3 09 2019 Архімандрит Роман Анастасіадіс
Про лист митрополита Іларіона Алфеєва, який знайдено в сміттєвих відрах Елладської церкви
Відповідь архімандрита Романа Анастасіадіса митрополиту Іларіону Алфеєву
У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
3 09 2019 Архімандрит Роман Анастасіадіс
Відповідь архімандрита Романа Анастасіадіса митрополиту Іларіону Алфеєву
2 09 2019 Екатерина Щеткина
2 09 2019 Стефан Машкевич, доктор фiзико-математичних наук
2 09 2019 Спілкувався Олександр Ярмушко
В Україні та Росії проживає багато християн, які до війни мали тісне братерське спілкування. Брати і сестри відвідували одне одного, організовували спільні заходи з благовістя, турбувалися про потреби, молилися та любили своїх сусідів. Багато хто вважав стосунки між українським та російським братством доволі близькими і рідними. Однак після початку війни ці взаємини зіпсувалися а бо ж узагалі розірвалися. Багато християн і з одного і з другого народу вважають своїх опонентів (тих, які колись були братами) єретиками, яким варто покаятися. У своїх розмовах дехто навіть закликає громи, блискавки і всю лють Божого гніву на долі «братів непокірних».
30 08 2019 Екатерина Щеткина
30 08 2019 Ілля Бей
ПЦУ впевнено рухається до визнання іншими Автокефальними церквами
30 08 2019
29 08 2019
29 08 2019 Митрополит Епіфаній
15 грудня 2018 року на історичному об'єднавчому соборі в Софії Київській було оголошено про створення Православної церкви України, — а вже 5 січня 2019-го вселенський патріарх Варфоломій підписав томос про її автокефалію, тобто незалежність.
29 08 2019 Розмовляв Дмитро Горєвой та Тетяна Деркач
Митрополит Макарій (Малетич) — керівник однієї з двох Церков, які повністю увійшли до ПЦУ. Він був Предстоятелем Церкви, він відмовився від владних амбіцій і не намагався перетягнути ковдру влади на себе. В інтерв’ю він розповідає про теперішню ситуацію в ПЦУ, про переходи громад Московського патріархату, про роль іноземних дипломатів у процесі автокефалії, про спекуляції навколо хіротоній УАПЦ та про деякі закулісні деталі Об’єднавчого собору.
29 08 2019 Наталія Кравчук
Маневицький район разом з сусідніми Любешівським та Камінь-Каширським — осередок російської церкви на Волині. Хоча й тут окремі місцеві громади, хоч і неквапливо, та попереходили з Московського патріархату в лоно Православної Церкви України. У селі Четвертня Маневицького району проголосували за українську церкву на третій день Великодня (перед цим перейшли в ПЦУ сусідні Годомичі та Боровичі). Але перше богослужіння відбулося тут аж на День Незалежності — й то воно опинилося під загрозою.
28 08 2019 Архиєпископ Ігор Ісіченко
Доповідь на Володимирових читаннях з нагоди ювілею 1050-ліття св. Ольги, княгині Київської (Ґданськ, 24 серпня 2019 р.)
28 08 2019 Спілкувалася Олена Хоміна
«Ми повинні жити так, щоб через наше життя і служіння люди покаялись і прийшли до Бога», – переконаний Петро Віталійович Радчук, місіонер, благовісник, пастор, президент місії «Good Samaritan Ministries». Якою має бути істинна віра? Чому так важко зробити крок назустріч Богу? Чи терниста дорога християнина? На ці та деякі інші питання відповідає Петро Радчук.
27 08 2019 Розмовляла Катерина Глущенко
Релігієзнавець, докторант Тілбурзького університету (Нідерланди) Роман Назаренко. У Нідерландах він досліджує іслам за новітньою оксфордською методикою. В Україні — відвідав уже понад 10 областей із лекціями про іслам та християнство. Із Z говорить про відмінності між європейською та українською поліконфесійністю, світові перспективи міжрелігійного діалогу та скептицизм до ідеї мирного майбутнього співжиття європейців та мусульман.
27 08 2019 Ірина Львова
Якось Марк Твен, захоплений красою Італії, написав: «Бог створив Італію за задумом Мікеланджело»...
23 08 2019 Дмитрий Горевой
Вчера, 17 августа, исполнилось 5 лет с тех пор как Украинскую Церковь Московского Патриархата официально возглавляет митрополит Онуфрий (Березовский). Хотя де-факто он управляет церковью еще дольше – с 24 февраля 2014 года. Именно тогда Синод на основании медицинского заключения о неспособности предстоятеля – митрополита Владимира (Сабодана) – управлять церковью избрал Онуфрия местоблюстителем – эдаким и.о. При Владимире УПЦ (МП) воспринималась проукраинской церковью, спустя 5 лет все та же структура в общественном сознании ассоциируется с «Русским миром» и самым разветвленным институтом влияния России в Украине. Как образ церкви за 5 лет смог развернуться на 180 градусов? Об этом и многом другом - в материале LB.ua.
23 08 2019
Надмірна релігійність, натомість недогляд за дітьми в дитсадках – на що ще нарікають батьки дошкільнят Тернополя в соцмережах.
23 08 2019 Екатерина Щеткина
22 08 2019 Богдана Костюк
Де шукати легендарну бібліотеку князя Ярослава Мудрого, і чи вона фізично існує дотепер? Дотепер невідома доля цієї першої книгозбірні Київської Русі, про яку існує лише одна-єдина згадка – у літописі «Повість минулих літ» 1037 року. Однак, протоієрей Георгій Коваленко, ректор Відкритого православного університету Святої Софії-Премудрості, священник ПЦУ, впевнений, що знання із книг цієї бібліотеки поширили територією Руси і поза її межами представники Церкви.
22 08 2019
Пастор и многодетный отец Олег Ткаченко переехал в Марьинку Донецкой области несколько лет назад и открыл там мини-пекарню. Почему решился на это и как развивает бизнес, рассказала Кума.City.
21 08 2019 Ірина Боровкова
До України Роман Скоць повернувся після семи років проживання у США. Декому це здалося, м’яко кажучи, дивним. Адже виїхав за океан фактично простим хлопцем з Волині, який окрім підтримки братів-емігрантів, не мав на рахунках нічого. Повернувся ж уже жонатим: дружина, трійко діток та досвід підприємця, котрий з нуля підняв успішну компанію.
21 08 2019 Ирина Опарина, Богдан Логвиненко и др.
Возле села Кривополье в Карпатах расположилась одна из старейших буддистских общин в Украине, изначально она была основана в Донецке. После начала военного конфликта на Донбассе они были вынуждены оставить свой регион и переехать в Карпаты. Монахи мечтают о прекращении войны и возвращении оккупированных территорий в состав Украины.
20 08 2019 Ігор Бігун та ін.
Видання "ГОРДОН" і Центр досліджень визвольного руху підготували спецпроект, присвячений українцям, які пройшли через нацистські концентраційні табори. В основі серії публікацій – матеріали виставки "Тріумф людини", яка відкрилася 8 травня 2018 року, в День пам'яті і примирення, біля Головного поштамту в Києві, і працювала до 23 серпня.
20 08 2019 Татьяна Деркач
Уже сегодня можно утверждать, что по милости Божией попытка увести в раскол половину вселенского православия не увенчалась успехом. Поэтому Русская церковь сосредоточила все усилия на блокировании процесса признания ПЦУ, сыграв на неготовности поместных церквей сделать выбор между справедливостью и комфортом. Но для того, чтобы остаться в зоне комфорта, приходится платить высокую цену, в том числе ложью.
20 08 2019 Марта Шикула, Євген Радіон
Вчинок отця Володимира Яреми релігієзнавці розцінюють як історичну подію. Той не злякався можливих репресій з боку радянської влади. Саме цей священник згодом став одним з Патріархів УАПЦ
За рік УПЦ (МП) зросла на два священники і 246 парафій
ПЦУ відзначає першу річницю свого існування
Глава РПЦ: власть Украины «занимает единственно правильную позицию»
У Львові дискутували з нагоди 300-ліття Замойського собору
Видання українського музею потрапило в бібліотеку Ватикану
В УПЦ (МП) проходять благодійні акції для людей з обмеженими можливостями
60 служителів з'їхалися на всеукраїнську конференцію військових капеланів УГКЦ
Храм на Львівщині висунуто на міжнародну архітектурну нагороду «Кришталева цегла»
Українці в Угорщині відзначили 30-ліття виходу УГКЦ із підпілля
Про «державний переворот уряду Петра Порошенка» ієрархи УПЦ (МП) розповідають іншим Церквам
Глава ПЦУ передав побутову техніку «Охматдиту» і зустрівся з онкохворими дітьми
Фонд «Шіурей Тора Любавич» організував у Дніпрі, Києві та Відні день єврейських знань
«Випробування олігархією» – Український католицький університет провів міжнародну конференцію
Духовенство і волонтери вчаться документувати релігійні переслідування на Донбасі та Криму
Пам'ятник новомученику УГКЦ освятили на Львівщині
Виставу, яку не дозволили провести в кірсі Києва, показують в Національному художньому музеї України
Крістіна Штьокль
Про людину, яка надихала інших
Анатолій Хільченко, священик
Архієпископ-ректор Почаївської семінарії послав «сосати...
dima222
dima222 написал:
Чи дійде до церковного майдану?
dima222
dima222 написал:
Віряни ПЦУ відстояли у Верховному суді право на перехід...
dutchak1
dutchak1 написал:
25. Тому, суд доходить висновку, що в даному випадку спір виник між засновниками та членами релігійної організації - Хустської єпархії УПЦ та релігійної громади - Релігійної громади УПЦ КП, яка вирішила змінити канонічне підпорядкування, подавши заяву про реєстрацію змін до статуту, що свідчить про приватно-правовий характер спірних правовідносин.
26. У зв`язку з цим, судами попередніх інстанцій було помилково віднесено даний спір до юрисдикції адміністративних судів, оскільки позовні вимоги у зазначеній справі спрямовані на захист цивільних прав позивача і з огляду на суб`єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами господарського судочинства.
До недавнего времени можно было со снисходительной ирон...
dima222
dima222 написал:
Тут священники УПЦ (РПЦ) говорят, мол, что признание ПЦ...
dima222
dima222 написал:
Отець Микола Данилевич закрив для мене можливість комен...
dima222
dima222 написал:
УПЦ МП вже не називає ПЦУ "розкольниками"...
dima222
dima222 написал:
И снова перлы известного запорожского религиозно-полити...
dima222
dima222 написал:
Чи має Церква моральне право судити содомітів?
Олександр
Олександр написал:
Пятилетка сдерживания. Итоги пяти лет правления митропо...
Onufriy
Onufriy написал:
Пятилетка сдерживания. Итоги пяти лет правления митропо...
dutchak1
dutchak1 написал:
Однією з основних перешкод в державно-церковних відносинах в Україні є існування т.з науки «релігієзнавство». Назагал це мирне заняття, яке зайняло скромне але менш-більш дохідне місце в явищі української тіньової науки, невелике і замкнене болітце, в якому перетирають свої, далекі від життя, проблемки, плодять докторів і кандидатів філософії. І все би нічого, але в умовах нашої країни ця «наука» зайняла місце між державою і церквами і фактично, самостійно уповноваживши себе на представлення церков, в якості посередника веде діалог з державою. З представників цієї «науки» формуються комітети, департаменти, відділи міністерства яким надалі і доручають те, що в нас названо «державною політикою в області релігії». Зрозуміло, що для більшості держчиновників і законодавців релігія то тьомний лєс і, при виникненні якихось проблем з релігійними організаціями, вони біжать до релігієзнавця, який їм все розкладе «по поличкам». Ну не бігти же їм до тих малохольних, які Богу моляться. Тобто ситуація анекдотична – проголошуючи з усіх трибун про необхідність діалогу з церквами, держава той діалог і відносини імітує, замінює на відносини з бутафорською церквою, утвореною на держзамовлення докторами філософії і політології від релігієзнавства. Причому та побудова почалась ще в 1990 році, коли новоспеченими демократами і викладачами кафедр наукового атеїзму був зліплений союзний релігійний закон де по зразку цивільної громадської організації почали ліпити релігійні. Це була своєрідна резервація для віруючих і в Україні той процес підхопили вже місцеві діячі наукового атеїзму разом з діячами НРУ.
Всі релігієзнавці і викладачі кафедр вміють розказати про різні моделі співіснування держави та релігії, що мають місце у світовій практиці, які, частіше за все, законодавчо оформлені. Але я добавлю, що це є тінь іншої, вищої істин, яка встановлює що спочатку моделі і відносини а потім законодавче оформлення. Загально ця максима в теорії права виглядає так – закони тільки регулюють суспільні відносини і ніколи їх не створюють. Відносини передують законам. І от в нашій ситуації після розпаду СРСР, в ситуації з нульовим рівнем права і відсутністю реальних релігійних організацій як суб’єктів права, перетягнувши до себе конституційний принцип відділення, ми почали ним регулювати відсутні суспільні відносини(!). За цих обставин ті спроби в 90-х роках зробити релігійний закон були приречені. Що і сталось. Перетягнувши слідом за Конституцією цивільне право, ми ним почали регулювати духовні, неправові відносини. І цьому могли б завадити ну хоч якісь, ну хоч елементарні відносини з тими убогими релігійними організаціями. Це не потребує якихось надзвичайних зусиль чи здібностей. Це може навіть релігієзнавець Єленський. Якщо захоче. Наприклад – Єленський любив раніше на різних телевізорах розказувати про важливість автономії релігійної організації і про необхідність її захисту і захисту переходів. Ну і потім він зліпив той закон, Закон Мародерів №4128. І от якби Єленський уважніше придивився до релігійних організацій і до того принципу автономії, він би міг зрозуміти що принцип відділення і принцип автономії це є одне і теж. Або взаємодоповнююче. Принцип автономії в першу чергу означає що організація сама(!) її проголошує, сама визначає її межі а держава тільки бере це потім до уваги. А тому, якщо всі християнські конфесії згідно своїх канонів визначають автономною організацією всю церкву а не парафію, якщо всі конфесії самостійно визначають правила утворення парафій і долю майна - то це і мало би бути одним з основних правил відносин держави і церков. А Конституція це тільки потім констатує як відділення.
Сьогодні цей процес «побудови відносин» продовжують т.з ефективні менеджери, які відчувши своєрідний запит, успішно експлуатують його ресурс. Текст релігійного закону і та діяльність найбільш вповні стали в утворенні організації ПЦУ. В унісон з православною симфонією, з менеджерами від віруючих, в Україні творять близнюка «русского мира». Ось один з них стверджує що УПЦ МП стала ворогом суспільства. Лукавить, свідомо або по нерозумінню. Позиція організації стала ворожою окремим проявам держави а держава це не є суспільство. Держава це механізм збирання податків, підтримання порядку в суспільстві. Такий же як пральна машина в побуті і стверджувати що пральній машині необхідна церква просто смішно. В суспільстві необхідні якісь відносини держава з церквами, але наша придуркувата машина в своєму існуванні намагається використати церкву в своїх інтересах, інтересах далеких від суспільних. Тому завжди слушне попередження – церква з державою немає ніяких спільних інтересів і їх діяльність не перетинається і не доторкується в жодній точці. І в наших умовах відносини церкви з державою повинні починатись з тези – держава ворог церкви. Можна цитувати одного священника УГКЦ – держава не повинна робити нічого поганого для церкви і нічого доброго. Те, що «УПЦ (МП) всячески демонизируют Минкульт», ну що ж - під час війни завжди виникає потреба в специфічних «законах», текстах. Потреба в людях типу Медінський, Юраш, Єленський і існуючі з обох сторін фронту контори «міністерство культури» перетворилися в розсадники мракобісся.
Священик Сєверодонецької єпархії УПЦ (МП) звершив чин в...
Onufriy
Onufriy написал:
Харків'яни вимагають у парафії УПЦ (МП) відновити колі...
Onufriy
Onufriy написал:
Знайдіть на цьому бланку згадку про УПЦ
dima222
dima222 написал:
dima222 написал: