Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

Книжки
Мовний портрет Івана Пулюя

12 04 2018 Нові надходження, Книжки

Мовний портрет Івана Пулюя

Перед Вами книжка про мовно-політичний світогляд та мовну практику видатного науковця-фізика та перекладача Біблії українською мовою Івана Пулюя (1845–1918), написана на основі нещодавно виданих листів і публіцистики мислителя.

Мета-еклезіологія: хроніки самоусвідомлення Церкви

1 02 2018 Нові надходження, Книжки

Мета-еклезіологія: хроніки самоусвідомлення Церкви

Видання цієї книжки українською має на меті сприяти різним християнським традиціям в Україні краще усвідомити, що означає бути Церквою, і знаходити краще порозуміння із християнами інших традицій.

Метаэкклезиология: Хроники церковного сознания

11 07 2016 Нові надходження, Книжки

Метаэкклезиология: Хроники церковного сознания

Книга содержит систематическое описание теорий о Церкви, начиная с апостольских времен и поздней Античности и заканчивая нашими днями. В ней предпринята попытка определить, что в Церкви является неизменным, а что претерпевало изменения в зависимости от времени и места.

Метафізика Донецька

4 07 2016 Нові надходження, Книжки

Метафізика Донецька

Автори статей - вчені, письменники, журналісти, молоді науковці - намагалися через власні локальні осягнення поділитися досвідом входження в прихований вимір культурної онтології Донецька...

Моральність капіталізму

3 10 2014 Нові надходження, Книжки

Моральність капіталізму

Під обкладинкою книги її автор Том Палмер зібрав найкращі есе, пов'язані з моральністю капіталізму, «…вони не обмежуються сферою абстрактної моральної філософії, але стосуються також економіки, логіки, історії, літератури й інших дисциплін», – говориться в передмові до видання.

Мужество быть

8 04 2014 Нові надходження, Книжки

Мужество быть

Книга «Мужність бути» Пауля Тілліха, одного з найглибших християнських мислителів ХХ століття, ставить найважливіше питання сучасної культури: що дає силу людині жити перед обличчям катастроф і потрясінь, які спіткали людину в останнє сторіччя? В

Майбутнє богослов’я в Україні

17 07 2013 Нові надходження, Книжки

Майбутнє богослов’я в Україні

Видання містить доповіді, представлені на Всеукраїнській конференції «Майбутнє богослов’я в Україні», що працювала 19-20 листопада 2009 року в Інституті релігійних наук Св. Томи Аквінського у Києві. У конференції узяли участь представники конфесійних та світських вищих навчальних закладів України. В доповідях обговорюється широкий спектр проблем, пов’язаних з сучасним станом та перспективами розвитку богослов’я та богословських навчальних закладів в Україні. 

Молитвы русских поэтов. XI-XIX. Антология

16 08 2012 Нові надходження, Книжки

Молитвы русских поэтов. XI-XIX. Антология

В антологии впервые представлены молитвы и молитвенные стихи русских и русьских поэтов с XI по XIX век - от митрополита Илариона, Феодосия Печерского, Владимира Мономаха, Максима Грека, Ивана Грозного до Ломоносова, Державина, Пушкина, Лермонтова, Алексея Толстого, К.Р. (Константина Романова). Молитвенная летопись иллюстрирована уникальными гравюрами и портретами. Антология вышла по благословлению Патриарха Московского и всея Руси Кирилла.

Места, изменившие человечество

16 08 2012 Нові надходження, Книжки

Места, изменившие человечество

Это великолепно иллюстрированное издание дарит возможность осуществить путешествие по самым почитаемым сакральным местам, находящимся в самых удаленных уголках нашей планеты. Книга написана известным путешественником, фотографом и антропологом Мартином Грэем и проиллюстрирована его собственными фотографиями, которые сделаны во время его путешествий по священным местам. Издание поможет читателю открыть необычную красоту древних храмов и святилищ, пирамид и кромлехов, соборов и мечетей, священных озер и гор Европы, Азии, Африки и Америки. Каменные исполины острова Пасхи, великие пирамиды Египта, грандиозный храмовый комплекс Ангкора, Белые Пески Нью-Мексико - автор хочет понять все эти чудеса нашего мира.

Мы спасаемся Его жизнью

1 03 2012 Нові надходження, Книжки

Мы спасаемся Его жизнью

Священик Анатолій Жураковський (1898–1937) – новомученик, сповідник віри, богослов, духовний письменник – один із найвизначніших свідків віри в XX столітті, чиї життя і спадщина маловідомі, але залишаються актуальними в усі часи.

Московия. Легенды и мифы

9 02 2012 Нові надходження, Книжки

Московия. Легенды и мифы

Вы уверены, что знаете историю России? И можете точно сказать, сколько лет этому государству? Алексей Бычков утверждает, что многое, принятое в официальной исторической науке за истину, не является таковой. Автор, опираясь на летописи, документы, архивные записи и свидетельства современников, делает попытку разобраться в том, что же в действительности происходило на территории России с древнейших времен до XVII века.
Как появилась Россия? Как складывалась русская нация? Когда возникло православие на Руси? Ответы на все эти вопросы вы найдете в "Московии"...
Вы уверены, что знаете историю России? И можете точно сказать, сколько лет этому государству? Алексей Бычков утверждает, что многое, принятое в официальной исторической науке за истину, не является таковой. Автор, опираясь на летописи, документы, архивные записи и свидетельства современников, делает попытку разобраться в том, что же в действительности происходило на территории России с древнейших времен до XVII века.Как появилась Россия? Как складывалась русская нация? Когда возникло православие на Руси? Ответы на все эти вопросы вы найдете в "Московии"...

Марек П., Бурега В., Данилець Ю. Архієпископ Савватій

9 02 2012 Нові надходження, Книжки

Марек П., Бурега В., Данилець Ю. Архієпископ Савватій

Монографія  є першою спробою систематичного викладу життєвого шляху архієпископа Празького та всієї Чехословаччини Савватія (1880-1959).
Майбутній архієпископ Савватій (Антонін Врабець) в 1900 році після отримання середньої освіти в Празі відправився в Росію, де закінчив Уфимську духовну семінарію та Київську духовну академію. З 1907 по 1920 рік він мешкав на Волині, а в 1921 році повернувся в Прагу. На початку 1923 року в Константинополі відбулася його єпископська хіротонія. Патріарх Мелетій (Метаксакис) возвів його в архієпископа і створив Архієпископію для всієї Чехословацької республіки. Однак незабаром розгорілася суперечка про юрисдикції між Константинопольською й Сербською Православними Церквами, з якої переможницею вийшла Сербська Церква. Проте до кінця життя архієпископ Саватій зберігав канонічну підпорядкованість Константинопольській Церкві.
Під час  Другої світової війни він був  арештований німецькими нацистами  й відправлений у концтабір Дахау  за те, що хрестив празьких євреїв. Після  повернення з табору (в 1945 році) намагався  перейти в юрисдикцію Московського Патріархату, однак своєї мети не досяг. Кінець свого життя він провів у самоті. Похований архієпископ Савватій на Ольшанському цвинтарі в Празі.
У книзі  на підставі документів з архівів  Чехії, Росії, України, Франції висвітлюється  життєвий шлях архієпископа Савватія. Вперше вводяться в науковий обіг відомості про його навчання в семінарії та академії, пастирське служіння на Волині. У додатку до монографії подано 20 архівних документів, більшість із яких раніше не були відомі дослідникам.
Видання випущене філософським факультетом  Оломоуцького університету імені Ф. Палацького завдяки фінансовій підтримці Міністерства освіти, молоді й фізичної культури Чеської республіки. Рецензентами видання виступили професор Милош Трапл і професор Їржи Гануш.
Монографія  є першою спробою систематичного викладу життєвого шляху архієпископа Празького та всієї Чехословаччини Савватія (1880-1959).Майбутній архієпископ Савватій (Антонін Врабець) в 1900 році після отримання середньої освіти в Празі відправився в Росію, де закінчив Уфимську духовну семінарію та Київську духовну академію. З 1907 по 1920 рік він мешкав на Волині, а в 1921 році повернувся в Прагу. На початку 1923 року в Константинополі відбулася його єпископська хіротонія. Патріарх Мелетій (Метаксакис) возвів його в архієпископа і створив Архієпископію для всієї Чехословацької республіки. Однак незабаром розгорілася суперечка про юрисдикції між Константинопольською й Сербською Православними Церквами, з якої переможницею вийшла Сербська Церква. Проте до кінця життя архієпископ Саватій зберігав канонічну підпорядкованість Константинопольській Церкві.Під час  Другої світової війни він був  арештований німецькими нацистами  й відправлений у концтабір Дахау  за те, що хрестив празьких євреїв. Після  повернення з табору (в 1945 році) намагався  перейти в юрисдикцію Московського Патріархату, однак своєї мети не досяг. Кінець свого життя він провів у самоті. Похований архієпископ Савватій на Ольшанському цвинтарі в Празі.У книзі  на підставі документів з архівів  Чехії, Росії, України, Франції висвітлюється  життєвий шлях архієпископа Савватія. Вперше вводяться в науковий обіг відомості про його навчання в семінарії та академії, пастирське служіння на Волині. У додатку до монографії подано 20 архівних документів, більшість із яких раніше не були відомі дослідникам.Видання випущене філософським факультетом  Оломоуцького університету імені Ф. Палацького завдяки фінансовій підтримці Міністерства освіти, молоді й фізичної культури Чеської республіки. Рецензентами видання виступили професор Милош Трапл і професор Їржи Гануш.

Моральные размышления

9 02 2012 Нові надходження, Книжки

Моральные размышления

Марк Туллий Цицерон - выдающийся римский юрист и государственный деятель, избирался консулом, был провозглашен сенатом отцом отечества, а воинами вверенной ему провинции - императором. Однако в памяти потомков он остался прежде всего как замечательный оратор и ученый-просветитель. В книге собраны не потерявшие актуальности философские трактаты Цицерона: "О старости", "О дружбе" и "Об обязанностях". Автор убедительно доказывает, что истинная философия укрепляет дружбу, способствует нравственному совершенствованию, а также наполняет новым смыслом неизбежные тяготы жизни: старость, боль утрат, потерю близких и ожидание собственной кончины

Московский очаг милосердия

9 02 2012 Нові надходження, Книжки

Московский очаг милосердия

В книге "Московский очаг милосердия. Святой доктор Гааз" авторы вновь обращаются к теме духовности и нравственности, к людям, чья жизнь является образцом служения обществу и отмечена стремлением творить добро. 
Москва во все времена была средоточием духовной и нравственной культуры. Исстари древнюю столицу называли "всероссийской богадельней". Необходимость благотворительности диктовалась спецификой города: наплывом странников, нищих, бедного люда, приезжающего на заработки, беспризорников, больных. Не случайно именно в Москве появился один из первых опытов частной благотворительности - Федор Михайлович Ртищев, государственный деятель, постельничий царя Алексея Михайловича, открыл "особый дом, устроенный им на свой счет, где больных лечили". 
В летописи московской благотворительности много славных имен - Николай Александрович Найденов, Дмитрий Михайлович Голицын, Николай Александрович Алексеев, братья Петр, Александр и Василий Алексеевичи Бахрушины, великая княгиня Елизавета Федоровна, Варвара Алексеевна Морозова и другие. Памятниками славным делам благотворителей XIX - начала XX века стали возведенные ими больницы, учебные заведения, библиотеки и многие другие учреждения, созданные для блага людей. Однако имя выдающегося врача-филантропа Федора Петровича Гааза стоит в особом ряду. Большую часть своей жизни "святой доктор" посвятил благотворительной деятельности и милосердию, служению простому русскому народу и, в частности, самым уязвимым, самым незащищенным слоям общества - осужденным и ссыльным каторжникам.
В книге "Московский очаг милосердия. Святой доктор Гааз" авторы вновь обращаются к теме духовности и нравственности, к людям, чья жизнь является образцом служения обществу и отмечена стремлением творить добро. Москва во все времена была средоточием духовной и нравственной культуры. Исстари древнюю столицу называли "всероссийской богадельней". Необходимость благотворительности диктовалась спецификой города: наплывом странников, нищих, бедного люда, приезжающего на заработки, беспризорников, больных. Не случайно именно в Москве появился один из первых опытов частной благотворительности - Федор Михайлович Ртищев, государственный деятель, постельничий царя Алексея Михайловича, открыл "особый дом, устроенный им на свой счет, где больных лечили". В летописи московской благотворительности много славных имен - Николай Александрович Найденов, Дмитрий Михайлович Голицын, Николай Александрович Алексеев, братья Петр, Александр и Василий Алексеевичи Бахрушины, великая княгиня Елизавета Федоровна, Варвара Алексеевна Морозова и другие. Памятниками славным делам благотворителей XIX - начала XX века стали возведенные ими больницы, учебные заведения, библиотеки и многие другие учреждения, созданные для блага людей. Однако имя выдающегося врача-филантропа Федора Петровича Гааза стоит в особом ряду. Большую часть своей жизни "святой доктор" посвятил благотворительной деятельности и милосердию, служению простому русскому народу и, в частности, самым уязвимым, самым незащищенным слоям общества - осужденным и ссыльным каторжникам.

Метерлинк М. Мудрость и судьба

9 02 2012 Нові надходження, Книжки

Метерлинк М. Мудрость и судьба

Представляем вашему вниманию издание книги бельгийского поэта и драматурга Мориса Метерлинка. Философский шедевр великого фламандца "Мудрость и судьба" полон глубоких размышлений о смысле жизни, о том, как стать человеку творцом собственного счастья, о том, как посреди житейских бурь и треволнений прийти к осознанию красоты и величия нашего ежедневного земного существования.

Матутите К. Постижение человека

8 02 2012 Нові надходження, Книжки

Матутите К. Постижение человека

Постижение человека в данной книге рассматривается как основа гуманитарного знания. Раскрывая отличие этого типа знания от других, автор приходит к выводу, что именно философское истолкование человека глубже всего выявляет специфику современной гуманитаристики. Одним из значительных явлений современной философии является антропологический ренессанс. В монографии раскрываются общие признаки этого процесса: обостренный интерес к человеку, возрождение антропоцентрических по своему характеру вариантов исследовательской мысли, выработка новых путей философского постижения человека. Предназначена для преподавателей, научных работников и студентов психологических и философских специальностей.

Мичио Каку. Об устройстве мироздания

8 02 2012 Нові надходження, Книжки

Мичио Каку. Об устройстве мироздания

Эта книга, конечно же, не развлекательное чтение. Это то, что называется "интеллектуальный бестселлер". Чем, собственно, занимается современная физика? Какова нынешняя модель Вселенной? Как понимать "многомерность" пространства и времени? Что такое параллельные миры? Насколько эти понятия как объект исследования науки отличаются от религиозно-эзотерических идей? Автор этой книги Мичио Каку - авторитетный ученый-физик. Поэтому в "Параллельных мирах" вы не найдете помпезной "псевдонауки". Мичио Каку - опытный литератор. Он умеет писать просто. И в этой книге вы не найдете сложных математических формул. Наконец, Мичио Каку - японец, воспитывавшийся в буддийской религии. И он умеет передать читателю свое чисто восточное спокойное восхищение совершенством нашего огромного Мироздания.

Мельник В.И. Гончаров и православие. Духовный мир писателя

8 02 2012 Нові надходження, Книжки

Мельник В.И. Гончаров и православие. Духовный мир писателя

Личность и творчество великого русского писателя И.А. Гончарова впервые рассматриваются с христианской точки зрения. Установлено, что писатель находился в церковной ограде от первого до последнего дня своей жизни, а в его романах разлит свет Евангелия. Романная трилогия Гончарова показывает духовное восхождение героя: от АДуева в «Обыкновенной истории» до РАЙского в «Обрыве». Книга доказательно ставит имя Гончарова в ряд христианских русских писателей: от Н.В. Гоголя до А.С. Хомякова и Ф.М. Достоевского. При этом Гончаров шел своим путем, предвосхищая поиски христианской философии Серебряного века.

Марек Павел [Marek Pavel], Бурега Володимир [Bureha Volodymyr]. Православні в Чехословаччині у 1918-1953 рр.: Нарис історії Православної Церкви в Чеських землях, Словаччині та Підкарпатській Русі

8 02 2012 Нові надходження, Книжки

Марек Павел [Marek Pavel], Бурега Володимир [Bureha Volodymyr]. Православні в Чехословаччині у 1918-1953 рр.: Нарис історії Православної Церкви в Чеських землях, Словаччині та Підкарпатській Русі

Вказане видання є спробою подати цілісний погляд на історію православної Церкви в Чехії, Моравії, Словаччині та Підкарпатській Русі (Закарпатській Україні) з кінця ХІХ до 50-х років ХХ століття. Головну увагу автори приділяють складному процесу формування організаційних структур православної Церкви у Чехословацькій республіці в період між двома світовими війнами. Головною проблемою у вказаний період була гостра полеміка між представниками Константинопольського та Сербського патріархатів щодо канонічної юрисдикції на вказаних територіях.

НОВИНИ

Всі матеріали

останні коментарі

Філарет готовий до розколу ПЦУ. Єпархії починають відме...

Onufriy

Onufriy написал:

Що б його іще зробити православній ієрархії для того, щоб уже остаточно відвернути українців від православ'я? belay
на цьому соборі не я головував як патріарх, а головував представник Вселенського патріарха, тому то не наш собор. То собор Константинопольської церкви

what request 

Чем Зеленский страшен для православия

Onufriy

Onufriy написал:

Добрячий текст +5!
 
51-е правило Шестого Вселенского собора запрещает всем христианам посещать комедийные представления... программы с участием Зеленского подпадают под анафему, так как усеяны непристойностями

З огляду на це, православна Церква не повинна б агітувати за Зеро... feel

Але... wink в УПЦ МП тепер усе інакше...

Дійсно, ну як же можна не підтримати чоловічка? Тим більше, коли він - за "електронний концтабір"? winked

Грецький Центр теологічних досліджень пропонує вихід з ...

Onufriy

Onufriy написал:

 
ПЦУ та УПЦ (МП) сформують єдиний православний Синод...

Які дикі пропозиції! belay   
Які страшно відстали ці греки! angry
Вони нічогісінько не знають про "вЬру православную": ні про "російський світ", ні про "вєлічіє", ні про "богоданість" Пу!..
І вже тим більше - про "єресь українства", "єресь гуманізма" і богомерзотність геометрії!!

Ну як же зможуть правовірні овечки святоросійства возсісти поряд з козлищами жидорептилоїдства?!! recourse

Польская Православная Церковь поддерживает украинскую а...

Філософ

Філософ написал:

Польська ПЦ це збір неуків радянського зразка. Вже давно доведено апостольське спадкоємство колишніх УАПЦ і УПЦ КП. Тому всі розмови про "перерукополеження" є безпідставними. Тимбільше з ієрархами ПЦУ спіслужив Вселенський патріарх!

Циркулярний лист Тюченської єпархії. Про духовні критер...

Onufriy

Onufriy написал:

1. Вибір 2019 дійсно пісний... recourse 
2. Пророцтво Лепехи збулося:
"аполітичні" москвовіри агітують за ЗЕро-кандидата
Всеволод Чаплін: "надо достигать договоренностей с лидером гонки (Зеленским), требуя письменных гарантий прекращения гонений на каноническую Церковь, возвращения политэмигрантов и критиков «европейского выбора» в политику... назначения министром культуры (он курирует религию) Юрия Бойко, Виктора Медведчука, Вадима Новинского или Василия Анисимова..."
"Порошенко – абсолютное зло"
love
https://credo.press/223778/

Всеукраїнська Рада Церков закликає робити вибір президе...

Onufriy

Onufriy написал:

мусимо усвідомити: якою повинна бути наша держава?

Яке питання, така і відповідь. feel Для терезої відповіді доречніше усвідомити, чого ми хочемо від майбутнього президента?
1. Особистого багатства?
2. Подолання людської продажності "в окремо взятій країні"?
3. Припинення глобального міжнародного конфлікту?
Твереза відповідь можлива лише у тому випадку, якщо ми чекаємо чогось іншого. Бо ніякий президент не зробить вас багатим, не "подолає корупції" і не "припинить війни"

Це якщо він не "чарівник з голубого вертольота" recourse


Як відбувається перехід з УПЦ МП в ПЦУ

dutchak1

dutchak1 написал:

Пасхавер десь писав, що «Когда-то один из руководителей Европейского союза неофициально сказал: «Если бы русские не были белыми, у нас бы к ним претензий не было. А так ведь белые, вроде бы свои, но не как мы». То же самое можно сказать и про нас». І там, далі, Пасхавер писав що у нас цінності інші. Добавимо – не тільки інші але і з тими цінностями, які ми переносимо від цивілізації і від Європи до нас, проходять дивні метаморфози.

Ми дикунський, варварський народ і це особливо видно в нашому дикунському, варварському релігійному законодавстві.  Причому це якесь небачене і неописане варварство. Ми користуємось речами і благами цивілізації і одночасно реконструюємо суспільні відносини, схожі на описи з шкільних історичних підручників про давні часи. Наші відносини це якась амальгама з давнього, застиглого в часі ординства, на яке додатково наклалась катастрофа 1917 року.  Для прикладу -  всі ці ламентації про захист автономії громади, про захист права свободи вибору підпорядкування, про свободу переходу громади – це все для придурків і убогих. Так, автономія релігійної громади є одним з основних положень міжнародного права, міжнародних угод, які підписала Україна. Але в них це означає що громада самостійно визначає себе автономною, самостійно проводить свої межі в яких живе і порядкую по своїх власних установах і правилах. Визнання державою цієї автономії є похідне від волі самої громади. У нас же, незважаючи на те, що всі християнські церкви в Україні визнають автономною всю церкву, держава приймає закон яким фактично нищить церкву, робить самостійними і незалежними парафії. Далі держава проголошує ту свободу «підпорядкування» і береться її захищати. Тут можна  звернути увагу, що послідні зміни в ст.8 релігійного закону, якими намагаються регулювати і захищати те «підпорядкування», в рівній мірі відносяться до зареєстрованих громад і до громад, які навіть не повідомляють державні органи про своє утворення. Який зміст має тоді та детальна регламентація прописана в ст.8 для тих громад? Що законодавець збирається «захищати» в цьому випадку? Здоровий глузд тут підказує, що парафія при діючому законі може міняти підпорядкування хоч кожної години і 24 рази на добу. Це право декларативне і його неможливо ні порушити ні захистити. Проблеми виникають тільки у парафій-юросіб і це є проблеми не «захисту» якоїсь свободи громади а проблеми майна. І тут вже видна друга придуркуватість і щоб її побачити, треба читати Цивільний кодекс, читати на рівні першого курсу юрфаку. Все, що відбувається з юрособою, абсолютно все описано цивільним правом і хто може пояснити, використовуючи цивільне право – що таке зміна підпорядкування юрособою? Що таке канонічне підпорядкування з точки зору ЦК? Що відбувається з юрособою при такій зміні підпорядкування чи з тою особою, якій стають підпорядковані? Абсолютно нічого і це є повна дурня, яку придуркуватий український законодавець і на пару з ним такий же придуркуватий український релігієзнавець взялись захищати світським правом. Термін «зміна підпорядкування» в цивільному праві має інший зміст чим той, який вкладають у нього віруючі і в реальності це означає зміну віри частиною віруючих чи ще якісь канонічні нюанси в цій вірі.  Але саме цивільне право не в змозі описати і навіть не існує таких правових термінів які б описали це «підпорядкування» чи цю зміну віри чи якісь зміни у вірі. Цивільному праву байдуже до цих змін і громада може міняти «підпорядкування» у всьому діапазоні світових релігій і культів, залишаючись згідно положень нашого релігійного закону одною і тією ж юридичною особою(!). Звучить це безглуздо як і безглузді наші намагання цивільним правом «захищати» чи «регулювати» такі переходи юридичної особи. Зміст це би мало тільки в тому випадку, як би ми  доказували всім і переконували всіх в тому, що юридична особа може вірити в Бога.

Ну і повна дурня вже по майну. Для розуміння примітивно можна виділити три рівня розвитку права власності. Перший, дикунський або нульовий. Якщо дикуну сказати що ця річ є власністю Джона чи Івана, він порахує тебе за божевільного. Річ може бути тверда, м’яка, кольорова, кругла, квадратна але як вона може мати признаки Джона, як це знайти, де в ній той Джон. Другий рівень, варварський, це коли власністю є те, до чого можеш дотягнутись і що можеш захистити. Третій рівень це вже цивілізовані, складні і абстрактні правові терміни, за якими навіть річ Джона, яку він передав тимчасово комусь чи загубив – все одно залишається його. І от на другому рівні вже видно шляхи до цивілізованої власності, її початки. Початок йде від того, що власністю стає те, що ти сам визнаєш своїм. Наприклад – йдеш по вулиці в штанях і ці штані є твої не тому, що вони нумеровані і по номеру держава указом визначила їх твоїми а тому що ти їх сам визнав своїми. Після цього самостійного визнання держава починає ці штані захищати як твої. Так і тут. В 1991 році, коли держава почала ліпити відносини з церквами, вона в діалозі з ними повинна була бачити, що вони визнають своєю власністю і як нею розпоряджаються. А вони, всі християнські церкви України, визнають власниками церковного майна не громади а всю церкву. Незважаючи на те, держава, в порушення конституційного відділення, влізла в церкви і сама «призначила» власниками парафії, зробила з церкви збіговисько незалежних юридичних осіб з гібридними статутами, зі статутами в яких поєднала бульдога з носорогом – світське і канонічне право. І от вже і ПЦУ, підтанцьовуючи Порошенку, приводить свій статут у відповідність до дикунського закону, записує церкву як зібрання незалежних юросіб, утворених по ЦК України. А на початках, в першому варіанті Статуту, писалось про церкву як особу, яка сама будує відносини з державою. І тут буде цікаво поспостерігати, як ПЦУ буде далі творити свої документи, особливо парафіяльні. Як визначить власність.

Тобто, ми не то що залишаємось на дикунському рівні, ми навіть заблокували його можливий розвиток. Можна подивитись на конфлікт у Львові, де громада УГКЦ намагається залишити за собою костел. Скільки там в обговоренні позбігалось буйних, дикунів, клянуть поляків, Мокшицького, розкопують старі могили! Врешті УГКЦ, яка претендує на цивілізованість, ліквідовує буйну парафію. Наслідок – новий припадок в мереживному обговоренні. Ще приклад. Можна почитати фантастичний матеріал на «Релігія в Україні», як в позаминулому столітті у Львові цивілізовано вирішували долю покинутого румунського храму. Фантастичний матеріал в порівнянні з нашим дикунством. Ми не то що стоїмо на місці, ми навіть вдаємо якось рухатись реверсом в минулі часи і при цьому приймаємо законодавство, яке захищає мародерство. Закон №4128 – це Закон Мародерів. У всі часи мародерство було ознакою військових конфліктів, при яких військові загони або банди найманців грабували беззахисне населення на територіях, статус яких тимчасово був не встановлений. Так і у нас. Використовуючи реальну війну, політики і законодавці «організували» законоподібний грабунок одних громад громадян другими громадами громадян, розділених релігійними переконаннями. І це особливо вражає, оскільки мародерами стають християни і їх спільноти. Адже ж саме в християнському середовищі в давні часи виникло розділення церковного і світського права, при якому християнське середовище залишилось ізольованим місцем де панували моральні основи керування церковним майном. Збереження цього середовища здійснено радикальним відділенням від світського права і оскільки  суть керування церковним майном не у застосуванні правових конструкцій, а в здійсненні місії церкви, то і успіх цієї місії став критерієм правильності прийняття рішень і здійснення тих чи інших дій з церковним майном. У нас же безглузді спільноти заполітизованих громадян, які вважають християнство просто громадським рухом з формальним моральним законодавством, притягнули в християнське середовище світське право, причому у гіршому його варіанті. Адже навіть світські юридичні особи, при виникненні конфліктів і суперечок між засновниками громади про використання майна, дають право тим громадянам, які кінцево не погодились з рішеннями громади, вийти з громади разом з тим майном, яке вони вклали. Тобто, якщо в християнській громаді не існує християнських відносин з іншими членами громади, які могли б керувати ними при залагодженні майнових питань, якщо громада «голосуванням» позбавляє участі у вирішенні майнових питань меншу кількість громади то, за відсутності християнських відносин, необхідно би мінімально зберегти хоч якусь справедливість до своїх земляків і сусідів і виключити мародерство. Якщо християнська справедливість і моральні відносини тут відсутні то тоді необхідно зберегти цивілізовану, світську справедливість.  Тобто тоді, в продовження світського правила про фіксоване членство в громаді, це членство необхідно доповнити таким же світським обліком внесків і пожертв кожного фіксованого члена громади. І при виключенні любого члена громади, громада повертає йому ті внески або компенсує їх.

 

Який порядок проведення перевірок релігійних організаці...

dutchak1

dutchak1 написал:

Добре було б якби юрист пояснив собі, і нам всім в тому числі, як він з'єднав релігійну організацію з господарською діяльністю у її законодавчому визначенні?  Наведем визначення -

Господа́рська дія́льність — будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов'язана з виробництвом та обміном та переробкою матеріальних і нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Під господарською діяльністю в Господарському кодексі України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. (ст. 3 ГК України)

Страдания за Москву, это не страдания за Христа ‒...

Onufriy

Onufriy написал:

"головний місіонер РПЦ" з азартом доводить, що 1+1=2 love
Очевидна актуальність кураєвського просвітництва для святоросичів РПЦ є найкращим доведенням смерті "російського православ'я"

Те що сьогодні животіє на москві - не православ'я, а зла і погибельна єресь 
в духе своей готтентотской этики

Не «нас ради, человек», а «ее ради, епархиальной собственности, сшедшаго с небес»


Вікарій Київської митрополії УПЦ (МП) — власник двох ав...

В. Ясеневий

В. Ясеневий написал:

ну и правильно.Чего терятся. Жизнь дается только один раз.Поэтому нужно брать от неевсе что можна...Многая Вам лета, дорогой владыка. Притом, наиканоничнейший...

Старый дуб рухнул. И тут, началось…

В. Ясеневий

В. Ясеневий написал:

Воистину христианство уже давно умерло!   Вместо тяжелой борьбы с пристрастиями и грехами в себе для перерождения и преображения человека( ества) , мы (не все ли?),  говорим  и призываем только(!)  к внешнему исполнению обрядов..Где же эти совершенные ПОСЛЕДОВАТЕЛИ ХРИСТА??? О, как хотелось бы хотя бы посмотреть на них...А они должны были бы сами  спастись и СПАСТИ ВЕСЬ МИР!!! Кто же и куда нас и весь мир ведет???

Депутат Денис Бородюк: «Ни один олигарх столько не укра...

Onufriy

Onufriy написал:

люди, которые не боятся Бога, не доверяют и другим людям

Ни один олигарх столько не украдет, сколько крадут все украинцы понемножку

мы живём просто-напросто не по средствам

Толковий єретик адвентист. Добряче сказав +5!

10 відповідей про автокефалію Православної Церкви Украї...

Onufriy

Onufriy написал:

Слабкість статті у тому, що вона викриває воканонічнених брехунів, але не викриває єресі

Базікати отаку похабщину може лише проклятий святоросійський єретик: 
не варто приєднуватись до ПЦУ, бо це буде зрада нашій православній вірі

таїнства в ПЦУ є недійсними

ПЦУ — це легалізований розкол

10 відповідей про автокефалію Православної Церкви Украї...

Onufriy

Onufriy написал:

Цитата: dima222
авторами говориться про умовність або неправдивість факту вбивства

Ви не праві - розпусники говорять лише про те, що загиблі не були безвинно убитими...  what (...):
помолилися за упокій душ «невинно убієнних на Майдані»

10 відповідей про автокефалію Православної Церкви Украї...

dima222

dima222 написал:

Та про що там говорити. Ось сайт Володимир-Волинської єпархії дає новину про участь представників єпархії у вшануванні убієнних на Майдані. Останні слова у лапках - тобто авторами говориться про умовність або неправдивість факту вбивства. Для мене цього достатньо щоб переконатися, що МП - це ворожа Україні структура. 
http://xn--80a3aeu4czas.xn--j1amh/m-volodymyr-volynskyi-predstavnyky-ieparkhii-d
oluchylysia-do-vshanunnia-ubiiennykh-na-maidani/