26 01 2011 Катерина Щоткіна Огляд ЗМІ, Українські
Напевно, найближчим часом про Патріарха Любомира напишуть, що він хороший політик, який тонко відчуває особливості моменту. Чудовий дипломат, прекрасно балансує між Римом, Львовом і Києвом. «Патріарх-менеджер» (хай вибачать мені ідеологи РПЦ), що зумів створити структуру, в якій співіснують різні вектори та інтереси, яка не піддається деструктивним тенденціям, як би щедро вони не оплачувалися «зацікавленим інвестором». У якій лідер не боїться конкуренції, а тому за останні роки в УГКЦ з'явилося безліч нових яскравих облич, і питання про можливого наступника інтригує наявністю вибору, а не його відсутністю. Про те, що він, залишаючись владикою Церкви, став кимось на кшталт ґуру для світських людей, що стікаються до нього зі своїми «вічними питаннями».
dutchak1 написал: