17 10 2013 Протодиакон Николай Лищенюк
Самая нравственная страна, или Какой Украину увидел Антиохийский патриарх три столетия назад?
Народ забывает свою культуру, традиции, историю. А ведь даже в XVII веке Украина была самая нравственная страна.
У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
17 10 2013 Протодиакон Николай Лищенюк
Народ забывает свою культуру, традиции, историю. А ведь даже в XVII веке Украина была самая нравственная страна.
17 10 2013 Віктор Шевчук
Папа Пій IX після своєї втечі в Гаета зайнявся розробкою ідеї про скликання I Ватиканського собору з метою відрегулювати положення церкви і папства в нових обставинах. 6 грудня 1864 р. папа у зв’язку з поданням «Сіллабуса» для ознайомлення колегії кардиналів несподівано повідомив їм про свій намір скликати в найближчий час собор.
16 10 2013 Ирина Карманова
Обращение к Господу становится чуть ли единственным способом защитить культурное наследие Киева.
16 10 2013 Василий Пихорович
История знает немалое количество признанных атеистов, но и среди них Евграф Каленикович Дулуман занимает особое место, поскольку он был анафемствован Священным Синодом РПЦ.
16 10 2013 Дмитрий Марченко
После известной декларации, подписанной религиозными лидерами Украины, сложилась парадоксальная ситуация. Декларацию почти никто так и не прочел, но все представители политического православия (причем, обоих, противоположных лагерей) дружно повелись на заголовок: «украинские церкви за евроинтеграцию».
15 10 2013 Надія Лещук
Джордж Белл не винаходив телефону, як його сучасник з таким самим прізвищем. Проте впродовж усього життя був ревним поборником іншого виду зв’язку – єдності усіх християнських Церков. Народився майбутній єпископ, член британської Палати лордів, «піонер» екуменічного руху та палкий опонент політики Адольфа Гітлера на острові Хайлінг у Великобританія у 1883 р. Батько його був священиком англіканської Церкви, місцевим вікарієм.
15 10 2013 Подготовил протоиерей Виталий Юренко
Абсолютное большинство из нас, так или иначе, с йогой сталкивались. Если не напрямую лично, то наверняка знаем тех, кто ею занимается. И уж точно нас хоть раз приглашали самим попробовать. Поэтому закономерно возникает вопрос: что же это такое и как нам к этому относиться?
14 10 2013 Катерина Щоткіна
Ми до цього звикли, правда? Звикли починати свій день зі зведень із фронтів невидимої «священної війни». Звикли до вибухів у церквах, страждань коптів, до страт «за богохульство», просто до вбивств без суду і слідства, до погромів звикли, до викрадень християнських дівчат — до всього того, що робить сповідування Христа на чималій частини земної кулі повсякденним подвигом. Якщо не звичкою, то чим пояснити те, що всі ці події не отримають чітких оцінок у нібито «християнській» частині світу? І вже, звісно, не спонукає до дії.
14 10 2013 Віктор Шевчук
Немає жодних сумнівіву тому, що найбільш видатним папоюXIX століття був Лев XIII (1878-1903рр.). Присутні після смерті папи Пія IX кардинали дійшли згоди в тому, що їм слід обрати такого папу, який завдяки гнучкій політиці зміг би зняти накопичену всередині церкви напругу, вирішити конфлікт між церквою і суспільством, вивести папство зі стану ізоляції і включити його в русло міжнародної політики.
14 10 2013 Віктор Заславський
Отак в цьому незвичному куточку України перетнулися історія і сучасність, радянські маразми і нетиповий для тієї доби комфорт і затишок, „буржуазна” жульвернівська утопія та утопія радянська, огидні Ленін з Дзержинським – і величні храми, сумні індустріальні краєвиди – і театр, в якому почуваєшся як вдома.
11 10 2013 Віра Приймак
Гіпотетичний вплив Російської патріархії на парафії та монастирі України, які перебувають у її юрисдикції, недооцінювати зараз було б злочинно. Прочитавши статтю про чотири фронти у ймовірній, але небажаній війні із РФ, подумала про ще один – церковний.
11 10 2013 Протодиякон Миколай Лисенко
У заголовку варто було б додати і те, що ця історія – ще й про те, як одна, кілька разів приречена на вірну смерть, людина, попри всі зусилля ворогу роду людського залишилася живою. Суто кажучи, – це історія життя цієї людини, і звали її - Харитон Сповідник.
11 10 2013 Юрій Чорноморець
Прийнято вважати, що Московський патріархат сприймає ЄС як територію зла, від якої потрібно відгородитися новою залізною завісою, і на чистій від гріха території будувати «руський світ». Насправді позиція самої РПЦ не така проста...
11 10 2013 Петро Стець
В то время как эксперты и представители общин обменивались своими мнениями и читали доклады, активисты общественной организации «Православный родительский комитет» ознакомили присутствующих с «общественно-политической газетой православных мирян МИР», издающейся в Днепропетровске неким ООО Суворов. Большинство участников подробно познакомились с его содержанием уже после мероприятия. И знакомство это вызывало ряд вопросов…
11 10 2013
Совсем недавно увидел объявление, что производится набор кадетов в казачий класс. Осуществляется это всё при содействии патриарха московского Кирилла. Обращаться по адресу: Киев, Кловский спуск 8, комн.209.
Прочитав сие объявленьице, возникла целая обойма больших и малых вопросов...
11 10 2013 прот. Миколай Лагодич
При першій згадці імені львівського протопресвітера Гавриїла Костельника у свідомості більшості пересічних українців асоціюється виключно з подіями Львівського церковного собору 1946 р. Ми не ставимо за мету дати історично-канонічну оцінку Соборам 1596 та 1946 років, а розглянемо основні віхи діяльності голови Ініціативної групи по возз’єднаню УГКЦ із РПЦ.
11 10 2013 Интервью записал Игорь Дмитрук
Сегодня по крупным украинским городам можно встретить странных людей, в странной одежде, которые продают неизвестные книги о неизвестной индийской культуре, философие и религии. Кто же эти странные люди?
10 10 2013
"Евроинтеграционные заявления со стороны Совета церквей некорректны, более того, они неконституционны, потому что никто не проводил в церкви соцопросы относительно интеграционных предпочтений прихожан", - заявил в интервью корреспонденту ИА REGNUM сегодня, 4 октября, представитель пресс-службы Украинской православной церкви Московского патриархата Василий Анисимов.
9 10 2013 Ігор Дмитрук
Віра чи докази, що важливіше і потрібніше релігійній людині. Чи потрібні людині, яка вірить, докази істинності своєї релігії. Чи вони не потрібні, а потрібна лише віра в свою релігію та Бога?
9 10 2013 Валерія Радзієвська
Художник з Кіровограда Олександр Охапкін, 51 рік, створює домашні ікони. Каже, український іконописний канон гнучкіший за, наприклад, російський, і дозволяє іконописцю проявити більше творчості.
9 10 2013 Екатерина Щеткина
На евроинтеграционные настроения власти церкви ответили на удивление оперативно. Настолько оперативно, что за появлением "Обращения к народу Украины по поводу европейских перспектив Украины" так и мерещится чья-то большая человеческая просьба — ведь обычно церкви, сказать по правде, редко что-то делают без опоздания лет на сто.
9 10 2013
Если бы Поветкин выиграл, то православная церковь говорила бы, что все нормально, что это наш русский витязь. Такое мнение в эксклюзивном комментарии корреспонденту интернет-издания Новости Украины – From-UA высказал политтехнолог Денис Богуш, давая оценку заявлению РПЦ о том, что Поветкин проиграл Кличко якобы из-за того, что имеет неправильную веру.
9 10 2013 Дмитро Шурхало
Творцем концепції Великого князівства Руського вважають його першого й останнього канцлера Юрія Немирича (1612–1659). Він походив зі старовинного шляхетського роду, що перейшов на протестантство. Здобув вищу освіту в університетах Лейдена, Амстердама, Оксфорда й Кембриджа. Завершував освіту у паризькій Сорбонні. У Парижі видав латиною політологічний трактат "Розвідка про московитську війну" і богословський "Опис і виклад духовного арсеналу християн".
8 10 2013 Альона Ляшева
Викладаня християнської етики у школах, переведення земель та будівель у приватну власність церков, підтримка релігійних свят на державному рівні, легітимація релігійними догмами нерівностей, класової, гендерної… Ні, це не Західна Європа у період Середньовіччя, це Україна сьогодні. Хоча законодавством й постулюються такі цінності, як свобода віросповідання, але на практиці відбуваєтся нав’язування однієї релігії. Чому відбувається поєднання релігійної та політичної сфери? Які наслідки це може мати?
8 10 2013 Розмовляв: Ігор Дмитрук
Дана релігія, виникла в Україні зовсім не давно у 2005 році в Києві.
Помер Патріарх Грузинської церкви Ілія II: його відспівування очолить Вселенський патріарх
Нападки спецслужб Росії не примусять Вселенський патріархат зупинити свою вселенську місію – заява
Служба зовнішньої розвідки РФ обізвала Вселенського патріарха «антихристом у рясі»
Київський Миколаївський костел передали римо-католицькій громаді після багаторічної боротьби
Богослужіння у зруйнованому храмі: новий кліп “Капелан” від Культурних сил
Митрополит Сумський УПЦ Євлогій: «Кирил Гундяєв зазнав "кораблекрушіння у вірі"»
Румунський патріархат вшановує героїв Революції 1989 року
dutchak1
dutchak1
dutchak1 написал:
Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє.
І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.
dutchak1
dutchak1 написал:
Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства.
dutchak1
dutchak1 написал:
Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.
І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...
dutchak1 написал: