У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
8 06 2017
Протоиерей Олег Скнарь. Каменные страницы библейской истории. Исследования эпиграфических памятников Израиля и Иудеи периода Первого Храма (X — VI вв. до Р. Х.). Том 2. Киев, "АДЕФ-Украина", 2017, 344 стр., 36 страниц иллюстраций.
15 08 2016
Алексей Толочко — член-корреспондент Академии наук, д. ист. н., работает в Институте истории НАНУ, автор многих книг, преподавал в Гарварде, стажировался в парижском Доме наук о человеке и прочая, и прочая...
27 10 2014
Чи можна казати про певний набір цінностей, які утворювали б специфіку європейської культури, відрізняючи її від інших культур? Далекі від остаточної відповіді на це питання, від зазіхань на узурпацію розглянутих цінностей Європою та від ідеалізації європейського досвіду, автори цього збірника все ж намагаються окреслити можливі шляхи пошуку.
4 03 2012
Серия:"Богословская и церковно-историческая библиотека" Книга является оригинальным введением в христианскую философию посредством классических творений христианской мысли (Иринея Лионского, Евагрия Понтийского, Дионисия Ареопагита, Максима Исповедника и др.), некоторые из которых представлены на русском языке впервые. Уникальное авторское введение в апофатику христианства в эпоху постмодернизма, показывая ее актуальность и современность. Книга уже переведена на несколько европейских языков.
9 02 2012
9 02 2012
8 02 2012
Это - издание лучших произведений немецкого философа-мистика Карла Эккартсгаузена, чрезвычайно популярного в аристократических кругах России начала XIX века. Включенные в книгу труды "Ночи, или Беседы Мудрого с другом", "Наставления Мудрого" и "Кодекс, или Законоположение человеческого разума" остаются актуальными и для современного образованного человека, заставляя задуматься о вечных ценностях добра, порядочности и благородства.
8 02 2012
Исследования, вошедшие в коллективную монографию "Культура интерпретации до начала Нового времени", освещают важнейшие проблемы рецепции авторитетных текстов, учений, концепций на протяжении истории европейской мысли от святоотеческой эпохи до начала XVII в. Анализ методов и жанров интерпретации авторы монографии проводят на материале малоизученных памятников философской и богословской мысли античности и Средневековья, таких как явления апокрифической литературы первых веков н.э., святоотеческие творения, образцы учебной и вероучительной литературы Средневековья, сочинения позднесредневековых мистиков, созданные в Византии богословские труды и публицистика грекоязычных писателей эпохи турецкого владычества, произведения немецких гуманистов и протестантских писателей Германии эпохи Реформации. Для преподавателей и студентов философских, филологических, исторических факультетов, а также для всех интересующихся донововременной историей философской и богословской мысли, герменевтики и филологической культуры.
8 02 2012
Испанский искусствовед Хуан Кирло, теоретик "Барселонской школы", познакомит вас с загадочными визуальными символами, ведущими свое начало из глубокой древности. Кирло последовательно и глубоко раскрывает значение таких символов мировой культуры, как ЧИСЛО, ВОДА, КРЕСТ, КАДУЦЕЙ и многие другие, в их историческом, социальном и ритуально-мистическом аспектах, четко отмечая границы самого понятия "символ". Уникальный иллюстрированный словарь содержит около тысячи искусствоведческих статей, описывающих символы, принятые для обозначения целого комплекса понятий в религии, мифологии, живописи, литературе и архитектуре
8 02 2012
Эта книга представляет собой полное, подробно откомментированное и снабженное существенными приложениями издание главного и единственного философского труда основателя даосизма Лаоцзы. Она состоит из трех разделов. Первый раздел, написанный И.Семененко, является своего рода вступлением к учению Лаоцзы и подготавливает читателя к восприятию "Дао-дэцзина". Во второй раздел помещены литературный перевод Даодэцзина", который занимает центральное место в книге, и классический комментарий последователя Лаоцзы даосиста III века Ван Би. В третьем разделе определяется место и роль Лаоцзы в истории мировой философии и культуры; приводятся первые и наиболее выразительные отклики на его учение в Китае, а также высказывания о нем Л.Толстого, Вл.С.Соловьева, А.Швейцера, К.Ясперса и других. Книга сопровождается детальными комментариями И.Семененко.
8 02 2012
История Валаамского монастыря неотделима от истории Руси-России. Как и наша Родина, монастырь не раз восставал из пепла и руин, возрождался духовно. Апостол Андрей Первозванный предсказал великое будущее Валааму, которое наступило с основанием и расцветом монашеской обители. Без сомнения, Валаам является неиссякаемым источником русской духовности и столпом Православия. Тысячи паломников ежегодно посещают этот удивительный уголок Русского Севера, заново возрожденный на исходе XX столетия. Автор книги известный писатель Н.М.Коняев рассказывает об истории Валаамской обители, о выдающихся подвижниках благочестия - настоятеле Валаамского монастыря игумене Дамаскине, святителе Игнатии (Брянчанинове), о Сергии и Германе Валаамских, основателях обители.
8 02 2012
Монография посвящена рассмотрению основных течений в рамках томистской философской мысли ХХ века, анализу онтологических и гносеологических концепций современного томизма в контексте диалога с посткартезианской философской мыслью и современным научным знанием.
8 02 2012
"Книга Будды"- антология, включающая основные древние тексты и написания на их основе популярные переложения, посвященные жизни и учению Будды Шакьямуни, основателю одной из трех мировых религий- буддизма. Дополняет издание знаменитый сборник изречений Будды "Дхаммапада" (4-3 вв.до н.э). Тексты сопровождает подробный комментарий. В конце книги помещен Глоссарий буддийских терминов.
8 02 2012
Куликовская битва, произошедшая, по свидетельствам летописей, 8 сентября 1380 года на Куликовом поле между реками Дон, Непрядва и Красивая Меча, была решающим сражением между Русью и Ордой. Его описанию посвящены "Задонщина" и "Сказание о Мамаевом побоище", множество научных исследований и художественных произведений. Как ни странно, результаты многолетних археологических раскопок на предполагаемом Куликовом поле говорят скорее о рядовом столкновении конных отрядов, чем о сражении двух значительных армий. В своей книге историк и журналист Ю.Звягин на основе анализа летописей, данных археологии и нумизматики доказывает, что реальное место битвы необходимо искать не в низовьях, а в верховьях Непрядвы и Мечи, в районе озера Волово. Именно там проходил знаменитый Муравский шлях, по которому веками степняки совершали набеги на Русь...
8 02 2012
Монографія складається з двох частин. У першій подано короткий нарис історії та сучасного стану Вселенського православ’я. Окремі глави присвячено історії Церкви в Візантії, розколу між східним та західним християнством, появі слов’янських Церков, зіткненню православ’я з ісламом, Реформацією та Контрреформацією, історичному шляху руського (та російського) православ’я, сучасному стану Помісних православних Церков, проблемі православної діаспори та феномену західного православ’я. Друга частина — це систематичний виклад православного віровчення та православного погляду на богослужіння. Окремий розділ присвячено проблемі взаємин між Православною церквою та іншими християнськими конфесіями.
Помер Патріарх Грузинської церкви Ілія II: його відспівування очолить Вселенський патріарх
Нападки спецслужб Росії не примусять Вселенський патріархат зупинити свою вселенську місію – заява
Служба зовнішньої розвідки РФ обізвала Вселенського патріарха «антихристом у рясі»
Київський Миколаївський костел передали римо-католицькій громаді після багаторічної боротьби
Богослужіння у зруйнованому храмі: новий кліп “Капелан” від Культурних сил
Митрополит Сумський УПЦ Євлогій: «Кирил Гундяєв зазнав "кораблекрушіння у вірі"»
Румунський патріархат вшановує героїв Революції 1989 року
dutchak1
dutchak1
dutchak1 написал:
Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. 
І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.
dutchak1
dutchak1 написал:
Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства.
dutchak1
dutchak1 написал:
Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.
І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...
dutchak1 написал: