22 01 2013 Олексій Гордєєв
«Щоденник львівського гетто»: як останні, на жаль, стали першими злодіями
Як могло так статись, що ті, які пам’ятають набухлі животи і трупи на дорогах у храм, зі статусу гонимих перебираються у становище гонителів?
У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
22 01 2013 Олексій Гордєєв
Як могло так статись, що ті, які пам’ятають набухлі животи і трупи на дорогах у храм, зі статусу гонимих перебираються у становище гонителів?
20 01 2013 Яна Іваніщ, Анатолій Денисенко, Микита Казмірук
Нещодавно ми, троє студентів філософського факультету Київського університету ім. Тараса Шевченка, приналежні до різних християнських конфесій, відвідали в Києві виставку Арні Геллера «Тіло Людини/The Human Body», через яку пройшло близько 30 млн людей...
15 01 2013 Євгеній Титомир, магістр релігієзнавства
Практика вперто доводить, що саме діяльність молодих науковців стає головною рушійною силою, що долає застиглість академічних форм та стимулює науку виходити на новий рівень...
26 12 2012 Анатолий Денисенко
Быть честным, признать, что ты действительно тот, кто ты есть: алкоголик, наркоман, религиозный лицемер – это самый сложный и очень смелый поступок. Фильм достаточно социально ориентирован, так как развивает доселе не популярную тему в голливудском кинематографе.
3 12 2012 Денис Кондюк
В 2012 году на экраны вышло два фильма, тесно связанных с музыкальными произведениями: «Дирижёр» Павла Лунгина и «Облачный атлас» «братьев» Вачовски и Тома Тыквера. Их объединяет тема маленьких дел/решений и проблема смерти...
26 11 2012 Андрей Ухтомский
Книга Михаила Кальницкого раскрывает нам малоизвестную или даже неизвестную страницу киевского еврейства. Читатель узнает о киевском периоде всемирно известного педагога Януша Корчака, виртуозном пианисте-виртуозе Владимире Горовице и премьер-министре Голде Меир, о том, как влияло расследование о. Александра Глаголева на «процесс Бейлиса»...
19 11 2012 Анатолий Денисенко
Звертаючись до французького філософа і теолога Жака Марітена (Jacques Maritain), який, як і багато його колег католиків, своїм завданням вважав інтегрування сучасної філософії з ідеями св. Фоми Аквінського, можна побачити, що він також доволі серйозно зачіпає соціальні, правові та політичні ідеї...
29 10 2012 Анатолий Денисенко
Отношение к Израилю для многих сегодня является своего рода тестом на верность Богу, а отношение к евреям - проверкой на антисемитизм. Подобная тенденция может быть преломлена книгой де Ланжа, которая уравновешивает в себе и профессиональное пособие по теории и практике иудаизма и критический анализ современного состояния этой религии.
23 10 2012 Володимир Волковський
Всі християни апелюють до Біблії. Але так само всі християни, посилаючись на Біблію, примножують її тлумачення і навіть – текстуальні редакції...
16 10 2012 Анатолий Денисенко
Основным посылом фильма является фраза «Человек хочет верить!» С другой стороны, по фильму прослеживается и второй тезис: «Некоторые хотят верить, а другие хотят знать правду». Отдельные персонажи фильма призывают нас быть осторожными в том, чтобы абсолютно доверять собственным глазам.
24 09 2012 Ігор Михайлин
Дослідження М.Балаклицького збагатило українську науку про соціальні комунікації багатьма цікавими спостереженнями. Відкриттям автора є розробка й застосування на українському ґрунті концепції міні-медіа...
19 09 2012 Анатолий Денисенко
Когда мы обращаемся к тексту Библии, как сценарист обращается к предыдущим сериям о Борне, каждый из нас находит в нем что-то новое. Бог как бы зовет читателя к тому, чтобы он вышел за рамки традиционной интерпретации текста...
17 09 2012 Олексій Гордєєв
Цікаво, але під час читання оригіналів документів створюється враження, що наявність монопольної державної ідеології призводить до деградації як держави, так і самої церкви...
12 09 2012 Сергій Грабовський, Максим Стріха
Закиди в антихристиянському характері роману Юрія Щербака видаються нам, як би це сказати найбільш делікатно, дивними і дивацькими...
12 08 2012
Роман Тараса Антиповича розрахований на нечисельну еліту, для якої християнство – це не езотерично-кабалістичні витівки й шароварна кічуха, а шлях шляхетних, котрі читають св. Августина, книгу Еклезіаста, Гайдеґґера...
8 08 2012 Денис Кондюк
Июль 2012 года принёс миру окончание истории о Бэтмене от режиссёра Критофера Нолана. Обзор фильма «Тёмный рыцарь: возрождение легенды» показывает, что...
6 08 2012 Олег Гірник, священик
Аналіз романів Юрія Щербака «Час смертохристів. Міражі 2077 року» та Тараса Антиповича «Хронос» як signum temporis (лат. знаки часу, пор. євангелії від Матея, 16, 3), неминуче провадить до аспектів релігієзнавчих.
1 08 2012 Алексей Гордеев
Новый фильм режиссёра Кристофера Нолана «Возрождение легенды» продолжает задевать сложные моральные вопросы об общественной справедливости, жертвенности и, в конечном итоге, способах противостояния умному и беспринципному злу.
23 07 2012 Юрий Черноморец, доктор философских наук
Ирина Языкова в своей интерпретации фактически предусматривает, что «богословие в красках» пошло дальше «богословия в словах» и смогло явить такую весть о Боге (и человеке), которая богословам стала полностью видима лишь в XX веке.
18 07 2012 Анна Марія Басаурі Зюзіна
Книга претендує на перше в українському релігієзнавстві дослідження руху Хабад Любавич. Але ми б не рекомендували читати роботу...
28 06 2012 Ксения Колкунова, г. Москва
Выбранный формат журнала «все обо всем» позволяет затронуть большинство актуальных и весомых тем для научного изучения религии. С другой стороны, такая пестрота мешает более глубокому погружению в тему и более пространному ее рассмотрению.
4 06 2012 Ксения Лученко
В киевском издательстве «Quo Vadis» увидел свет «Современный патерик» Майи Кучерской — сборник историй, рассказов и анекдотов, посвященных современной жизни Русской Православной Церкви. Книга с подзаголовком «Чтение для впавших в уныние» вызвала большой резонанс в церковной и литературной среде..
30 05 2012 Анатолий Денисенко
Книга Тимоти Келлера «Разум за Бога» имеет все шансы стать хорошим пособием по апологетике для студентов духовных евангельских заведений, а также войти в круг обязательного чтения священнослужителей...
16 05 2012 Анатолий Денисенко
Как «земля» потеряла свое богословское значение, как «храм» утерял свою легитимность, так и все церемониальные особенности ветхозаветной Пасхальной трапезы более не имеют такого глобально значения для новозаветных верующих, какое ему придают мессианские евреи...
6 05 2012 Павло Павленко, доктор філософських наук
Рецензія на навчальний посібник І.П.Мозгового «Утвердження християнства (І-ІІ ст. н.е.): античні писемні джерела»
Помер Патріарх Грузинської церкви Ілія II: його відспівування очолить Вселенський патріарх
Нападки спецслужб Росії не примусять Вселенський патріархат зупинити свою вселенську місію – заява
Служба зовнішньої розвідки РФ обізвала Вселенського патріарха «антихристом у рясі»
Київський Миколаївський костел передали римо-католицькій громаді після багаторічної боротьби
Богослужіння у зруйнованому храмі: новий кліп “Капелан” від Культурних сил
Митрополит Сумський УПЦ Євлогій: «Кирил Гундяєв зазнав "кораблекрушіння у вірі"»
Румунський патріархат вшановує героїв Революції 1989 року
dutchak1
dutchak1
dutchak1 написал:
Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє.
І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.
dutchak1
dutchak1 написал:
Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства.
dutchak1
dutchak1 написал:
Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.
І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...
dutchak1 написал: