У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
15 04 2011 Розмовляли Алла Лазарева і Ольга Рось
Нещодавно перша столиця французьких королів — Санліс — вшанувала пам’ять своєї королеви, київської княжни Анни Ярославни. Про цю подію, про дружбу з Києвом, про те, що французи знають про Україну, розмовляємо з віце-президентом Комітету побратимства Санліс — Печерськ, українкою за походженням, Анною КАНТЕР.
15 04 2011
Интервью 2004 года председателя «Русской общины Полтавщины» Виктора Шестакова, ныне - одиного из лидеров Всеукраинского Координационного Совета организаций российских соотечественников (ВКСОРС), председателя его Комитета по вопросам популяризации и защиты отечественного историко-культурного наследия и противодействия фальсификации истории.
15 04 2011 Розмовляв Олексій Гордеєв
120-130 років – період нетривалий, якщо порівнювати з історією релігійних пошуків людства. Однак християнству цього було достатньо, аби створити корпус канонічної літератури, зростити орієнтованих на діалог з греко-римською культурою богословів (Тертуліан, Іполит Римський, Іриней Ліонський) та відлучити Маркіона, який запропонував свій погляд на сутність взаємин людини і Бога. А баптизмові вистачило ста тридцяти років, щоб стати в незалежній Україні четвертою за численністю вірян конфесією та зберегти цей status quo донині. Валерій АНТОНЮК, другий за відповідальністю у еклезіальній єрархії ВСЦЄХБ, погодився поговорити з РІСУ про сутність українського баптизму, його проблеми та плани.
15 04 2011 Розмовляв Іван Рябчій
Європа — край несподіваних зустрічей. Щоразу, перетинаючи її кордон, упевнююсь: історії забагато не буває. А вже ж як приємно змішувати-перемішувати етноси й раси! Бельгійка Франсуаза Лаланд майже 15 років свого життя носила українське прізвище Ващенко. Цим прізвищем підписано її перші літературні опуси. Як не дивно, але дух одеситів Ващенків передався і письменниці Лаланд — усе своє життя вона подорожує. Автор десятків книжок, своїм прикладом Франсуаза Лаланд доводить: культура, зокрема література, не має національності. Про Україну, Конѓо і кіно — розмова з бельгійською письменницею, автором біографій Артюра Рембо, Жан-Жака Руссо і Крістіана Дотремона, викладачкою у брюссельському Вищому інституті перекладу Франсуазою Лаланд.
14 04 2011 Иван Семенов
Конечно, мы, православные верующие, стараемся не допускать, чтобы священники ходили в рубище, хотя многим из них в провинции – увы! – и не на что купить себе новый подрясник. Но сообщу Вам честно (да, уверен, Вы и сам это понимаете), ни один из сотен моих православных знакомых не хочет, чтобы, как Вы выразились, «иерархи выглядели не хуже, чем представители светской власти».
14 04 2011 Елена Уханова
Медаль Иуды, созданная в единственном экземпляре в 1709 году, пожалуй, самая загадочная медаль в истории наградной системы России. О том, кому она предназначалась, можно лишь догадываться. В распоряжении исследователя нет ни самой награды, ни её изображения, ни связанных с ней подлинных документов или близких по времени копий. И всё же яркая и насыщенная эпоха первых десятилетий XVIII века, когда медаль Иуды появилась, а также изобилующая неординарными событиями и хорошо документированная история самого заказчика — императора Петра I, позволяют строить вполне обоснованные гипотезы о причинах появления имени Иуды на этой медали.
14 04 2011 Максим Бутченко
Не так давно СМИ запестрили заголовками: «На Донбассе открылась гей-церковь». Но вот спустя два месяца, по данным «Обозревателя», у Министерства юстиции Украины в отношении новосозданной организации появились серьезные претензии.
14 04 2011
Протоиерей Всеволод Чаплин объяснил, зачем Русской православной церкви нужна роскошь и почему священнослужители имеют право носить дорогие вещи. Отец Всеволод убежден, что все это напускное богатство необходимо, чтобы "отражать общественный престиж Церкви".
14 04 2011 Сергій Лащенко
На Берестейщині, що на теренах Білорусі, проживає близько 900 тисяч українців, точніше їхніх нащадків. Чому нащадків? Тому що Сталін у 1939 році приєднав цей регіон до Білоруської РСР, і це не могло не позначитись на самоідентифікації місцевого населення. За сім десятиліть перебування у складі спочатку радянської, а потім незалежної Білорусі люди призвичаїлись до думки, що вони білоруси, хіба що... трохи особливі, нетипові. Адже їхня говірка суттєво відрізняється від літературної білоруської мови. Штучна ізольованість від України, а особливо масові репресії 1940 — 50–х років минулого століття, не сприяли тому, щоб берестейці замислювалися над своєю спорідненістю з Україною.
14 04 2011 Константин Тетерятников
Иисус был великим учителем. Его сила учительства заключалась не только в ясной методике, энергетике слов и в харизме личности. Его сила заключалась в установлении такой системы ученичества, в которой Его последователи в конце процесса становились учителями Его уровня.
14 04 2011 Марія Томак
Ми безперервно говоримо про необхідність внутрішньоукраїнської інтеграції, а це, перш за все, означає, що країна повинна пізнати сама себе. Такого ж знайомства з самою собою потребує й Європа. Особливо «забута» й штучно маргіналізована східна її частина. Громадська організація «Спілка молодих європейців», засновником і президентом якої є досвідчений чеський журналіст Ярослав Пешек, націлена саме на це. Пан Ярослав справедливо вважає, що Європа, й зокрема Чехія, мало знає про Україну й навпаки. Саме для того, щоб подолати цей бар’єр незнання, крім іншого, Ярослав Пешек готує книжку, що розповість Чехії правду про історію ОУН-УПА.
13 04 2011 Олег Гавриш
Снова и снова, будто с испорченной пластинки, слышу я одно и то же: «Неужели вы читаете Библию?» Иногда ту же мысль подают другими словами: «Ну что такого в Библии? Мало ли на свете других книг... Вам бы нужно прочесть...» и так далее. Иной студент гордится тем, что Библия стоит на его полке с другими книгами, пускай пыльная и нечитанная, но зато «великая».
13 04 2011 Лейла Бабаева
Цюрихталь – так изначально называлось сегодняшнее село Золотое поле Кировского района Крыма. О малоизвестной швейцарской колонии на брегах солнечной Тавриды наш сегодняшний рассказ.
13 04 2011 Наталія Малімон
Найдавніший в Україні Зимненський ставропігійний жіночий монастир заклав ще у 1001 році князь Володимир Великий. Нині древня чернеча обитель на Святій горі під Володимиром-Волинським відзначатиме — подумати тільки! — 1010 річницю свого заснування. Ця потужна енергетика древніх європейських традицій та глибокої духовності відчувається тут у кожному камінчику. Ця неповторна аура, а ще — прекрасні людські якості ігумені та черниць монастиря, творять тут щодня маленькі мирські дива.
13 04 2011 Сергей Антоненко
София Премудрость Божия — сокровенное понятие православного богословия. Родившееся в тиши мистических созерцаний, оно обретает в истории восточно-христианской цивилизации не только религиозные, но и социально-нравственные, общекультурные смыслы.
13 04 2011 Тарас Антошевський
Такого вибору нового Глави Української Греко-Католицької Церкви не прогнозував жоден експерт. Ніхто з них не думав, що Синод зупиниться на наймолодшому за віком владиці — Святославу (Шевчуку). Але про такий вибір говорили миряни. І напевно очікували, якщо дивитися по численній позитивній реакції.
13 04 2011 Тимур Щукин
Рассуждая о нравственной связи между поколениями, мы неизбежно встаем перед вопросом: есть ли у нас право судить прошлое? Существует несколько ответов: можно закрыть глаза на преступления отцов, можно, видя их несовершенство, быть уверенным, что в целом народ ошибаться не может... Есть и третья возможность, которую открывает перед нами вера в распятого Христа.
13 04 2011 Василий Матёркин
Подводя первые итоги переписи-2010, руководитель Росстата Александр Суринов сообщил, что немало жителей регионов Сибири записались в графе национальность «сибиряками».
12 04 2011
Двадцять п'ять років тому, рано вранці у суботу, 26 квітня 1986 року, жителі міста Прип'ять — великого містa та адміністративного центру розташованого на річці з тим самим іменем, одне з багатьох приток верхнього побережжя могутнього Дніпра, на північ від Української столиці — Київ, пробудились від сну подією, яка змінить їхнє життя назавжди. Виникла великомасштабна з глобальними наслідками аварія, руйнівна сила якої перейшла кордони не лише міста, але й України, що навіть сьогодні, її можна відчути.
12 04 2011
На Благовіщення помер сторож Псково-Печерського монастиря, схиієродиякон Андроник (Шаруда) - українець, який врятувався від Голодомору-1933. Рідний монастир покійного монаха розташований на сетоській території Естонії, анексованої сталіністами на користь Російської Федерації 1944 року. Про це тепер не прийнято згадувати в офіційних документах РПЦ та самої РФ. Як і про національність "українець" - у стосунку до мешканців монастиря.
12 04 2011 Дмитрий Соколов-Митрич
Да, я человек Церкви, я верю в Бога без всяких оговорок, я молюсь, иногда даже на коленях, стараюсь поститься и по мере достоинства причащаться. Но это вовсе не значит, что я вплетен в тот клубок интересов и краткосрочных задач, которыми живет на сегодняшний момент уважаемая мной Русская Православная Церковь как организация, а не как Тело Христово.
12 04 2011 Лев Аннинский
Когда наш непредсказуемый царь Иван Грозный, в очередной раз присматривая себе невесту, положил глаз на британскую королеву Елизавету, московские дипломаты решили прощупать английских коллег на предмет государственных выгод намечавшегося брачного контракта и заявили…
12 04 2011 Петр Михайлов
В статье П.Б. Михайлова рассматривается один из базовых приемов древнехристианской апологетики – известный с древности риторический маневр расположения своего потенциального слушателя или читателя в собственную пользу ("captatio benevolentiae"). В современном миссионерском богословии ему находится смысловой эквивалент – метод "инкультурации". В связи с его применением возникает вопрос о качестве такого рода богословского высказывания, а также вопрос о границах допустимого в приспособлении богословского выражения к возможностям его восприятия аудиторией. Иными словами, речь пойдет о свободе и границах богословского творчества на примере древнехристианских апологетов.
12 04 2011 о. Орест-Дмитро Вільчинський
Після Інтронізації нового Глави УГКЦ помаленьку починає вщухати медійна буря довкола зміни на Патріаршому Престолі УГКЦ. Але не перестає вщухати інтерес до майбутньої політики Блаженнішого Святослава Шевчука. Для того, щоб привідкрити завісу таємниці у цьому питанні не потрібно шукати прихованих циркулярів, паперів і збирати плітки. Варто звернутися до перших прес-конференцій та інтерв’ю нового Глави УКГЦ. Адже кожен громадський діяч, коли виходить на новий щабель своєї діяльності, прагне дати громаді розуміння власного бачення речей, власної програми. Тому варто спробувати зробити аналіз висловлювань Блаженнішого Святослава.
12 04 2011 Володимир Волковський
ХХ століття стало для християнства століттям еклезіології – допитливого розмірковування про природу, межі та місію християнської Церкви, про її проблеми, розділення, кризу. До цього спричинилися різноманітні чинники: занепад християнства, історичні катастрофи, а головне –питання про те, чим по суті є Церква як стародавній феномен європейської культури та яке вона має значення для християнського життя. Проблематика питання загострювалася тим, що зазвичай «Церкву» стереотипно визначали як певну історичну «конфесію», звідки поставав парадокс існування багатьох Церков і юрисдикцій, парадокс єдності віри та множинності церков. Яке ж значення має Церква – не абстрактна, «духовна» і «невидима», а «історична», конкретна? Можливо, ідея Церкви передбачає суто духовну єдність? Але як у такому разі подолати протиріччя між постульованою і заданою єдністю Христа, Його учнів і євангельської Звістки і множинністю ворогуючих конфесій та ієрархій?
Помер Патріарх Грузинської церкви Ілія II: його відспівування очолить Вселенський патріарх
Нападки спецслужб Росії не примусять Вселенський патріархат зупинити свою вселенську місію – заява
Служба зовнішньої розвідки РФ обізвала Вселенського патріарха «антихристом у рясі»
Київський Миколаївський костел передали римо-католицькій громаді після багаторічної боротьби
Богослужіння у зруйнованому храмі: новий кліп “Капелан” від Культурних сил
Митрополит Сумський УПЦ Євлогій: «Кирил Гундяєв зазнав "кораблекрушіння у вірі"»
Румунський патріархат вшановує героїв Революції 1989 року
dutchak1
dutchak1
dutchak1 написал:
Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. 
І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.
dutchak1
dutchak1 написал:
Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства.
dutchak1
dutchak1 написал:
Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.
І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...
dutchak1 написал: