Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

Публікації
Соціологія релігії у світових іменах, європейських трендах та методологічних проблемах

8 09 2010   Ольга Муха Публікації, Інтерв'ю

Соціологія релігії у світових іменах, європейських трендах та методологічних проблемах

Інтерв’ю з професором Інституту соціології Ягеллонського університету, доктором соціологічних наук та відомим європейським соціологом релігії Іреною Боровік розкриває перспективи розвитку соціології релігії на нових теренах, окреслює проблеми сучасної науки та пояснює, чому у Макса Вебера не було учнів. Це спроба розбити стереотипи й прогнозувати з-за західного кордону розвиток релігієзнавчої науки в Україні...

Криза філософії паламізму

7 09 2010   Юрій Чорноморець Публікації, Богослов'я

Криза філософії паламізму

В 1360-70-ті роки в центрі теологічних дискусій паламітів із візантійськими томістами опинилась проблема євхаристійного причастя. Класичне вчення Палами ясно вчило про абсолютну неможливість дотику до Божественної сутності, пізнання її, причетності їй. Але це вчення суперечило традиційній вірі Церкви в те, що в таїнстві євхаристійного причастя люди торкаються самої Божественної сутності...

Принципы формирования глобальной этики

6 09 2010   Ханс Кюнг, Денис Мюллер Публікації

Принципы формирования глобальной этики

Мы нуждаемся в прочной моральной платформе, в мировоззрении, которое выведет людей из состояния отчаяния, – в планетарной этике, способной защитить наши общества от угрожающего хаоса. Говоря о планетарной этике, мы не имеем в виду ни новой идеологии, ни мировой унитарной религии, стоящей над всеми существующими религиями, ни тем более господства одной религии над другими. Для нас планетарная этика означает фундаментальный консенсус по поводу императивных ценностей, незыблемых критериев и важнейших надежд личности...

Вчення про пізнання Бога Христоса Янараса

3 09 2010   Геннадій Христокін Публікації, Богослов'я

Вчення про пізнання Бога Христоса Янараса

Христос Янарас (нар. 1935 р.) — видатний релігійний філософ та православний богослов сучасності, автор книг “Особистість і ерос”, “Свобода етосу”, “Гайдеггер та Ареопагіт”, “Пост-модерна мета-фізика” та ін. Йому вдалося створити теорію богопізнання, яка є новою в порівнянні з традиційними для православної теології концепціями. Але сам Янарас не визнає цієї новизни. Завданням нашого дослідження є аналіз змістовної новизни концепції Янараса, виявлення та аналіз моментів принципової модернізації традиційного православного вчення про Богопізнання...

Украина - Россия: феномен "культурного империализма". Ч. II

3 09 2010   Иван Дзюба Публікації

Украина - Россия: феномен "культурного империализма". Ч. II

На культуру хотят возложить функцию оружия массового поражения, культурный обмен превратить в культурную экспансию (извольте видеть, империализм дредноутов - это нехорошо, а вот «культурный империализм» - это не то что благородно, а просто свято!)...

Путь новой "культурной унии"? Никогда!

2 09 2010   Архиепископ Ионафан (Елецких) Публікації

Путь новой "культурной унии"? Никогда!

Видящий православный Украинский Мир - видит целостный Православный Мир Руський, и зрящий православный Белорусский Мир - зрит тот же православный Мир Руський, и смотрящий в православный Мир Российский - все также созерцает сквозь внешние культурные покровы тот же всецелостный православный Мир Руський. И, более, на далеких континентах, где только есть храмы Руського Мира, - и там дышит этот духовный феномен...

Академия и семинария: печальный взгляд изнутри

2 09 2010   Выпускник безымянной духовной семинарии и безымянной духовной академии Публікації

Академия и семинария: печальный взгляд изнутри

Академия от семинарии отличалась степенью безнадежности. Если в семинарии нами интересовались для того, чтобы мы порядок не нарушали и стали священниками, то в академии нами никто не занимался. Если в семинарии была цель — стать священником, то в академии цели не было вообще. Никто не понимал, зачем и почему мы учимся... При современной попытке реформы духовного образования, напрашивается вопрос о том, что было, что хотят реформировать, из чего хотят что-то делать, что нужно исправлять.

Український контекст феномену Льва Шестова. Ч. ІІІ

1 09 2010   Олег Гірник, священик УГКЦ Публікації, Богослов'я

Український контекст феномену Льва Шестова. Ч. ІІІ

Релігійно-філософська та теологічна думка в Україні ніколи не набудуть самобутньої форми без комплексної критики професорсько-чиновницької «ВАК-філософї» та постатеїстичного «академічного» релігієзнавства українських вишів. Це неминучий процес і в ньому не обійтись без застосування інтелектуальної спадщини Льва Шестова...

Русский мир столкнулся с украинским

31 08 2010 Публікації, Аналітика

Русский мир столкнулся с украинским

Вот уже неделю православный укрнет штормит: в сети до предела накалилось обсуждение последнего визита Патриарха Кирилла в Украину, а также его небесспорной концепции «Русского мира». При том что визит уже давно завершился, связанные с ним  вопросы периодически актуализируются в обсуждениях и публикациях украинской прессы. Архиепископ Ионафан (Елецких), архимандрит Аввакум (Давиденко), Владимир Мельник, Юрий Черноморец, Тарас Антошевский, Юлия Коминко делятся своими впечатлением о значимости и ходе дискуссии...

Религозная свобода: глобальные измерения

31 08 2010   Виктор Еленский Публікації, Аналітика

Религозная свобода: глобальные измерения

Направление и результаты некоторых религиозных перемен в той или иной части мира, имеющих, безусловно, влияние на ситуацию с религиозной свободой, порой оказываются совершенно неожиданными.  Тенденций, объективно ведущих к укреплению и расширению религиозной свободы, гораздо меньше, чем развивающихся в обратном направлении. Пожалуй, одна из наиболее обнадеживающих среди них – это формирование достаточно мощной интеллектуальной традиции – как философской, так и богословской, – направленной на создание моделей переплавки религиозного многообразия в религиозный плюрализм и выработку новой глобальной этики.

Украина - Россия: противостояние или диалог культур?

30 08 2010   Иван Дзюба Публікації, Аналітика

Украина - Россия: противостояние или диалог культур?

Не только на политическую, но на всю современную, в том числе и языково-культурную ситуацию в Украине существенно влияет российский фактор. С годами, по мере упрочения государственного статуса Украины, все хитроумнее становится «аргументация» необходимости реванша, «реинтеграции», нового «воссоединения» и т.п. Посему стоит обратить внимание на некоторые новые мотивы в старых песнях, призванные давать им более привлекательное и современное звучание...

Розрив традиції і відновлення української теології. Ч. ІІ

28 08 2010   Олег Гірник, священик УГКЦ Публікації, Богослов'я

Розрив традиції і відновлення української теології. Ч. ІІ

Напрямок київської школи видається найбільш послідовним і перспективним, проте він не позбавлений головного недоліку: характеристика філософської думки Київської Русі дається з точки зору західного розуміння філософії...

Тома, православна традиція, "догматичний розвиток". Ч. ІІ

27 08 2010   Андрій Баумейстер Публікації, Богослов'я

Тома, православна традиція, "догматичний розвиток". Ч. ІІ


 Досі залишається незрозумілим, як «у дусі Отців» творчо розвивати теологію. Взагалі чи є теологія наукою, і якщо так, то які її методологічні засади.

Досвід св. Томи показує, як можна мислити у дусі Отців, зберігати вірність богословській думці Отців, водночас вбачаючи межі патристичної теології, осягаючи обмеженість «традицій»...

Тома Аквінський як вчитель православної теології

26 08 2010   Андрій Баумейстер Публікації, Богослов'я

Тома Аквінський як вчитель православної теології

Ми зважимося стверджувати на перший погляд абсурдну думку: православні богослови можуть багато чому навчитися у Томи Аквінського. Більше того, є речі, яким вони просто мусять навчитися у Томи... Але чому вчитися саме у Томи? Чи може православне богослов’я ігнорувати Тому? Подібне ігнорування вже не один раз спостерігалося в історії і це приводило до небажаних ускладнень.

Три стороны, два естества, множество смыслов

19 08 2010   Юлия Богомолова Публікації, Богослов'я

Три стороны, два естества, множество смыслов

Эти избранники вместе с пророками Моисеем и Илией олицетворяли на Фаворе всю Церковь - в этом экклезиологический смысл Преображения. В евангельском повествовании Преображение имело еще одно значение: оно должно было при грядущем Голгофском уничижении Христа укрепить апостолов в их вере, дать им незыблемое свидетельство Божества Иисуса Христа

В поисках золотого города

18 08 2010   Влад Головин Публікації, Історія

В поисках золотого города

В этой неясности и состоит главный парадокс. Как же религия, которая давала такую  размытую и вроде бы не прагматичную  мотивацию для своих адептов, умудрилась не только просуществовать почти 2000 лет, но и распространить свое влияние на всю планету? Действительно, рай невозможно описать словами, вернее, все слова о нем будут лишь намеками или метафорами.

РПЦЗ: уроки прошлого и варианты для будущего. Ч. ІІ

17 08 2010   Свящ. Андрей Дудченко Публікації, Аналітика

РПЦЗ: уроки прошлого и варианты для будущего. Ч. ІІ

В контексте прошлого украинские раскольники в чем-то выглядят намного «православнее» своих зарубежных собратьев: они хотя бы ищут признания со стороны канонических православных Церквей (например, со стороны Константинополя), в то время как «зарубежники» объявляли все вселенское православие полностью безблагодатным.

Теологія в Україні: звідки почати?

16 08 2010   Олег Гірник, священик УГКЦ Публікації, Богослов'я

Теологія в Україні: звідки почати?

Як не прикро, чеснішим буде визнати, що Андрей Кураєв має рацію – за часи незалежності Україна так і не сформувала власний теологічний простір. І причиною тому не відсутність богословського порталу, а брак саморефлексії в українській теологічній думці. Проблема не в тому, що українські теологи писали про російських богословів і розглядали запропоновані ними теми, а в тому, що вони не реінтерпретували їх в контексті українському...

15 08 2010 Публікації, Аналітика

Пам’яті Алли Дмитрук

Морська хвиля на тому турецькому узбережжі була справді велетенською: вона накрила не лише Аллу своїм похоронним саваном, а й нас в Україні – чорним смутком жалоби.

15 08 2010 Публікації

РПЦЗ: этапы истории

Появившаяся на «церковно-политической» карте мира в 20-х годах прошлого века, Русская Православная Церковь заграницей после восстановления канонического общения с Московским Патриархатом остается единственной церковью без территории.

Іслам: між законом і демократією

13 08 2010   Денис Брильов Публікації, Аналітика

Іслам: між законом і демократією

Іслам – це егалітарна світська теократія. Егалітарна, тому що всі мусульмани рівні перед божественним законом. Світська, тому що в ісламі немає церкви, немає духівництва, тобто людей, через таїнство наділених особливими, переважаючими людські можливості повноваженнями. Іслам не визнає ніякого посередника між Богом і людиною

РПЦ: бытие определяет сознание

12 08 2010   Наталья Фролова Публікації, Аналітика

РПЦ: бытие определяет сознание

Отсутствие конкретных цифр доходов и расходов этой организации, с одной стороны, и большое количество неучтенных наличных средств — с другой, рождают немалые подозрения. Поэтому общество, и без того настроенное довольно антиклерикально после почти века государственного атеизма, часто воспринимает в штыки любые попытки РПЦ обзавестись дополнительными источниками дохода.

РПЦЗ: уроки прошлого и варианты для будущего

11 08 2010   Свящ. Андрей Дудченко Публікації, Історія

РПЦЗ: уроки прошлого и варианты для будущего

Участники заседания решили обратиться к Константинопольскому Патриархату для «выяснения канонического взаимоотношения». Ответную грамоту Синод Вселенского Патриархата направил уже 2 декабря: русским иерархам позволялось «исполнять все, что требуется Церковью и религией для утешения и ободрения». Константинополь позволил «образовать для пастырского служения временную церковную комиссию (Эпитропию)".

Релігійна свобода і демократія: традиції та сучасні трансформації

10 08 2010   Михайло Черенков Публікації, Аналітика

Релігійна свобода і демократія: традиції та сучасні трансформації

Протестанти найбільш ревно обстоювали релігійну свободу, декларували невід’ємне право кожного сповідувати будь-яку релігію, або не сповідувати ніякої. Але варто зауважити, що на практиці мала місце боротьба за власні свободи і за обмеження свобод для тих, кого релігійні громади вважали єретиками, розкольниками, лібералами тощо.

Суб’єктивно про дихотомію “християнство/політика”

9 08 2010   Сергій Грабовський Публікації, Аналітика

Суб’єктивно про дихотомію “християнство/політика”

Потреба у становленні самостійної помісної Церкви в Україні не є властиво політичною проблемою, як нерідко стверджують опоненти ідеї такого становлення. Православна Церква традиційно існує у світі як система Церков, кожна з яких веде розмову з певним народом. Коли якомусь із народів відмовляють у праві на самостійну Церкву і на Слово Боже рідною мовою, тим самим робиться кощунна спроба розділення людей та народів на, так би мовити, “християн вищого ґатунку” і “християн нижчого ґатунку”.

НОВИНИ

Всі матеріали

останні коментарі

Українська держава не вим...

dutchak1

dutchak1 написал:

 ВІНК wink 

Богослів’я під прицілом: ...

dutchak1

dutchak1 написал:

мракобісний маніфест wink 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. wink І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.

 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства. wink 

Проблема українського пра...

dutchak1

dutchak1 написал:

Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.

І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...