Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

Аналітика
Где "зарыта собака" в Китаево?

17 08 2009   Алла Дмитрук Публікації, Аналітика

Где "зарыта собака" в Китаево?


Жильцы дома, ставшего «яблоком раздора» между монахами и мирянами, надеются на то, что суд вынесет справедливое решение. Они уже обратились к Президенту Украины В.Ющенко с требованием защитить их право на жилье, гарантированное Основным Законом.  Кроме того, они обратились с просьбой на имя Премьер-министра Украины Ю.Тимошенко о создании соответствующей правительственной комиссии.

Космічний “Ріхард Зорге“?

13 08 2009   Олег Покальчук, спеціально для "Релігія в Україні" Публікації, Аналітика

Космічний “Ріхард Зорге“?

Мімікою і стилем мови він намагається копіювати справжнього президента Росії – Владіміра Путіна, і тому подеколи справді схожий на таємного агента. Але ще більше Медведєв схожий на актора  Уіла Сміта, який грає таємного агента. Пронизливість погляду, легка втома від відповідальності за долю Всесвіту, героїчне визнання неминучих драматичних явищ – все витримано в найкращих традиціях маскування “людей у чорному”

Проекти патріарха, головний біль РПЦ та лідери для України

7 08 2009   Андрій Єрмолаєв, спеціально для "Релігія в Україні" Публікації, Аналітика

Проекти патріарха, головний біль РПЦ та лідери для України

Нині варто розглядати системні зміни, запропоновані патріархом Кирилом, як окремий проект. Тому цей візит  – не лише виклик для інших конфесій, але й головний біль для самої РПЦ. Оскільки шоу скінчилося, а потреба працювати потужно й наполегливо загострилася, як ніколи раніше.

Україна і візит Патріарха Кирила

5 08 2009   Юрій Решетніков, голова Держкомнацірелігій Публікації, Аналітика

Україна і візит Патріарха Кирила

Досягнути такої єдності адміністративним шляхом навряд чи вдасться. Це тільки Сталіну вдалося після війни об’єднати православних з греко-католиками, а баптистів з п’ятидесятниками. Вочевидь, що реалії зараз дещо інші, і навряд чи, проголошуючи відданість демократичним цінностям, варто в церковному житті виявляти себе прибічником сталінських адміністративних методів. Так само очевидно, що і проголошення в наших наявних реаліях будь-якої із складових українського Православ’я «Єдиною Помісною Церквою» не зробить відповідну церкву дійсно єдиною.

Тенденції розвитку православної Церкви в Росії

4 08 2009   Сергій Бортник Публікації, Аналітика

Тенденції розвитку православної Церкви в Росії

Новою тенденцією стало залучення українського єпископату до ухвалення рішень на рівні всієї РПЦ: після участі донецького митрополита до наступного засідання Синоду запрошений дніпропетровський митрополит. Ця зміна після 15 років підкресленого офіційного невтручання у справи Церкви в Україні говорить скоріше не про прагнення контролю над  тактичними рішеннями в українському православ’ї, а про бажання підготувати можливих кандидатів для обрання в майбутньому лояльного київського митрополита.

Чи готові ми духовно відзначати ювілеї хрещення?

31 07 2009   Мирослав Маринович Публікації, Аналітика

Чи готові ми духовно відзначати ювілеї хрещення?


Хто цими днями не говорив про „скандал розділення”?! Але політика черговий раз засліпила наші очі й ожорсточила наші серця. Як багато людей натхненно зверталися до Бога, але лише для того, щоб сказати: „Боже, дякую Тобі, що ми не такі, які ті ...(бажане вставити)!” Цими днями ми не раз відчували біль від гострого слова, сказаного суперниками, чи їхніми діями, які ми сприймаємо як кривду.

Літо Патріарха: виклик для України

30 07 2009   Олег Покальчук, спеціально для "Релігія в Україні" Публікації, Аналітика

Літо Патріарха: виклик для України

Патріарх Кирило усвідомлює, що його влада  триватиме значно довше, ніж влада російського  президента чи прем’єра. І що його влада в історичному розрізі є значно легітимнішою, ніж влада світських партнерів. Тому можна сміливо стверджувати, що до Києва насправді приїздив не так патріарх РПЦ, як  чинний віце-президент Російської Федерації.  І це підкреслювала не лише  нечувана кількість охорони на київських вулицях, їх перекриття для автомобільного кортежу, а й дата візиту.

"В дела Церкви вмешивается не государство, а отдельные политики"

28 07 2009   Константин Матвиенко Публікації, Аналітика

"В дела Церкви вмешивается не государство, а отдельные политики"

"Многие политики у нас непосредственно вмешиваются в церковные дела... Меня возмущает, когда благодатный огонь из Иерусалима передает во дворе Софии Киевской Президент. При всем уважении к его статусу всенародного избранного гаранта все-таки он не является духовным лицом. Только Павел I позволял себе служить литургии на основании того, что он помазанник Божий. Поэтому такие символичные действия, конечно, негативно влияют на восприятие взаимоотношений государства и церкви"

Чего ждет Украина от патриарха Кирилла?

24 07 2009   Владимир Бурега Публікації, Аналітика

Чего ждет Украина от патриарха Кирилла?

Украинская Православная Церковь и ее Предстоятель нуждаются сегодня в авторитетной поддержке своих инициатив и со стороны Патриарха Кирилла. Такая поддержка была бы очень важна и потому, что и УПЦ КП, и УАПЦ заявили о готовности развивать диалог с Украинской Православной Церковью, предложив Патриарху Кириллу высказаться по поводу возможного формата этого диалога.

Європейський досвід відносин держави і новітніх релігій

22 07 2009   Валентин Петрик Публікації, Аналітика

Європейський досвід відносин держави і новітніх релігій


Тому  вважається необхідним: ретельне вивчення власне феномену новітніх релігійних рухів і поширення інформації про їх діяльність; більш суворе застосування чинного законодавства у випадках порушення цими угрупованнями прав людини на свободу, працю, громадський порядок, податкового та економічного законодавства; можливість надання морально-психологічної допомоги колишнім членам сект

Ми не пропагуємо ненависті

22 07 2009   Патріарх Київський Філарет Публікації, Аналітика

Ми не пропагуємо ненависті

І за часів СРСР, і зараз кількість православних парафій в Україні і в Росії майже тотожна. Тобто, якщо Московський патріархат визнає незалежну Українську Церкву, то він втратить майже половину своєї структури.

Володимирове хрещення, візит Патріарха та самоозначення нації

17 07 2009   Кость Бондаренко & Мирослав Маринович Публікації, Аналітика

Володимирове хрещення, візит Патріарха та самоозначення нації

Візит патріарха Кирила є комбінованим, і відділяти першосвятительську функцію від дипломатичної функції у даній ситуації не можливо. Кирилл приїздить в Україну як верховний ієрарх церкви, яка має найбільшу кількість приходів в Україні. Окрім того, він відчуває певну вдячність до українських ієрархів, які  - не в останню чергу – забезпечили йому обрання на патріарший престол.

Патриарх Кирилл поддерживает объединительные инициативы УПЦ

15 07 2009 Публікації, Аналітика

Патриарх Кирилл поддерживает объединительные инициативы УПЦ


Украинская Православная Церковь ведет диалог с нашими отпавшими братьями, ищет пути преодоления разделений. Но всем необходимо понимать, что расколы излечиваются не политическими, а церковными методами, а именно – на основе священных канонов Церкви.

Визит Патриарха: ожидания Украины и украинцев

10 07 2009   Георгий Белореченский Публікації, Аналітика

Визит Патриарха: ожидания Украины и украинцев

Эта тактика – не ждать неприятностей, а предупредить их, навязав собственную игру – была впервые эффективно применена митрополитом Кириллом за несколько месяцев до совещания. Визит Патриарха Варфоломея в Киев грозил стать началом развития событий по катастрофическому сценарию. Вместо этого визит оказался частью большей программы, в рамках которой удалось продемонстрировать невозможность даже малейшего прогресса в «украинском вопросе» без энергичных усилий Московского патриархата.

Візит Патріарха Кирила сприятиме зміцненню позицій УПЦ

10 07 2009   Архімандрит Кирил (Говорун) Публікації, Аналітика

Візит Патріарха Кирила сприятиме зміцненню позицій УПЦ

"Ми  отримуємо запоруку подолання розколів, оскільки, маючи слабку УПЦ, без її впливової позиції в суспільстві, ми не можемо сподіватися на ефективне вирішення внутрішніх проблем українського православ’я. Адже ці речі безпосередньо скорельовані. Тому  ми ставимо в одну лінійку візит Патріарха Кирила до Константинополя, що вже відбувся, та його прийдешній візит до Києва".

Патриарший визит сквозь призму греческих СМИ

9 07 2009   Виктор Троекуров Публікації, Аналітика

Патриарший визит сквозь призму греческих СМИ

В этом, без сомнения, важном визите ни разу не прозвучало заявление об уважении религиозной свободы Вселенской Патриархии и прав православных христиан в Турции, что было отмечено греческими СМИ. «А ведь еще недавно, – лейтмотивом звучит упрек единоверных братьев, – Русская Церковь сама испытывала гонения и нарушение права свободы вероисповедания». Возможно, Кирилл промолчал, чтобы не «подставлять» свою страну перед «дружественной Турцией».

О доверии в отношениях человека с Богом

3 07 2009   Владимир Легойда Публікації, Аналітика

О доверии в отношениях человека с Богом


Ведь жизнь по Евангелию — самая главная и самая сложная задача любого христианина во все времена — предполагает постоянное стремление к богообщению и богопознанию. А это означает жизнь в присутствии Бога, умение ощутить Его близость, быть готовым к ней и быть достойным ее
.

Глобальний харизматизм в Україні: перші двадцять років

2 07 2009   Віктор Єленський Публікації, Аналітика

Глобальний харизматизм в Україні: перші двадцять років


Головний результат двадцятирічного розвитку харизматизму в Україні – це присутність харизматів практично в усіх сферах суспільно-політичного, соціально-економічного й культурного життя – у владі, в бізнесі, у місцях позбавлення волі, у системі освіти. Упродовж цього часу ними створено значний соціальний капітал – мережу церков, місій, навчальних закладів, підприємств, громадських установ, каритативних, реабілітаційних закладів та вкорінено вогнища впливу в лікувальних й освітніх інституціях.

Коментар відносно конференції "Собор і Томос"

26 06 2009   Архімандрит Кирил (Говорун) Публікації, Аналітика

Коментар відносно конференції "Собор і Томос"


На думку предстоятеля ПЦА, Америка – це не та країна, де слід застосовувати рекомендації Всеправославної наради в Шамбезі. Митрополит Іона висловив також сміливу пропозицію щодо утворення в більш чи менш віддаленій перспективі “Американського патріархату”.

300-ліття Полтавської битви: відтінки та нюанси

26 06 2009 Публікації, Аналітика

300-ліття Полтавської битви: відтінки та нюанси

Напередодні 300-ї річниці Полтавської битви ми вирішили зібрати думки істориків, політиків, дослідників і політологів відносно того, якою їм вбачається ця подія крізь призму століть і бурхливих дискусій про її передумови, значення та наслідки.

Богдан Червак: "полтавська катастрофа" стала можливою через велику кількість слабодухів, а то й зрадників, що складали оточення гетьмана Івана Мазепи" Андрей Окара: "над имиджем Ивана Мазепы, Петра I и интерпретацией Полтавской битвы вот уже 300 лет работают две команды "черных" пиарщиков" Юрий Шаповал: "эта битва символизирует попытку, как сейчас модно выражаться, европейской ориентации Украины". Віктор Іщенко: "не потрібно вплітати події 300-річної давнини в політичну канву сьогодення".

Українці очима росіян: що таке етнічний стереотип і як його подолати

23 06 2009   Ігор Лосєв, спеціально для "РвУ" Публікації, Аналітика

Українці очима росіян: що таке етнічний стереотип і як його подолати

У цьому сенсі найбільш проблемними для українців є відносини з росіянами. Великі періоди співжиття в межах різних державних утворень (Київська Русь, Гетьманська доба після Переяслава, Петербурзька імперія, СРСР), близькість мови, культури, релігії тощо створюють об’єктивно (не кажучи вже про суб’єктивні зусилля російських політиків) постійну загрозу асиміляції, розчинення українців як самостійного і самобутнього етносу в російському етнічному масиві.

Шамбези: единая Православная Церковь жива и действенна

18 06 2009   Юрий Черноморец Публікації, Аналітика

Шамбези: единая Православная Церковь жива и действенна

Общее влияние Константинополя в диаспоре может возрасти. Однако, создание собраний может стимулировать рост влияния и других Церквей, общины которых существуют в диаспоре. Ведь каждая будет пользоваться правом вето на решения епископских собраний. Также существуют иные варианты развития событий. Например, может возрасти влияние на жизнь диаспоры всего местного епископата.

Коммюнике IV Всеправославного предсоборного совещания

15 06 2009 Публікації, Аналітика

Коммюнике IV Всеправославного предсоборного совещания

Совещание признало общей волей всех Святых Православных Церквей решение проблемы канонического обустройства православной диаспоры на основе экклесиологии, канонической традиции и практики Православной Церкви. Совещание приняло решение о создании новых епископских собраний для урегулирования положения диаспоры, то есть верующих, проживающих вне традиционных границ Поместных Православных Церквей.

П

15 06 2009   Віта Титаренко Публікації, Аналітика

П'ятдесятництво в Україні

На 1 січня 2009 року серед загальної кількості релігійних організацій (344 650) представники протестантських напрямів складають 24%, зокрема християн віри євангельської (п’ятидесятників) нараховується близько 2 500 громад, що становить близько 7,7%  від загальної кількості релігійних організацій. Характеризуючи релігійну мапу України, низка вчених-релігієзнавців відзначають помітну її протестантизацію. При збереженні християноцентричності України її православна складова все ж втрачає свої домінантні позиції.

Корни Европы и ее культуры – христианские

9 06 2009   Архиепископ Афинский Иероним Публікації, Аналітика

Корни Европы и ее культуры – христианские

Кому-то кажется, что Объединенная Европа – это некая политическая и экономическая зона, где христианство запрещено. Но великие умы новейшего времени, как, например, поэт Томас Элиот, писатель Поль Валери, греческий философ  Панайотис Канелопулос считали, что три кита современной Европы – это христианская вера, древнегреческая литература и римское, или, точнее, византийско-римское право.

НОВИНИ

Всі матеріали

останні коментарі

Пятилетка сдерживания. Итоги пяти лет правления митропо...

Onufriy

Onufriy написал:

Цитата: dutchak1
церква з державою немає ніяких спільних інтересів і їх діяльність не перетинається і не доторкується в жодній точці

А слухаючи Гундяєва, так і не скажеш... fellow

Дякую Вам за визнання того, що МП веде антидержавну діяльність wink (звісно трішечки, ну саму крихітку):
Цитата: dutchak1
Позиція організації (МП) стала ворожою окремим проявам держави

Пятилетка сдерживания. Итоги пяти лет правления митропо...

dutchak1

dutchak1 написал:

Однією з основних перешкод в державно-церковних відносинах в Україні є існування т.з науки «релігієзнавство». Назагал це мирне заняття, яке зайняло скромне але менш-більш дохідне місце в явищі української тіньової науки, невелике і замкнене болітце, в якому перетирають свої, далекі від життя, проблемки, плодять докторів і кандидатів філософії. І все би нічого, але в умовах нашої країни ця «наука» зайняла місце між державою і церквами і фактично, самостійно уповноваживши себе на представлення церков, в якості посередника веде діалог з державою. З представників цієї «науки» формуються комітети, департаменти, відділи міністерства яким надалі і доручають те, що в нас названо «державною політикою в області релігії». Зрозуміло, що для більшості держчиновників і законодавців релігія то тьомний лєс і, при виникненні якихось проблем з релігійними організаціями, вони біжать до релігієзнавця, який їм все розкладе «по поличкам». Ну не бігти же їм до тих малохольних, які Богу моляться. Тобто ситуація анекдотична – проголошуючи з усіх трибун про необхідність діалогу з церквами, держава той діалог і відносини імітує, замінює на відносини з бутафорською церквою, утвореною на держзамовлення докторами філософії і політології від релігієзнавства. Причому та побудова почалась ще в 1990 році, коли новоспеченими демократами і викладачами кафедр наукового атеїзму був зліплений союзний релігійний закон де по зразку цивільної громадської організації почали ліпити релігійні. Це була своєрідна резервація для віруючих і в Україні той процес підхопили вже місцеві діячі наукового атеїзму разом з діячами НРУ.

Всі релігієзнавці і викладачі кафедр вміють розказати про різні моделі співіснування держави та релігії, що мають місце у світовій практиці, які, частіше за все, законодавчо оформлені. Але я добавлю, що це є тінь іншої, вищої істин, яка встановлює що спочатку моделі і відносини а потім законодавче оформлення. Загально ця максима в теорії права виглядає так – закони тільки регулюють суспільні відносини і ніколи їх не створюють. Відносини передують законам. І от в нашій ситуації після розпаду СРСР, в ситуації з нульовим рівнем права і відсутністю реальних релігійних організацій як суб’єктів права, перетягнувши до себе конституційний принцип відділення, ми почали ним регулювати відсутні суспільні відносини(!). За цих обставин ті спроби в 90-х роках зробити релігійний закон були приречені. Що і сталось. Перетягнувши слідом за Конституцією цивільне право, ми ним почали регулювати духовні, неправові відносини. І цьому могли б завадити ну хоч якісь, ну хоч елементарні відносини з тими убогими релігійними організаціями. Це не потребує якихось надзвичайних зусиль чи здібностей. Це може навіть релігієзнавець Єленський. Якщо захоче. Наприклад – Єленський любив раніше на різних телевізорах розказувати про важливість автономії релігійної організації і про необхідність її захисту і захисту переходів. Ну і потім він зліпив той закон, Закон Мародерів №4128. І от якби Єленський уважніше придивився до релігійних організацій і до того принципу автономії, він би міг зрозуміти що принцип відділення і принцип автономії це є одне і теж. Або взаємодоповнююче. Принцип автономії в першу чергу означає що організація сама(!) її проголошує, сама визначає її межі а держава тільки бере це потім до уваги. А тому, якщо всі християнські конфесії згідно своїх канонів визначають автономною організацією всю церкву а не парафію, якщо всі конфесії самостійно визначають правила утворення парафій і долю майна - то це і мало би бути одним з основних правил відносин держави і церков. А Конституція це тільки потім констатує як відділення.

Сьогодні цей процес «побудови відносин» продовжують т.з ефективні менеджери, які відчувши своєрідний запит, успішно експлуатують його ресурс. Текст релігійного закону і та діяльність найбільш вповні стали в утворенні організації ПЦУ. В унісон з православною симфонією, з менеджерами від віруючих, в Україні творять близнюка «русского мира». Ось один з них стверджує що УПЦ МП стала ворогом  суспільства. Лукавить, свідомо або по нерозумінню. Позиція організації стала ворожою окремим проявам держави а держава це не є суспільство. Держава це механізм збирання податків, підтримання порядку в суспільстві. Такий же як пральна машина в побуті і стверджувати що пральній машині необхідна церква просто смішно. В суспільстві необхідні якісь відносини держава з церквами, але наша придуркувата машина в своєму існуванні намагається використати церкву в своїх інтересах, інтересах далеких від суспільних. Тому завжди слушне попередження – церква з державою немає ніяких спільних інтересів і їх діяльність не перетинається і не доторкується в жодній точці. І в наших умовах відносини церкви з державою повинні починатись з тези – держава ворог церкви. Можна цитувати одного священника УГКЦ – держава не повинна робити нічого поганого для церкви і нічого доброго. Те, що «УПЦ (МП) всячески демонизируют Минкульт», ну що ж - під час війни завжди виникає потреба в специфічних «законах», текстах. Потреба в людях типу Медінський, Юраш, Єленський і існуючі з обох сторін фронту контори «міністерство культури» перетворилися в розсадники мракобісся.

 

Священик Сєверодонецької єпархії УПЦ (МП) звершив чин в...

Onufriy

Onufriy написал:

Та це прямо чудо!...
Схоже, що "капітан сьогодні був тверезий"

Харків'яни вимагають у парафії УПЦ (МП) відновити колі...

Onufriy

Onufriy написал:

порушення Закону України «Про охорону культурної спадщини» в Харкові давно набули системного характеру

Прокляті воцерковлені дикуни! what
Але ще більше гріха - на місцевих адміністративних беззаконниках і фарисеях

Знайдіть на цьому бланку згадку про УПЦ

dima222

dima222 написал:

Митрополита Лазаря давно треба було оголосити персоною нон грата в Україні - а тим часом його рідним брат Дмитро у Дунаєві біля Почаєва в селі, яке приєдналося до ПЦУ, намагається будувати нову церкву. І точно за гроші Лазаря, бо всі племінники Лазаря - сини та родичі Дмитра, служать священиками у Криму. 

Чем Зеленский страшен для православия

Onufriy

Onufriy написал:

Добрячий текст +5!
 
51-е правило Шестого Вселенского собора запрещает всем христианам посещать комедийные представления... программы с участием Зеленского подпадают под анафему, так как усеяны непристойностями

З огляду на це, православна Церква не повинна б агітувати за Зеро... feel

Але... wink в УПЦ МП тепер усе інакше...

Дійсно, ну як же можна не підтримати чоловічка? Тим більше, коли він - за "електронний концтабір"? winked

Грецький Центр теологічних досліджень пропонує вихід з ...

Onufriy

Onufriy написал:

 
ПЦУ та УПЦ (МП) сформують єдиний православний Синод...

Які дикі пропозиції! belay   
Які страшно відстали ці греки! angry
Вони нічогісінько не знають про "вЬру православную": ні про "російський світ", ні про "вєлічіє", ні про "богоданість" Пу!..
І вже тим більше - про "єресь українства", "єресь гуманізма" і богомерзотність геометрії!!

Ну як же зможуть правовірні овечки святоросійства возсісти поряд з козлищами жидорептилоїдства?!! recourse

Польская Православная Церковь поддерживает украинскую а...

Філософ

Філософ написал:

Польська ПЦ це збір неуків радянського зразка. Вже давно доведено апостольське спадкоємство колишніх УАПЦ і УПЦ КП. Тому всі розмови про "перерукополеження" є безпідставними. Тимбільше з ієрархами ПЦУ спіслужив Вселенський патріарх!

Циркулярний лист Тюченської єпархії. Про духовні критер...

Onufriy

Onufriy написал:

1. Вибір 2019 дійсно пісний... recourse 
2. Пророцтво Лепехи збулося:
"аполітичні" москвовіри агітують за ЗЕро-кандидата
Всеволод Чаплін: "надо достигать договоренностей с лидером гонки (Зеленским), требуя письменных гарантий прекращения гонений на каноническую Церковь, возвращения политэмигрантов и критиков «европейского выбора» в политику... назначения министром культуры (он курирует религию) Юрия Бойко, Виктора Медведчука, Вадима Новинского или Василия Анисимова..."
"Порошенко – абсолютное зло"
love
https://credo.press/223778/

Всеукраїнська Рада Церков закликає робити вибір президе...

Onufriy

Onufriy написал:

мусимо усвідомити: якою повинна бути наша держава?

Яке питання, така і відповідь. feel Для терезої відповіді доречніше усвідомити, чого ми хочемо від майбутнього президента?
1. Особистого багатства?
2. Подолання людської продажності "в окремо взятій країні"?
3. Припинення глобального міжнародного конфлікту?
Твереза відповідь можлива лише у тому випадку, якщо ми чекаємо чогось іншого. Бо ніякий президент не зробить вас багатим, не "подолає корупції" і не "припинить війни"

Це якщо він не "чарівник з голубого вертольота" recourse


Як відбувається перехід з УПЦ МП в ПЦУ

dutchak1

dutchak1 написал:

Пасхавер десь писав, що «Когда-то один из руководителей Европейского союза неофициально сказал: «Если бы русские не были белыми, у нас бы к ним претензий не было. А так ведь белые, вроде бы свои, но не как мы». То же самое можно сказать и про нас». І там, далі, Пасхавер писав що у нас цінності інші. Добавимо – не тільки інші але і з тими цінностями, які ми переносимо від цивілізації і від Європи до нас, проходять дивні метаморфози.

Ми дикунський, варварський народ і це особливо видно в нашому дикунському, варварському релігійному законодавстві.  Причому це якесь небачене і неописане варварство. Ми користуємось речами і благами цивілізації і одночасно реконструюємо суспільні відносини, схожі на описи з шкільних історичних підручників про давні часи. Наші відносини це якась амальгама з давнього, застиглого в часі ординства, на яке додатково наклалась катастрофа 1917 року.  Для прикладу -  всі ці ламентації про захист автономії громади, про захист права свободи вибору підпорядкування, про свободу переходу громади – це все для придурків і убогих. Так, автономія релігійної громади є одним з основних положень міжнародного права, міжнародних угод, які підписала Україна. Але в них це означає що громада самостійно визначає себе автономною, самостійно проводить свої межі в яких живе і порядкую по своїх власних установах і правилах. Визнання державою цієї автономії є похідне від волі самої громади. У нас же, незважаючи на те, що всі християнські церкви в Україні визнають автономною всю церкву, держава приймає закон яким фактично нищить церкву, робить самостійними і незалежними парафії. Далі держава проголошує ту свободу «підпорядкування» і береться її захищати. Тут можна  звернути увагу, що послідні зміни в ст.8 релігійного закону, якими намагаються регулювати і захищати те «підпорядкування», в рівній мірі відносяться до зареєстрованих громад і до громад, які навіть не повідомляють державні органи про своє утворення. Який зміст має тоді та детальна регламентація прописана в ст.8 для тих громад? Що законодавець збирається «захищати» в цьому випадку? Здоровий глузд тут підказує, що парафія при діючому законі може міняти підпорядкування хоч кожної години і 24 рази на добу. Це право декларативне і його неможливо ні порушити ні захистити. Проблеми виникають тільки у парафій-юросіб і це є проблеми не «захисту» якоїсь свободи громади а проблеми майна. І тут вже видна друга придуркуватість і щоб її побачити, треба читати Цивільний кодекс, читати на рівні першого курсу юрфаку. Все, що відбувається з юрособою, абсолютно все описано цивільним правом і хто може пояснити, використовуючи цивільне право – що таке зміна підпорядкування юрособою? Що таке канонічне підпорядкування з точки зору ЦК? Що відбувається з юрособою при такій зміні підпорядкування чи з тою особою, якій стають підпорядковані? Абсолютно нічого і це є повна дурня, яку придуркуватий український законодавець і на пару з ним такий же придуркуватий український релігієзнавець взялись захищати світським правом. Термін «зміна підпорядкування» в цивільному праві має інший зміст чим той, який вкладають у нього віруючі і в реальності це означає зміну віри частиною віруючих чи ще якісь канонічні нюанси в цій вірі.  Але саме цивільне право не в змозі описати і навіть не існує таких правових термінів які б описали це «підпорядкування» чи цю зміну віри чи якісь зміни у вірі. Цивільному праву байдуже до цих змін і громада може міняти «підпорядкування» у всьому діапазоні світових релігій і культів, залишаючись згідно положень нашого релігійного закону одною і тією ж юридичною особою(!). Звучить це безглуздо як і безглузді наші намагання цивільним правом «захищати» чи «регулювати» такі переходи юридичної особи. Зміст це би мало тільки в тому випадку, як би ми  доказували всім і переконували всіх в тому, що юридична особа може вірити в Бога.

Ну і повна дурня вже по майну. Для розуміння примітивно можна виділити три рівня розвитку права власності. Перший, дикунський або нульовий. Якщо дикуну сказати що ця річ є власністю Джона чи Івана, він порахує тебе за божевільного. Річ може бути тверда, м’яка, кольорова, кругла, квадратна але як вона може мати признаки Джона, як це знайти, де в ній той Джон. Другий рівень, варварський, це коли власністю є те, до чого можеш дотягнутись і що можеш захистити. Третій рівень це вже цивілізовані, складні і абстрактні правові терміни, за якими навіть річ Джона, яку він передав тимчасово комусь чи загубив – все одно залишається його. І от на другому рівні вже видно шляхи до цивілізованої власності, її початки. Початок йде від того, що власністю стає те, що ти сам визнаєш своїм. Наприклад – йдеш по вулиці в штанях і ці штані є твої не тому, що вони нумеровані і по номеру держава указом визначила їх твоїми а тому що ти їх сам визнав своїми. Після цього самостійного визнання держава починає ці штані захищати як твої. Так і тут. В 1991 році, коли держава почала ліпити відносини з церквами, вона в діалозі з ними повинна була бачити, що вони визнають своєю власністю і як нею розпоряджаються. А вони, всі християнські церкви України, визнають власниками церковного майна не громади а всю церкву. Незважаючи на те, держава, в порушення конституційного відділення, влізла в церкви і сама «призначила» власниками парафії, зробила з церкви збіговисько незалежних юридичних осіб з гібридними статутами, зі статутами в яких поєднала бульдога з носорогом – світське і канонічне право. І от вже і ПЦУ, підтанцьовуючи Порошенку, приводить свій статут у відповідність до дикунського закону, записує церкву як зібрання незалежних юросіб, утворених по ЦК України. А на початках, в першому варіанті Статуту, писалось про церкву як особу, яка сама будує відносини з державою. І тут буде цікаво поспостерігати, як ПЦУ буде далі творити свої документи, особливо парафіяльні. Як визначить власність.

Тобто, ми не то що залишаємось на дикунському рівні, ми навіть заблокували його можливий розвиток. Можна подивитись на конфлікт у Львові, де громада УГКЦ намагається залишити за собою костел. Скільки там в обговоренні позбігалось буйних, дикунів, клянуть поляків, Мокшицького, розкопують старі могили! Врешті УГКЦ, яка претендує на цивілізованість, ліквідовує буйну парафію. Наслідок – новий припадок в мереживному обговоренні. Ще приклад. Можна почитати фантастичний матеріал на «Релігія в Україні», як в позаминулому столітті у Львові цивілізовано вирішували долю покинутого румунського храму. Фантастичний матеріал в порівнянні з нашим дикунством. Ми не то що стоїмо на місці, ми навіть вдаємо якось рухатись реверсом в минулі часи і при цьому приймаємо законодавство, яке захищає мародерство. Закон №4128 – це Закон Мародерів. У всі часи мародерство було ознакою військових конфліктів, при яких військові загони або банди найманців грабували беззахисне населення на територіях, статус яких тимчасово був не встановлений. Так і у нас. Використовуючи реальну війну, політики і законодавці «організували» законоподібний грабунок одних громад громадян другими громадами громадян, розділених релігійними переконаннями. І це особливо вражає, оскільки мародерами стають християни і їх спільноти. Адже ж саме в християнському середовищі в давні часи виникло розділення церковного і світського права, при якому християнське середовище залишилось ізольованим місцем де панували моральні основи керування церковним майном. Збереження цього середовища здійснено радикальним відділенням від світського права і оскільки  суть керування церковним майном не у застосуванні правових конструкцій, а в здійсненні місії церкви, то і успіх цієї місії став критерієм правильності прийняття рішень і здійснення тих чи інших дій з церковним майном. У нас же безглузді спільноти заполітизованих громадян, які вважають християнство просто громадським рухом з формальним моральним законодавством, притягнули в християнське середовище світське право, причому у гіршому його варіанті. Адже навіть світські юридичні особи, при виникненні конфліктів і суперечок між засновниками громади про використання майна, дають право тим громадянам, які кінцево не погодились з рішеннями громади, вийти з громади разом з тим майном, яке вони вклали. Тобто, якщо в християнській громаді не існує християнських відносин з іншими членами громади, які могли б керувати ними при залагодженні майнових питань, якщо громада «голосуванням» позбавляє участі у вирішенні майнових питань меншу кількість громади то, за відсутності християнських відносин, необхідно би мінімально зберегти хоч якусь справедливість до своїх земляків і сусідів і виключити мародерство. Якщо християнська справедливість і моральні відносини тут відсутні то тоді необхідно зберегти цивілізовану, світську справедливість.  Тобто тоді, в продовження світського правила про фіксоване членство в громаді, це членство необхідно доповнити таким же світським обліком внесків і пожертв кожного фіксованого члена громади. І при виключенні любого члена громади, громада повертає йому ті внески або компенсує їх.

 

Який порядок проведення перевірок релігійних організаці...

dutchak1

dutchak1 написал:

Добре було б якби юрист пояснив собі, і нам всім в тому числі, як він з'єднав релігійну організацію з господарською діяльністю у її законодавчому визначенні?  Наведем визначення -

Господа́рська дія́льність — будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов'язана з виробництвом та обміном та переробкою матеріальних і нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Під господарською діяльністю в Господарському кодексі України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. (ст. 3 ГК України)

Страдания за Москву, это не страдания за Христа ‒...

Onufriy

Onufriy написал:

"головний місіонер РПЦ" з азартом доводить, що 1+1=2 love
Очевидна актуальність кураєвського просвітництва для святоросичів РПЦ є найкращим доведенням смерті "російського православ'я"

Те що сьогодні животіє на москві - не православ'я, а зла і погибельна єресь 
в духе своей готтентотской этики

Не «нас ради, человек», а «ее ради, епархиальной собственности, сшедшаго с небес»


Вікарій Київської митрополії УПЦ (МП) — власник двох ав...

В. Ясеневий

В. Ясеневий написал:

ну и правильно.Чего терятся. Жизнь дается только один раз.Поэтому нужно брать от неевсе что можна...Многая Вам лета, дорогой владыка. Притом, наиканоничнейший...

Старый дуб рухнул. И тут, началось…

В. Ясеневий

В. Ясеневий написал:

Воистину христианство уже давно умерло!   Вместо тяжелой борьбы с пристрастиями и грехами в себе для перерождения и преображения человека( ества) , мы (не все ли?),  говорим  и призываем только(!)  к внешнему исполнению обрядов..Где же эти совершенные ПОСЛЕДОВАТЕЛИ ХРИСТА??? О, как хотелось бы хотя бы посмотреть на них...А они должны были бы сами  спастись и СПАСТИ ВЕСЬ МИР!!! Кто же и куда нас и весь мир ведет???