Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

Аналітика
О смене парадигмы христианского обучения

3 03 2010   Елена Панич Публікації, Аналітика

О смене парадигмы христианского обучения

У верующих все больше нарастает потребность совмещать богословские знания с практичной специальностью, которая бы позволяла им реализовать себя в профессиональной сфере, не отрываясь от духовного контекста. Именно невозможность получить такое образование ставит их в ситуацию сложного выбора между светским и духовным вузом.

Українське православ

2 03 2010   Олександр Чемерис Публікації, Аналітика

Українське православ'я: за лаштунками смути

Ще до проголошення Акта про державну незалежність Екзарх Київський Філарет почав сумніватися у доцільності перебування під омофором московського Патріарха. Про це свідчить цікавий факт. У висвяті перших єпископів УАПЦ брала участь ще одна особа - втаємничений єпископ Київського екзархату, близький до Філарета. Звичайно, це не могло відбуватися без відома останнього.

Искушение первенством в церкви. Ч. ІІ.

27 02 2010   Владимир Мельник Публікації, Аналітика

Искушение первенством в церкви. Ч. ІІ.

Предложенная процедура примечательна по двум причинам. Во-первых, в ней подчёркивается роль Вселенского Патриарха как выразителя единства. Однако роль эта прописана лишь теоретически, поскольку, во-вторых, процедура, несмотря на свою красоту и логичность, совершенно нереалистична и едва ли применима в принципе. Церковная история тому подтверждение.

ВІДРОДЖЕННЯ НАПЕРЕДОДНІ ВІДРОДЖЕННЯ

25 02 2010   Віктор Єленський Публікації, Аналітика

ВІДРОДЖЕННЯ НАПЕРЕДОДНІ ВІДРОДЖЕННЯ

Саме в Галичині, яка  після хрущовської антирелігійної кампанії стає краєм найвищої у СРСР концентрації православних громад, зберігалися  елементи національної ідентичності, формувався спротив радянській церковно-національній політиці й поруч із консолідацією «невозз’єднаних» священиків, ченців й черниць, відбувалася «тиха українізація» Православ’я.

"Монополизации конфессионального пространства не будет"

24 02 2010   Андрей Ермолаев, президент Центра социальных исследований "София" Публікації, Аналітика

"Монополизации конфессионального пространства не будет"

Ожидать от этого визита последствий для политической и церковной жизни в Украине, подобных тем, какие были в результате «большого турне» Кирилла летом, не стоит. Эффект от присутствия Кирилла будет сознательно минимизирован. А подходы и инструменты, выгодные Януковичу с точки зрения политики в сфере конфессий, отличны от желаний и стремлений РПЦ.

Печатать нельзя запретить

22 02 2010   Влад Головин Публікації, Аналітика

Печатать нельзя запретить

"Для многих миллионов "православных" такие книги создают питательную почву, на которой произрастают самые уродливые вариации язычества, формируется совершенно неверное представление о вере и утилитарное отношение к христианству .... "

Ut unum sint. Единство христиан перед лицом Князя мира сего

20 02 2010   Сергей Аверинцев [In Memoriam] Публікації, Аналітика

Ut unum sint. Единство христиан перед лицом Князя мира сего

Существует не одно, а два препятствия для настоящего примирения христиан. Первое — это архаический конфессионализм, второе — отрицание на потребу дня догматических критериев как таковых, стремление к беспредметной вере, к вере без определения, к «вере вообще» или, как говорят англичане, к «вере без убеждений» (faith without belief).

Patriarchus ludens: Кирилл и Янукович

19 02 2010   Станислав Минин Публікації, Аналітика

Patriarchus ludens: Кирилл и Янукович

В РПЦ рассчитывают, что это будет «проект Кирилла». До сих пор Янукович был «человеком УПЦ МП» и не демонстрировал желания наладить контакты с «раскольниками». В то же время для «президента всех украинцев» маргинализация миллионов прихожан того же Киевского Патриархата была бы шагом крайне странным и политически неграмотным.

«Півтори України». Комплекс візантійської провінції

18 02 2010   Олег Покальчук, соціальний психолог Публікації, Аналітика

«Півтори України». Комплекс візантійської провінції

Сучасні наші ліберальні страхи про «дві України» кумедні тим, що з точки зору кожного наратора, «його» половина України менша, упослідженіша, але істинніша. У результаті «дві» виглядають як «півтори», ще й половинки постійно міняються місцями. Наче ми знову якась середньовічна провінція Візантії. Україна – цілісне, але не монолітне  явище. Понад два десятки різних менших «україн»,  успадкованих від СРСР – не біда, а стан справ.

Игра в церковь

16 02 2010   Виталий Портников Публікації, Аналітика

Игра в церковь

Возникает вопрос: верующим или воцерквленным? Ведь верующему человеку совершенно не обязательно выставлять свою веру напоказ, рассказывать о ней в интервью глянцевым журналам, писать о своих проблемах в блогах. Настоящая вера – как неугасимая свеча. Вера модная – как прожектор: светит в глаза и никого не согревает.

Навстречу будущему. Церкви в мире завтрашнего дня

11 02 2010   Михаил Черенков Публікації, Аналітика

Навстречу будущему. Церкви в мире завтрашнего дня

Духовный авторитет церкви и ее служителей как никогда низок и для новых поколений прихожан, и для придирчивого постсекулярного общества. НО руководители церквей по привычке ожидают от людей почтения и послушания. Они не замечают, что институты как модель организации общества уступают место неиерархическим, органическим, сетевым формам. А здесь главный - не администратор, управляющий, директор, а учитель, креативщик, модератор.

Дальнейшее укрепление украинского проекта антитетично доктрине «русского мира»

10 02 2010   Андрей Ермолаев, президент Центра социальных исследований "София" Публікації, Аналітика

Дальнейшее укрепление украинского проекта антитетично доктрине «русского мира»

Даже если Русская православная Церковь со всем сонмом клерикалов будет писать десятки доктрин, и заявлять о том, что они являются главными духоносцами российской нации, с такой же силой им будут отвечать буддисты, исламисты и прочие. Доктрина русского мира крайне интересна, НО мало эффективна в применении к современному обществу.

40 днів без Шевченка

9 02 2010   Ярослав Грицак Публікації, Аналітика

40 днів без Шевченка

Російський чинник в Україні відносно молодий. Тому може поступово заникнути у ході політичних змін. Що, однак, не вивітриться за одну ніч і лишиться набагато довше, то це візантійська спадщина, дарма чи в українсько-православній, чи у греко-католицькій традиції. Усвідомлення цього факту не повинно привести до опускання рук. Навпаки, воно ще гостріше диктує потребу ...

Церковь – Тело Христово или предвыборный таран?

6 02 2010   Владимир Мельник Публікації, Аналітика

Церковь – Тело Христово или предвыборный таран?

В недавнем своём воззвании, озаглавленном по-пастырски лаконично: «Выбирай: послушница раскольника Филарета или богатырь Христов?», проводится мысль о том, что Виктор Янукович - русский богатырь в противовес воплощению дьявола в женском обличье.

Румынский Патриархат: прошлое - в Оттоманской Порте, будущее - в Украине и Молдове

4 02 2010 Публікації, Аналітика

Румынский Патриархат: прошлое - в Оттоманской Порте, будущее - в Украине и Молдове

Наряду с константинопольской и московской каноническими юрисдикциями заметное место в конфессиональной жизни Украины будут занимать и приходы румынской юрисдикции. Украина фактически превратится в страну юрисдикционного плюрализма. Все три юрисдикции будут сосуществовать на одних и тех же территориях, причем взаимоотношения между ними будут складываться очень непросто.

Кирилл: Патриарх эпохи медиа

1 02 2010   Станислав Минин Публікації, Аналітика

Кирилл: Патриарх эпохи медиа

В газетах, в Интернете, на телеэкранах Кирилла было много. Очень мало было того, что в последние годы характеризовало РПЦ как весьма противоречивую и конфликтную структуру. Борьба «групп влияния» внутри Церкви. Бунт Диомида. Раскол на Украине. Актуальный спор с Константинополем за первенство...

Jerome David Salinger. In Memoriam. Герої Селінджера у пошуках каяття

29 01 2010   Дмитро Кузьменко Публікації, Аналітика

Jerome David Salinger. In Memoriam. Герої Селінджера у пошуках каяття

Для Селінджера характерні спроби синтезу різних філософських і релігійних вчень, він — типовий автор-богошукач, який не намагається щось проповідувати, а шукає істину, шлях розуміння суперечностей світу і власного життя, або й шлях звільнення від них, віднайдення якоїсь цілісності, повноти існування.

Патриарх Кирилл как постмодернист

28 01 2010   Волковский Владимир Публікації, Аналітика

Патриарх Кирилл как постмодернист

Идея Русского мира не отрицает существование противоположных идеологем Украины и России, не противостоит идеям самостоятельного определения частей этого мира. Сам проект имеет смысл – это предложение взаимного сотрудничества, организации культурно-гуманитарного пространства, в котором презентуются все культуры Русского мира.

Украина как фактор российского политического единства

26 01 2010   Игорь Лосев Публікації, Аналітика

Украина как фактор российского политического единства

Осмысление Украины в контексте российской цивилизации стало более четким начиная со второй половины XIХ столетия, когда из стихии имперско-православной ментальности начал выкристаллизовываться модерный российский национализм, формирование которого было несколько заторможено и искажено семью десятилетиями большевизма. Но особенно громко эта проблема заявила о себе российской общественности в начале ХХ столетия

"Большое счастье, что такой человек сейчас во главе Церкви"

25 01 2010   Секретарь Киевской Митрополии прот. Виталий Косовский Публікації, Аналітика

"Большое счастье, что такой человек сейчас во главе Церкви"

Второго такого человека нет – ни по уровню мышления, ни по степени предвидения. Я не говорю о нашем Блаженнейшем Митрополите Владимире. Он вне конкуренции. Я говорю о священноначалии в сравнении с другими митрополитами, которые были в Церкви и выдвинуты были кандидатами на выборах Предстоятеля РПЦ на прошлогоднем Поместном соборе. Конечно, патриарх Кирилл – это титан.

Полуостров тревоги нашей… накануне перемен?

22 01 2010   Брилев Денис Публікації, Аналітика

Полуостров тревоги нашей… накануне перемен?

Даже если абстрагироваться от фигуры харизматичного духовного лидера, можно проследить, как сфера религиозного используется во внутренней и внешней политике. За примерами не придется далеко ходить – сращивание Церкви и государства в России, позиционирование Ирана как защитника интересов мусульман региона, реинкарнация идеи Османского халифата в Турции..

Тоталітарні секти й українські вибори

21 01 2010   Віктор Єленський Публікації, Аналітика

Тоталітарні секти й українські вибори

Критерії є настільки довільними й розмитими, що в разі ухвалення закону наступного ж дня можна ставити питання про заборону монастирів і багатьох церковних практик. ... Прописуючи в закон такі положення, законотворці перетворюють його на такий собі гак, на якому підвішуються усі релігійні організації.

Лицедейство и / или священство: казус Ивана Охлобыстина

20 01 2010   Владимир Абаринов Публікації, Аналітика

Лицедейство и / или священство: казус Ивана Охлобыстина

Скоморох Франциск делал шаг навстречу миру из лона Церкви – вектор Охлобыстина прямо противоположен: в лице отца Иоанна Русская православная церковь получает прививку свободомыслия и секулярности. Нуждается ли она в ней?

О пастырях разных и политических симпатиях. Разъяснение для К. Фролова

19 01 2010   Владимир Мельник Публікації, Аналітика

О пастырях разных и политических симпатиях. Разъяснение для К. Фролова

Столь активное участие в политических движениях, и уж тем более политическая проповедь с амвонов церквей, согласно 6 и 81 Апостольским правилам, 3-му правилу IV Вселенского Собора, и 11-му правилу Двукратного Константинопольского Собора приводит к извержению из священного сана таких клириков.

«Победа обоих – и Януковича, и Тимошенко приведет к усилению позиций Московского патриархата»

18 01 2010   Алексей Мустафин, шеф-редактор телеканала СТБ Публікації, Аналітика

«Победа обоих – и Януковича, и Тимошенко приведет к усилению позиций Московского патриархата»

Кто бы ни победил во втором туре выборов, это означает укрепление позиций Московского патриархата и будет восприниматься как естественный ход вещей. Поэтому иерархи УПЦ и РПЦ занимают выжидательную позицию, поскольку любой исход из двух вероятных на президентских выборах им на руку. Все козыри в руках МП.

НОВИНИ

Всі матеріали

останні коментарі

Під Києвом блискавка спалила церкву УПЦ (МП)

Onufriy

Onufriy написал:

Вогонь зійшов з небес і попалив МП winked
Жарти-жартами, але без жартів: "ідеолог господній" БМО вже догледів у цьому промислительну кару МП за "гординю і боговідступництво"?..

Ох, не легка це справа - керувати канонічним Промислом Божим! request
Навіть - для професоналів духовності

Священик Сєверодонецької єпархії УПЦ (МП) звершив чин в...

Onufriy

Onufriy написал:

Та це прямо чудо!...
Схоже, що "капітан сьогодні був тверезий"

Харків'яни вимагають у парафії УПЦ (МП) відновити колі...

Onufriy

Onufriy написал:

порушення Закону України «Про охорону культурної спадщини» в Харкові давно набули системного характеру

Прокляті воцерковлені дикуни! what
Але ще більше гріха - на місцевих адміністративних беззаконниках і фарисеях

Знайдіть на цьому бланку згадку про УПЦ

dima222

dima222 написал:

Митрополита Лазаря давно треба було оголосити персоною нон грата в Україні - а тим часом його рідним брат Дмитро у Дунаєві біля Почаєва в селі, яке приєдналося до ПЦУ, намагається будувати нову церкву. І точно за гроші Лазаря, бо всі племінники Лазаря - сини та родичі Дмитра, служать священиками у Криму. 

Чем Зеленский страшен для православия

Onufriy

Onufriy написал:

Добрячий текст +5!
 
51-е правило Шестого Вселенского собора запрещает всем христианам посещать комедийные представления... программы с участием Зеленского подпадают под анафему, так как усеяны непристойностями

З огляду на це, православна Церква не повинна б агітувати за Зеро... feel

Але... wink в УПЦ МП тепер усе інакше...

Дійсно, ну як же можна не підтримати чоловічка? Тим більше, коли він - за "електронний концтабір"? winked

Грецький Центр теологічних досліджень пропонує вихід з ...

Onufriy

Onufriy написал:

 
ПЦУ та УПЦ (МП) сформують єдиний православний Синод...

Які дикі пропозиції! belay   
Які страшно відстали ці греки! angry
Вони нічогісінько не знають про "вЬру православную": ні про "російський світ", ні про "вєлічіє", ні про "богоданість" Пу!..
І вже тим більше - про "єресь українства", "єресь гуманізма" і богомерзотність геометрії!!

Ну як же зможуть правовірні овечки святоросійства возсісти поряд з козлищами жидорептилоїдства?!! recourse

Польская Православная Церковь поддерживает украинскую а...

Філософ

Філософ написал:

Польська ПЦ це збір неуків радянського зразка. Вже давно доведено апостольське спадкоємство колишніх УАПЦ і УПЦ КП. Тому всі розмови про "перерукополеження" є безпідставними. Тимбільше з ієрархами ПЦУ спіслужив Вселенський патріарх!

Циркулярний лист Тюченської єпархії. Про духовні критер...

Onufriy

Onufriy написал:

1. Вибір 2019 дійсно пісний... recourse 
2. Пророцтво Лепехи збулося:
"аполітичні" москвовіри агітують за ЗЕро-кандидата
Всеволод Чаплін: "надо достигать договоренностей с лидером гонки (Зеленским), требуя письменных гарантий прекращения гонений на каноническую Церковь, возвращения политэмигрантов и критиков «европейского выбора» в политику... назначения министром культуры (он курирует религию) Юрия Бойко, Виктора Медведчука, Вадима Новинского или Василия Анисимова..."
"Порошенко – абсолютное зло"
love
https://credo.press/223778/

Всеукраїнська Рада Церков закликає робити вибір президе...

Onufriy

Onufriy написал:

мусимо усвідомити: якою повинна бути наша держава?

Яке питання, така і відповідь. feel Для терезої відповіді доречніше усвідомити, чого ми хочемо від майбутнього президента?
1. Особистого багатства?
2. Подолання людської продажності "в окремо взятій країні"?
3. Припинення глобального міжнародного конфлікту?
Твереза відповідь можлива лише у тому випадку, якщо ми чекаємо чогось іншого. Бо ніякий президент не зробить вас багатим, не "подолає корупції" і не "припинить війни"

Це якщо він не "чарівник з голубого вертольота" recourse


Як відбувається перехід з УПЦ МП в ПЦУ

dutchak1

dutchak1 написал:

Пасхавер десь писав, що «Когда-то один из руководителей Европейского союза неофициально сказал: «Если бы русские не были белыми, у нас бы к ним претензий не было. А так ведь белые, вроде бы свои, но не как мы». То же самое можно сказать и про нас». І там, далі, Пасхавер писав що у нас цінності інші. Добавимо – не тільки інші але і з тими цінностями, які ми переносимо від цивілізації і від Європи до нас, проходять дивні метаморфози.

Ми дикунський, варварський народ і це особливо видно в нашому дикунському, варварському релігійному законодавстві.  Причому це якесь небачене і неописане варварство. Ми користуємось речами і благами цивілізації і одночасно реконструюємо суспільні відносини, схожі на описи з шкільних історичних підручників про давні часи. Наші відносини це якась амальгама з давнього, застиглого в часі ординства, на яке додатково наклалась катастрофа 1917 року.  Для прикладу -  всі ці ламентації про захист автономії громади, про захист права свободи вибору підпорядкування, про свободу переходу громади – це все для придурків і убогих. Так, автономія релігійної громади є одним з основних положень міжнародного права, міжнародних угод, які підписала Україна. Але в них це означає що громада самостійно визначає себе автономною, самостійно проводить свої межі в яких живе і порядкую по своїх власних установах і правилах. Визнання державою цієї автономії є похідне від волі самої громади. У нас же, незважаючи на те, що всі християнські церкви в Україні визнають автономною всю церкву, держава приймає закон яким фактично нищить церкву, робить самостійними і незалежними парафії. Далі держава проголошує ту свободу «підпорядкування» і береться її захищати. Тут можна  звернути увагу, що послідні зміни в ст.8 релігійного закону, якими намагаються регулювати і захищати те «підпорядкування», в рівній мірі відносяться до зареєстрованих громад і до громад, які навіть не повідомляють державні органи про своє утворення. Який зміст має тоді та детальна регламентація прописана в ст.8 для тих громад? Що законодавець збирається «захищати» в цьому випадку? Здоровий глузд тут підказує, що парафія при діючому законі може міняти підпорядкування хоч кожної години і 24 рази на добу. Це право декларативне і його неможливо ні порушити ні захистити. Проблеми виникають тільки у парафій-юросіб і це є проблеми не «захисту» якоїсь свободи громади а проблеми майна. І тут вже видна друга придуркуватість і щоб її побачити, треба читати Цивільний кодекс, читати на рівні першого курсу юрфаку. Все, що відбувається з юрособою, абсолютно все описано цивільним правом і хто може пояснити, використовуючи цивільне право – що таке зміна підпорядкування юрособою? Що таке канонічне підпорядкування з точки зору ЦК? Що відбувається з юрособою при такій зміні підпорядкування чи з тою особою, якій стають підпорядковані? Абсолютно нічого і це є повна дурня, яку придуркуватий український законодавець і на пару з ним такий же придуркуватий український релігієзнавець взялись захищати світським правом. Термін «зміна підпорядкування» в цивільному праві має інший зміст чим той, який вкладають у нього віруючі і в реальності це означає зміну віри частиною віруючих чи ще якісь канонічні нюанси в цій вірі.  Але саме цивільне право не в змозі описати і навіть не існує таких правових термінів які б описали це «підпорядкування» чи цю зміну віри чи якісь зміни у вірі. Цивільному праву байдуже до цих змін і громада може міняти «підпорядкування» у всьому діапазоні світових релігій і культів, залишаючись згідно положень нашого релігійного закону одною і тією ж юридичною особою(!). Звучить це безглуздо як і безглузді наші намагання цивільним правом «захищати» чи «регулювати» такі переходи юридичної особи. Зміст це би мало тільки в тому випадку, як би ми  доказували всім і переконували всіх в тому, що юридична особа може вірити в Бога.

Ну і повна дурня вже по майну. Для розуміння примітивно можна виділити три рівня розвитку права власності. Перший, дикунський або нульовий. Якщо дикуну сказати що ця річ є власністю Джона чи Івана, він порахує тебе за божевільного. Річ може бути тверда, м’яка, кольорова, кругла, квадратна але як вона може мати признаки Джона, як це знайти, де в ній той Джон. Другий рівень, варварський, це коли власністю є те, до чого можеш дотягнутись і що можеш захистити. Третій рівень це вже цивілізовані, складні і абстрактні правові терміни, за якими навіть річ Джона, яку він передав тимчасово комусь чи загубив – все одно залишається його. І от на другому рівні вже видно шляхи до цивілізованої власності, її початки. Початок йде від того, що власністю стає те, що ти сам визнаєш своїм. Наприклад – йдеш по вулиці в штанях і ці штані є твої не тому, що вони нумеровані і по номеру держава указом визначила їх твоїми а тому що ти їх сам визнав своїми. Після цього самостійного визнання держава починає ці штані захищати як твої. Так і тут. В 1991 році, коли держава почала ліпити відносини з церквами, вона в діалозі з ними повинна була бачити, що вони визнають своєю власністю і як нею розпоряджаються. А вони, всі християнські церкви України, визнають власниками церковного майна не громади а всю церкву. Незважаючи на те, держава, в порушення конституційного відділення, влізла в церкви і сама «призначила» власниками парафії, зробила з церкви збіговисько незалежних юридичних осіб з гібридними статутами, зі статутами в яких поєднала бульдога з носорогом – світське і канонічне право. І от вже і ПЦУ, підтанцьовуючи Порошенку, приводить свій статут у відповідність до дикунського закону, записує церкву як зібрання незалежних юросіб, утворених по ЦК України. А на початках, в першому варіанті Статуту, писалось про церкву як особу, яка сама будує відносини з державою. І тут буде цікаво поспостерігати, як ПЦУ буде далі творити свої документи, особливо парафіяльні. Як визначить власність.

Тобто, ми не то що залишаємось на дикунському рівні, ми навіть заблокували його можливий розвиток. Можна подивитись на конфлікт у Львові, де громада УГКЦ намагається залишити за собою костел. Скільки там в обговоренні позбігалось буйних, дикунів, клянуть поляків, Мокшицького, розкопують старі могили! Врешті УГКЦ, яка претендує на цивілізованість, ліквідовує буйну парафію. Наслідок – новий припадок в мереживному обговоренні. Ще приклад. Можна почитати фантастичний матеріал на «Релігія в Україні», як в позаминулому столітті у Львові цивілізовано вирішували долю покинутого румунського храму. Фантастичний матеріал в порівнянні з нашим дикунством. Ми не то що стоїмо на місці, ми навіть вдаємо якось рухатись реверсом в минулі часи і при цьому приймаємо законодавство, яке захищає мародерство. Закон №4128 – це Закон Мародерів. У всі часи мародерство було ознакою військових конфліктів, при яких військові загони або банди найманців грабували беззахисне населення на територіях, статус яких тимчасово був не встановлений. Так і у нас. Використовуючи реальну війну, політики і законодавці «організували» законоподібний грабунок одних громад громадян другими громадами громадян, розділених релігійними переконаннями. І це особливо вражає, оскільки мародерами стають християни і їх спільноти. Адже ж саме в християнському середовищі в давні часи виникло розділення церковного і світського права, при якому християнське середовище залишилось ізольованим місцем де панували моральні основи керування церковним майном. Збереження цього середовища здійснено радикальним відділенням від світського права і оскільки  суть керування церковним майном не у застосуванні правових конструкцій, а в здійсненні місії церкви, то і успіх цієї місії став критерієм правильності прийняття рішень і здійснення тих чи інших дій з церковним майном. У нас же безглузді спільноти заполітизованих громадян, які вважають християнство просто громадським рухом з формальним моральним законодавством, притягнули в християнське середовище світське право, причому у гіршому його варіанті. Адже навіть світські юридичні особи, при виникненні конфліктів і суперечок між засновниками громади про використання майна, дають право тим громадянам, які кінцево не погодились з рішеннями громади, вийти з громади разом з тим майном, яке вони вклали. Тобто, якщо в християнській громаді не існує християнських відносин з іншими членами громади, які могли б керувати ними при залагодженні майнових питань, якщо громада «голосуванням» позбавляє участі у вирішенні майнових питань меншу кількість громади то, за відсутності християнських відносин, необхідно би мінімально зберегти хоч якусь справедливість до своїх земляків і сусідів і виключити мародерство. Якщо християнська справедливість і моральні відносини тут відсутні то тоді необхідно зберегти цивілізовану, світську справедливість.  Тобто тоді, в продовження світського правила про фіксоване членство в громаді, це членство необхідно доповнити таким же світським обліком внесків і пожертв кожного фіксованого члена громади. І при виключенні любого члена громади, громада повертає йому ті внески або компенсує їх.

 

Який порядок проведення перевірок релігійних організаці...

dutchak1

dutchak1 написал:

Добре було б якби юрист пояснив собі, і нам всім в тому числі, як він з'єднав релігійну організацію з господарською діяльністю у її законодавчому визначенні?  Наведем визначення -

Господа́рська дія́льність — будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов'язана з виробництвом та обміном та переробкою матеріальних і нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Під господарською діяльністю в Господарському кодексі України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. (ст. 3 ГК України)

Страдания за Москву, это не страдания за Христа ‒...

Onufriy

Onufriy написал:

"головний місіонер РПЦ" з азартом доводить, що 1+1=2 love
Очевидна актуальність кураєвського просвітництва для святоросичів РПЦ є найкращим доведенням смерті "російського православ'я"

Те що сьогодні животіє на москві - не православ'я, а зла і погибельна єресь 
в духе своей готтентотской этики

Не «нас ради, человек», а «ее ради, епархиальной собственности, сшедшаго с небес»


Вікарій Київської митрополії УПЦ (МП) — власник двох ав...

В. Ясеневий

В. Ясеневий написал:

ну и правильно.Чего терятся. Жизнь дается только один раз.Поэтому нужно брать от неевсе что можна...Многая Вам лета, дорогой владыка. Притом, наиканоничнейший...

Старый дуб рухнул. И тут, началось…

В. Ясеневий

В. Ясеневий написал:

Воистину христианство уже давно умерло!   Вместо тяжелой борьбы с пристрастиями и грехами в себе для перерождения и преображения человека( ества) , мы (не все ли?),  говорим  и призываем только(!)  к внешнему исполнению обрядов..Где же эти совершенные ПОСЛЕДОВАТЕЛИ ХРИСТА??? О, как хотелось бы хотя бы посмотреть на них...А они должны были бы сами  спастись и СПАСТИ ВЕСЬ МИР!!! Кто же и куда нас и весь мир ведет???

Депутат Денис Бородюк: «Ни один олигарх столько не укра...

Onufriy

Onufriy написал:

люди, которые не боятся Бога, не доверяют и другим людям

Ни один олигарх столько не украдет, сколько крадут все украинцы понемножку

мы живём просто-напросто не по средствам

Толковий єретик адвентист. Добряче сказав +5!