Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

Рецензії
Пасха, Песах и кино

29 04 2011   Андрей Десницкий Публікації, Рецензії

Пасха, Песах и кино

На пасхальной неделе в Киеве в галерее «Соборная» прошел премьерный показ фильма «Пасха», снятого творческим объединением «Собор Воскресения Христова». Лента рассказывает об истории и современности праздника. Мы публикуем рецензию на телефильм Андрея Десницкого — старшего научного сотрудника Института востоковедения РАН, консультанта Института перевода Библии.

«Византийский неоплатонизм»: миф или реальность?

4 04 2011   Тарас Борозенец, кандидат философских наук Публікації, Богослов'я, Рецензії

«Византийский неоплатонизм»: миф или реальность?

При всей своей актуальности, оригинальности и масштабности монография Юрия Черноморца «Византийский неоплатонизм от Дионисия Ареопагита до Геннадия Схолария» не лишена существенных недостатков. Если автор сможет кардинально пересмотреть свою ошибочную концепцию... то получится работа высочайшего научного уровня.

Византия: непростая история православной теологии

25 03 2011   Дмитрий Бирюков Публікації, Богослов'я, Рецензії

Византия: непростая история православной теологии

Монография «Византийский неоплатонизм от Дионисия Ареопагита до Геннадия Схолария» Юрия Черноморца выражает новый взгляд на такую активно развивающуюся научную область, как исследования византийской философии, и этот взгляд заслуживает внимательного отношения...

Історія релігієзнавства в Польщі

18 01 2011   Катерина Новікова Публікації, Історія, Рецензії

Історія релігієзнавства в Польщі

Праця відомого польського релігієзнавця, керівника кафедри історії релігії Інституту релігієзнавства Яґеллонського університету, професора Генрика Гофмана вийшла у книжковій серії Українського філософського фонду «Філософські контакти: Україна-світ». Це знаменна подія в науковому і суспільному житті України...

Підсумки розвитку православної теології у ХХ столітті (закінчення)

12 01 2011   Юрій Чорноморець, Геннадій Христокін Публікації, Богослов'я, Рецензії

Підсумки розвитку православної теології у ХХ столітті (закінчення)

У межах другої частини компендіуму під назвою «Сучасна православна теологія: її формування і характер» більшість статей або безпосередньо аналізують тенденції розвитку сучасної неопатристичної теології, або розглядають внесок мислителів неопатристики в межах більш широкого загальноправославного контексту...

Підсумки розвитку православної теології у ХХ столітті

10 01 2011   Юрій Чорноморець, Геннадій Христокін Публікації, Богослов'я, Рецензії

Підсумки розвитку православної теології у ХХ столітті

«Кембриджський путівник у православну християнську теологію» є першим серйозним кроком до усвідомлення православною теологією результатів власного розвитку. Успіх компендіуму став можливим завдяки прекрасній команді науковців, що написали ґрунтовні статті...

Бобби, пол и религиозная мораль

21 12 2010   Алексей Гордеев Публікації, Рецензії

Бобби, пол и религиозная мораль

Выход в 2009 году телевизионного фильма «Молитвы за Бобби» обнажил образ мыслей двух типов людей. Первый из них – юноши и девушки, со страхом обнаруживающие в себе гомосексуальные наклонности, второй – христиане, знающие «правильный ответ на этот вопрос», но невнимательные к контексту личности и отягчённые собственной греховностью...

«Нічий Собор»

25 11 2010   Володимир Бурега Публікації, Рецензії

«Нічий Собор»

До сьогодні в історіографії подібного дослідження не існувало. І сам автор досить влучно вказує на причини цього. Фактично Всеукраїнський Собор 1918 року став «нічиїм Собором». Його рішення в повній мірі так і не були втілені в життя...

Молитва проти анафеми

11 11 2010   Василь Симак Публікації, Рецензії

Молитва проти анафеми

В Росії фільм був просто заборонений для показу. Але й в Україні картина майже не транслювалася ні в кінотеатрах, ні на телебаченні. Юрій Іллєнко згадував, ще коли в нього тільки почав формуватися задум фільму про гетьмана Мазепу, він добре усвідомив, що збирається зняти кіно, яке не сподобається жодній владі...

Традиція: від Передання до Прозріння

9 11 2010   Євген Коген Публікації, Рецензії

Традиція: від Передання до Прозріння

Кожна епоха висуває специфічні вимоги до всіх, хто прагне досліджувати християнську релігію, відчуваючи до неї свою прихильність. Сучасна постсекулярна доба, передовсім, спонукає до переосмислення і нового обґрунтування християнських позицій...

Міф про Аскольда як приклад конструювання «історичної пам’яті»

4 11 2010   Василь Яковлів Публікації, Історія, Рецензії

Міф про Аскольда як приклад конструювання «історичної пам’яті»

Сергій Шумило ретельно згадує джерела, що повідомляють про хрещення русів у ІХ ст., серед яких і твори сучасників тих давніх подій, і пізні історичні тексти XVI-XVIII ст. Однак власне бачення подій він вибудовує більше спираючись саме на тексти пізнішого часу. Через брак достовірних джерел інколи важко підтвердити або спростувати зв'язок між певними постатями і подіями...

Аскетические опыты для современного читателя

23 09 2010   Протоиерей Димитрий Моисеев Публікації, Богослов'я, Рецензії

Аскетические опыты для современного читателя

Переводы, сделанные в ХIХ веке по случайным рукописям и на первое время сыгравшие роль «ликбеза», уже не удовлетворяют современным требованиям. Этот пробел восполняет настоящая книга...

12 04 2010 Публікації, Рецензії

Богословська кардіологія Бориса Бобринського

І з того часу цей пошук триває щосекунди, впевнений о. Борис. Бог – найближча до нас реальність, говорить він, підводячи нас до істини, яку видатний богослов сучасності Микола Лоський висловов так: «не існує богослов’я без містики». Нема про що говорити, доки ми не зустрілися з Богом у своєму серці – ось пересторога всім теологам.

4 03 2010 Публікації, Рецензії

Оправдание добра

В предисловии ко второму изданию "Оправдания добра" Соловьев пишет, что цель его книги состоит в том, чтобы показать добро как правду, т.е. как единственно правильный путь в жизни – путь, всегда оправдывающий себя, возлагаемые на него надежды, оправдывающий доверие к себе: «Назначение этой книги – показать добро как правду, то есть как единственный правый, верный себе путь жизни во всем и до конца – для всех, кто решится предпочесть его».

25 02 2010 Публікації, Рецензії

Моральные размышления

МАРК ТУЛЛИЙ ЦИЦЕРОН (106—43 гг. до н. э.). У истоков повествовательной римской прозы стояло имя оратора, писателя и государственного деятеля Цицерона. Судьба то возносила его высоко — он был консулом в Риме, подавил заговор против республики аристократа Каталины, стал проконсулом Киликии, достиг своими защитительными и обвинительными речами и литературными трактатами колоссальной популярности, оставил большое эпистолярное наследие,— то отворачивалась от него, и тогда он постигал горечь изгнания, становился жертвой жестоких преследований.

25 02 2010 Публікації, Рецензії

Лев Гумилев. Конец и вновь начало

Итак, вкратце – у теории Гумилева имеются несколько аспектов: пассионарность; понятие этноса; его периоды развития; системность и антисистемность. Для нашей темы важно следующее. Согласно историку (и в этом он солидарен со Шпенглером и Данилевским) народ есть органическое явление, которое проходит определенные периоды жизни – «фазы»: подьем, акматическая фаза, надлом, инерционная фаза, обскурация. Причем эти фазы (как и само возникновение этноса) непосредственно связаны с состоянием пассионарности (уровнем энергетики) его членов.

17 02 2010 Публікації, Рецензії

Вольтер. Бог и люди

Все религии сверхъестественного основаны на невежестве и суеверии.

Природное и человеческое зло в мире несовместимо с воззрением, по которому мы живем в лучшем из всех возможных миров.

Порядок во Вселенной свидетельствует о существовании Устроителя, отнюдь не обязательно имеющего нравственный или безнравственный характер.
Люди не должны наказываться за свои убеждения.
Хотя мы не в состоянии объяснить природу полностью, лучшие описания природы базируются на эмпиризме и материализме.
Существует естественный фундамент этики и справедливости. Положение людей может быть исправлено путем искоренения суеверий и фанатизма.

10 02 2010 Публікації, Рецензії

«Laudare, benedicere, praedicare»: домініканський орден на Волині »

До уваги читача представлена ґрунтовна і якісна монографія «Laudare, benedicere, praedicare»: домініканський орден на Волині», що постала на основі дисертаційного дослідження Наталії Сінкевич. Прикметним є те, що робота має подвійне визнання. З одного боку, це визнання академічної спільноти, адже результатом дослідження стало отримання авторкою кандидатського ступеня.

21 01 2010 Публікації, Рецензії

Государства и религии в Европейском Союзе

В предисловии к русскому изданию книги составитель и редактор сборника профессор Герхард Робберс отмечает, что представленные статьи являются взглядом на религиозное право Европейского Союза. При этом, и Россия и другие страны получают возможность для сопоставления различных систем. Очерки по отдельным странам составлены согласно единой структуре для того, чтобы облегчить такого рода сопоставление.

 

Книга является замечательным изданием энциклопедического характера, необходимым для ответственных украинских чиновников, религиозных лидеров, юристов, политологов, теологов. Особенно важно, что простое ознакомление многих теологов и религиозных публицистов с перечнями преференций для традиционных церквей в странах Евросоюза должно было бы развеять мифы, царящие в их сознании и фобии, охватившие их сердца.

21 01 2010 Публікації, Рецензії

Барт Р. Нулевая степень письма

Издательство «Академический Проект» довольно успешно продолжает серию «Философские технологии»: после важных переизданий книг Сартра, Деррида и Хайдеггера вышла «Нулевая степень письма» Ролана Барта. Идея серия проста: издавать проверенные и необходимые народу книжки по философии – те, которые чаще всего ищут в букинистах и задают читать в институтах. Конечно, и у них не обошлось без набившего оскомину Ницше, ну да с кем, как говорится, не бывает.

9 12 2009 Публікації, Рецензії

Политический исихазм и его традиции в социальной концепции Московского Патриархата

Речь в книге идет о политическом, этническом и культурном измерениях феномена, оформившегося в XIV веке в монастырях Византии как практика «умной молитвы», как поиск «нетварных энергий», которыми Бог проявляет себя в нашем мире.

9 12 2009 Публікації, Рецензії

20 лет религиозной свободы в России. Антология

Сборник «Двадцать лет религиозной свободы в России», представленный в середине октября в Московском центре Карнеги, подводит итоги прошедших двух десятилетий с момента начала либерализации общественной и религиозной жизни в 1988–1989 годах. Во вступительной статье к сборнику Сергей Филатов показывает разницу в существующих типах православия в крупных исторических регионах России

8 12 2009 Публікації, Рецензії

Славой Жижек. Кукла и карлик. Христианство между ересью и бунтом

в самом начале книги «Кукла и карлик» Жижек, перефразируя Вальтера Беньямина, утверждает: «Выигрыш всегда обеспечен кукле, называемой «теология». Она сможет запросто справиться с любым, если возьмет к себе на службу исторический материализм, который в наши дни, как известно, стал маленьким и отвратительным » (с. 5–6) (в оригинале у Беньямина все было ровно наоборот – «куклой» был исторический материализм, а «карликом» – теология).

8 12 2009 Публікації, Рецензії

Аврелий Августин. Исповедь

«Исповедь» Блаженного Августина относится к древнему жанру «истории обращения», который со временем стал одним из источников классической агиографии (жития святых) и жанра автобиографии. В серии «Азбука-классика» (pocket-book) это произведение вошло в классическом переводе (1978 года) с латыни на русский М. Сергиенка.

8 12 2009 Публікації, Рецензії

Бальтазар У. Пасхальная тайна. Богословие трех дней

Вниманию читателю предлагается книга одного из виднейших богословов и философов ХХ в. Ганса Урса фон Бальтазара (1905-1988), одной из самых знаковых фигур католического богословия ХХ в. Он родился в Люцерне (Швейцария), вступил в орден иезуитов, стремясь к священническому служению, встречался с К.Ранером и К.Бартом. В 1950 г. оставил орден, и потому не принимал участия во II Ватиканском Соборе. Но в 1969 г. пришел его звездный час – он стал членом Международной богословской комиссии и перед самой смертью назначен кардиналом.

НОВИНИ

Всі матеріали

останні коментарі

Битва за три буквы. Действительно ли УПЦ МП уже не заст...

dutchak1

dutchak1 написал:

Весь этот словесный хоровод имеет отношение к особого “сорта” людям, с которыми мы живем в одной стране и которые называют себя “верующими”, которые придумали себе “Бога”. Ну, в общем, малахольные такие, как несовершеннолетние дети, недееспособные. Е. Щеткина еще называет их “потребители”. В силу этой недееспособности и по примеру других государств им выделили конституционную песочницу. Правда в других государствах еще и запрет для государства влазить в песочницу...Но что не сделаешь для любимого дитя! А тут еще часть этих неразумных деток начали делить Бога и своего Бога опрометчиво прописали в соседнем государстве. С таким же успехом могли прописать на Марсе или на Венере. Игра то ведь. Но суръезные дяди начали играть в ту же игру, начали делить недееспособных на законно рожденных от правильного Бога и не совсем по закону, требуют документального подтверждения прописки Бога, нотариально подтвержденную подпись Бога...Иногда кажется что часть этих взрослых дядей и теток надо дополнительно изолировать, создать новое конституционное отделение или использовать их же методику и строить для них новую песочницу. Назовём ее Страна Д. Ну как в той детской сказке, про деревянного мальчика...

К противостоянию с Константинополем подключилась РПЦвУ:...

dima222

dima222 написал:

Почему для русскоязычной паствы открывает храм группа людей, называющая себя "Украинской Православной Церковью"? wink 

УПЦ (МП) продолжает негласно рукополагать епископов Кры...

dima222

dima222 написал:

Рукоположение сепаратиста Каллиника стало возможным как следствие новой политики команды Зеленского - безразличие к церковным вопросам и компас на сближение с русским благословили Онуфрию и Паканичу поставить еще одного русского человека в МП. Кстати ничем не лучше и новоизбранные епископы. Чем можно объяснить избрание Никодима Пустовгара как не позицией по поддержке русского мира на Черниговщине. Других заслуг у него нету...

Архієпископ-ректор Почаївської семінарії послав «сосати...

dima222

dima222 написал:

Вітання владиці Іову з Івано_Франківської єпархії УПЦ МП: спаси, Господи, владико за Ваші компліменти у нашу адресу! Знаєте, образливо до глибини душі. При скорій зустрічі у Почаєві обовязково зустрінусь з Вами і подивлюся прямо в очі... 

Чи дійде до церковного майдану?

dima222

dima222 написал:

Цікаво що офіційний сайт УПЦ МП має таку собі розлогу колонку де дублює новини із офіційного сайту РПЦ - тут і про Путіна новини і про Медведєва і про російську армію якій РПЦ будє храми... Відкриваєш сайт УПЦ а там новини про Путіна... ото радость із Patriarchia.ru 

Віряни ПЦУ відстояли у Верховному суді право на перехід...

dutchak1

dutchak1 написал:

Ну і що, хтось читав те судове рішення? З чим вітали парафіян і настоятеля храму?

25.          Тому, суд доходить висновку, що в даному випадку спір виник між засновниками та членами релігійної організації - Хустської єпархії УПЦ та релігійної громади - Релігійної громади УПЦ КП, яка вирішила змінити канонічне підпорядкування, подавши заяву про реєстрацію змін до статуту, що свідчить про приватно-правовий характер спірних правовідносин.

26.          У зв`язку з цим, судами попередніх інстанцій було помилково віднесено даний спір до       юрисдикції адміністративних судів, оскільки позовні вимоги у зазначеній справі спрямовані на захист цивільних прав позивача і з огляду на суб`єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

wink 

До недавнего времени можно было со снисходительной ирон...

dima222

dima222 написал:

Реально, перечитував іноді біографії наших архієреїв, ужасає те, що більшість немає навіть очної семінарї, і серед них найнайвищі чини архіреїв, даже предстоятелів!... ті що роками мучили свої голови і животи поклали у семінаріях, академіях і єпархіальних послушаніях - в тіні Церкви, а пронирливі і дерзновенні - керують єпархіями... парадоксіс ))) 

Тут священники УПЦ (РПЦ) говорят, мол, что признание ПЦ...

dima222

dima222 написал:

Стаття відмінна. Молодець

Отець Микола Данилевич закрив для мене можливість комен...

dima222

dima222 написал:

Многая лета, отец Андрей

УПЦ МП вже не називає ПЦУ "розкольниками"...

dima222

dima222 написал:

Дякую. Дуже вичерпно і тепер маю багато аргументів на захист ПЦУ перед знайомими з МП. Варто радіти! 

И снова перлы известного запорожского религиозно-полити...

dima222

dima222 написал:

Страшно от таких слов Луки - неужели здоровый человек может такое глаголати? 

Чи має Церква моральне право судити содомітів?

Олександр

Олександр написал:

Короткий зміст матеріалу: Свій хвалить своїх.

Пятилетка сдерживания. Итоги пяти лет правления митропо...

Onufriy

Onufriy написал:

Цитата: dutchak1
церква з державою немає ніяких спільних інтересів і їх діяльність не перетинається і не доторкується в жодній точці

А слухаючи Гундяєва, так і не скажеш... fellow

Дякую Вам за визнання того, що МП веде антидержавну діяльність wink (звісно трішечки, ну саму крихітку):
Цитата: dutchak1
Позиція організації (МП) стала ворожою окремим проявам держави

Пятилетка сдерживания. Итоги пяти лет правления митропо...

dutchak1

dutchak1 написал:

Однією з основних перешкод в державно-церковних відносинах в Україні є існування т.з науки «релігієзнавство». Назагал це мирне заняття, яке зайняло скромне але менш-більш дохідне місце в явищі української тіньової науки, невелике і замкнене болітце, в якому перетирають свої, далекі від життя, проблемки, плодять докторів і кандидатів філософії. І все би нічого, але в умовах нашої країни ця «наука» зайняла місце між державою і церквами і фактично, самостійно уповноваживши себе на представлення церков, в якості посередника веде діалог з державою. З представників цієї «науки» формуються комітети, департаменти, відділи міністерства яким надалі і доручають те, що в нас названо «державною політикою в області релігії». Зрозуміло, що для більшості держчиновників і законодавців релігія то тьомний лєс і, при виникненні якихось проблем з релігійними організаціями, вони біжать до релігієзнавця, який їм все розкладе «по поличкам». Ну не бігти же їм до тих малохольних, які Богу моляться. Тобто ситуація анекдотична – проголошуючи з усіх трибун про необхідність діалогу з церквами, держава той діалог і відносини імітує, замінює на відносини з бутафорською церквою, утвореною на держзамовлення докторами філософії і політології від релігієзнавства. Причому та побудова почалась ще в 1990 році, коли новоспеченими демократами і викладачами кафедр наукового атеїзму був зліплений союзний релігійний закон де по зразку цивільної громадської організації почали ліпити релігійні. Це була своєрідна резервація для віруючих і в Україні той процес підхопили вже місцеві діячі наукового атеїзму разом з діячами НРУ.

Всі релігієзнавці і викладачі кафедр вміють розказати про різні моделі співіснування держави та релігії, що мають місце у світовій практиці, які, частіше за все, законодавчо оформлені. Але я добавлю, що це є тінь іншої, вищої істин, яка встановлює що спочатку моделі і відносини а потім законодавче оформлення. Загально ця максима в теорії права виглядає так – закони тільки регулюють суспільні відносини і ніколи їх не створюють. Відносини передують законам. І от в нашій ситуації після розпаду СРСР, в ситуації з нульовим рівнем права і відсутністю реальних релігійних організацій як суб’єктів права, перетягнувши до себе конституційний принцип відділення, ми почали ним регулювати відсутні суспільні відносини(!). За цих обставин ті спроби в 90-х роках зробити релігійний закон були приречені. Що і сталось. Перетягнувши слідом за Конституцією цивільне право, ми ним почали регулювати духовні, неправові відносини. І цьому могли б завадити ну хоч якісь, ну хоч елементарні відносини з тими убогими релігійними організаціями. Це не потребує якихось надзвичайних зусиль чи здібностей. Це може навіть релігієзнавець Єленський. Якщо захоче. Наприклад – Єленський любив раніше на різних телевізорах розказувати про важливість автономії релігійної організації і про необхідність її захисту і захисту переходів. Ну і потім він зліпив той закон, Закон Мародерів №4128. І от якби Єленський уважніше придивився до релігійних організацій і до того принципу автономії, він би міг зрозуміти що принцип відділення і принцип автономії це є одне і теж. Або взаємодоповнююче. Принцип автономії в першу чергу означає що організація сама(!) її проголошує, сама визначає її межі а держава тільки бере це потім до уваги. А тому, якщо всі християнські конфесії згідно своїх канонів визначають автономною організацією всю церкву а не парафію, якщо всі конфесії самостійно визначають правила утворення парафій і долю майна - то це і мало би бути одним з основних правил відносин держави і церков. А Конституція це тільки потім констатує як відділення.

Сьогодні цей процес «побудови відносин» продовжують т.з ефективні менеджери, які відчувши своєрідний запит, успішно експлуатують його ресурс. Текст релігійного закону і та діяльність найбільш вповні стали в утворенні організації ПЦУ. В унісон з православною симфонією, з менеджерами від віруючих, в Україні творять близнюка «русского мира». Ось один з них стверджує що УПЦ МП стала ворогом  суспільства. Лукавить, свідомо або по нерозумінню. Позиція організації стала ворожою окремим проявам держави а держава це не є суспільство. Держава це механізм збирання податків, підтримання порядку в суспільстві. Такий же як пральна машина в побуті і стверджувати що пральній машині необхідна церква просто смішно. В суспільстві необхідні якісь відносини держава з церквами, але наша придуркувата машина в своєму існуванні намагається використати церкву в своїх інтересах, інтересах далеких від суспільних. Тому завжди слушне попередження – церква з державою немає ніяких спільних інтересів і їх діяльність не перетинається і не доторкується в жодній точці. І в наших умовах відносини церкви з державою повинні починатись з тези – держава ворог церкви. Можна цитувати одного священника УГКЦ – держава не повинна робити нічого поганого для церкви і нічого доброго. Те, що «УПЦ (МП) всячески демонизируют Минкульт», ну що ж - під час війни завжди виникає потреба в специфічних «законах», текстах. Потреба в людях типу Медінський, Юраш, Єленський і існуючі з обох сторін фронту контори «міністерство культури» перетворилися в розсадники мракобісся.

 

Священик Сєверодонецької єпархії УПЦ (МП) звершив чин в...

Onufriy

Onufriy написал:

Та це прямо чудо!...
Схоже, що "капітан сьогодні був тверезий"