Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

Книжки
Афон. Стояние в молитве

9 02 2012 Нові надходження, Книжки

Афон. Стояние в молитве

Афон... При этом слове слышится небесный звук чистой молитвы... Святая гора Афон - земной удел Божией Матери. Исключительно иноческая страна, монашеская обитель, соединившая в себе двадцать монастырей. Это сердце и душа Православия. Здесь особенно чувствуется присутствие Божие. После храма Гроба Господня в Иерусалиме - это главное место в мире. Почему? Если бы не молитвы Афона, мир давно провалился бы в черные дыры безбожия. И приехать сюда можно только с единственной целью - помолиться Богу.

Анти-Вехи

9 02 2012 Нові надходження, Книжки

Анти-Вехи

В состав настоящего тома входят кадетский "анти-веховский" сборник "Интеллигенция в России" и эсеровский сборник ""Вехи" как знамение" времени", впервые изданные в России в 1910 г. Сборник ""Вехи" как знамение" времени" сразу же после выхода в свет был запрещен цензурой и по сути дела впервые становится доступен широким кругам читателей.
Представители двух враждующих партий единодушны в своей резко отрицательной оценке знаменитого сборника "Вехи", изданного в 1909 г. и в течение года выдержавшего пять изданий, поэтому настоящий том и озаглавлен "Анти-Вехи". 
Издание адресовано студентам и аспирантам гуманитарных факультетов, всем, кто интересуется историей социальной и философской мысли в России, проблемами русской интеллигенции и ее исторической ролью.
В состав настоящего тома входят кадетский "анти-веховский" сборник "Интеллигенция в России" и эсеровский сборник ""Вехи" как знамение" времени", впервые изданные в России в 1910 г. Сборник ""Вехи" как знамение" времени" сразу же после выхода в свет был запрещен цензурой и по сути дела впервые становится доступен широким кругам читателей.Представители двух враждующих партий единодушны в своей резко отрицательной оценке знаменитого сборника "Вехи", изданного в 1909 г. и в течение года выдержавшего пять изданий, поэтому настоящий том и озаглавлен "Анти-Вехи". Издание адресовано студентам и аспирантам гуманитарных факультетов, всем, кто интересуется историей социальной и философской мысли в России, проблемами русской интеллигенции и ее исторической ролью.

Архимандрит Василий (Пронин). Собрание трудов

9 02 2012 Нові надходження, Книжки

Архимандрит Василий (Пронин). Собрание трудов

Первый  том собрания трудов известного богослова и ученого, подвижника благочестия Православной Церкви в Закарпатье XX ст., духовника Свято-Николаевского женского монастыря, архимандрита Василия (в миру — Владимира Васильевича Пронина) (08.09.1911—05.01.1997) включает в себя жизнеописание, а также научные и богословские труды, публикации, статьи разных лет подвижника.
Труды архимандрита Василия — яркий  пример того, как в уме и сердце этого человека непротиворечиво  и спасительно сочетались строгая  и бескомпромиссная преданность  Православию и удивительная широта взглядов.
Многие  из собранных здесь статей в силу исторических обстоятельств опубликованы за границей и поэтому не были доступны для широкого изучения. Многие рукописи отца Василия, архивные сведения, воспоминания и письма публикуются впервые. Все статьи публикуются на языке оригинала (русском, украинском, чешском). 
В первый том вошли исследования архимандрита Василия в области истории, богословия, аскетики, науки и археологии.
Сборник издан по благословению Высокопреосвященнейшего Феодора, архиепископа Мукачевского и Ужгородского при поддержке настоятельницы Мукачевского Свято-Николаевского монастыря игуменьи Епистимии (Щербан).
Составители сборника: кандидат богословия, протодиакон Александр Монич и кандидат исторических наук, доктор философии, доцент кафедры истории Украины Ужгородского национального университета Юрий Данилец.
Первый  том собрания трудов известного богослова и ученого, подвижника благочестия Православной Церкви в Закарпатье XX ст., духовника Свято-Николаевского женского монастыря, архимандрита Василия (в миру — Владимира Васильевича Пронина) (08.09.1911—05.01.1997) включает в себя жизнеописание, а также научные и богословские труды, публикации, статьи разных лет подвижника.Труды архимандрита Василия — яркий  пример того, как в уме и сердце этого человека непротиворечиво  и спасительно сочетались строгая  и бескомпромиссная преданность  Православию и удивительная широта взглядов.Многие  из собранных здесь статей в силу исторических обстоятельств опубликованы за границей и поэтому не были доступны для широкого изучения. Многие рукописи отца Василия, архивные сведения, воспоминания и письма публикуются впервые. Все статьи публикуются на языке оригинала (русском, украинском, чешском). В первый том вошли исследования архимандрита Василия в области истории, богословия, аскетики, науки и археологии.Сборник издан по благословению Высокопреосвященнейшего Феодора, архиепископа Мукачевского и Ужгородского при поддержке настоятельницы Мукачевского Свято-Николаевского монастыря игуменьи Епистимии (Щербан).Составители сборника: кандидат богословия, протодиакон Александр Монич и кандидат исторических наук, доктор философии, доцент кафедры истории Украины Ужгородского национального университета Юрий Данилец.

Античность перед загадкой человека и космоса

9 02 2012 Нові надходження, Книжки

Античность перед загадкой человека и космоса

В книге собраны и представлены в хронологической последовательности шедевры литературно-художественной и философской мысли. Хрестоматия включает фрагменты бессмертных творений, описания исторической эпохи и судьбы авторов. Учебное пособие предназначено для всех изучающих и интересующихся античными памятниками мировой культуры.

Александр I = старец Федор Кузьмич? Антология

9 02 2012 Нові надходження, Книжки

Александр I = старец Федор Кузьмич? Антология

Автор: Василич Г., Михайлов К.
Над этой загадкой историки размышляют вот уже полтора столетия. Существует легенда, что император Александр I не умер в Таганроге 19 ноября 1825 года, а, удалившись от престола, провел почти тридцать лет в Сибири в образе тихого старца Федора Кузьмича. Тождество этих двух людей - плод народной фантазии? Или возможен путь - из монархов в монахи? И между императором и старцем можно поставить знак равенства?
Автор: Василич Г., Михайлов К.Над этой загадкой историки размышляют вот уже полтора столетия. Существует легенда, что император Александр I не умер в Таганроге 19 ноября 1825 года, а, удалившись от престола, провел почти тридцать лет в Сибири в образе тихого старца Федора Кузьмича. Тождество этих двух людей - плод народной фантазии? Или возможен путь - из монархов в монахи? И между императором и старцем можно поставить знак равенства?

Аврора, или Утренняя заря в восхождении

9 02 2012 Нові надходження, Книжки

Аврора, или Утренняя заря в восхождении

В книгу вошло самое известное сочинение знаменитого немецкого мистика Якоба Беме, прозванного современниками "тевтонским философом". Основываясь на толковании библейских текстов, Беме рассматривает широкий круг вопросов: натурфилософии, этики, антропологии, космогонии.

Аляутдинов Ш. Мир души

8 02 2012 Нові надходження, Книжки

Аляутдинов Ш. Мир души

“Мир души” – это даже не мир, а целая Вселенная, пронизанная и озаряемая яркими отблесками духовных познаний сотен ученых “золотого периода”, наследников пророка Мухаммада. Мир души открыт для всех, кто хоть чуточку жив изнутри. Здесь каждый найдет отголоски своих душевных размышлений, переживаний, рвений, взлетов и падений. Но это не пособие по медитации и философскому “буквоедству”, а рекомендательное послание, инструкция для души, которая всегда познает, растет, анализирует, извлекая жизненные уроки, с тем чтобы быть готовой к большему в мирском и отчету пред Богом в День Суда. Ничто не постоянно в этой жизни, ни зло, ни добро; ни горе, ни счастье. Жизненно важны состояние души и умиротворенность; усидчивость и целеустремленность; превозмогающее мужество духа, дающее силы двигаться по тернистому пути, не ропща, не топчась в рытвинах жизненных невзгод и не увязая в колее мнимой безысходности, а дерзая, достигая, изменяя и преображая многое и многих, при этом беззаветно любя и уповая на Того, в Чьей власти все и вся.

Артур Авраам Грин. Страдающий наставник.

8 02 2012 Нові надходження, Книжки

Артур Авраам Грин. Страдающий наставник.

"Страдающий наставник" - самая полная биография рабби Нахмана. Эта книга являет собой пример особой интимности, которая иногда возникает между биографом и его героем. Рабби Нахман в своем учении раскрывает невероятные глубины внутренней жизни и духовной борьбы человека. Этот измученный душевными терзаниями учитель, познавший сокровенный смысл как той изнурительной борьбы веры и сомнений, без которой невозможно полноценное духовное развитие, так и целостной веры, лежащей в основе отношений человека и Бога, - возможно, один из наиболее оригинальных и противоречивых религиозных лидеров в истории человечества.

Александр Широкорад Украина: Противостояние регионов Александр Широкорад. Украина: Противостояние регионов

8 02 2012 Нові надходження, Книжки

Александр Широкорад Украина: Противостояние регионов Александр Широкорад. Украина: Противостояние регионов

Республика Украина - это унитарное государство с многовековой историей, последние три столетия находившееся под оккупацией России, или конгломерат регионов, не связанных в культурном и экономическом отношении? В книге представлена история всех областей Украины, проведен анализ результатов украинизации - как коммунистической, так и "оранжевой", - рассмотрены перспективы их развития. Автор пишет о мифах и реальности формирования украинской государственности, о Голодоморе и воссоединении Западной и Восточной Украины, поднимает вопрос о Крыме и дает прогнозы развития отношений с Россией.

Аврелий Августин. Исповедь

8 02 2012 Нові надходження, Книжки

Аврелий Августин. Исповедь

Аврелий Августин — один из святых отцов церкви, главных христианских философов эпохи патристики. Его перу принадлежат многие сочинения, заложившие основы современной богословской науки. Родившийся язычником, Августин уже в зрелом возрасте принял христианское крещение, как результат собственных глубоких размышлений об истине и вдохновения свыше. «Исповедь» — самая популярная книга блаженного Августина — по сути является лирической автобиографией, рисующей внутреннее развитие святого от младенчества до окончательного утверждения в православном христианстве. С недостижимым для античной литературы и философии психологическим самоанализом Августин сумел показать в ней противоречивость становления личности. На протяжении пятнадцати веков «Исповедь» волнует сердца искренностью и живой свидетельской манерой повествования о сложном и радостном пути человека к Богу

Апокрифические сказания: Патриархи, пророки и апостолы

8 02 2012 Нові надходження, Книжки

Апокрифические сказания: Патриархи, пророки и апостолы

Когда появилась «мировая литература»? Иначе говоря — когда литературный текст, достойный во всех отношениях, впервые начали переводить на другие языки? Вероятнее всего, что в III веке до Рождества Христова. А текст этот — Библия. Ведь со времени ее перевода семьюдесятью толковниками на греческий язык до возникновения христианства книги Ветхого Завета успели обрасти огромным количеством подражаний — апокрифических, то есть неканонических, «тайных» и «отреченных» сочинений (уже литературой в нашем, современном смысле). Новое собрание апокрифов позволяет проследить этот процесс вплоть до появления первых подлинно христианских произведений, когда в столкновениях различных точек зрения, в борьбе апологетов, гностиков и язычников, рождалась великая истина — формировалась основа новозаветного Канона.

Алексей Нестерук. Логос и космос. Богословие, наука и православное предание.

8 02 2012 Нові надходження, Книжки

Алексей Нестерук. Логос и космос. Богословие, наука и православное предание.

Нещодавно Біблійно-Богословський інститут св. Апостола Андрія (Москва) видав книгу фізика з Англії, російського емігранта Олексія Нестерука «Логос и космос. Богословие, наука и православное предание». У православній теології існує помітний дефіцит праць із проблематики співвідношення природничих наук і теології. Тому будь-яка серйозна книга на подібну тематику, написана православним мислителем, стає подією. Такою подією виявилася публікація в 2003 р. англійського оригіналу книги Олексія Нестерука (в оригіналі, до речі, назва інша: «Світло зі Сходу»). Від такої книги природно очікувати принципово нового погляду на науку, її досягнення та перспективи. Адже книга написана людиною, що позиціонує себе і як науковець, і як православний богослов. Але, на наш погляд, очікування не справджуються, і після прочитання книги відчувається, що серйозна робота лише попереду. Варто зазначити, що всі теоретичні розгляди православними богословами проблем сучасної науки не відповідали рівню, який цією наукою на разі досягнуто. Якби Олексій Нестерук так добре розумів православну теологію, як сучасну фізику, то його книга була би прикладом вдалого дослідження. Але його спрощений погляд на теологію, зведення догматичної теології до містичної, невміння виокремити теологію природну – все це породжує методологічні помилки. Олексій Нестерук підходить до сучасної науки впритул без достатнього теологічного інструментарію. За таких умов теологічна інтерпретація результатів сучасної науки не може бути повністю задовільною.

НОВИНИ

Всі матеріали

останні коментарі

До недавнего времени можно было со снисходительной ирон...

dima222

dima222 написал:

Реально, перечитував іноді біографії наших архієреїв, ужасає те, що більшість немає навіть очної семінарї, і серед них найнайвищі чини архіреїв, даже предстоятелів!... ті що роками мучили свої голови і животи поклали у семінаріях, академіях і єпархіальних послушаніях - в тіні Церкви, а пронирливі і дерзновенні - керують єпархіями... парадоксіс ))) 

Тут священники УПЦ (РПЦ) говорят, мол, что признание ПЦ...

dima222

dima222 написал:

Стаття відмінна. Молодець

Отець Микола Данилевич закрив для мене можливість комен...

dima222

dima222 написал:

Многая лета, отец Андрей

УПЦ МП вже не називає ПЦУ "розкольниками"...

dima222

dima222 написал:

Дякую. Дуже вичерпно і тепер маю багато аргументів на захист ПЦУ перед знайомими з МП. Варто радіти! 

И снова перлы известного запорожского религиозно-полити...

dima222

dima222 написал:

Страшно от таких слов Луки - неужели здоровый человек может такое глаголати? 

Чи має Церква моральне право судити содомітів?

Олександр

Олександр написал:

Короткий зміст матеріалу: Свій хвалить своїх.

Пятилетка сдерживания. Итоги пяти лет правления митропо...

Onufriy

Onufriy написал:

Цитата: dutchak1
церква з державою немає ніяких спільних інтересів і їх діяльність не перетинається і не доторкується в жодній точці

А слухаючи Гундяєва, так і не скажеш... fellow

Дякую Вам за визнання того, що МП веде антидержавну діяльність wink (звісно трішечки, ну саму крихітку):
Цитата: dutchak1
Позиція організації (МП) стала ворожою окремим проявам держави

Пятилетка сдерживания. Итоги пяти лет правления митропо...

dutchak1

dutchak1 написал:

Однією з основних перешкод в державно-церковних відносинах в Україні є існування т.з науки «релігієзнавство». Назагал це мирне заняття, яке зайняло скромне але менш-більш дохідне місце в явищі української тіньової науки, невелике і замкнене болітце, в якому перетирають свої, далекі від життя, проблемки, плодять докторів і кандидатів філософії. І все би нічого, але в умовах нашої країни ця «наука» зайняла місце між державою і церквами і фактично, самостійно уповноваживши себе на представлення церков, в якості посередника веде діалог з державою. З представників цієї «науки» формуються комітети, департаменти, відділи міністерства яким надалі і доручають те, що в нас названо «державною політикою в області релігії». Зрозуміло, що для більшості держчиновників і законодавців релігія то тьомний лєс і, при виникненні якихось проблем з релігійними організаціями, вони біжать до релігієзнавця, який їм все розкладе «по поличкам». Ну не бігти же їм до тих малохольних, які Богу моляться. Тобто ситуація анекдотична – проголошуючи з усіх трибун про необхідність діалогу з церквами, держава той діалог і відносини імітує, замінює на відносини з бутафорською церквою, утвореною на держзамовлення докторами філософії і політології від релігієзнавства. Причому та побудова почалась ще в 1990 році, коли новоспеченими демократами і викладачами кафедр наукового атеїзму був зліплений союзний релігійний закон де по зразку цивільної громадської організації почали ліпити релігійні. Це була своєрідна резервація для віруючих і в Україні той процес підхопили вже місцеві діячі наукового атеїзму разом з діячами НРУ.

Всі релігієзнавці і викладачі кафедр вміють розказати про різні моделі співіснування держави та релігії, що мають місце у світовій практиці, які, частіше за все, законодавчо оформлені. Але я добавлю, що це є тінь іншої, вищої істин, яка встановлює що спочатку моделі і відносини а потім законодавче оформлення. Загально ця максима в теорії права виглядає так – закони тільки регулюють суспільні відносини і ніколи їх не створюють. Відносини передують законам. І от в нашій ситуації після розпаду СРСР, в ситуації з нульовим рівнем права і відсутністю реальних релігійних організацій як суб’єктів права, перетягнувши до себе конституційний принцип відділення, ми почали ним регулювати відсутні суспільні відносини(!). За цих обставин ті спроби в 90-х роках зробити релігійний закон були приречені. Що і сталось. Перетягнувши слідом за Конституцією цивільне право, ми ним почали регулювати духовні, неправові відносини. І цьому могли б завадити ну хоч якісь, ну хоч елементарні відносини з тими убогими релігійними організаціями. Це не потребує якихось надзвичайних зусиль чи здібностей. Це може навіть релігієзнавець Єленський. Якщо захоче. Наприклад – Єленський любив раніше на різних телевізорах розказувати про важливість автономії релігійної організації і про необхідність її захисту і захисту переходів. Ну і потім він зліпив той закон, Закон Мародерів №4128. І от якби Єленський уважніше придивився до релігійних організацій і до того принципу автономії, він би міг зрозуміти що принцип відділення і принцип автономії це є одне і теж. Або взаємодоповнююче. Принцип автономії в першу чергу означає що організація сама(!) її проголошує, сама визначає її межі а держава тільки бере це потім до уваги. А тому, якщо всі християнські конфесії згідно своїх канонів визначають автономною організацією всю церкву а не парафію, якщо всі конфесії самостійно визначають правила утворення парафій і долю майна - то це і мало би бути одним з основних правил відносин держави і церков. А Конституція це тільки потім констатує як відділення.

Сьогодні цей процес «побудови відносин» продовжують т.з ефективні менеджери, які відчувши своєрідний запит, успішно експлуатують його ресурс. Текст релігійного закону і та діяльність найбільш вповні стали в утворенні організації ПЦУ. В унісон з православною симфонією, з менеджерами від віруючих, в Україні творять близнюка «русского мира». Ось один з них стверджує що УПЦ МП стала ворогом  суспільства. Лукавить, свідомо або по нерозумінню. Позиція організації стала ворожою окремим проявам держави а держава це не є суспільство. Держава це механізм збирання податків, підтримання порядку в суспільстві. Такий же як пральна машина в побуті і стверджувати що пральній машині необхідна церква просто смішно. В суспільстві необхідні якісь відносини держава з церквами, але наша придуркувата машина в своєму існуванні намагається використати церкву в своїх інтересах, інтересах далеких від суспільних. Тому завжди слушне попередження – церква з державою немає ніяких спільних інтересів і їх діяльність не перетинається і не доторкується в жодній точці. І в наших умовах відносини церкви з державою повинні починатись з тези – держава ворог церкви. Можна цитувати одного священника УГКЦ – держава не повинна робити нічого поганого для церкви і нічого доброго. Те, що «УПЦ (МП) всячески демонизируют Минкульт», ну що ж - під час війни завжди виникає потреба в специфічних «законах», текстах. Потреба в людях типу Медінський, Юраш, Єленський і існуючі з обох сторін фронту контори «міністерство культури» перетворилися в розсадники мракобісся.

 

Священик Сєверодонецької єпархії УПЦ (МП) звершив чин в...

Onufriy

Onufriy написал:

Та це прямо чудо!...
Схоже, що "капітан сьогодні був тверезий"

Харків'яни вимагають у парафії УПЦ (МП) відновити колі...

Onufriy

Onufriy написал:

порушення Закону України «Про охорону культурної спадщини» в Харкові давно набули системного характеру

Прокляті воцерковлені дикуни! what
Але ще більше гріха - на місцевих адміністративних беззаконниках і фарисеях

Знайдіть на цьому бланку згадку про УПЦ

dima222

dima222 написал:

Митрополита Лазаря давно треба було оголосити персоною нон грата в Україні - а тим часом його рідним брат Дмитро у Дунаєві біля Почаєва в селі, яке приєдналося до ПЦУ, намагається будувати нову церкву. І точно за гроші Лазаря, бо всі племінники Лазаря - сини та родичі Дмитра, служать священиками у Криму. 

Чем Зеленский страшен для православия

Onufriy

Onufriy написал:

Добрячий текст +5!
 
51-е правило Шестого Вселенского собора запрещает всем христианам посещать комедийные представления... программы с участием Зеленского подпадают под анафему, так как усеяны непристойностями

З огляду на це, православна Церква не повинна б агітувати за Зеро... feel

Але... wink в УПЦ МП тепер усе інакше...

Дійсно, ну як же можна не підтримати чоловічка? Тим більше, коли він - за "електронний концтабір"? winked

Грецький Центр теологічних досліджень пропонує вихід з ...

Onufriy

Onufriy написал:

 
ПЦУ та УПЦ (МП) сформують єдиний православний Синод...

Які дикі пропозиції! belay   
Які страшно відстали ці греки! angry
Вони нічогісінько не знають про "вЬру православную": ні про "російський світ", ні про "вєлічіє", ні про "богоданість" Пу!..
І вже тим більше - про "єресь українства", "єресь гуманізма" і богомерзотність геометрії!!

Ну як же зможуть правовірні овечки святоросійства возсісти поряд з козлищами жидорептилоїдства?!! recourse

Польская Православная Церковь поддерживает украинскую а...

Філософ

Філософ написал:

Польська ПЦ це збір неуків радянського зразка. Вже давно доведено апостольське спадкоємство колишніх УАПЦ і УПЦ КП. Тому всі розмови про "перерукополеження" є безпідставними. Тимбільше з ієрархами ПЦУ спіслужив Вселенський патріарх!

Циркулярний лист Тюченської єпархії. Про духовні критер...

Onufriy

Onufriy написал:

1. Вибір 2019 дійсно пісний... recourse 
2. Пророцтво Лепехи збулося:
"аполітичні" москвовіри агітують за ЗЕро-кандидата
Всеволод Чаплін: "надо достигать договоренностей с лидером гонки (Зеленским), требуя письменных гарантий прекращения гонений на каноническую Церковь, возвращения политэмигрантов и критиков «европейского выбора» в политику... назначения министром культуры (он курирует религию) Юрия Бойко, Виктора Медведчука, Вадима Новинского или Василия Анисимова..."
"Порошенко – абсолютное зло"
love
https://credo.press/223778/