У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
20 01 2010 Владимир Абаринов
Скоморох Франциск делал шаг навстречу миру из лона Церкви – вектор Охлобыстина прямо противоположен: в лице отца Иоанна Русская православная церковь получает прививку свободомыслия и секулярности. Нуждается ли она в ней?
19 01 2010 Владимир Мельник
Столь активное участие в политических движениях, и уж тем более политическая проповедь с амвонов церквей, согласно 6 и 81 Апостольским правилам, 3-му правилу IV Вселенского Собора, и 11-му правилу Двукратного Константинопольского Собора приводит к извержению из священного сана таких клириков.
18 01 2010 Алексей Мустафин, шеф-редактор телеканала СТБ
Кто бы ни победил во втором туре выборов, это означает укрепление позиций Московского патриархата и будет восприниматься как естественный ход вещей. Поэтому иерархи УПЦ и РПЦ занимают выжидательную позицию, поскольку любой исход из двух вероятных на президентских выборах им на руку. Все козыри в руках МП.
16 01 2010 Евгений Сафонов
Со временем «мир Кастанеды» перерос его создателя; в него вовлекались все новые и новые персонажи и авторы, не всегда знакомые «автору №1», а то и откровенно враждебные ему. И чем шире расходились произведения из «мира Кастанеды», чем больше становилось кружков и групп, изучавших «наследие древних толтеков» и практиковавших «магические пассы», тем больше возникало вопросов...
15 01 2010 Михайло Черенков
Церкви не можуть залишатись у ситуації протистояння, конкуренції за території впливу і душі вірних. Конфліктність може перетворитися на взаємодоповнюваність, а догмат Трійці може стати принципом відносин між різними, але рідними
14 01 2010 Виталий Портников
В этом смысле обращение к церкви, к религии – совершенно естественно из-за отсутствия темы, за которую можно было бы хоть как-то зацепиться. Поэтому в церковном дискурсе кандидаты презентуют сами себя. Кандидаты появляются как фигуры рождественского вертепа, они отождествляют себя со сказкой, по сути, это продолжение ТигрЮли, продолжение «Украины для людей» – только уже под крестом.
11 01 2010 Андрей Ермолаев, президент Центра социальных исследований "София"
Достаточно вспомнить строки советского гимна: "сплотила навеки Великая Русь". Ну, наверное, сами русские не подозревали, что это Великая Русь, потому что вся эта цивилизационная формация называлась «пятнадцать республик – пятнадцать сестер». Тем более, что возглавляли это мега-государство в разные периоды ...
9 01 2010 Хазир-Огли Т.В.
Наявність в Україні кількох незалежних один від одного мусульманських центрів зумовлює суттєві суперечності між ними, зокрема боротьбу за лідерство у мусульманському середовищі. Кожен духовний осередок намагається здобути першість різними шляхами: залучення до політики, будівля мечетей, надання спонсорської допомоги, нарешті відкрите невизнання один одного тощо.
6 01 2010 Владимир Мельник
Во взаимоотношениях УПЦ и УПЦ КП и УАПЦ ситуация практически идентична той, что существовала между РПЦ и РПЦЗ в конце 90-х годов прошлого века. Те же констатация «неизменности» собственных позиций, и взаимные претензии. Та же тенденция к расслоению или даже радикализации позиций среди епископата и мирян по ключевым вопросам...
5 01 2010 Андрій Окара, політолог, директор Центру східноєвропейських досліджень, інтерв'ю
Актуальною є soft power, себто українська православна «м’яка сила». Навколо концепції нової християнської України мають згуртуватися всі — інтелектуали, клерикали, пересічні громадяни. Усі, кому небайдужі доля українського православ’я та України як духовної та екзистенційної реальності
31 12 2009 Андрей Ермолаев, президент Центра социальных исследований "София"
Доктрина Русского мира имеет множество директивных положений, которым надо следовать, которые надо реализовывать. И, как всякие доктрины, она хромает в плане постулата и возможности его реализации. Прежде всего, в том, что православие заявлено как платформа Русского мира.
28 12 2009 Владимир Мельник
Можно вспомнить собор УАПЦ 1921 г., который именуется не иначе как псевдо-собор лишь потому, что там не было ни одного архиерея. А вот собор УГКЦ 1946 г., на котором было объявлено о ликвидации униатства, где тоже не было ни одного униатского архиерея, а председательствовал священник Гавриил Костельник, рассматривается как истинный со всеми правами поместного...
25 12 2009 Кость Бондаренко, директор інституту ім. Горшеніна
Декларації претендентів на найвищу посаду в державі про їхню конфесійну приналежність не мають значення для зростання їх рейтингу та популярності серед електорату. Їм це не допоможе, а от Церквам може зашкодити. Тому найкраще для Церкви – зайняти позицію «над двобоєм», бути рівновіддаленою...
24 12 2009 Александр (Олесь) Мелехов
Когда потерпела крах последняя православная империя, мнившая себя “третьим Римом”, византийско-имперская модель всеправославной консолидации исторически изжила себя. Своеобразная попытка ее реанимации уже в новых исторических условиях — это сталинский проект создания “православного Ватикана”.
23 12 2009 Михаил Черенков, д-р фил. наук
22 12 2009 Віктор Єленський
Керівники всіх гілок влади, лідер опозиції не минають жодного випадку, щоби не продемонструвати свою побожність: телекартинки, де вони відвідують святі міста різних релігій (чим більше, тим краще), благословляються ієрархами, зустрічають чи проводжають їх, розподіляють Благодатний вогонь тощо, стали обов’язковою частиною політичного дискурсу
18 12 2009 Александр (Олесь) Мелехов
Существует контраст между древними патриархатами, которые сохранились как центры автокефальных церквей (Константинополь, Александрия, Антиохия, Иерусалим), и автокефальными церквами, канонические территории которых совпадают с территориями государств (Московский, Сербский, Грузинский, Румынский, Болгарский патриархаты, церкви в Греции, Польше, Чехии и Словакии, Албании).
17 12 2009 Олександр Палій, політолог, кандидат політичних наук для «Релігія в Україні»
Підтримка церковними організаціями, на які має вплив Москва, якогось одного кандидата вноситиме дисонанс у той баланс сигналів підтримки, які надходять з Кремля українським політикам. Тим більше, що втручання власне українських релігійних організацій МП у вибори може зашкодити довгостроковим інтересам російського православ'я в Україні.
17 12 2009 Анатолий Макаров
В Киеве ходило много легенд. В популярности она могла соперничать со святым Николаем Угодником. Посвященные ему сборники назывались николайниками, а те, что повествовали о необыкновенной жизни великомученицы, - варварниками. Легенды о святой отличались редкостным сочетанием фантастической условности и реалистических деталей.
15 12 2009 Татьяна Деркач
Если вначале православная общая вера смогла собрать разные по крови народы и создать единую цивилизацию, то нет никакой гарантии, что единая цивилизация в состоянии объединить народ для восстановления православной веры. Если когда-то дух преобразил плоть, то это не значит, что плоть с такой же силой преобразит дух.
14 12 2009 Віктор Єленський, Андрій Єрмолаєв, єп. Євстратій (Зоря), Юрій Чорноморець та ін.
Існують важливі виклики для української політичної та релігійної еліти. Політичній еліті України необхідно вже сьогодні чітко уявляти, як саме релігійні організації ставляться, наприклад, до проекту Руського світу. ... Церква має нести відповідальність перед суспільством за власну світоглядну, освітню, економічну політику. А держава має нести відповідальність перед суспільством за діалог із Церквою, і за спільну політику у справі виховання світогляду громадян.
11 12 2009 Анна-Мария Басаури-Зюзина
Евреи того времени (и Хасмонеи прежде всего) видели в греческой культуре источник духовной скверны. Любое служение идолам для иудаизма отвратительно, но когда идолом становится сам человек — мир погружается в пучину духовной скверны. Даже основы греческой культуры с ее культом рацио и антропоцентризмом чужды иудаизму...
10 12 2009 проф. диак. Павел Гаврилюк
Полное общение позволит православным преодолеть дух отчуждения не только с Римом, но и друг с другом. Общение с католиками станет прямым вызовом духу ограниченного национализма, часто наблюдаемого в церквах Востока. Общение с Римом будет стимулировать восточных христиан выйти из своих этнических анклавов
9 12 2009 Татьяна Деркач, обозреватель-аналитик
С одной стороны, предполагается, что Русский мир должен быть полиэтничным, а с другой - его единство полагается в русскости; с одной стороны, он многоконфессиональный, а с другой - в его основе лежит православие [...] ; с одной стороны, Русский мир мультикультурный, а с другой - любое проявление иных культур, нежели русская, расценивается...
9 12 2009 Илья Шелехов
Совершая поставление митрополита в Киеве, а не в Царьграде, Ярослав и епископы из его окружения явно пытались опереться на древнюю христианскую традицию, восходящую едва ли не к апостольским временам, — подобно тому, как это было в киевских же событиях 1044 года.
Помер Патріарх Грузинської церкви Ілія II: його відспівування очолить Вселенський патріарх
Нападки спецслужб Росії не примусять Вселенський патріархат зупинити свою вселенську місію – заява
Служба зовнішньої розвідки РФ обізвала Вселенського патріарха «антихристом у рясі»
Київський Миколаївський костел передали римо-католицькій громаді після багаторічної боротьби
Богослужіння у зруйнованому храмі: новий кліп “Капелан” від Культурних сил
Митрополит Сумський УПЦ Євлогій: «Кирил Гундяєв зазнав "кораблекрушіння у вірі"»
Румунський патріархат вшановує героїв Революції 1989 року
dutchak1
dutchak1
dutchak1 написал:
Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. 
І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.
dutchak1
dutchak1 написал:
Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства.
dutchak1
dutchak1 написал:
Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.
І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...
dutchak1 написал: