У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
9 08 2017
Стифен Барр заметил, что если не ставить пределов точности измерения, то с помощью двух стержней, не делая на них никаких зарубок или меток, можно в принципе передать содержание всей «Британской энциклопедии».
3 08 2017 Антон Стрельников
Официальный телеканал Русской Православной Церкви ''Спас'' 27 июля выпустил часовую телепрограмму, посвященную Дню крещения Руси и крестному ходу УПЦ (МП) в Киеве. На запись были приглашены участники, которые больше говорили не о празднике, а о "нацизме" в Украине и крестном ходе УПЦ как ''демонстрации мощи русского православия''.
28 07 2017 Протоієрей Андрій Ухтомський
Закінчення. Див. Частина І, Частина ІІ
28 07 2017 Анатолій Хільченко, священик
Пропонована історія є наслідком роздумів із приводу реальної події
26 07 2017
Уверен, что немало людей интересовались секретами Давида – как пастуху удалось стать царем, как он мог справиться со всеми трудностями и одолеть всех врагов. Откуда у пастуха такая мудрость и такая сила?
26 07 2017
Цікава стаття про релігійну мапу Центральної та Східної Європи. Можна зробити кілька важливих висновків про реалії українського релігійного життя.
26 07 2017
Спробую ще раз сформулювати проблему СПЖ ("Спілка православних журналістів" — ред.), щоб до цього більше не повертатися.
26 07 2017
К теме царебожия... Царственные торжества прошли, ходы отшествовали и сейчас время поразмыслить… Есть сложности и сложности немалые в осмыслении святости царей. Царская власть сакральна, священна, «Богом царие царствуют...» так учили в царской России. Значит, для простых неграмотных людей с рабской психологией, то, что очень украшено золотом, блестит, пышно, превознесенно, помпезно, возвеличено, преиспещренно, высоко возседающее на таком же золоченом троне, значит – и свято!
21 07 2017 Протоієрей Андрій Ухтомський
Продовження. Початок див. тут
Перший повний переклад Біблії українською мовою був виданий у 1903 р. у Відні накладом Англійського Біблійного Товариства й отримав неофіційну назву «Біблія Куліша». Повна назва перекладу — «Святе Письмо Старого й Нового Завіту». Роботу над перекладом розпочав Пантелеймон Куліш (1819–1897 рр.) разом з Іваном Пулюєм (24-річний галицький українець, вихованець Віденського університету, греко-католик, за фахом фізик та богослов). Через смерть Пантелеймона Куліша робота була припинена. У 1897 р. переклад завершив письменник Іван Нечуй-Левицький (літературний класик та вихованець Київської духовної академії).
17 07 2017 Анастасія Білоус
26 червня 2017 року відбулося урочисте відкриття Всеукраїнської літньої релігієзнавчої школи, організатором якої були Національний центр «Мала академія наук України» (МАН) спільно з Ресурсно-дослідницьким центром Євро-азіатської акредитаційної асоціації, Молодіжною громадською організацією «Молодіжна асоціація релігієзнавців», Центром дослідження релігії національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.
17 07 2017 Протоієрей Андрій Ухтомський
Перші свідоцтва українізації Святого Письма беруть початок ще в ХIII ст. Це були т. зв. «Учительні Євангелія», «Мета їхньої появи — наблизити Святе Письмо до простого народу»1, а також використання у виховних цілях.
5 07 2017 Алексей Гордеев
Практически сразу после 6-го Молитвенного завтрака, который в этот раз провели в киевском «Украинском доме», журналистов ждали на пресс-конференции. В тот день напротив «акул пера» разного калибра сидел Вернон Смит, лауреат Нобелевской премии 2002 года в сфере экономики, обладатель Ph.D. in Economics Роман Шеремета и ряд других соавторов новой книги. Название которой – «Реформація: успіх Європи і шанс для України» («Реформация: успех Европы и шанс для Украины», далее – «Реформация…»).
3 07 2017 Денис Таргонський
Більш ніж п’ятнадцять років тому мені довелося познайомитись з однією жінкою. Я вже давно з нею не спілкуюсь, однак це не допомагає забути про її існування. Вочевидь тій особі сподобалося шляхетно сидіти в моїй голові і час від часу нагадувати про те, що я не особлива «духовна людина», а звичайний грішник. Нещодавно я бачився з її донькою. Ця зустріч з хорошою людиною, яка стала жертвою поганої релігійності, надихнула описати цю історію.
3 07 2017
Дуже цікаве дослідження Vera Tchentsova та публікація документів, які збереглися щодо передачі Київської митрополії Москві 1868 року. Йдеться не лише про документи з російських архівів, на які зазвичай посилаються і в Україні, але також з грецьких архівів, у тому числі зібраних моїм вчителем давньогрецької палеографії у Афінах А. Целікасом.
22 06 2017 Анна Поліщук
10 червня 2017 року в Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова провели IV науково-методологічний семінар «Актуальні проблеми сучасного богослов’я».
20 06 2017
Приходит время постконфессионального христианства. Видя недостатки собственной церковной юрисдикции, ее глубокие и неизлечимые болезни (хоть в связи с Украиной, хоть в связи с Всеправославным собором - что как под лупой показывает рельефно наши изъяны), в то же время понимаешь, что идеальной конфессии и юрисдикции не существует. Как не существует идеального человеческого сообщества. Везде проблемы и недостатки. Изнутри их видишь больше, снаружи порой кажется, что их почти нет, но это - иллюзия.
20 06 2017
Читаючи Едварда Саїда, наштовхнувся на цікавий фрагмент, актуальний для пострадянських протестантів та їхніх стосунків із західними протестантськими церквами (як мені здається):
20 06 2017
О книге Владислава Бачинина "Европейская Реформация как духовная война. Теология генезиса modernity"
20 06 2017
Уже пару років я не дивлюся і не читаю новин, окрім суто наукових і сфери відеоігрової індустрії. Кілька разів мені закидали, що я замикаюся від світу і не хочу бути в контакті з реальністю. Перші рази я лише дивувався і не звертав уваги, бо не вірив, що так дійсно можна думати. Новини = контакт із реальністю? What?
15 06 2017 Анна Поліщук
Значною подією в українському богослов’ї стала презентація книги отця Кирила (Говоруна), яка відбулася 12 червня 2017 р. в київській книгарні «Є».
14 06 2017 Архимандрит Феогност (Пушков)
Одной из тематических параллелей богослужения праздника Пятидесятницы является Вавилонское «смешение языков». Бытие 11 – Деяния 2 соотносится между собою. Византийский кондак (авторства Романа Сладкопевца) на Пятидесятницу обыгрывает эти параллели: «Когда сошел смешать наречия – разделил народы Всевышний, когда же огненные языки раздал – к соединению всех призвал, и в согласии славим Всесвятого Духа».
13 06 2017 ч
Владика Станіслав Широкорадюк, харківсько-запорізький єпископ Римо-Католицької Церкви в Україні, в розмові на Радіо Марія про ряд актуальних подій, що сталися на минулому тижні, спробували зрозуміти, за що терпить український народ. Очевидно, що його роздуми йдуть у контексті недавньої заяви глави римо-католицького єпископату України архієпископа Мечислава Мокшицького, який пов'язав "гріх української нації" (перед полякам) з війною на Донбасі, чим викликав резонанс, повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на Сatholicnews.org.ua.
12 06 2017 Костянтин Тетерятников
Євангельський протестантизм в пострадянських країнах непомітно для себе пройшов двадцятип'ятилітню позначку життя без Радянського Союзу. За цей час євангельські церкви не тільки зросли, але також і зіткнулися з проблемами самоідентифікації та подальшого розвитку.
12 06 2017 Микола Крокош
4 червня, на свято П’ятидесятниці, коли в Києві відбувався похорон Блаженнішого Любомира Гузара, масмедії поширили інформацію про конфлікт, який стався у Коломиї між громадою УПЦ та греко-католиками.
9 06 2017
Люди творят богов и богинь, умножают, добавляют и изымают из «святого угла» богопочитания, и снова добавляют. И это ни нормально, ни не нормально. Это жизнь людского пульсирующего религиозного сознания, словом – духовная жизнь людей. Императору Константину нужна была к мощной державе Византии, такая же мощная, единая Церковь. Посему отцы собора написали текст «Символа веры», а председательствующий на 1Вселенск.Соборе еще, тогда не крещенный, имп.Константин декретно утвердил текст исповедания, в котором к Богу Отцу, через вычурно противоречивую казуистическую формулу «рождена, но не сотворена», добавлял уже и Бога Сына.
Помер Патріарх Грузинської церкви Ілія II: його відспівування очолить Вселенський патріарх
Нападки спецслужб Росії не примусять Вселенський патріархат зупинити свою вселенську місію – заява
Служба зовнішньої розвідки РФ обізвала Вселенського патріарха «антихристом у рясі»
Київський Миколаївський костел передали римо-католицькій громаді після багаторічної боротьби
Богослужіння у зруйнованому храмі: новий кліп “Капелан” від Культурних сил
Митрополит Сумський УПЦ Євлогій: «Кирил Гундяєв зазнав "кораблекрушіння у вірі"»
Румунський патріархат вшановує героїв Революції 1989 року
dutchak1
dutchak1
dutchak1 написал:
Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. 
І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.
dutchak1
dutchak1 написал:
Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства.
dutchak1
dutchak1 написал:
Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.
І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...
dutchak1 написал: