У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
4 09 2009 Василь Стодоля, інтерв'ю
«Задобрити» Росію можна лише шляхом діаметральної зміни стратегії національного розвитку України, що неможливо й безперспективно. А зупинити – лише відчутною політичною консолідацією всього суспільства. У будь-якому разі життєво необхідні системні й продумані дії. Бездіяльність подібна смерті. Тим більше, що Росії і не потрібно спеціально вводити війська на територію України. Ці війська вже присутні тут
26 08 2009 Василь Стодоля, інтерв'ю
Але Кіріл не був би Кірілом, коли б він не вніс до цього путінського плану своєї корективи. Його креативною ідеєю стало перетворення Києва на другий після Москви патріарший центр РПЦ. Проекти Кіріла дуже легко визначити. У нього своєрідний спосіб мислення – свої думки-маркери. Одна з головних таких думок – це думка про себе. Що б не робив Кіріл, який би проект не започатковував – це обов’язково персональні проекти. Створення у Києві другої патріяршої резиденції – це саме такий персональний проект...
18 08 2009 Василь Стодоля, інтерв'ю
Коли Київський патріярхат буде канонічно визнано Константинополем та іншими помісними церквами, Москва лишиться «голим королем», тобто Євразією, країною, яка походить не від Києва та київських князів, а від Золотої Орди та татарських ханів… Але це – правдива історія Росії. Можна впродовж тисячоліть вважати себе нащадком Візантії або Київської Русі. Але така саморефлексія не змінить національний генокод або менталітет нації.
14 08 2009 Василь Стодоля, інтерв'ю
Кірілу очевидно імпонує радикальна ісламська політична модель, коли духовний лідер користується необмеженою владою. Бути таким лідером набагато вигідніше, ніж президентом або прем’єром. Адже ані президент, ані прем’єр-міністр не обираються пожиттєво. А посада патріярха забезпечує носію цього сану повноту владу до смерті. Крім того, ми маємо розуміти, що «геополітичний проект» Кіріла – це не «православна Росія», а відродження так званої «слов’янської цивілізації».
27 07 2009 Архієпископ Іван Юркович, апостольський нунцій в Україні - інтерв'ю
У стосунках між Церквами дуже небезпечно говорити моделями. Ми віримо, що єдність Церкви буде Божим даром. Людина самотужки не здатна побудувати цю реальність. Але всі ми знаємо, що єдність Церков – це постулат Євангелія. Це означає, що коли ми говоримо про єдність між Церквами, ми говоримо про реальне питання, а не про ілюзію.
25 07 2009 Архимандрит Гедеон (Харон)
Хочу напомнить, что еще тогда, когда мы поставили «намет» так называемый, шатер, то это уже было для кого-то несносно. Отдельные люди не могли этого выдержать. Вы помните эти драки, эти бойни, суды – чего только не было, какое множество проблем с этим связано. Хотя, казалось бы, можно рассчитывать на поддержку государства, которое, по логике вещей, должно было обрадоваться, что появились люди, которые по благословению Церкви готовы взяться за это нелегкое дело. Но все происходило с точностью до наоборот
24 07 2009 Архімандрит Кирил (Говорун)
Патріарх підтримує ініціативи УПЦ щодо подолання розколу. Ми сподіваємося, що візит патріарха стане міцним імпульсом щодо прискорення подолання розколу. Немає жодного сумніву, що розкол є нонсенсом, трагедією, його не повинно бути, розкол треба подолати. Це добре усвідомлює патріарх, про що він неодноразово говорив у своїх інтерв’ю і заявах.
20 07 2009
В інформаційному полі періодично з’являються повідомлення про якісь міжконфесійні непорозуміння, що траплються між православними Сумщини. Щоб отримати інформацію про ситуацію «з перших вуст», ми поставили майже ідентичні питання до єпископа Сумського і Ахтирського Євлогія (УПЦ) та єпископа Сумського і Охтирського Мефодія (УПЦ КП).
16 07 2009 Митрополит Черкаський і Канівський Софроній
Автокефалія не мусить залежати від зовнішніх факторів і обставин, переконання в її доконечності має сформуватися в головах моїх, так би мовити, колег – архієреїв. Так, автокефалія Української Православної Церкви залежить не від Москви, а від єдності єпископату УПЦ. Поки що такої єдності немає.
14 07 2009 Митрополит Симферопольский и Крымский Лазарь
В.: Крымские эксперты уже высказывали мнение, что в случае включения Севастополя в состав АРК столица полуострова будет перенесена именно в «город русской славы». Как Вы считаете, повлечет ли такое решение административные изменения в Крымской епархии?
О.: Пока что рано загадывать. Предлагаю вернуться к этому вопросу тогда, когда перспективы такого развития событий станут более четкими.
7 07 2009
"Православний світ не може не бачити Україну. Україна – мільйони православних. Поділ в Україні – виклик для патріархів. Ми побачимо, що вони вміли зробити для Української православної Церкви. І один, і другий мають своє бачення щодо України. Побачимо, що вони зуміють позитивного зробити для України. Це іспит того, наскільки вони є отцями церкви, бо патріарх – то є отець. То є для них виклик".
Помер Патріарх Грузинської церкви Ілія II: його відспівування очолить Вселенський патріарх
Нападки спецслужб Росії не примусять Вселенський патріархат зупинити свою вселенську місію – заява
Служба зовнішньої розвідки РФ обізвала Вселенського патріарха «антихристом у рясі»
Київський Миколаївський костел передали римо-католицькій громаді після багаторічної боротьби
Богослужіння у зруйнованому храмі: новий кліп “Капелан” від Культурних сил
Митрополит Сумський УПЦ Євлогій: «Кирил Гундяєв зазнав "кораблекрушіння у вірі"»
Румунський патріархат вшановує героїв Революції 1989 року
dutchak1
dutchak1
dutchak1 написал:
Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. 
І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.
dutchak1
dutchak1 написал:
Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства.
dutchak1
dutchak1 написал:
Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.
І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...
dutchak1 написал: