Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

Аналітика
Релігія в громадській думці сучасної Америки

20 11 2011   Людмила Филипович, доктор філос. наук Публікації, Аналітика

Релігія в громадській думці сучасної Америки

Звичайному українцеві важко навіть уявити, наскільки детально досліджується ставлення американців до релігії, якою є увага до питань, пов’язаних з нею. На основі наймасштабнішого опитування 2007 р., проведеного в Америці, коли на питання анкет відповіло 35 тис. американців, вдалося найбільш повно з’ясувати, якою є релігійна Америка, як американці уявляють себе в релігійних координатах...

Приходская система Поместной Церкви

15 11 2011   Игумен Феогност (Пушков), кандидат богословия Публікації, Аналітика

Приходская система Поместной Церкви

Экклесиология Православной Церкви никогда не обладала «подробной» экспликацией, присущей, к примеру, экклесиологии Церкви Рима. Можно сказать, что на протяжении веков мы руководствовались какими-то «пределами», за которые переступать недопустимо, но двигались внутри самих границ безо всяких «правил дорожного движения». Таковыми «пределами» являлись положения «Церковь в епископе», «единство семьи православных Церквей», «грех раскола не смывается даже мученической кровью». Уже накануне наших времен добавилось еще одно определение: «этнофилетизм есть ересь»...

Особливості Київського християнства: частина II. Висока віротерпимість

14 11 2011   Олександр Саган Публікації, Аналітика

Особливості Київського християнства: частина II. Висока віротерпимість

Давні гуманістичні традиції в Україні ніколи не забувалися. Слова преподобного Феодосія про те, що «не суть важливо, хто перед тобою – чи католик, чи єретик, чи навіть язичник, але коли він голодний чи бідою гонимий, то йому слід допомогти», ці слова добре пам’ятали українське духовенство і миряни. Зовсім інша картина спостерігалася, наприклад, у Московському царстві...

Дискусія про теологію в УГКЦ: перші підсумки

11 11 2011   Розмову з Юрієм Чорноморцем вів Олег Алімов Публікації, Аналітика

Дискусія про теологію в УГКЦ: перші підсумки

В кінці літа та восени цього року УГКЦ переживає небувале явище - першу в історії незалежної України «гарячу» публічну богословську дискусію. Обговорюється кризовий стан богослов'я УГКЦ, триває пошук причин невдачі відродження якісного академічного богослов’я в Україні, лунають пропозиції щодо виходу із кризової ситуації. Редакція «Релігії в Україні» звернулася за коментарем до українського православного богослова, доктора філософських наук Юрія Чорноморця (в 2010-2011 роках – шеф-редактора «Богословського Порталу»), який слідкує за дискусією в Українській Греко-Католицькій Церкві.

Світоглядно-політичні погляди мусульман України (за матеріалами соціологічного дослідження)

10 11 2011   Наталія Гаврілова, Олег Кисельов, Тетяна Хазир-Огли Публікації, Аналітика

Світоглядно-політичні погляди мусульман України (за матеріалами соціологічного дослідження)

Дискусія, що розгорнулася навколо питання будівництва мечеті у м. Біла Церква, пов’язана, у першу чергу, із тим, що українське суспільство недостатньо  поінформоване про життя своїх співвітчизників мусульманського віросповідання. Аби якось заповнити цю інформаційну прогалину ми пропонуємо читачам порталу «Релігія в Україні» матеріали пілотного опитування, що проводилося у 2008 році. Зрозуміло, що представлені тут дані є дещо застарілими та повністю не відображають позицію усіх мусульман України. Проте звернемо увагу читачів, що вони публікуються вперше та відбивають тенденції розвитку ісламу в сучасній Україні.

Що ж насправді відзначає Росія?

7 11 2011   Сергій Грабовський Публікації, Аналітика

Що ж насправді відзначає Росія?

Схоже, встановлений Володимиром Путіним 2005 року День народної єдності 4 листопада таки прижився в Росії. Принаймні, серед політизованої частини російського соціуму. Новий осінній "червоний день календаря", покликаний замістити звичне для старшого покоління 7 листопада, став фактом російського життя. Насправді ж нове свято має таке саме відношення до історичних реалій, як і попереднє...

Особливості Київського християнства: частина I

3 11 2011   Олександр Саган Публікації, Аналітика

Особливості Київського християнства: частина I

За час свого фактично самостійного розвитку Київська православна митрополія сформувала такі ознаки, які дають нам змогу говорити про Київське християнство як про самобутнє явище у православному світі і як про концентрований вираз національно-культурниць­кого розвитку України. Не відкидаючи можливості існування у деяких Східних Церквах подібних ознак, відзначимо, що така їх сукупність характерна лише для України. Основні із цих ознак-принципів будови, розвитку і життєдіяльно­сті Церкви - такі...

«Катехизм УГКЦ» в екуменічній перспективі: Крок вперед, два назад

1 11 2011   Микола Крокош, доктор теології (УГКЦ) Публікації, Аналітика

«Катехизм УГКЦ» в екуменічній перспективі: Крок вперед, два назад

Попри всі позитивні моменти, новий Катехизм УГКЦ – це передусім втрачена велика нагода зробити екуменічний «апдейт» – модернізувати відсталу уніатистську еклезіальну свідомість УГКЦ й підігнати її до екуменічних досягнень сучасності. Оприлюднення Катехизму УГКЦ стало передусім доказом того, що УГКЦ поки що не має придатної власної візії відновлення єдності розколеної Берестейською унією на дві конфесії української Церкви. Іншим словами, попри всю риторику «Київської Церкви», в УГКЦ поки що немає чого запропонувати православним...

Ценою в жизнь

23 10 2011   Екатерина Щеткина Публікації, Аналітика

Ценою в жизнь

Современное христианское мученичество оказалось вызовом не только для новейшего либерализма, но и для официальной церкви. Даже странно, как «официальное христианство» иногда плотно смыкается с «официальным либерализмом» - та же старательность в соблюдении «политического интереса», та же склонность к подмене понятий, та же абсурдность в результате.

Підґрунтя формування Київського християнства. Християнізація Руси-України як класичний приклад православ­ного етноконфесій­ного комплексу (продовження)

20 10 2011   Олександр Саган Публікації, Аналітика

Підґрунтя формування Київського християнства. Християнізація Руси-України як класичний приклад православ­ного етноконфесій­ного комплексу (продовження)

...Певний «відступ у себе» в історичному аспекті становлення української психіки і формування «селянської структури» українського народу максимально піднесло роль сім’ї у житті українця. Високе становище жінки в українській сім’ї, окрім давньої культурної традиції, завдячує і вищенаведеному аргументові. І не випадково, що українська жінка, як матір родини, як рівноправна господарка, бере активну участь у святочних містеріях, у відправленні родинних культів. Жінці, як і господарю, присвячуються спеціальні сакральні пісні.

Міфологічність та конфесійність в дискурсі української ідентичності

18 10 2011   Руслана Демчук, канд. філос. наук Публікації, Аналітика

Міфологічність та конфесійність в дискурсі української ідентичності

Як повідомлялося, 14 жовтня з ґрунтовним повідомленням, присвяченим проблемі формування української національної ідентичності, виступила на IV Академічній дискусії «Спадщина Середньовіччя Сходу та Заходу в європейській ідентичності України» доцент кафедри культурології Києво-Могилянської академії Руслана Демчук. Вона особливо звернула увагу на ті історичні, культурні та політичні міфи, які формувалися на місцевому ґрунті та впливали на самосвідомість українського етносу. Сьогодні ми подаємо виступ Руслани Демчук у вигляді статті.

Константинополь возвращается: новый вектор конфессиональной политики украинских властей

18 10 2011   Глеб Коваленко Публікації, Аналітика

Константинополь возвращается: новый вектор конфессиональной политики украинских властей

Есть основания думать, что в окружении президента Януковича появился новый план решения «украинского церковного вопроса». Украинская власть явным образом отказалась от приоритетной ставки на контакты исключительно с Московским Патриархатом и готова будет поддержать проект объединения Киевского патриархата с УАПЦ, а также переговоры этой новой структуры с Константинополем. Если подобная каноническая структура в юрисдикции Вселенского патриарха будет создана, это будет означать появление в Украине «канонической альтернативы». УПЦ (МП) фактически утратила инициативу, которая была у нее в руках два-три года назад...

В поисках аналитической модели арабской революции 2011 года (окончание)

16 10 2011   Игорь Алексеев Публікації, Аналітика

В поисках аналитической модели арабской революции 2011 года (окончание)

Нетрудно заметить, что характерной чертой большинства арабских революций 2011 г. (кроме ливийской) является то, что движущей силой протестного движения была главным образом городская образованная молодежь, вовлеченность которой в модернизационные процессы — доступ к бесплатному или льготному образованию и здравоохранению — обусловила рост социальных ожиданий этой группы населения, поддержанной также средними городскими слоями по сходным причинам...

В поисках аналитической модели арабской революции 2011 года

13 10 2011   Игорь Алексеев Публікації, Аналітика

В поисках аналитической модели арабской революции 2011 года

Начало 2011 г. ознаменовалось волной политических перемен в арабском мире, которую аналитики поспешили назвать «великой арабской революцией». Сегодняшняя революционная волна в арабском мире уже третья в XX в. В экспертных оценках и дискуссиях выявилось по крайней мере несколько констант, которые могут быть использованы как опорные точки для анализа текущих процессов на Ближнем Востоке...

Конфесійний плюралізм етапу постмодерну

11 10 2011   Анатолій Колодний Публікації, Аналітика

Конфесійний плюралізм етапу постмодерну

Вже багато наукових праць написано про постмодерн в філософії, мистецтві, літературі. Постало питання: чи існує феномен релігійного постмодерну?.. Як вижити християнству за цих умов? Ця проблема турбує як ідеологів, так і керівництво різних християнських конфесій...

Публичный диспут с атеистами: главные аспекты теории и практики

11 10 2011   Юрий Черноморец Публікації, Богослов'я, Аналітика

Публичный диспут с атеистами: главные аспекты теории и практики

На днях, 8 октября 2011 года, украинский теолог, доктор философских наук Юрий Черноморец провел в Киеве тренинг о том, как верующим спорить с атеистами. Сегодня мы предлагаем печатную версию выступления Юрия Черноморца, которое заинтересовало многих слушателей и, надеемся, будет интересно читателям портала "Религия в Украине".

Підґрунтя формування Київського християнства. Християнізація Руси-України як класичний приклад православ­ного етноконфесій­ного комплексу

11 10 2011   Олександр Саган Публікації, Аналітика

Підґрунтя формування Київського християнства. Християнізація Руси-України як класичний приклад православ­ного етноконфесій­ного комплексу

На основі аналізу процесу християнізації Руси-України можна дослідити найбільш склад­ний процес утворення православ­ного етноконфесійного комплексу української культури. Чому православного, коли хрещення відбулось раніше розділення Церков? Справа в тому, що фактично християнський обряд переймався українцями з Візантії (різними шляхами, в т.ч. й через Європу), а тому є східно-християнським (православним). До того ж, християнізація відбувалася кілька століть і, безумовно, є заслугою саме православ’я...

Українське релігієзнавство та його проблеми

10 10 2011   Віктор Єленський Публікації, Аналітика

Українське релігієзнавство та його проблеми

Учасники дискусії на РвУ стосовно наявності/відсутності в Україні релігієзнавства схиляються,  схоже, до того, «що воно є, його не може не бути». А якщо це так, то має сенс говорити про його, релігієзнавства, якість і проблеми. Проблеми ці дуже серйозні, причому більшість з них – це проблеми всієї української гуманітаристики і соціальних наук. І є речі, за які, на мою думку, відповідальна передовсім власне наукова корпорація – тобто всі ті, які працюють в певній науковій ділянці...

Перспективы теолого-философского диалога в постсоветском протестантизме (окончание)

5 10 2011   Михаил Черенков Публікації, Богослов'я, Аналітика

Перспективы теолого-философского диалога в постсоветском протестантизме (окончание)

В диалоге с философией конфессиональная теология становится открытой. Протестантизм, остающийся довольно консервативным в вопросах доктринальной теологии, развивается наиболее интенсивно на границах. То, что не может высказать протестант-теолог в церкви, он может озвучить на научной конференции, или написать в философской монографии. Можно говорить о деконфессионализации, когда  конфессиональная теология переходит в режим религиозной философии – внеконфессионального философского осмысления теологических основ.

Плагиат: pro et contra

5 10 2011   Тарас Борозенец Публікації, Аналітика

Плагиат: pro et contra

В своем открытом обращении к ректору УУБА архимандриту Виктору (Бедю) Владимир Бурега указал на проблему плагиата в системе научно-исследовательской деятельности и духовного образования УПЦ, особо подчеркнув ее научную и морально-нравственную составляющие. Разгоревшаяся вокруг обращения дискуссия, ее чрезмерная эмоциональность, переход на личности, более того на отдельные духовные учебные заведения вместо обсуждения конкретного случая заставляют спокойно и взвешено разобраться в сути такого явления как плагиат. Как говорится: «Не в оправдание и не в осуждение, но в рассуждение…»

Католичеству не хватает любви: Папа опять отказался отменить целибат

4 10 2011   Константин Павленко Публікації, Аналітика

Католичеству не хватает любви: Папа опять отказался отменить целибат

Христианство до сих пор живо из-за света Евангелия. Но христианство до сих пор не завоевало весь мир из-за тьмы, живущей в сердцах многих христиан. Теологическая аргументация о том, что сам вид целибатного священства заставляет вспоминать о Небе, также основан на манипуляции. Или католические апологеты целибата действительно решат сказать с теологической или учительной кафедры, что православный или греко-католический женатый священник не является знаком высшей реальности уже в силу своего священства? Этим не только было бы нанесено оскорбление всем православным и греко-католикам. Такими мыслями католицизм высек бы сам себя. Ибо основатель Римской Церкви апостол Петр имел жену. И она не мешает ему и сегодня для всех христиан быть «трансцендентальным знаком», указывающим на Небо.

Між міфом та національною ідеєю. Обличчя сучасного українського націоналізму

3 10 2011   Катерина Новікова Публікації, Аналітика

Між міфом та національною ідеєю. Обличчя сучасного українського націоналізму

Що таке націоналізм та які ідеї визначають тотожність народу? Як роль відіграє релігія, що надалі залишається невід’ємною складовою суспільного і культурного життя, а подеколи і політичного в формуванні народної ідеї? У цій статті я зосереджу увагу на розгляді понять націоналізму, народної тотожності та самого народу, ролі і функцій релігії в становленні української нації. Видається важливо порушити ці питання сьогодні для зрозуміння сучасних питань національного становлення, пошуків ідентичності та конфліктів сучасної мультикультурної і багатонаціональної Європи, а також України як молодої багаторелігійної держави з давньою традицією толерантності.

Перспективы теолого-философского диалога в постсоветском протестантизме

2 10 2011   Михаил Черенков Публікації, Богослов'я, Аналітика

Перспективы теолого-философского диалога в постсоветском протестантизме

В то время как РПЦ дистанцируется от наследия западной теологии и философии, отечественные протестанты только начинают его осваивать – осторожно, критично, но все более внимательно и последовательно. В то время как РПЦ отстаивает особость своего пути, «русские» протестанты начинают понимать неособость пути своего, его связь с общехристианскими процессами...

Підґрунтя формування Київського християнства. Чинники, що впливають на процес онаціональнення православного культу (продовження)

27 09 2011   Олександр Саган Публікації, Аналітика

Підґрунтя формування Київського християнства. Чинники, що впливають на процес онаціональнення православного культу (продовження)

У кожному конкретному випадку, для певного народу й конфесії, етноконфесійні ознаки культури утворюються по-різному. Українська ж культура, зважаючи на декілька конфесій, що претендують на роль її етнічного репрезента, має у своєму складі кілька етноконфесійних комплексів, які тією чи іншою мірою поєднані й контактують між собою. Вони мають різний ступінь складності утворення, по-різному впливають на українську культуру...

Нові ініціативи УПЦ КП та УАПЦ щодо об’єднання: чому сьогодні більше шансів на успіх?

27 09 2011   Гліб Коваленко Публікації, Аналітика

Нові ініціативи УПЦ КП та УАПЦ щодо об’єднання: чому сьогодні більше шансів на успіх?

УПЦ КП та УАПЦ вже мають досвід кількох спроб діалогу щодо об’єднання, кожна із яких мала власну історію невдачі. Але сьогодні обставини та настроєність сторін діалогу є новими. Тому потрібно звертати увагу як на досвід невдач, так і на нові обставини, щоб реально оцінити можливі перспективи нового діалогу.

НОВИНИ

Всі матеріали

останні коментарі

Українська держава не вим...

dutchak1

dutchak1 написал:

 ВІНК wink 

Богослів’я під прицілом: ...

dutchak1

dutchak1 написал:

мракобісний маніфест wink 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. wink І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.

 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства. wink 

Проблема українського пра...

dutchak1

dutchak1 написал:

Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.

І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...