Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

Книжки
Бальтазар У. Пасхальная тайна. Богословие трех дней

12 04 2012 Нові надходження, Книжки

Бальтазар У. Пасхальная тайна. Богословие трех дней

Книга одного из крупнейших современных богословов о трех днях кульминации христианской истории спасения — днях Страстей Христовых. Потрясающая глубина богословской мысли, направленной на главную тайну христологии, впечатляющая картина древней Пасхи, предание о которой постоянно испытывается историей и богословием, — вот что сделало эту книгу классической работой о распятии, погребении и воскресении Христа.

50 религиозных идей, которые никогда не понравятся Богу

12 04 2012 Нові надходження, Книжки

50 религиозных идей, которые никогда не понравятся Богу

В этой книге увлекательно и доступно рассказано о самых распространенных мифах, связанных с православием, католичеством, протестантизмом, иудаизмом и язычеством. Впервые под одной обложкой собрано описание ключевых религиозных мифов. Есть мифы забавные, есть мифы, за которыми стоит трагическая история. Все эти ложные религиозные идеи ежедневно мешают нам жить в мире и согласии с ближними и лучше понимать людей другой веры. Авторы этой книги не понаслышке знают о затронутых ими темах. Они сделали мифы о религиозной жизни предметом своей научной или просветительской деятельности. Издание адресовано всем, кто интересуется местом религии в современной жизни.

«Кембриджський путівник у православній християнській теології

12 04 2012 Нові надходження, Книжки

«Кембриджський путівник у православній християнській теології

Компендіум-«путівник» з православної теології, створений зусиллями найкращих сучасних професорів, що спеціалізуються в цій галузі знань, є необхідним джерелом для кожного, хто цікавиться православною теологією, її традицією та сучасністю, православним догматичним вченням і сьогоднішніми тенденціями в православній теології. Компендіум-«путівник» містить у собі дві передмови та дві частини. Перша частина «Доктрина і традиція» складається із десяти статей, в яких викладено головні аспекти православного теологічного вчення. Друга частина «Сучасна православна теологія: її формування і характер» має своїм предметом головні персоналії, теми і розвиток ідей в сучасній православній теології (XV). Склад компендіуму слід визнати вдалим і логічним. Якби компендіум не мав бути підручником, то можна було б додати спеціальний розділ про майбутнє православної теології. Але бачення майбутнього є завданням пророчим і воно є справою занадто специфічною для підручника.

Политический исихазм и его традиции в социальной концепции Московского Патриархата

12 04 2012 Нові надходження, Книжки

Политический исихазм и его традиции в социальной концепции Московского Патриархата

Автор: Петрунин В.В.
В монографии предпринята попытка целостного осмысления феномена политического исихазма в православной традиции. Рассматриваются различные аспекты влияния исихазма на социальную, политическую и культурную жизнь поздней Византии. Выявляется наличие политической традиции исихазма в современной социальной концепции Московского Патриархата. По словам Г.М.Прохорова, "Автор видит и показывает удивительное сходство ситуаций в современной, уступающей давлению либерализма и глобализации посткоммунистической России и в поздней, периода Палеологов, Византии… Только Православная Церковь оказалась и там тогда, и здесь сейчас крепостью, противостоящей разлагающему влиянию Запада…" По благословению Преосвященного епископа Венского и Австрийского Илариона
Автор: Петрунин В.В.В монографии предпринята попытка целостного осмысления феномена политического исихазма в православной традиции. Рассматриваются различные аспекты влияния исихазма на социальную, политическую и культурную жизнь поздней Византии. Выявляется наличие политической традиции исихазма в современной социальной концепции Московского Патриархата. По словам Г.М.Прохорова, "Автор видит и показывает удивительное сходство ситуаций в современной, уступающей давлению либерализма и глобализации посткоммунистической России и в поздней, периода Палеологов, Византии… Только Православная Церковь оказалась и там тогда, и здесь сейчас крепостью, противостоящей разлагающему влиянию Запада…" По благословению Преосвященного епископа Венского и Австрийского Илариона

Патриарх Кирилл. Жизнь и миросозерцание

7 03 2012 Нові надходження, Книжки

Патриарх Кирилл. Жизнь и миросозерцание

Эта книга написана в ответ на многочисленные просьбы тех людей, как церковных, так и далеких от Церкви, которых интересует личность нового Патриарха Московского и всея Руси.

Всеукраїнський православний церковний Собор 1918 року

4 03 2012 Нові надходження, Книжки

Всеукраїнський православний церковний Собор 1918 року

Дослідження є спробою «реконструкції» архіву Всеукраїнського православного  церковного Собору 1918 року. Зроблено огляд документів Собору, що збереглися в українських, російських та польських архівосховищах, систематизовано інформацію щодо специфіки ведення діловодства соборною канцелярією, окреслено склад учасників Собору та уточнено дані щодо перебігу окремих його пленарних засідань. Автор узагальнив оцінки діяльності Всеукраїнського Собору 1918 року, які містяться в спогадах його учасників та вплив цих оцінок на «образ» даного зібрання в українській та зарубіжній історіографії.
У додатках публікуються Статут Собору, повний реєстр його рішень та ключовий документ, прийнятий на ньому — «Положення про Тимчасове Вище управління православної церкви в Україні».
Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського HAH України протокол № 1 від 16 лютого 2010 року. Рецензенти: д. і. н., проф. Ульяновський В. І., к. і. н., ст. наук, співроб. Бондарчук П. M. 
Дослідження є спробою «реконструкції» архіву Всеукраїнського православного  церковного Собору 1918 року. Зроблено огляд документів Собору, що збереглися в українських, російських та польських архівосховищах, систематизовано інформацію щодо специфіки ведення діловодства соборною канцелярією, окреслено склад учасників Собору та уточнено дані щодо перебігу окремих його пленарних засідань. Автор узагальнив оцінки діяльності Всеукраїнського Собору 1918 року, які містяться в спогадах його учасників та вплив цих оцінок на «образ» даного зібрання в українській та зарубіжній історіографії.У додатках публікуються Статут Собору, повний реєстр його рішень та ключовий документ, прийнятий на ньому — «Положення про Тимчасове Вище управління православної церкви в Україні».Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського HAH України протокол № 1 від 16 лютого 2010 року. Рецензенти: д. і. н., проф. Ульяновський В. І., к. і. н., ст. наук, співроб. Бондарчук П. M. 

Коциянчич Горазд. Введение в христианскую философию

4 03 2012 Нові надходження, Книжки

Коциянчич Горазд. Введение в христианскую философию

Серия:"Богословская и церковно-историческая библиотека" Книга является оригинальным введением в христианскую философию посредством классических творений христианской мысли (Иринея Лионского, Евагрия Понтийского, Дионисия Ареопагита, Максима Исповедника и др.), некоторые из которых представлены на русском языке впервые. Уникальное авторское введение в апофатику христианства в эпоху постмодернизма, показывая ее актуальность и современность. Книга уже переведена на несколько европейских языков.

Вопросы мусульман – ответы христиан

2 03 2012 Нові надходження, Книжки

Вопросы мусульман – ответы христиан

В предлагаемой вниманию читателей книге «Вопросы мусульман – ответы христиан» последовательно рассматриваются основные христианские и мусульманские вероучительные и практические истины в их диалогическом сопоставлении.

Українофіли: світ українських патріотів другої половини ХІХ століття

2 03 2012 Нові надходження, Книжки

Українофіли: світ українських патріотів другої половини ХІХ століття

Нова книжка відомого канадського історика Сергія Єкельчика розповідає про те, як винахідливо, іноді грайливо українофіли другої половини ХІХ століття використовували імперський словник і концептуальний апарат для створення нового культурного світу з матеріалу селянських звичаїв

Мы спасаемся Его жизнью

1 03 2012 Нові надходження, Книжки

Мы спасаемся Его жизнью

Священик Анатолій Жураковський (1898–1937) – новомученик, сповідник віри, богослов, духовний письменник – один із найвизначніших свідків віри в XX столітті, чиї життя і спадщина маловідомі, але залишаються актуальними в усі часи.

Человек для самого себя

9 02 2012 Нові надходження, Книжки

Человек для самого себя

"Человек для самого себя" - одна из основополагающих работ Эриха Фромма, произведение, ставшее классическим для философии XX века и имевшее огромное значение для развития современной психологии. В этой книге Фромм объясняет основные постулаты своего революционного "гуманистического психоанализа", преодолевает рамки "биологичности" и "мифологичности" фрейдизма и с успехом соединяет несомненные достижения классического психоанализа с социологическими теориями в стремлении гармонизировать не только человеческую личность, но и человеческое общество в целом.

Храмы. Монастыри

9 02 2012 Нові надходження, Книжки

Храмы. Монастыри

Мир храмов и монастырей совершенно особый и ни с чем не сравнимый. В нем человек способен утолить извечную жажду воссоединения со Священным. Это своего рода зримый образ иного измерения человеческого существования, который, по словам Андрея Белого, дает возможность всмотреться в "дали иного бытия".
На протяжении столетий храмы и монастыри создаются как эталоны красоты и соразмерности, образы Божественной славы и творения, модель мироздания. Они строятся в самых прекрасных и уникальных уголках Земли; их проектируют, возводят и декорируют лучшие архитекторы, скульпторы и художники. Храмы и монастыри предстают не только как собрания уникальных шедевров мирового искусства, но и как хранители религиозных святынь. Монументальные и миниатюрные, величественные и простые, они по сути воплощают покой, мир и чистоту, служат убежищем от суеты и хаоса. Именно здесь Бог встречает человека и человек возвращается к самому себе.
Среди авторов книги - ведущие искусствоведы, историки и философы. Книга предназначена для широкого круга читателей.
Мир храмов и монастырей совершенно особый и ни с чем не сравнимый. В нем человек способен утолить извечную жажду воссоединения со Священным. Это своего рода зримый образ иного измерения человеческого существования, который, по словам Андрея Белого, дает возможность всмотреться в "дали иного бытия".На протяжении столетий храмы и монастыри создаются как эталоны красоты и соразмерности, образы Божественной славы и творения, модель мироздания. Они строятся в самых прекрасных и уникальных уголках Земли; их проектируют, возводят и декорируют лучшие архитекторы, скульпторы и художники. Храмы и монастыри предстают не только как собрания уникальных шедевров мирового искусства, но и как хранители религиозных святынь. Монументальные и миниатюрные, величественные и простые, они по сути воплощают покой, мир и чистоту, служат убежищем от суеты и хаоса. Именно здесь Бог встречает человека и человек возвращается к самому себе.Среди авторов книги - ведущие искусствоведы, историки и философы. Книга предназначена для широкого круга читателей.

Православие в Молдавии

9 02 2012 Нові надходження, Книжки

Православие в Молдавии

В четырехтомном собрании публикуются документы, раскрывающие историю сложных взаимоотношений Русской Православной Церкви в Молдавии и верующих с властью в 1940-1991 годах. Привлечены ранее секретные документы из архивов Российской Федерации, Республики Молдовы и Румынии. К настоящему времени в свет вышло два тома.
Первый том посвящен периоду 1940—1953 годов, с момента образования Молдавской ССР и до смерти И. В. Сталина. Документы освещают такие важные события, как бегство румынского духовенства из Молдавии в 1944 году и его последующую репатриацию; Поместный собор 1945 года; визит Патриарха Алексия I в Румынию в 1947 году и др. Часть документов также освещают проблему румынского церковного присутствия на территории Украины в годы Второй мировой войны. Наряду с документами сборник также включает докладные записки, справки и другие материалы уполномоченных по делам религии.
Второй том посвящен периоду 1953-1960 годов, охватывающему эволюцию отношений церкви с государством после смерти И. В. Сталина и до становления основных направлений антицерковной политики при Н. С. Хрущеве. Документы освещают такие события, как снос церквей в 1953 году в зоне затопления на Днестре в связи со строительством плотины для Дубоссарской ГЭС; судьба инициатив верующих по открытию церквей в середине 1950-х годов; деятельность незарегистрированных священников, совершающих богослужения в недействующих храмах; начало в 1959 году кампании по закрытию монастырей и др. Сборник также включает докладные записки, справки, другие материалы партийных органов и уполномоченных по делам религии.
Сборник снабжен кратким историческим очерком, археографическим предисловием, комментариями и указателями.
Сборник снабжен введением, археографическим предисловием, комментариями и указателями. Издание осуществлено при финансовой поддержке Российского гуманитарного научного фонда (РГНФ). Рецензенты: академик Российской академии наук В. А. Тишков, академик Молдавской академии наук А. И. Ешану.
В четырехтомном собрании публикуются документы, раскрывающие историю сложных взаимоотношений Русской Православной Церкви в Молдавии и верующих с властью в 1940-1991 годах. Привлечены ранее секретные документы из архивов Российской Федерации, Республики Молдовы и Румынии. К настоящему времени в свет вышло два тома.Первый том посвящен периоду 1940—1953 годов, с момента образования Молдавской ССР и до смерти И. В. Сталина. Документы освещают такие важные события, как бегство румынского духовенства из Молдавии в 1944 году и его последующую репатриацию; Поместный собор 1945 года; визит Патриарха Алексия I в Румынию в 1947 году и др. Часть документов также освещают проблему румынского церковного присутствия на территории Украины в годы Второй мировой войны. Наряду с документами сборник также включает докладные записки, справки и другие материалы уполномоченных по делам религии.Второй том посвящен периоду 1953-1960 годов, охватывающему эволюцию отношений церкви с государством после смерти И. В. Сталина и до становления основных направлений антицерковной политики при Н. С. Хрущеве. Документы освещают такие события, как снос церквей в 1953 году в зоне затопления на Днестре в связи со строительством плотины для Дубоссарской ГЭС; судьба инициатив верующих по открытию церквей в середине 1950-х годов; деятельность незарегистрированных священников, совершающих богослужения в недействующих храмах; начало в 1959 году кампании по закрытию монастырей и др. Сборник также включает докладные записки, справки, другие материалы партийных органов и уполномоченных по делам религии.Сборник снабжен кратким историческим очерком, археографическим предисловием, комментариями и указателями.Сборник снабжен введением, археографическим предисловием, комментариями и указателями. Издание осуществлено при финансовой поддержке Российского гуманитарного научного фонда (РГНФ). Рецензенты: академик Российской академии наук В. А. Тишков, академик Молдавской академии наук А. И. Ешану.

Эйнштейн о религии

9 02 2012 Нові надходження, Книжки

Эйнштейн о религии

Имя создателя теории относительности нередко приводят в качестве доказательства равной познавательной ценности научного исследования и веры в Бога. Знаменитого физика принято считать религиозным. Но что это была за религиозность и достаточно ли оснований, чтобы считать его верующим? Подборка материалов в настоящем сборнике связана с отношением Альберта Эйнштейна к религии и дает читателю возможность сделать собственные выводы на основании его подлинных высказываний.

Боги, гробницы, ученые

9 02 2012 Нові надходження, Книжки

Боги, гробницы, ученые

Автору этой книги, впервые вышедшей в свет в 1949 г., удалось казалось бы, невозможное: увлекательно и в то же время достоверно ввести в мир археологической науки. От Европы через Ближний Восток вплоть до Центральной Америки К.В.Керам идет по следам великих исследователей и авантюристов. У читателя возникает ощущение, что он присутствует, когда Шлиман открывает Трою, Картер вскрывает легендарную гробницу Тутанхамона, Кольдевей откапывает Вавилон, а Томпсон ныряет за украшениями майя. Так, страница за страницей, потерянные миры раскрывают свои тайны.

Афон. Стояние в молитве

9 02 2012 Нові надходження, Книжки

Афон. Стояние в молитве

Афон... При этом слове слышится небесный звук чистой молитвы... Святая гора Афон - земной удел Божией Матери. Исключительно иноческая страна, монашеская обитель, соединившая в себе двадцать монастырей. Это сердце и душа Православия. Здесь особенно чувствуется присутствие Божие. После храма Гроба Господня в Иерусалиме - это главное место в мире. Почему? Если бы не молитвы Афона, мир давно провалился бы в черные дыры безбожия. И приехать сюда можно только с единственной целью - помолиться Богу.

Болховітіновський щорічник 2009

9 02 2012 Нові надходження, Книжки

Болховітіновський щорічник 2009

Другий випуск «Болховітіновського щорічника» містить близько 50 статей українською, російською та польською мовами, присвячених історії Церкви в Україні XVII-XX ст., джерелознавчім, історіографічнім, археологічнім та правознавчім проблемам. Особлива увага в збірнику приділена огляду нових видань з історико-церковної тематики, котрі вийшли за рік, як зі схвальними, так і з критичними зауваженнями. Наприкінці збірника публікуються матеріали започаткованого 2009 року науково-методичного семінару «Методологічні принципи, джерельна база та історіографія в сучасних дослідженнях з історії церкви в Україні».
Видання підготовлене у Відділ наукових видань Національного Києво-Печерського історико-культурного заповіднику.
Другий випуск «Болховітіновського щорічника» містить близько 50 статей українською, російською та польською мовами, присвячених історії Церкви в Україні XVII-XX ст., джерелознавчім, історіографічнім, археологічнім та правознавчім проблемам. Особлива увага в збірнику приділена огляду нових видань з історико-церковної тематики, котрі вийшли за рік, як зі схвальними, так і з критичними зауваженнями. Наприкінці збірника публікуються матеріали започаткованого 2009 року науково-методичного семінару «Методологічні принципи, джерельна база та історіографія в сучасних дослідженнях з історії церкви в Україні».Видання підготовлене у Відділ наукових видань Національного Києво-Печерського історико-культурного заповіднику.

Бусидо. Кодекс чести

9 02 2012 Нові надходження, Книжки

Бусидо. Кодекс чести

Тексты, вошедшие в эту книгу, написаны умудренными опытом японскими воинами, и адресованы они также воинам, чтущим верность сословным принципам и традиционному кодексу чести. Бусидо - "Путь воина" - как особая мораль, свод правил и норм поведения был утвержден в посланиях и наставлениях глав династий самураев, обращенных к потомкам, и обобщен в знаменитом трактате Ямамото Цунэтомо "Хагакурэ" ("Сокрытое в листве").
Собранные воедино, догматы самурайской чести проливают свет на столь отличный от европейского образ жизни и нравственную философию японского воина, особое место в мировоззрении которого занимает готовность и даже стремление к смерти - состояние ума и сердца, малознакомые нам. Книга иллюстрирована фотографиями самураев, сделанными в эпоху Мэйдзи (с 60-х гг. XIX в.), когда Япония впервые открыла свои границы для европейцев.
Тексты, вошедшие в эту книгу, написаны умудренными опытом японскими воинами, и адресованы они также воинам, чтущим верность сословным принципам и традиционному кодексу чести. Бусидо - "Путь воина" - как особая мораль, свод правил и норм поведения был утвержден в посланиях и наставлениях глав династий самураев, обращенных к потомкам, и обобщен в знаменитом трактате Ямамото Цунэтомо "Хагакурэ" ("Сокрытое в листве").Собранные воедино, догматы самурайской чести проливают свет на столь отличный от европейского образ жизни и нравственную философию японского воина, особое место в мировоззрении которого занимает готовность и даже стремление к смерти - состояние ума и сердца, малознакомые нам. Книга иллюстрирована фотографиями самураев, сделанными в эпоху Мэйдзи (с 60-х гг. XIX в.), когда Япония впервые открыла свои границы для европейцев.

Анти-Вехи

9 02 2012 Нові надходження, Книжки

Анти-Вехи

В состав настоящего тома входят кадетский "анти-веховский" сборник "Интеллигенция в России" и эсеровский сборник ""Вехи" как знамение" времени", впервые изданные в России в 1910 г. Сборник ""Вехи" как знамение" времени" сразу же после выхода в свет был запрещен цензурой и по сути дела впервые становится доступен широким кругам читателей.
Представители двух враждующих партий единодушны в своей резко отрицательной оценке знаменитого сборника "Вехи", изданного в 1909 г. и в течение года выдержавшего пять изданий, поэтому настоящий том и озаглавлен "Анти-Вехи". 
Издание адресовано студентам и аспирантам гуманитарных факультетов, всем, кто интересуется историей социальной и философской мысли в России, проблемами русской интеллигенции и ее исторической ролью.
В состав настоящего тома входят кадетский "анти-веховский" сборник "Интеллигенция в России" и эсеровский сборник ""Вехи" как знамение" времени", впервые изданные в России в 1910 г. Сборник ""Вехи" как знамение" времени" сразу же после выхода в свет был запрещен цензурой и по сути дела впервые становится доступен широким кругам читателей.Представители двух враждующих партий единодушны в своей резко отрицательной оценке знаменитого сборника "Вехи", изданного в 1909 г. и в течение года выдержавшего пять изданий, поэтому настоящий том и озаглавлен "Анти-Вехи". Издание адресовано студентам и аспирантам гуманитарных факультетов, всем, кто интересуется историей социальной и философской мысли в России, проблемами русской интеллигенции и ее исторической ролью.

Дзен-буддизм и психоанализ

9 02 2012 Нові надходження, Книжки

Дзен-буддизм и психоанализ

В эту книгу вошли две основополагающие работы Эриха Фромма, крупнейшего мыслителя XX века, одного из великой когорты "философов от психологии" и духовного лидера Франкфуртской социологической школы.
"По ту сторону порабощающих нас иллюзий" - работа, в которой великий ученый исследует генезис, мифологию и основные философские аспекты двух учений, в максимальной степени повлиявших на формирование мышления интеллигенции XX века - марксизма и фрейдизма. Ранее выходила на русском языке под названием "Из плена иллюзий".
"Дзен-буддизм и психоанализ" - оригинальная попытка сопоставления наиболее интересных философских систем Востока и Запада, в полной мере отражающих специфику европейского и азиатского менталитетов - и имеющих, как доказывает Фромм, между собой гораздо больше общего, чем это кажется на первый взгляд.
В эту книгу вошли две основополагающие работы Эриха Фромма, крупнейшего мыслителя XX века, одного из великой когорты "философов от психологии" и духовного лидера Франкфуртской социологической школы."По ту сторону порабощающих нас иллюзий" - работа, в которой великий ученый исследует генезис, мифологию и основные философские аспекты двух учений, в максимальной степени повлиявших на формирование мышления интеллигенции XX века - марксизма и фрейдизма. Ранее выходила на русском языке под названием "Из плена иллюзий"."Дзен-буддизм и психоанализ" - оригинальная попытка сопоставления наиболее интересных философских систем Востока и Запада, в полной мере отражающих специфику европейского и азиатского менталитетов - и имеющих, как доказывает Фромм, между собой гораздо больше общего, чем это кажется на первый взгляд.

Московия. Легенды и мифы

9 02 2012 Нові надходження, Книжки

Московия. Легенды и мифы

Вы уверены, что знаете историю России? И можете точно сказать, сколько лет этому государству? Алексей Бычков утверждает, что многое, принятое в официальной исторической науке за истину, не является таковой. Автор, опираясь на летописи, документы, архивные записи и свидетельства современников, делает попытку разобраться в том, что же в действительности происходило на территории России с древнейших времен до XVII века.
Как появилась Россия? Как складывалась русская нация? Когда возникло православие на Руси? Ответы на все эти вопросы вы найдете в "Московии"...
Вы уверены, что знаете историю России? И можете точно сказать, сколько лет этому государству? Алексей Бычков утверждает, что многое, принятое в официальной исторической науке за истину, не является таковой. Автор, опираясь на летописи, документы, архивные записи и свидетельства современников, делает попытку разобраться в том, что же в действительности происходило на территории России с древнейших времен до XVII века.Как появилась Россия? Как складывалась русская нация? Когда возникло православие на Руси? Ответы на все эти вопросы вы найдете в "Московии"...

Преступление и кара

9 02 2012 Нові надходження, Книжки

Преступление и кара

Автор: Преступление и кара, подвиг и награда. Сорокин П.А.
Книга П.А.Сорокина (1889-1968) "Преступление и кара, подвиг и награда" - первое крупное произведение 24-летнего ученого. Сразу же после своего выхода в свет (1913, на титуле - 1914) оно была высоко оценено русской научной общественностью как выдающийся вклад в отечественную и мировую социологию. Автор предисловия к этой книге, крупнейший русский ученый того времени, учитель П.А.Сорокина - М.М.Ковалевский - выражал уверенность, что в будущей русской социологической библиотеке не один том будет принадлежать перу его ученика. Пророчество учителя оправдалось, и даже с избытком: его ученик написал несколько десятков солидных монографий и несколько сот статей, но, к сожалению, не для "русской социологической библиотеки", а для американской.
В 1922 г. П.А.Сорокин был выслан из советской России и с 1923 г. до самой смерти жил в США, где стал одним из выдающихся социологов того времени. Сейчас его труды - а значит, и он сам - возвращаются на родину, и с каждой его книгой становится все ясней, что, несмотря на английский язык, Сорокин и по своему духу, и по ментальности, и даже по кругу интересов - типично русский ученый начала XX века. Первая его книга, хотя и написана почти сто лет назад, во многом и по сей день, не утратила своей актуальности. "Несовпадение шаблонов поведения" (основная причина преступности по Сорокину) может помочь и в наше время разобраться в причинах многочисленных межэтнических и религиозных конфликтов.
Книга адресована тем, кто интересуется социологией, философией, правом, социальной мыслью России начала XX века, научным творчествам П.А.Сорокина.
Автор: Преступление и кара, подвиг и награда. Сорокин П.А.Книга П.А.Сорокина (1889-1968) "Преступление и кара, подвиг и награда" - первое крупное произведение 24-летнего ученого. Сразу же после своего выхода в свет (1913, на титуле - 1914) оно была высоко оценено русской научной общественностью как выдающийся вклад в отечественную и мировую социологию. Автор предисловия к этой книге, крупнейший русский ученый того времени, учитель П.А.Сорокина - М.М.Ковалевский - выражал уверенность, что в будущей русской социологической библиотеке не один том будет принадлежать перу его ученика. Пророчество учителя оправдалось, и даже с избытком: его ученик написал несколько десятков солидных монографий и несколько сот статей, но, к сожалению, не для "русской социологической библиотеки", а для американской.В 1922 г. П.А.Сорокин был выслан из советской России и с 1923 г. до самой смерти жил в США, где стал одним из выдающихся социологов того времени. Сейчас его труды - а значит, и он сам - возвращаются на родину, и с каждой его книгой становится все ясней, что, несмотря на английский язык, Сорокин и по своему духу, и по ментальности, и даже по кругу интересов - типично русский ученый начала XX века. Первая его книга, хотя и написана почти сто лет назад, во многом и по сей день, не утратила своей актуальности. "Несовпадение шаблонов поведения" (основная причина преступности по Сорокину) может помочь и в наше время разобраться в причинах многочисленных межэтнических и религиозных конфликтов.Книга адресована тем, кто интересуется социологией, философией, правом, социальной мыслью России начала XX века, научным творчествам П.А.Сорокина.

История ислама

9 02 2012 Нові надходження, Книжки

История ислама

В книге представлена история ислама, его истоки, доктрины, всемирное политическое значение. Прослеживается весь путь ислама: проповедование Мухаммадом монотеистической религии, отличающейся от иудаизма и христианства, возникновение новых империй в результате арабских завоевании, конфликты с участием стран исламского мира, продолжающиеся по сей день. Хронику событии сопровождают подробные очерки, посвященные Мекке, исламскому законодательству, Саладину, Османской империи, аятолле Хомейни и другим темам. Десятки иллюстраций и карт, а также различных цитат позволят всем, кто интересуется историей и вопросами религии, глубже узнать историю ислама, лучше понимать события, происходящие в современном исламском мире

Беседы на Евангелие от Марка

9 02 2012 Нові надходження, Книжки

Беседы на Евангелие от Марка

Как трудно подчас нам оценить всю глубину Слова Божия без мудрого пастыря и наставника. Одним из таких мудрых наставников является священномученик-исповедник, истинный подвижник, епископ Василий Кинешемский (в миру Вениамин Сергеевич Преображенский, 1876-1945). Главной своей архипастырской задачей он ставил православное просвещение. Всесторонне и глубоко исследовав Священное Писание, он избрал предметом своих размышлений Евангелие от Марка. Священномученик Василий Кинешемскии рассматривает его в качестве духовно-нравственной основы бытия человеческой личности. Поэтому эта книга получилась своеобразным учебником духовной жизни христианина.

Русь. Дорога из глубин тысячелетий

9 02 2012 Нові надходження, Книжки

Русь. Дорога из глубин тысячелетий

О глубоком прошлом страны, о великих государствах, существовавших на нашей земле в незапамятные времена, рассказывает книга Валерия Шамбарова, охватившая период от библейского потопа до крещения Руси. Русская история началась задолго до призвания варягов. И предками русского народа были отнюдь не только славяне, но и финские, угорские, тюркские племена, сарматы, скифы, киммерийцы, пеласги, древние арии.

НОВИНИ

Всі матеріали

останні коментарі

Пятилетка сдерживания. Итоги пяти лет правления митропо...

Onufriy

Onufriy написал:

Цитата: dutchak1
церква з державою немає ніяких спільних інтересів і їх діяльність не перетинається і не доторкується в жодній точці

А слухаючи Гундяєва, так і не скажеш... fellow

Дякую Вам за визнання того, що МП веде антидержавну діяльність wink (звісно трішечки, ну саму крихітку):
Цитата: dutchak1
Позиція організації (МП) стала ворожою окремим проявам держави

Пятилетка сдерживания. Итоги пяти лет правления митропо...

dutchak1

dutchak1 написал:

Однією з основних перешкод в державно-церковних відносинах в Україні є існування т.з науки «релігієзнавство». Назагал це мирне заняття, яке зайняло скромне але менш-більш дохідне місце в явищі української тіньової науки, невелике і замкнене болітце, в якому перетирають свої, далекі від життя, проблемки, плодять докторів і кандидатів філософії. І все би нічого, але в умовах нашої країни ця «наука» зайняла місце між державою і церквами і фактично, самостійно уповноваживши себе на представлення церков, в якості посередника веде діалог з державою. З представників цієї «науки» формуються комітети, департаменти, відділи міністерства яким надалі і доручають те, що в нас названо «державною політикою в області релігії». Зрозуміло, що для більшості держчиновників і законодавців релігія то тьомний лєс і, при виникненні якихось проблем з релігійними організаціями, вони біжать до релігієзнавця, який їм все розкладе «по поличкам». Ну не бігти же їм до тих малохольних, які Богу моляться. Тобто ситуація анекдотична – проголошуючи з усіх трибун про необхідність діалогу з церквами, держава той діалог і відносини імітує, замінює на відносини з бутафорською церквою, утвореною на держзамовлення докторами філософії і політології від релігієзнавства. Причому та побудова почалась ще в 1990 році, коли новоспеченими демократами і викладачами кафедр наукового атеїзму був зліплений союзний релігійний закон де по зразку цивільної громадської організації почали ліпити релігійні. Це була своєрідна резервація для віруючих і в Україні той процес підхопили вже місцеві діячі наукового атеїзму разом з діячами НРУ.

Всі релігієзнавці і викладачі кафедр вміють розказати про різні моделі співіснування держави та релігії, що мають місце у світовій практиці, які, частіше за все, законодавчо оформлені. Але я добавлю, що це є тінь іншої, вищої істин, яка встановлює що спочатку моделі і відносини а потім законодавче оформлення. Загально ця максима в теорії права виглядає так – закони тільки регулюють суспільні відносини і ніколи їх не створюють. Відносини передують законам. І от в нашій ситуації після розпаду СРСР, в ситуації з нульовим рівнем права і відсутністю реальних релігійних організацій як суб’єктів права, перетягнувши до себе конституційний принцип відділення, ми почали ним регулювати відсутні суспільні відносини(!). За цих обставин ті спроби в 90-х роках зробити релігійний закон були приречені. Що і сталось. Перетягнувши слідом за Конституцією цивільне право, ми ним почали регулювати духовні, неправові відносини. І цьому могли б завадити ну хоч якісь, ну хоч елементарні відносини з тими убогими релігійними організаціями. Це не потребує якихось надзвичайних зусиль чи здібностей. Це може навіть релігієзнавець Єленський. Якщо захоче. Наприклад – Єленський любив раніше на різних телевізорах розказувати про важливість автономії релігійної організації і про необхідність її захисту і захисту переходів. Ну і потім він зліпив той закон, Закон Мародерів №4128. І от якби Єленський уважніше придивився до релігійних організацій і до того принципу автономії, він би міг зрозуміти що принцип відділення і принцип автономії це є одне і теж. Або взаємодоповнююче. Принцип автономії в першу чергу означає що організація сама(!) її проголошує, сама визначає її межі а держава тільки бере це потім до уваги. А тому, якщо всі християнські конфесії згідно своїх канонів визначають автономною організацією всю церкву а не парафію, якщо всі конфесії самостійно визначають правила утворення парафій і долю майна - то це і мало би бути одним з основних правил відносин держави і церков. А Конституція це тільки потім констатує як відділення.

Сьогодні цей процес «побудови відносин» продовжують т.з ефективні менеджери, які відчувши своєрідний запит, успішно експлуатують його ресурс. Текст релігійного закону і та діяльність найбільш вповні стали в утворенні організації ПЦУ. В унісон з православною симфонією, з менеджерами від віруючих, в Україні творять близнюка «русского мира». Ось один з них стверджує що УПЦ МП стала ворогом  суспільства. Лукавить, свідомо або по нерозумінню. Позиція організації стала ворожою окремим проявам держави а держава це не є суспільство. Держава це механізм збирання податків, підтримання порядку в суспільстві. Такий же як пральна машина в побуті і стверджувати що пральній машині необхідна церква просто смішно. В суспільстві необхідні якісь відносини держава з церквами, але наша придуркувата машина в своєму існуванні намагається використати церкву в своїх інтересах, інтересах далеких від суспільних. Тому завжди слушне попередження – церква з державою немає ніяких спільних інтересів і їх діяльність не перетинається і не доторкується в жодній точці. І в наших умовах відносини церкви з державою повинні починатись з тези – держава ворог церкви. Можна цитувати одного священника УГКЦ – держава не повинна робити нічого поганого для церкви і нічого доброго. Те, що «УПЦ (МП) всячески демонизируют Минкульт», ну що ж - під час війни завжди виникає потреба в специфічних «законах», текстах. Потреба в людях типу Медінський, Юраш, Єленський і існуючі з обох сторін фронту контори «міністерство культури» перетворилися в розсадники мракобісся.

 

Священик Сєверодонецької єпархії УПЦ (МП) звершив чин в...

Onufriy

Onufriy написал:

Та це прямо чудо!...
Схоже, що "капітан сьогодні був тверезий"

Харків'яни вимагають у парафії УПЦ (МП) відновити колі...

Onufriy

Onufriy написал:

порушення Закону України «Про охорону культурної спадщини» в Харкові давно набули системного характеру

Прокляті воцерковлені дикуни! what
Але ще більше гріха - на місцевих адміністративних беззаконниках і фарисеях

Знайдіть на цьому бланку згадку про УПЦ

dima222

dima222 написал:

Митрополита Лазаря давно треба було оголосити персоною нон грата в Україні - а тим часом його рідним брат Дмитро у Дунаєві біля Почаєва в селі, яке приєдналося до ПЦУ, намагається будувати нову церкву. І точно за гроші Лазаря, бо всі племінники Лазаря - сини та родичі Дмитра, служать священиками у Криму. 

Чем Зеленский страшен для православия

Onufriy

Onufriy написал:

Добрячий текст +5!
 
51-е правило Шестого Вселенского собора запрещает всем христианам посещать комедийные представления... программы с участием Зеленского подпадают под анафему, так как усеяны непристойностями

З огляду на це, православна Церква не повинна б агітувати за Зеро... feel

Але... wink в УПЦ МП тепер усе інакше...

Дійсно, ну як же можна не підтримати чоловічка? Тим більше, коли він - за "електронний концтабір"? winked

Грецький Центр теологічних досліджень пропонує вихід з ...

Onufriy

Onufriy написал:

 
ПЦУ та УПЦ (МП) сформують єдиний православний Синод...

Які дикі пропозиції! belay   
Які страшно відстали ці греки! angry
Вони нічогісінько не знають про "вЬру православную": ні про "російський світ", ні про "вєлічіє", ні про "богоданість" Пу!..
І вже тим більше - про "єресь українства", "єресь гуманізма" і богомерзотність геометрії!!

Ну як же зможуть правовірні овечки святоросійства возсісти поряд з козлищами жидорептилоїдства?!! recourse

Польская Православная Церковь поддерживает украинскую а...

Філософ

Філософ написал:

Польська ПЦ це збір неуків радянського зразка. Вже давно доведено апостольське спадкоємство колишніх УАПЦ і УПЦ КП. Тому всі розмови про "перерукополеження" є безпідставними. Тимбільше з ієрархами ПЦУ спіслужив Вселенський патріарх!

Циркулярний лист Тюченської єпархії. Про духовні критер...

Onufriy

Onufriy написал:

1. Вибір 2019 дійсно пісний... recourse 
2. Пророцтво Лепехи збулося:
"аполітичні" москвовіри агітують за ЗЕро-кандидата
Всеволод Чаплін: "надо достигать договоренностей с лидером гонки (Зеленским), требуя письменных гарантий прекращения гонений на каноническую Церковь, возвращения политэмигрантов и критиков «европейского выбора» в политику... назначения министром культуры (он курирует религию) Юрия Бойко, Виктора Медведчука, Вадима Новинского или Василия Анисимова..."
"Порошенко – абсолютное зло"
love
https://credo.press/223778/

Всеукраїнська Рада Церков закликає робити вибір президе...

Onufriy

Onufriy написал:

мусимо усвідомити: якою повинна бути наша держава?

Яке питання, така і відповідь. feel Для терезої відповіді доречніше усвідомити, чого ми хочемо від майбутнього президента?
1. Особистого багатства?
2. Подолання людської продажності "в окремо взятій країні"?
3. Припинення глобального міжнародного конфлікту?
Твереза відповідь можлива лише у тому випадку, якщо ми чекаємо чогось іншого. Бо ніякий президент не зробить вас багатим, не "подолає корупції" і не "припинить війни"

Це якщо він не "чарівник з голубого вертольота" recourse


Як відбувається перехід з УПЦ МП в ПЦУ

dutchak1

dutchak1 написал:

Пасхавер десь писав, що «Когда-то один из руководителей Европейского союза неофициально сказал: «Если бы русские не были белыми, у нас бы к ним претензий не было. А так ведь белые, вроде бы свои, но не как мы». То же самое можно сказать и про нас». І там, далі, Пасхавер писав що у нас цінності інші. Добавимо – не тільки інші але і з тими цінностями, які ми переносимо від цивілізації і від Європи до нас, проходять дивні метаморфози.

Ми дикунський, варварський народ і це особливо видно в нашому дикунському, варварському релігійному законодавстві.  Причому це якесь небачене і неописане варварство. Ми користуємось речами і благами цивілізації і одночасно реконструюємо суспільні відносини, схожі на описи з шкільних історичних підручників про давні часи. Наші відносини це якась амальгама з давнього, застиглого в часі ординства, на яке додатково наклалась катастрофа 1917 року.  Для прикладу -  всі ці ламентації про захист автономії громади, про захист права свободи вибору підпорядкування, про свободу переходу громади – це все для придурків і убогих. Так, автономія релігійної громади є одним з основних положень міжнародного права, міжнародних угод, які підписала Україна. Але в них це означає що громада самостійно визначає себе автономною, самостійно проводить свої межі в яких живе і порядкую по своїх власних установах і правилах. Визнання державою цієї автономії є похідне від волі самої громади. У нас же, незважаючи на те, що всі християнські церкви в Україні визнають автономною всю церкву, держава приймає закон яким фактично нищить церкву, робить самостійними і незалежними парафії. Далі держава проголошує ту свободу «підпорядкування» і береться її захищати. Тут можна  звернути увагу, що послідні зміни в ст.8 релігійного закону, якими намагаються регулювати і захищати те «підпорядкування», в рівній мірі відносяться до зареєстрованих громад і до громад, які навіть не повідомляють державні органи про своє утворення. Який зміст має тоді та детальна регламентація прописана в ст.8 для тих громад? Що законодавець збирається «захищати» в цьому випадку? Здоровий глузд тут підказує, що парафія при діючому законі може міняти підпорядкування хоч кожної години і 24 рази на добу. Це право декларативне і його неможливо ні порушити ні захистити. Проблеми виникають тільки у парафій-юросіб і це є проблеми не «захисту» якоїсь свободи громади а проблеми майна. І тут вже видна друга придуркуватість і щоб її побачити, треба читати Цивільний кодекс, читати на рівні першого курсу юрфаку. Все, що відбувається з юрособою, абсолютно все описано цивільним правом і хто може пояснити, використовуючи цивільне право – що таке зміна підпорядкування юрособою? Що таке канонічне підпорядкування з точки зору ЦК? Що відбувається з юрособою при такій зміні підпорядкування чи з тою особою, якій стають підпорядковані? Абсолютно нічого і це є повна дурня, яку придуркуватий український законодавець і на пару з ним такий же придуркуватий український релігієзнавець взялись захищати світським правом. Термін «зміна підпорядкування» в цивільному праві має інший зміст чим той, який вкладають у нього віруючі і в реальності це означає зміну віри частиною віруючих чи ще якісь канонічні нюанси в цій вірі.  Але саме цивільне право не в змозі описати і навіть не існує таких правових термінів які б описали це «підпорядкування» чи цю зміну віри чи якісь зміни у вірі. Цивільному праву байдуже до цих змін і громада може міняти «підпорядкування» у всьому діапазоні світових релігій і культів, залишаючись згідно положень нашого релігійного закону одною і тією ж юридичною особою(!). Звучить це безглуздо як і безглузді наші намагання цивільним правом «захищати» чи «регулювати» такі переходи юридичної особи. Зміст це би мало тільки в тому випадку, як би ми  доказували всім і переконували всіх в тому, що юридична особа може вірити в Бога.

Ну і повна дурня вже по майну. Для розуміння примітивно можна виділити три рівня розвитку права власності. Перший, дикунський або нульовий. Якщо дикуну сказати що ця річ є власністю Джона чи Івана, він порахує тебе за божевільного. Річ може бути тверда, м’яка, кольорова, кругла, квадратна але як вона може мати признаки Джона, як це знайти, де в ній той Джон. Другий рівень, варварський, це коли власністю є те, до чого можеш дотягнутись і що можеш захистити. Третій рівень це вже цивілізовані, складні і абстрактні правові терміни, за якими навіть річ Джона, яку він передав тимчасово комусь чи загубив – все одно залишається його. І от на другому рівні вже видно шляхи до цивілізованої власності, її початки. Початок йде від того, що власністю стає те, що ти сам визнаєш своїм. Наприклад – йдеш по вулиці в штанях і ці штані є твої не тому, що вони нумеровані і по номеру держава указом визначила їх твоїми а тому що ти їх сам визнав своїми. Після цього самостійного визнання держава починає ці штані захищати як твої. Так і тут. В 1991 році, коли держава почала ліпити відносини з церквами, вона в діалозі з ними повинна була бачити, що вони визнають своєю власністю і як нею розпоряджаються. А вони, всі християнські церкви України, визнають власниками церковного майна не громади а всю церкву. Незважаючи на те, держава, в порушення конституційного відділення, влізла в церкви і сама «призначила» власниками парафії, зробила з церкви збіговисько незалежних юридичних осіб з гібридними статутами, зі статутами в яких поєднала бульдога з носорогом – світське і канонічне право. І от вже і ПЦУ, підтанцьовуючи Порошенку, приводить свій статут у відповідність до дикунського закону, записує церкву як зібрання незалежних юросіб, утворених по ЦК України. А на початках, в першому варіанті Статуту, писалось про церкву як особу, яка сама будує відносини з державою. І тут буде цікаво поспостерігати, як ПЦУ буде далі творити свої документи, особливо парафіяльні. Як визначить власність.

Тобто, ми не то що залишаємось на дикунському рівні, ми навіть заблокували його можливий розвиток. Можна подивитись на конфлікт у Львові, де громада УГКЦ намагається залишити за собою костел. Скільки там в обговоренні позбігалось буйних, дикунів, клянуть поляків, Мокшицького, розкопують старі могили! Врешті УГКЦ, яка претендує на цивілізованість, ліквідовує буйну парафію. Наслідок – новий припадок в мереживному обговоренні. Ще приклад. Можна почитати фантастичний матеріал на «Релігія в Україні», як в позаминулому столітті у Львові цивілізовано вирішували долю покинутого румунського храму. Фантастичний матеріал в порівнянні з нашим дикунством. Ми не то що стоїмо на місці, ми навіть вдаємо якось рухатись реверсом в минулі часи і при цьому приймаємо законодавство, яке захищає мародерство. Закон №4128 – це Закон Мародерів. У всі часи мародерство було ознакою військових конфліктів, при яких військові загони або банди найманців грабували беззахисне населення на територіях, статус яких тимчасово був не встановлений. Так і у нас. Використовуючи реальну війну, політики і законодавці «організували» законоподібний грабунок одних громад громадян другими громадами громадян, розділених релігійними переконаннями. І це особливо вражає, оскільки мародерами стають християни і їх спільноти. Адже ж саме в християнському середовищі в давні часи виникло розділення церковного і світського права, при якому християнське середовище залишилось ізольованим місцем де панували моральні основи керування церковним майном. Збереження цього середовища здійснено радикальним відділенням від світського права і оскільки  суть керування церковним майном не у застосуванні правових конструкцій, а в здійсненні місії церкви, то і успіх цієї місії став критерієм правильності прийняття рішень і здійснення тих чи інших дій з церковним майном. У нас же безглузді спільноти заполітизованих громадян, які вважають християнство просто громадським рухом з формальним моральним законодавством, притягнули в християнське середовище світське право, причому у гіршому його варіанті. Адже навіть світські юридичні особи, при виникненні конфліктів і суперечок між засновниками громади про використання майна, дають право тим громадянам, які кінцево не погодились з рішеннями громади, вийти з громади разом з тим майном, яке вони вклали. Тобто, якщо в християнській громаді не існує християнських відносин з іншими членами громади, які могли б керувати ними при залагодженні майнових питань, якщо громада «голосуванням» позбавляє участі у вирішенні майнових питань меншу кількість громади то, за відсутності християнських відносин, необхідно би мінімально зберегти хоч якусь справедливість до своїх земляків і сусідів і виключити мародерство. Якщо християнська справедливість і моральні відносини тут відсутні то тоді необхідно зберегти цивілізовану, світську справедливість.  Тобто тоді, в продовження світського правила про фіксоване членство в громаді, це членство необхідно доповнити таким же світським обліком внесків і пожертв кожного фіксованого члена громади. І при виключенні любого члена громади, громада повертає йому ті внески або компенсує їх.

 

Який порядок проведення перевірок релігійних організаці...

dutchak1

dutchak1 написал:

Добре було б якби юрист пояснив собі, і нам всім в тому числі, як він з'єднав релігійну організацію з господарською діяльністю у її законодавчому визначенні?  Наведем визначення -

Господа́рська дія́льність — будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов'язана з виробництвом та обміном та переробкою матеріальних і нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Під господарською діяльністю в Господарському кодексі України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. (ст. 3 ГК України)

Страдания за Москву, это не страдания за Христа ‒...

Onufriy

Onufriy написал:

"головний місіонер РПЦ" з азартом доводить, що 1+1=2 love
Очевидна актуальність кураєвського просвітництва для святоросичів РПЦ є найкращим доведенням смерті "російського православ'я"

Те що сьогодні животіє на москві - не православ'я, а зла і погибельна єресь 
в духе своей готтентотской этики

Не «нас ради, человек», а «ее ради, епархиальной собственности, сшедшаго с небес»


Вікарій Київської митрополії УПЦ (МП) — власник двох ав...

В. Ясеневий

В. Ясеневий написал:

ну и правильно.Чего терятся. Жизнь дается только один раз.Поэтому нужно брать от неевсе что можна...Многая Вам лета, дорогой владыка. Притом, наиканоничнейший...

Старый дуб рухнул. И тут, началось…

В. Ясеневий

В. Ясеневий написал:

Воистину христианство уже давно умерло!   Вместо тяжелой борьбы с пристрастиями и грехами в себе для перерождения и преображения человека( ества) , мы (не все ли?),  говорим  и призываем только(!)  к внешнему исполнению обрядов..Где же эти совершенные ПОСЛЕДОВАТЕЛИ ХРИСТА??? О, как хотелось бы хотя бы посмотреть на них...А они должны были бы сами  спастись и СПАСТИ ВЕСЬ МИР!!! Кто же и куда нас и весь мир ведет???