Вчинок Femen – ляпас суспільствуПерша реакція на вчинок Femen -- обурення. Але рефлексія -- це не найкращий спосіб реагування. Тому спробую систематизувати думки.

Перше. Вчинені дії не є жодним протестом. Те, що було вчинене, можна прирівняти до того, якби якийсь суб'єкт на знак протесту проти злої поведінки чиєїсь мачухи по відношенню до не своїх дітей, прийшов до рідної матері і почав її ображати.

Друге. Вчинені дії є провокацією по відношенню до нашого українського суспільства. Мета цієї провокації, з точки зору організаторів, мала би виглядати безпрограшно. Якщо суспільство, окремі його члени або організації, відреагували б жорстко, то нам можна було б закинути, що ми нічим не кращі, ніж режими, які виносять вироки учасникам перфоменсів. Якби ми прореагували кволо, то це означало б ще одне підвищення больового порогу, відсутність резистентності у суспільстві і, як наслідок, можливість подальшого наступу на загальнолюдські цінності, їх девальвація, організація хаосу.

Третє, як логічний висновок з першого і другого. За вчинені дії, в адміністративному чи кримінальному контексті, нехай визначаються правоохоронні органи, учасники акції мають нести відповідальність чітко визначену діючим законодавством, навіть якщо ця відповідальність буде здаватися нам занадто м'якою. Закон має бути дотримано  чітко.

Четверте. Більш жорсткою має бути реакція з боку суспільства у формі несприйняття, відсутності подальшої зацікавленості, відсутності висвітлення у засобах масової інформації, розриву ділових контактів, морального, культурного, соціального ВІДТОРГНЕННЯ. Відсутність нашої зацікавленості в них обезцінить їхні акції та позбавить основної мотивуючої складової.

Вчинок Femen – ляпас суспільствуП'яте. Країна і суспільство мають знати імена журналістів, які спокійно спостерігали та проводили фото- та відеозйомку того, що відбувалося. Це потрібно в першу чергу самій журналістькій спілноті -- для того, щоб знати, хто з них справжня Четверта Влада, а кому краще руки не подавати.

А ще було б правильним провести якісне журналістьке розслідування з метою виявлення організаторів, замовників, "співчуваючих" та інших. І нехай це не несе за собою ніяких адміністративних чи кримінальних санкцій. Країна має знати, хто у ревній колисці Володимирового Хрещення підтримує подібні акції і їх учасників, на що він претендує в українському політикумі чи спільноті.

Далі. Викликає повагу абсолютно християнська реакція Української Православної Церкви, простих вірян.

Нарешті, вірогідно щодалі таких та подібних провокацій буде більше. Суспіство має навчитися реагувати та попереджати їх таким чином, аби не спричиняти шкоди собі і не діяти методами провокаторів. Наші принципи мають бути непохитними. Потрібно продумати механізми захисту від того, що суспільні цінності йдуть у рознос під час зіткнення з подібними фактами, з одного боку, і зробити так, щоб подібні явища не залишалися без відповіді, з іншого боку.

Теги: