной Богом жизни и разрушительные последствия для здоровья и отношений с близкими. Зависимость – это не только болезнь, но и грех, поэтому она требуют покаяния и пастырского врачевания. Само по себе пребывание в Православной Церкви зависимость, в т.ч. религиозную, не вылечивает – как и в борьбе с любой страстью, требуется участие воли самого человека, осознание им своего зависимого поведения.

30 03 2011   Кавабари Нагаису Огляд ЗМІ, Закордонні

Умение черпать счастье. «Можно ли коротко обозначить причины столь высокого статуса японской нации?»

Разговор о японской культуре одеваться начался 10 марта, за день до землетрясения и цунами, а завершился 15 марта, когда кризис в Японии был в разгаре.

29 03 2011   Христина Плахова Огляд ЗМІ, Українські

Петриківка - це наше все!

Село Петриківка… Гарно тут весною, коли зеленіють очерети й осока по берегах степової річки Чаплінки, і неначе білосніжною піною покриваються вишневі сади. Гарно влітку, коли шалено розцвітають в палісадниках квіти і, як зачаровані, повертають до сонця свої головки соняшники. А ще краще в Петриківці восени, коли достигають в садах темно-сині кетяги винограду. Вечорами легкий серпанок туману приховує в балках кущі калини, що пожовтіли, на яких шаріють кетяги стиглих ягід… Як часто ми не помічаємо красу, яка знаходиться поряд із нами! Шукаємо вражень «на боці», подалі від рідних місць. Дивимося із заздрістю іноземні телепередачі і фільми: ось, мовляв, як у них… Адже варто тільки озирнутися – і ми побачимо, який чудовий світ навколо нас.

29 03 2011   Борис Кузнецов Огляд ЗМІ, Закордонні

Общие закономерности и исторические традиции развития мистики видений и знамений в период русского Средневековья (часть 2)

Вступая в “бунташный” XVII век, Россия имела развитый инструментарий мистики видений и знамений, являвшийся универсальным средством постижения истории и всего социального бытия. Переняв шаблоны христианской мистики у Византии, скорректированные к тому же южным славянством, Русь получила стартовый капитал христианского восприятия истории. Но в процессе усвоения и адаптации в мистических представлениях была ослаблена отвлеченная мистическая сторона. Стремившаяся к замкнутости русская культура самостоятельно развивала эмпирическую сторону. После того, как были преодолены рудименты языческой символики в мистике и оформились устойчивые христианские образы и связи с потусторонним миром, Русское государство приблизительно с XIV века начинает осмысливать свою историческую состоятельность через мистические формы, основными из которых стали символы патрональной защиты и покровительства. 

29 03 2011   Борис Кузнецов Огляд ЗМІ, Закордонні

Общие закономерности и исторические традиции развития мистики видений и знамений в период русского Средневековья (часть 1)

Христианская мысль средневековья гораздо увереннее обращалась с прошлым и будущим, чем нынешняя историческая наука. Все основные вехи истории были расставлены от сотворения мира, изгнания из рая, потопа, христова искупления до Страшного суда. Все это было аксиомой, установленной волей Бога, ее незачем было объяснять, а так как воля Бога непостижима, ее необходимо было просто знать. Для того, чтобы история обретала смысл, достаточно было веры в Бога, в то, что Творец ведет род человеческий от греха к искуплению, благословляя на какие-то деяния, а за какие-то наказуя. Других целей, по большому счету, исторический процесс не имел, при этом задача спасения рода человеческого имела естественный для средневековой религиозности этический характер. 

29 03 2011   Андрій Окара Огляд ЗМІ, Українські

Новий глава греко-католицької церкви як виклик українському православ'ю

Уперше в історії главу греко-католиків інтронізували на Лівому березі Дніпра — на землі колишньої Чернігівської єпархії та Чернігівської губернії — у новозбудованому Патріаршому соборі Воскресіння Христового. Зі статусних греко-католиків на інтронізації були помічені Ганна Герман, Арсеній Яценюк, Тарас Чорновіл, Богдан Бенюк, Степан Хмара, Євген Жеребецький, Денис Шевчук. Цікаво, що серед присутніх були також «свободівці» — мер Тернополя Сергій Надал, голова тернопільської обласної ради Олексій Кайда, голова Львівської обласної ради Олег Панькевич, голова Івано-Франківської обласної ради Олександр Сич — попри ті непорозуміння, що були останнього часу між «Свободою» та УГКЦ.

29 03 2011   Александр Пумпянский Огляд ЗМІ, Закордонні

Как устроена Европа

Европа. Чуть что — всегда Европа. О ней грезят наши либералы, наши собственные правозащитники изо всех сил пеняют ею российскую юстицию, продвинутые лоббисты кичатся своим «европейским» вкусом, на Европу косится то дружелюбно, а то и враждебно наш МИД… Экономическая и политическая интеграция, демонстрируемая Евросоюзом, — предмет зависти и ревности на пространствах СНГ. Дискуссии и решения (особенно судебные) Совета Европы — источник тайных, а то и слишком явных терзаний наших политиков. А что мы знаем о европейских институтах? На чем стоит Европа? Какие люди определяют ее ориентиры?

29 03 2011   Юлия Латынина Огляд ЗМІ, Закордонні

Рой, или Антибулочник. Как на самом деле устроена современная Россия

Вопреки пессимистическому взгляду, что, мол, «Россия ни к чему не пригодна» и ей на роду написано рабство и низкопоклонство перед начальством, — взгляду, который усиленно пропагандирует правящий рой под маркой «уникального исторического пути России», — мы видим, что самые разные нации в самые разные моменты времени переходили к открытому обществу.

29 03 2011   Олександр Старіш Огляд ЗМІ, Українські

Як сьогодні влаштована Україна

Прочитавши в «Новій газеті» статтю Ю. Латиніної «Як насправді влаштована сучасна Росія», не зміг утриматися від української аналогії. Для чистоти експерименту довелося скористатися авторською — Юлії Леонідівни — матрицею. На жаль, мої спроби зв’язатися з пані Ю. Латиніною щодо авторських прав через редакцію газети, в якій вийшла публікація, не мали успіху. Єдине, що все ж таки можливо виправдовує таку спробу, то це думка другого президента України Л. Кучми: «Україна — не Росія». Отже...

28 03 2011   Артем Скоропадский Огляд ЗМІ, Українські

Свято место занято. Украинская грекокатолическая церковь получила нового главу

Вчера в Киеве прошла интронизация нового главы Украинской грекокатолической церкви (УГКЦ) архиепископа Святослава (Шевчука), который сменил на посту главы церкви архиепископа Любомира (Гузара).

28 03 2011   Ірина Халупа Огляд ЗМІ, Українські

Ми є глобальною церквою. Інтерв'ю з новообраним главою УГКЦ

Новообраний глава Української греко-католицької церкви, Блаженніший Святослав Шевчук, який народився у Стрию на Львівщині, є одним із наймолодших єпископів у світі. Єпископський синод обрав його главою, як він каже сам, «глобальної церкви». Українська греко-католицька церква налічує понад 4 мільйони віруючих по всьому світі, вона є найбільшою католицькою церквою візантійського обряду. У суботу, за день до інтронізації, в дорозі зі Львова до Києва Блаженніший Святослав дав ексклюзивне інтерв’ю Радіо Свобода.

28 03 2011   протоиерей Николай Балашов Огляд ЗМІ, Закордонні

Христианин в большом городе

Портал «Православие и мир» начинает серию публикаций о проблеме веры и верующего человека в большом городе. Мегаполис накладывает колоссальный отпечаток на жизнь человека – распорядок дня, контакты, взаимоотношения с другими людьми и религиозную жизнь. О вере в в большом городе главному редактору сайта рассказывает заместитель председателя Отдела внешних церковных связей Московского Патриархата протоиерей Николай Балашов.

28 03 2011   Джулия Дуин Огляд ЗМІ, Закордонні

Митрополит Иона едет в Вашингтон. Корреспондент "Вашингтон пост" размышляет о деятельности предстоятеля

Группа мужчин -- как будто из другого столетия -- присоединилась к толпе, заполнившей Национальную аллею в Вашингтоне. Одетые в клобуки и черные рясы, с седыми бородами и золотыми панагиями на груди, эти люди очень выделялись среди публики в джинсах и куртках. Человек в центре этой группы опирался на украшенный камнями посох.

НОВИНИ

Всі матеріали

популярне
останні коментарі

Українська держава не вим...

dutchak1

dutchak1 написал:

 ВІНК wink 

Богослів’я під прицілом: ...

dutchak1

dutchak1 написал:

мракобісний маніфест wink 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. wink І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.

 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства. wink 

Проблема українського пра...

dutchak1

dutchak1 написал:

Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.

І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...