Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

Аналітика
Серьезная пиррова победа

7 06 2010   Станислав Минин Публікації, Аналітика

Серьезная пиррова победа

Ничего существенного, важного, стратегически значимого Вселенский Патриарх Москве не уступил. Мы можем думать иначе, полагая, что главная мечта Патриарха Варфоломея – даровать независимость последователям Филарета (Денисенко) или Мефодия (Кудрякова), или же считая главу Константинопольского Патриархата агентом ЦРУ... Для хитрого грека Варфоломея подыграть Москве ничего не стоило.

Греко-католицизм як субкультура: перспективи «Теології Визволення» чи апокаліпсис «Rадикальної Gотики»?

2 06 2010   Олег Гірник, священик УГКЦ Публікації, Аналітика

Греко-католицизм як субкультура: перспективи «Теології Визволення» чи апокаліпсис «Rадикальної Gотики»?

Неможливість зреалізувати себе hic et nunc (тут і тепер) формує своєрідну стилістику протесту, заперечення: якщо греко-католики не вкладаються в рамки жодної з традиційних церковно-ієрархічних матриць, і їм постійно вказують на місце у передпокої, то необхідно створити власне середовище, де вони зможуть себе комфортно почувати та повноцінно зреалізуватися.

Про дипломатію Фанара, патріарші заяви та комплекси українських ієрархів

1 06 2010   Андрій Юраш, релігієзнавець Публікації, Аналітика

Про дипломатію Фанара, патріарші заяви та комплекси українських ієрархів

Заява з українського питання не виглядає якоюсь аж надто радикальною, здатною зламати чи понівечити структуру світового православ’я. Її тон та приховані смисли цілком випливають з обставин цього візиту. Адже тут виявлена ще одна прикметна риса фанарської дипломатії: перемагає та лінія поведінки, яка наразі є найбільш окупною. Сьогодні перемогли гроші та важелі впливу РПЦ – але ж ніхто не гарантує, що так буде завжди.

Православие в категориях геополитики. Завершение

31 05 2010   Илья Шелехов Публікації, Аналітика

Православие в категориях геополитики. Завершение

Появилась новая проблема: отношения с православным миром за пределами Руси и статус Константинопольского Патриарха применительно к Московскому. Дилемма такова: признать Русь "ковчегом спасения", новой "Святой землей", "катехоном" и подчиниться духовному авторитету Москвы, либо отрицать возможность существования "православного царства" как такового и отнестись к  претензиям Москвы как к нелегитимной узурпации византийской эсхатологической функции.

«Американська релігія» та її кредо

29 05 2010   Віктор Єленський Публікації, Аналітика

«Американська релігія» та її кредо

«Американська релігія» - це колосальне релігійне різноманіття; дивовижна вітальність релігії, особливо  вражаюча у порівнянні із занепадом традиційних релігійних практик у західноєвропейських суспільствах та активне, навіть агресивне вторгнення релігії у політичне життя. Релігія в США – це і занурена у Кабалу Мадонна, і палкий саєнтолог Джон Траволта, і чорні мусульмани, і біляві мормони, і хасиди...

"Вопрос о каноническом статусе УПЦ снят с диалога между Москвой и Константинополем"

28 05 2010   Протод. Андрей Кураев Публікації, Аналітика

"Вопрос о каноническом статусе УПЦ снят с диалога между Москвой и Константинополем"

"Тот факт, что Варфоломей сегодня в Москве, означает, что наша дипломатия уже одержала серьезную победу. Это знак того, что вопрос о каноническом статусе Украинской церкви снят с повестки диалога между Москвой и Константинополем", - заявил отец Андрей.  Теперь, по его словам, обе Церкви могут обсуждать другие вопросы...

Хрестом і мечем. Контрнаступ по-одеськи

25 05 2010   Роксолана Процьків Публікації, Аналітика

Хрестом і мечем. Контрнаступ по-одеськи


Невже звичайні людські ревнощі? Адже немає сумніву, що колишній нардеп і чинний депутат облради краще знається на тонкощах вітчизняного парламентаризму від львівського ієрарха і доктора богослов’я? А можливо, банальний кар’єризм? Адже колись таки постане питання про наступника на Київському престолі УПЦ...

Бывает ли святыня бывшей?

20 05 2010   Архиепископ Бориспольский Антоний, ректор КДАиС Публікації, Аналітика

Бывает ли святыня бывшей?

Для светских культурологов храм молитвы не ценнее какого-нибудь «Дома с химерами»: и то и другое – лишь свидетельства величия человеческого гения. Духовный дальтонизм, неспособность различать признаки горнего и дольнего мира обрекают на бесплодие и ту культуру, которая творится в их собственных «лабораториях». Даже если о ней каждый день писать в СМИ, это не добавит ей престижа...

Религиозен ли религиозный экстремизм?

18 05 2010   Денис Брилев Публікації, Аналітика

Религиозен ли религиозный экстремизм?

Чем выше способность человека реализовать требования религии в себе самом, тем ближе он к тому, что в религии называется святостью. И соответственно, чем менее он может изменить себя согласно религиозным идеалам, тем дальше он от религии. ... Как правило, мы не себя подгоняем под религиозный идеал, а религию - под себя, оставаясь невежественными, нетерпимыми и не знающими своей религии.

Три вектора для Украинской Церкви

17 05 2010   Станислав Минин Публікації, Аналітика

Три вектора для Украинской Церкви

Риск заключается в том, что у самой Церкви едва ли есть четкий ответ на вопрос «Что значит быть украинцем в XXI веке?» Ее связь с Москвой – не бумажная, но многовековая, культурная, парадигматическая, в какой-то степени ментальная. УПЦ МП нужно обновить собственную элиту, чтобы стать «Церковью всех украинцев»

Трансформация христианства. Версия Гурджиева

14 05 2010   Егор Холмогоров Публікації, Аналітика

Трансформация христианства. Версия Гурджиева

Христианство, две тысячи лет назад провозгласившее две как будто бы взаимоисключающие идеи — «Царствие Божие приблизилось» и «Царствие Божие внутри нас», — а затем пришедшее к проповеди практически безнадежной «веры» и неисполнимой морали без конкретных перспектив для индивидуального «я», в учении Гурджиева неожиданно обрело почву под ногами в виде многогранной «системы»

"Для украинского государства все церкви равны"

14 05 2010   Виктор Янукович, Президент Украины Публікації, Аналітика

"Для украинского государства все церкви равны"

Президент отметил равенство отношения государства ко всем конфессиям: "Для украинского государства все церкви и религиозные организации равны... придерживаться этого принципа мы требуем от руководства государства на всех уровнях. Государство никогда не будет вмешиваться в дела церкви"

Церкви в Украине: единство ради спасения

11 05 2010   Михаил Черенков Публікації, Аналітика

Церкви в Украине: единство ради спасения

Первым  шагом к такому единству может  стать добрососедство, навыки которого крайне важны в многонациональной и многорелигиозной стране, когда объединяет территория и история, есть общие нужды и призвание заботиться о благе своего народа. Вторым - поиск евангельского основания для христианского единства, где конфессиональные особенности вторичны.

В митрополии есть группа людей с «оранжевой» идеологией

11 05 2010   Протод. Андрей Кураев, интервью Публікації, Аналітика

В митрополии есть группа людей с «оранжевой» идеологией

Если есть «проукраинские священники», значит, есть «антиукраинские»? Я сам вполне проукраинский дьякон. Я желаю блага Украине... Что-то не заладилось в церковном возрождении Украины уже давно. Почему Украина, бывшая интеллектуальным лидером Русского мира (вспомните времена Киево-Могилянской академии), в последние 20 лет стала аутсайдером?

Канонічний  статус Київської  митрополії. Уроки  минулого

6 05 2010   Дмитро Кузьменко Публікації, Аналітика

Канонічний статус Київської митрополії. Уроки минулого

Усі побоювання київського духовенства справдилися. Втрата самостійності призвела до занепаду богословської думки і книгодрукування, втрати національних традицій у богослужінні, засилля московської схоластики і марновірства. Було втрачено  Києво-Могилянську Академію, перетворену на рядову російську духовну школу, із протестантською схоластикою і тотальними «послушаніями».

Русский мир и Святая Русь: новелла патриарха или протяженность традиции?

5 05 2010   Владимир Волковский Публікації, Аналітика

Русский мир и Святая Русь: новелла патриарха или протяженность традиции?

«Святая Русь» является маргиналией на собственном «историческом пространстве», она противостоит современной российской действительности, возможно, даже больше, чем украинскому нарративу, который вполне может быть интегрирован в ее тело. Поэтому патриарх Кирилл отмечал «конструируемость» РМ, его заданность в форме идеала.

Обязательная катехизация. Что за этим стоит?

4 05 2010   Влад Головин Публікації, Аналітика

Обязательная катехизация. Что за этим стоит?

Религиозиозная безграмотность – это самозакапывание в ожидании Антихриста, сжигание паспортов, проклятия в адрес всех инакомыслящих. Все это, как ни прискорбно, виднее и ярче, чем добро. Чем сильнее будет катехизация, тем меньше будет глупости – пожалуй, это единственный критерий трудоемкого процесса обучения основам веры. 

Власть, конфессии и деньги

27 04 2010   Николай Митрохин Публікації, Аналітика

Власть, конфессии и деньги

Есть достаточно высокопоставленные сторонники автокефалии и в митрополичьей резиденции в Киеве... Ежегодные обороты крупнейших украинских конфессий уже сейчас достигают сумм в миллионы долларов, однако, ни одна конфессия (во всяком случае, православные церкви) за годы независимости ни разу не оглашала свой бюджет.

Украина, Россия и византийская матрица

26 04 2010   Игорь Лосев Публікації, Аналітика

Украина, Россия и византийская матрица

Константинопольский патриарх только с помощью императорской власти завоевал господствующее положение в православном мире. Православные каноны в Византии формулировались церковными соборами, но те подчинялись светской власти. Реальную общественную атмосферу этого деспотического государства сплошь и рядом формировал не кодекс Юстиниана, а обожаемый император.

Релігійна реформація ХХІ ст. Ісламський вимір

24 04 2010   Сергій Грабовський Публікації, Аналітика

Релігійна реформація ХХІ ст. Ісламський вимір

Йдеться про світ недоформованих націй, немодернізованих або недомодернізованих культур, незавершеного подолання колоніальної спадщини і, головне, - нереформованої релігії. Яка, в силу всіх згаданих вище чинників, є значно вагомішим чинником життя цього світу, ніж Європи чи Америки.

Ленин, православие и советская мифология

22 04 2010   Сергей Фурсов Публікації, Аналітика

Ленин, православие и советская мифология

Мавзолей стал центром коммунистической псевдорелигии, ее Меккой и Иерусалимом. Мавзолей, по мысли его создателей, должен был отражать "величие, простоту и мощь ленинских идей". Советские агиографы писали, что усыпальница вождя - "символ его вечной жизни и его бессмертного учения"

Без фильтров и глушителей. Церкви в медиа-пространстве

20 04 2010   Михаил Черенков Публікації, Аналітика

Без фильтров и глушителей. Церкви в медиа-пространстве

Пропускной потенциал церквей, способность адекватно воспринимать, оценивать и применять данные, незначительны. Активность христианских медиа не соразмерна профессионализму. Как правило, рынок христианских СМИ закрыт от конкуренции с внешним миром, поэтому регулируется отнюдь не профессиональными принципами.

Папа Бенедикт XVI: между богословием и политикой

19 04 2010   Владимир Бурега Публікації, Аналітика

Папа Бенедикт XVI: между богословием и политикой

Бенедикт XVI говорит на языке, который непонятен и, главное, неинтересен современному миру. И в этом кроются одновременно и сила, и слабость понтифика. Сила как богослова, стремящегося сохранить верность традиции. Но при этом слабость его как политика, не находящего конструктивного языка для диалога с современным миром.

УПЦ и полюса патриаршего притяжения

17 04 2010   Юрий Шешко Публікації, Аналітика

УПЦ и полюса патриаршего притяжения

Ситуация в Украине сравнима с тлеющим вулканом, момент извержения которого предвидеть не может никто. В пользу того, что Украину «прорвет» в ближайшее время, свидетельствует жесткая политика патриарха Кирилла по отношению к полуавтономным церковным образованиям в лоне Московского Патриархата (УПЦ, Белорусский Экзархат, Молдавская митрополия).

"Филарет пошел путем гордыни и жажды власти"

14 04 2010   Митрополит Харьковский Никодим (Руснак) Публікації, Аналітика

"Филарет пошел путем гордыни и жажды власти"

Тогдашний советник Президента Украины по религиозным вопросам Василий Григорьевич Середа, по поручению Леонида Макаровича Кравчука, через каждые два часа звонил мне из Киева по телефону с предупреждением, что Леонид Макарович твердо уверен, что Собор оставит Предстоятелем Украинской Православной Церкви митрополита Филарета.

НОВИНИ

Всі матеріали

останні коментарі

Пятилетка сдерживания. Итоги пяти лет правления митропо...

Onufriy

Onufriy написал:

Цитата: dutchak1
церква з державою немає ніяких спільних інтересів і їх діяльність не перетинається і не доторкується в жодній точці

А слухаючи Гундяєва, так і не скажеш... fellow

Дякую Вам за визнання того, що МП веде антидержавну діяльність wink (звісно трішечки, ну саму крихітку):
Цитата: dutchak1
Позиція організації (МП) стала ворожою окремим проявам держави

Пятилетка сдерживания. Итоги пяти лет правления митропо...

dutchak1

dutchak1 написал:

Однією з основних перешкод в державно-церковних відносинах в Україні є існування т.з науки «релігієзнавство». Назагал це мирне заняття, яке зайняло скромне але менш-більш дохідне місце в явищі української тіньової науки, невелике і замкнене болітце, в якому перетирають свої, далекі від життя, проблемки, плодять докторів і кандидатів філософії. І все би нічого, але в умовах нашої країни ця «наука» зайняла місце між державою і церквами і фактично, самостійно уповноваживши себе на представлення церков, в якості посередника веде діалог з державою. З представників цієї «науки» формуються комітети, департаменти, відділи міністерства яким надалі і доручають те, що в нас названо «державною політикою в області релігії». Зрозуміло, що для більшості держчиновників і законодавців релігія то тьомний лєс і, при виникненні якихось проблем з релігійними організаціями, вони біжать до релігієзнавця, який їм все розкладе «по поличкам». Ну не бігти же їм до тих малохольних, які Богу моляться. Тобто ситуація анекдотична – проголошуючи з усіх трибун про необхідність діалогу з церквами, держава той діалог і відносини імітує, замінює на відносини з бутафорською церквою, утвореною на держзамовлення докторами філософії і політології від релігієзнавства. Причому та побудова почалась ще в 1990 році, коли новоспеченими демократами і викладачами кафедр наукового атеїзму був зліплений союзний релігійний закон де по зразку цивільної громадської організації почали ліпити релігійні. Це була своєрідна резервація для віруючих і в Україні той процес підхопили вже місцеві діячі наукового атеїзму разом з діячами НРУ.

Всі релігієзнавці і викладачі кафедр вміють розказати про різні моделі співіснування держави та релігії, що мають місце у світовій практиці, які, частіше за все, законодавчо оформлені. Але я добавлю, що це є тінь іншої, вищої істин, яка встановлює що спочатку моделі і відносини а потім законодавче оформлення. Загально ця максима в теорії права виглядає так – закони тільки регулюють суспільні відносини і ніколи їх не створюють. Відносини передують законам. І от в нашій ситуації після розпаду СРСР, в ситуації з нульовим рівнем права і відсутністю реальних релігійних організацій як суб’єктів права, перетягнувши до себе конституційний принцип відділення, ми почали ним регулювати відсутні суспільні відносини(!). За цих обставин ті спроби в 90-х роках зробити релігійний закон були приречені. Що і сталось. Перетягнувши слідом за Конституцією цивільне право, ми ним почали регулювати духовні, неправові відносини. І цьому могли б завадити ну хоч якісь, ну хоч елементарні відносини з тими убогими релігійними організаціями. Це не потребує якихось надзвичайних зусиль чи здібностей. Це може навіть релігієзнавець Єленський. Якщо захоче. Наприклад – Єленський любив раніше на різних телевізорах розказувати про важливість автономії релігійної організації і про необхідність її захисту і захисту переходів. Ну і потім він зліпив той закон, Закон Мародерів №4128. І от якби Єленський уважніше придивився до релігійних організацій і до того принципу автономії, він би міг зрозуміти що принцип відділення і принцип автономії це є одне і теж. Або взаємодоповнююче. Принцип автономії в першу чергу означає що організація сама(!) її проголошує, сама визначає її межі а держава тільки бере це потім до уваги. А тому, якщо всі християнські конфесії згідно своїх канонів визначають автономною організацією всю церкву а не парафію, якщо всі конфесії самостійно визначають правила утворення парафій і долю майна - то це і мало би бути одним з основних правил відносин держави і церков. А Конституція це тільки потім констатує як відділення.

Сьогодні цей процес «побудови відносин» продовжують т.з ефективні менеджери, які відчувши своєрідний запит, успішно експлуатують його ресурс. Текст релігійного закону і та діяльність найбільш вповні стали в утворенні організації ПЦУ. В унісон з православною симфонією, з менеджерами від віруючих, в Україні творять близнюка «русского мира». Ось один з них стверджує що УПЦ МП стала ворогом  суспільства. Лукавить, свідомо або по нерозумінню. Позиція організації стала ворожою окремим проявам держави а держава це не є суспільство. Держава це механізм збирання податків, підтримання порядку в суспільстві. Такий же як пральна машина в побуті і стверджувати що пральній машині необхідна церква просто смішно. В суспільстві необхідні якісь відносини держава з церквами, але наша придуркувата машина в своєму існуванні намагається використати церкву в своїх інтересах, інтересах далеких від суспільних. Тому завжди слушне попередження – церква з державою немає ніяких спільних інтересів і їх діяльність не перетинається і не доторкується в жодній точці. І в наших умовах відносини церкви з державою повинні починатись з тези – держава ворог церкви. Можна цитувати одного священника УГКЦ – держава не повинна робити нічого поганого для церкви і нічого доброго. Те, що «УПЦ (МП) всячески демонизируют Минкульт», ну що ж - під час війни завжди виникає потреба в специфічних «законах», текстах. Потреба в людях типу Медінський, Юраш, Єленський і існуючі з обох сторін фронту контори «міністерство культури» перетворилися в розсадники мракобісся.

 

Священик Сєверодонецької єпархії УПЦ (МП) звершив чин в...

Onufriy

Onufriy написал:

Та це прямо чудо!...
Схоже, що "капітан сьогодні був тверезий"

Харків'яни вимагають у парафії УПЦ (МП) відновити колі...

Onufriy

Onufriy написал:

порушення Закону України «Про охорону культурної спадщини» в Харкові давно набули системного характеру

Прокляті воцерковлені дикуни! what
Але ще більше гріха - на місцевих адміністративних беззаконниках і фарисеях

Знайдіть на цьому бланку згадку про УПЦ

dima222

dima222 написал:

Митрополита Лазаря давно треба було оголосити персоною нон грата в Україні - а тим часом його рідним брат Дмитро у Дунаєві біля Почаєва в селі, яке приєдналося до ПЦУ, намагається будувати нову церкву. І точно за гроші Лазаря, бо всі племінники Лазаря - сини та родичі Дмитра, служать священиками у Криму. 

Чем Зеленский страшен для православия

Onufriy

Onufriy написал:

Добрячий текст +5!
 
51-е правило Шестого Вселенского собора запрещает всем христианам посещать комедийные представления... программы с участием Зеленского подпадают под анафему, так как усеяны непристойностями

З огляду на це, православна Церква не повинна б агітувати за Зеро... feel

Але... wink в УПЦ МП тепер усе інакше...

Дійсно, ну як же можна не підтримати чоловічка? Тим більше, коли він - за "електронний концтабір"? winked

Грецький Центр теологічних досліджень пропонує вихід з ...

Onufriy

Onufriy написал:

 
ПЦУ та УПЦ (МП) сформують єдиний православний Синод...

Які дикі пропозиції! belay   
Які страшно відстали ці греки! angry
Вони нічогісінько не знають про "вЬру православную": ні про "російський світ", ні про "вєлічіє", ні про "богоданість" Пу!..
І вже тим більше - про "єресь українства", "єресь гуманізма" і богомерзотність геометрії!!

Ну як же зможуть правовірні овечки святоросійства возсісти поряд з козлищами жидорептилоїдства?!! recourse

Польская Православная Церковь поддерживает украинскую а...

Філософ

Філософ написал:

Польська ПЦ це збір неуків радянського зразка. Вже давно доведено апостольське спадкоємство колишніх УАПЦ і УПЦ КП. Тому всі розмови про "перерукополеження" є безпідставними. Тимбільше з ієрархами ПЦУ спіслужив Вселенський патріарх!

Циркулярний лист Тюченської єпархії. Про духовні критер...

Onufriy

Onufriy написал:

1. Вибір 2019 дійсно пісний... recourse 
2. Пророцтво Лепехи збулося:
"аполітичні" москвовіри агітують за ЗЕро-кандидата
Всеволод Чаплін: "надо достигать договоренностей с лидером гонки (Зеленским), требуя письменных гарантий прекращения гонений на каноническую Церковь, возвращения политэмигрантов и критиков «европейского выбора» в политику... назначения министром культуры (он курирует религию) Юрия Бойко, Виктора Медведчука, Вадима Новинского или Василия Анисимова..."
"Порошенко – абсолютное зло"
love
https://credo.press/223778/

Всеукраїнська Рада Церков закликає робити вибір президе...

Onufriy

Onufriy написал:

мусимо усвідомити: якою повинна бути наша держава?

Яке питання, така і відповідь. feel Для терезої відповіді доречніше усвідомити, чого ми хочемо від майбутнього президента?
1. Особистого багатства?
2. Подолання людської продажності "в окремо взятій країні"?
3. Припинення глобального міжнародного конфлікту?
Твереза відповідь можлива лише у тому випадку, якщо ми чекаємо чогось іншого. Бо ніякий президент не зробить вас багатим, не "подолає корупції" і не "припинить війни"

Це якщо він не "чарівник з голубого вертольота" recourse


Як відбувається перехід з УПЦ МП в ПЦУ

dutchak1

dutchak1 написал:

Пасхавер десь писав, що «Когда-то один из руководителей Европейского союза неофициально сказал: «Если бы русские не были белыми, у нас бы к ним претензий не было. А так ведь белые, вроде бы свои, но не как мы». То же самое можно сказать и про нас». І там, далі, Пасхавер писав що у нас цінності інші. Добавимо – не тільки інші але і з тими цінностями, які ми переносимо від цивілізації і від Європи до нас, проходять дивні метаморфози.

Ми дикунський, варварський народ і це особливо видно в нашому дикунському, варварському релігійному законодавстві.  Причому це якесь небачене і неописане варварство. Ми користуємось речами і благами цивілізації і одночасно реконструюємо суспільні відносини, схожі на описи з шкільних історичних підручників про давні часи. Наші відносини це якась амальгама з давнього, застиглого в часі ординства, на яке додатково наклалась катастрофа 1917 року.  Для прикладу -  всі ці ламентації про захист автономії громади, про захист права свободи вибору підпорядкування, про свободу переходу громади – це все для придурків і убогих. Так, автономія релігійної громади є одним з основних положень міжнародного права, міжнародних угод, які підписала Україна. Але в них це означає що громада самостійно визначає себе автономною, самостійно проводить свої межі в яких живе і порядкую по своїх власних установах і правилах. Визнання державою цієї автономії є похідне від волі самої громади. У нас же, незважаючи на те, що всі християнські церкви в Україні визнають автономною всю церкву, держава приймає закон яким фактично нищить церкву, робить самостійними і незалежними парафії. Далі держава проголошує ту свободу «підпорядкування» і береться її захищати. Тут можна  звернути увагу, що послідні зміни в ст.8 релігійного закону, якими намагаються регулювати і захищати те «підпорядкування», в рівній мірі відносяться до зареєстрованих громад і до громад, які навіть не повідомляють державні органи про своє утворення. Який зміст має тоді та детальна регламентація прописана в ст.8 для тих громад? Що законодавець збирається «захищати» в цьому випадку? Здоровий глузд тут підказує, що парафія при діючому законі може міняти підпорядкування хоч кожної години і 24 рази на добу. Це право декларативне і його неможливо ні порушити ні захистити. Проблеми виникають тільки у парафій-юросіб і це є проблеми не «захисту» якоїсь свободи громади а проблеми майна. І тут вже видна друга придуркуватість і щоб її побачити, треба читати Цивільний кодекс, читати на рівні першого курсу юрфаку. Все, що відбувається з юрособою, абсолютно все описано цивільним правом і хто може пояснити, використовуючи цивільне право – що таке зміна підпорядкування юрособою? Що таке канонічне підпорядкування з точки зору ЦК? Що відбувається з юрособою при такій зміні підпорядкування чи з тою особою, якій стають підпорядковані? Абсолютно нічого і це є повна дурня, яку придуркуватий український законодавець і на пару з ним такий же придуркуватий український релігієзнавець взялись захищати світським правом. Термін «зміна підпорядкування» в цивільному праві має інший зміст чим той, який вкладають у нього віруючі і в реальності це означає зміну віри частиною віруючих чи ще якісь канонічні нюанси в цій вірі.  Але саме цивільне право не в змозі описати і навіть не існує таких правових термінів які б описали це «підпорядкування» чи цю зміну віри чи якісь зміни у вірі. Цивільному праву байдуже до цих змін і громада може міняти «підпорядкування» у всьому діапазоні світових релігій і культів, залишаючись згідно положень нашого релігійного закону одною і тією ж юридичною особою(!). Звучить це безглуздо як і безглузді наші намагання цивільним правом «захищати» чи «регулювати» такі переходи юридичної особи. Зміст це би мало тільки в тому випадку, як би ми  доказували всім і переконували всіх в тому, що юридична особа може вірити в Бога.

Ну і повна дурня вже по майну. Для розуміння примітивно можна виділити три рівня розвитку права власності. Перший, дикунський або нульовий. Якщо дикуну сказати що ця річ є власністю Джона чи Івана, він порахує тебе за божевільного. Річ може бути тверда, м’яка, кольорова, кругла, квадратна але як вона може мати признаки Джона, як це знайти, де в ній той Джон. Другий рівень, варварський, це коли власністю є те, до чого можеш дотягнутись і що можеш захистити. Третій рівень це вже цивілізовані, складні і абстрактні правові терміни, за якими навіть річ Джона, яку він передав тимчасово комусь чи загубив – все одно залишається його. І от на другому рівні вже видно шляхи до цивілізованої власності, її початки. Початок йде від того, що власністю стає те, що ти сам визнаєш своїм. Наприклад – йдеш по вулиці в штанях і ці штані є твої не тому, що вони нумеровані і по номеру держава указом визначила їх твоїми а тому що ти їх сам визнав своїми. Після цього самостійного визнання держава починає ці штані захищати як твої. Так і тут. В 1991 році, коли держава почала ліпити відносини з церквами, вона в діалозі з ними повинна була бачити, що вони визнають своєю власністю і як нею розпоряджаються. А вони, всі християнські церкви України, визнають власниками церковного майна не громади а всю церкву. Незважаючи на те, держава, в порушення конституційного відділення, влізла в церкви і сама «призначила» власниками парафії, зробила з церкви збіговисько незалежних юридичних осіб з гібридними статутами, зі статутами в яких поєднала бульдога з носорогом – світське і канонічне право. І от вже і ПЦУ, підтанцьовуючи Порошенку, приводить свій статут у відповідність до дикунського закону, записує церкву як зібрання незалежних юросіб, утворених по ЦК України. А на початках, в першому варіанті Статуту, писалось про церкву як особу, яка сама будує відносини з державою. І тут буде цікаво поспостерігати, як ПЦУ буде далі творити свої документи, особливо парафіяльні. Як визначить власність.

Тобто, ми не то що залишаємось на дикунському рівні, ми навіть заблокували його можливий розвиток. Можна подивитись на конфлікт у Львові, де громада УГКЦ намагається залишити за собою костел. Скільки там в обговоренні позбігалось буйних, дикунів, клянуть поляків, Мокшицького, розкопують старі могили! Врешті УГКЦ, яка претендує на цивілізованість, ліквідовує буйну парафію. Наслідок – новий припадок в мереживному обговоренні. Ще приклад. Можна почитати фантастичний матеріал на «Релігія в Україні», як в позаминулому столітті у Львові цивілізовано вирішували долю покинутого румунського храму. Фантастичний матеріал в порівнянні з нашим дикунством. Ми не то що стоїмо на місці, ми навіть вдаємо якось рухатись реверсом в минулі часи і при цьому приймаємо законодавство, яке захищає мародерство. Закон №4128 – це Закон Мародерів. У всі часи мародерство було ознакою військових конфліктів, при яких військові загони або банди найманців грабували беззахисне населення на територіях, статус яких тимчасово був не встановлений. Так і у нас. Використовуючи реальну війну, політики і законодавці «організували» законоподібний грабунок одних громад громадян другими громадами громадян, розділених релігійними переконаннями. І це особливо вражає, оскільки мародерами стають християни і їх спільноти. Адже ж саме в християнському середовищі в давні часи виникло розділення церковного і світського права, при якому християнське середовище залишилось ізольованим місцем де панували моральні основи керування церковним майном. Збереження цього середовища здійснено радикальним відділенням від світського права і оскільки  суть керування церковним майном не у застосуванні правових конструкцій, а в здійсненні місії церкви, то і успіх цієї місії став критерієм правильності прийняття рішень і здійснення тих чи інших дій з церковним майном. У нас же безглузді спільноти заполітизованих громадян, які вважають християнство просто громадським рухом з формальним моральним законодавством, притягнули в християнське середовище світське право, причому у гіршому його варіанті. Адже навіть світські юридичні особи, при виникненні конфліктів і суперечок між засновниками громади про використання майна, дають право тим громадянам, які кінцево не погодились з рішеннями громади, вийти з громади разом з тим майном, яке вони вклали. Тобто, якщо в християнській громаді не існує християнських відносин з іншими членами громади, які могли б керувати ними при залагодженні майнових питань, якщо громада «голосуванням» позбавляє участі у вирішенні майнових питань меншу кількість громади то, за відсутності християнських відносин, необхідно би мінімально зберегти хоч якусь справедливість до своїх земляків і сусідів і виключити мародерство. Якщо християнська справедливість і моральні відносини тут відсутні то тоді необхідно зберегти цивілізовану, світську справедливість.  Тобто тоді, в продовження світського правила про фіксоване членство в громаді, це членство необхідно доповнити таким же світським обліком внесків і пожертв кожного фіксованого члена громади. І при виключенні любого члена громади, громада повертає йому ті внески або компенсує їх.

 

Який порядок проведення перевірок релігійних організаці...

dutchak1

dutchak1 написал:

Добре було б якби юрист пояснив собі, і нам всім в тому числі, як він з'єднав релігійну організацію з господарською діяльністю у її законодавчому визначенні?  Наведем визначення -

Господа́рська дія́льність — будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов'язана з виробництвом та обміном та переробкою матеріальних і нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Під господарською діяльністю в Господарському кодексі України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. (ст. 3 ГК України)

Страдания за Москву, это не страдания за Христа ‒...

Onufriy

Onufriy написал:

"головний місіонер РПЦ" з азартом доводить, що 1+1=2 love
Очевидна актуальність кураєвського просвітництва для святоросичів РПЦ є найкращим доведенням смерті "російського православ'я"

Те що сьогодні животіє на москві - не православ'я, а зла і погибельна єресь 
в духе своей готтентотской этики

Не «нас ради, человек», а «ее ради, епархиальной собственности, сшедшаго с небес»


Вікарій Київської митрополії УПЦ (МП) — власник двох ав...

В. Ясеневий

В. Ясеневий написал:

ну и правильно.Чего терятся. Жизнь дается только один раз.Поэтому нужно брать от неевсе что можна...Многая Вам лета, дорогой владыка. Притом, наиканоничнейший...

Старый дуб рухнул. И тут, началось…

В. Ясеневий

В. Ясеневий написал:

Воистину христианство уже давно умерло!   Вместо тяжелой борьбы с пристрастиями и грехами в себе для перерождения и преображения человека( ества) , мы (не все ли?),  говорим  и призываем только(!)  к внешнему исполнению обрядов..Где же эти совершенные ПОСЛЕДОВАТЕЛИ ХРИСТА??? О, как хотелось бы хотя бы посмотреть на них...А они должны были бы сами  спастись и СПАСТИ ВЕСЬ МИР!!! Кто же и куда нас и весь мир ведет???