1 06 2009   Станислав Минин Публікації, Аналітика

Черный континент: проблемная зона Католической церкви

Народный католицизм в современной Африке – это причудливое сочетание христианских догматов с верой в ведовство и порчу. Католик может каждое воскресенье бывать в церкви, но, случись с ним или его семьей какая-либо хворь, спешит к колдуну, который находит источник порчи. Те, кому доводилось читать этнографические работы Эдварда Эванса-Причарда, хорошо представляют себе алгоритм подобных верований и практик.

30 05 2009   Владимир Бурега Публікації, Історія

Латеранские соглашения: 80 лет спустя

 Договор 1929 года отвечал интересам обеих сторон. Ватикан получал государственный суверенитет и далеко идущее признание прав Католической Церкви в Италии, а режим Муссолини, решив «римский вопрос», приобрел моральный авторитет в глазах католиков всего мира. О Муссолини Пий XI отозвался как о человеке, «посланном Провидением» и сделавшем больше, чем его либеральные предшественники, а Конкордат он назвал одним из лучших из всех существующих.

29 05 2009 Публікації, Історія

Якби не монголо-татари, панівною релігією в Україні міг стати іслам

Костянтин Тищенко: "Європа, зокрема й Україна, у ранні середньовічні часи стала ареною боротьби між носіями трьох великих релігій – християнства, мусульманства і... зороастризму".

27 05 2009   Кшиштоф Занусси Публікації, Аналітика

Без христианства развитие культуры для нас невозможно

"Без христианства развитие культуры для нас, для нашей части мира невозможно. Мы ничего лучшего не придумаем. Не только культура нужна христианам, но и христиане нужны культуре».
Прославленный режиссер пояснил, в чем заключается его деятельность в Папском совете по культуре, одним из советников которого он является более 10 лет: "Мы пробуем собирать информацию и составлять мнение о том, какие взаимоотношения у современной культуры разных стран и континентов с христианством и его ценностями».

25 05 2009   Геннадій Христокін Публікації, Богослов'я

Сучасна православна теологія: спроба характеристики

Чи є неопатристика розвинутою і впливовою течією в сучасній теології? Якщо порівняти з неотомізмом, то півстолітній історичний розвиток неопатристики породив не таку вже й велику кількість творів. Православна теологія взагалі є більш скромною, ніж католицька і протестантська, оскільки керівництво православних церков не приділяє належної уваги справі розвитку теології. Справді, неопатристика є результатом зусиль окремих богословів-ентузіастів. Це відрізняє її від неотомізму, що був і є результатом зусиль не лише філософів і теологів, але і церковної влади римської церкви.

25 05 2009   Протоієрей Богдан Огульчанський Публікації

Релігійне життя і громадянське суспільство

Церква звеличує християнський подвиг не лише аскетів і самітників, але і людей, говорячи сучасною мовою, з "активною громадянською позицією" — церковних ієрархів, які сміливо опиралися владі, що творила насильство (наприклад, Амвросій Медіоланський, Йоан Златоуст, священномученик митрополит Филип Московський, наш земляк, який відважно протистояв свавіллю цариці Катерини II, митрополит Арсеній Мацієвич та інші), благовірних князів, які були мудрими, зваженими і водночас по-християнськи стриманими  і справедливими політиками (Ярослав Мудрий, Всеволод Псковський, Федір Острозький та ін.).

18 05 2009 Публікації, Аналітика

Посол Украины в РФ: "История должна быть предметом непредвзятого изучения"

Константин Грищенко: "Понятно, что фигура Ивана Мазепы в силу веков царской, а затем и советской пропаганды, неоднозначно воспринимается в России. Но так же неоднородны в украинском обществе оценки таких исторических деятелей как Петр І и Екатерина II, которые уничтожили казацкие свободы, ликвидировали автономию украинских земель, закрепостили миллионы украинцев. Однако, - добавил Чрезвычайный и Полномочный посол Украины В РФ, - принципиальная разница заключается в том, что в Украине спокойно относятся к чествованию этих фигур российским государством и обществом и не пытаются навязать свое видение и свою оценку".

14 05 2009   Борис Фаликов Публікації, Аналітика

Католический и православный антииудаизм - близнецы-братья?

Юдофобские инвективы Златоуста — следствие межрелигиозных распрей в Антиохии IV столетия, где знаменитый проповедник отстаивал чистоту вероучения. Антииудаистские места в литургии также связаны со временем ее создания, когда важно было подчеркнуть разрыв христианства с иудаизмом.

6 05 2009   Валентин Петрик Публікації, Богослов'я

Неокульти в Україні: спроба аналізу

В Україні неохристиянський рух представлено переважно діяль­­ністю харизматичних церков.

Для їх віровчення є характерним акцен­тування харизми — особистої благодаті, котрою Бог наді­ляє обра­них. Харизма полягає в дарах одкровення (мудрість, знання), да­рах сили (чудотворення, зцілення) та дарах мови (пророцтва, іно­­мовлення та його тлумачення). Носієм хариз­ми є проповідник, оскільки він демонструє (або дек­ларує) воло­діння дарами аж до здатності зцілення включно.

24 04 2009   Віктор Єленський Публікації, Богослов'я

БЕНЕДИКТ XVI І КАТОЛИЦЬКА ЦИВІЛІЗАЦІЯ ЄВРОПИ

Не всі кардинали, які чотири роки тому з'їхалися на конклав, щоб обрати наступника Івана Павла ІІ, були однаковою мірою занепокоєні втратою католицизмом європейської ексклюзивності й занепадом католицької Європи. Однак занепокоєних виявилося достатньо, щоби новим понтифіком став Йосиф Ратцингер. Тільки-но з димаря над Сікстинською капелою повалив білий дим,  останній засвідчив, що зрозумів вибір занепокоєних і обрав ім'я Бенедикта - на честь Бенедикта Нурсійського, покровителя Європи. Тим подразником, яким для папи Івана Павла ІІ був комунізм, для Ратцингера є занепад католицької Європи і радикальний іслам.

23 04 2009   Александр Кугай Публікації, Історія

ПОТЕНЦИАЛ НЕНАСИЛИЯ В МИРОВЫХ РЕЛИГИЯХ

История человечества отражает не только хронологию кровавого насилия, но и эволюцию отношения культуры к этому явлению. В древних культурах в качестве доминирующего во взаимоотношениях между людьми служил принцип реванша (неадекватного возмездия). В дальнейшем (вплоть до наших дней) в европейской традиции пространство нравственных и правовых отношений конституируется вокруг ветхозаветного принципа, ограничивающего возмездие: «Око за око, зуб за зуб» и не более. Радикальный поворот в отношении к насилию знаменует новозаветный принцип всеобщей любви.

22 04 2009   Віта Титаренко Публікації, Аналітика

Церква "Посольства Божого": що далі?

Для харизматів загалом і для „Посольства Божого” зокрема характерна масштабність планів. Наприклад, завдання тільки  „Посольства Божого” – це 5 млн спасенних, 10 млн тих, хто покаявся в Україні, 50 тис. рукопокладень пасторів і 500 млн тих, що пізнали Христа у світі.

15 04 2009 Публікації, Богослов'я

Віктор Гребенюк: Якою має бути дата Великодня?

Для нас, європейців ХХІ століття, багато обставин життя двотисячолітньої давнини в Палестині здаються дивними: у людей не було прізвищ, одночасно ходили різні гроші (світські та храмові) тощо. Та найбільш неймовірним є ставлення давніх людей до часу. Юдеї – сучасники апостолів – хочі ділили вже добу на години, але відповідно до пори року години мали різну тривалість. Причому лічили час тригодинними блоками – тричассями; про хвилини чи секунди і гадки не мали. Тривалість місяців не була щороку однакова, причому їх було то дванадцять, то тринадцять.

13 04 2009 Публікації, Історія

Митрополит Андрей Шептицкий: эволюция мировоззрения

Современники нередко характеризовали митрополита графа Андрея Шептицкого как германофила, что было вполне естественно для человека, родившегося в среде высшей знати Австро-Венгерской монархии, убеждения которого целиком сформировались в политической атмосфере империи Габсбургов. Однако не одно лишь это обстоятельство стало причиной восторженной встречи Шептицким германской армии, вступившей в пределы Западной Украины в 1941 г. Во многом это была реакция на действия советских властей, которые в 1939-1941 гг. уже успели со всей определенностью продемонстрировать в Западной Украине свою антирелигиозную политику.

13 04 2009 Публікації, Аналітика

Александр Кугай: дефолт доверия и его последствия

Доверие как самая продуктивная категория современности, под знаком которой или рушатся, или свершаются биографии многих сегодняшних наций и государств, не ограничивается очевидными рациональными факторами, воплощенными в исполнении социальных обязательств политическими и финансово-экономическими институтами, юридическими и физическими лицами. Выступая социальным капиталом, доверие опирается и на значительный нерационализируемый потенциал, содержащийся в общей религии, полученной определенной нацией, порождающей общество, в котором люди понимают друг друга.

6 04 2009 Публікації, Історія

Иудейский прозелитизм в греко-римскую эпоху

Миссионерские чаяния не были чужды и такому утонченному интеллектуалу, как Филон Александрийский.

Для Филона иудаизм - это не национальная религия одного лишь еврейского народа, а единственно правильная "философия" и идеальная "конституция", находящаяся в полной гармонии с законами Вселенной. В соответствии с его этимологией, "Израиль" означает "человек, видящий Бога", а им, считает Филон, может быть каждый, истинно познавший смысл Торы. Законы Торы идентичны законам мироздания, а посему познавший и исполняющий их - суть "космополит", то есть истинный гражданин космоса.

6 04 2009 Публікації, Аналітика

Релігія, глобалізація і лялька Барбі

Прогнози розкутих до зухвалості футурологів 1960-х не бажають справджуватися. Глобалізація, яка робить зустріч релігій невідворотною, не змішує їх у колосальному планетарному казані; ми так і не стали свідками не лише пророкованої єдиної для всіх світової надрелігії, але й скільки-небудь серйозних прикладів релігійного синтезу, які мали б за прогнозами виникнути на стиках великих релігійних цивілізацій. Замість спільної для землян "глобальної релігії" планета стає свідком мало не повсюдного "повстання" релігій, що виявляють більшу чи меншу нетерпимість до інших релігій.

4 04 2009 Публікації, Аналітика

Александр Солдатов. СЕ, ТВОРЮ ВСЕ НОВОЕ...

Патриарх Кирилл известен своими "нестандартными подходами". Характер и весь предыдущий опыт церковно-административной деятельности этого человека заставлял заинтересованных лиц в РПЦ МП и вне нее, затаив дыхание, ждать, "когда же начнется". И Кирилл не обманул ожиданий - кардинальная ломка, перестройка всей структуры высшего управления РПЦ МП началась на первом же заседании Синода под председательством патриарха 31 марта и продолжилась днем позже - уже на уровне Москвы и аппарата, непосредственно окружающего патриарха. Как представляется, архитектор этой перестройки вдохновляется двумя образцами - структурой нынешней кремлевской "вертикали" высшей государственной власти России и структурой Римской курии, славящейся своей разветвленностью, бюрократической запутанностью, но, несмотря на это, обладающей и известной эффективностью.

1 04 2009 Публікації, Богослов'я

Гений и злодейство

Предлагаем вашему внимаю статью Сергея Мазаева, размещенную на портале www.religare.ru 

Вдруг между добром и гениальностью действительно существует непосредственная органическая связь? Что, если в разделении людей на гениев и злодеев нет логической ошибки, называемой "делением по разным основаниям", классический пример которой помещен практически во все учебники ("обувь бывает мужская, женская и резиновая")?

31 03 2009 Публікації, Історія

Оптина пустынь в жизни Гоголя

В. Розанов писал, что в этих кратких записочках оптинским монахам Гоголь был единственно собой во всем подлиннике, он писал их вскользь, быстро, находясь в духовном волнении, безо всякой свойственной ему игры, в моменты просветления души. Ибо чья душа не просветлеет, находясь в тесном общении с одним из выдающихся духовных отцов ХIХ века о. Макарием. 

26 03 2009 Публікації, Аналітика

Щодо тенденцій внутрішнього життя УПЦ

Більшість віруючих УПЦ - це саме люди із чіткою церковною ідентичністю, що цінують універсальний характер православ'я. Тому УПЦ може і повинна бути рідною Церквою для тих вірних, що свідомо обирають пріоритетом власну національну ідентичність - як українську, так і російську. Тобто УПЦ має бути рідною церквою для всіх, хто став розкольником: вона повинна бути такою, щоб розкольники могли в неї повернутися. УПЦ має бути рідною Церквою і для тих, хто сьогодні готовий стати «сепаратистами»: вона повинна бути такою, щоб вони могли в ній залишитися.

26 03 2009 Публікації, Богослов'я

Сергей Аверинцев о византийских "отцах Церкви"

Патристика и античная философия... Что между ними общего и в чем состоят различия? Можно ли найти точки соприкосновения между идеями Платона и  мировоззрением учителей Церкви Василия Великого и Григория Богослова? Насколько сильны отголоски мистического учения Плотина в мировоззрении св. Григория Нисского? Можно ли отнести св. Иоанна Дамаскина к плеяде раннесредневековых схоластов?

Об этом и многом другом читайте в статье, посвященной исследованиям Сергея Аверинцева о византийской философии и теологии.

24 03 2009 Публікації, Аналітика

Церква та держава на постсоціалістичному просторі

На пострадянському просторі існують приклади будування нових моделей державно-церковних відносин. У деяких країнах вже підписані угоди між Церквою та державою, які встановлюють особливі права Церкви та гарантують їй певну державну підтримку. Такі угоди існують у Грузії та Білорусі. Ці угоди започаткували традицію своєрідних конкордатів між православними Церквами та державами колишнього Радянського Союзу.