У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
29 04 2011 Андрей Десницкий
На пасхальной неделе в Киеве в галерее «Соборная» прошел премьерный показ фильма «Пасха», снятого творческим объединением «Собор Воскресения Христова». Лента рассказывает об истории и современности праздника. Мы публикуем рецензию на телефильм Андрея Десницкого — старшего научного сотрудника Института востоковедения РАН, консультанта Института перевода Библии.
4 04 2011 Тарас Борозенец, кандидат философских наук
При всей своей актуальности, оригинальности и масштабности монография Юрия Черноморца «Византийский неоплатонизм от Дионисия Ареопагита до Геннадия Схолария» не лишена существенных недостатков. Если автор сможет кардинально пересмотреть свою ошибочную концепцию... то получится работа высочайшего научного уровня.
25 03 2011 Дмитрий Бирюков
Монография «Византийский неоплатонизм от Дионисия Ареопагита до Геннадия Схолария» Юрия Черноморца выражает новый взгляд на такую активно развивающуюся научную область, как исследования византийской философии, и этот взгляд заслуживает внимательного отношения...
18 01 2011 Катерина Новікова
Праця відомого польського релігієзнавця, керівника кафедри історії релігії Інституту релігієзнавства Яґеллонського університету, професора Генрика Гофмана вийшла у книжковій серії Українського філософського фонду «Філософські контакти: Україна-світ». Це знаменна подія в науковому і суспільному житті України...
12 01 2011 Юрій Чорноморець, Геннадій Христокін
У межах другої частини компендіуму під назвою «Сучасна православна теологія: її формування і характер» більшість статей або безпосередньо аналізують тенденції розвитку сучасної неопатристичної теології, або розглядають внесок мислителів неопатристики в межах більш широкого загальноправославного контексту...
10 01 2011 Юрій Чорноморець, Геннадій Христокін
«Кембриджський путівник у православну християнську теологію» є першим серйозним кроком до усвідомлення православною теологією результатів власного розвитку. Успіх компендіуму став можливим завдяки прекрасній команді науковців, що написали ґрунтовні статті...
21 12 2010 Алексей Гордеев
Выход в 2009 году телевизионного фильма «Молитвы за Бобби» обнажил образ мыслей двух типов людей. Первый из них – юноши и девушки, со страхом обнаруживающие в себе гомосексуальные наклонности, второй – христиане, знающие «правильный ответ на этот вопрос», но невнимательные к контексту личности и отягчённые собственной греховностью...
25 11 2010 Володимир Бурега
До сьогодні в історіографії подібного дослідження не існувало. І сам автор досить влучно вказує на причини цього. Фактично Всеукраїнський Собор 1918 року став «нічиїм Собором». Його рішення в повній мірі так і не були втілені в життя...
11 11 2010 Василь Симак
В Росії фільм був просто заборонений для показу. Але й в Україні картина майже не транслювалася ні в кінотеатрах, ні на телебаченні. Юрій Іллєнко згадував, ще коли в нього тільки почав формуватися задум фільму про гетьмана Мазепу, він добре усвідомив, що збирається зняти кіно, яке не сподобається жодній владі...
9 11 2010 Євген Коген
Кожна епоха висуває специфічні вимоги до всіх, хто прагне досліджувати християнську релігію, відчуваючи до неї свою прихильність. Сучасна постсекулярна доба, передовсім, спонукає до переосмислення і нового обґрунтування християнських позицій...
4 11 2010 Василь Яковлів
Сергій Шумило ретельно згадує джерела, що повідомляють про хрещення русів у ІХ ст., серед яких і твори сучасників тих давніх подій, і пізні історичні тексти XVI-XVIII ст. Однак власне бачення подій він вибудовує більше спираючись саме на тексти пізнішого часу. Через брак достовірних джерел інколи важко підтвердити або спростувати зв'язок між певними постатями і подіями...
23 09 2010 Протоиерей Димитрий Моисеев
Переводы, сделанные в ХIХ веке по случайным рукописям и на первое время сыгравшие роль «ликбеза», уже не удовлетворяют современным требованиям. Этот пробел восполняет настоящая книга...
12 04 2010
І з того часу цей пошук триває щосекунди, впевнений о. Борис. Бог – найближча до нас реальність, говорить він, підводячи нас до істини, яку видатний богослов сучасності Микола Лоський висловов так: «не існує богослов’я без містики». Нема про що говорити, доки ми не зустрілися з Богом у своєму серці – ось пересторога всім теологам.
4 03 2010
В предисловии ко второму изданию "Оправдания добра" Соловьев пишет, что цель его книги состоит в том, чтобы показать добро как правду, т.е. как единственно правильный путь в жизни – путь, всегда оправдывающий себя, возлагаемые на него надежды, оправдывающий доверие к себе: «Назначение этой книги – показать добро как правду, то есть как единственный правый, верный себе путь жизни во всем и до конца – для всех, кто решится предпочесть его».
25 02 2010
МАРК ТУЛЛИЙ ЦИЦЕРОН (106—43 гг. до н. э.). У истоков повествовательной римской прозы стояло имя оратора, писателя и государственного деятеля Цицерона. Судьба то возносила его высоко — он был консулом в Риме, подавил заговор против республики аристократа Каталины, стал проконсулом Киликии, достиг своими защитительными и обвинительными речами и литературными трактатами колоссальной популярности, оставил большое эпистолярное наследие,— то отворачивалась от него, и тогда он постигал горечь изгнания, становился жертвой жестоких преследований.
25 02 2010
Итак, вкратце – у теории Гумилева имеются несколько аспектов: пассионарность; понятие этноса; его периоды развития; системность и антисистемность. Для нашей темы важно следующее. Согласно историку (и в этом он солидарен со Шпенглером и Данилевским) народ есть органическое явление, которое проходит определенные периоды жизни – «фазы»: подьем, акматическая фаза, надлом, инерционная фаза, обскурация. Причем эти фазы (как и само возникновение этноса) непосредственно связаны с состоянием пассионарности (уровнем энергетики) его членов.
17 02 2010
Все религии сверхъестественного основаны на невежестве и суеверии.
Природное и человеческое зло в мире несовместимо с воззрением, по которому мы живем в лучшем из всех возможных миров.
Порядок во Вселенной свидетельствует о существовании Устроителя, отнюдь не обязательно имеющего нравственный или безнравственный характер.
Люди не должны наказываться за свои убеждения.
Хотя мы не в состоянии объяснить природу полностью, лучшие описания природы базируются на эмпиризме и материализме.
Существует естественный фундамент этики и справедливости. Положение людей может быть исправлено путем искоренения суеверий и фанатизма.
10 02 2010
До уваги читача представлена ґрунтовна і якісна монографія «Laudare, benedicere, praedicare»: домініканський орден на Волині», що постала на основі дисертаційного дослідження Наталії Сінкевич. Прикметним є те, що робота має подвійне визнання. З одного боку, це визнання академічної спільноти, адже результатом дослідження стало отримання авторкою кандидатського ступеня.
21 01 2010
В предисловии к русскому изданию книги составитель и редактор сборника профессор Герхард Робберс отмечает, что представленные статьи являются взглядом на религиозное право Европейского Союза. При этом, и Россия и другие страны получают возможность для сопоставления различных систем. Очерки по отдельным странам составлены согласно единой структуре для того, чтобы облегчить такого рода сопоставление.
Книга является замечательным изданием энциклопедического характера, необходимым для ответственных украинских чиновников, религиозных лидеров, юристов, политологов, теологов. Особенно важно, что простое ознакомление многих теологов и религиозных публицистов с перечнями преференций для традиционных церквей в странах Евросоюза должно было бы развеять мифы, царящие в их сознании и фобии, охватившие их сердца.
21 01 2010
Издательство «Академический Проект» довольно успешно продолжает серию «Философские технологии»: после важных переизданий книг Сартра, Деррида и Хайдеггера вышла «Нулевая степень письма» Ролана Барта. Идея серия проста: издавать проверенные и необходимые народу книжки по философии – те, которые чаще всего ищут в букинистах и задают читать в институтах. Конечно, и у них не обошлось без набившего оскомину Ницше, ну да с кем, как говорится, не бывает.
9 12 2009
Речь в книге идет о политическом, этническом и культурном измерениях феномена, оформившегося в XIV веке в монастырях Византии как практика «умной молитвы», как поиск «нетварных энергий», которыми Бог проявляет себя в нашем мире.
9 12 2009
Сборник «Двадцать лет религиозной свободы в России», представленный в середине октября в Московском центре Карнеги, подводит итоги прошедших двух десятилетий с момента начала либерализации общественной и религиозной жизни в 1988–1989 годах. Во вступительной статье к сборнику Сергей Филатов показывает разницу в существующих типах православия в крупных исторических регионах России
8 12 2009
в самом начале книги «Кукла и карлик» Жижек, перефразируя Вальтера Беньямина, утверждает: «Выигрыш всегда обеспечен кукле, называемой «теология». Она сможет запросто справиться с любым, если возьмет к себе на службу исторический материализм, который в наши дни, как известно, стал маленьким и отвратительным » (с. 5–6) (в оригинале у Беньямина все было ровно наоборот – «куклой» был исторический материализм, а «карликом» – теология).
8 12 2009
«Исповедь» Блаженного Августина относится к древнему жанру «истории обращения», который со временем стал одним из источников классической агиографии (жития святых) и жанра автобиографии. В серии «Азбука-классика» (pocket-book) это произведение вошло в классическом переводе (1978 года) с латыни на русский М. Сергиенка.
8 12 2009
Вниманию читателю предлагается книга одного из виднейших богословов и философов ХХ в. Ганса Урса фон Бальтазара (1905-1988), одной из самых знаковых фигур католического богословия ХХ в. Он родился в Люцерне (Швейцария), вступил в орден иезуитов, стремясь к священническому служению, встречался с К.Ранером и К.Бартом. В 1950 г. оставил орден, и потому не принимал участия во II Ватиканском Соборе. Но в 1969 г. пришел его звездный час – он стал членом Международной богословской комиссии и перед самой смертью назначен кардиналом.
Окружной админсуд Киева остановил процесс переименования УПЦ (МП)
Мусульмани, християни і військові обговорили капеланство в умовах гібридної війни в Україні
Глава ОВЦС МП поздравил Зеленского и порадовался поражению Порошенко
Предстоятель ПЦУ нагородив голову Фонду пам’яті митрополита Володимира (Сабодана)
Конституційний суд перевірить законність перейменування конфесій
Владимир Зеленский: «Томос — это победа для Украины»
У Тернополі започаткували Біблійний сад і освятили пам’ятник Біблії
Військовий капелан УГКЦ отримав нагороду конкурсу «Благодійна Україна-2018»
У Кам’янці-Подільському відреставрують церкву 16 ст.
Священиків УПЦ (МП) нагородили відзнакою «За службу державі»
Глава ПЦУ закликає "добре зважити, обміркувавши передвиборчі програми" кандидатів у президенти
Духовенство УГКЦ навчають методам нової євангелізації
«Никогда не признаем», — патриарх Кирилл об украинской автокефалии
Епархия УПЦ (МП) и власти Херсона проводят конкурс среди старшеклассников
«Думай!». Як ми голосували в семінарії за президента
Денис Таргонський
«Я один був українець у тій лікарні». Лікар-адвентист розповідає, як лікував африканців у Чаді
Вадим Коржос
Сучасне православ`я: знакові тенденції
Анатолій Хільченко, священик
Анатолій Дутчак
Хресна дорога священика УПЦ МП з паствою до ПЦУ
Денис Таргонський
Грецький Центр теологічних досліджень пропонує вихід з ...
Onufriy
Onufriy написал:
Польская Православная Церковь поддерживает украинскую а...
Філософ
Філософ написал:
Циркулярний лист Тюченської єпархії. Про духовні критер...
Onufriy
Onufriy написал:
Всеукраїнська Рада Церков закликає робити вибір президе...
Onufriy
Onufriy написал:
Для терезої відповіді доречніше усвідомити, чого ми хочемо від майбутнього президента? 27 березня — 01 квітня сайт "Релігія в Україні" зупин...
Onufriy
Onufriy написал:
Як відбувається перехід з УПЦ МП в ПЦУ
dutchak1
dutchak1 написал:
Пасхавер десь писав, що «Когда-то один из руководителей Европейского союза неофициально сказал: «Если бы русские не были белыми, у нас бы к ним претензий не было. А так ведь белые, вроде бы свои, но не как мы». То же самое можно сказать и про нас». І там, далі, Пасхавер писав що у нас цінності інші. Добавимо – не тільки інші але і з тими цінностями, які ми переносимо від цивілізації і від Європи до нас, проходять дивні метаморфози.
Ми дикунський, варварський народ і це особливо видно в нашому дикунському, варварському релігійному законодавстві. Причому це якесь небачене і неописане варварство. Ми користуємось речами і благами цивілізації і одночасно реконструюємо суспільні відносини, схожі на описи з шкільних історичних підручників про давні часи. Наші відносини це якась амальгама з давнього, застиглого в часі ординства, на яке додатково наклалась катастрофа 1917 року. Для прикладу - всі ці ламентації про захист автономії громади, про захист права свободи вибору підпорядкування, про свободу переходу громади – це все для придурків і убогих. Так, автономія релігійної громади є одним з основних положень міжнародного права, міжнародних угод, які підписала Україна. Але в них це означає що громада самостійно визначає себе автономною, самостійно проводить свої межі в яких живе і порядкую по своїх власних установах і правилах. Визнання державою цієї автономії є похідне від волі самої громади. У нас же, незважаючи на те, що всі християнські церкви в Україні визнають автономною всю церкву, держава приймає закон яким фактично нищить церкву, робить самостійними і незалежними парафії. Далі держава проголошує ту свободу «підпорядкування» і береться її захищати. Тут можна звернути увагу, що послідні зміни в ст.8 релігійного закону, якими намагаються регулювати і захищати те «підпорядкування», в рівній мірі відносяться до зареєстрованих громад і до громад, які навіть не повідомляють державні органи про своє утворення. Який зміст має тоді та детальна регламентація прописана в ст.8 для тих громад? Що законодавець збирається «захищати» в цьому випадку? Здоровий глузд тут підказує, що парафія при діючому законі може міняти підпорядкування хоч кожної години і 24 рази на добу. Це право декларативне і його неможливо ні порушити ні захистити. Проблеми виникають тільки у парафій-юросіб і це є проблеми не «захисту» якоїсь свободи громади а проблеми майна. І тут вже видна друга придуркуватість і щоб її побачити, треба читати Цивільний кодекс, читати на рівні першого курсу юрфаку. Все, що відбувається з юрособою, абсолютно все описано цивільним правом і хто може пояснити, використовуючи цивільне право – що таке зміна підпорядкування юрособою? Що таке канонічне підпорядкування з точки зору ЦК? Що відбувається з юрособою при такій зміні підпорядкування чи з тою особою, якій стають підпорядковані? Абсолютно нічого і це є повна дурня, яку придуркуватий український законодавець і на пару з ним такий же придуркуватий український релігієзнавець взялись захищати світським правом. Термін «зміна підпорядкування» в цивільному праві має інший зміст чим той, який вкладають у нього віруючі і в реальності це означає зміну віри частиною віруючих чи ще якісь канонічні нюанси в цій вірі. Але саме цивільне право не в змозі описати і навіть не існує таких правових термінів які б описали це «підпорядкування» чи цю зміну віри чи якісь зміни у вірі. Цивільному праву байдуже до цих змін і громада може міняти «підпорядкування» у всьому діапазоні світових релігій і культів, залишаючись згідно положень нашого релігійного закону одною і тією ж юридичною особою(!). Звучить це безглуздо як і безглузді наші намагання цивільним правом «захищати» чи «регулювати» такі переходи юридичної особи. Зміст це би мало тільки в тому випадку, як би ми доказували всім і переконували всіх в тому, що юридична особа може вірити в Бога.
Ну і повна дурня вже по майну. Для розуміння примітивно можна виділити три рівня розвитку права власності. Перший, дикунський або нульовий. Якщо дикуну сказати що ця річ є власністю Джона чи Івана, він порахує тебе за божевільного. Річ може бути тверда, м’яка, кольорова, кругла, квадратна але як вона може мати признаки Джона, як це знайти, де в ній той Джон. Другий рівень, варварський, це коли власністю є те, до чого можеш дотягнутись і що можеш захистити. Третій рівень це вже цивілізовані, складні і абстрактні правові терміни, за якими навіть річ Джона, яку він передав тимчасово комусь чи загубив – все одно залишається його. І от на другому рівні вже видно шляхи до цивілізованої власності, її початки. Початок йде від того, що власністю стає те, що ти сам визнаєш своїм. Наприклад – йдеш по вулиці в штанях і ці штані є твої не тому, що вони нумеровані і по номеру держава указом визначила їх твоїми а тому що ти їх сам визнав своїми. Після цього самостійного визнання держава починає ці штані захищати як твої. Так і тут. В 1991 році, коли держава почала ліпити відносини з церквами, вона в діалозі з ними повинна була бачити, що вони визнають своєю власністю і як нею розпоряджаються. А вони, всі християнські церкви України, визнають власниками церковного майна не громади а всю церкву. Незважаючи на те, держава, в порушення конституційного відділення, влізла в церкви і сама «призначила» власниками парафії, зробила з церкви збіговисько незалежних юридичних осіб з гібридними статутами, зі статутами в яких поєднала бульдога з носорогом – світське і канонічне право. І от вже і ПЦУ, підтанцьовуючи Порошенку, приводить свій статут у відповідність до дикунського закону, записує церкву як зібрання незалежних юросіб, утворених по ЦК України. А на початках, в першому варіанті Статуту, писалось про церкву як особу, яка сама будує відносини з державою. І тут буде цікаво поспостерігати, як ПЦУ буде далі творити свої документи, особливо парафіяльні. Як визначить власність.
Тобто, ми не то що залишаємось на дикунському рівні, ми навіть заблокували його можливий розвиток. Можна подивитись на конфлікт у Львові, де громада УГКЦ намагається залишити за собою костел. Скільки там в обговоренні позбігалось буйних, дикунів, клянуть поляків, Мокшицького, розкопують старі могили! Врешті УГКЦ, яка претендує на цивілізованість, ліквідовує буйну парафію. Наслідок – новий припадок в мереживному обговоренні. Ще приклад. Можна почитати фантастичний матеріал на «Релігія в Україні», як в позаминулому столітті у Львові цивілізовано вирішували долю покинутого румунського храму. Фантастичний матеріал в порівнянні з нашим дикунством. Ми не то що стоїмо на місці, ми навіть вдаємо якось рухатись реверсом в минулі часи і при цьому приймаємо законодавство, яке захищає мародерство. Закон №4128 – це Закон Мародерів. У всі часи мародерство було ознакою військових конфліктів, при яких військові загони або банди найманців грабували беззахисне населення на територіях, статус яких тимчасово був не встановлений. Так і у нас. Використовуючи реальну війну, політики і законодавці «організували» законоподібний грабунок одних громад громадян другими громадами громадян, розділених релігійними переконаннями. І це особливо вражає, оскільки мародерами стають християни і їх спільноти. Адже ж саме в християнському середовищі в давні часи виникло розділення церковного і світського права, при якому християнське середовище залишилось ізольованим місцем де панували моральні основи керування церковним майном. Збереження цього середовища здійснено радикальним відділенням від світського права і оскільки суть керування церковним майном не у застосуванні правових конструкцій, а в здійсненні місії церкви, то і успіх цієї місії став критерієм правильності прийняття рішень і здійснення тих чи інших дій з церковним майном. У нас же безглузді спільноти заполітизованих громадян, які вважають християнство просто громадським рухом з формальним моральним законодавством, притягнули в християнське середовище світське право, причому у гіршому його варіанті. Адже навіть світські юридичні особи, при виникненні конфліктів і суперечок між засновниками громади про використання майна, дають право тим громадянам, які кінцево не погодились з рішеннями громади, вийти з громади разом з тим майном, яке вони вклали. Тобто, якщо в християнській громаді не існує християнських відносин з іншими членами громади, які могли б керувати ними при залагодженні майнових питань, якщо громада «голосуванням» позбавляє участі у вирішенні майнових питань меншу кількість громади то, за відсутності християнських відносин, необхідно би мінімально зберегти хоч якусь справедливість до своїх земляків і сусідів і виключити мародерство. Якщо християнська справедливість і моральні відносини тут відсутні то тоді необхідно зберегти цивілізовану, світську справедливість. Тобто тоді, в продовження світського правила про фіксоване членство в громаді, це членство необхідно доповнити таким же світським обліком внесків і пожертв кожного фіксованого члена громади. І при виключенні любого члена громади, громада повертає йому ті внески або компенсує їх.
Який порядок проведення перевірок релігійних організаці...
dutchak1
dutchak1 написал:
Господа́рська дія́льність — будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов'язана з виробництвом та обміном та переробкою матеріальних і нематеріальних благ, що виступають у формі товару.
Під господарською діяльністю в Господарському кодексі України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. (ст. 3 ГК України)
Страдания за Москву, это не страдания за Христа ‒...
Onufriy
Onufriy написал:
Вікарій Київської митрополії УПЦ (МП) — власник двох ав...
В. Ясеневий
В. Ясеневий написал:
Старый дуб рухнул. И тут, началось…
В. Ясеневий
В. Ясеневий написал:
Депутат Денис Бородюк: «Ни один олигарх столько не укра...
Onufriy
Onufriy написал:
10 відповідей про автокефалію Православної Церкви Украї...
Onufriy
Onufriy написал:
10 відповідей про автокефалію Православної Церкви Украї...
Onufriy
Onufriy написал:
(...):10 відповідей про автокефалію Православної Церкви Украї...
dima222
dima222 написал:
Onufriy написал:
З огляду на це, православна Церква не повинна б агітувати за Зеро...
Але...
Дійсно, ну як же можна не підтримати чоловічка? Тим більше, коли він - за "електронний концтабір"?