Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

Публікації
Берестейська унія: історичне тло й амбівалентність рецепції

16 10 2009   Ярослав Швидченко Публікації, Історія

Берестейська унія: історичне тло й амбівалентність рецепції

Власне логіка історичного розвитку змушувала українських владик іти на зближення із Заходом, що виразилося у відході від вселенського патріарха Сходу до вселенського патріарха Заходу. Проте це був відхід канонічно-юрисдикційний, а не обрядово-літургійний. І в цьому полягала основна суть Берестейської унії, саме в цьому була закладена її історична перспектива.

Праздник Покрова: Торжество сострадания и любви

15 10 2009   Тарас Борозенец Публікації, Богослов'я

Праздник Покрова: Торжество сострадания и любви


Покров - праздник, всецело исполненный радости, праздник утешительный и обнадеживающий. Его духовный смысл - в том, что на небесах у нас есть Вселюбящая и Всепрощающая мать, которая осеняет всех православных своим благодатным покрывалом, умудряет, укрепляет в скорбях и дает каждому силы нести предназначенный ему крест.

Вогонь на долоні. До 165-річчя народження Фридриха Ніцше

15 10 2009   Олег Покальчук, спеціально для "Релігія в Україні" Публікації, Аналітика

Вогонь на долоні. До 165-річчя народження Фридриха Ніцше

Ніцше, не вдаючись у полеміку, вийняв з печі розжарену вуглину і поклав  собі на долоню. Тавро від цього опіку залишилося у нього на все життя. Але не це є ключовим, а те, що він навмисне роз'ятрював свою рану, вливаючи в неї розтоплений віск.

Митрополит Никодим (Ротов): здобутки і втрати

15 10 2009   Віктор Єленський, Віталій Портников Публікації, Аналітика

Митрополит Никодим (Ротов): здобутки і втрати


На так звану боротьбу за мир, засудження Солженіцина, «дисидентів-пасквілянтів», в’єтнамської війни, НАТО і, взагалі, «знавіснілого імперіалізму» (і обов’язково – «його прислужників»), на проштовхування цілком конкретних інтересів КДБ вдавалося обмінювати саме існування московських, ленінградських і одеської духовних шкіл, єпископські хіротонії й крихітні «вільні зони», де Церкву терпіли з останніх сил.

«Митрополит Никодим всього себе віддав на служіння Церкві»

15 10 2009   Патріарх Київський Філарет, інтерв'ю Публікації, Інтерв'ю

«Митрополит Никодим всього себе віддав на служіння Церкві»


Ні тоді, ні тепер. Так, як він працював, не трудився жоден архієрей. Він шість днів сидів у Відділі ЗЦЗ в Москві, до нього приходили не тільки із зовнішніх справ, але й з усіх інших. Фактично центр управління Московської патріархії перемістився з Чистого провулку на вул. Рилєєва.

Покрова – свято весіль, матері, воїнів і прощення

14 10 2009   Аліса Донченко Публікації, Богослов'я

Покрова – свято весіль, матері, воїнів і прощення


За Володимира Великого визволення Богородицею християн Царгороду стало великим святом, а київські князі брали ікону "Покрови" у військові походи. Згодом Богородичні чудеса з'явилися і в нашій історії. Достатньо згадати, як Пречиста Діва врятувала Почаївський монастир від нападу турків. Молитовні звернення русичів до Богородиці стали особливо ревними за князя Ярослава Мудрого, який "віддав Україну під покров Пречистої Діви".

"Жаль, если духовный опыт православных не выражается в богословском мышлении"

13 10 2009   Проф. Карл Христиан Фельми, интервью Публікації, Інтерв'ю

"Жаль, если духовный опыт православных не выражается в богословском мышлении"

"
Мы не можем говорить, что учение о пресуществлении – это ересь, но я говорю, это учение опасно для православного богословия и неполезно. Наличие разногласий всегда смущало православных богословов. Но разногласия всегда бывали. Например, Василий Болотов писал о филиокве, и ему было ясно, что блаж. Августин учил филиокве. Чтобы объяснить, как возможны разногласия, Болотов предложил различать в святоотеческом наследии богословские высказывания и личные мнения".

"Нужно поверить в то, что цивилизация может существовать в Боге"

12 10 2009   Проф. Антуан Аржаковский, интервью Публікації, Інтерв'ю

"Нужно поверить в то, что цивилизация может существовать в Боге"


Ведь Церковь не может быть разделена, поскольку является единым Телом Христовым. Кто может сказать, где заканчиваются границы Православной Церкви? Самый серьезный православный мыслитель, к примеру, тот же отец Георгий Флоровский, не мог дать четкого ответа. Или, если идти вглубь истории, вспомним, что святитель Василий Великий не перекрещивал ариан

5 10 2009   Юрий Черноморец Публікації, Богослов'я

Успенские чтения–2009 как обретение надежды и терапия памяти

Надежда Блаженнейшего митрополита Владимира крепка как любовь, то есть крепка абсолютно. Упование его не на достижение компромиссов, не на благоприятные обстоятельства или помощь политиков. Надежда его – на возможность обретения братьями своих братьев. Обретения, ставшего возможным через осознание общего призвания, превышающего горизонт земного, клерикального, церковно-общественного.

Украинский церковный вопрос: взгляд из Константинополя

2 10 2009   Митрополит Сардийский МАКСИМ Публікації, Офіційно

Украинский церковный вопрос: взгляд из Константинополя

Мы наблюдаем, что вышеизложенные Русской Православной Церковью по украинскому церковному вопросу сведения являются неполными, имеют пропуски, а также несут опасность искажения исторической правды, вследствие чего могут сформироваться ложные впечатления и ошибочные суждения, которые могут вызвать совершенно ненужные для развития братских отношений между Поместными Православными Церквами недоразумения, то мы считаем необходимым приступить к более детальному обзору всего украинского церковного вопроса.

Його життя. До 140-річчя від народження Махатми Ганді

2 10 2009   Олег Покальчук, спеціально для "Релігія в Україні" Публікації, Історія

Його життя. До 140-річчя від народження Махатми Ганді

Особливості п'яти провідних шкіл індійської філософії, не кажучи про класичний буддизм Хінаяни та Махаяни чи те світосприймання, що зветься «індуїзм» – нестравні для свідомості білої людини з її природним матеріалізмом та прихованою зневагою до рефлексій як ознаки слабкості.  Європеєць сприймає індусів як «факірів», штукарів, носіїв непотрібних поза цирковою ареною чудес. Відчайдушна робота думки, аскеза, подвижництво, які мали місце в ранньому християнстві (наприклад, у ісихастів), замістилися  в теперішніх часах соціально-політичною складовою.

Коментарі щодо рішення про "українську" комісію Константинопольського патріархату

1 10 2009   Архієпископ Іоан (Модзалевський), Андрій Юраш, Василь Стодоля, Юрій Чорноморець Публікації, Аналітика

Коментарі щодо рішення про "українську" комісію Константинопольського патріархату


В.С. "Константинопіль – це європейське православ'я, це Церква ХХI століття. У ситуації, коли Церква вимушена „йти від Москви”, слід рухатися не в канонічну порожнечу, а до європейського православ'я". А.Ю. "Фанар опинився в незручній ситуації «шпагату»: він і не може відмовитись від дипломатичної місії реагування на звернення УАПЦ, але при цьому не може і пожертвувати зближенням з Москвою заради «українського питання»". Ю.Ч. "Константинопольський патріархат свідомий того, що несе особливу відповідальність за стан справ в усій православній Церкві".

Китайське диво

1 10 2009   Олег Покальчук, спеціально для "Релігія в Україні" Публікації, Історія

Китайське диво

У наявну симетрію протистояння додається щось асиметричне.  Великий Китай, що не має у жодній зі своїх традиційних ідеологій Творця (ні в даосизмі, ні в буддизмі, ні в конфуціанстві). З позиції ісламу китайці – язичники, погани.  Але Китаю це тільки на користь. Бо за  китайським стандартом мислення, за «Книгою змін»,  завжди діють зв'язки не двох, а трьох сил. І перший рядок Євангелії від Іоана: «Спершу було Слово ...» в канонічному перекладі китайською мовою звучить як: «Спершу було Дао».

Некоторые богословские размышления о надежде

30 09 2009   Архиепископ Иван Юркович, апостольский нунций в Украине, доклад Публікації, Богослов'я

Некоторые богословские размышления о надежде

Вера и надежда - это проявление любви, которая “не ищет своего” (1Кор 13,5), а лишь воли Божьей. Надежда - это на всё согласное, ко всему готовое согласие любви, которая не имеет границ в вечности, зная, что Бог для неё - это самое лучшее; вера - это жертвенное и возвышенное поведение человека, который в любви отдаёт предпочтение не своей собственной правде, а правде Божьей. Если в надежде и вере остаётся открытость в бесконечность, то они являются истинными модусами любви, которая “никогда не перестаёт”

Наследие св. Фомы Аквинского: освободиться от стереотипов

29 09 2009   Проф. Павел Гаврилюк Публікації, Богослов'я

Наследие св. Фомы Аквинского: освободиться от стереотипов

В обсуждении вопроса об участии Сына в исхождении св. Духа Фома, в противоположность, скажем, такому блестящему восточному «схоласту», как патриарх Фотий (810-895), не бросается в полемическом самозабвении сводить к абсурду позицию своих противников.  Обсуждая вопрос об исхождении Св. Духа, он не торопится опровергать так называемый «монопатризм» — полемическую позицию, впервые определенно сформулированную вышеупомянутым патриархом Фотием. Наоборот, Аквинат пытается найти общую почву между восточным и западным богословием в этом вопросе.

Трипільське замкнене коло: утопічна подорож від свастики до української ляльки вуду

29 09 2009   Катерина Новікова Публікації, Історія

Трипільське замкнене коло: утопічна подорож від свастики до української ляльки вуду

Яким чином на підставі фрагментарних археологічних даних архаїчної неписьменної культури можна стверджувати, що вона становить основу української нації і колиску Європи? Видається, що безперечним фактом є укорінення європейської культури у грецькій філософії та християнстві. Як довести, що трипільці є прямими пращурами сучасних українців? Чи проста наявність на сучасній території України археологічних знахідок має одразу свідчити про якийсь культурний і національний зв’язок цієї цивілізації з сучасними мешканцями даної території?

«Исламский» экстремизм в Украине: правда и домыслы. Часть 2

28 09 2009   Денис Брилев Публікації, Аналітика

«Исламский» экстремизм в Украине: правда и домыслы. Часть 2

«Братья-мусульмане», помимо своих стратегических целей, как то достижение политического господства, будут в меру своих возможностей помогать и России в реализации ее геополитических целей. А поскольку Украина была, есть и будет в сфере интересов северного соседа, то и представителей исламистских организаций на территории Украины можно будет с натяжкой считать «рукой Москвы» - по крайней мере, в краткосрочной и среднесрочной перспективе.

ОПК с налетом сектантства

28 09 2009   Павел Минка Публікації, Аналітика

ОПК с налетом сектантства

Одно дело, когда малообразованная школьная учительница проповедует православие в школе, а другое, когда это начинает делать высокоинтеллектуальный педагог, знающий сущность понятия «культурологический предмет»… И не просто педагог, а человек, который разрабатывает учебник по ОПК и указывает тысячам учителей, как правильно вести этот предмет в школе! Речь идет о протодиаконе Андрее Кураеве.

Начинается Йом Кипур - Судный День в еврейской традиции

27 09 2009   Алекс Дундич Публікації, Богослов'я

Начинается Йом Кипур - Судный День в еврейской традиции


Пятикнижие называет Йом Кипур Субботой Суббот. Тора велит полностью посвящать этот день Богу и зовет к соблюдению — трепетному и священному — обычаев Судного Дня. На Йом Кипур в синагоге читают Книгу пророка Ионы, где раскрыта основная идея Судного Дня: прощение тем, кто раскаялся и вернулся на праведный путь. Принято надевать в Йом Кипур белую одежду, поскольку такую одежду носят ангелы, служащие Всевышнему.

Пам

27 09 2009   Предстоятель УПЦ митрополит Володимир Публікації, Офіційно

Пам'ять про Новий Єрусалим: Київська традиція

Мова архітекторів Софії, Ярослава Мудрого і митрополита Іларіона була елітарною. Але це не перешкодило «київській ідеї» зберегтися впродовж сторіч, аби знайти друге дихання в епоху козацького ренесансу. «Kiovia nostra cоеlum est, Київ — це наше небо, — писав у 1635 році київський митрополит Сильвестр Косів. А інший київський митрополит - Іов Борецкий в своєму окружному посланні закликав вірних звертатися: «...до богоспасаємого міста Києва, другого руського Єрусалиму».

Праздник Крестовоздвижения: версии обретения и особенности чина

26 09 2009   Тарас Борозенец Публікації, Історія

Праздник Крестовоздвижения: версии обретения и особенности чина

Чин Воздвижения был определен древней Церковью сразу после самого исторического события: обретения Честного и Животворящего Креста Господня благочестивой императрицей Еленой (IV в.), и является неотъемлемой частью богослужения праздника Крестовоздвижения. Об этом свидетельствует, в частности, разнообразие в описаниях чина в тех или иных памятниках. В празднике Крестовоздвижения прославляется самый Крест как орудие Христовой победы над грехом и смертью. Эта победа пришла через поражение, через позорную казнь Бога на Кресте, единственное поражение в истории человечества, которое обернулось победой.

Мартин Бубер и мистический хасидизм. Ч. ІІ

25 09 2009   Яна Луганцева Публікації, Богослов'я

Мартин Бубер и мистический хасидизм. Ч. ІІ


Буберовское прочтение хасидизма было тем, что Рорти называл «сильное прочтение» или «авторское прочтение», т.е. Бубер подходил к текстам с позиции своих насущных целей и задач. «Авторское прочтение» вполне в духе иудейской мистической традиции — от раввинического мидраша до «вольных» прочтений Библии каббалистами. Еврейские мистики всегда читали текст в очень раскованной, творческой манере.

Путешествие в "Царство Сатаны"

25 09 2009   Николай Владзимирский Публікації, Аналітика

Путешествие в "Царство Сатаны"

Одним из внедряемых в сознание форумчан постулатов является мысль о том, что хороший человек должен жить в Крыму, а плохой – в Ивано-Франковске или Тернополе. При всей афористичности и остроумии толкование чрезмерно циничное, равно как и глупое. Однако старательное отчуждение выполняется, как и распространение под дружное ржание («каменты рулят!») любых других мыслебацилл кремлевского происхождения. И в этом случае происходит торжество геббельсовщины, которая утверждает, что обсуждение лжи есть уже победа лжи над правдой.

Личность и богословие Папы Бенедикта XVI. Ч. І

24 09 2009   Георгий Будкевич Публікації, Богослов'я

Личность и богословие Папы Бенедикта XVI. Ч. І

  Папа Иоанн Павел II доверял Богу безоглядно, в том числе и из-за своей томистской позиции: Бог и суть вещей не могут быть созерцаемы, а значит, для личной и церковной веры существует бесконечное пространство. И он беспредельно верил в возможность скорой евангелизации мира и возрождения католичества. Бенедикт XVI трезво оценивает положение Церкви в мире и говорит не о «наступлении», а об «укреплении на занятых позициях».

"Тремтячі еліти". Із майбутньої книги

23 09 2009   Олег Покальчук, спеціально для "Релігія в Україні" Публікації, Аналітика

"Тремтячі еліти". Із майбутньої книги


Страхом, слабкістю, політичною анемією може бути заражена ціла нація. Звісно, в ситуації історичної безвиході інстинкт самозбереження, підсилений страхом, може переростати в необхідність активного вчинку. Так в історії України спалахували визвольні змагання. Так починали виникати і формуватися дійсно  панівні верстви суспільства, аристократії та еліти. А потім все кудись дівалося, як вода в пісок.

НОВИНИ

Всі матеріали

останні коментарі

Віряни ПЦУ відстояли у Верховному суді право на перехід...

dutchak1

dutchak1 написал:

Ну і що, хтось читав те судове рішення? З чим вітали парафіян і настоятеля храму?

25.          Тому, суд доходить висновку, що в даному випадку спір виник між засновниками та членами релігійної організації - Хустської єпархії УПЦ та релігійної громади - Релігійної громади УПЦ КП, яка вирішила змінити канонічне підпорядкування, подавши заяву про реєстрацію змін до статуту, що свідчить про приватно-правовий характер спірних правовідносин.

26.          У зв`язку з цим, судами попередніх інстанцій було помилково віднесено даний спір до       юрисдикції адміністративних судів, оскільки позовні вимоги у зазначеній справі спрямовані на захист цивільних прав позивача і з огляду на суб`єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

wink 

До недавнего времени можно было со снисходительной ирон...

dima222

dima222 написал:

Реально, перечитував іноді біографії наших архієреїв, ужасає те, що більшість немає навіть очної семінарї, і серед них найнайвищі чини архіреїв, даже предстоятелів!... ті що роками мучили свої голови і животи поклали у семінаріях, академіях і єпархіальних послушаніях - в тіні Церкви, а пронирливі і дерзновенні - керують єпархіями... парадоксіс ))) 

Тут священники УПЦ (РПЦ) говорят, мол, что признание ПЦ...

dima222

dima222 написал:

Стаття відмінна. Молодець

Отець Микола Данилевич закрив для мене можливість комен...

dima222

dima222 написал:

Многая лета, отец Андрей

УПЦ МП вже не називає ПЦУ "розкольниками"...

dima222

dima222 написал:

Дякую. Дуже вичерпно і тепер маю багато аргументів на захист ПЦУ перед знайомими з МП. Варто радіти! 

И снова перлы известного запорожского религиозно-полити...

dima222

dima222 написал:

Страшно от таких слов Луки - неужели здоровый человек может такое глаголати? 

Чи має Церква моральне право судити содомітів?

Олександр

Олександр написал:

Короткий зміст матеріалу: Свій хвалить своїх.

Пятилетка сдерживания. Итоги пяти лет правления митропо...

Onufriy

Onufriy написал:

Цитата: dutchak1
церква з державою немає ніяких спільних інтересів і їх діяльність не перетинається і не доторкується в жодній точці

А слухаючи Гундяєва, так і не скажеш... fellow

Дякую Вам за визнання того, що МП веде антидержавну діяльність wink (звісно трішечки, ну саму крихітку):
Цитата: dutchak1
Позиція організації (МП) стала ворожою окремим проявам держави

Пятилетка сдерживания. Итоги пяти лет правления митропо...

dutchak1

dutchak1 написал:

Однією з основних перешкод в державно-церковних відносинах в Україні є існування т.з науки «релігієзнавство». Назагал це мирне заняття, яке зайняло скромне але менш-більш дохідне місце в явищі української тіньової науки, невелике і замкнене болітце, в якому перетирають свої, далекі від життя, проблемки, плодять докторів і кандидатів філософії. І все би нічого, але в умовах нашої країни ця «наука» зайняла місце між державою і церквами і фактично, самостійно уповноваживши себе на представлення церков, в якості посередника веде діалог з державою. З представників цієї «науки» формуються комітети, департаменти, відділи міністерства яким надалі і доручають те, що в нас названо «державною політикою в області релігії». Зрозуміло, що для більшості держчиновників і законодавців релігія то тьомний лєс і, при виникненні якихось проблем з релігійними організаціями, вони біжать до релігієзнавця, який їм все розкладе «по поличкам». Ну не бігти же їм до тих малохольних, які Богу моляться. Тобто ситуація анекдотична – проголошуючи з усіх трибун про необхідність діалогу з церквами, держава той діалог і відносини імітує, замінює на відносини з бутафорською церквою, утвореною на держзамовлення докторами філософії і політології від релігієзнавства. Причому та побудова почалась ще в 1990 році, коли новоспеченими демократами і викладачами кафедр наукового атеїзму був зліплений союзний релігійний закон де по зразку цивільної громадської організації почали ліпити релігійні. Це була своєрідна резервація для віруючих і в Україні той процес підхопили вже місцеві діячі наукового атеїзму разом з діячами НРУ.

Всі релігієзнавці і викладачі кафедр вміють розказати про різні моделі співіснування держави та релігії, що мають місце у світовій практиці, які, частіше за все, законодавчо оформлені. Але я добавлю, що це є тінь іншої, вищої істин, яка встановлює що спочатку моделі і відносини а потім законодавче оформлення. Загально ця максима в теорії права виглядає так – закони тільки регулюють суспільні відносини і ніколи їх не створюють. Відносини передують законам. І от в нашій ситуації після розпаду СРСР, в ситуації з нульовим рівнем права і відсутністю реальних релігійних організацій як суб’єктів права, перетягнувши до себе конституційний принцип відділення, ми почали ним регулювати відсутні суспільні відносини(!). За цих обставин ті спроби в 90-х роках зробити релігійний закон були приречені. Що і сталось. Перетягнувши слідом за Конституцією цивільне право, ми ним почали регулювати духовні, неправові відносини. І цьому могли б завадити ну хоч якісь, ну хоч елементарні відносини з тими убогими релігійними організаціями. Це не потребує якихось надзвичайних зусиль чи здібностей. Це може навіть релігієзнавець Єленський. Якщо захоче. Наприклад – Єленський любив раніше на різних телевізорах розказувати про важливість автономії релігійної організації і про необхідність її захисту і захисту переходів. Ну і потім він зліпив той закон, Закон Мародерів №4128. І от якби Єленський уважніше придивився до релігійних організацій і до того принципу автономії, він би міг зрозуміти що принцип відділення і принцип автономії це є одне і теж. Або взаємодоповнююче. Принцип автономії в першу чергу означає що організація сама(!) її проголошує, сама визначає її межі а держава тільки бере це потім до уваги. А тому, якщо всі християнські конфесії згідно своїх канонів визначають автономною організацією всю церкву а не парафію, якщо всі конфесії самостійно визначають правила утворення парафій і долю майна - то це і мало би бути одним з основних правил відносин держави і церков. А Конституція це тільки потім констатує як відділення.

Сьогодні цей процес «побудови відносин» продовжують т.з ефективні менеджери, які відчувши своєрідний запит, успішно експлуатують його ресурс. Текст релігійного закону і та діяльність найбільш вповні стали в утворенні організації ПЦУ. В унісон з православною симфонією, з менеджерами від віруючих, в Україні творять близнюка «русского мира». Ось один з них стверджує що УПЦ МП стала ворогом  суспільства. Лукавить, свідомо або по нерозумінню. Позиція організації стала ворожою окремим проявам держави а держава це не є суспільство. Держава це механізм збирання податків, підтримання порядку в суспільстві. Такий же як пральна машина в побуті і стверджувати що пральній машині необхідна церква просто смішно. В суспільстві необхідні якісь відносини держава з церквами, але наша придуркувата машина в своєму існуванні намагається використати церкву в своїх інтересах, інтересах далеких від суспільних. Тому завжди слушне попередження – церква з державою немає ніяких спільних інтересів і їх діяльність не перетинається і не доторкується в жодній точці. І в наших умовах відносини церкви з державою повинні починатись з тези – держава ворог церкви. Можна цитувати одного священника УГКЦ – держава не повинна робити нічого поганого для церкви і нічого доброго. Те, що «УПЦ (МП) всячески демонизируют Минкульт», ну що ж - під час війни завжди виникає потреба в специфічних «законах», текстах. Потреба в людях типу Медінський, Юраш, Єленський і існуючі з обох сторін фронту контори «міністерство культури» перетворилися в розсадники мракобісся.

 

Священик Сєверодонецької єпархії УПЦ (МП) звершив чин в...

Onufriy

Onufriy написал:

Та це прямо чудо!...
Схоже, що "капітан сьогодні був тверезий"

Харків'яни вимагають у парафії УПЦ (МП) відновити колі...

Onufriy

Onufriy написал:

порушення Закону України «Про охорону культурної спадщини» в Харкові давно набули системного характеру

Прокляті воцерковлені дикуни! what
Але ще більше гріха - на місцевих адміністративних беззаконниках і фарисеях

Знайдіть на цьому бланку згадку про УПЦ

dima222

dima222 написал:

Митрополита Лазаря давно треба було оголосити персоною нон грата в Україні - а тим часом його рідним брат Дмитро у Дунаєві біля Почаєва в селі, яке приєдналося до ПЦУ, намагається будувати нову церкву. І точно за гроші Лазаря, бо всі племінники Лазаря - сини та родичі Дмитра, служать священиками у Криму. 

Чем Зеленский страшен для православия

Onufriy

Onufriy написал:

Добрячий текст +5!
 
51-е правило Шестого Вселенского собора запрещает всем христианам посещать комедийные представления... программы с участием Зеленского подпадают под анафему, так как усеяны непристойностями

З огляду на це, православна Церква не повинна б агітувати за Зеро... feel

Але... wink в УПЦ МП тепер усе інакше...

Дійсно, ну як же можна не підтримати чоловічка? Тим більше, коли він - за "електронний концтабір"? winked

Грецький Центр теологічних досліджень пропонує вихід з ...

Onufriy

Onufriy написал:

 
ПЦУ та УПЦ (МП) сформують єдиний православний Синод...

Які дикі пропозиції! belay   
Які страшно відстали ці греки! angry
Вони нічогісінько не знають про "вЬру православную": ні про "російський світ", ні про "вєлічіє", ні про "богоданість" Пу!..
І вже тим більше - про "єресь українства", "єресь гуманізма" і богомерзотність геометрії!!

Ну як же зможуть правовірні овечки святоросійства возсісти поряд з козлищами жидорептилоїдства?!! recourse

Польская Православная Церковь поддерживает украинскую а...

Філософ

Філософ написал:

Польська ПЦ це збір неуків радянського зразка. Вже давно доведено апостольське спадкоємство колишніх УАПЦ і УПЦ КП. Тому всі розмови про "перерукополеження" є безпідставними. Тимбільше з ієрархами ПЦУ спіслужив Вселенський патріарх!