У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
2 09 2019 Екатерина Щеткина
2 09 2019 Стефан Машкевич, доктор фiзико-математичних наук
2 09 2019 Спілкувався Олександр Ярмушко
В Україні та Росії проживає багато християн, які до війни мали тісне братерське спілкування. Брати і сестри відвідували одне одного, організовували спільні заходи з благовістя, турбувалися про потреби, молилися та любили своїх сусідів. Багато хто вважав стосунки між українським та російським братством доволі близькими і рідними. Однак після початку війни ці взаємини зіпсувалися а бо ж узагалі розірвалися. Багато християн і з одного і з другого народу вважають своїх опонентів (тих, які колись були братами) єретиками, яким варто покаятися. У своїх розмовах дехто навіть закликає громи, блискавки і всю лють Божого гніву на долі «братів непокірних».
30 08 2019 Екатерина Щеткина
30 08 2019 Ілля Бей
ПЦУ впевнено рухається до визнання іншими Автокефальними церквами
30 08 2019
29 08 2019
29 08 2019 Митрополит Епіфаній
15 грудня 2018 року на історичному об'єднавчому соборі в Софії Київській було оголошено про створення Православної церкви України, — а вже 5 січня 2019-го вселенський патріарх Варфоломій підписав томос про її автокефалію, тобто незалежність.
29 08 2019 Розмовляв Дмитро Горєвой та Тетяна Деркач
Митрополит Макарій (Малетич) — керівник однієї з двох Церков, які повністю увійшли до ПЦУ. Він був Предстоятелем Церкви, він відмовився від владних амбіцій і не намагався перетягнути ковдру влади на себе. В інтерв’ю він розповідає про теперішню ситуацію в ПЦУ, про переходи громад Московського патріархату, про роль іноземних дипломатів у процесі автокефалії, про спекуляції навколо хіротоній УАПЦ та про деякі закулісні деталі Об’єднавчого собору.
29 08 2019 Наталія Кравчук
Маневицький район разом з сусідніми Любешівським та Камінь-Каширським — осередок російської церкви на Волині. Хоча й тут окремі місцеві громади, хоч і неквапливо, та попереходили з Московського патріархату в лоно Православної Церкви України. У селі Четвертня Маневицького району проголосували за українську церкву на третій день Великодня (перед цим перейшли в ПЦУ сусідні Годомичі та Боровичі). Але перше богослужіння відбулося тут аж на День Незалежності — й то воно опинилося під загрозою.
28 08 2019 Архиєпископ Ігор Ісіченко
Доповідь на Володимирових читаннях з нагоди ювілею 1050-ліття св. Ольги, княгині Київської (Ґданськ, 24 серпня 2019 р.)
28 08 2019 Спілкувалася Олена Хоміна
«Ми повинні жити так, щоб через наше життя і служіння люди покаялись і прийшли до Бога», – переконаний Петро Віталійович Радчук, місіонер, благовісник, пастор, президент місії «Good Samaritan Ministries». Якою має бути істинна віра? Чому так важко зробити крок назустріч Богу? Чи терниста дорога християнина? На ці та деякі інші питання відповідає Петро Радчук.
27 08 2019 Розмовляла Катерина Глущенко
Релігієзнавець, докторант Тілбурзького університету (Нідерланди) Роман Назаренко. У Нідерландах він досліджує іслам за новітньою оксфордською методикою. В Україні — відвідав уже понад 10 областей із лекціями про іслам та християнство. Із Z говорить про відмінності між європейською та українською поліконфесійністю, світові перспективи міжрелігійного діалогу та скептицизм до ідеї мирного майбутнього співжиття європейців та мусульман.
27 08 2019 Ірина Львова
Якось Марк Твен, захоплений красою Італії, написав: «Бог створив Італію за задумом Мікеланджело»...
23 08 2019 Дмитрий Горевой
Вчера, 17 августа, исполнилось 5 лет с тех пор как Украинскую Церковь Московского Патриархата официально возглавляет митрополит Онуфрий (Березовский). Хотя де-факто он управляет церковью еще дольше – с 24 февраля 2014 года. Именно тогда Синод на основании медицинского заключения о неспособности предстоятеля – митрополита Владимира (Сабодана) – управлять церковью избрал Онуфрия местоблюстителем – эдаким и.о. При Владимире УПЦ (МП) воспринималась проукраинской церковью, спустя 5 лет все та же структура в общественном сознании ассоциируется с «Русским миром» и самым разветвленным институтом влияния России в Украине. Как образ церкви за 5 лет смог развернуться на 180 градусов? Об этом и многом другом - в материале LB.ua.
23 08 2019
Надмірна релігійність, натомість недогляд за дітьми в дитсадках – на що ще нарікають батьки дошкільнят Тернополя в соцмережах.
23 08 2019 Екатерина Щеткина
22 08 2019 Богдана Костюк
Де шукати легендарну бібліотеку князя Ярослава Мудрого, і чи вона фізично існує дотепер? Дотепер невідома доля цієї першої книгозбірні Київської Русі, про яку існує лише одна-єдина згадка – у літописі «Повість минулих літ» 1037 року. Однак, протоієрей Георгій Коваленко, ректор Відкритого православного університету Святої Софії-Премудрості, священник ПЦУ, впевнений, що знання із книг цієї бібліотеки поширили територією Руси і поза її межами представники Церкви.
22 08 2019
Пастор и многодетный отец Олег Ткаченко переехал в Марьинку Донецкой области несколько лет назад и открыл там мини-пекарню. Почему решился на это и как развивает бизнес, рассказала Кума.City.
21 08 2019 Ірина Боровкова
До України Роман Скоць повернувся після семи років проживання у США. Декому це здалося, м’яко кажучи, дивним. Адже виїхав за океан фактично простим хлопцем з Волині, який окрім підтримки братів-емігрантів, не мав на рахунках нічого. Повернувся ж уже жонатим: дружина, трійко діток та досвід підприємця, котрий з нуля підняв успішну компанію.
21 08 2019 Ирина Опарина, Богдан Логвиненко и др.
Возле села Кривополье в Карпатах расположилась одна из старейших буддистских общин в Украине, изначально она была основана в Донецке. После начала военного конфликта на Донбассе они были вынуждены оставить свой регион и переехать в Карпаты. Монахи мечтают о прекращении войны и возвращении оккупированных территорий в состав Украины.
20 08 2019 Ігор Бігун та ін.
Видання "ГОРДОН" і Центр досліджень визвольного руху підготували спецпроект, присвячений українцям, які пройшли через нацистські концентраційні табори. В основі серії публікацій – матеріали виставки "Тріумф людини", яка відкрилася 8 травня 2018 року, в День пам'яті і примирення, біля Головного поштамту в Києві, і працювала до 23 серпня.
20 08 2019 Татьяна Деркач
Уже сегодня можно утверждать, что по милости Божией попытка увести в раскол половину вселенского православия не увенчалась успехом. Поэтому Русская церковь сосредоточила все усилия на блокировании процесса признания ПЦУ, сыграв на неготовности поместных церквей сделать выбор между справедливостью и комфортом. Но для того, чтобы остаться в зоне комфорта, приходится платить высокую цену, в том числе ложью.
20 08 2019 Марта Шикула, Євген Радіон
Вчинок отця Володимира Яреми релігієзнавці розцінюють як історичну подію. Той не злякався можливих репресій з боку радянської влади. Саме цей священник згодом став одним з Патріархів УАПЦ
20 08 2019
Мы встретились с патриархом в его резиденции, чтобы опровергнуть слухи о состоянии его здоровья, узнать о планах по возрождению УПЦ КП, будущем ПЦУ и отношениях с митрополитом Епифанием, а также поинтересовались, общается ли сейчас патриарх с пятым президентом Порошенко и теперешним главой украинского государства Зеленским.
Помер Патріарх Грузинської церкви Ілія II: його відспівування очолить Вселенський патріарх
Нападки спецслужб Росії не примусять Вселенський патріархат зупинити свою вселенську місію – заява
Служба зовнішньої розвідки РФ обізвала Вселенського патріарха «антихристом у рясі»
Київський Миколаївський костел передали римо-католицькій громаді після багаторічної боротьби
Богослужіння у зруйнованому храмі: новий кліп “Капелан” від Культурних сил
Митрополит Сумський УПЦ Євлогій: «Кирил Гундяєв зазнав "кораблекрушіння у вірі"»
Румунський патріархат вшановує героїв Революції 1989 року
dutchak1
dutchak1
dutchak1 написал:
Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. 
І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.
dutchak1
dutchak1 написал:
Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства.
dutchak1
dutchak1 написал:
Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.
І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...
dutchak1 написал: