Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

Інтерв'ю
Карл Христиан Фельми: Развивать богословие эстетики

25 10 2010   Беседовал священник Андрей Дудченко Публікації, Інтерв'ю, Богослов'я

Карл Христиан Фельми: Развивать богословие эстетики

В прошлом — лютеранский пастор, а ныне прихожанин храма Русской Православной Церкви в Нюрнберге Карл Христиан Фельми известен читателям благодаря книге «Введение в православное богословие», переведенной на шесть языков. При переходе в Православие профессор Фельми получил имя «Василий» — по значению это имя сходно с латинским «Карл». В этом году профессор снова приезжал в Киев на Успенские чтения, а после окончания конференции дал интервью для «Религии в Украине».

Антуан Аржаковський: «В часи подолання кризи християнські цінності стають підвалинами для створення філантропічної моделі світогляду»

13 10 2010   Розмовляла Галина Білак Публікації, Інтерв'ю

Антуан Аржаковський: «В часи подолання кризи християнські цінності стають підвалинами для створення філантропічної моделі світогляду»

Від 4 до 10 жовтня у Львові проходив Третій Екуменічний Соціальний Тиждень. Про результати цієї події, подальший розвиток ініціатив, закордонний досвід, а також  плани на майбутнє наша розмова з ініціатором проведення Екуменічних Соціальних Тижнів в Україні Антуаном Аржаковським.

Праздник православного кино круглый год

7 10 2010   Олег Алимов Публікації, Інтерв'ю

Праздник православного кино круглый год

7 октября в Киевском Доме кино стартует VIII Международный фестиваль православного кино «Покров». Его директор священник Александр Акулов рассказал «Религии в Украине» о развитии православного кино в Украине и о том, что ожидает зрителей на фестивале в этом году.

Богословие в Уанете. Интервью с шеф-редактором Theology.in.ua

16 09 2010 Публікації, Інтерв'ю

Богословие в Уанете. Интервью с шеф-редактором Theology.in.ua

Вчера в интернете заявил о своем рождении новый украинский Богословский портал Theology.in.ua. Цель нового проекта – качественно представлять развитие богословской мысли в Украине, в частности, в мировом контексте. Принципы работы нового ресурса освещены в колонке шеф-редактора портала, кандидата философских наук Юрия Черноморца. «Религия в Украине» задала шеф-редактору Theology.in.ua дополнительные вопросы…

Соціологія релігії у світових іменах, європейських трендах та методологічних проблемах

8 09 2010   Ольга Муха Публікації, Інтерв'ю

Соціологія релігії у світових іменах, європейських трендах та методологічних проблемах

Інтерв’ю з професором Інституту соціології Ягеллонського університету, доктором соціологічних наук та відомим європейським соціологом релігії Іреною Боровік розкриває перспективи розвитку соціології релігії на нових теренах, окреслює проблеми сучасної науки та пояснює, чому у Макса Вебера не було учнів. Це спроба розбити стереотипи й прогнозувати з-за західного кордону розвиток релігієзнавчої науки в Україні...

Про патріарші амбіції та статус УПЦ

5 08 2010   Архієпископ Хустський УПЦ Марк (Петровцій), інтерв'ю Публікації, Інтерв'ю

Про патріарші амбіції та статус УПЦ

До митр. Філарета я завжди ставився з великою повагою, я знав його як розумну людину, адже коли він щороку приїздив він до Почаєва 5 серпня, на святкування Почаївської ікони Божої Матері, я й інші архієреї спілкувалися з ним. І завжди були розумні його міркування та вислови. Але він не витримав випробування владою. Цього б ніколи не сталося, якби він став Патріархом, до чого так прагнув.

Наша Церковь не боится испытаний

31 07 2010   Архиепископ Уманский Иоанн (Модзалевский) Публікації, Інтерв'ю

Наша Церковь не боится испытаний

Западная и Центральная Украина не просто хотят иметь свою поместную Церковь. Духовенство и паства этих регионов ориентированы на опыт европейского Православия, пастырский опыт Константинопольского Патриархата. Заставить миллионы людей насильно вернуться в Русскую Церковь – задача не из легких. Вернее, она вообще нереалистична. Ее невозможно решить, не прибегая к репрессивным средствам.

Про намісників і келійників, звитягу преп. Амфілохія та образи архієреїв

27 07 2010   Архієпископ Хустський Марк (Петровцій), інтерв'ю Публікації, Інтерв'ю

Про намісників і келійників, звитягу преп. Амфілохія та образи архієреїв

Саме призначення було непростим і інакше, як дивом, його не можна пояснити. Справа в тім, що намісник і владика Володимир (Сабодан) жили дуже дружно. Того часу відносини між монастирем і академією були прекрасні. І та трагедія, що сталася, відбулася через кілька годин після того, як вл. Володимир був на вечері у намісника. Це було в неділю після пасії.

"Всегда стремлюсь создать атмосферу ответственности"

23 07 2010   Архиепископ Бориспольский Антоний, ректор КДАиС Публікації, Інтерв'ю

"Всегда стремлюсь создать атмосферу ответственности"

Необходимо не только четко знать цель предполагаемых изменений, но, что, возможно, главнее – избрать оптимальные средства для достижения цели. Иначе последствия  могут быть непоправимы. Взять, к примеру, патриарха Никона. По сути, задача соотнести русские книги и обряды с греческими была правильной… А в итоге – великий раскол.

"Я не очікував настільки брудної діяльності, спрямованої проти мене та нашої Церкви"

20 07 2010   Архімандрит Віктор (Бедь), ректор УУБА Публікації, Інтерв'ю

"Я не очікував настільки брудної діяльності, спрямованої проти мене та нашої Церкви"

Думаю, це наслідки діяльності тих, хто нерівно дихає до УУБА, і хто допустив, що вже наступного дня відбудеться архієрейська хіротонія, і для мене буде створено якусь особливу кафедру на Закарпатті. Це було основною причиною їх занепокоєння. Вважаю, що в 46 років я вже можу приймати рішення про подальше служіння Церкві – і в якому сані воно має відбуватися.

"Я не згоден з тим, що позиції УПЦ ослабли"

14 07 2010   Високопреосвященніший Феодор, архієпископ Мукачівський і Ужгородський УПЦ Публікації, Інтерв'ю

"Я не згоден з тим, що позиції УПЦ ослабли"

У нас на Закарпатті немає політичного тиску на Церкву, держава не втручається у наші справи. Я сам аполітична людина, і перший указ, який я видав на посаді правлячого архієрея, стосувався заборони священнослужителів балотуватися в будь-які органи влади. На прийдешніх виборах ніхто із кліриків не балотуватиметься в місцеві органи влади.

"Я желаю развития богословского диалога между нашими церквами"

8 07 2010   Пастор Андрей Гамбург Публікації, Інтерв'ю

"Я желаю развития богословского диалога между нашими церквами"

Мы стремимся не только быть вне политики, но и над политикой с её страстями. Мы молимся «за царей и за всех начальствующих, дабы проводить нам жизнь тихую и безмятежную во всём благочестии и чистоте» (1 Тим. 2, 2). Если от нас ожидают ответа на злободневные вопросы, беспокоящие нашу страну, мы отвечаем на них, руководствуясь непреложным мерилом заповедей Божиих.

Три митрополита и патриарх. Ч. 2

30 06 2010   Протоиерей Сергий Овсянников, настоятель Свято-Никольского храма г. Амстердам Публікації, Інтерв'ю

Три митрополита и патриарх. Ч. 2

Митр. Антоний не позволял никому из этого делать конфетку – «нечто розовое в византийских одеждах». Лепота… он этого не любил, не делал сам, и не позволял никому этого делать. Поэтому с ним было и легко и тяжело одновременно. Легко – потому что чувство радости от нахождения рядом. Тяжело – потому что постоянное восхождение молитвенное

Три митрополита и патриарх

24 06 2010   Протоиерей Сергий Овсянников, настоятель Свято-Никольского храма г. Амстердам Публікації, Інтерв'ю

Три митрополита и патриарх

У него была мечта: набрать курс учащихся, уже имеющих высшее светское образование. И он хотел добиться такого результата. Он и сейчас таковым остался – целеустремленным и решительным. Поэтому он нас учил, что надо отвечать, а какие вопросы игнорировать. Как проходить медкомиссию, собеседование в КГБ. Естественно, он это делал не открытым текстом.

 

МДАиС и КДАиС. Через годы, через расстоянья...

15 06 2010   Митрополит Владимир, предстоятель УПЦ; архиепископ Вышгородский Павел; архиепископ Бориспольский Антоний, ректор КДаиС Публікації, Інтерв'ю

МДАиС и КДАиС. Через годы, через расстоянья...

В третьем классе я часто общался с духовниками Троице-Сергиевой Лавры и семинарии – отцами Кириллом (Павловым) и Илией (Рейзмиром). К отцу Кириллу ходил на чтение Священного Писания Ветхого и Нового Завета; в конце он всегда давал кусочек белого хлеба и ломтик рыбки или же конфеты. Мы шли, чтобы взять из его рук эту благословенную пищу и слышать Слово Божие, питающее наши души.

"Где бы ни находились канонические общины, они принадлежат одной и той же Церкви"

27 05 2010   Патриарх Московский Кирилл, интервью Публікації, Інтерв'ю

"Где бы ни находились канонические общины, они принадлежат одной и той же Церкви"

Я слежу за тем, как некоторые журналисты описывают наши отношения с Фанаром. Когда читаешь эти мрачные комментарии и прогнозы, создается впечатление, что речь идет о каком-то противостоянии и чуть ли не о войне. Но ни один из этих пессимистических прогнозов не оправдался. Более того, сейчас отношения между нашими Патриархатами вышли на качественно новый уровень.

"Хоть я и  не воевал по возрасту, все равно от немцев пострадал"

7 05 2010   Митрополит Владимир, предстоятель УПЦ Публікації, Інтерв'ю

"Хоть я и не воевал по возрасту, все равно от немцев пострадал"

Я вышел во двор, обулся, смотрю, а там немецкая машина стоит, это такая мини-электростанция, которая генерирует ток, – пыхтит все время. Я подумал и решил провести «подрывную операцию»: котлета по размеру как раз в выхлопную трубу входила... начал я запихивать их туда, но чувствую, что меня за шиворот кто-то тащит... а это немецкий офицер увидел мою проделку, и как «врезал» мне по голове...

"Ми на 100-відсотковому утриманні Київської патріархії"

29 04 2010   Митрополит Димитрій (Рудюк), інтерв'ю Публікації, Інтерв'ю

"Ми на 100-відсотковому утриманні Київської патріархії"

Викладач має повністю віддаватися науці, київській православній богословській академії, тобто тут має бути для цього «пуп Землі», тут – його перебування і викладання. Він повинен знати, що це його місце. Я зараз поставив перед священноначаллям, зокрема перед Патріархом питання руба: щоб наші викладачі, щоб хоча б якийсь кістяк їх, мав місце проживання на території Академії

"Нам лежить на серці єднання традиційних Церков України"

23 04 2010   Вл. Богдан Дзюрах, секретар Синоду Єпископів УГКЦ Публікації, Інтерв'ю

"Нам лежить на серці єднання традиційних Церков України"

Ми не хочемо жодних привілеїв від влади, прагнемо лише того, що нам гарантовано... Це спроба підмінити справжній діалог у любові і правді надуманими закидами та претензіями... Патріархат для нашої Церкви є не самоціллю, а засобом... Хочемо ближчим часом зробити певні кроки, щоб заснувати тут, у Києві, семінарію... Слід уникнути спокуси проголошення де-юре чи де-факто «державної конфесії», Церкви, яка була б «рівнішою» від інших...

"Мені стало зрозуміло, що питання про автокефалію піде в небуття"

7 04 2010   Патріарх Київський Філарет, інтерв'ю Публікації, Інтерв'ю

"Мені стало зрозуміло, що питання про автокефалію піде в небуття"

Він сказав: «Нехай ця кістка буде моєю, якщо я таке говорив». Як ця необережна заява вплинула на його стан здоров’я, на місце і владу в Церкві? ... Мені Кравчук пізніше зізнався: «Однією з найбільших помилок свого президентства вважаю те, що не передав Лавру Київському патріархату». ... Можуть допускати що завгодно, але навіть, якщо на це пристане митр. Володимир (Сабодан), то все одно є люди в Синоді УПЦ і в єпархіях, яким Кирил зовсім не потрібен у Києві.

"Я сподівався, що все буде в канонічному полі"

1 04 2010   Патріарх Київський Філарет, інтерв'ю Публікації, Інтерв'ю

"Я сподівався, що все буде в канонічному полі"

Керуючим справами був нинішній Предстоятель УПЦ митрополит Володимир (Сабодан)... Безпосередній виконавець - архімандрит Інокентій (Павлов) - узяв за взірець грамоту про автономну Православну Церкву Японії. Вніс все те ж саме, а слово автономна міняв на «самостійна та незалежна», але при цьому комплекс прав залишався, як в автономної Церкви. Якраз цей документ ухвалив Архієрейський собор РПЦ, а патріарх підписав.

«Вірю і надіюсь: нова влада зробить усе, щоб Церква посіла гідне місце в суспільстві»

30 03 2010   Архієпископ Вишгородський Павло (Лебідь) Публікації, Інтерв'ю

«Вірю і надіюсь: нова влада зробить усе, щоб Церква посіла гідне місце в суспільстві»

Незаконне утримання Верхньої Лаври історико-культурним заповідником – це насмішка над почуттями віруючих... Ніхто не змушуватиме вірних УПЦ супроводжувати Президента в капища розкольників... Ми узгоджуємо всі питання з ректором, нарікань немає, але семінарію і монастир слід розмежувати... Для Патріарха у нас завжди знайдеться місце... Ми розробляємо Концепцію повернення церковного майна...

"Сейчас в Украине отношения Церкви и государства в оптимальной фазе"

15 03 2010   Архиепископ Бориспольский Антоний, ректор КДАиС Публікації, Інтерв'ю

"Сейчас в Украине отношения Церкви и государства в оптимальной фазе"

Поскольку Виктор Федорович человек принципиальный, в том числе и в вопросах веры, о чём свидетельствуют его поступки, думаю, проблемные вопросы жизни Церкви будут решаться значительно легче. Причем это касается не только УПЦ. Принципиальный человек с уважением относится и к принципам другого. Главное, чтобы взаимоотношения были искренними и основанными на здравом смысле.

Святые мощи, митрополит Софроний и Кафедральный собор

23 02 2010   Секретарь Киевской Митрополии прот. Виталий Косовский Публікації, Інтерв'ю

Святые мощи, митрополит Софроний и Кафедральный собор

"Я буду предпринимать конкретные шаги, чтобы мощи или чудотворные иконы привозились в каком-то определенном порядке. Чтобы их не было больше, чем следует. И они должны привозиться в Лавру или, в крайнем случае, в кафедральный собор. Но никак не кочевать по разным храмам и не в частном порядке по инициативе кого-либо из духовенства".

Втрата тяглости київської традиції була руйнівною для національного і духовного здоров’я українців

2 02 2010   Архієпископ Харківський та Полтавський УАПЦ(о) Ігор (Ісіченко), інтерв’ю Публікації, Інтерв'ю

Втрата тяглости київської традиції була руйнівною для національного і духовного здоров’я українців

Необхідно збагнути, звідки походять хворобливі риси в нашій сучасній релігійній свідомості. Вертаючись із новітнього Вавилону додому, до київської спадщини, ми мусимо почати з її кодифікації, з реконструкції традиції, поруйнованої творцями гордовитої вавилонської вежі, що в ХХ ст. засяяла рубіновими зірками над Кремлем. А без виявлення цієї спадщини й відновлення повноцінного зв’язку з нею важко сподіватися на....

НОВИНИ

Всі матеріали

останні коментарі

Чи має Церква моральне право судити содомітів?

Олександр

Олександр написал:

Короткий зміст матеріалу: Свій хвалить своїх.

Пятилетка сдерживания. Итоги пяти лет правления митропо...

Onufriy

Onufriy написал:

Цитата: dutchak1
церква з державою немає ніяких спільних інтересів і їх діяльність не перетинається і не доторкується в жодній точці

А слухаючи Гундяєва, так і не скажеш... fellow

Дякую Вам за визнання того, що МП веде антидержавну діяльність wink (звісно трішечки, ну саму крихітку):
Цитата: dutchak1
Позиція організації (МП) стала ворожою окремим проявам держави

Пятилетка сдерживания. Итоги пяти лет правления митропо...

dutchak1

dutchak1 написал:

Однією з основних перешкод в державно-церковних відносинах в Україні є існування т.з науки «релігієзнавство». Назагал це мирне заняття, яке зайняло скромне але менш-більш дохідне місце в явищі української тіньової науки, невелике і замкнене болітце, в якому перетирають свої, далекі від життя, проблемки, плодять докторів і кандидатів філософії. І все би нічого, але в умовах нашої країни ця «наука» зайняла місце між державою і церквами і фактично, самостійно уповноваживши себе на представлення церков, в якості посередника веде діалог з державою. З представників цієї «науки» формуються комітети, департаменти, відділи міністерства яким надалі і доручають те, що в нас названо «державною політикою в області релігії». Зрозуміло, що для більшості держчиновників і законодавців релігія то тьомний лєс і, при виникненні якихось проблем з релігійними організаціями, вони біжать до релігієзнавця, який їм все розкладе «по поличкам». Ну не бігти же їм до тих малохольних, які Богу моляться. Тобто ситуація анекдотична – проголошуючи з усіх трибун про необхідність діалогу з церквами, держава той діалог і відносини імітує, замінює на відносини з бутафорською церквою, утвореною на держзамовлення докторами філософії і політології від релігієзнавства. Причому та побудова почалась ще в 1990 році, коли новоспеченими демократами і викладачами кафедр наукового атеїзму був зліплений союзний релігійний закон де по зразку цивільної громадської організації почали ліпити релігійні. Це була своєрідна резервація для віруючих і в Україні той процес підхопили вже місцеві діячі наукового атеїзму разом з діячами НРУ.

Всі релігієзнавці і викладачі кафедр вміють розказати про різні моделі співіснування держави та релігії, що мають місце у світовій практиці, які, частіше за все, законодавчо оформлені. Але я добавлю, що це є тінь іншої, вищої істин, яка встановлює що спочатку моделі і відносини а потім законодавче оформлення. Загально ця максима в теорії права виглядає так – закони тільки регулюють суспільні відносини і ніколи їх не створюють. Відносини передують законам. І от в нашій ситуації після розпаду СРСР, в ситуації з нульовим рівнем права і відсутністю реальних релігійних організацій як суб’єктів права, перетягнувши до себе конституційний принцип відділення, ми почали ним регулювати відсутні суспільні відносини(!). За цих обставин ті спроби в 90-х роках зробити релігійний закон були приречені. Що і сталось. Перетягнувши слідом за Конституцією цивільне право, ми ним почали регулювати духовні, неправові відносини. І цьому могли б завадити ну хоч якісь, ну хоч елементарні відносини з тими убогими релігійними організаціями. Це не потребує якихось надзвичайних зусиль чи здібностей. Це може навіть релігієзнавець Єленський. Якщо захоче. Наприклад – Єленський любив раніше на різних телевізорах розказувати про важливість автономії релігійної організації і про необхідність її захисту і захисту переходів. Ну і потім він зліпив той закон, Закон Мародерів №4128. І от якби Єленський уважніше придивився до релігійних організацій і до того принципу автономії, він би міг зрозуміти що принцип відділення і принцип автономії це є одне і теж. Або взаємодоповнююче. Принцип автономії в першу чергу означає що організація сама(!) її проголошує, сама визначає її межі а держава тільки бере це потім до уваги. А тому, якщо всі християнські конфесії згідно своїх канонів визначають автономною організацією всю церкву а не парафію, якщо всі конфесії самостійно визначають правила утворення парафій і долю майна - то це і мало би бути одним з основних правил відносин держави і церков. А Конституція це тільки потім констатує як відділення.

Сьогодні цей процес «побудови відносин» продовжують т.з ефективні менеджери, які відчувши своєрідний запит, успішно експлуатують його ресурс. Текст релігійного закону і та діяльність найбільш вповні стали в утворенні організації ПЦУ. В унісон з православною симфонією, з менеджерами від віруючих, в Україні творять близнюка «русского мира». Ось один з них стверджує що УПЦ МП стала ворогом  суспільства. Лукавить, свідомо або по нерозумінню. Позиція організації стала ворожою окремим проявам держави а держава це не є суспільство. Держава це механізм збирання податків, підтримання порядку в суспільстві. Такий же як пральна машина в побуті і стверджувати що пральній машині необхідна церква просто смішно. В суспільстві необхідні якісь відносини держава з церквами, але наша придуркувата машина в своєму існуванні намагається використати церкву в своїх інтересах, інтересах далеких від суспільних. Тому завжди слушне попередження – церква з державою немає ніяких спільних інтересів і їх діяльність не перетинається і не доторкується в жодній точці. І в наших умовах відносини церкви з державою повинні починатись з тези – держава ворог церкви. Можна цитувати одного священника УГКЦ – держава не повинна робити нічого поганого для церкви і нічого доброго. Те, що «УПЦ (МП) всячески демонизируют Минкульт», ну що ж - під час війни завжди виникає потреба в специфічних «законах», текстах. Потреба в людях типу Медінський, Юраш, Єленський і існуючі з обох сторін фронту контори «міністерство культури» перетворилися в розсадники мракобісся.

 

Священик Сєверодонецької єпархії УПЦ (МП) звершив чин в...

Onufriy

Onufriy написал:

Та це прямо чудо!...
Схоже, що "капітан сьогодні був тверезий"

Харків'яни вимагають у парафії УПЦ (МП) відновити колі...

Onufriy

Onufriy написал:

порушення Закону України «Про охорону культурної спадщини» в Харкові давно набули системного характеру

Прокляті воцерковлені дикуни! what
Але ще більше гріха - на місцевих адміністративних беззаконниках і фарисеях

Знайдіть на цьому бланку згадку про УПЦ

dima222

dima222 написал:

Митрополита Лазаря давно треба було оголосити персоною нон грата в Україні - а тим часом його рідним брат Дмитро у Дунаєві біля Почаєва в селі, яке приєдналося до ПЦУ, намагається будувати нову церкву. І точно за гроші Лазаря, бо всі племінники Лазаря - сини та родичі Дмитра, служать священиками у Криму. 

Чем Зеленский страшен для православия

Onufriy

Onufriy написал:

Добрячий текст +5!
 
51-е правило Шестого Вселенского собора запрещает всем христианам посещать комедийные представления... программы с участием Зеленского подпадают под анафему, так как усеяны непристойностями

З огляду на це, православна Церква не повинна б агітувати за Зеро... feel

Але... wink в УПЦ МП тепер усе інакше...

Дійсно, ну як же можна не підтримати чоловічка? Тим більше, коли він - за "електронний концтабір"? winked

Грецький Центр теологічних досліджень пропонує вихід з ...

Onufriy

Onufriy написал:

 
ПЦУ та УПЦ (МП) сформують єдиний православний Синод...

Які дикі пропозиції! belay   
Які страшно відстали ці греки! angry
Вони нічогісінько не знають про "вЬру православную": ні про "російський світ", ні про "вєлічіє", ні про "богоданість" Пу!..
І вже тим більше - про "єресь українства", "єресь гуманізма" і богомерзотність геометрії!!

Ну як же зможуть правовірні овечки святоросійства возсісти поряд з козлищами жидорептилоїдства?!! recourse

Польская Православная Церковь поддерживает украинскую а...

Філософ

Філософ написал:

Польська ПЦ це збір неуків радянського зразка. Вже давно доведено апостольське спадкоємство колишніх УАПЦ і УПЦ КП. Тому всі розмови про "перерукополеження" є безпідставними. Тимбільше з ієрархами ПЦУ спіслужив Вселенський патріарх!

Циркулярний лист Тюченської єпархії. Про духовні критер...

Onufriy

Onufriy написал:

1. Вибір 2019 дійсно пісний... recourse 
2. Пророцтво Лепехи збулося:
"аполітичні" москвовіри агітують за ЗЕро-кандидата
Всеволод Чаплін: "надо достигать договоренностей с лидером гонки (Зеленским), требуя письменных гарантий прекращения гонений на каноническую Церковь, возвращения политэмигрантов и критиков «европейского выбора» в политику... назначения министром культуры (он курирует религию) Юрия Бойко, Виктора Медведчука, Вадима Новинского или Василия Анисимова..."
"Порошенко – абсолютное зло"
love
https://credo.press/223778/

Всеукраїнська Рада Церков закликає робити вибір президе...

Onufriy

Onufriy написал:

мусимо усвідомити: якою повинна бути наша держава?

Яке питання, така і відповідь. feel Для терезої відповіді доречніше усвідомити, чого ми хочемо від майбутнього президента?
1. Особистого багатства?
2. Подолання людської продажності "в окремо взятій країні"?
3. Припинення глобального міжнародного конфлікту?
Твереза відповідь можлива лише у тому випадку, якщо ми чекаємо чогось іншого. Бо ніякий президент не зробить вас багатим, не "подолає корупції" і не "припинить війни"

Це якщо він не "чарівник з голубого вертольота" recourse


Як відбувається перехід з УПЦ МП в ПЦУ

dutchak1

dutchak1 написал:

Пасхавер десь писав, що «Когда-то один из руководителей Европейского союза неофициально сказал: «Если бы русские не были белыми, у нас бы к ним претензий не было. А так ведь белые, вроде бы свои, но не как мы». То же самое можно сказать и про нас». І там, далі, Пасхавер писав що у нас цінності інші. Добавимо – не тільки інші але і з тими цінностями, які ми переносимо від цивілізації і від Європи до нас, проходять дивні метаморфози.

Ми дикунський, варварський народ і це особливо видно в нашому дикунському, варварському релігійному законодавстві.  Причому це якесь небачене і неописане варварство. Ми користуємось речами і благами цивілізації і одночасно реконструюємо суспільні відносини, схожі на описи з шкільних історичних підручників про давні часи. Наші відносини це якась амальгама з давнього, застиглого в часі ординства, на яке додатково наклалась катастрофа 1917 року.  Для прикладу -  всі ці ламентації про захист автономії громади, про захист права свободи вибору підпорядкування, про свободу переходу громади – це все для придурків і убогих. Так, автономія релігійної громади є одним з основних положень міжнародного права, міжнародних угод, які підписала Україна. Але в них це означає що громада самостійно визначає себе автономною, самостійно проводить свої межі в яких живе і порядкую по своїх власних установах і правилах. Визнання державою цієї автономії є похідне від волі самої громади. У нас же, незважаючи на те, що всі християнські церкви в Україні визнають автономною всю церкву, держава приймає закон яким фактично нищить церкву, робить самостійними і незалежними парафії. Далі держава проголошує ту свободу «підпорядкування» і береться її захищати. Тут можна  звернути увагу, що послідні зміни в ст.8 релігійного закону, якими намагаються регулювати і захищати те «підпорядкування», в рівній мірі відносяться до зареєстрованих громад і до громад, які навіть не повідомляють державні органи про своє утворення. Який зміст має тоді та детальна регламентація прописана в ст.8 для тих громад? Що законодавець збирається «захищати» в цьому випадку? Здоровий глузд тут підказує, що парафія при діючому законі може міняти підпорядкування хоч кожної години і 24 рази на добу. Це право декларативне і його неможливо ні порушити ні захистити. Проблеми виникають тільки у парафій-юросіб і це є проблеми не «захисту» якоїсь свободи громади а проблеми майна. І тут вже видна друга придуркуватість і щоб її побачити, треба читати Цивільний кодекс, читати на рівні першого курсу юрфаку. Все, що відбувається з юрособою, абсолютно все описано цивільним правом і хто може пояснити, використовуючи цивільне право – що таке зміна підпорядкування юрособою? Що таке канонічне підпорядкування з точки зору ЦК? Що відбувається з юрособою при такій зміні підпорядкування чи з тою особою, якій стають підпорядковані? Абсолютно нічого і це є повна дурня, яку придуркуватий український законодавець і на пару з ним такий же придуркуватий український релігієзнавець взялись захищати світським правом. Термін «зміна підпорядкування» в цивільному праві має інший зміст чим той, який вкладають у нього віруючі і в реальності це означає зміну віри частиною віруючих чи ще якісь канонічні нюанси в цій вірі.  Але саме цивільне право не в змозі описати і навіть не існує таких правових термінів які б описали це «підпорядкування» чи цю зміну віри чи якісь зміни у вірі. Цивільному праву байдуже до цих змін і громада може міняти «підпорядкування» у всьому діапазоні світових релігій і культів, залишаючись згідно положень нашого релігійного закону одною і тією ж юридичною особою(!). Звучить це безглуздо як і безглузді наші намагання цивільним правом «захищати» чи «регулювати» такі переходи юридичної особи. Зміст це би мало тільки в тому випадку, як би ми  доказували всім і переконували всіх в тому, що юридична особа може вірити в Бога.

Ну і повна дурня вже по майну. Для розуміння примітивно можна виділити три рівня розвитку права власності. Перший, дикунський або нульовий. Якщо дикуну сказати що ця річ є власністю Джона чи Івана, він порахує тебе за божевільного. Річ може бути тверда, м’яка, кольорова, кругла, квадратна але як вона може мати признаки Джона, як це знайти, де в ній той Джон. Другий рівень, варварський, це коли власністю є те, до чого можеш дотягнутись і що можеш захистити. Третій рівень це вже цивілізовані, складні і абстрактні правові терміни, за якими навіть річ Джона, яку він передав тимчасово комусь чи загубив – все одно залишається його. І от на другому рівні вже видно шляхи до цивілізованої власності, її початки. Початок йде від того, що власністю стає те, що ти сам визнаєш своїм. Наприклад – йдеш по вулиці в штанях і ці штані є твої не тому, що вони нумеровані і по номеру держава указом визначила їх твоїми а тому що ти їх сам визнав своїми. Після цього самостійного визнання держава починає ці штані захищати як твої. Так і тут. В 1991 році, коли держава почала ліпити відносини з церквами, вона в діалозі з ними повинна була бачити, що вони визнають своєю власністю і як нею розпоряджаються. А вони, всі християнські церкви України, визнають власниками церковного майна не громади а всю церкву. Незважаючи на те, держава, в порушення конституційного відділення, влізла в церкви і сама «призначила» власниками парафії, зробила з церкви збіговисько незалежних юридичних осіб з гібридними статутами, зі статутами в яких поєднала бульдога з носорогом – світське і канонічне право. І от вже і ПЦУ, підтанцьовуючи Порошенку, приводить свій статут у відповідність до дикунського закону, записує церкву як зібрання незалежних юросіб, утворених по ЦК України. А на початках, в першому варіанті Статуту, писалось про церкву як особу, яка сама будує відносини з державою. І тут буде цікаво поспостерігати, як ПЦУ буде далі творити свої документи, особливо парафіяльні. Як визначить власність.

Тобто, ми не то що залишаємось на дикунському рівні, ми навіть заблокували його можливий розвиток. Можна подивитись на конфлікт у Львові, де громада УГКЦ намагається залишити за собою костел. Скільки там в обговоренні позбігалось буйних, дикунів, клянуть поляків, Мокшицького, розкопують старі могили! Врешті УГКЦ, яка претендує на цивілізованість, ліквідовує буйну парафію. Наслідок – новий припадок в мереживному обговоренні. Ще приклад. Можна почитати фантастичний матеріал на «Релігія в Україні», як в позаминулому столітті у Львові цивілізовано вирішували долю покинутого румунського храму. Фантастичний матеріал в порівнянні з нашим дикунством. Ми не то що стоїмо на місці, ми навіть вдаємо якось рухатись реверсом в минулі часи і при цьому приймаємо законодавство, яке захищає мародерство. Закон №4128 – це Закон Мародерів. У всі часи мародерство було ознакою військових конфліктів, при яких військові загони або банди найманців грабували беззахисне населення на територіях, статус яких тимчасово був не встановлений. Так і у нас. Використовуючи реальну війну, політики і законодавці «організували» законоподібний грабунок одних громад громадян другими громадами громадян, розділених релігійними переконаннями. І це особливо вражає, оскільки мародерами стають християни і їх спільноти. Адже ж саме в християнському середовищі в давні часи виникло розділення церковного і світського права, при якому християнське середовище залишилось ізольованим місцем де панували моральні основи керування церковним майном. Збереження цього середовища здійснено радикальним відділенням від світського права і оскільки  суть керування церковним майном не у застосуванні правових конструкцій, а в здійсненні місії церкви, то і успіх цієї місії став критерієм правильності прийняття рішень і здійснення тих чи інших дій з церковним майном. У нас же безглузді спільноти заполітизованих громадян, які вважають християнство просто громадським рухом з формальним моральним законодавством, притягнули в християнське середовище світське право, причому у гіршому його варіанті. Адже навіть світські юридичні особи, при виникненні конфліктів і суперечок між засновниками громади про використання майна, дають право тим громадянам, які кінцево не погодились з рішеннями громади, вийти з громади разом з тим майном, яке вони вклали. Тобто, якщо в християнській громаді не існує християнських відносин з іншими членами громади, які могли б керувати ними при залагодженні майнових питань, якщо громада «голосуванням» позбавляє участі у вирішенні майнових питань меншу кількість громади то, за відсутності християнських відносин, необхідно би мінімально зберегти хоч якусь справедливість до своїх земляків і сусідів і виключити мародерство. Якщо християнська справедливість і моральні відносини тут відсутні то тоді необхідно зберегти цивілізовану, світську справедливість.  Тобто тоді, в продовження світського правила про фіксоване членство в громаді, це членство необхідно доповнити таким же світським обліком внесків і пожертв кожного фіксованого члена громади. І при виключенні любого члена громади, громада повертає йому ті внески або компенсує їх.

 

Який порядок проведення перевірок релігійних організаці...

dutchak1

dutchak1 написал:

Добре було б якби юрист пояснив собі, і нам всім в тому числі, як він з'єднав релігійну організацію з господарською діяльністю у її законодавчому визначенні?  Наведем визначення -

Господа́рська дія́льність — будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов'язана з виробництвом та обміном та переробкою матеріальних і нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Під господарською діяльністю в Господарському кодексі України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. (ст. 3 ГК України)

Страдания за Москву, это не страдания за Христа ‒...

Onufriy

Onufriy написал:

"головний місіонер РПЦ" з азартом доводить, що 1+1=2 love
Очевидна актуальність кураєвського просвітництва для святоросичів РПЦ є найкращим доведенням смерті "російського православ'я"

Те що сьогодні животіє на москві - не православ'я, а зла і погибельна єресь 
в духе своей готтентотской этики

Не «нас ради, человек», а «ее ради, епархиальной собственности, сшедшаго с небес»


Вікарій Київської митрополії УПЦ (МП) — власник двох ав...

В. Ясеневий

В. Ясеневий написал:

ну и правильно.Чего терятся. Жизнь дается только один раз.Поэтому нужно брать от неевсе что можна...Многая Вам лета, дорогой владыка. Притом, наиканоничнейший...