8 02 2012 Нові надходження, Книжки
Монографія є системним, комплексним дослідженням, яке узагальнює і осмислює історію російсько-радянсько-ватиканських міждержавних та церковних відносин, східної політики Ватикану впродовж майже столітнього періоду (1878-1964 рр.): геополітичні реалії та міжнародну стратегію напередодні та під час Першої світової війни і у радянський період, який відзначався масштабними гоніннями на Католицьку церкву та ідеологічним протистоянням між С.-Петербургом, Москвою і Ватиканом.
На основі історичних фактів, архівних документів та матеріалів, частина яких уперше вводиться до наукового обігу, аналізується сукупність чинників, подій та особистостей, що визначали характер і перебіг російсько-радянсько-ватиканських відносин у широкому контексті європейської історії, роль у них Греко-католицької церкви та особисто митрополита А. Шептицького.
Монографія рекомендована до друку Вченою радою Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України (Протокол № 22 від 16 грудня 2008 р.). Рецензенти: доктор філософських наук В. Є. Єленський, доктор філософських наук В. В. Климов, доктор філософських наук, професор Л. О. Филипович. Науковий редактор доктор філософських наук, професор П. Л. Яроцький.
Розрахована на науковців і викладачів, аспірантів і студентів та широкий читацький загал.
Автор - кандидат історичних наук, доцент кафедри стародавньої та середньовчної історії Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.
Монографія є системним, комплексним дослідженням, яке узагальнює і осмислює історію російсько-радянсько-ватиканських міждержавних та церковних відносин, східної політики Ватикану впродовж майже столітнього періоду (1878-1964 рр.): геополітичні реалії та міжнародну стратегію напередодні та під час Першої світової війни і у радянський період, який відзначався масштабними гоніннями на Католицьку церкву та ідеологічним протистоянням між С.-Петербургом, Москвою і Ватиканом.На основі історичних фактів, архівних документів та матеріалів, частина яких уперше вводиться до наукового обігу, аналізується сукупність чинників, подій та особистостей, що визначали характер і перебіг російсько-радянсько-ватиканських відносин у широкому контексті європейської історії, роль у них Греко-католицької церкви та особисто митрополита А. Шептицького. Монографія рекомендована до друку Вченою радою Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України (Протокол № 22 від 16 грудня 2008 р.). Рецензенти: доктор філософських наук В. Є. Єленський, доктор філософських наук В. В. Климов, доктор філософських наук, професор Л. О. Филипович. Науковий редактор доктор філософських наук, професор П. Л. Яроцький. Розрахована на науковців і викладачів, аспірантів і студентів та широкий читацький загал.Автор - кандидат історичних наук, доцент кафедри стародавньої та середньовчної історії Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.
dutchak1 написал:
Зрозуміло, що в нас відносини між деякими церквами складні, але Заява Священного Синоду Української Православної Церкви (Православної Церкви України) від 24 Травня 2021 “Щодо систематичного втручання.....” в тому місці, де йдеться про рішення Великої Палати Верховного Суду по справі № 910/10011/19, є дуже неякісний текст. Можна догадуватися, що це цілком продукт українських юристів, які працюють чи надають послуги ПЦУ і цей текст сьогодні завдає шкоди репутації ПЦУ. Взагалі, до явища “український юрист” необхідно підходити дуже обережно. “Український юрист” це як “Советское шампанское”, і не советское і не шампанское. Що відбулось в дійсності? Там, на початках, було опубліковано тільки вступну і резолютивну частину, де дійсно позивачу було повністю відмовлено в задоволенні позову що і було, очевидно, юристами ПЦУ сприйнято як рішення про законність такої зміни підпорядкування. Тут треба було почекати повного тексту рішення, яке появилось тільки через місяць. Рішення складне і коротко його можна викласти так. Позивачам було відмовлено в задоволені позову в зв'язку з тим, що в дійсності релігійна громада с. Сутківці, Хмельницької області не змінила свого підпорядкування, не вийшла з юрисдикції Російської Православної Церкви в Україні (яка іменує себе УПЦ) та не ввійшла до Православної Церкви України. Про це свідчить навіть сьогоднішній запис про громаду в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. І суд пише, що реєстрація змін до статуту незавершена. Завершена буде тільки після внесення змін в ЄРД і тільки тоді це буде рахуватись змінами в статуті, які потім можна позовом визнавати недійсними, а "судове рішення про задоволення такої позовної вимоги є підставою для приведення суб`єктом державної реєстрації відомостей про Релігійну організацію, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у відповідність до відомостей статуту Релігійної організації в попередній редакції".