Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

Рецензії
Аналітична філософія релігії: тепер і в Україні

5 06 2013   Михайло Черенков Публікації, Рецензії

Аналітична філософія релігії: тепер і в Україні

30 травня на засіданні спеціалізованої вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка Наталія Бридня успішно захистила дисертацію “Аналітична філософія релігії Елвіна Плантінги”...

«Канонічне право» в університеті: достоїнства і вади нового підручника

2 06 2013   Андрій Ухтомський, кандидат богослов’я Публікації, Рецензії

«Канонічне право» в університеті: достоїнства і вади нового підручника

Представлений підручник намагається задовольнити потребу у знанні канонічного права церкви, але розглядає тільки канонічне право Католицької Церкви...

Впечатления о Мирославе Вольфе и его книге в контексте будущего приезда богослова в Украину

29 05 2013   Федор Райчинец Публікації, Рецензії, Богослов'я

Впечатления о Мирославе Вольфе и его книге в контексте будущего приезда богослова в Украину

Книга "По образу Нашему: Церковь как образ Троицы" демонстрирует не только отличие протестантской екклезиологии и критику католического и православного понимания церкви, но и предлагает предметную критику всех исторических перегибов самой протестантской екклезиологии...

Перевод «Бытия» Уолтера Брюггемана -- актуализация богословия Ветхого Завета в Украине

20 05 2013   Анатолий Денисенко Публікації, Рецензії

Перевод «Бытия» Уолтера Брюггемана -- актуализация богословия Ветхого Завета в Украине

Стоит отдать должное украинскому издательству "Коллоквиум" за то, что очередным богословом года (после Ричарда Хейза) был выбран именно библеист ветхозаветник. Ведь сегодня практически нет серьезных переведенных работ по богословию Ветхого Завета...

Звичайний плагіат від «талановитого богослова»

30 04 2013   Микола Крокош Публікації, Рецензії

Звичайний плагіат від «талановитого богослова»

Я не йняв віри своїм очам, поки не порівняв, що саме написане в обох книжках. Я перевіряв і перевіряв, однак мої найгірші побоювання, на жаль, повністю підтвердилися...

Холодне світло «Нової Зорі», або Який зв’язок існує між духовністю і Меджугор’єм

13 03 2013   Микола Крокош Публікації, Рецензії

Холодне світло «Нової Зорі», або Який зв’язок існує між духовністю і Меджугор’єм

В статті «Бережімо нашу духовність» греко-католицький чернець виявляє дуже своєрідне розуміння історії та духовності української Церкви...

«Жизнь Пи». Всегда есть две истории

26 02 2013   Анатолий Денисенко Публікації, Рецензії

«Жизнь Пи». Всегда есть две истории

Перед нами предстает не просто очередная сказка или новая робинзонада, а философско-религиозное повествование, ставящее не только ошарашенного журналиста, следующего рассказу главного героя, но и зрителя/читателя, перед выбором.

Пути Григория Нисского

20 02 2013   Андрей Ухтомский, кандидат богословия Публікації, Рецензії

Пути Григория Нисского

Выход в свет труда о святителе Григории Нисском — событие в мировой патристике. В своей книге чешская исследовательница, профессор Ленка Карфикова, раскрыла сложный мир святителя и его богословский язык...

Войцех Сурувка: «Понимание Декомбом общественной ответственности интеллектуалов свидетельствует о глубоком моральном кризисе европейской мысли»

14 02 2013 Публікації, Рецензії

Войцех Сурувка: «Понимание Декомбом общественной ответственности интеллектуалов свидетельствует о глубоком моральном кризисе европейской мысли»

Директор Института религиозных наук имени Фомы Аквинского, монах-доминиканец о. Войцех Сурувка ОР делится своими впечатлениями о киевской лекции известного французского философа Винсента Декомба.

«Щоденник львівського гетто»: як останні, на жаль, стали першими злодіями

22 01 2013   Олексій Гордєєв Публікації, Рецензії

«Щоденник львівського гетто»: як останні, на жаль, стали першими злодіями

Як могло так статись, що ті, які пам’ятають набухлі животи і трупи на дорогах у храм, зі статусу гонимих перебираються у становище гонителів?

Юрист, теолог та відеооператор – про виставку «Тіло Людини/The Human Body»

20 01 2013   Яна Іваніщ, Анатолій Денисенко, Микита Казмірук Публікації, Рецензії

Юрист, теолог та відеооператор – про виставку «Тіло Людини/The Human Body»

Нещодавно ми, троє студентів філософського факультету Київського університету ім. Тараса Шевченка, приналежні до різних християнських конфесій, відвідали в Києві виставку Арні Геллера «Тіло Людини/The Human Body», через яку пройшло близько 30 млн людей...

«Релігієзнавчі нариси» №3: бадьористе прямування

15 01 2013   Євгеній Титомир, магістр релігієзнавства Публікації, Рецензії

«Релігієзнавчі нариси» №3: бадьористе прямування

Практика вперто доводить, що саме діяльність молодих науковців стає головною рушійною силою, що долає застиглість академічних форм та стимулює науку виходити на новий рівень...

Nosce te ipsum

26 12 2012   Анатолий Денисенко Публікації, Рецензії

Nosce te ipsum

Быть честным, признать, что ты действительно тот, кто ты есть: алкоголик, наркоман, религиозный лицемер – это самый сложный и очень смелый поступок. Фильм достаточно социально ориентирован, так как развивает доселе не популярную тему в голливудском кинематографе.

Кино, музыка, смерть и маленькие дела (Запад-Восток): размышления об «Облачном атласе» и «Дирижёре»

3 12 2012   Денис Кондюк Публікації, Рецензії

Кино, музыка, смерть и маленькие дела (Запад-Восток): размышления об «Облачном атласе» и «Дирижёре»

В 2012 году на экраны вышло два фильма, тесно связанных с музыкальными произведениями: «Дирижёр» Павла Лунгина и «Облачный атлас» «братьев» Вачовски и Тома Тыквера. Их объединяет тема маленьких дел/решений и проблема смерти...

Еврейские адреса Киева: новые страницы

26 11 2012   Андрей Ухтомский Публікації, Рецензії

Еврейские адреса Киева: новые страницы

Книга Михаила Кальницкого раскрывает нам малоизвестную или даже неизвестную страницу киевского еврейства. Читатель узнает о киевском периоде всемирно известного педагога Януша Корчака, виртуозном пианисте-виртуозе Владимире Горовице и премьер-министре Голде Меир, о том, как влияло расследование о. Александра Глаголева на «процесс Бейлиса»...

Християнське політичне суспільство Жака Марітена в українських реаліях

19 11 2012   Анатолий Денисенко Публікації, Рецензії

Християнське політичне суспільство Жака Марітена в українських реаліях

Звертаючись до французького філософа і теолога Жака Марітена (Jacques Maritain), який, як і багато його колег католиків, своїм завданням вважав інтегрування сучасної філософії з ідеями св. Фоми Аквінського, можна побачити, що він також доволі серйозно зачіпає соціальні, правові та політичні ідеї...

Интерес к иудаизму: украинский контекст

29 10 2012   Анатолий Денисенко Публікації, Рецензії

Интерес к иудаизму: украинский контекст

Отношение к Израилю для многих сегодня является своего рода тестом на верность Богу, а отношение к евреям - проверкой на антисемитизм. Подобная тенденция может быть преломлена книгой де Ланжа, которая уравновешивает в себе и профессиональное пособие по теории и практике иудаизма и критический анализ современного состояния этой религии.

Кому ж належить Біблія? Рецензія на книгу Ярослава Пелікана

23 10 2012   Володимир Волковський Публікації, Рецензії

Кому ж належить Біблія? Рецензія на книгу Ярослава Пелікана

Всі християни апелюють до Біблії. Але так само всі християни, посилаючись на Біблію, примножують її тлумачення і навіть – текстуальні редакції...

Знаю, ибо абсурдно! О фильме «Красные огни», 2012

16 10 2012   Анатолий Денисенко Публікації, Рецензії

Знаю, ибо абсурдно! О фильме «Красные огни», 2012

Основным посылом фильма является фраза «Человек хочет верить!» С другой стороны, по фильму прослеживается и второй тезис: «Некоторые хотят верить, а другие хотят знать правду». Отдельные персонажи фильма призывают нас быть осторожными в том, чтобы абсолютно доверять собственным глазам.

Протестантська журналістика на модернізаційному роздоріжжі

24 09 2012   Ігор Михайлин Публікації, Рецензії

Протестантська журналістика на модернізаційному роздоріжжі

Дослідження М.Балаклицького збагатило українську науку про соціальні комунікації багатьма цікавими спостереженнями. Відкриттям автора є розробка й застосування на українському ґрунті концепції міні-медіа...

Эволюция текста: о фильме «Эволюция Борна» и библейской герменевтике

19 09 2012   Анатолий Денисенко Публікації, Рецензії

Эволюция текста: о фильме «Эволюция Борна» и библейской герменевтике

Когда мы обращаемся к тексту Библии, как сценарист обращается к предыдущим сериям о Борне, каждый из нас находит в нем что-то новое. Бог как бы зовет читателя к тому, чтобы он вышел за рамки традиционной интерпретации текста...

Криваві товариши. Рецензія на книгу «Русская Православная церковь и коммунистическое государство 1917-1941»

17 09 2012   Олексій Гордєєв Публікації, Рецензії

Криваві товариши. Рецензія на книгу «Русская Православная церковь и коммунистическое государство 1917-1941»

Цікаво, але під час читання оригіналів документів створюється враження, що наявність монопольної державної ідеології призводить до деградації як держави, так і самої церкви...

Чи будуть належно прочитані й оцінені перестороги Юрія Щербака?

12 09 2012   Сергій Грабовський, Максим Стріха Публікації, Рецензії

Чи будуть належно прочитані й оцінені перестороги Юрія Щербака?

Закиди в антихристиянському характері роману Юрія Щербака видаються нам, як би це сказати найбільш делікатно, дивними і дивацькими...

Хронос «смертохристів» як signum temporis. Частина ІІ

12 08 2012 Публікації, Рецензії

Хронос «смертохристів» як signum temporis. Частина ІІ

Роман Тараса Антиповича розрахований на нечисельну еліту, для якої християнство – це не езотерично-кабалістичні витівки й шароварна кічуха, а шлях шляхетних, котрі читають св. Августина, книгу Еклезіаста, Гайдеґґера...

«О граде Божием» и исцелении Брюса Уэйна

8 08 2012   Денис Кондюк Публікації, Рецензії

«О граде Божием» и исцелении Брюса Уэйна

Июль 2012 года принёс миру окончание истории о Бэтмене от режиссёра Критофера Нолана. Обзор фильма «Тёмный рыцарь: возрождение легенды» показывает, что...

НОВИНИ

Всі матеріали

останні коментарі

Чем Зеленский страшен для православия

Onufriy

Onufriy написал:

Добрячий текст +5!
 
51-е правило Шестого Вселенского собора запрещает всем христианам посещать комедийные представления... программы с участием Зеленского подпадают под анафему, так как усеяны непристойностями

З огляду на це, православна Церква не повинна б агітувати за Зеро... feel

Але... wink в УПЦ МП тепер усе інакше...

Дійсно, ну як же можна не підтримати чоловічка? Тим більше, коли він - за "електронний концтабір"? winked

Грецький Центр теологічних досліджень пропонує вихід з ...

Onufriy

Onufriy написал:

 
ПЦУ та УПЦ (МП) сформують єдиний православний Синод...

Які дикі пропозиції! belay   
Які страшно відстали ці греки! angry
Вони нічогісінько не знають про "вЬру православную": ні про "російський світ", ні про "вєлічіє", ні про "богоданість" Пу!..
І вже тим більше - про "єресь українства", "єресь гуманізма" і богомерзотність геометрії!!

Ну як же зможуть правовірні овечки святоросійства возсісти поряд з козлищами жидорептилоїдства?!! recourse

Польская Православная Церковь поддерживает украинскую а...

Філософ

Філософ написал:

Польська ПЦ це збір неуків радянського зразка. Вже давно доведено апостольське спадкоємство колишніх УАПЦ і УПЦ КП. Тому всі розмови про "перерукополеження" є безпідставними. Тимбільше з ієрархами ПЦУ спіслужив Вселенський патріарх!

Циркулярний лист Тюченської єпархії. Про духовні критер...

Onufriy

Onufriy написал:

1. Вибір 2019 дійсно пісний... recourse 
2. Пророцтво п. Лепехи збулося:
"аполітичні" москвовіри агітують за ЗЕро-кандидата
Всеволод Чаплін: "надо достигать договоренностей с лидером гонки (Зеленским), требуя письменных гарантий прекращения гонений на каноническую Церковь, возвращения политэмигрантов и критиков «европейского выбора» в политику... назначения министром культуры (он курирует религию) Юрия Бойко, Виктора Медведчука, Вадима Новинского или Василия Анисимова..."
"Порошенко – абсолютное зло"
love
https://credo.press/223778/

Всеукраїнська Рада Церков закликає робити вибір президе...

Onufriy

Onufriy написал:

мусимо усвідомити: якою повинна бути наша держава?

Яке питання, така і відповідь. feel Для терезої відповіді доречніше усвідомити, чого ми хочемо від майбутнього президента?
1. Особистого багатства?
2. Подолання людської продажності "в окремо взятій країні"?
3. Припинення глобального міжнародного конфлікту?
Твереза відповідь можлива лише у тому випадку, якщо ми чекаємо чогось іншого. Бо ніякий президент не зробить вас багатим, не "подолає корупції" і не "припинить війни"

Це якщо він не "чарівник з голубого вертольота" recourse


27 березня — 01 квітня сайт "Релігія в Україні" зупин...

Onufriy

Onufriy написал:

Це дуже прикро. Той випадок, коли сюрприз неприємний angry 

Як відбувається перехід з УПЦ МП в ПЦУ

dutchak1

dutchak1 написал:

Пасхавер десь писав, що «Когда-то один из руководителей Европейского союза неофициально сказал: «Если бы русские не были белыми, у нас бы к ним претензий не было. А так ведь белые, вроде бы свои, но не как мы». То же самое можно сказать и про нас». І там, далі, Пасхавер писав що у нас цінності інші. Добавимо – не тільки інші але і з тими цінностями, які ми переносимо від цивілізації і від Європи до нас, проходять дивні метаморфози.

Ми дикунський, варварський народ і це особливо видно в нашому дикунському, варварському релігійному законодавстві.  Причому це якесь небачене і неописане варварство. Ми користуємось речами і благами цивілізації і одночасно реконструюємо суспільні відносини, схожі на описи з шкільних історичних підручників про давні часи. Наші відносини це якась амальгама з давнього, застиглого в часі ординства, на яке додатково наклалась катастрофа 1917 року.  Для прикладу -  всі ці ламентації про захист автономії громади, про захист права свободи вибору підпорядкування, про свободу переходу громади – це все для придурків і убогих. Так, автономія релігійної громади є одним з основних положень міжнародного права, міжнародних угод, які підписала Україна. Але в них це означає що громада самостійно визначає себе автономною, самостійно проводить свої межі в яких живе і порядкую по своїх власних установах і правилах. Визнання державою цієї автономії є похідне від волі самої громади. У нас же, незважаючи на те, що всі християнські церкви в Україні визнають автономною всю церкву, держава приймає закон яким фактично нищить церкву, робить самостійними і незалежними парафії. Далі держава проголошує ту свободу «підпорядкування» і береться її захищати. Тут можна  звернути увагу, що послідні зміни в ст.8 релігійного закону, якими намагаються регулювати і захищати те «підпорядкування», в рівній мірі відносяться до зареєстрованих громад і до громад, які навіть не повідомляють державні органи про своє утворення. Який зміст має тоді та детальна регламентація прописана в ст.8 для тих громад? Що законодавець збирається «захищати» в цьому випадку? Здоровий глузд тут підказує, що парафія при діючому законі може міняти підпорядкування хоч кожної години і 24 рази на добу. Це право декларативне і його неможливо ні порушити ні захистити. Проблеми виникають тільки у парафій-юросіб і це є проблеми не «захисту» якоїсь свободи громади а проблеми майна. І тут вже видна друга придуркуватість і щоб її побачити, треба читати Цивільний кодекс, читати на рівні першого курсу юрфаку. Все, що відбувається з юрособою, абсолютно все описано цивільним правом і хто може пояснити, використовуючи цивільне право – що таке зміна підпорядкування юрособою? Що таке канонічне підпорядкування з точки зору ЦК? Що відбувається з юрособою при такій зміні підпорядкування чи з тою особою, якій стають підпорядковані? Абсолютно нічого і це є повна дурня, яку придуркуватий український законодавець і на пару з ним такий же придуркуватий український релігієзнавець взялись захищати світським правом. Термін «зміна підпорядкування» в цивільному праві має інший зміст чим той, який вкладають у нього віруючі і в реальності це означає зміну віри частиною віруючих чи ще якісь канонічні нюанси в цій вірі.  Але саме цивільне право не в змозі описати і навіть не існує таких правових термінів які б описали це «підпорядкування» чи цю зміну віри чи якісь зміни у вірі. Цивільному праву байдуже до цих змін і громада може міняти «підпорядкування» у всьому діапазоні світових релігій і культів, залишаючись згідно положень нашого релігійного закону одною і тією ж юридичною особою(!). Звучить це безглуздо як і безглузді наші намагання цивільним правом «захищати» чи «регулювати» такі переходи юридичної особи. Зміст це би мало тільки в тому випадку, як би ми  доказували всім і переконували всіх в тому, що юридична особа може вірити в Бога.

Ну і повна дурня вже по майну. Для розуміння примітивно можна виділити три рівня розвитку права власності. Перший, дикунський або нульовий. Якщо дикуну сказати що ця річ є власністю Джона чи Івана, він порахує тебе за божевільного. Річ може бути тверда, м’яка, кольорова, кругла, квадратна але як вона може мати признаки Джона, як це знайти, де в ній той Джон. Другий рівень, варварський, це коли власністю є те, до чого можеш дотягнутись і що можеш захистити. Третій рівень це вже цивілізовані, складні і абстрактні правові терміни, за якими навіть річ Джона, яку він передав тимчасово комусь чи загубив – все одно залишається його. І от на другому рівні вже видно шляхи до цивілізованої власності, її початки. Початок йде від того, що власністю стає те, що ти сам визнаєш своїм. Наприклад – йдеш по вулиці в штанях і ці штані є твої не тому, що вони нумеровані і по номеру держава указом визначила їх твоїми а тому що ти їх сам визнав своїми. Після цього самостійного визнання держава починає ці штані захищати як твої. Так і тут. В 1991 році, коли держава почала ліпити відносини з церквами, вона в діалозі з ними повинна була бачити, що вони визнають своєю власністю і як нею розпоряджаються. А вони, всі християнські церкви України, визнають власниками церковного майна не громади а всю церкву. Незважаючи на те, держава, в порушення конституційного відділення, влізла в церкви і сама «призначила» власниками парафії, зробила з церкви збіговисько незалежних юридичних осіб з гібридними статутами, зі статутами в яких поєднала бульдога з носорогом – світське і канонічне право. І от вже і ПЦУ, підтанцьовуючи Порошенку, приводить свій статут у відповідність до дикунського закону, записує церкву як зібрання незалежних юросіб, утворених по ЦК України. А на початках, в першому варіанті Статуту, писалось про церкву як особу, яка сама будує відносини з державою. І тут буде цікаво поспостерігати, як ПЦУ буде далі творити свої документи, особливо парафіяльні. Як визначить власність.

Тобто, ми не то що залишаємось на дикунському рівні, ми навіть заблокували його можливий розвиток. Можна подивитись на конфлікт у Львові, де громада УГКЦ намагається залишити за собою костел. Скільки там в обговоренні позбігалось буйних, дикунів, клянуть поляків, Мокшицького, розкопують старі могили! Врешті УГКЦ, яка претендує на цивілізованість, ліквідовує буйну парафію. Наслідок – новий припадок в мереживному обговоренні. Ще приклад. Можна почитати фантастичний матеріал на «Релігія в Україні», як в позаминулому столітті у Львові цивілізовано вирішували долю покинутого румунського храму. Фантастичний матеріал в порівнянні з нашим дикунством. Ми не то що стоїмо на місці, ми навіть вдаємо якось рухатись реверсом в минулі часи і при цьому приймаємо законодавство, яке захищає мародерство. Закон №4128 – це Закон Мародерів. У всі часи мародерство було ознакою військових конфліктів, при яких військові загони або банди найманців грабували беззахисне населення на територіях, статус яких тимчасово був не встановлений. Так і у нас. Використовуючи реальну війну, політики і законодавці «організували» законоподібний грабунок одних громад громадян другими громадами громадян, розділених релігійними переконаннями. І це особливо вражає, оскільки мародерами стають християни і їх спільноти. Адже ж саме в християнському середовищі в давні часи виникло розділення церковного і світського права, при якому християнське середовище залишилось ізольованим місцем де панували моральні основи керування церковним майном. Збереження цього середовища здійснено радикальним відділенням від світського права і оскільки  суть керування церковним майном не у застосуванні правових конструкцій, а в здійсненні місії церкви, то і успіх цієї місії став критерієм правильності прийняття рішень і здійснення тих чи інших дій з церковним майном. У нас же безглузді спільноти заполітизованих громадян, які вважають християнство просто громадським рухом з формальним моральним законодавством, притягнули в християнське середовище світське право, причому у гіршому його варіанті. Адже навіть світські юридичні особи, при виникненні конфліктів і суперечок між засновниками громади про використання майна, дають право тим громадянам, які кінцево не погодились з рішеннями громади, вийти з громади разом з тим майном, яке вони вклали. Тобто, якщо в християнській громаді не існує християнських відносин з іншими членами громади, які могли б керувати ними при залагодженні майнових питань, якщо громада «голосуванням» позбавляє участі у вирішенні майнових питань меншу кількість громади то, за відсутності християнських відносин, необхідно би мінімально зберегти хоч якусь справедливість до своїх земляків і сусідів і виключити мародерство. Якщо християнська справедливість і моральні відносини тут відсутні то тоді необхідно зберегти цивілізовану, світську справедливість.  Тобто тоді, в продовження світського правила про фіксоване членство в громаді, це членство необхідно доповнити таким же світським обліком внесків і пожертв кожного фіксованого члена громади. І при виключенні любого члена громади, громада повертає йому ті внески або компенсує їх.

 

Який порядок проведення перевірок релігійних організаці...

dutchak1

dutchak1 написал:

Добре було б якби юрист пояснив собі, і нам всім в тому числі, як він з'єднав релігійну організацію з господарською діяльністю у її законодавчому визначенні?  Наведем визначення -

Господа́рська дія́льність — будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов'язана з виробництвом та обміном та переробкою матеріальних і нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Під господарською діяльністю в Господарському кодексі України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. (ст. 3 ГК України)

Страдания за Москву, это не страдания за Христа ‒...

Onufriy

Onufriy написал:

"головний мЬсЬонер РПЦ" з азартом доводить, що 1+1=2 love
Очевидна актуальність кураєвського просвітництва для святоросичів РПЦ є найкращим доведенням смерті "російського православ'я"

Те що сьогодні животіє на москві - не православ'я, а зла і погибельна єресь 
в духе своей готтентотской этики

Не «нас ради, человек», а «ее ради, епархиальной собственности, сшедшаго с небес»


Вікарій Київської митрополії УПЦ (МП) — власник двох ав...

В. Ясеневий

В. Ясеневий написал:

ну и правильно.Чего терятся. Жизнь дается только один раз.Поэтому нужно брать от неевсе что можна...Многая Вам лета, дорогой владыка. Притом, наиканоничнейший...

Старый дуб рухнул. И тут, началось…

В. Ясеневий

В. Ясеневий написал:

Воистину христианство уже давно умерло!   Вместо тяжелой борьбы с пристрастиями и грехами в себе для перерождения и преображения человека( ества) , мы (не все ли?),  говорим  и призываем только(!)  к внешнему исполнению обрядов..Где же эти совершенные ПОСЛЕДОВАТЕЛИ ХРИСТА??? О, как хотелось бы хотя бы посмотреть на них...А они должны были бы сами  спастись и СПАСТИ ВЕСЬ МИР!!! Кто же и куда нас и весь мир ведет???

Депутат Денис Бородюк: «Ни один олигарх столько не укра...

Onufriy

Onufriy написал:

люди, которые не боятся Бога, не доверяют и другим людям

Ни один олигарх столько не украдет, сколько крадут все украинцы понемножку

мы живём просто-напросто не по средствам

Толковий єретик адвентист. Добряче сказав +5!

10 відповідей про автокефалію Православної Церкви Украї...

Onufriy

Onufriy написал:

Слабкість статті у тому, що вона викриває воканонічнених брехунів, але не викриває єресі

Базікати отаку похабщину може лише проклятий святоросійський єретик: 
не варто приєднуватись до ПЦУ, бо це буде зрада нашій православній вірі

таїнства в ПЦУ є недійсними

ПЦУ — це легалізований розкол

10 відповідей про автокефалію Православної Церкви Украї...

Onufriy

Onufriy написал:

Цитата: dima222
авторами говориться про умовність або неправдивість факту вбивства

Ви не праві - розпусники говорять лише про те, що загиблі не були безвинно убитими...  what (...):
помолилися за упокій душ «невинно убієнних на Майдані»

10 відповідей про автокефалію Православної Церкви Украї...

dima222

dima222 написал:

Та про що там говорити. Ось сайт Володимир-Волинської єпархії дає новину про участь представників єпархії у вшануванні убієнних на Майдані. Останні слова у лапках - тобто авторами говориться про умовність або неправдивість факту вбивства. Для мене цього достатньо щоб переконатися, що МП - це ворожа Україні структура. 
http://xn--80a3aeu4czas.xn--j1amh/m-volodymyr-volynskyi-predstavnyky-ieparkhii-d
oluchylysia-do-vshanunnia-ubiiennykh-na-maidani/