Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

Публікації
"Тихий трансфер" христиан на Ближнем Востоке

4 06 2009   Гай Бехор Публікації, Аналітика

"Тихий трансфер" христиан на Ближнем Востоке


Несчастные христиане не сумели создать свое государство, и поэтому у них нет шанса выжить в мусульманских странах, или в таком "мультиконфессиональном" государстве, как Ливан. В прошлом их защитником был арабский национализм, и они были самыми рьяными поборниками панарабизма. Но сегодня, когда главный фактор жизни на Ближнем Востоке - религиозный или политико-религиозный, жизнь христиан существенно усложнилась.

Константинопольский патриархат в 1923-1930 гг.

2 06 2009   Foreign Affairs Journal Публікації, Історія

Константинопольский патриархат в 1923-1930 гг.

Государство, используя в процессе формирования турецкой нации мусульманскую религию, одновременно пыталось сформулировать новую, враждебную исламу идеологию. Власть тогда отказалась признать основой национальной идентичности этническую принадлежность, выбрав в качестве стандарта религиозно-территориальный принцип. В тексте Лозаннского соглашения 1923 года подчеркивалось, что турок и курдов объединяет одна религия — ислам. Там же немусульмане были названы «меньшинствами».

«Интерфакс-Религия» как носитель мифологического сознания

2 06 2009   РЕДАКЦИОННАЯ СТАТЬЯ Публікації, Аналітика

«Интерфакс-Религия» как носитель мифологического сознания

Для того чтобы создать миф, культивировать его, поддерживать его постулаты, необходим определенный набор инструментов. В условиях нынешнего постинформационного общества одним из ключевых инструментов выступают электронные СМИ. Существует множество веб-ресурсов по религиозной и церковной проблематике с доменным именем ru. Однако наиболее часто тема Украины, внутрицерковной украинской жизни возникает на портале «Интерфакс-Религия».

Черный континент: проблемная зона Католической церкви

1 06 2009   Станислав Минин Публікації, Аналітика

Черный континент: проблемная зона Католической церкви

Народный католицизм в современной Африке – это причудливое сочетание христианских догматов с верой в ведовство и порчу. Католик может каждое воскресенье бывать в церкви, но, случись с ним или его семьей какая-либо хворь, спешит к колдуну, который находит источник порчи. Те, кому доводилось читать этнографические работы Эдварда Эванса-Причарда, хорошо представляют себе алгоритм подобных верований и практик.

Латеранские соглашения: 80 лет спустя

30 05 2009   Владимир Бурега Публікації, Історія

Латеранские соглашения: 80 лет спустя

 Договор 1929 года отвечал интересам обеих сторон. Ватикан получал государственный суверенитет и далеко идущее признание прав Католической Церкви в Италии, а режим Муссолини, решив «римский вопрос», приобрел моральный авторитет в глазах католиков всего мира. О Муссолини Пий XI отозвался как о человеке, «посланном Провидением» и сделавшем больше, чем его либеральные предшественники, а Конкордат он назвал одним из лучших из всех существующих.

Якби не монголо-татари, панівною релігією в Україні міг стати іслам

29 05 2009 Публікації, Історія

Якби не монголо-татари, панівною релігією в Україні міг стати іслам

Костянтин Тищенко: "Європа, зокрема й Україна, у ранні середньовічні часи стала ареною боротьби між носіями трьох великих релігій – християнства, мусульманства і... зороастризму".

Без христианства развитие культуры для нас невозможно

27 05 2009   Кшиштоф Занусси Публікації, Аналітика

Без христианства развитие культуры для нас невозможно

"Без христианства развитие культуры для нас, для нашей части мира невозможно. Мы ничего лучшего не придумаем. Не только культура нужна христианам, но и христиане нужны культуре».
Прославленный режиссер пояснил, в чем заключается его деятельность в Папском совете по культуре, одним из советников которого он является более 10 лет: "Мы пробуем собирать информацию и составлять мнение о том, какие взаимоотношения у современной культуры разных стран и континентов с христианством и его ценностями».

Сучасна православна теологія: спроба характеристики

25 05 2009   Геннадій Христокін Публікації, Богослов'я

Сучасна православна теологія: спроба характеристики

Чи є неопатристика розвинутою і впливовою течією в сучасній теології? Якщо порівняти з неотомізмом, то півстолітній історичний розвиток неопатристики породив не таку вже й велику кількість творів. Православна теологія взагалі є більш скромною, ніж католицька і протестантська, оскільки керівництво православних церков не приділяє належної уваги справі розвитку теології. Справді, неопатристика є результатом зусиль окремих богословів-ентузіастів. Це відрізняє її від неотомізму, що був і є результатом зусиль не лише філософів і теологів, але і церковної влади римської церкви.

Релігійне життя і громадянське суспільство

25 05 2009   Протоієрей Богдан Огульчанський Публікації

Релігійне життя і громадянське суспільство

Церква звеличує християнський подвиг не лише аскетів і самітників, але і людей, говорячи сучасною мовою, з "активною громадянською позицією" — церковних ієрархів, які сміливо опиралися владі, що творила насильство (наприклад, Амвросій Медіоланський, Йоан Златоуст, священномученик митрополит Филип Московський, наш земляк, який відважно протистояв свавіллю цариці Катерини II, митрополит Арсеній Мацієвич та інші), благовірних князів, які були мудрими, зваженими і водночас по-християнськи стриманими  і справедливими політиками (Ярослав Мудрий, Всеволод Псковський, Федір Острозький та ін.).

Посол Украины в РФ: "История должна быть предметом непредвзятого изучения"

18 05 2009 Публікації, Аналітика

Посол Украины в РФ: "История должна быть предметом непредвзятого изучения"


Константин Грищенко: "Понятно, что фигура Ивана Мазепы в силу веков царской, а затем и советской пропаганды, неоднозначно воспринимается в России. Но так же неоднородны в украинском обществе оценки таких исторических деятелей как Петр І и Екатерина II, которые уничтожили казацкие свободы, ликвидировали автономию украинских земель, закрепостили миллионы украинцев. Однако, - добавил Чрезвычайный и Полномочный посол Украины В РФ, - принципиальная разница заключается в том, что в Украине спокойно относятся к чествованию этих фигур российским государством и обществом и не пытаются навязать свое видение и свою оценку".

Католический и православный антииудаизм - близнецы-братья?

14 05 2009   Борис Фаликов Публікації, Аналітика

Католический и православный антииудаизм - близнецы-братья?


Юдофобские инвективы Златоуста — следствие межрелигиозных распрей в Антиохии IV столетия, где знаменитый проповедник отстаивал чистоту вероучения. Антииудаистские места в литургии также связаны со временем ее создания, когда важно было подчеркнуть разрыв христианства с иудаизмом.

Неокульти в Україні: спроба аналізу

6 05 2009   Валентин Петрик Публікації, Богослов'я

Неокульти в Україні: спроба аналізу

В Україні неохристиянський рух представлено переважно діяль­­ністю харизматичних церков.

Для їх віровчення є характерним акцен­тування харизми — особистої благодаті, котрою Бог наді­ляє обра­них. Харизма полягає в дарах одкровення (мудрість, знання), да­рах сили (чудотворення, зцілення) та дарах мови (пророцтва, іно­­мовлення та його тлумачення). Носієм хариз­ми є проповідник, оскільки він демонструє (або дек­ларує) воло­діння дарами аж до здатності зцілення включно.

 

БЕНЕДИКТ XVI І КАТОЛИЦЬКА ЦИВІЛІЗАЦІЯ ЄВРОПИ

24 04 2009   Віктор Єленський Публікації, Богослов'я

БЕНЕДИКТ XVI І КАТОЛИЦЬКА ЦИВІЛІЗАЦІЯ ЄВРОПИ


Не всі кардинали, які чотири роки тому з'їхалися на конклав, щоб обрати наступника Івана Павла ІІ, були однаковою мірою занепокоєні втратою католицизмом європейської ексклюзивності й занепадом католицької Європи. Однак занепокоєних виявилося достатньо, щоби новим понтифіком став Йосиф Ратцингер. Тільки-но з димаря над Сікстинською капелою повалив білий дим,  останній засвідчив, що зрозумів вибір занепокоєних і обрав ім'я Бенедикта - на честь Бенедикта Нурсійського, покровителя Європи. Тим подразником, яким для папи Івана Павла ІІ був комунізм, для Ратцингера є занепад католицької Європи і радикальний іслам.

ПОТЕНЦИАЛ НЕНАСИЛИЯ В МИРОВЫХ РЕЛИГИЯХ

23 04 2009   Александр Кугай Публікації, Історія

ПОТЕНЦИАЛ НЕНАСИЛИЯ В МИРОВЫХ РЕЛИГИЯХ


История человечества отражает не только хронологию кровавого насилия, но и эволюцию отношения культуры к этому явлению. В древних культурах в качестве доминирующего во взаимоотношениях между людьми служил принцип реванша (неадекватного возмездия). В дальнейшем (вплоть до наших дней) в европейской традиции пространство нравственных и правовых отношений конституируется вокруг ветхозаветного принципа, ограничивающего возмездие: «Око за око, зуб за зуб» и не более. Радикальный поворот в отношении к насилию знаменует новозаветный принцип всеобщей любви.

22 04 2009   Віта Титаренко Публікації, Аналітика

Церква "Посольства Божого": що далі?

Для харизматів загалом і для „Посольства Божого” зокрема характерна масштабність планів. Наприклад, завдання тільки  „Посольства Божого” – це 5 млн спасенних, 10 млн тих, хто покаявся в Україні, 50 тис. рукопокладень пасторів і 500 млн тих, що пізнали Христа у світі.

15 04 2009 Публікації, Богослов'я

Віктор Гребенюк: Якою має бути дата Великодня?

Для нас, європейців ХХІ століття, багато обставин життя двотисячолітньої давнини в Палестині здаються дивними: у людей не було прізвищ, одночасно ходили різні гроші (світські та храмові) тощо. Та найбільш неймовірним є ставлення давніх людей до часу. Юдеї – сучасники апостолів – хочі ділили вже добу на години, але відповідно до пори року години мали різну тривалість. Причому лічили час тригодинними блоками – тричассями; про хвилини чи секунди і гадки не мали. Тривалість місяців не була щороку однакова, причому їх було то дванадцять, то тринадцять.

Митрополит Андрей Шептицкий: эволюция мировоззрения

13 04 2009 Публікації, Історія

Митрополит Андрей Шептицкий: эволюция мировоззрения


Современники нередко характеризовали митрополита графа Андрея Шептицкого как германофила, что было вполне естественно для человека, родившегося в среде высшей знати Австро-Венгерской монархии, убеждения которого целиком сформировались в политической атмосфере империи Габсбургов. Однако не одно лишь это обстоятельство стало причиной восторженной встречи Шептицким германской армии, вступившей в пределы Западной Украины в 1941 г. Во многом это была реакция на действия советских властей, которые в 1939-1941 гг. уже успели со всей определенностью продемонстрировать в Западной Украине свою антирелигиозную политику.

Александр Кугай: дефолт доверия и его последствия

13 04 2009 Публікації, Аналітика

Александр Кугай: дефолт доверия и его последствия


Доверие как самая продуктивная категория современности, под знаком которой или рушатся, или свершаются биографии многих сегодняшних наций и государств, не ограничивается очевидными рациональными факторами, воплощенными в исполнении социальных обязательств политическими и финансово-экономическими институтами, юридическими и физическими лицами. Выступая социальным капиталом, доверие опирается и на значительный нерационализируемый потенциал, содержащийся в общей религии, полученной определенной нацией, порождающей общество, в котором люди понимают друг друга.

Иудейский прозелитизм в греко-римскую эпоху

6 04 2009 Публікації, Історія

Иудейский прозелитизм в греко-римскую эпоху


Миссионерские чаяния не были чужды и такому утонченному интеллектуалу, как Филон Александрийский.

Для Филона иудаизм - это не национальная религия одного лишь еврейского народа, а единственно правильная "философия" и идеальная "конституция", находящаяся в полной гармонии с законами Вселенной. В соответствии с его этимологией, "Израиль" означает "человек, видящий Бога", а им, считает Филон, может быть каждый, истинно познавший смысл Торы. Законы Торы идентичны законам мироздания, а посему познавший и исполняющий их - суть "космополит", то есть истинный гражданин космоса.

 

Релігія, глобалізація і лялька Барбі

6 04 2009 Публікації, Аналітика

Релігія, глобалізація і лялька Барбі


Прогнози розкутих до зухвалості футурологів 1960-х не бажають справджуватися. Глобалізація, яка робить зустріч релігій невідворотною, не змішує їх у колосальному планетарному казані; ми так і не стали свідками не лише пророкованої єдиної для всіх світової надрелігії, але й скільки-небудь серйозних прикладів релігійного синтезу, які мали б за прогнозами виникнути на стиках великих релігійних цивілізацій. Замість спільної для землян "глобальної релігії" планета стає свідком мало не повсюдного "повстання" релігій, що виявляють більшу чи меншу нетерпимість до інших релігій.

4 04 2009 Публікації, Аналітика

Александр Солдатов. СЕ, ТВОРЮ ВСЕ НОВОЕ...

Патриарх Кирилл известен своими "нестандартными подходами". Характер и весь предыдущий опыт церковно-административной деятельности этого человека заставлял заинтересованных лиц в РПЦ МП и вне нее, затаив дыхание, ждать, "когда же начнется". И Кирилл не обманул ожиданий - кардинальная ломка, перестройка всей структуры высшего управления РПЦ МП началась на первом же заседании Синода под председательством патриарха 31 марта и продолжилась днем позже - уже на уровне Москвы и аппарата, непосредственно окружающего патриарха. Как представляется, архитектор этой перестройки вдохновляется двумя образцами - структурой нынешней кремлевской "вертикали" высшей государственной власти России и структурой Римской курии, славящейся своей разветвленностью, бюрократической запутанностью, но, несмотря на это, обладающей и известной эффективностью.

Гений и злодейство

1 04 2009 Публікації, Богослов'я

Гений и злодейство

Предлагаем вашему внимаю статью Сергея Мазаева, размещенную на портале www.religare.ru 

 


Вдруг между добром и гениальностью действительно существует непосредственная органическая связь? Что, если в разделении людей на гениев и злодеев нет логической ошибки, называемой "делением по разным основаниям", классический пример которой помещен практически во все учебники ("обувь бывает мужская, женская и резиновая")?

Оптина пустынь в жизни Гоголя

31 03 2009 Публікації, Історія

Оптина пустынь в жизни Гоголя


В. Розанов писал, что в этих кратких записочках оптинским монахам Гоголь был единственно собой во всем подлиннике, он писал их вскользь, быстро, находясь в духовном волнении, безо всякой свойственной ему игры, в моменты просветления души. Ибо чья душа не просветлеет, находясь в тесном общении с одним из выдающихся духовных отцов ХIХ века о. Макарием. 

Щодо тенденцій внутрішнього життя УПЦ

26 03 2009 Публікації, Аналітика

Щодо тенденцій внутрішнього життя УПЦ


Більшість віруючих УПЦ - це саме люди із чіткою церковною ідентичністю, що цінують універсальний характер православ'я. Тому УПЦ може і повинна бути рідною Церквою для тих вірних, що свідомо обирають пріоритетом власну національну ідентичність - як українську, так і російську. Тобто УПЦ має бути рідною церквою для всіх, хто став розкольником: вона повинна бути такою, щоб розкольники могли в неї повернутися. УПЦ має бути рідною Церквою і для тих, хто сьогодні готовий стати «сепаратистами»: вона повинна бути такою, щоб вони могли в ній залишитися.

Сергей Аверинцев о византийских "отцах Церкви"

26 03 2009 Публікації, Богослов'я

Сергей Аверинцев о византийских "отцах Церкви"

Патристика и античная философия... Что между ними общего и в чем состоят различия? Можно ли найти точки соприкосновения между идеями Платона и  мировоззрением учителей Церкви Василия Великого и Григория Богослова? Насколько сильны отголоски мистического учения Плотина в мировоззрении св. Григория Нисского? Можно ли отнести св. Иоанна Дамаскина к плеяде раннесредневековых схоластов?

Об этом и многом другом читайте в статье, посвященной исследованиям Сергея Аверинцева о византийской философии и теологии.

НОВИНИ

Всі матеріали

останні коментарі

Битва за три буквы. Действительно ли УПЦ МП уже не заст...

dutchak1

dutchak1 написал:

Весь этот словесный хоровод имеет отношение к особого “сорта” людям, с которыми мы живем в одной стране и которые называют себя “верующими”, которые придумали себе “Бога”. Ну, в общем, малахольные такие, как несовершеннолетние дети, недееспособные. Е. Щеткина еще называет их “потребители”. В силу этой недееспособности и по примеру других государств им выделили конституционную песочницу. Правда в других государствах еще и запрет для государства влазить в песочницу...Но что не сделаешь для любимого дитя! А тут еще часть этих неразумных деток начали делить Бога и своего Бога опрометчиво прописали в соседнем государстве. С таким же успехом могли прописать на Марсе или на Венере. Игра то ведь. Но суръезные дяди начали играть в ту же игру, начали делить недееспособных на законно рожденных от правильного Бога и не совсем по закону, требуют документального подтверждения прописки Бога, нотариально подтвержденную подпись Бога...Иногда кажется что часть этих взрослых дядей и теток надо дополнительно изолировать, создать новое конституционное отделение или использовать их же методику и строить для них новую песочницу. Назовём ее Страна Д. Ну как в той детской сказке, про деревянного мальчика...

К противостоянию с Константинополем подключилась РПЦвУ:...

dima222

dima222 написал:

Почему для русскоязычной паствы открывает храм группа людей, называющая себя "Украинской Православной Церковью"? wink 

УПЦ (МП) продолжает негласно рукополагать епископов Кры...

dima222

dima222 написал:

Рукоположение сепаратиста Каллиника стало возможным как следствие новой политики команды Зеленского - безразличие к церковным вопросам и компас на сближение с русским благословили Онуфрию и Паканичу поставить еще одного русского человека в МП. Кстати ничем не лучше и новоизбранные епископы. Чем можно объяснить избрание Никодима Пустовгара как не позицией по поддержке русского мира на Черниговщине. Других заслуг у него нету...

Архієпископ-ректор Почаївської семінарії послав «сосати...

dima222

dima222 написал:

Вітання владиці Іову з Івано_Франківської єпархії УПЦ МП: спаси, Господи, владико за Ваші компліменти у нашу адресу! Знаєте, образливо до глибини душі. При скорій зустрічі у Почаєві обовязково зустрінусь з Вами і подивлюся прямо в очі... 

Чи дійде до церковного майдану?

dima222

dima222 написал:

Цікаво що офіційний сайт УПЦ МП має таку собі розлогу колонку де дублює новини із офіційного сайту РПЦ - тут і про Путіна новини і про Медведєва і про російську армію якій РПЦ будє храми... Відкриваєш сайт УПЦ а там новини про Путіна... ото радость із Patriarchia.ru 

Віряни ПЦУ відстояли у Верховному суді право на перехід...

dutchak1

dutchak1 написал:

Ну і що, хтось читав те судове рішення? З чим вітали парафіян і настоятеля храму?

25.          Тому, суд доходить висновку, що в даному випадку спір виник між засновниками та членами релігійної організації - Хустської єпархії УПЦ та релігійної громади - Релігійної громади УПЦ КП, яка вирішила змінити канонічне підпорядкування, подавши заяву про реєстрацію змін до статуту, що свідчить про приватно-правовий характер спірних правовідносин.

26.          У зв`язку з цим, судами попередніх інстанцій було помилково віднесено даний спір до       юрисдикції адміністративних судів, оскільки позовні вимоги у зазначеній справі спрямовані на захист цивільних прав позивача і з огляду на суб`єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

wink 

До недавнего времени можно было со снисходительной ирон...

dima222

dima222 написал:

Реально, перечитував іноді біографії наших архієреїв, ужасає те, що більшість немає навіть очної семінарї, і серед них найнайвищі чини архіреїв, даже предстоятелів!... ті що роками мучили свої голови і животи поклали у семінаріях, академіях і єпархіальних послушаніях - в тіні Церкви, а пронирливі і дерзновенні - керують єпархіями... парадоксіс ))) 

Тут священники УПЦ (РПЦ) говорят, мол, что признание ПЦ...

dima222

dima222 написал:

Стаття відмінна. Молодець

Отець Микола Данилевич закрив для мене можливість комен...

dima222

dima222 написал:

Многая лета, отец Андрей

УПЦ МП вже не називає ПЦУ "розкольниками"...

dima222

dima222 написал:

Дякую. Дуже вичерпно і тепер маю багато аргументів на захист ПЦУ перед знайомими з МП. Варто радіти! 

И снова перлы известного запорожского религиозно-полити...

dima222

dima222 написал:

Страшно от таких слов Луки - неужели здоровый человек может такое глаголати? 

Чи має Церква моральне право судити содомітів?

Олександр

Олександр написал:

Короткий зміст матеріалу: Свій хвалить своїх.

Пятилетка сдерживания. Итоги пяти лет правления митропо...

Onufriy

Onufriy написал:

Цитата: dutchak1
церква з державою немає ніяких спільних інтересів і їх діяльність не перетинається і не доторкується в жодній точці

А слухаючи Гундяєва, так і не скажеш... fellow

Дякую Вам за визнання того, що МП веде антидержавну діяльність wink (звісно трішечки, ну саму крихітку):
Цитата: dutchak1
Позиція організації (МП) стала ворожою окремим проявам держави

Пятилетка сдерживания. Итоги пяти лет правления митропо...

dutchak1

dutchak1 написал:

Однією з основних перешкод в державно-церковних відносинах в Україні є існування т.з науки «релігієзнавство». Назагал це мирне заняття, яке зайняло скромне але менш-більш дохідне місце в явищі української тіньової науки, невелике і замкнене болітце, в якому перетирають свої, далекі від життя, проблемки, плодять докторів і кандидатів філософії. І все би нічого, але в умовах нашої країни ця «наука» зайняла місце між державою і церквами і фактично, самостійно уповноваживши себе на представлення церков, в якості посередника веде діалог з державою. З представників цієї «науки» формуються комітети, департаменти, відділи міністерства яким надалі і доручають те, що в нас названо «державною політикою в області релігії». Зрозуміло, що для більшості держчиновників і законодавців релігія то тьомний лєс і, при виникненні якихось проблем з релігійними організаціями, вони біжать до релігієзнавця, який їм все розкладе «по поличкам». Ну не бігти же їм до тих малохольних, які Богу моляться. Тобто ситуація анекдотична – проголошуючи з усіх трибун про необхідність діалогу з церквами, держава той діалог і відносини імітує, замінює на відносини з бутафорською церквою, утвореною на держзамовлення докторами філософії і політології від релігієзнавства. Причому та побудова почалась ще в 1990 році, коли новоспеченими демократами і викладачами кафедр наукового атеїзму був зліплений союзний релігійний закон де по зразку цивільної громадської організації почали ліпити релігійні. Це була своєрідна резервація для віруючих і в Україні той процес підхопили вже місцеві діячі наукового атеїзму разом з діячами НРУ.

Всі релігієзнавці і викладачі кафедр вміють розказати про різні моделі співіснування держави та релігії, що мають місце у світовій практиці, які, частіше за все, законодавчо оформлені. Але я добавлю, що це є тінь іншої, вищої істин, яка встановлює що спочатку моделі і відносини а потім законодавче оформлення. Загально ця максима в теорії права виглядає так – закони тільки регулюють суспільні відносини і ніколи їх не створюють. Відносини передують законам. І от в нашій ситуації після розпаду СРСР, в ситуації з нульовим рівнем права і відсутністю реальних релігійних організацій як суб’єктів права, перетягнувши до себе конституційний принцип відділення, ми почали ним регулювати відсутні суспільні відносини(!). За цих обставин ті спроби в 90-х роках зробити релігійний закон були приречені. Що і сталось. Перетягнувши слідом за Конституцією цивільне право, ми ним почали регулювати духовні, неправові відносини. І цьому могли б завадити ну хоч якісь, ну хоч елементарні відносини з тими убогими релігійними організаціями. Це не потребує якихось надзвичайних зусиль чи здібностей. Це може навіть релігієзнавець Єленський. Якщо захоче. Наприклад – Єленський любив раніше на різних телевізорах розказувати про важливість автономії релігійної організації і про необхідність її захисту і захисту переходів. Ну і потім він зліпив той закон, Закон Мародерів №4128. І от якби Єленський уважніше придивився до релігійних організацій і до того принципу автономії, він би міг зрозуміти що принцип відділення і принцип автономії це є одне і теж. Або взаємодоповнююче. Принцип автономії в першу чергу означає що організація сама(!) її проголошує, сама визначає її межі а держава тільки бере це потім до уваги. А тому, якщо всі християнські конфесії згідно своїх канонів визначають автономною організацією всю церкву а не парафію, якщо всі конфесії самостійно визначають правила утворення парафій і долю майна - то це і мало би бути одним з основних правил відносин держави і церков. А Конституція це тільки потім констатує як відділення.

Сьогодні цей процес «побудови відносин» продовжують т.з ефективні менеджери, які відчувши своєрідний запит, успішно експлуатують його ресурс. Текст релігійного закону і та діяльність найбільш вповні стали в утворенні організації ПЦУ. В унісон з православною симфонією, з менеджерами від віруючих, в Україні творять близнюка «русского мира». Ось один з них стверджує що УПЦ МП стала ворогом  суспільства. Лукавить, свідомо або по нерозумінню. Позиція організації стала ворожою окремим проявам держави а держава це не є суспільство. Держава це механізм збирання податків, підтримання порядку в суспільстві. Такий же як пральна машина в побуті і стверджувати що пральній машині необхідна церква просто смішно. В суспільстві необхідні якісь відносини держава з церквами, але наша придуркувата машина в своєму існуванні намагається використати церкву в своїх інтересах, інтересах далеких від суспільних. Тому завжди слушне попередження – церква з державою немає ніяких спільних інтересів і їх діяльність не перетинається і не доторкується в жодній точці. І в наших умовах відносини церкви з державою повинні починатись з тези – держава ворог церкви. Можна цитувати одного священника УГКЦ – держава не повинна робити нічого поганого для церкви і нічого доброго. Те, що «УПЦ (МП) всячески демонизируют Минкульт», ну що ж - під час війни завжди виникає потреба в специфічних «законах», текстах. Потреба в людях типу Медінський, Юраш, Єленський і існуючі з обох сторін фронту контори «міністерство культури» перетворилися в розсадники мракобісся.

 

Священик Сєверодонецької єпархії УПЦ (МП) звершив чин в...

Onufriy

Onufriy написал:

Та це прямо чудо!...
Схоже, що "капітан сьогодні був тверезий"