Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

Книжки
Истории о пророках. От Адама до Мухаммада

8 02 2012 Нові надходження, Книжки

Истории о пророках. От Адама до Мухаммада

Перед вами собрание преданий о пророках, составленное по книгам одного из самых знаменитых мусульманских ученых Ибн Касира. Он был известен как мухаддис (собиратель и хранитель хадисов) и му-фассир (толкователь Корана). Ибн Касир сообщал свои сведения в стиле, традиционном для ахл ал-хадис - людей, которые собирали и хранили в памяти предания о жизни и высказываниях Пророка Мухаммада. Основой истории о каждом пророке является Откровение Корана, к которому добавлены в виде пояснений высказывания Пророка, его сподвижников и великих мусульманских ученых прошлого. Каждое предание, указанное в книге, не придумано Ибн Касиром, а услышано им от учителей и проверено на достоверность. Книга будет интересна читателям всех вероисповеданий, как взрослым, так и детям.

Гюисманс Ж.К. На пути

8 02 2012 Нові надходження, Книжки

Гюисманс Ж.К. На пути

"Католичество остается осью западной истории... - писал Н.Бердяев. - Оно вынесло все испытания: и Возрождение, и Реформацию, и все еретические и сектантские движения, и все революции... Даже неверующие должны признать, что в этой исключительной силе католичества скрывается какая-то тайна, рационально необъяснимая". Приблизиться к этой тайне попытался французский писатель Ж.К.Гюисманс во второй части своей знаменитой трилогии - романе "На пути" (1895). Книга, ставшая своеобразной эстетической апологией католицизма, относится к "религиозному" периоду в творчестве автора и является до известной степени произведением автобиографическим - впрочем, как и первая ее часть (роман "Без дна" - Энигма, 2006). В романе нашли отражение духовные искания писателя, разочаровавшегося в профанном оккультизме конца XIX в. и мучительно пытающегося обрести себя на стезе канонического католицизма. Однако и на этом, казалось бы, бесконечно далеком от прежнего, "сатанинского", пути воцерковления отчаявшийся герой убеждается, сколь глубока пропасть, разделяющая аскетическое, устремленное к небесам средневековое христианство и приспособившуюся к мирскому позитивизму и рационализму современную Римско-католическую Церковь с ее меркантильным, предавшим апостольские заветы клиром. Художественная ткань романа весьма сложна: тут и экскурсы в историю монашеских орденов с их уставами и сложными иерархическими отношениями, и многочисленные скрытые и явные цитаты из трудов Отцов Церкви и средневековых хронистов, и размышления о католической литургике и религиозном символизме, и скрупулезный анализ церковной музыки, живописи и архитектуры. Представленная в романе широкая панорама христианской мистики и различных, часто противоречивых религиозных течений потребовала обстоятельной вступительной статьи и детальных комментариев, при составлении которых редакция решила не ограничиваться сухими лапидарными сведениями о тех или иных исторических лицах, а отдать предпочтение миниатюрным, подчас почти художественным агиографическим статьям. В приложении представлены фрагменты из работ св. Хуана де ла Крус, подчеркивающими мистический акцент романа. ""На пути" - самая интересная книга Гюисманса... - отмечал Н.Бердяев. - Никто еще не проникал так в литургические красоты католичества, не истолковывал так готики. Одно это делает Гюисманса большим писателем".

Кирло Х. Словарь символов.

8 02 2012 Нові надходження, Книжки

Кирло Х. Словарь символов.

Испанский искусствовед Хуан Кирло, теоретик "Барселонской школы", познакомит вас с загадочными визуальными символами, ведущими свое начало из глубокой древности. Кирло последовательно и глубоко раскрывает значение таких символов мировой культуры, как ЧИСЛО, ВОДА, КРЕСТ, КАДУЦЕЙ и многие другие, в их историческом, социальном и ритуально-мистическом аспектах, четко отмечая границы самого понятия "символ". Уникальный иллюстрированный словарь содержит около тысячи искусствоведческих статей, описывающих символы, принятые для обозначения целого комплекса понятий в религии, мифологии, живописи, литературе и архитектуре

Бурега В.В. Киевская Духовная Академия и Семинария

8 02 2012 Нові надходження, Книжки

Бурега В.В. Киевская Духовная Академия и Семинария

Настоящее издание подготовлено по решению Ученого Совета Киевской Духовной Академии и Семинарии в связи с празднованием 20-летнего юбилея возрождения Киевских духовных школ и представляет собой краткий очерк их истории с XVII века и по настоящее время. В очерке освещены основные этапы становления Киевской братской школы, Киево-Могилянской Академии и Киевской Духовной Академии. Отдельные разделы посвящены Киевской Духовной Семинарии, существовавшей в 1947-1960 гг, и возрождению духовных школ, которое началось в 1989 году. Издание богато иллюстрировано. Многие фотоматериалы взяты из частных архивов и публикуются впервые. Издание вышло под общей редакцией Архиепископа Бориспольского Антония (Паканича), ректора Киевской Духовной Академии и Семинарии

Послания к Коринфянам. Популярный комментарий

8 02 2012 Нові надходження, Книжки

Послания к Коринфянам. Популярный комментарий

Искусно используя свои глубокие знания ученого, и излагая доступно и увлекательно, Райт описывает жизнь многонационального Коринфа и приоткрывает нам мудрость и остроту Павловых текстов, заключенные в них пастырскую проницательность и глубокие мысли, благодаря которым эти послания являются одним из высочайших достижений апостола.

20 лет религиозной свободы в России. Антология

8 02 2012 Нові надходження, Книжки

20 лет религиозной свободы в России. Антология

Сборник статей посвящен различным вопросам существования религий в России за последнее двадцатилетие. На примере православия, ислама, других конфессий анализируется законодательно-правовая база отношений религии и государства, а также собственно практики этих отношений. Рассматриваются проблемы религиозного "ренессанса", место, которое религия занимает ныне в обществе, деятельность общин и религиозных движений. Авторы статей размышляют о том, насколько реальна религиозная свобода в постсоветской России и каковы сдерживающие ее факторы.

Еврейская мудрость

8 02 2012 Нові надходження, Книжки

Еврейская мудрость

Взяв эту книгу в руки, будьте осторожны. Возможно, вы планируете потратить всего пару минут на беглый просмотр, но спустя несколько часов можете обнаружить себя сидящим в кресле и всё еще погруженным в чтение. Проницательные и провоцирующие комментарии Рабби Телушкина к вечным истинам взбудоражат ваше мышление и не оставят безразличным ваше сердце. «Еврейская мудрость» предлагает нам потрясающую коллекцию цитат, которые могут радикально изменить нас, если читать их как цельную книгу и преодолеть смущение перед их гениальностью.

Книга о пути и добродетели (Даодэцзин)

8 02 2012 Нові надходження, Книжки

Книга о пути и добродетели (Даодэцзин)

Эта книга представляет собой полное, подробно откомментированное и снабженное существенными приложениями издание главного и единственного философского труда основателя даосизма Лаоцзы. Она состоит из трех разделов. Первый раздел, написанный И.Семененко, является своего рода вступлением к учению Лаоцзы и подготавливает читателя к восприятию "Дао-дэцзина". Во второй раздел помещены литературный перевод Даодэцзина", который занимает центральное место в книге, и классический комментарий последователя Лаоцзы даосиста III века Ван Би. В третьем разделе определяется место и роль Лаоцзы в истории мировой философии и культуры; приводятся первые и наиболее выразительные отклики на его учение в Китае, а также высказывания о нем Л.Толстого, Вл.С.Соловьева, А.Швейцера, К.Ясперса и других. Книга сопровождается детальными комментариями И.Семененко.

Таїнство віри: Вступ до православного богослов

8 02 2012 Нові надходження, Книжки

Таїнство віри: Вступ до православного богослов'я

Книга Председателя Отдела внешних церковных связей Московского Патриархата архиепископа Илариона является широко известным введением в христианское вероучение, традицию молитвы и богослужения. Первое издание книги увидело свет в России в 1996 году. С тех пор книга неоднократно переиздавалась. Кроме того изданы ее переводы на английский, французский, сербский, польский, венгерский и другие языки. Настоящее издание представляет собой первый украинской перевод книги. Перевод выполнен В. И. Генсерским. Ответственный редактор издания протоиерей Николай Данилевич. Литературный редактор А. О. Дмитрук. Общая редакция перевода архимандрита Кирилла (Говоруна). Издание осуществлено по инициативе Отдела внешних церковных связей Украинской Православной Церкви.

Дзенские сказки от Мастера Хора

8 02 2012 Нові надходження, Книжки

Дзенские сказки от Мастера Хора

Миф о Книге Судеб, Книге Времен, Книге Ответов знаком всем народам. Суть мифа: там, где нет времени, там и существует Бессмертный Мастер Времени. Перед ним — Книга Времен, которую он иногда листает. Он — тот, кому эта Книга открывается, и он тот, кто может читать эту Книгу. И Книга Времен дает ответ, как Книга Судеб. Открывая ее, он святым перстом указывает точку отсчета. Это время здесь и сейчас. Чуть выше — это прошлое, чуть дальше — это будущее, современным языком — причинно-следственная связь. «Дзенские сказки» — это своего рода чудо, тиражируемое в бесконечности.

Паскале Э. Смерть и воскресение

8 02 2012 Нові надходження, Книжки

Паскале Э. Смерть и воскресение

Данный том энциклопедии посвящен теме смерти - одной из самых древних и распространенных в истории искусства. Иконография смерти и ее символической противоположности - воскресения и возрождения - показана через восемь отдельных тем: насильственная смерть как результат войны и убийства; образы и символы, распространенные в религиозной и в светской традициях; конфликт любви и смерти, Эроса и Танатоса; отношения между живыми и покойными, а также церемониалы, разработанные людьми для изъявления скорби; изображения смерти во всех ее видах и обличьях; культ мертвых и памятники, создаваемые живыми; путешествия в потусторонний мир и в загробное царство. В последней главе собрана иконография, воспевающая победу жизни над разрушительной властью смерти. Увлекательный текст подробно иллюстрируется великолепным изобразительным рядом, включая творения современных художников.

Паскаль Брюкнер. Тирания покаяния / La tyrannie de la penitence

8 02 2012 Нові надходження, Книжки

Паскаль Брюкнер. Тирания покаяния / La tyrannie de la penitence

Автор: La tyrannie de la penitence
Паскаль Брюкнер, лауреат премий Медичи и Ренодо, известен русскоязычному читателю как романист ("Божественное дитя", "Похитители красоты", "Горькая луна"). Но Брюкнер - и один из самых ярких мыслителей современной Франции. Новая книга Паскаля Брюкнера представляет собой яркий памфлет о самосознании Европы, ее взаимоотношениях с Америкой и исламским миром. Брюкнер — наследник традиции гуманизма, он защищает права личности на собственные переживания, в том числе религиозные, и на принятие собственных решений. Если перечитать под этим углом зрения новейших французских мыслителей, с которыми спорит Брюкнер, они окажутся по разные стороны баррикад...
Автор: La tyrannie de la penitenceПаскаль Брюкнер, лауреат премий Медичи и Ренодо, известен русскоязычному читателю как романист ("Божественное дитя", "Похитители красоты", "Горькая луна"). Но Брюкнер - и один из самых ярких мыслителей современной Франции. Новая книга Паскаля Брюкнера представляет собой яркий памфлет о самосознании Европы, ее взаимоотношениях с Америкой и исламским миром. Брюкнер — наследник традиции гуманизма, он защищает права личности на собственные переживания, в том числе религиозные, и на принятие собственных решений. Если перечитать под этим углом зрения новейших французских мыслителей, с которыми спорит Брюкнер, они окажутся по разные стороны баррикад...

Индийская философия

8 02 2012 Нові надходження, Книжки

Индийская философия

Написанная в свое время индийскими учеными — лектором философии Калькуттского университета Чаттерджи и профессором философии колледжа в Панте Датта, — она впервые увидела свет в Калькутте в 1939 г. и с тех пор претерпела множество изданий как у себя на родине, так и за рубежом. Но не только давность написания, частые переиздания и популярность книги позволяют причислять ее к классике. «Индийская философия» (в оригинале «Введение в индийскую философию») — работа глубокая и лаконичная, сочетающая в себе полноту изложения с четким структурированием материала, что наилучшим образом отвечает жанру учебного пособия. Эти простота и ясность позволяют без особых усилий освоить теоретическую и собственно философскую проблематику индийской философии, понять своеобразие ее школ. Кроме того, каждая философская школа освещена так, что может изучаться автономно, без привязки к остальным, если возникнет такая необходимость.

Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов

8 02 2012 Нові надходження, Книжки

Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов

Основной публикацией настоящего выпуска серии "Канон философии" является труд Диогена Лаэртского "О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов" в 10 книгах, в которых излагаются учения древнегреческих мыслителей, начиная с семи мудрецов и кончая стоической и эпикурейской школами. Издание дополнено написанными Порфирием, Олимпиодором и Мариной биографиями Пифагора, Платона, Плотина и Прокла, помещенными в Приложении №1, а также подробными комментариями, указателями имен и источников, хронологической таблицей и таблицей философских школ. Книга Диогена Лаэртского, представляющая собой важнейший источник по истории античной философии, рассчитана на преподавателей и студентов гуманитарных вузов, а также на всех интересующихся историей античной философии и историей культуры в целом.

Порус В. Софиология // Серия: Богословие и наука

8 02 2012 Нові надходження, Книжки

Порус В. Софиология // Серия: Богословие и наука

Русская софиология конца XIX - начала XX вв. - самобытное и примечательное явление мировой культуры. Вокруг него продолжаются споры, острота которых свидетельствует о непреходящей актуальности поднятых русскими софиологами проблем, важнейшие из которых - способность христианской цивилизации ответить на вызовы времени, необходимость единения человечества перед лицом нарастающих глобальных кризисов, обновление веры, поиски новой рациональности как культурной ценности, разумных оснований диалога между западным и восточным христианством, между христианством и другими мировыми и национальными религиями, между различными культурами. Настоящий сборник составлен из докладов, представленных на международной конференции "Русская софиология в европейской культуре" (Звенигород, 1-5 октября 2008 г), организованной Библейскобогословским институтом св. ап. Андрея и Институтом восточных церквей (Регенсбург) при поддержке Католического комитета по культурному сотрудничеству (Рим, Италия)

Нариси з історії та культури євреїв України

8 02 2012 Нові надходження, Книжки

Нариси з історії та культури євреїв України

У книзі представлені нариси з історії та культури євреїв, які проживають на території сучасної України, починаючи з прадавніх часів до сьогодення. Нариси висвітлюють різноманітні сторони життя євреїв, віковічні традиції та побут, виникнення хасидизму, розвиток єврейської літератури та друкарства, українсько-єврейські взаємини впродовж століть, трагічну долю українського єврейства під час Голокосту. Частина текстів книги – це нариси про історію єврейського мистецтва, літератури, книговидання, архітектури, становлення та розвиток єврейського театру та кінематографу.

Богословие В. Н. Лосского: изложение и критика

8 02 2012 Нові надходження, Книжки

Богословие В. Н. Лосского: изложение и критика

Книга об известном православном богослове В. Н. Лосском принадлежит перу архиепископа Кентерберийского Роуэна Уильямса. Это его докторская диссертация, защищенная в Оксфорде в 1975 году. Настоящее исследование никогда не публиковалось ни на родном языке, ни в переводах, и теперь оно впервые выходит в свет. Исследование начинается с очерка жизни Владимира Лосского — сначала в Петербурге, затем во Франции, — разворачивается в панораму, охватывающую широкий философский и богословский контекст православной диаспоры и французской мысли, а затем — в исследование этоса русской религиозной мысли как истока богословия Лосского. Автор предстает не только чрезвычайно внимательным читателем Лосского, но также требовательным собеседником и строгим критиком. Вместе с тем знаменательно, что критика Уильямсом богословских построений Лосского оборачивается, по сути, высокой оценкой его наследия. Несомненно, книга вызовет большой интерес у историков богословия, у широкого круга любителей христианской мысли, классической и современной философии, европейской культуры. Оригинальное название книги: THE THEOLOGY OF VLADIMIR NIKOLAIEVICH LOSSKY: AN EXPOSITION AND CRITIQUE.

Дубровина К. Энциклопедический словарь библейских фразеологизмов

8 02 2012 Нові надходження, Книжки

Дубровина К. Энциклопедический словарь библейских фразеологизмов

Настоящий энциклопедический словарь представляет собой одно из наиболее полных собраний фразеологических оборотов русского языка, по своему происхождению восходящих к Библии. В него вошли как собственно фразеологизмы, так и пословицы, поговорки, афоризмы, крылатые изречения, перифразы и другие фразеологизированные выражения. Словарь является лингвистическим справочником энциклопедического типа, в котором даны толкования значений распространенных библейских фразеологизмов, примеры на их употребление в художественных, научных, публицистических, мемуарных, эпистолярных произведениях XVIII—XXI вв. и в современных СМИ, а также приводятся историко-этимологические и лингвокультурологические комментарии с соответствующими цитатами из Библии и ссылками на библейские тексты.

Руми Д. Дорога превращений. Суфийские притчи

8 02 2012 Нові надходження, Книжки

Руми Д. Дорога превращений. Суфийские притчи

Новый поэтический перевод суфийских притч из всемирно известной поэмы Руми «Маснави» сопровождается «комментариями мистического и психологического характера». Многие притчи переведены впервые. Составление, перевод, религиозно-философский комментарий Дмитрия Щедровицкого; этико-психологический комментарий Марка Хаткевича.

Гусейнов А. Великие пророки и мыслители

8 02 2012 Нові надходження, Книжки

Гусейнов А. Великие пророки и мыслители

Книга известного российского философа академика Российской академии наук А.А. Гусейнова посвящена этическим учениям великих духовных реформаторов, ставших подлинными учителями человечества — Конфуция, Будды, Моисея, Иисуса Христа, Мухаммеда, а также ряда философов-моралистов — Сократа, Л.Н. Толстого и др. Каждое из них рассматривается в качестве самостоятельной жизненной программы, предлагающей свое решение ключевой проблемы человеческого существования о соединении счастья и добродетели.

Хаген В. фон. Ацтеки, майя, инки. Великие царства древней Америки

8 02 2012 Нові надходження, Книжки

Хаген В. фон. Ацтеки, майя, инки. Великие царства древней Америки

В книге известного американского этнолога Виктора фон Хагена представлена история ацтеков, майя, инков. Хаген выделяет и подвергает подробному анализу наиболее важные этапы формирования этих культур, от зарождения и динамического развития до момента их падения. Автор охватил все стороны практической и духовной жизни народов солнечных царств. Легко и увлекательно ученый рассказывает о том, как они вели хозяйство, занимались ремеслами, заключали браки и воспитывали детей, об их религиозных верованиях и кровавых жертвоприношениях, о способах ведения войны и оружии, о системе налогообложения, о преступлениях и наказаниях...

Докучаев И.И. Ценность и экзистенция

8 02 2012 Нові надходження, Книжки

Докучаев И.И. Ценность и экзистенция

В книге обсуждается роль ценностей в человеческом бытии и его познании. Ценность определяется как экзистенциальный центр этого бытия и интегральная порождающая модель всех артефактов культуры, выражение субъективного места человека в космосе. Субъективность и моделирующий характер ценности сравниваются с носителями аналогичных свойств: художественным образом, познавательной истиной, практической пользой, социальной нормой, формами межсубъектного приобщения. Теоретическая концепция ценностей спроецирована в сферу культуры. Рассматриваются ценностные порождающие модели важнейших исторических типов культуры, динамика ее морфологии, интервалы между реальным бытием и тезаурусами. Ценности показаны как важнейшая движущая сила исторических изменений, прослеженных от периода антропосоциокультурогенеза, через формы традиционной культуры, к формам креативной культуры.

От Библии до постмодерна. Антология

8 02 2012 Нові надходження, Книжки

От Библии до постмодерна. Антология

В сборник вошла часть материалов двух международных конференций по иудаике, проведенных центром "Сэфер" в Москве. Тематика публикуемых здесь статей ученых разных поколений из Белоруссии, Израиля, Латвии, Литвы, России, Украины, США весьма разнообразна: это и библейские исследования, и еврейская мысль, литература, искусство - традиционное и авторское, - музыка, театр, архитектура. Богатый материал исследований позволяет осветить и многообразие исторического диалога культур.

Талбот М. Голографическая Вселенная. Новая теория реальности

8 02 2012 Нові надходження, Книжки

Талбот М. Голографическая Вселенная. Новая теория реальности

В основу книги Майкла Талбота положены гипотезы двух выдающихся современных ученых - пионера квантовой физики Дэвида Бома, ученика и последователя Эйнштейна, и известного нейрофизиолога Карла Прибрама. Они пришли к выводу, что весь материальный мир, от снежинок и электронов до баобабов и падающих звезд, не имеет собственной реальности, а является проекцией глубинного уровня мироздания. Вселенная - и это подтверждает ряд серьезных исследований - представляет собой гигантскую голограмму, где даже самая крошечная часть изображения несет информацию об общей картине бытия и где все, от мала до велика, взаимосвязано и взаимозависимо. По мнению многих современных ученых и мыслителей, голографическая модель вселенной является одной из самых перспективных картин реальности, имеющейся в нашем распоряжении на сегодняшний день.

Делёз Ж., Гваттари Ф. Что такое философия?

8 02 2012 Нові надходження, Книжки

Делёз Ж., Гваттари Ф. Что такое философия?

Совместная книга двух выдающихся французских мыслителей — философа Жиля Делёза (1925-1995) и психоаналитика Феликса Гваттари (1930-1992) — посвящена одной из самых сложных и вместе с тем традиционных для философского исследования тем: что такое философия? Модель философии, которую предлагают авторы, отдает предпочтение имманентности и пространству перед трансцендентностью и временем. Философия — творчество «концептов» — работает в «плане имманенции» и этим отличается, в частности, от «мудрости» и религии, апеллирующих к трансцендентным реальностям. Философское мышление — мышление пространственное, и потому основные его жесты — «детерриториализация» и «ретер-риториализация».

НОВИНИ

Всі матеріали

останні коментарі

Пятилетка сдерживания. Итоги пяти лет правления митропо...

Onufriy

Onufriy написал:

Цитата: dutchak1
церква з державою немає ніяких спільних інтересів і їх діяльність не перетинається і не доторкується в жодній точці

А слухаючи Гундяєва, так і не скажеш... fellow

Дякую Вам за визнання того, що МП веде антидержавну діяльність wink (звісно трішечки, ну саму крихітку):
Цитата: dutchak1
Позиція організації (МП) стала ворожою окремим проявам держави

Пятилетка сдерживания. Итоги пяти лет правления митропо...

dutchak1

dutchak1 написал:

Однією з основних перешкод в державно-церковних відносинах в Україні є існування т.з науки «релігієзнавство». Назагал це мирне заняття, яке зайняло скромне але менш-більш дохідне місце в явищі української тіньової науки, невелике і замкнене болітце, в якому перетирають свої, далекі від життя, проблемки, плодять докторів і кандидатів філософії. І все би нічого, але в умовах нашої країни ця «наука» зайняла місце між державою і церквами і фактично, самостійно уповноваживши себе на представлення церков, в якості посередника веде діалог з державою. З представників цієї «науки» формуються комітети, департаменти, відділи міністерства яким надалі і доручають те, що в нас названо «державною політикою в області релігії». Зрозуміло, що для більшості держчиновників і законодавців релігія то тьомний лєс і, при виникненні якихось проблем з релігійними організаціями, вони біжать до релігієзнавця, який їм все розкладе «по поличкам». Ну не бігти же їм до тих малохольних, які Богу моляться. Тобто ситуація анекдотична – проголошуючи з усіх трибун про необхідність діалогу з церквами, держава той діалог і відносини імітує, замінює на відносини з бутафорською церквою, утвореною на держзамовлення докторами філософії і політології від релігієзнавства. Причому та побудова почалась ще в 1990 році, коли новоспеченими демократами і викладачами кафедр наукового атеїзму був зліплений союзний релігійний закон де по зразку цивільної громадської організації почали ліпити релігійні. Це була своєрідна резервація для віруючих і в Україні той процес підхопили вже місцеві діячі наукового атеїзму разом з діячами НРУ.

Всі релігієзнавці і викладачі кафедр вміють розказати про різні моделі співіснування держави та релігії, що мають місце у світовій практиці, які, частіше за все, законодавчо оформлені. Але я добавлю, що це є тінь іншої, вищої істин, яка встановлює що спочатку моделі і відносини а потім законодавче оформлення. Загально ця максима в теорії права виглядає так – закони тільки регулюють суспільні відносини і ніколи їх не створюють. Відносини передують законам. І от в нашій ситуації після розпаду СРСР, в ситуації з нульовим рівнем права і відсутністю реальних релігійних організацій як суб’єктів права, перетягнувши до себе конституційний принцип відділення, ми почали ним регулювати відсутні суспільні відносини(!). За цих обставин ті спроби в 90-х роках зробити релігійний закон були приречені. Що і сталось. Перетягнувши слідом за Конституцією цивільне право, ми ним почали регулювати духовні, неправові відносини. І цьому могли б завадити ну хоч якісь, ну хоч елементарні відносини з тими убогими релігійними організаціями. Це не потребує якихось надзвичайних зусиль чи здібностей. Це може навіть релігієзнавець Єленський. Якщо захоче. Наприклад – Єленський любив раніше на різних телевізорах розказувати про важливість автономії релігійної організації і про необхідність її захисту і захисту переходів. Ну і потім він зліпив той закон, Закон Мародерів №4128. І от якби Єленський уважніше придивився до релігійних організацій і до того принципу автономії, він би міг зрозуміти що принцип відділення і принцип автономії це є одне і теж. Або взаємодоповнююче. Принцип автономії в першу чергу означає що організація сама(!) її проголошує, сама визначає її межі а держава тільки бере це потім до уваги. А тому, якщо всі християнські конфесії згідно своїх канонів визначають автономною організацією всю церкву а не парафію, якщо всі конфесії самостійно визначають правила утворення парафій і долю майна - то це і мало би бути одним з основних правил відносин держави і церков. А Конституція це тільки потім констатує як відділення.

Сьогодні цей процес «побудови відносин» продовжують т.з ефективні менеджери, які відчувши своєрідний запит, успішно експлуатують його ресурс. Текст релігійного закону і та діяльність найбільш вповні стали в утворенні організації ПЦУ. В унісон з православною симфонією, з менеджерами від віруючих, в Україні творять близнюка «русского мира». Ось один з них стверджує що УПЦ МП стала ворогом  суспільства. Лукавить, свідомо або по нерозумінню. Позиція організації стала ворожою окремим проявам держави а держава це не є суспільство. Держава це механізм збирання податків, підтримання порядку в суспільстві. Такий же як пральна машина в побуті і стверджувати що пральній машині необхідна церква просто смішно. В суспільстві необхідні якісь відносини держава з церквами, але наша придуркувата машина в своєму існуванні намагається використати церкву в своїх інтересах, інтересах далеких від суспільних. Тому завжди слушне попередження – церква з державою немає ніяких спільних інтересів і їх діяльність не перетинається і не доторкується в жодній точці. І в наших умовах відносини церкви з державою повинні починатись з тези – держава ворог церкви. Можна цитувати одного священника УГКЦ – держава не повинна робити нічого поганого для церкви і нічого доброго. Те, що «УПЦ (МП) всячески демонизируют Минкульт», ну що ж - під час війни завжди виникає потреба в специфічних «законах», текстах. Потреба в людях типу Медінський, Юраш, Єленський і існуючі з обох сторін фронту контори «міністерство культури» перетворилися в розсадники мракобісся.

 

Священик Сєверодонецької єпархії УПЦ (МП) звершив чин в...

Onufriy

Onufriy написал:

Та це прямо чудо!...
Схоже, що "капітан сьогодні був тверезий"

Харків'яни вимагають у парафії УПЦ (МП) відновити колі...

Onufriy

Onufriy написал:

порушення Закону України «Про охорону культурної спадщини» в Харкові давно набули системного характеру

Прокляті воцерковлені дикуни! what
Але ще більше гріха - на місцевих адміністративних беззаконниках і фарисеях

Знайдіть на цьому бланку згадку про УПЦ

dima222

dima222 написал:

Митрополита Лазаря давно треба було оголосити персоною нон грата в Україні - а тим часом його рідним брат Дмитро у Дунаєві біля Почаєва в селі, яке приєдналося до ПЦУ, намагається будувати нову церкву. І точно за гроші Лазаря, бо всі племінники Лазаря - сини та родичі Дмитра, служать священиками у Криму. 

Чем Зеленский страшен для православия

Onufriy

Onufriy написал:

Добрячий текст +5!
 
51-е правило Шестого Вселенского собора запрещает всем христианам посещать комедийные представления... программы с участием Зеленского подпадают под анафему, так как усеяны непристойностями

З огляду на це, православна Церква не повинна б агітувати за Зеро... feel

Але... wink в УПЦ МП тепер усе інакше...

Дійсно, ну як же можна не підтримати чоловічка? Тим більше, коли він - за "електронний концтабір"? winked

Грецький Центр теологічних досліджень пропонує вихід з ...

Onufriy

Onufriy написал:

 
ПЦУ та УПЦ (МП) сформують єдиний православний Синод...

Які дикі пропозиції! belay   
Які страшно відстали ці греки! angry
Вони нічогісінько не знають про "вЬру православную": ні про "російський світ", ні про "вєлічіє", ні про "богоданість" Пу!..
І вже тим більше - про "єресь українства", "єресь гуманізма" і богомерзотність геометрії!!

Ну як же зможуть правовірні овечки святоросійства возсісти поряд з козлищами жидорептилоїдства?!! recourse

Польская Православная Церковь поддерживает украинскую а...

Філософ

Філософ написал:

Польська ПЦ це збір неуків радянського зразка. Вже давно доведено апостольське спадкоємство колишніх УАПЦ і УПЦ КП. Тому всі розмови про "перерукополеження" є безпідставними. Тимбільше з ієрархами ПЦУ спіслужив Вселенський патріарх!

Циркулярний лист Тюченської єпархії. Про духовні критер...

Onufriy

Onufriy написал:

1. Вибір 2019 дійсно пісний... recourse 
2. Пророцтво Лепехи збулося:
"аполітичні" москвовіри агітують за ЗЕро-кандидата
Всеволод Чаплін: "надо достигать договоренностей с лидером гонки (Зеленским), требуя письменных гарантий прекращения гонений на каноническую Церковь, возвращения политэмигрантов и критиков «европейского выбора» в политику... назначения министром культуры (он курирует религию) Юрия Бойко, Виктора Медведчука, Вадима Новинского или Василия Анисимова..."
"Порошенко – абсолютное зло"
love
https://credo.press/223778/

Всеукраїнська Рада Церков закликає робити вибір президе...

Onufriy

Onufriy написал:

мусимо усвідомити: якою повинна бути наша держава?

Яке питання, така і відповідь. feel Для терезої відповіді доречніше усвідомити, чого ми хочемо від майбутнього президента?
1. Особистого багатства?
2. Подолання людської продажності "в окремо взятій країні"?
3. Припинення глобального міжнародного конфлікту?
Твереза відповідь можлива лише у тому випадку, якщо ми чекаємо чогось іншого. Бо ніякий президент не зробить вас багатим, не "подолає корупції" і не "припинить війни"

Це якщо він не "чарівник з голубого вертольота" recourse


Як відбувається перехід з УПЦ МП в ПЦУ

dutchak1

dutchak1 написал:

Пасхавер десь писав, що «Когда-то один из руководителей Европейского союза неофициально сказал: «Если бы русские не были белыми, у нас бы к ним претензий не было. А так ведь белые, вроде бы свои, но не как мы». То же самое можно сказать и про нас». І там, далі, Пасхавер писав що у нас цінності інші. Добавимо – не тільки інші але і з тими цінностями, які ми переносимо від цивілізації і від Європи до нас, проходять дивні метаморфози.

Ми дикунський, варварський народ і це особливо видно в нашому дикунському, варварському релігійному законодавстві.  Причому це якесь небачене і неописане варварство. Ми користуємось речами і благами цивілізації і одночасно реконструюємо суспільні відносини, схожі на описи з шкільних історичних підручників про давні часи. Наші відносини це якась амальгама з давнього, застиглого в часі ординства, на яке додатково наклалась катастрофа 1917 року.  Для прикладу -  всі ці ламентації про захист автономії громади, про захист права свободи вибору підпорядкування, про свободу переходу громади – це все для придурків і убогих. Так, автономія релігійної громади є одним з основних положень міжнародного права, міжнародних угод, які підписала Україна. Але в них це означає що громада самостійно визначає себе автономною, самостійно проводить свої межі в яких живе і порядкую по своїх власних установах і правилах. Визнання державою цієї автономії є похідне від волі самої громади. У нас же, незважаючи на те, що всі християнські церкви в Україні визнають автономною всю церкву, держава приймає закон яким фактично нищить церкву, робить самостійними і незалежними парафії. Далі держава проголошує ту свободу «підпорядкування» і береться її захищати. Тут можна  звернути увагу, що послідні зміни в ст.8 релігійного закону, якими намагаються регулювати і захищати те «підпорядкування», в рівній мірі відносяться до зареєстрованих громад і до громад, які навіть не повідомляють державні органи про своє утворення. Який зміст має тоді та детальна регламентація прописана в ст.8 для тих громад? Що законодавець збирається «захищати» в цьому випадку? Здоровий глузд тут підказує, що парафія при діючому законі може міняти підпорядкування хоч кожної години і 24 рази на добу. Це право декларативне і його неможливо ні порушити ні захистити. Проблеми виникають тільки у парафій-юросіб і це є проблеми не «захисту» якоїсь свободи громади а проблеми майна. І тут вже видна друга придуркуватість і щоб її побачити, треба читати Цивільний кодекс, читати на рівні першого курсу юрфаку. Все, що відбувається з юрособою, абсолютно все описано цивільним правом і хто може пояснити, використовуючи цивільне право – що таке зміна підпорядкування юрособою? Що таке канонічне підпорядкування з точки зору ЦК? Що відбувається з юрособою при такій зміні підпорядкування чи з тою особою, якій стають підпорядковані? Абсолютно нічого і це є повна дурня, яку придуркуватий український законодавець і на пару з ним такий же придуркуватий український релігієзнавець взялись захищати світським правом. Термін «зміна підпорядкування» в цивільному праві має інший зміст чим той, який вкладають у нього віруючі і в реальності це означає зміну віри частиною віруючих чи ще якісь канонічні нюанси в цій вірі.  Але саме цивільне право не в змозі описати і навіть не існує таких правових термінів які б описали це «підпорядкування» чи цю зміну віри чи якісь зміни у вірі. Цивільному праву байдуже до цих змін і громада може міняти «підпорядкування» у всьому діапазоні світових релігій і культів, залишаючись згідно положень нашого релігійного закону одною і тією ж юридичною особою(!). Звучить це безглуздо як і безглузді наші намагання цивільним правом «захищати» чи «регулювати» такі переходи юридичної особи. Зміст це би мало тільки в тому випадку, як би ми  доказували всім і переконували всіх в тому, що юридична особа може вірити в Бога.

Ну і повна дурня вже по майну. Для розуміння примітивно можна виділити три рівня розвитку права власності. Перший, дикунський або нульовий. Якщо дикуну сказати що ця річ є власністю Джона чи Івана, він порахує тебе за божевільного. Річ може бути тверда, м’яка, кольорова, кругла, квадратна але як вона може мати признаки Джона, як це знайти, де в ній той Джон. Другий рівень, варварський, це коли власністю є те, до чого можеш дотягнутись і що можеш захистити. Третій рівень це вже цивілізовані, складні і абстрактні правові терміни, за якими навіть річ Джона, яку він передав тимчасово комусь чи загубив – все одно залишається його. І от на другому рівні вже видно шляхи до цивілізованої власності, її початки. Початок йде від того, що власністю стає те, що ти сам визнаєш своїм. Наприклад – йдеш по вулиці в штанях і ці штані є твої не тому, що вони нумеровані і по номеру держава указом визначила їх твоїми а тому що ти їх сам визнав своїми. Після цього самостійного визнання держава починає ці штані захищати як твої. Так і тут. В 1991 році, коли держава почала ліпити відносини з церквами, вона в діалозі з ними повинна була бачити, що вони визнають своєю власністю і як нею розпоряджаються. А вони, всі християнські церкви України, визнають власниками церковного майна не громади а всю церкву. Незважаючи на те, держава, в порушення конституційного відділення, влізла в церкви і сама «призначила» власниками парафії, зробила з церкви збіговисько незалежних юридичних осіб з гібридними статутами, зі статутами в яких поєднала бульдога з носорогом – світське і канонічне право. І от вже і ПЦУ, підтанцьовуючи Порошенку, приводить свій статут у відповідність до дикунського закону, записує церкву як зібрання незалежних юросіб, утворених по ЦК України. А на початках, в першому варіанті Статуту, писалось про церкву як особу, яка сама будує відносини з державою. І тут буде цікаво поспостерігати, як ПЦУ буде далі творити свої документи, особливо парафіяльні. Як визначить власність.

Тобто, ми не то що залишаємось на дикунському рівні, ми навіть заблокували його можливий розвиток. Можна подивитись на конфлікт у Львові, де громада УГКЦ намагається залишити за собою костел. Скільки там в обговоренні позбігалось буйних, дикунів, клянуть поляків, Мокшицького, розкопують старі могили! Врешті УГКЦ, яка претендує на цивілізованість, ліквідовує буйну парафію. Наслідок – новий припадок в мереживному обговоренні. Ще приклад. Можна почитати фантастичний матеріал на «Релігія в Україні», як в позаминулому столітті у Львові цивілізовано вирішували долю покинутого румунського храму. Фантастичний матеріал в порівнянні з нашим дикунством. Ми не то що стоїмо на місці, ми навіть вдаємо якось рухатись реверсом в минулі часи і при цьому приймаємо законодавство, яке захищає мародерство. Закон №4128 – це Закон Мародерів. У всі часи мародерство було ознакою військових конфліктів, при яких військові загони або банди найманців грабували беззахисне населення на територіях, статус яких тимчасово був не встановлений. Так і у нас. Використовуючи реальну війну, політики і законодавці «організували» законоподібний грабунок одних громад громадян другими громадами громадян, розділених релігійними переконаннями. І це особливо вражає, оскільки мародерами стають християни і їх спільноти. Адже ж саме в християнському середовищі в давні часи виникло розділення церковного і світського права, при якому християнське середовище залишилось ізольованим місцем де панували моральні основи керування церковним майном. Збереження цього середовища здійснено радикальним відділенням від світського права і оскільки  суть керування церковним майном не у застосуванні правових конструкцій, а в здійсненні місії церкви, то і успіх цієї місії став критерієм правильності прийняття рішень і здійснення тих чи інших дій з церковним майном. У нас же безглузді спільноти заполітизованих громадян, які вважають християнство просто громадським рухом з формальним моральним законодавством, притягнули в християнське середовище світське право, причому у гіршому його варіанті. Адже навіть світські юридичні особи, при виникненні конфліктів і суперечок між засновниками громади про використання майна, дають право тим громадянам, які кінцево не погодились з рішеннями громади, вийти з громади разом з тим майном, яке вони вклали. Тобто, якщо в християнській громаді не існує християнських відносин з іншими членами громади, які могли б керувати ними при залагодженні майнових питань, якщо громада «голосуванням» позбавляє участі у вирішенні майнових питань меншу кількість громади то, за відсутності християнських відносин, необхідно би мінімально зберегти хоч якусь справедливість до своїх земляків і сусідів і виключити мародерство. Якщо християнська справедливість і моральні відносини тут відсутні то тоді необхідно зберегти цивілізовану, світську справедливість.  Тобто тоді, в продовження світського правила про фіксоване членство в громаді, це членство необхідно доповнити таким же світським обліком внесків і пожертв кожного фіксованого члена громади. І при виключенні любого члена громади, громада повертає йому ті внески або компенсує їх.

 

Який порядок проведення перевірок релігійних організаці...

dutchak1

dutchak1 написал:

Добре було б якби юрист пояснив собі, і нам всім в тому числі, як він з'єднав релігійну організацію з господарською діяльністю у її законодавчому визначенні?  Наведем визначення -

Господа́рська дія́льність — будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов'язана з виробництвом та обміном та переробкою матеріальних і нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Під господарською діяльністю в Господарському кодексі України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. (ст. 3 ГК України)

Страдания за Москву, это не страдания за Христа ‒...

Onufriy

Onufriy написал:

"головний місіонер РПЦ" з азартом доводить, що 1+1=2 love
Очевидна актуальність кураєвського просвітництва для святоросичів РПЦ є найкращим доведенням смерті "російського православ'я"

Те що сьогодні животіє на москві - не православ'я, а зла і погибельна єресь 
в духе своей готтентотской этики

Не «нас ради, человек», а «ее ради, епархиальной собственности, сшедшаго с небес»


Вікарій Київської митрополії УПЦ (МП) — власник двох ав...

В. Ясеневий

В. Ясеневий написал:

ну и правильно.Чего терятся. Жизнь дается только один раз.Поэтому нужно брать от неевсе что можна...Многая Вам лета, дорогой владыка. Притом, наиканоничнейший...

Старый дуб рухнул. И тут, началось…

В. Ясеневий

В. Ясеневий написал:

Воистину христианство уже давно умерло!   Вместо тяжелой борьбы с пристрастиями и грехами в себе для перерождения и преображения человека( ества) , мы (не все ли?),  говорим  и призываем только(!)  к внешнему исполнению обрядов..Где же эти совершенные ПОСЛЕДОВАТЕЛИ ХРИСТА??? О, как хотелось бы хотя бы посмотреть на них...А они должны были бы сами  спастись и СПАСТИ ВЕСЬ МИР!!! Кто же и куда нас и весь мир ведет???