Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

Аналітика
Види та форми християнської богословської освіти: огляд світової практики

1 07 2011   Віталій Хромець Публікації, Аналітика

Види та форми християнської богословської освіти: огляд світової практики

У попередній статті «Теологічне знання та теологічна освіта в Україні: короткий нарис» ми намагались дати відповідь на запитання про статус богослов’я (теології) в Україні за часів її незалежності. Коментарі до статті підштовхнули нас до написання своєрідного її продовження, в якому буде здійснена спроба дати відповідь на інше запитання: якщо богословська (теологічна) освіта можлива, то в яких формах вона повинна розвиватися?

Досадная ошибка или системный сбой: К вопросу о последних решениях Священного Синода УПЦ

1 07 2011   Игорь Гаслов Публікації, Аналітика

Досадная ошибка или системный сбой: К вопросу о последних решениях Священного Синода УПЦ

Решения Священного Синода УПЦ, принятые 14 июня 2011 года, вызвали оживленную дискуссию в различных СМИ, в том числе и на нашем сайте. Мнения аналитиков разделились. Кто-то усматривает в решениях Синода нарушение действующего Устава УПЦ, кто полагает, что Синод действовал в рамках своих канонических полномочий. Размышлениями о дискутируемых решениях Синода с читателями портала «Религия в Украине» делится модератор ЖЖ-сообщества «Церковный устав во всей его полноте» Игорь Гаслов.

Реформи в УПЦ і канонічно-правове поле

29 06 2011 Публікації, Аналітика

Реформи в УПЦ і канонічно-правове поле

Нещодавнє засідання Священного Синоду Української Православної Церкви, що відбулось 14 червня під головуванням Предстоятеля УПЦ, митрополита Київського і всієї України Володимира викликало жваве обговорення серед кліриків та прихожан УПЦ, а також в мережі інтернет. Зокрема, в центрі уваги стали питання про створення Вищої Церковної Ради Української Православної Церкви та про розширення Священного Синоду УПЦ за рахунок збільшення квоти постійних членів Синоду. Висловлювалися думки, що цими рішеннями порушуються вимоги Статуту про управління УПЦ. Прокоментувати рішення Священного Синоду УПЦ ми попросили архімандрита Віктора (Бедь), доктора богословських наук, доктора юридичних наук, професора.

10 положительных примеров Римской Церкви

24 06 2011   Игумен Феогност (Пушков) Публікації, Богослов'я, Аналітика

10 положительных примеров Римской Церкви

Могут ли православные научиться чему-то хорошему от Католической Церкви? Все чаще священники и миряне, имеющие опыт общения с западными христианами, задаются этим вопросом. Клирик Северодонецкой епархии УПЦ игумен Феогност (Пушков) предлагает читателям «Религии в Украине» десять положительных примеров, которые, по его мнению, не грех заимствовать у Запада.

Релігійність української молоді: раціональний вибір чи спонтанний крок?

23 06 2011   Наталія Гаврілова, Олег Кисельов Публікації, Аналітика

Релігійність української молоді: раціональний вибір чи спонтанний крок?

При аналізі релігійності української молоді постає ряд актуальних питань: релігійність молоді – це данина моді, традиції, віруванням батькам, спонтанний крок чи усвідомлений раціональний вибір? Ми проаналізуємо релігійність молоді з точки зору теорії раціонального вибору...

Католицьке моральне богослів’я і революційний національно-визвольний рух: спроба аналізу

20 06 2011   Ігор Загребельний Публікації, Аналітика

Католицьке моральне богослів’я і революційний національно-визвольний рух: спроба аналізу

Коли домініканець Жак Клеман убив Генріха ІІІ, увесь католицький табір ликував, правлячи в храмах подячні літанії. Папа Сікст V із задоволенням зазначив, що «Бог все ж не залишає своєї Франції». В цей час іспанський єзуїт Маріанна писав, що Клеман – це «вічна окраса Франції» і що його «чудовий, величний подвиг має послужити наукою для всіх монархів»...

УПЦ кличе в гості патріарха Кирила, але власні проблеми намагається вирішувати без нього

17 06 2011   Гліб Коваленко Публікації, Аналітика

УПЦ кличе в гості патріарха Кирила, але власні проблеми намагається вирішувати без нього

14 червня 2011 року відбулось чергове засідання Священного Синоду УПЦ (МП). Деякі синодальні рішення одразу викликали жваве обговорення в церковних колах не тільки в Україні, але й за її межами. Без перебільшення сенсаційним стало рішення Синоду, сформульоване у журналі № 46. Дуже схоже, що в УПЦ почалася відкрита боротьба за місце спадкоємця митрополита Володимира…

«Віра і Глобалізація» по-британськи

10 06 2011   Антон Дробович Публікації, Аналітика

«Віра і Глобалізація» по-британськи

6 червня у приміщенні «Дипломатичної академії України» перед українською громадськістю виступив із лекцією колишній прем’єр-міністр Великої Британії – Тоні Блер. Основна теза доповідача - слід знайти гідну відповідь на фундаментальний виклик, який стоїть перед людьми ХХІ століття – примирення віри та глобалізації. Після виступу було оголошено про намір спільно із фондами Віктора Пінчука і «Tony Blair Faith Foundation» запровадити дві програми, направлені на поглиблення знань з релігієзнавства серед школярів та студентів України...

Язык богослужения в Библии и у святых отцов

10 06 2011   Игумен Феогност (Пушков) Публікації, Аналітика, Історія

Язык богослужения в Библии и у святых отцов

«Религия в Украине» уже поднимала вопрос понимания православного богослужения. Свой взгляд на наиболее распространенные ошибки в восприятии церковнославянского текста предлагал диакон Андрей Глущенко. Сегодня в продолжение темы мы публикуем статью клирика Северодонецкой епархии УПЦ иеромонаха Феогноста (Пушкова).

Идентификационный код и «печать антихриста». Часть 2: «Печать» и ее принятие

7 06 2011   Протоиерей Андрей Дудченко Публікації, Аналітика

Идентификационный код и «печать антихриста». Часть 2: «Печать» и ее принятие

После краткого изложения истории богословской и околобогословской полемики вокруг вопроса идентификации граждан о.Андрей Дудченко предлагает рассмотреть свидетельства Священного Писания и отцов Церкви о том, что такое «печать антихриста» и можно ли ее принять без осознанного отречения от веры во Христа...

Идентификационный код и «печать антихриста». Часть 1: Краткая история вопроса

6 06 2011   Протоиерей Андрей Дудченко Публікації, Аналітика

Идентификационный код и «печать антихриста». Часть 1: Краткая история вопроса

Новый виток дискуссий вокруг вопроса «электронной идентификации», с которым некоторые верующие связывают события, предшествующие «кончине мира», разгорелся в этом году в связи с рассмотрением вопроса Богословско-канонической комиссией УПЦ, о чем недавно писала «Религия в Украине». Сегодня вниманию читателей мы предлагаем статью протоиерея Андрея Дудченко, которую он подготовил на основании своей дипломной работы, защищенной 10 лет назад в Киевской духовной академии, — во время первого витка волнений в связи с введением идентификационных кодов (номеров).

Религия не зависит только от попов и проповедников

6 06 2011   Архимандрит Аввакум (Давиденко) Публікації, Аналітика

Религия не зависит только от попов и проповедников

Трудный и долгий путь к диалогу пройден и за одно это устроителям и участникам диспута следует земно вклониться. В диспуте уже есть открытость, желание живого человека идти навстречу живому человеку, преодолевать космическое одиночество, глухоту и немоту бытия. Мы, верующие, увидели, что уважаемый профессор Дулуман тоже человек, а не какой-то черный монстр, из которого выпрыгивают черные жабы. В одной беседе у него прозвучала фраза: «Смотря что подразумевать под Богом!» Зернистая мысль!..

Ісламізм, політика та геополітика у XXстолітті та сьогодні

2 06 2011   Денис Брильов Публікації, Аналітика

Ісламізм, політика та геополітика у XXстолітті та сьогодні

Це явище, яке маніфестує себе як антизахідне, насправді часто звернене проти самих же мусульман. Звідки ж береться таке протиріччя? Хотілося б акцентувати увагу на деяких аспектах, яким, на наш погляд, приділяється досить мало уваги...

С чего начинается Русский мир, а с чего Римский?

27 05 2011   Игумен Филипп (Рябых) Публікації, Аналітика

С чего начинается Русский мир, а с чего Римский?

В прошлом году на ассамблее Русского мира Патриарх Кирилл конспективно сформулировал в чем же, по мнению Церкви, состоит цивилизационное наследие. Вероятно, надо понимать, что вся эта церковная работа и церковные выступления являются призывами к более широкому изучению и раскрытию цивилизационного наследия Руси во всех сферах общественной деятельности наших стран...

Актуальні питання розвитку законодавства України про свободу совісті та віросповідання

27 05 2011   Олександр Заєць Публікації, Аналітика

Актуальні питання розвитку законодавства України про свободу совісті та віросповідання

Президент України В.Янукович та Всеукраїнська Рада Церков мають різні підходи щодо щодо вдосконалення законодавства про свободу свободу совісті та релігійні організації. Разом з тим, слід відмітити налаштованість Глави держави на досягнення загального консенсусу з приводу питання про внесення змін до Закону про свободу совісті та релігійні організації...

Принципы «Русского мира» для Украины: единство или раскол?

27 05 2011   Александр Марченко Публікації, Аналітика

Принципы «Русского мира» для Украины: единство или раскол?

26 мая 2011 года в связи с открытием XV-го Всемирного русского народного собора, которое состоялось за день до этого в Зале церковных соборов Храма Христа Спасителя, так называемая «Ассоциация православных экспертов» (АПЭ) опубликовала документ «Консенсус Третьего Рима». Документ, предложенный АПЭ, имеет целью определить для Собора главные общественно-политические принципы построения единого «Русского мира», и их он предлагает семь. Ниже представлена попытка кратко проанализировать эти принципы в их подлинной сути, а также обозначить их значение для общественной и религиозной жизни Украины.

Сучасні проблеми з релігійною ідентичністю: трагедія православ’я

26 05 2011   Юрій Чорноморець Публікації, Аналітика

Сучасні проблеми з релігійною ідентичністю: трагедія православ’я

Найважливішою тенденцією 2000-х стало поступове прийняття тієї ідентичності, що сформована на основі євхаристійної еклезіології. УПЦ намагалася бути рідною церквою для всіх православних України. УПЦ КП наблизилась до прийняття євхаристійної еклезіології з інших причин. УАПЦ євхаристійну еклезіологію прийняла як офіційне вчення. Але спроби сформувати на основі євхаристійної еклезіології повноцінну «київську ідентичність» поки що залишилися лише спробами. Скоріше такого роду ідентичність може народитися зусиллями УГКЦ...

О подменах. Циферианство вместо христианства

24 05 2011   Владимир Мельник Публікації, Аналітика

О подменах. Циферианство вместо христианства

В статье постоянного автора нашего портала Владимира Мельника вновь поднимается вопрос о подменах в практическом исповедании христианства. На этот раз речь пойдет о  подмене веры во Христа верою во власть цифр, чем, по мнению автора, грешат не только устроители «крестных ходов» и борцы с идентификационными кодами, но даже некоторые архиереи...

Огляд атеїстичної думки України та характер дискусії «атеїсти – церква»

23 05 2011   Катерина Новікова Публікації, Аналітика

Огляд атеїстичної думки України та характер дискусії «атеїсти – церква»

Який характер має дискусія з атеїстами сьогодні? Яким є український атеїзм? Видається, що людина, прийнявши позицію невіри, мала би врешті зайнятись іншими суттєвими екзистенційними проблемами, ніж питанням Бога. Однак атеїст починає постійно повертатись саме до нього! Атеїстичне товариство України представляють сайти «Атеизм в Украине», «Украинский атеистический сайт» та «Свобода от религиозного фундаментализма»...

Богословська незграбність

22 05 2011   Гліб Коваленко Публікації, Аналітика

Богословська незграбність

Богословсько-канонічна комісія УПЦ «продовжила обговорення робочих документів» з питання нового податкового кодексу. Цілком зрозуміло, що попередній варіант рішення не влаштував ані керівництво УПЦ, ані владні структури. Крім того, цей проект увійшов у протиріччя з рішеннями Синоду РПЦ, прийнятими у Москві ще 2001 року...

Можно ли доказать, что Бог есть? По следам прошлого и в преддверии нового киевского диспута о существовании Бога

19 05 2011   Юрий Вестель Публікації, Богослов'я, Аналітика

Можно ли доказать, что Бог есть? По следам прошлого и в преддверии нового киевского диспута о существовании Бога

Диспут 13 апреля 2011 года в Киевском политехническом институте с несомненностью показал, на мой взгляд, одно: градус интереса к этой теме неожиданно высок. Организаторы опасались, что зал едва ли наполнится, но случился, что называется, аншлаг: стоящих было почти столько же, сколько сидящих. Однако содержание диспута, судя по откликам, у многих оставило неудовлетворенность. Нижеследующие заметки вызваны к жизни отчасти открывшимся интересом к проблеме, а отчасти собственными многолетними размышлениями на эту тему и желанием кратко сформулировать свои выводы. Тем более, что вскоре предстоит новый диспут «Есть ли Бог?» между студентами КПИ и КДАиС.

Социология религии как академическая дисциплина: вызовы и перспективы

18 05 2011   Олег Киселев Публікації, Аналітика

Социология религии как академическая дисциплина: вызовы и перспективы

13-14 мая Украинский католический университет (УКУ) провел довольно интересное и перспективное (т.е. направленное именно на перспективу) мероприятие – международный семинар «Религия в публичном пространстве» с участием британских социологов религии Дэвида и Бэрнис Мартин. С украинской стороны в роли «хедлайнера» выступил Виктор Еленский. В первый день названные ученые выступили перед широкой аудиторией с докладами. На следующий день было проведено обсуждение на тему «Социология религии как академическая дисциплина: вызовы и перспективы». Именно этой дискуссии мы и посвятим данную статью...

Как оптимизировать религиоведческое образование в Украине?

15 05 2011   Олег Киселев Публікації, Аналітика

Как оптимизировать религиоведческое образование в Украине?

В последние годы все чаще можно услышать о том, что религиоведение имеет прикладной характер и, соответственно, от религиоведов ожидают определенной «экспертной оценки», «рекомендаций» или даже активного участия в религиозной жизни Украины. Однако...

Было ли предложение Кирилла Мефодию?

10 05 2011   Михаил Белецкий Публікації, Аналітика

Было ли предложение Кирилла Мефодию?

Во время апрельского визита патриарха Кирилла в Украину его имя прозвучало в неожиданном и весьма сенсационном контексте, что, впрочем, привлекло меньше внимания, чем того заслуживает. Возможно, предстоятель УАПЦ Мефодий не совсем точно передал акценты разговора (если таковой вообще имел место). Но если РПЦ не дезавуирует его сообщение, то предложение сенсационно в двух отношениях...

До роздумів про українську ідентичність: скільки ж є Україн?

10 05 2011   Володимир Волковський, аспірант Інституту філософії НАНУ Публікації, Аналітика

До роздумів про українську ідентичність: скільки ж є Україн?

Незважаючи на більш ніж 200-літнє українське національне відродження, ясність концепту-проекту «Україна» чекає кращих часів – чи то з приводу геополітичних катаклізмів, чи через несамостійність власного українського політичного дискурсу, але порозуміння між різноманітними силами українського політичного та інтелектуального простору дотепер не настало. Ми не маємо на меті дати детального розгляду ні історії філософії національної ідеї, ані ретельного історичного викладу процесу української ідентифікації. Метою розвідки є насамперед охопити систематизуючим і проблематизуючим поглядом розвиток поняття «Україна» і оглянути ту полісемантичність, якою характеризується воно у наш час.

НОВИНИ

Всі матеріали

останні коментарі

Пятилетка сдерживания. Итоги пяти лет правления митропо...

Onufriy

Onufriy написал:

Цитата: dutchak1
церква з державою немає ніяких спільних інтересів і їх діяльність не перетинається і не доторкується в жодній точці

А слухаючи Гундяєва, так і не скажеш... fellow

Дякую Вам за визнання того, що МП веде антидержавну діяльність wink (звісно трішечки, ну саму крихітку):
Цитата: dutchak1
Позиція організації (МП) стала ворожою окремим проявам держави

Пятилетка сдерживания. Итоги пяти лет правления митропо...

dutchak1

dutchak1 написал:

Однією з основних перешкод в державно-церковних відносинах в Україні є існування т.з науки «релігієзнавство». Назагал це мирне заняття, яке зайняло скромне але менш-більш дохідне місце в явищі української тіньової науки, невелике і замкнене болітце, в якому перетирають свої, далекі від життя, проблемки, плодять докторів і кандидатів філософії. І все би нічого, але в умовах нашої країни ця «наука» зайняла місце між державою і церквами і фактично, самостійно уповноваживши себе на представлення церков, в якості посередника веде діалог з державою. З представників цієї «науки» формуються комітети, департаменти, відділи міністерства яким надалі і доручають те, що в нас названо «державною політикою в області релігії». Зрозуміло, що для більшості держчиновників і законодавців релігія то тьомний лєс і, при виникненні якихось проблем з релігійними організаціями, вони біжать до релігієзнавця, який їм все розкладе «по поличкам». Ну не бігти же їм до тих малохольних, які Богу моляться. Тобто ситуація анекдотична – проголошуючи з усіх трибун про необхідність діалогу з церквами, держава той діалог і відносини імітує, замінює на відносини з бутафорською церквою, утвореною на держзамовлення докторами філософії і політології від релігієзнавства. Причому та побудова почалась ще в 1990 році, коли новоспеченими демократами і викладачами кафедр наукового атеїзму був зліплений союзний релігійний закон де по зразку цивільної громадської організації почали ліпити релігійні. Це була своєрідна резервація для віруючих і в Україні той процес підхопили вже місцеві діячі наукового атеїзму разом з діячами НРУ.

Всі релігієзнавці і викладачі кафедр вміють розказати про різні моделі співіснування держави та релігії, що мають місце у світовій практиці, які, частіше за все, законодавчо оформлені. Але я добавлю, що це є тінь іншої, вищої істин, яка встановлює що спочатку моделі і відносини а потім законодавче оформлення. Загально ця максима в теорії права виглядає так – закони тільки регулюють суспільні відносини і ніколи їх не створюють. Відносини передують законам. І от в нашій ситуації після розпаду СРСР, в ситуації з нульовим рівнем права і відсутністю реальних релігійних організацій як суб’єктів права, перетягнувши до себе конституційний принцип відділення, ми почали ним регулювати відсутні суспільні відносини(!). За цих обставин ті спроби в 90-х роках зробити релігійний закон були приречені. Що і сталось. Перетягнувши слідом за Конституцією цивільне право, ми ним почали регулювати духовні, неправові відносини. І цьому могли б завадити ну хоч якісь, ну хоч елементарні відносини з тими убогими релігійними організаціями. Це не потребує якихось надзвичайних зусиль чи здібностей. Це може навіть релігієзнавець Єленський. Якщо захоче. Наприклад – Єленський любив раніше на різних телевізорах розказувати про важливість автономії релігійної організації і про необхідність її захисту і захисту переходів. Ну і потім він зліпив той закон, Закон Мародерів №4128. І от якби Єленський уважніше придивився до релігійних організацій і до того принципу автономії, він би міг зрозуміти що принцип відділення і принцип автономії це є одне і теж. Або взаємодоповнююче. Принцип автономії в першу чергу означає що організація сама(!) її проголошує, сама визначає її межі а держава тільки бере це потім до уваги. А тому, якщо всі християнські конфесії згідно своїх канонів визначають автономною організацією всю церкву а не парафію, якщо всі конфесії самостійно визначають правила утворення парафій і долю майна - то це і мало би бути одним з основних правил відносин держави і церков. А Конституція це тільки потім констатує як відділення.

Сьогодні цей процес «побудови відносин» продовжують т.з ефективні менеджери, які відчувши своєрідний запит, успішно експлуатують його ресурс. Текст релігійного закону і та діяльність найбільш вповні стали в утворенні організації ПЦУ. В унісон з православною симфонією, з менеджерами від віруючих, в Україні творять близнюка «русского мира». Ось один з них стверджує що УПЦ МП стала ворогом  суспільства. Лукавить, свідомо або по нерозумінню. Позиція організації стала ворожою окремим проявам держави а держава це не є суспільство. Держава це механізм збирання податків, підтримання порядку в суспільстві. Такий же як пральна машина в побуті і стверджувати що пральній машині необхідна церква просто смішно. В суспільстві необхідні якісь відносини держава з церквами, але наша придуркувата машина в своєму існуванні намагається використати церкву в своїх інтересах, інтересах далеких від суспільних. Тому завжди слушне попередження – церква з державою немає ніяких спільних інтересів і їх діяльність не перетинається і не доторкується в жодній точці. І в наших умовах відносини церкви з державою повинні починатись з тези – держава ворог церкви. Можна цитувати одного священника УГКЦ – держава не повинна робити нічого поганого для церкви і нічого доброго. Те, що «УПЦ (МП) всячески демонизируют Минкульт», ну що ж - під час війни завжди виникає потреба в специфічних «законах», текстах. Потреба в людях типу Медінський, Юраш, Єленський і існуючі з обох сторін фронту контори «міністерство культури» перетворилися в розсадники мракобісся.

 

Священик Сєверодонецької єпархії УПЦ (МП) звершив чин в...

Onufriy

Onufriy написал:

Та це прямо чудо!...
Схоже, що "капітан сьогодні був тверезий"

Харків'яни вимагають у парафії УПЦ (МП) відновити колі...

Onufriy

Onufriy написал:

порушення Закону України «Про охорону культурної спадщини» в Харкові давно набули системного характеру

Прокляті воцерковлені дикуни! what
Але ще більше гріха - на місцевих адміністративних беззаконниках і фарисеях

Знайдіть на цьому бланку згадку про УПЦ

dima222

dima222 написал:

Митрополита Лазаря давно треба було оголосити персоною нон грата в Україні - а тим часом його рідним брат Дмитро у Дунаєві біля Почаєва в селі, яке приєдналося до ПЦУ, намагається будувати нову церкву. І точно за гроші Лазаря, бо всі племінники Лазаря - сини та родичі Дмитра, служать священиками у Криму. 

Чем Зеленский страшен для православия

Onufriy

Onufriy написал:

Добрячий текст +5!
 
51-е правило Шестого Вселенского собора запрещает всем христианам посещать комедийные представления... программы с участием Зеленского подпадают под анафему, так как усеяны непристойностями

З огляду на це, православна Церква не повинна б агітувати за Зеро... feel

Але... wink в УПЦ МП тепер усе інакше...

Дійсно, ну як же можна не підтримати чоловічка? Тим більше, коли він - за "електронний концтабір"? winked

Грецький Центр теологічних досліджень пропонує вихід з ...

Onufriy

Onufriy написал:

 
ПЦУ та УПЦ (МП) сформують єдиний православний Синод...

Які дикі пропозиції! belay   
Які страшно відстали ці греки! angry
Вони нічогісінько не знають про "вЬру православную": ні про "російський світ", ні про "вєлічіє", ні про "богоданість" Пу!..
І вже тим більше - про "єресь українства", "єресь гуманізма" і богомерзотність геометрії!!

Ну як же зможуть правовірні овечки святоросійства возсісти поряд з козлищами жидорептилоїдства?!! recourse

Польская Православная Церковь поддерживает украинскую а...

Філософ

Філософ написал:

Польська ПЦ це збір неуків радянського зразка. Вже давно доведено апостольське спадкоємство колишніх УАПЦ і УПЦ КП. Тому всі розмови про "перерукополеження" є безпідставними. Тимбільше з ієрархами ПЦУ спіслужив Вселенський патріарх!

Циркулярний лист Тюченської єпархії. Про духовні критер...

Onufriy

Onufriy написал:

1. Вибір 2019 дійсно пісний... recourse 
2. Пророцтво Лепехи збулося:
"аполітичні" москвовіри агітують за ЗЕро-кандидата
Всеволод Чаплін: "надо достигать договоренностей с лидером гонки (Зеленским), требуя письменных гарантий прекращения гонений на каноническую Церковь, возвращения политэмигрантов и критиков «европейского выбора» в политику... назначения министром культуры (он курирует религию) Юрия Бойко, Виктора Медведчука, Вадима Новинского или Василия Анисимова..."
"Порошенко – абсолютное зло"
love
https://credo.press/223778/

Всеукраїнська Рада Церков закликає робити вибір президе...

Onufriy

Onufriy написал:

мусимо усвідомити: якою повинна бути наша держава?

Яке питання, така і відповідь. feel Для терезої відповіді доречніше усвідомити, чого ми хочемо від майбутнього президента?
1. Особистого багатства?
2. Подолання людської продажності "в окремо взятій країні"?
3. Припинення глобального міжнародного конфлікту?
Твереза відповідь можлива лише у тому випадку, якщо ми чекаємо чогось іншого. Бо ніякий президент не зробить вас багатим, не "подолає корупції" і не "припинить війни"

Це якщо він не "чарівник з голубого вертольота" recourse


Як відбувається перехід з УПЦ МП в ПЦУ

dutchak1

dutchak1 написал:

Пасхавер десь писав, що «Когда-то один из руководителей Европейского союза неофициально сказал: «Если бы русские не были белыми, у нас бы к ним претензий не было. А так ведь белые, вроде бы свои, но не как мы». То же самое можно сказать и про нас». І там, далі, Пасхавер писав що у нас цінності інші. Добавимо – не тільки інші але і з тими цінностями, які ми переносимо від цивілізації і від Європи до нас, проходять дивні метаморфози.

Ми дикунський, варварський народ і це особливо видно в нашому дикунському, варварському релігійному законодавстві.  Причому це якесь небачене і неописане варварство. Ми користуємось речами і благами цивілізації і одночасно реконструюємо суспільні відносини, схожі на описи з шкільних історичних підручників про давні часи. Наші відносини це якась амальгама з давнього, застиглого в часі ординства, на яке додатково наклалась катастрофа 1917 року.  Для прикладу -  всі ці ламентації про захист автономії громади, про захист права свободи вибору підпорядкування, про свободу переходу громади – це все для придурків і убогих. Так, автономія релігійної громади є одним з основних положень міжнародного права, міжнародних угод, які підписала Україна. Але в них це означає що громада самостійно визначає себе автономною, самостійно проводить свої межі в яких живе і порядкую по своїх власних установах і правилах. Визнання державою цієї автономії є похідне від волі самої громади. У нас же, незважаючи на те, що всі християнські церкви в Україні визнають автономною всю церкву, держава приймає закон яким фактично нищить церкву, робить самостійними і незалежними парафії. Далі держава проголошує ту свободу «підпорядкування» і береться її захищати. Тут можна  звернути увагу, що послідні зміни в ст.8 релігійного закону, якими намагаються регулювати і захищати те «підпорядкування», в рівній мірі відносяться до зареєстрованих громад і до громад, які навіть не повідомляють державні органи про своє утворення. Який зміст має тоді та детальна регламентація прописана в ст.8 для тих громад? Що законодавець збирається «захищати» в цьому випадку? Здоровий глузд тут підказує, що парафія при діючому законі може міняти підпорядкування хоч кожної години і 24 рази на добу. Це право декларативне і його неможливо ні порушити ні захистити. Проблеми виникають тільки у парафій-юросіб і це є проблеми не «захисту» якоїсь свободи громади а проблеми майна. І тут вже видна друга придуркуватість і щоб її побачити, треба читати Цивільний кодекс, читати на рівні першого курсу юрфаку. Все, що відбувається з юрособою, абсолютно все описано цивільним правом і хто може пояснити, використовуючи цивільне право – що таке зміна підпорядкування юрособою? Що таке канонічне підпорядкування з точки зору ЦК? Що відбувається з юрособою при такій зміні підпорядкування чи з тою особою, якій стають підпорядковані? Абсолютно нічого і це є повна дурня, яку придуркуватий український законодавець і на пару з ним такий же придуркуватий український релігієзнавець взялись захищати світським правом. Термін «зміна підпорядкування» в цивільному праві має інший зміст чим той, який вкладають у нього віруючі і в реальності це означає зміну віри частиною віруючих чи ще якісь канонічні нюанси в цій вірі.  Але саме цивільне право не в змозі описати і навіть не існує таких правових термінів які б описали це «підпорядкування» чи цю зміну віри чи якісь зміни у вірі. Цивільному праву байдуже до цих змін і громада може міняти «підпорядкування» у всьому діапазоні світових релігій і культів, залишаючись згідно положень нашого релігійного закону одною і тією ж юридичною особою(!). Звучить це безглуздо як і безглузді наші намагання цивільним правом «захищати» чи «регулювати» такі переходи юридичної особи. Зміст це би мало тільки в тому випадку, як би ми  доказували всім і переконували всіх в тому, що юридична особа може вірити в Бога.

Ну і повна дурня вже по майну. Для розуміння примітивно можна виділити три рівня розвитку права власності. Перший, дикунський або нульовий. Якщо дикуну сказати що ця річ є власністю Джона чи Івана, він порахує тебе за божевільного. Річ може бути тверда, м’яка, кольорова, кругла, квадратна але як вона може мати признаки Джона, як це знайти, де в ній той Джон. Другий рівень, варварський, це коли власністю є те, до чого можеш дотягнутись і що можеш захистити. Третій рівень це вже цивілізовані, складні і абстрактні правові терміни, за якими навіть річ Джона, яку він передав тимчасово комусь чи загубив – все одно залишається його. І от на другому рівні вже видно шляхи до цивілізованої власності, її початки. Початок йде від того, що власністю стає те, що ти сам визнаєш своїм. Наприклад – йдеш по вулиці в штанях і ці штані є твої не тому, що вони нумеровані і по номеру держава указом визначила їх твоїми а тому що ти їх сам визнав своїми. Після цього самостійного визнання держава починає ці штані захищати як твої. Так і тут. В 1991 році, коли держава почала ліпити відносини з церквами, вона в діалозі з ними повинна була бачити, що вони визнають своєю власністю і як нею розпоряджаються. А вони, всі християнські церкви України, визнають власниками церковного майна не громади а всю церкву. Незважаючи на те, держава, в порушення конституційного відділення, влізла в церкви і сама «призначила» власниками парафії, зробила з церкви збіговисько незалежних юридичних осіб з гібридними статутами, зі статутами в яких поєднала бульдога з носорогом – світське і канонічне право. І от вже і ПЦУ, підтанцьовуючи Порошенку, приводить свій статут у відповідність до дикунського закону, записує церкву як зібрання незалежних юросіб, утворених по ЦК України. А на початках, в першому варіанті Статуту, писалось про церкву як особу, яка сама будує відносини з державою. І тут буде цікаво поспостерігати, як ПЦУ буде далі творити свої документи, особливо парафіяльні. Як визначить власність.

Тобто, ми не то що залишаємось на дикунському рівні, ми навіть заблокували його можливий розвиток. Можна подивитись на конфлікт у Львові, де громада УГКЦ намагається залишити за собою костел. Скільки там в обговоренні позбігалось буйних, дикунів, клянуть поляків, Мокшицького, розкопують старі могили! Врешті УГКЦ, яка претендує на цивілізованість, ліквідовує буйну парафію. Наслідок – новий припадок в мереживному обговоренні. Ще приклад. Можна почитати фантастичний матеріал на «Релігія в Україні», як в позаминулому столітті у Львові цивілізовано вирішували долю покинутого румунського храму. Фантастичний матеріал в порівнянні з нашим дикунством. Ми не то що стоїмо на місці, ми навіть вдаємо якось рухатись реверсом в минулі часи і при цьому приймаємо законодавство, яке захищає мародерство. Закон №4128 – це Закон Мародерів. У всі часи мародерство було ознакою військових конфліктів, при яких військові загони або банди найманців грабували беззахисне населення на територіях, статус яких тимчасово був не встановлений. Так і у нас. Використовуючи реальну війну, політики і законодавці «організували» законоподібний грабунок одних громад громадян другими громадами громадян, розділених релігійними переконаннями. І це особливо вражає, оскільки мародерами стають християни і їх спільноти. Адже ж саме в християнському середовищі в давні часи виникло розділення церковного і світського права, при якому християнське середовище залишилось ізольованим місцем де панували моральні основи керування церковним майном. Збереження цього середовища здійснено радикальним відділенням від світського права і оскільки  суть керування церковним майном не у застосуванні правових конструкцій, а в здійсненні місії церкви, то і успіх цієї місії став критерієм правильності прийняття рішень і здійснення тих чи інших дій з церковним майном. У нас же безглузді спільноти заполітизованих громадян, які вважають християнство просто громадським рухом з формальним моральним законодавством, притягнули в християнське середовище світське право, причому у гіршому його варіанті. Адже навіть світські юридичні особи, при виникненні конфліктів і суперечок між засновниками громади про використання майна, дають право тим громадянам, які кінцево не погодились з рішеннями громади, вийти з громади разом з тим майном, яке вони вклали. Тобто, якщо в християнській громаді не існує християнських відносин з іншими членами громади, які могли б керувати ними при залагодженні майнових питань, якщо громада «голосуванням» позбавляє участі у вирішенні майнових питань меншу кількість громади то, за відсутності християнських відносин, необхідно би мінімально зберегти хоч якусь справедливість до своїх земляків і сусідів і виключити мародерство. Якщо християнська справедливість і моральні відносини тут відсутні то тоді необхідно зберегти цивілізовану, світську справедливість.  Тобто тоді, в продовження світського правила про фіксоване членство в громаді, це членство необхідно доповнити таким же світським обліком внесків і пожертв кожного фіксованого члена громади. І при виключенні любого члена громади, громада повертає йому ті внески або компенсує їх.

 

Який порядок проведення перевірок релігійних організаці...

dutchak1

dutchak1 написал:

Добре було б якби юрист пояснив собі, і нам всім в тому числі, як він з'єднав релігійну організацію з господарською діяльністю у її законодавчому визначенні?  Наведем визначення -

Господа́рська дія́льність — будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов'язана з виробництвом та обміном та переробкою матеріальних і нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Під господарською діяльністю в Господарському кодексі України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. (ст. 3 ГК України)

Страдания за Москву, это не страдания за Христа ‒...

Onufriy

Onufriy написал:

"головний місіонер РПЦ" з азартом доводить, що 1+1=2 love
Очевидна актуальність кураєвського просвітництва для святоросичів РПЦ є найкращим доведенням смерті "російського православ'я"

Те що сьогодні животіє на москві - не православ'я, а зла і погибельна єресь 
в духе своей готтентотской этики

Не «нас ради, человек», а «ее ради, епархиальной собственности, сшедшаго с небес»


Вікарій Київської митрополії УПЦ (МП) — власник двох ав...

В. Ясеневий

В. Ясеневий написал:

ну и правильно.Чего терятся. Жизнь дается только один раз.Поэтому нужно брать от неевсе что можна...Многая Вам лета, дорогой владыка. Притом, наиканоничнейший...

Старый дуб рухнул. И тут, началось…

В. Ясеневий

В. Ясеневий написал:

Воистину христианство уже давно умерло!   Вместо тяжелой борьбы с пристрастиями и грехами в себе для перерождения и преображения человека( ества) , мы (не все ли?),  говорим  и призываем только(!)  к внешнему исполнению обрядов..Где же эти совершенные ПОСЛЕДОВАТЕЛИ ХРИСТА??? О, как хотелось бы хотя бы посмотреть на них...А они должны были бы сами  спастись и СПАСТИ ВЕСЬ МИР!!! Кто же и куда нас и весь мир ведет???