Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

Рецензії
Повесть о настоящем священнике

5 05 2014   Анатолий Денисенко Публікації, Рецензії

Повесть о настоящем священнике

Жестокая, местами депрессивная драма «Голгофа»/«Calvary» (2014) ирландского кинорежиссёра и сценариста Джона Майкла Макдонаха с Боенданом Глисаном в главной роли является тем фильмом, который не оставит равнодушным ни грешников, ни праведников.

«Виникаюча Церква» – народження діалогу

23 04 2014   Анатолий Денисенко Публікації, Рецензії

«Виникаюча Церква» – народження діалогу

Особливість книги в тому, що вона змальовує нову парадигму мислення, вказує на те, що стоїть за новим прочитанням Біблії, пропонує неординарний погляд на Церкву, Христа та Бога, показує що саме формує сьогодні в сучасній культурі постмодерну нові шляхи до розуміння євангелізму, проповіді та літургійних практик.

Монстр ли Ной? Бог, призвание и несовершенство

14 04 2014   Денис Кондюк Публікації, Рецензії

Монстр ли Ной? Бог, призвание и несовершенство

Мы отвыкли видеть на плакатах кинопремьер библейские имена и повествования. Казалось, эпоха «Камо Грядеши» и «Бен Гура» прошла. Оказывается, не совсем, поскольку в этом году уже вышел фильм «Ной», которому и посвящена эта статья, а ещё в декабре ожидается фильм «Исход».

Новый взгляд на антропологию Максима Исповедника

31 03 2014   Юрий Черноморец Публікації, Рецензії

Новый взгляд на антропологию Максима Исповедника

Важнейшее достижение книги отца Андрея Глущенко – это разбор многочисленных домыслов и ошибочных мнений, накопленных как православными, так и инославными учеными при интерпретации святоотеческой антропологии...

Патристика – не всегда апологетика

24 03 2014   Тарас Борозенец Публікації, Рецензії, Богослов'я

Патристика – не всегда апологетика

Как известно, лучшая научная рецензия – это рецензия, содержащая конструктивную критику. К ней и перейдем. При этом наша критика будет касаться не столько того, что есть в монографии, сколько того, чего в ней нет.

Человек и вера. Новая книга Максима Балаклицкого

18 03 2014   Сергей Грищук Публікації, Рецензії

Человек и вера. Новая книга Максима Балаклицкого

К сожалению, лидеры современного христианства не всегда стремятся говорить на спорные и провокационные темы. Церкви нужно здравое и сбалансированное учение на разнообразные темы. Задача христианина – сделать Истину доступной для желающих её познать.

Шевченко як герой космогонічного міфу

7 03 2014   Сергій Грабовський Публікації, Рецензії

Шевченко як герой космогонічного міфу

Тут саме час кілька слів сказати про те, що вкладається науковцями в поняття «культурний герой» або ж «герой-просвітник», «герой-творець»...

Новий служебник УПЦ слов’янською та українською

26 02 2014   Ігор Василишин Публікації, Рецензії

Новий служебник УПЦ слов’янською та українською

Служебник є надзвичайно цінним як для перспективи розвитку літургіки, так і для кращої участі вірних у богослужіннях. Український переклад настільки цікавий, що, на мій погляд, дослідженню його особливостей можна присвятити щонайменше магістерську дисертацію, а то й докторську.

Історія київської православної біблеїстики: спроба реконструкції

10 02 2014   Олег Кисельов Публікації, Рецензії

Історія київської православної біблеїстики: спроба реконструкції

Дослідження Сергія Головащенка слід визнати оригінальним і цінним внеском у вивчення вітчизняної інтелектуальної історії...

Релігійна освіта в «Релігієзнавчих нарисах»

4 02 2014   Вікторія Малюська Публікації, Рецензії

Релігійна освіта в «Релігієзнавчих нарисах»

Рецензія на журнал Молодіжної асоціації релігієзнавців «Релігієзнавчі нариси» № 4 (2013), який присвячений темі «Релігійна освіта: теорія, інститути, практика впровадження».

«Возвращение богословия». Церковные реформы и перспективы богословия в текстах и выступлениях митрополита Антония (Паканича)

20 11 2013   Михаил Черенков Публікації, Рецензії, Богослов'я

«Возвращение богословия». Церковные реформы и перспективы богословия в текстах и выступлениях митрополита Антония (Паканича)

«Возвращение богословия» в университетский мир и общество в целом стало главной темой октябрських докладов ректора КДАиС митрополита Антония (Паканича), она же оказывается стержневой и для его недавно изданного сборника...

«Вчитель на заміну» Тоні Кея: історія про розкладання школи і нікчемність стосунків

18 11 2013   Олексій Гордєєв Публікації, Рецензії

«Вчитель на заміну» Тоні Кея: історія про розкладання школи і нікчемність стосунків

Ця стрічка є фрагментарним, реалістично-анатомічним відображенням ситуації, коли похідні труднощі від наявності моральних цінностей нівелюються перед дев’ятим валом проблем, пов’язаних з їхньою відсутністю...

Краткая история Поместных и Автономных Православных Церквей. Отзыв на книгу протоиерея Анатолия Дмитрука

12 11 2013   Андрей Ухтомский, кандидат богословия Публікації, Рецензії, Історія

Краткая история Поместных и Автономных Православных Церквей. Отзыв на книгу протоиерея Анатолия Дмитрука

Автору следует вменить в заслугу то, что он — один из немногих православных авторов, кто под одной обложкой изложил историю не только Поместных, но и Автономных Церквей. Однако при этом он избегает спорных моментов, упрощает материал...

Университет: что имел в виду автор? Критические замечания на полях статьи М.Черенкова «Между Церковью и университетом»

11 11 2013   Анатолий Денисенко Публікації, Рецензії

Университет: что имел в виду автор? Критические замечания на полях статьи М.Черенкова «Между Церковью и университетом»

Я считаю, что миссионерская работа в ВУЗе не для всех: кто-то призван быть сельским священником, а кто-то, будучи богословом, станет и профессором светского университета...

«Традиция евангельских христиан»: критический анализ книги Андрея Пузынина

4 11 2013   Василий Новаковец Публікації, Рецензії, Богослов'я

«Традиция евангельских христиан»: критический анализ книги Андрея Пузынина

Кто-то восторженно принимает книгу Андрея Пузынина, кто-то пишет о том же, но по-иному, кто-то нашел в ней хотя бы частично разгадку большой проблемы, а кто-то – автор данного отклика – пожелал указать больше на недостатки работы.

Богоявление в «Криминальном чтиве»? Образы искупления в творчестве Квентина Тарантино

22 10 2013   Денис Кондюк Публікації, Рецензії

Богоявление в «Криминальном чтиве»? Образы искупления в творчестве Квентина Тарантино

Тарантино не такой циничный простак от киноиндустрии, как многим кажется. Возможно, он не Шекспир, но и не совсем тривиальный режиссёр. Ему не чужды темы спасения и искупления, даже если они ловко прячутся за визуальным трэшем и сомнительными шутками...

Філософська теологія: сучасний стан і перспективи. Частина ІІ

12 09 2013   Юрій Чорноморець Публікації, Рецензії, Богослов'я

Філософська теологія: сучасний стан і перспективи. Частина ІІ

Сучасна філософія релігії, яка спирається на аналітичну традицію, повторює шлях, який вже було пройдено античною та модерною філософією...

Філософська теологія: сучасний стан і перспективи

9 09 2013   Юрій Чорноморець Публікації, Рецензії, Богослов'я

Філософська теологія: сучасний стан і перспективи

Роздуми над книгою: Оксфордское руководство по философской теологии  / Сост. Томас П. Флинт и Майкл К. Рей; ред. М.О. Кедрова/ ИФ РАН. – М.: Языки славянской культуры, 2013...

«Принцип полноценной жизни» Боба Вестфолла: жизнь с мечтой в основании

14 08 2013   Борис Волков Публікації, Рецензії

«Принцип полноценной жизни» Боба Вестфолла: жизнь с мечтой в основании

Свежую книгу американского фандрейзера заслуженно можно считать христианским ответом на галопирующий поток литературы о саморазвитии без мер и пределов.

Вдала спроба відродження: «Труди Київської духовної академії» 1997 –2011 рр.

11 08 2013   Алла Бойко, професор Публікації, Рецензії

Вдала спроба відродження: «Труди Київської духовної академії» 1997 –2011 рр.

Дуже добре, що у сучасних науковців і релігійних діячів вистачило мужності і таланту продовжити унікальне видання, яке на теренах нашої країни існувало більше п’ятдесяти років (1860–1917).

Несостоятельность университетской теологии: избранные мысли из книги «Перелом в протестантской теологии»

8 08 2013   Анатолий Денисенко Публікації, Рецензії

Несостоятельность университетской теологии: избранные мысли из книги «Перелом в протестантской теологии»

Современная украинская кабинетная теология пытается вернуть нас обратно к профессорскому академизму, существовавшему до Карла Барта...

Постичь тайну Иова

8 07 2013   Светлана Фещенко Публікації, Рецензії

Постичь тайну Иова

В конференц-зале храма святой мученицы Татианы при МГУ имени М.В.Ломоносова, состоялась презентация нового уникального издания "Книги Иова". Составителем, издателем и автором комментариев является председатель правления благотворительного фонда «Богуслав» (Украина) Владимир Романенко.

Две христологии от DC Comics

2 07 2013   Денис Кондюк Публікації, Рецензії

Две христологии от DC Comics

Кассовые сборы многих кинокартин свидетельствуют о том, что людям всё ещё интересна тема спасителя, пускай даже и «сказочного». Трилогия «Тёмный рыцарь» и фильм «Человек из стали» как аллюзии на историю Иисуса из Назарета...

Более превосходная экклесиология

18 06 2013   Анатолий Денисенко Публікації, Рецензії

Более превосходная экклесиология

Книга Мирослава Вольфа «По подобию Нашему. Церковь как образ Троицы», которая вышла в украинском издательстве "Коллоквиум" (Черкассы), представляет собой аргументированную позицию о природе Церкви с протестантской перспективы на этот вопрос.

«Православне канонічне право в України»: світське уявлення про церковне законодавство

13 06 2013   Андрій Ухтомський, кандидат богослов’я Публікації, Рецензії

«Православне канонічне право в України»: світське уявлення про церковне законодавство

Книга Богдани Совенко представляє собою дуже цікавий симбіоз знань обидвох царин (канонічного та державного) права...

НОВИНИ

Всі матеріали

останні коментарі

Під Києвом блискавка спалила церкву УПЦ (МП)

Onufriy

Onufriy написал:

Вогонь зійшов з небес і попалив МП winked
Жарти-жартами, але без жартів: "ідеолог господній" БМО вже догледів у цьому промислительну кару МП за "гординю і боговідступництво"?..

Ох, не легка це справа - керувати канонічним Промислом Божим! request
Навіть - для професоналів духовності

Священик Сєверодонецької єпархії УПЦ (МП) звершив чин в...

Onufriy

Onufriy написал:

Та це прямо чудо!...
Схоже, що "капітан сьогодні був тверезий"

Харків'яни вимагають у парафії УПЦ (МП) відновити колі...

Onufriy

Onufriy написал:

порушення Закону України «Про охорону культурної спадщини» в Харкові давно набули системного характеру

Прокляті воцерковлені дикуни! what
Але ще більше гріха - на місцевих адміністративних беззаконниках і фарисеях

Знайдіть на цьому бланку згадку про УПЦ

dima222

dima222 написал:

Митрополита Лазаря давно треба було оголосити персоною нон грата в Україні - а тим часом його рідним брат Дмитро у Дунаєві біля Почаєва в селі, яке приєдналося до ПЦУ, намагається будувати нову церкву. І точно за гроші Лазаря, бо всі племінники Лазаря - сини та родичі Дмитра, служать священиками у Криму. 

Чем Зеленский страшен для православия

Onufriy

Onufriy написал:

Добрячий текст +5!
 
51-е правило Шестого Вселенского собора запрещает всем христианам посещать комедийные представления... программы с участием Зеленского подпадают под анафему, так как усеяны непристойностями

З огляду на це, православна Церква не повинна б агітувати за Зеро... feel

Але... wink в УПЦ МП тепер усе інакше...

Дійсно, ну як же можна не підтримати чоловічка? Тим більше, коли він - за "електронний концтабір"? winked

Грецький Центр теологічних досліджень пропонує вихід з ...

Onufriy

Onufriy написал:

 
ПЦУ та УПЦ (МП) сформують єдиний православний Синод...

Які дикі пропозиції! belay   
Які страшно відстали ці греки! angry
Вони нічогісінько не знають про "вЬру православную": ні про "російський світ", ні про "вєлічіє", ні про "богоданість" Пу!..
І вже тим більше - про "єресь українства", "єресь гуманізма" і богомерзотність геометрії!!

Ну як же зможуть правовірні овечки святоросійства возсісти поряд з козлищами жидорептилоїдства?!! recourse

Польская Православная Церковь поддерживает украинскую а...

Філософ

Філософ написал:

Польська ПЦ це збір неуків радянського зразка. Вже давно доведено апостольське спадкоємство колишніх УАПЦ і УПЦ КП. Тому всі розмови про "перерукополеження" є безпідставними. Тимбільше з ієрархами ПЦУ спіслужив Вселенський патріарх!

Циркулярний лист Тюченської єпархії. Про духовні критер...

Onufriy

Onufriy написал:

1. Вибір 2019 дійсно пісний... recourse 
2. Пророцтво Лепехи збулося:
"аполітичні" москвовіри агітують за ЗЕро-кандидата
Всеволод Чаплін: "надо достигать договоренностей с лидером гонки (Зеленским), требуя письменных гарантий прекращения гонений на каноническую Церковь, возвращения политэмигрантов и критиков «европейского выбора» в политику... назначения министром культуры (он курирует религию) Юрия Бойко, Виктора Медведчука, Вадима Новинского или Василия Анисимова..."
"Порошенко – абсолютное зло"
love
https://credo.press/223778/

Всеукраїнська Рада Церков закликає робити вибір президе...

Onufriy

Onufriy написал:

мусимо усвідомити: якою повинна бути наша держава?

Яке питання, така і відповідь. feel Для терезої відповіді доречніше усвідомити, чого ми хочемо від майбутнього президента?
1. Особистого багатства?
2. Подолання людської продажності "в окремо взятій країні"?
3. Припинення глобального міжнародного конфлікту?
Твереза відповідь можлива лише у тому випадку, якщо ми чекаємо чогось іншого. Бо ніякий президент не зробить вас багатим, не "подолає корупції" і не "припинить війни"

Це якщо він не "чарівник з голубого вертольота" recourse


Як відбувається перехід з УПЦ МП в ПЦУ

dutchak1

dutchak1 написал:

Пасхавер десь писав, що «Когда-то один из руководителей Европейского союза неофициально сказал: «Если бы русские не были белыми, у нас бы к ним претензий не было. А так ведь белые, вроде бы свои, но не как мы». То же самое можно сказать и про нас». І там, далі, Пасхавер писав що у нас цінності інші. Добавимо – не тільки інші але і з тими цінностями, які ми переносимо від цивілізації і від Європи до нас, проходять дивні метаморфози.

Ми дикунський, варварський народ і це особливо видно в нашому дикунському, варварському релігійному законодавстві.  Причому це якесь небачене і неописане варварство. Ми користуємось речами і благами цивілізації і одночасно реконструюємо суспільні відносини, схожі на описи з шкільних історичних підручників про давні часи. Наші відносини це якась амальгама з давнього, застиглого в часі ординства, на яке додатково наклалась катастрофа 1917 року.  Для прикладу -  всі ці ламентації про захист автономії громади, про захист права свободи вибору підпорядкування, про свободу переходу громади – це все для придурків і убогих. Так, автономія релігійної громади є одним з основних положень міжнародного права, міжнародних угод, які підписала Україна. Але в них це означає що громада самостійно визначає себе автономною, самостійно проводить свої межі в яких живе і порядкую по своїх власних установах і правилах. Визнання державою цієї автономії є похідне від волі самої громади. У нас же, незважаючи на те, що всі християнські церкви в Україні визнають автономною всю церкву, держава приймає закон яким фактично нищить церкву, робить самостійними і незалежними парафії. Далі держава проголошує ту свободу «підпорядкування» і береться її захищати. Тут можна  звернути увагу, що послідні зміни в ст.8 релігійного закону, якими намагаються регулювати і захищати те «підпорядкування», в рівній мірі відносяться до зареєстрованих громад і до громад, які навіть не повідомляють державні органи про своє утворення. Який зміст має тоді та детальна регламентація прописана в ст.8 для тих громад? Що законодавець збирається «захищати» в цьому випадку? Здоровий глузд тут підказує, що парафія при діючому законі може міняти підпорядкування хоч кожної години і 24 рази на добу. Це право декларативне і його неможливо ні порушити ні захистити. Проблеми виникають тільки у парафій-юросіб і це є проблеми не «захисту» якоїсь свободи громади а проблеми майна. І тут вже видна друга придуркуватість і щоб її побачити, треба читати Цивільний кодекс, читати на рівні першого курсу юрфаку. Все, що відбувається з юрособою, абсолютно все описано цивільним правом і хто може пояснити, використовуючи цивільне право – що таке зміна підпорядкування юрособою? Що таке канонічне підпорядкування з точки зору ЦК? Що відбувається з юрособою при такій зміні підпорядкування чи з тою особою, якій стають підпорядковані? Абсолютно нічого і це є повна дурня, яку придуркуватий український законодавець і на пару з ним такий же придуркуватий український релігієзнавець взялись захищати світським правом. Термін «зміна підпорядкування» в цивільному праві має інший зміст чим той, який вкладають у нього віруючі і в реальності це означає зміну віри частиною віруючих чи ще якісь канонічні нюанси в цій вірі.  Але саме цивільне право не в змозі описати і навіть не існує таких правових термінів які б описали це «підпорядкування» чи цю зміну віри чи якісь зміни у вірі. Цивільному праву байдуже до цих змін і громада може міняти «підпорядкування» у всьому діапазоні світових релігій і культів, залишаючись згідно положень нашого релігійного закону одною і тією ж юридичною особою(!). Звучить це безглуздо як і безглузді наші намагання цивільним правом «захищати» чи «регулювати» такі переходи юридичної особи. Зміст це би мало тільки в тому випадку, як би ми  доказували всім і переконували всіх в тому, що юридична особа може вірити в Бога.

Ну і повна дурня вже по майну. Для розуміння примітивно можна виділити три рівня розвитку права власності. Перший, дикунський або нульовий. Якщо дикуну сказати що ця річ є власністю Джона чи Івана, він порахує тебе за божевільного. Річ може бути тверда, м’яка, кольорова, кругла, квадратна але як вона може мати признаки Джона, як це знайти, де в ній той Джон. Другий рівень, варварський, це коли власністю є те, до чого можеш дотягнутись і що можеш захистити. Третій рівень це вже цивілізовані, складні і абстрактні правові терміни, за якими навіть річ Джона, яку він передав тимчасово комусь чи загубив – все одно залишається його. І от на другому рівні вже видно шляхи до цивілізованої власності, її початки. Початок йде від того, що власністю стає те, що ти сам визнаєш своїм. Наприклад – йдеш по вулиці в штанях і ці штані є твої не тому, що вони нумеровані і по номеру держава указом визначила їх твоїми а тому що ти їх сам визнав своїми. Після цього самостійного визнання держава починає ці штані захищати як твої. Так і тут. В 1991 році, коли держава почала ліпити відносини з церквами, вона в діалозі з ними повинна була бачити, що вони визнають своєю власністю і як нею розпоряджаються. А вони, всі християнські церкви України, визнають власниками церковного майна не громади а всю церкву. Незважаючи на те, держава, в порушення конституційного відділення, влізла в церкви і сама «призначила» власниками парафії, зробила з церкви збіговисько незалежних юридичних осіб з гібридними статутами, зі статутами в яких поєднала бульдога з носорогом – світське і канонічне право. І от вже і ПЦУ, підтанцьовуючи Порошенку, приводить свій статут у відповідність до дикунського закону, записує церкву як зібрання незалежних юросіб, утворених по ЦК України. А на початках, в першому варіанті Статуту, писалось про церкву як особу, яка сама будує відносини з державою. І тут буде цікаво поспостерігати, як ПЦУ буде далі творити свої документи, особливо парафіяльні. Як визначить власність.

Тобто, ми не то що залишаємось на дикунському рівні, ми навіть заблокували його можливий розвиток. Можна подивитись на конфлікт у Львові, де громада УГКЦ намагається залишити за собою костел. Скільки там в обговоренні позбігалось буйних, дикунів, клянуть поляків, Мокшицького, розкопують старі могили! Врешті УГКЦ, яка претендує на цивілізованість, ліквідовує буйну парафію. Наслідок – новий припадок в мереживному обговоренні. Ще приклад. Можна почитати фантастичний матеріал на «Релігія в Україні», як в позаминулому столітті у Львові цивілізовано вирішували долю покинутого румунського храму. Фантастичний матеріал в порівнянні з нашим дикунством. Ми не то що стоїмо на місці, ми навіть вдаємо якось рухатись реверсом в минулі часи і при цьому приймаємо законодавство, яке захищає мародерство. Закон №4128 – це Закон Мародерів. У всі часи мародерство було ознакою військових конфліктів, при яких військові загони або банди найманців грабували беззахисне населення на територіях, статус яких тимчасово був не встановлений. Так і у нас. Використовуючи реальну війну, політики і законодавці «організували» законоподібний грабунок одних громад громадян другими громадами громадян, розділених релігійними переконаннями. І це особливо вражає, оскільки мародерами стають християни і їх спільноти. Адже ж саме в християнському середовищі в давні часи виникло розділення церковного і світського права, при якому християнське середовище залишилось ізольованим місцем де панували моральні основи керування церковним майном. Збереження цього середовища здійснено радикальним відділенням від світського права і оскільки  суть керування церковним майном не у застосуванні правових конструкцій, а в здійсненні місії церкви, то і успіх цієї місії став критерієм правильності прийняття рішень і здійснення тих чи інших дій з церковним майном. У нас же безглузді спільноти заполітизованих громадян, які вважають християнство просто громадським рухом з формальним моральним законодавством, притягнули в християнське середовище світське право, причому у гіршому його варіанті. Адже навіть світські юридичні особи, при виникненні конфліктів і суперечок між засновниками громади про використання майна, дають право тим громадянам, які кінцево не погодились з рішеннями громади, вийти з громади разом з тим майном, яке вони вклали. Тобто, якщо в християнській громаді не існує християнських відносин з іншими членами громади, які могли б керувати ними при залагодженні майнових питань, якщо громада «голосуванням» позбавляє участі у вирішенні майнових питань меншу кількість громади то, за відсутності християнських відносин, необхідно би мінімально зберегти хоч якусь справедливість до своїх земляків і сусідів і виключити мародерство. Якщо християнська справедливість і моральні відносини тут відсутні то тоді необхідно зберегти цивілізовану, світську справедливість.  Тобто тоді, в продовження світського правила про фіксоване членство в громаді, це членство необхідно доповнити таким же світським обліком внесків і пожертв кожного фіксованого члена громади. І при виключенні любого члена громади, громада повертає йому ті внески або компенсує їх.

 

Який порядок проведення перевірок релігійних організаці...

dutchak1

dutchak1 написал:

Добре було б якби юрист пояснив собі, і нам всім в тому числі, як він з'єднав релігійну організацію з господарською діяльністю у її законодавчому визначенні?  Наведем визначення -

Господа́рська дія́льність — будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов'язана з виробництвом та обміном та переробкою матеріальних і нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Під господарською діяльністю в Господарському кодексі України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. (ст. 3 ГК України)

Страдания за Москву, это не страдания за Христа ‒...

Onufriy

Onufriy написал:

"головний місіонер РПЦ" з азартом доводить, що 1+1=2 love
Очевидна актуальність кураєвського просвітництва для святоросичів РПЦ є найкращим доведенням смерті "російського православ'я"

Те що сьогодні животіє на москві - не православ'я, а зла і погибельна єресь 
в духе своей готтентотской этики

Не «нас ради, человек», а «ее ради, епархиальной собственности, сшедшаго с небес»


Вікарій Київської митрополії УПЦ (МП) — власник двох ав...

В. Ясеневий

В. Ясеневий написал:

ну и правильно.Чего терятся. Жизнь дается только один раз.Поэтому нужно брать от неевсе что можна...Многая Вам лета, дорогой владыка. Притом, наиканоничнейший...

Старый дуб рухнул. И тут, началось…

В. Ясеневий

В. Ясеневий написал:

Воистину христианство уже давно умерло!   Вместо тяжелой борьбы с пристрастиями и грехами в себе для перерождения и преображения человека( ества) , мы (не все ли?),  говорим  и призываем только(!)  к внешнему исполнению обрядов..Где же эти совершенные ПОСЛЕДОВАТЕЛИ ХРИСТА??? О, как хотелось бы хотя бы посмотреть на них...А они должны были бы сами  спастись и СПАСТИ ВЕСЬ МИР!!! Кто же и куда нас и весь мир ведет???

Депутат Денис Бородюк: «Ни один олигарх столько не укра...

Onufriy

Onufriy написал:

люди, которые не боятся Бога, не доверяют и другим людям

Ни один олигарх столько не украдет, сколько крадут все украинцы понемножку

мы живём просто-напросто не по средствам

Толковий єретик адвентист. Добряче сказав +5!