25 03 2020 Огляд ЗМІ, Українські

На Prometheus з’явилися лекції Георгія Коваленка та Ігоря Козловського

Освітня платформа Prometheus опублікувала лекції відомого релігієзнавця і письменника  Ігоря Козловського та ректора Відкритого православного університету Святої Софії-Премудрості, священника і філософа Георгія Коваленка. Вони в якості гостьових лекторів взяли участь у четвертому навчальному тижні курсу «Діалог та медіація: Шлях до порозуміння».

24 03 2020   Андрій Гриниха Огляд ЗМІ, Українські

«Ми не можемо обійтись без моральних чинників у дослідженнях корупції»

Професор права Філіп Ніколс, який працює у школі Вартон Університету Пенсильванія (США) переконаний: якщо українці мають серйозне бажання боротися з корупцією то першим кроком мусить бути раціональне осмислення цього феномену.

23 03 2020   Юлия Гаврилова Огляд ЗМІ, Українські

Разрушенные храмы Киева: 24 церкви, сохранившиеся только на фотографиях

Проходя по киевским улицам и площадям, многие даже не подозревают, что их привычные маршруты порой пролегают там, где раньше стояли храмы. К сожалению, история жестоко обошлась с этими святынями, отказав им в праве на жизнь. Но, к счастью, им не отказано в праве на память.

23 03 2020   Екатерина Щеткина Огляд ЗМІ, Українські

Вирусный пост

Как православные церкви от карантина открещивались.

20 03 2020   Руслан Халиков Огляд ЗМІ, Українські

Остановка «Храм»: религиозные топонимы в маршрутах городского транспорта

Город — это дороги и коммуникации. Так его часто воспринимают местные власти, когда концентрируют внимание на ремонте дорог, строительстве мостов, открытии станций метро. С развитием транспортной сети увеличивается количество остановок, каждая из которых становится маркером на карте, и как маркер — влияет на развитие смыслового пространства. Постепенно в названия этих остановок вплетаются элементы сакральной географии.

20 03 2020 Огляд ЗМІ, Українські

«Премудрость-online» от Веры Ченцовой: «1686 год в истории Киевской митрополии: о чем говорят и о чем умалчивают архивные документы»

Новым лектором в цикле Премудрость-online Открытого православного университета стала Вера Ченцова, кандидат исторических наук, исследователь архивных документов по истории христианского Востока, участница ряда международных проектов, автор ряда публикаций о связях восточных патриархатов и монастырей с Московским государством в XVI-XVII веках.

19 03 2020 Огляд ЗМІ, Українські

Християнство на карантині

Дев’ять років тому на кількох інтернет-ресурсах та в паперових виданнях були опубліковані мої роздуми під назвою «Знеструмлене християнство». Нинішня коронавірусна істерія нагадала мені цю публікацію. Вирішив деякі мої тодішні думки спроектувати на ситуацію, яка склалася сьогодні на світовій арені. Перечитав — і виявилося, що переробляти мало що й потрібно. Достатньо адаптувати до теми коронавірусу і трохи додати нового.

19 03 2020   Назарій Заторський, священик УГКЦ Огляд ЗМІ, Українські

Що нам до їхнього целібату?

Після публікації моїх спостережень про конфлікт лібералів і консерваторів у Римо-Католицькій Церкві в цілому та Ватикані зокрема, який розгорівся цього разу навколо питання целібату, себто обов’язкового неодруженого стану для священиків, деякі мої товариші в коментарях знизували плечима: що нам до їхнього целібату? Ми ж Церква «sui iuris («свого права»), себто самоуправна, вживаючи православну термінологію, для нас їхні суперечки нецікаві та неактуальні, а їхні приписи – не указ.

18 03 2020   Мозес Й. Ли Огляд ЗМІ, Українські, Закордонні

Чему ранняя Церковь может научить нас о коронавирусе

Ранней Церкви не были чужды чума, эпидемии и массовая истерия. Фактически, согласно как христианским, так и нехристианским источникам, одним из самых главных катализаторов бурного роста Церкви в ранний период было то, как христиане переносили болезни, страдания и смерть. Настрой Церкви оказывал такое сильное влияние на римское общество, что даже римские императоры-идолопоклонники жаловались языческим священникам на уменьшение числа их последователей, призывая их активизировать свою деятельность.

17 03 2020   Ірина Костенко, Марина Остапенко, Лариса Мудрак Огляд ЗМІ, Українські

Церковна мова давньої України – дослідження першоджерел

Якщо так, то чому ж тоді сьогодні в Києво-Печерській лаврі ігнорують мову, якою молилися святі Антоній і Феодосій та всі чудотворці Печерські? Адже ж заповідав преподобний Феодосій: «Як я влаштував монастир у службах, так і тримайте. Заповітів монастирських і уставу не міняйте». (Нестор Літописець, «Повість врем’яних літ»).

17 03 2020   Дмитрий Горевой, сооснователь Cerkvarium Огляд ЗМІ, Українські

Коронавирус и церковь: заражение кого-нибудь в храме - вопрос времени

Коронавирус ставит церкви перед выбором: начать реформу или же потерять доверие у граждан и постепенно отойти в гетто (укр.)

17 03 2020   Екатерина Старокольцева-Скрыпник Огляд ЗМІ, Українські

Битва экстрасенсов. Когда украинцы будут голосовать на выборах за астрологов

 Согласно исследованию Института социологии НАН Украины больше всего украинцы доверяют семье, соотечественникам и соседям, а астрологам верят охотнее, нежели судам и политикам

17 03 2020   Оксана Княжик, Ірина Левицька Огляд ЗМІ, Українські

В один день мав похорон, хрестини, шлюб, парастас. Увечері сповідав чоловіка в реанімації. Після того запросили на день народження

У гарнізонному храмі святих апостолів Петра й Павла у центрі Львова з десяток туристів розглядають іконостас. Єпископ Степан Сус заходить із помічником. Високими звивистими сходами проводить на хори. Сідаємо за круглий стіл.

16 03 2020   Сергей Следзь Огляд ЗМІ, Українські

Вместо легализации — неконтролируемая "игорка"

16 03 2020   Іван Матковський, PhD Огляд ЗМІ, Українські

Як митрополит Шептицький не вітав вождя німецького народу у 1941-му

В контексті дискусій які ведуться нині в Україні навколо постаті Митрополита Андрея Шептицького, публікую рукопис звернення до українців, підписане ним на початку липня 1941 року після зайняття Львова німецькою армією.

13 03 2020   Ігор Плохой Огляд ЗМІ, Українські

Церква коронавірус чи коронавірус церкву?

У зв’язку з можливим введенням обмежень на відвідування богослужінь в храмах в інфопросторі з’явилася бурхлива реакція християн. Вірні поділилися на дві основні групи, які дивляться на це потенційне обмеження по різному.

13 03 2020   Іван Вишиваний Огляд ЗМІ, Українські

“Ми за розкольників не молимося”

Так відповів монах монастиря 75-річному уродженцю села Личини Гавриїлу Шепшелею, коли той попрохав помолитися за упокій загиблого українського воїна

12 03 2020   Максим Васін, виконавчий директор Інституту релігійної свободи Огляд ЗМІ, Українські

Роз'яснення ІРС: введення карантину і релігійна свобода в Україні

У середу, 11 березня, Кабінет Міністрів України вирішив ввести обмеження на проведення масових заходів, у яких запланована участь 200 та більше осіб, з метою убезпечити українців від поширення коронавірусу (COVID-19). Ці обмеження не стосуватимуться заходів державної необхідності. Водночас уряд також анонсував введення карантину в навчальних закладах строком на три тижні. Однак багатьох віруючих цікавить, як запровадження карантину вплине на масові заходи релігійного характеру: богослужіння та іншу активність релігійних організацій?

12 03 2020   Іван Матковський, PhD Огляд ЗМІ, Українські

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина ІІ

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

12 03 2020   Сергій Драчук Огляд ЗМІ, Українські

Автокефалія ПЦУ дратує Росію (світова преса)

Журнал Forbes публікує статтю про релігійне протистояння між Росією й Україною під заголовком «Піст у Росії й Україні: побожність і політичне протистояння». У час, коли 2 березня для православних християн почався Великий піст, віра далі становить лінію фронту в тривалому конфлікті між Росією й Україною, пише автор статті, журналіст і фахівець із питань Росії й інших післярадянських країн Джеймз Роджерз.

12 03 2020   Іван Матковський, PhD Огляд ЗМІ, Українські

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина І

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

12 03 2020   Валерий Кравченко, доцент ДонНУ им. В.Стуса Огляд ЗМІ, Українські

Кремлевская ловушка. Может ли РФ использовать "этнический вопрос" в Украине?

С назначением Дмитрия Козака куратором "украинского вопроса" в Кремле появился прогноз о приднестровском пути урегулирования конфликта в Донбассе с попытками дальнейшей федерализации Украины на основе так называемого особого статуса. Но украинская государственность построена на началах соборности и унитарности. Поэтому, вероятно, Козак столкнется с жесткими красными линиями украинского общества, которые ему придется преодолевать.

10 03 2020   Ієромонах Микита Пантократорський Огляд ЗМІ, Українські, Закордонні

Афонський монах: Мета зустрічі в Аммані - понизити роль Вселенського патріарха

Москва будує багатополярне православ'я виключно під себе

10 03 2020   Тетяна Деркач Огляд ЗМІ, Українські

Суд над визнанням ПЦУ: греки проти греків

Надання Українській церкві томосу стало для Росії величезним викликом. Інформаційна кампанія по дискредитації Вселенського патріарха провалилась – тому що базувалась на маніпуляціях. «Томос ніхто не дасть» - але томос дали. «Розкольників ніхто не визнає» - але почали визнавати: спочатку Елладська церква, потім Александрійська. У Росії не залишилось інших засобів запобігання подальшого параду визнань, як провести сценарій їх відкликання.

10 03 2020   Олена Каганець Огляд ЗМІ, Українські, Закордонні

Зловісне повернення Івана Грозного є черговим кроком Москви до глибинного сталінізму – Handelsblatt (Німеччина)

 Росія знову відкриває своїх тиранів: після реабілітації радянського диктатора Сталіна, на черзі – Іван Грозний. Два з гаком метра у висоту, бронзовий, з символами царської влади (короною і скіпетром) і віри (хрестом). Пам'ятник Івану Грозному стоїть в місті Алєксандров Владімірской області на березі річки. На протилежному березі – білі стіни Кремля, за якими цар 450 років тому заснував свою терористичну державу-опричнину.