Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

Огляд ЗМІ

12 08 2019 Огляд ЗМІ, Українські

Митрополит РПЦвУ Софроній про можливість входження до ПЦУ: “Москві не буде, куди діватися”

Митрополит РПЦвУ Софроній, який є найбільш проукраїнським ієрархом Московського Патріархату, прокоментував в інтерв’ю “Релігійній правді” можливість входження до ПЦУ та примирення.

12 08 2019 Огляд ЗМІ, Українські

ПЦУ vs міфи РПЦ: Зоря про виклики та реформи Української церкви

У четвер, 8 серпня, о 13:15 гостем програми "Час: Online" на "5 каналі" став архієрей Православної церкви України Євстратій (Зоря), який розповів про розвиток ПЦУ та небезпеку, яку може становити Росія

12 08 2019   Евгений Сеньшин Огляд ЗМІ, Закордонні

«Вы нас звали в православие, а мы попали в РПЦ». Почему вместе с ростом влиятельности РПЦ МП из нее уходят верующие?

28 июля — очередное празднование крещения Руси. Прошло более тридцати лет с момента, когда еще в СССР с большим размахом отпраздновали тысячелетие этого события. Тогда многим казалось, что Россия возвращается к своим истокам и вместе с возрождением православия наладится жизнь и в других сферах. Однако сегодня Церковь скорее стала играть роль траблмейкера и поставщика скандальных новостей, которые с азартом распространяют СМИ. Возможно, где-то в глубине церкви и ведется скромная и нравственная жизнь. Но слышно об этом немного. В то же время в среде наиболее просвещенных и деятельных прихожан растет оппозиция церковной иерархии. Верующие все чаще смелее высказываются против начальников РПЦ. Об атмосфере в РПЦ, ее отношениях с властью и о будущем этой организации рассказал в интервью Znak.com бывший священник Волгоградской епархии, а ныне главный редактор сайта Ahilla.ru Алексей Плужников.

12 08 2019   Беседовал Дмитрий Саргин Огляд ЗМІ, Закордонні

Священник Николай Данилевич: «Украине нужна инклюзивная центристская идеология»

Украинское общество стоит на пороге новых перемен. И одним из главных запросов минувшего выборного цикла было примирение общества, мир на востоке страны. Какова в этом процессе роль религиозных организаций и прежде всего – канонической Украинской Православной Церкви? Об этом мы беседуем с заместителем Председателя Отдела внешних церковных связей УПЦ священником Николаем Данилевичем.

12 08 2019 Огляд ЗМІ, Українські

Пастки кредитів: що про них потрібно знати...

Основи фінансової грамотності на сьогодні необхідні кожному для впорядкування питань, пов’язаних не лише з грошима, а й із пріоритетами, самоорганізацією, відповідальністю і, як результат, із душевним спокоєм. Для цього не потрібні якісь особливі знання з фінансів. Достатньо розуміти механізми і знати елементарні речі. Це як фіззарядка, необхідна кожному, і для якої не потрібні спортивні рекорди. Початки фінансових знань і навичок у програмі «Психологічна порадня» в ефірі «Воскресіння. Живе радіо» – від фінансового експерта Олександри Грузевич. Наразі – перша частина курсу – «Про кредити».

9 08 2019 Огляд ЗМІ, Українські

Елладська православна церква більш обмежена в своїх правах Константинополем, ніж ПЦУ

Про це в інтерв’ю Релігійній правді сказав відомий український богослов, професор університету в США священник Кирило Говорун.

9 08 2019   Юлія Федунишин Огляд ЗМІ, Українські

Будинок щасливих сердець, або як священник на Прикарпатті опікується сиротами

У місті Калуш Івано-Франківської області при церкві Божого Милосердя вже дев’ять років існує дитячий будинок сімейного типу. Тут живуть сироти та діти, чиї батьки позбавлені батьківських прав. Опікується ними о. Володимир Пітулей.

9 08 2019   Віктор Котовський Огляд ЗМІ, Українські

Корінь всього лихого

Коли бачимо в інтернеті величезні  розкішні маєтки якихось посадових осіб, то це майже не дивує, ми звикли, ми розуміємо, що кожен, навіть не крадучи,  має свої можливості та свою вдачу, і що в нормальному суспільстві ніколи не будуть усі однаково заможні, але коли бачимо такі самі палаци у вищих церковних ієрархів, їхні дорогі авто, коштовні годинники й тому подібне, то це вражає...

9 08 2019 Огляд ЗМІ, Українські

Репресоване духовенство: як більшовицька влада намагалася знищити українську церкву

Лише в 1937 році в Україні, за неповною інформацією, органами державної безпеки було репресовано 3970 осіб за звинуваченням у так званій церковній і сектантській контрреволюції.

8 08 2019   Віталій Червоненко, Оксана Тороп Огляд ЗМІ, Українські

Зустріч Зеленського і Варфоломія: що пішло не так

Президент Володимир Зеленський під час свого першого офіційного візиту до Туреччини зустрівся з Вселенським патріархом Варфоломієм, який цього року надав томос про автокефалію об'єднаній Православній церкві України. Не обійшлось без інтриги - сторони так і не підписали спільну заяву, як планували напередодні.

8 08 2019 Огляд ЗМІ, Українські

На Чигиринщині незвичним способом таки шукатимуть могилу Богдана Хмельницького

Чи збереглася родова усипальниця гетьмана Богдана Хмельницького в Іллінській церкві, що в селі Суботів на Чигринщині, мають встановити проведені напівінвазійним способом дослідження. Початі раніше розкопки, які проводилися на схилах біля храму, археологи змушені були припинити. Щодо пошукових робіт безпосередньо у церкві – дозвіл на них мало дати Міністерство культури. Нині науковці кажуть – поховання гетьмана, яке не можуть знайти вже понад три століття таки шукатимуть, правда, не зовсім традиційним способом.

8 08 2019   Екатерина Щеткина Огляд ЗМІ, Українські

"Греческая угроза". Для чего Зеленскому встречаться со Вселенским патриархом

Владимир Зеленский всячески подчеркивает дистанцию, отделяющую светскую власть от дел церковных

7 08 2019   Віталій Іщук Огляд ЗМІ, Українські

"Не по-божому": у селі на Волині священик вночі вивіз усе майно із будинку, який належить громаді

Церковні баталії на Волині за майно релігійних громад не вщухають. Спочатку у кожному населеному пункті області вирували шалені пристрасті по переходу церков та священнослужителів із УПЦ МП до ПЦУ, наразі ж ті, хто залишилися вірними "Кирилу" намагаються повернути "владу" у свої руки, або ж просто не дати громаді, яка все ж підтримує Православну Церкву України, служити на благо народу.

7 08 2019   Крістіна Боровкова, Андреас Умланд Огляд ЗМІ, Українські

Як Російська православна церква заперечує українську автокефалію

Як на український томос відреагували вищі ієрархи та священики Російської православної церкви (РПЦ)? Які аргументи використовувала РПЦ для заперечення права Православної церкви України (ПЦУ) на незалежність від Москви?

7 08 2019   Александр Кравецкий Огляд ЗМІ, Закордонні

Конспиролог всея Руси. Как автор «Протоколов сионских мудрецов» создал образцовую теорию заговора

Два варианта статьи про Сергея Нилуса, предназначенные для фундаментального справочника "Русские писатели", были изданы в составе двух различных сборников, а сам справочник так и остался без статьи. Отнестись с академической отстраненностью к литератору, которому принадлежит сомнительная честь публикации "Протоколов сионских мудрецов", у общества не получилось. Разве что Умберто Эко смог с легкостью и изяществом использовать факты биографии Нилуса в своем романе. Даже в двух.

7 08 2019   Олег Баган Огляд ЗМІ, Українські

«Порошенко однією рукою змагався за Томос, а іншою примушував проводити гей-паради»

В Україні тривають складні, кардинальні, багатогранні процеси трансформації Православної Церкви, викликані набуттям Томосу. Вони стимулювали нові тенденції і в середовищі УГКЦ, зокрема ініціативу її єпископату щодо проголошення українського Патріархату. Про це та інше ми розмовляємо з богословом, багаторічним головним редактором журналу «Богословія», викладачем Дрогобицької духовної семінарії, протоієреєм Іваном Гаванем.

6 08 2019 Огляд ЗМІ, Українські

Чому Філарет не може змиритися з ліквідацією УПЦ КП?

Відкату назад у питанні томосу вже не буде й бути не може. Це дискредитуватиме створення єдиної помісної церкви.

6 08 2019 Огляд ЗМІ, Українські

КЛБІ-XVII: знову в Києві. Вибрані аудіовиступи лекторів

XVII Київський літній богословський інститут (КЛБІ), який тривав з 24 липня по 1 серпня 2019, вперше відбувся у Києві. Його було присвячено темі: «Гідність людини: осмислення і практика».

5 08 2019   Кирило Говорун, архімандрит Огляд ЗМІ, Українські

Дороги й річки в історії християнства. Міні-лекція о.Кирила (Говоруна) на озері Йорданському

У день Хрещення Київської Русі, 28 липня 2019 року, біля гирла річки Почайни, на озері Йорданському, що на столичній Оболоні, кияни та духовенство започаткували нову традицію — занурюватися у води річки, в якій охрестилися кияни в 988 році.

5 08 2019   Дмитро Горєвой, Тетяна Деркач Огляд ЗМІ, Українські

Відкритий лист Патріарху та Архієрейському Собору Сербської Православної Церкви

Відкритий лист Центру релігійної безпеки, який керує інтернет-проектом Cerkvarium, до Патріарха Іринея та Архієрейського Собору Сербської Православної Церкви

5 08 2019 Огляд ЗМІ, Українські

“Гарячі” церковні сутички: на Вінниччині постраждав священик ПЦУ

У неділю, 30 червня, знову було «гаряче» у Луці-Мелешківській під Вінницею: навколо місцевого храму не припиняються конфлікти.

2 08 2019   Тетяна Деркач Огляд ЗМІ, Українські

Хресні ходи-2019: співзалежність протилежностей

Традиція пишного церковного святкування дня Хрещення Русі в наші часи прийшла з 1988 року, коли радянська влада на хвилі «перестройки» вирішила погратись з релігійним фактором. Тоді ж почався процес передачі Церкві майна Києво-Печерської лаври. З тих пір вже 31 рік поспіль спекотного липневого дня тисячі віруючих приїжджають в центр Києва на хресну ходу. З них 27 років – окремими колонами: УПЦ (МП) своєю, Київський патріархат – своєю. В цьому році вперше хресну ходу провела автокефальна Православна церква України.

2 08 2019   Дмитро Горєвой Огляд ЗМІ, Українські

Фейкові акаунти та змонтовані відео: як УПЦ МП здійснює інформаційні атаки на ПЦУ

У середовищі УПЦ (МП) почали розганяти новину про те, що ПЦУ начебто бреше і використовує фото з Хресної Ходи Московського патріархату. На підтвердження вони наводять скріни з відео. Автором оригінального посту став такий собі Александр Вознесенский...

2 08 2019   Кирилл Говорун, архимандрит Огляд ЗМІ, Українські

Христианские истоки прав человека

До вашої уваги — виступ архімандрита Кирила (Говоруна) з публічної лекції у Відкритому православному університеті, який відбувся в рамках Київського літнього богословського інституту 26 липня в Софії Київській.

2 08 2019   Тетяна Євсєєва, кандидат історичних наук Огляд ЗМІ, Українські

"Вищіпано усю ростинність". Як українці в Константинополі за автокефалію боролись

 Літо 1919-го видалося спекотним для молодої української дипломатії. У липні в Константинополі, місті, звідки Київ отримав хрещення, місія уряду УНР Директорії під керівництвом Олександра Лотоцького розгорнула справжнісінькі баталії за збереження української державності та визнання автокефалії церкви

НОВИНИ

Всі матеріали

останні коментарі

Чи має Церква моральне право судити содомітів?

Олександр

Олександр написал:

Короткий зміст матеріалу: Свій хвалить своїх.

Пятилетка сдерживания. Итоги пяти лет правления митропо...

Onufriy

Onufriy написал:

Цитата: dutchak1
церква з державою немає ніяких спільних інтересів і їх діяльність не перетинається і не доторкується в жодній точці

А слухаючи Гундяєва, так і не скажеш... fellow

Дякую Вам за визнання того, що МП веде антидержавну діяльність wink (звісно трішечки, ну саму крихітку):
Цитата: dutchak1
Позиція організації (МП) стала ворожою окремим проявам держави

Пятилетка сдерживания. Итоги пяти лет правления митропо...

dutchak1

dutchak1 написал:

Однією з основних перешкод в державно-церковних відносинах в Україні є існування т.з науки «релігієзнавство». Назагал це мирне заняття, яке зайняло скромне але менш-більш дохідне місце в явищі української тіньової науки, невелике і замкнене болітце, в якому перетирають свої, далекі від життя, проблемки, плодять докторів і кандидатів філософії. І все би нічого, але в умовах нашої країни ця «наука» зайняла місце між державою і церквами і фактично, самостійно уповноваживши себе на представлення церков, в якості посередника веде діалог з державою. З представників цієї «науки» формуються комітети, департаменти, відділи міністерства яким надалі і доручають те, що в нас названо «державною політикою в області релігії». Зрозуміло, що для більшості держчиновників і законодавців релігія то тьомний лєс і, при виникненні якихось проблем з релігійними організаціями, вони біжать до релігієзнавця, який їм все розкладе «по поличкам». Ну не бігти же їм до тих малохольних, які Богу моляться. Тобто ситуація анекдотична – проголошуючи з усіх трибун про необхідність діалогу з церквами, держава той діалог і відносини імітує, замінює на відносини з бутафорською церквою, утвореною на держзамовлення докторами філософії і політології від релігієзнавства. Причому та побудова почалась ще в 1990 році, коли новоспеченими демократами і викладачами кафедр наукового атеїзму був зліплений союзний релігійний закон де по зразку цивільної громадської організації почали ліпити релігійні. Це була своєрідна резервація для віруючих і в Україні той процес підхопили вже місцеві діячі наукового атеїзму разом з діячами НРУ.

Всі релігієзнавці і викладачі кафедр вміють розказати про різні моделі співіснування держави та релігії, що мають місце у світовій практиці, які, частіше за все, законодавчо оформлені. Але я добавлю, що це є тінь іншої, вищої істин, яка встановлює що спочатку моделі і відносини а потім законодавче оформлення. Загально ця максима в теорії права виглядає так – закони тільки регулюють суспільні відносини і ніколи їх не створюють. Відносини передують законам. І от в нашій ситуації після розпаду СРСР, в ситуації з нульовим рівнем права і відсутністю реальних релігійних організацій як суб’єктів права, перетягнувши до себе конституційний принцип відділення, ми почали ним регулювати відсутні суспільні відносини(!). За цих обставин ті спроби в 90-х роках зробити релігійний закон були приречені. Що і сталось. Перетягнувши слідом за Конституцією цивільне право, ми ним почали регулювати духовні, неправові відносини. І цьому могли б завадити ну хоч якісь, ну хоч елементарні відносини з тими убогими релігійними організаціями. Це не потребує якихось надзвичайних зусиль чи здібностей. Це може навіть релігієзнавець Єленський. Якщо захоче. Наприклад – Єленський любив раніше на різних телевізорах розказувати про важливість автономії релігійної організації і про необхідність її захисту і захисту переходів. Ну і потім він зліпив той закон, Закон Мародерів №4128. І от якби Єленський уважніше придивився до релігійних організацій і до того принципу автономії, він би міг зрозуміти що принцип відділення і принцип автономії це є одне і теж. Або взаємодоповнююче. Принцип автономії в першу чергу означає що організація сама(!) її проголошує, сама визначає її межі а держава тільки бере це потім до уваги. А тому, якщо всі християнські конфесії згідно своїх канонів визначають автономною організацією всю церкву а не парафію, якщо всі конфесії самостійно визначають правила утворення парафій і долю майна - то це і мало би бути одним з основних правил відносин держави і церков. А Конституція це тільки потім констатує як відділення.

Сьогодні цей процес «побудови відносин» продовжують т.з ефективні менеджери, які відчувши своєрідний запит, успішно експлуатують його ресурс. Текст релігійного закону і та діяльність найбільш вповні стали в утворенні організації ПЦУ. В унісон з православною симфонією, з менеджерами від віруючих, в Україні творять близнюка «русского мира». Ось один з них стверджує що УПЦ МП стала ворогом  суспільства. Лукавить, свідомо або по нерозумінню. Позиція організації стала ворожою окремим проявам держави а держава це не є суспільство. Держава це механізм збирання податків, підтримання порядку в суспільстві. Такий же як пральна машина в побуті і стверджувати що пральній машині необхідна церква просто смішно. В суспільстві необхідні якісь відносини держава з церквами, але наша придуркувата машина в своєму існуванні намагається використати церкву в своїх інтересах, інтересах далеких від суспільних. Тому завжди слушне попередження – церква з державою немає ніяких спільних інтересів і їх діяльність не перетинається і не доторкується в жодній точці. І в наших умовах відносини церкви з державою повинні починатись з тези – держава ворог церкви. Можна цитувати одного священника УГКЦ – держава не повинна робити нічого поганого для церкви і нічого доброго. Те, що «УПЦ (МП) всячески демонизируют Минкульт», ну що ж - під час війни завжди виникає потреба в специфічних «законах», текстах. Потреба в людях типу Медінський, Юраш, Єленський і існуючі з обох сторін фронту контори «міністерство культури» перетворилися в розсадники мракобісся.

 

Священик Сєверодонецької єпархії УПЦ (МП) звершив чин в...

Onufriy

Onufriy написал:

Та це прямо чудо!...
Схоже, що "капітан сьогодні був тверезий"

Харків'яни вимагають у парафії УПЦ (МП) відновити колі...

Onufriy

Onufriy написал:

порушення Закону України «Про охорону культурної спадщини» в Харкові давно набули системного характеру

Прокляті воцерковлені дикуни! what
Але ще більше гріха - на місцевих адміністративних беззаконниках і фарисеях

Знайдіть на цьому бланку згадку про УПЦ

dima222

dima222 написал:

Митрополита Лазаря давно треба було оголосити персоною нон грата в Україні - а тим часом його рідним брат Дмитро у Дунаєві біля Почаєва в селі, яке приєдналося до ПЦУ, намагається будувати нову церкву. І точно за гроші Лазаря, бо всі племінники Лазаря - сини та родичі Дмитра, служать священиками у Криму. 

Чем Зеленский страшен для православия

Onufriy

Onufriy написал:

Добрячий текст +5!
 
51-е правило Шестого Вселенского собора запрещает всем христианам посещать комедийные представления... программы с участием Зеленского подпадают под анафему, так как усеяны непристойностями

З огляду на це, православна Церква не повинна б агітувати за Зеро... feel

Але... wink в УПЦ МП тепер усе інакше...

Дійсно, ну як же можна не підтримати чоловічка? Тим більше, коли він - за "електронний концтабір"? winked

Грецький Центр теологічних досліджень пропонує вихід з ...

Onufriy

Onufriy написал:

 
ПЦУ та УПЦ (МП) сформують єдиний православний Синод...

Які дикі пропозиції! belay   
Які страшно відстали ці греки! angry
Вони нічогісінько не знають про "вЬру православную": ні про "російський світ", ні про "вєлічіє", ні про "богоданість" Пу!..
І вже тим більше - про "єресь українства", "єресь гуманізма" і богомерзотність геометрії!!

Ну як же зможуть правовірні овечки святоросійства возсісти поряд з козлищами жидорептилоїдства?!! recourse

Польская Православная Церковь поддерживает украинскую а...

Філософ

Філософ написал:

Польська ПЦ це збір неуків радянського зразка. Вже давно доведено апостольське спадкоємство колишніх УАПЦ і УПЦ КП. Тому всі розмови про "перерукополеження" є безпідставними. Тимбільше з ієрархами ПЦУ спіслужив Вселенський патріарх!

Циркулярний лист Тюченської єпархії. Про духовні критер...

Onufriy

Onufriy написал:

1. Вибір 2019 дійсно пісний... recourse 
2. Пророцтво Лепехи збулося:
"аполітичні" москвовіри агітують за ЗЕро-кандидата
Всеволод Чаплін: "надо достигать договоренностей с лидером гонки (Зеленским), требуя письменных гарантий прекращения гонений на каноническую Церковь, возвращения политэмигрантов и критиков «европейского выбора» в политику... назначения министром культуры (он курирует религию) Юрия Бойко, Виктора Медведчука, Вадима Новинского или Василия Анисимова..."
"Порошенко – абсолютное зло"
love
https://credo.press/223778/

Всеукраїнська Рада Церков закликає робити вибір президе...

Onufriy

Onufriy написал:

мусимо усвідомити: якою повинна бути наша держава?

Яке питання, така і відповідь. feel Для терезої відповіді доречніше усвідомити, чого ми хочемо від майбутнього президента?
1. Особистого багатства?
2. Подолання людської продажності "в окремо взятій країні"?
3. Припинення глобального міжнародного конфлікту?
Твереза відповідь можлива лише у тому випадку, якщо ми чекаємо чогось іншого. Бо ніякий президент не зробить вас багатим, не "подолає корупції" і не "припинить війни"

Це якщо він не "чарівник з голубого вертольота" recourse


Як відбувається перехід з УПЦ МП в ПЦУ

dutchak1

dutchak1 написал:

Пасхавер десь писав, що «Когда-то один из руководителей Европейского союза неофициально сказал: «Если бы русские не были белыми, у нас бы к ним претензий не было. А так ведь белые, вроде бы свои, но не как мы». То же самое можно сказать и про нас». І там, далі, Пасхавер писав що у нас цінності інші. Добавимо – не тільки інші але і з тими цінностями, які ми переносимо від цивілізації і від Європи до нас, проходять дивні метаморфози.

Ми дикунський, варварський народ і це особливо видно в нашому дикунському, варварському релігійному законодавстві.  Причому це якесь небачене і неописане варварство. Ми користуємось речами і благами цивілізації і одночасно реконструюємо суспільні відносини, схожі на описи з шкільних історичних підручників про давні часи. Наші відносини це якась амальгама з давнього, застиглого в часі ординства, на яке додатково наклалась катастрофа 1917 року.  Для прикладу -  всі ці ламентації про захист автономії громади, про захист права свободи вибору підпорядкування, про свободу переходу громади – це все для придурків і убогих. Так, автономія релігійної громади є одним з основних положень міжнародного права, міжнародних угод, які підписала Україна. Але в них це означає що громада самостійно визначає себе автономною, самостійно проводить свої межі в яких живе і порядкую по своїх власних установах і правилах. Визнання державою цієї автономії є похідне від волі самої громади. У нас же, незважаючи на те, що всі християнські церкви в Україні визнають автономною всю церкву, держава приймає закон яким фактично нищить церкву, робить самостійними і незалежними парафії. Далі держава проголошує ту свободу «підпорядкування» і береться її захищати. Тут можна  звернути увагу, що послідні зміни в ст.8 релігійного закону, якими намагаються регулювати і захищати те «підпорядкування», в рівній мірі відносяться до зареєстрованих громад і до громад, які навіть не повідомляють державні органи про своє утворення. Який зміст має тоді та детальна регламентація прописана в ст.8 для тих громад? Що законодавець збирається «захищати» в цьому випадку? Здоровий глузд тут підказує, що парафія при діючому законі може міняти підпорядкування хоч кожної години і 24 рази на добу. Це право декларативне і його неможливо ні порушити ні захистити. Проблеми виникають тільки у парафій-юросіб і це є проблеми не «захисту» якоїсь свободи громади а проблеми майна. І тут вже видна друга придуркуватість і щоб її побачити, треба читати Цивільний кодекс, читати на рівні першого курсу юрфаку. Все, що відбувається з юрособою, абсолютно все описано цивільним правом і хто може пояснити, використовуючи цивільне право – що таке зміна підпорядкування юрособою? Що таке канонічне підпорядкування з точки зору ЦК? Що відбувається з юрособою при такій зміні підпорядкування чи з тою особою, якій стають підпорядковані? Абсолютно нічого і це є повна дурня, яку придуркуватий український законодавець і на пару з ним такий же придуркуватий український релігієзнавець взялись захищати світським правом. Термін «зміна підпорядкування» в цивільному праві має інший зміст чим той, який вкладають у нього віруючі і в реальності це означає зміну віри частиною віруючих чи ще якісь канонічні нюанси в цій вірі.  Але саме цивільне право не в змозі описати і навіть не існує таких правових термінів які б описали це «підпорядкування» чи цю зміну віри чи якісь зміни у вірі. Цивільному праву байдуже до цих змін і громада може міняти «підпорядкування» у всьому діапазоні світових релігій і культів, залишаючись згідно положень нашого релігійного закону одною і тією ж юридичною особою(!). Звучить це безглуздо як і безглузді наші намагання цивільним правом «захищати» чи «регулювати» такі переходи юридичної особи. Зміст це би мало тільки в тому випадку, як би ми  доказували всім і переконували всіх в тому, що юридична особа може вірити в Бога.

Ну і повна дурня вже по майну. Для розуміння примітивно можна виділити три рівня розвитку права власності. Перший, дикунський або нульовий. Якщо дикуну сказати що ця річ є власністю Джона чи Івана, він порахує тебе за божевільного. Річ може бути тверда, м’яка, кольорова, кругла, квадратна але як вона може мати признаки Джона, як це знайти, де в ній той Джон. Другий рівень, варварський, це коли власністю є те, до чого можеш дотягнутись і що можеш захистити. Третій рівень це вже цивілізовані, складні і абстрактні правові терміни, за якими навіть річ Джона, яку він передав тимчасово комусь чи загубив – все одно залишається його. І от на другому рівні вже видно шляхи до цивілізованої власності, її початки. Початок йде від того, що власністю стає те, що ти сам визнаєш своїм. Наприклад – йдеш по вулиці в штанях і ці штані є твої не тому, що вони нумеровані і по номеру держава указом визначила їх твоїми а тому що ти їх сам визнав своїми. Після цього самостійного визнання держава починає ці штані захищати як твої. Так і тут. В 1991 році, коли держава почала ліпити відносини з церквами, вона в діалозі з ними повинна була бачити, що вони визнають своєю власністю і як нею розпоряджаються. А вони, всі християнські церкви України, визнають власниками церковного майна не громади а всю церкву. Незважаючи на те, держава, в порушення конституційного відділення, влізла в церкви і сама «призначила» власниками парафії, зробила з церкви збіговисько незалежних юридичних осіб з гібридними статутами, зі статутами в яких поєднала бульдога з носорогом – світське і канонічне право. І от вже і ПЦУ, підтанцьовуючи Порошенку, приводить свій статут у відповідність до дикунського закону, записує церкву як зібрання незалежних юросіб, утворених по ЦК України. А на початках, в першому варіанті Статуту, писалось про церкву як особу, яка сама будує відносини з державою. І тут буде цікаво поспостерігати, як ПЦУ буде далі творити свої документи, особливо парафіяльні. Як визначить власність.

Тобто, ми не то що залишаємось на дикунському рівні, ми навіть заблокували його можливий розвиток. Можна подивитись на конфлікт у Львові, де громада УГКЦ намагається залишити за собою костел. Скільки там в обговоренні позбігалось буйних, дикунів, клянуть поляків, Мокшицького, розкопують старі могили! Врешті УГКЦ, яка претендує на цивілізованість, ліквідовує буйну парафію. Наслідок – новий припадок в мереживному обговоренні. Ще приклад. Можна почитати фантастичний матеріал на «Релігія в Україні», як в позаминулому столітті у Львові цивілізовано вирішували долю покинутого румунського храму. Фантастичний матеріал в порівнянні з нашим дикунством. Ми не то що стоїмо на місці, ми навіть вдаємо якось рухатись реверсом в минулі часи і при цьому приймаємо законодавство, яке захищає мародерство. Закон №4128 – це Закон Мародерів. У всі часи мародерство було ознакою військових конфліктів, при яких військові загони або банди найманців грабували беззахисне населення на територіях, статус яких тимчасово був не встановлений. Так і у нас. Використовуючи реальну війну, політики і законодавці «організували» законоподібний грабунок одних громад громадян другими громадами громадян, розділених релігійними переконаннями. І це особливо вражає, оскільки мародерами стають християни і їх спільноти. Адже ж саме в християнському середовищі в давні часи виникло розділення церковного і світського права, при якому християнське середовище залишилось ізольованим місцем де панували моральні основи керування церковним майном. Збереження цього середовища здійснено радикальним відділенням від світського права і оскільки  суть керування церковним майном не у застосуванні правових конструкцій, а в здійсненні місії церкви, то і успіх цієї місії став критерієм правильності прийняття рішень і здійснення тих чи інших дій з церковним майном. У нас же безглузді спільноти заполітизованих громадян, які вважають християнство просто громадським рухом з формальним моральним законодавством, притягнули в християнське середовище світське право, причому у гіршому його варіанті. Адже навіть світські юридичні особи, при виникненні конфліктів і суперечок між засновниками громади про використання майна, дають право тим громадянам, які кінцево не погодились з рішеннями громади, вийти з громади разом з тим майном, яке вони вклали. Тобто, якщо в християнській громаді не існує християнських відносин з іншими членами громади, які могли б керувати ними при залагодженні майнових питань, якщо громада «голосуванням» позбавляє участі у вирішенні майнових питань меншу кількість громади то, за відсутності християнських відносин, необхідно би мінімально зберегти хоч якусь справедливість до своїх земляків і сусідів і виключити мародерство. Якщо християнська справедливість і моральні відносини тут відсутні то тоді необхідно зберегти цивілізовану, світську справедливість.  Тобто тоді, в продовження світського правила про фіксоване членство в громаді, це членство необхідно доповнити таким же світським обліком внесків і пожертв кожного фіксованого члена громади. І при виключенні любого члена громади, громада повертає йому ті внески або компенсує їх.

 

Який порядок проведення перевірок релігійних організаці...

dutchak1

dutchak1 написал:

Добре було б якби юрист пояснив собі, і нам всім в тому числі, як він з'єднав релігійну організацію з господарською діяльністю у її законодавчому визначенні?  Наведем визначення -

Господа́рська дія́льність — будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов'язана з виробництвом та обміном та переробкою матеріальних і нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Під господарською діяльністю в Господарському кодексі України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. (ст. 3 ГК України)

Страдания за Москву, это не страдания за Христа ‒...

Onufriy

Onufriy написал:

"головний місіонер РПЦ" з азартом доводить, що 1+1=2 love
Очевидна актуальність кураєвського просвітництва для святоросичів РПЦ є найкращим доведенням смерті "російського православ'я"

Те що сьогодні животіє на москві - не православ'я, а зла і погибельна єресь 
в духе своей готтентотской этики

Не «нас ради, человек», а «ее ради, епархиальной собственности, сшедшаго с небес»


Вікарій Київської митрополії УПЦ (МП) — власник двох ав...

В. Ясеневий

В. Ясеневий написал:

ну и правильно.Чего терятся. Жизнь дается только один раз.Поэтому нужно брать от неевсе что можна...Многая Вам лета, дорогой владыка. Притом, наиканоничнейший...