У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
30 07 2010 Виталий Портников
30 07 2010 Владимир Боровенко
И празднование этих икон происходит в один день, хотя история их появления и начала культа почитания во временном промежутке, разнесена лет так на 300-400лет, в пользу Свято-Успенского Святогорского мужского монастыря (Псковская область). Да и у верующих нет прежней уверенности, где же находятся Святые горы: на Псковщине или в Украине?
29 07 2010 Свящ. Сергий Голованов
Обращаясь к украинской православной интеллигенции, митрополит снял свою кандидатуру на Всеукраинский престол. "Киевский митрополит должен быть выбран из православных или автокефальных архиереев или священников. Когда бы он был в единении со Вселенской церковью, мы все подчинялись бы ему, и я первый радостно подчинился бы его верховной власти".
28 07 2010 Андрій Юраш, релігієзнавець; Іоан (Модзалевський), єпископ Уманський УАПЦ, Мирослав Маринович
28 07 2010 Синод УПЦ КП
У Київському Патріархаті немає жодних відмінностей від всієї повноти Православної Церкви ані у віровченні, ані у звершенні таїнств й інших богослужінь, ані у практиці застосування норм канонічного права. Усі протилежні твердження є голослівними або заснованими на слабкій аргументації. Підтвердженням цього є просте порівняння Київського Патріархату з вищеназваними розколами.
27 07 2010 Архієпископ Хустський Марк (Петровцій), інтерв'ю
Саме призначення було непростим і інакше, як дивом, його не можна пояснити. Справа в тім, що намісник і владика Володимир (Сабодан) жили дуже дружно. Того часу відносини між монастирем і академією були прекрасні. І та трагедія, що сталася, відбулася через кілька годин після того, як вл. Володимир був на вечері у намісника. Це було в неділю після пасії.
26 07 2010 Влад Головин
Ругать страшную Москву – это наша народная украинская забава, странное проявление любви к родине. Мы не выиграли чемпионат Европы или Лигу чемпионов, наши машины не покупают в Европе, более того, в последнее время даже сало мы покупаем за границей. Фактически нам нечем гордиться, национальной гордости нечем питаться
24 07 2010 Виталий Портников
23 07 2010 Архиепископ Бориспольский Антоний, ректор КДАиС
Необходимо не только четко знать цель предполагаемых изменений, но, что, возможно, главнее – избрать оптимальные средства для достижения цели. Иначе последствия могут быть непоправимы. Взять, к примеру, патриарха Никона. По сути, задача соотнести русские книги и обряды с греческими была правильной… А в итоге – великий раскол.
23 07 2010 Епископ Васильковский Евстратий (Зоря)
Константинополь в свое время признал автокефалию Церкви Эллады, чем не разорвал, а укрепил единство церковного эллинизма. Тогда прекратилось бы церковное разделение в Украине, а все украинские православные обрели бы полноценное духовное единение с русским и другими православными народами. Единение во Христе, хотя и не под властью Московского патриарха.
22 07 2010 Олег Гавриш
Господин Табачник настаивает, что преподавать христианские предметы должен человек, имеющий высшее педагогическое образование. Тезис правильный, но на деле он приводит к тому, что духовных лиц, даже получивших педагогическое образование, не пускают в школы. А светские педагоги, мягко говоря, не совсем верно понимают, зачем вообще нужно духовное образование.
21 07 2010 Елена Зиновьева
Хаос смутного времени, кризис православного мировоззрения, расстановка политических сил внутри страны, противоборствующие группировки, международная политика, взаимоотношения государства и церкви, непростые межцерковные отношения, религиозная полемика, система церковного устройства и управления, нравы мирян и духовенства, - это далеко не все вызовы...
20 07 2010 Архімандрит Віктор (Бедь), ректор УУБА
Думаю, це наслідки діяльності тих, хто нерівно дихає до УУБА, і хто допустив, що вже наступного дня відбудеться архієрейська хіротонія, і для мене буде створено якусь особливу кафедру на Закарпатті. Це було основною причиною їх занепокоєння. Вважаю, що в 46 років я вже можу приймати рішення про подальше служіння Церкві – і в якому сані воно має відбуватися.
19 07 2010 Станислав Минин
Ни на какие уступки вроде объединения структур в новое образование Москва не пойдет. Сама МПЦ МП - с высоким уровнем внутренней конфликтности, частично дискредитировавшим себя руководством лишена в этих вопросах сколько-нибудь существенной инициативы. МПЦ МП нужны встряска, кадровое обновление, мощный политический импульс.
16 07 2010 Архиепископ Вышгородский Павел, наместник Лавры
Церкви не надо вменять в вину ничего, Церковь ни в чем не виновата – Ее Глава Иисус Христос. Хочу напомнить, что преподобные Антоний и Феодосий Печерские и сонм других угодников Божиих, строили монастырь для людей, желающих послужить Богу и каждому из вас. Некоторые из недовольных цитируют Священное Писание не там, где нужно. Необходимо хоть немного думать о себе и соизмерять свою жизнь с тем же Святым Писанием.
16 07 2010 Патріарх Київський Філарет, інтерв'ю
Если мать Украинской Православной Церкви — Русская Церковь, как считают там, то наша автокефалия зависит от Москвы. Если Украинская Церковь — дочка Константинопольской Церкви, как видно из истории, то автокефалия зависит от Константинополя. Но ведь двух матерей быть не может! Поэтому договоренности Москвы и Константинополя выгодны им, но не решают вопрос Украинской Церкви.
15 07 2010 Тетяна Фоміна
Польські, чеські, угорські, німецькі джерела не знають факту християнізації Русі наприкінці Х століття, хоча про Русь розповідають досить часто. Ще більш дивне мовчання православних сучасників і хроністів – ніхто з візантійських чи болгарських авторів кінця Х–ХІ століття й наступних часів нічого не повідомляє про таку подію. А тим часом, іншим діянням Володимира греки присвячують...
14 07 2010 Високопреосвященніший Феодор, архієпископ Мукачівський і Ужгородський УПЦ
У нас на Закарпатті немає політичного тиску на Церкву, держава не втручається у наші справи. Я сам аполітична людина, і перший указ, який я видав на посаді правлячого архієрея, стосувався заборони священнослужителів балотуватися в будь-які органи влади. На прийдешніх виборах ніхто із кліриків не балотуватиметься в місцеві органи влади.
13 07 2010 Владимир Бурега
12 07 2010 Сергей Рахманин
Главная беда сегодняшнего раскола не только и не столько в том, что две части формально единой страны исповедуют разные принципы и поклоняются разным героям. Несчастье в том, что четыре пятилетки всеобщего и всеобъемлющего отрицания подорвали уверенность в ценности любых принципов и святости любых героев по обе стороны Днепра.
10 07 2010 Віктор Каспрук
Вона курсує між реальністю, фантазією і радикально-ісламською пропагандою, котра у більшості християн викликає стійке відторгнення. Але шиїти-індіанці є серйозним попередженням католицькій Церкві. Коли християнська церква не йде до людей сама, то в окремих зонах мусульманські фундаменталісти ладні замінити християнських...
9 07 2010 Дмитро Кузьменко
Головною сутнісною метою подолання розколу є відновлення євхаристійного спілкування зі збереженням ключових принципів еклезіології — помісності і кафоличності Церкви. А не просто створення якихось спільних адміністративних одиниць чи взаємне «визнання» і розмежування сфер впливу. Так само і проблема автокефалії набуває зовсім іншого виміру у світлі справжнього православного богослов’я.
8 07 2010 Пастор Андрей Гамбург
Мы стремимся не только быть вне политики, но и над политикой с её страстями. Мы молимся «за царей и за всех начальствующих, дабы проводить нам жизнь тихую и безмятежную во всём благочестии и чистоте» (1 Тим. 2, 2). Если от нас ожидают ответа на злободневные вопросы, беспокоящие нашу страну, мы отвечаем на них, руководствуясь непреложным мерилом заповедей Божиих.
7 07 2010 Юлия Богомолова
Нигде, как в Иоанновом дне конфликт между народными верованиями и церковностью не достигал такой остроты и непримиримости. Христианство настойчивым образом боролось на протяжении многих столетий с языческим разгулом Ивана Купала. Память св. Иоанна Предтечи продолжает олицетворять собой точку встречи и кардинального различия человечества ветхого и обновленного Кровью Спасителя.
6 07 2010 Ростислав Мартинюк
Це воля до нового рівня відносин Константинополя та Церкви помісної, це видиме примирення Вселенської патріархії з «націоналістичною» концепцією її історії, готовність жертвувати канонічними застереженнями в ім’я якихось серйозніших цілей. Бо досі з глухої неприязні двох сусідніх автокефальних церков користав хтось третій – не перший, «але аж ніяк не п’ятий».
Помер Патріарх Грузинської церкви Ілія II: його відспівування очолить Вселенський патріарх
Нападки спецслужб Росії не примусять Вселенський патріархат зупинити свою вселенську місію – заява
Служба зовнішньої розвідки РФ обізвала Вселенського патріарха «антихристом у рясі»
Київський Миколаївський костел передали римо-католицькій громаді після багаторічної боротьби
Богослужіння у зруйнованому храмі: новий кліп “Капелан” від Культурних сил
Митрополит Сумський УПЦ Євлогій: «Кирил Гундяєв зазнав "кораблекрушіння у вірі"»
Румунський патріархат вшановує героїв Революції 1989 року
dutchak1
dutchak1
dutchak1 написал:
Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. 
І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.
dutchak1
dutchak1 написал:
Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства.
dutchak1
dutchak1 написал:
Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.
І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...
dutchak1 написал: