Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

Книжки
Болховітіновський щорічник 2008

8 02 2012 Нові надходження, Книжки

Болховітіновський щорічник 2008

«Болховітіновський щорічник» — нове видання Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. Воно містить матеріали конференції «Православ'я - наука суспільство», що відбулася у Києві у травні 2008 року. Подібні конференції проводяться заповідником щорічно з 2003 року. Конференція присвячена Київському митрополиту Євгенію (Болховітінову), з ім'ям якого пов'язується зародження історико-церковного напряму в українській історичній науці. Перший випуск «Болховітіновського щорічника» містить праці з історії Церкви в Україні XVI-XX ст. переважно джерелознавчого та історіографічного характеру, історико-правові студії, матеріали круглого столу, присвяченого публікації джерел, раніше неопубліковану роботу академіка В.П. Бузескула тощо.

Свящ. Владимир Зелинский. Наречение имени

8 02 2012 Нові надходження, Книжки

Свящ. Владимир Зелинский. Наречение имени

«Наречение имени» нарушает негласную установку, присущую культуре постмодерна: анонимность Бога, безымянность Его проявлений в мире. Решимость идти против этой массивной тенденции читатель встретит во всех трех непохожих разделах книги: «Имена», «Ступени», «Лица». Сквозной мотив, связывающий всё разнообразие тем и сюжетов между собой, можно назвать «ключом общения». Автор по-своему развивает евангельскую тему призвания к общению (койнония). О. Владимира Зелинского не упрекнешь в распространенной двойственности — говорить об общении, но не уметь по-настоящему слышать людей, оставаться «монологистом». Сочетание широкого исторического кругозора с ясной метаисторической перспективой — сильная сторона книги «Наречение имени». Самые острые вопросы, осаждающие ум и сердце наших современников, автор видит в их подлинной глубине.

Алексей Нестерук. Логос и космос. Богословие, наука и православное предание.

8 02 2012 Нові надходження, Книжки

Алексей Нестерук. Логос и космос. Богословие, наука и православное предание.

Нещодавно Біблійно-Богословський інститут св. Апостола Андрія (Москва) видав книгу фізика з Англії, російського емігранта Олексія Нестерука «Логос и космос. Богословие, наука и православное предание». У православній теології існує помітний дефіцит праць із проблематики співвідношення природничих наук і теології. Тому будь-яка серйозна книга на подібну тематику, написана православним мислителем, стає подією. Такою подією виявилася публікація в 2003 р. англійського оригіналу книги Олексія Нестерука (в оригіналі, до речі, назва інша: «Світло зі Сходу»). Від такої книги природно очікувати принципово нового погляду на науку, її досягнення та перспективи. Адже книга написана людиною, що позиціонує себе і як науковець, і як православний богослов. Але, на наш погляд, очікування не справджуються, і після прочитання книги відчувається, що серйозна робота лише попереду. Варто зазначити, що всі теоретичні розгляди православними богословами проблем сучасної науки не відповідали рівню, який цією наукою на разі досягнуто. Якби Олексій Нестерук так добре розумів православну теологію, як сучасну фізику, то його книга була би прикладом вдалого дослідження. Але його спрощений погляд на теологію, зведення догматичної теології до містичної, невміння виокремити теологію природну – все це породжує методологічні помилки. Олексій Нестерук підходить до сучасної науки впритул без достатнього теологічного інструментарію. За таких умов теологічна інтерпретація результатів сучасної науки не може бути повністю задовільною.

Марек Павел [Marek Pavel], Бурега Володимир [Bureha Volodymyr]. Православні в Чехословаччині у 1918-1953 рр.: Нарис історії Православної Церкви в Чеських землях, Словаччині та Підкарпатській Русі

8 02 2012 Нові надходження, Книжки

Марек Павел [Marek Pavel], Бурега Володимир [Bureha Volodymyr]. Православні в Чехословаччині у 1918-1953 рр.: Нарис історії Православної Церкви в Чеських землях, Словаччині та Підкарпатській Русі

Вказане видання є спробою подати цілісний погляд на історію православної Церкви в Чехії, Моравії, Словаччині та Підкарпатській Русі (Закарпатській Україні) з кінця ХІХ до 50-х років ХХ століття. Головну увагу автори приділяють складному процесу формування організаційних структур православної Церкви у Чехословацькій республіці в період між двома світовими війнами. Головною проблемою у вказаний період була гостра полеміка між представниками Константинопольського та Сербського патріархатів щодо канонічної юрисдикції на вказаних територіях.

Куликовская битва

8 02 2012 Нові надходження, Книжки

Куликовская битва

Куликовская битва, произошедшая, по свидетельствам летописей, 8 сентября 1380 года на Куликовом поле между реками Дон, Непрядва и Красивая Меча, была решающим сражением между Русью и Ордой. Его описанию посвящены "Задонщина" и "Сказание о Мамаевом побоище", множество научных исследований и художественных произведений. Как ни странно, результаты многолетних археологических раскопок на предполагаемом Куликовом поле говорят скорее о рядовом столкновении конных отрядов, чем о сражении двух значительных армий. В своей книге историк и журналист Ю.Звягин на основе анализа летописей, данных археологии и нумизматики доказывает, что реальное место битвы необходимо искать не в низовьях, а в верховьях Непрядвы и Мечи, в районе озера Волово. Именно там проходил знаменитый Муравский шлях, по которому веками степняки совершали набеги на Русь...

Калліст (Уер), митрополит Діоклійський. Православна Церква

8 02 2012 Нові надходження, Книжки

Калліст (Уер), митрополит Діоклійський. Православна Церква

Монографія складається з двох частин. У першій подано короткий нарис історії та сучасного стану Вселенського православ’я. Окремі глави присвячено історії Церкви в Візантії, розколу між східним та західним християнством, появі слов’янських Церков, зіткненню православ’я з ісламом, Реформацією та Контрреформацією, історичному шляху руського (та російського) православ’я, сучасному стану Помісних православних Церков, проблемі православної діаспори та феномену західного православ’я. Друга частина — це систематичний виклад православного віровчення та православного погляду на богослужіння. Окремий розділ присвячено проблемі взаємин між Православною церквою та іншими християнськими конфесіями.

Теодор Стиліянопулус. Новий Завіт: православний погляд. Писання, передання, герменевтика.

8 02 2012 Нові надходження, Книжки

Теодор Стиліянопулус. Новий Завіт: православний погляд. Писання, передання, герменевтика.


Книга о. Теодора Стиліянопулоса – видатне досягнення сучасної православної теології, знайомство з яким обов’язкове для православного християнина, що турбується про власну релігійну освіченість. У діалозі із такими книгами лише і можливо розвивати сучасну православну теологію в Україні.

НОВИНИ

Всі матеріали

останні коментарі

Українська держава не вим...

dutchak1

dutchak1 написал:

 ВІНК wink 

Богослів’я під прицілом: ...

dutchak1

dutchak1 написал:

мракобісний маніфест wink 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. wink І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.

 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства. wink 

Проблема українського пра...

dutchak1

dutchak1 написал:

Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.

І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...