Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

Історія
"Крестный отец" New Age: мистика и мистификации. Ч. ІІ

30 01 2010   Евгений Сафонов Публікації, Історія

"Крестный отец" New Age: мистика и мистификации. Ч. ІІ

По существу, оказывается, что нет никакого «мира идей» в платоновском смысле слова, нет гностической Плеромы; да и Бога-Творца, в принципе, тоже нет. Не существует ничего вне этого мира. Этот мир, в котором мы живем и страдаем, познаем и радуемся, мир наших близких, дальних и врагов — он самодостаточен, он живой и сознательный, пугающий и непостижимый...

Релігійний туризм: український вимір

23 01 2010   Наталя Шутенко Публікації, Історія

Релігійний туризм: український вимір

Україна вперше за роки незалежності урочисто й піднесено відсвяткувала Хрещення Русі. Попередні святкування у 1988 році відбулися в Москві, а Києву було відведено другорядне місце. Проте навіть за часів російського самодержавства у 1887 році святкування з нагоди 900-ліття Хрещення Русі, у яких брали участь десятки тисяч прочан, проводилися в Києві.

Українське книговидання: Друкарня лаврська, цензура московська, утиски радянські. Ч. ІІ.

9 01 2010   Ярослав Швидченко Публікації, Історія

Українське книговидання: Друкарня лаврська, цензура московська, утиски радянські. Ч. ІІ.

З боротьби з київськими митрополитами Лавра вийшла переможцем, залишивши за собою монопольне право на друкування богослужбових книг. Але привілей на виключний продаж книг у межах Києва Лавра втратила. Нагляд Московської синодальної контори над діяльністю лаврської друкарні ставав на перешкоді видавничій справі та помітно змінив характер лаврських видань.

Українське книговидання: Друкарня лаврська, цензура московська, утиски радянські. Ч. І.

30 12 2009   Ярослав Швидченко Публікації, Історія

Українське книговидання: Друкарня лаврська, цензура московська, утиски радянські. Ч. І.

У Києві кількома виданнями виходили “Служебник”, “Псалтир”, “Номоканон”, “Тріодь”, “Акафіст” тощо. Діячі київського гуртка переклали та відредагували “Бесіди Іоана Златоуста на 14 послань св. ап. Павла” (1623 р.) та “Бесіди Іоана Златоуста на дії св. апостолів” (1624 р.). У 1625 р. в Лаврській друкарні було видано ще й “Тлумачення Андрія Кесарійського Апокаліпсису Іоана Богослова”.

Чудотворец, посрамлявший воров и философов

25 12 2009   Юлия Богомолова Публікації, Історія

Чудотворец, посрамлявший воров и философов

Пока состязание со мною велось посредством доказательств, я выставлял против одних доказательств другие и своим искусством спорить отражал все, что мне представляли. Но когда, вместо доказательства от разума, из уст этого старца начала исходить какая-то особая сила, доказательства стали бессильны против нее...

Хиджра: начало исламской эры

19 12 2009   Денис Брилев Публікації, Історія

Хиджра: начало исламской эры

Хиджра представляла собой именно переселение, а не бегство. Это был своеобразный «исход», подобный тому, который осуществил пророк Моисей вместе со своим народом. Однако в отличие от евреев, которым понадобилось 40 лет, чтобы изжить в себе «вирус» рабства, арабы никогда не были рабами...

Никольские храмы Киева: исторический очерк и немного статистики

19 12 2009   Алиса Донченко Публікації, Історія

Никольские храмы Киева: исторический очерк и немного статистики

Его сын Даниил принял постриг в Кирилловском монастыре под именем Димитрия. Впоследствии он был игуменом Кирилловского монастыря и митрополитом Ростовским (канонизирован Церквовью). Его мать Мария и три сестры – в монашестве Памфилия, Феврония и Параскева – приняли постриг в Иорданском монастыре, где поочередно несли послушания игумений.

Проповедь ап. Андрея: свет веры в летописях и хрониках

12 12 2009 Публікації, Історія

Проповедь ап. Андрея: свет веры в летописях и хрониках

Почитание святого апостола Андрея явилось основой церковного единства Руси и Византии. В письме императора Михаила VII Дуки (1072 — 1077) князю Всеволоду, сыну Ярослава Мудрого, идея единства была сформулирована так: «Духовные книги достоверные и истории научают меня, что наши государства оба имеют некий источник и корень, что одни и те же самовидцы Божественного таинства и его вестники провозгласили в них слово Евангелия».

Караїми: взаємодія іудейського та тюркського начал

10 12 2009   Целковський Генадій Публікації, Історія

Караїми: взаємодія іудейського та тюркського начал

У вченні Анана була віра в єдиного Бога, і в те, що Мойсей, Ісус і Магомет були його пророками. Це вказує на його синтетичну природу, на спробу об’єднати ідеї великих релігій на Близькому Сході. Сам Анан ніколи себе не називав пророком, тільки вченим богословом, реформатором-проповідником.

 

Непогрешимость Папы: 140 лет спустя

8 12 2009   Элина Троянская Публікації, Історія

Непогрешимость Папы: 140 лет спустя

Это не свойство личности Папы, не эманация, исходящая от него вследствие мистического экстаза. Это, прежде всего - его прямая обязанность как верховного пастыря Вселенской Церкви. И обязанность эта заключается в постоянном контроле за Церковью, за деятельностью всех Ее институтов, в поверке Ее жизни Преданием и Писанием.

Бахаи: "глобализм" с человеческим лицом

26 11 2009   Валерий Литвинчук Публікації, Історія

Бахаи: "глобализм" с человеческим лицом

Центральной идеей веры бахаи, выражающейся в концепции Вечного Завета (постоянного общения Бога с человечеством через Откровение его посланников), является единство (Бога, человечества и религий). Бог, согласно вере бахаи, един (монотеизм) и трансцендентен...

Папа Иоанн XXIII: услышать голос Другого

25 11 2009   Элина Троянская Публікації, Історія

Папа Иоанн XXIII: услышать голос Другого

Задач было поставлено две: приспособление Церкви к современному миру и воссоединение с отделившимися христианами, впервые названными братьями. Итогом Собора стала открытая миру Церковь, которая общается с этим миром не на языке отлучений и все новых догм, а в диалоге и с уважением к другой точке зрения.

Суфизм в Украине: преданья старины глубокой…

24 11 2009   Денис Брилев Публікації, Історія

Суфизм в Украине: преданья старины глубокой…

Мухаммед Герай-хан поддерживал тех украинских гетманов, которые не признавали Переяславскую Раду и стремились к максимальной автономии под эгидой Речи Посполитой, Османской империи или собственно Крымского ханства. Однако при этом, какую бы помощь он не оказывал Богдану Хмельницкому....

Украина: прошлое и будущее хасидизма

23 11 2009   Анна-Мария Басаури Публікації, Історія

Украина: прошлое и будущее хасидизма

У хасидов Польши и Украины популярна идея, что в мире не существует абсолютного зла, а к грешнику надо относиться, как к праведнику. Яркие представители литовско-белорусского направления хасидизма - движение Хабад и карлин-столинские хасиды считают главным источником веры «разумную душу», а не чувство и экстаз.

Праці А. Карташова і переважне право Константинопольских патріархів

17 11 2009   Архімандрит Йов (Геча) Публікації, Історія

Праці А. Карташова і переважне право Константинопольских патріархів

Пристрасті національного або філетичного характеру, які призводять до напруженості й ускладнення відносин між Помісними Церквами й до різних проблем, які виникають сьогодні в Церкві (наприклад, умови дарування автокефалії, православна діаспора й питання диптихів), а також процес глобалізації й технологічного, й біологічного прогресу примушують нас...

Коллизия монашеского и мирского в одном Задостойнике

16 11 2009   Архиепископ Тульчинский и Брацлавский Иоанафан Публікації, Історія

Коллизия монашеского и мирского в одном Задостойнике

В задостойнике Рождества Христова обнажена психологическая драма «послушания любви» преп. Иоанна Дамаскина к молитвенному безмолвию – исихии и  природного влечения поэта (произволения) к «мирскому» искусству античного метроритмического стихосложения.

Папа Лев XIII і ренесанс Аквіната

13 11 2009   Оксана Шеремета Публікації, Історія

Папа Лев XIII і ренесанс Аквіната

Своїм вибором томізму як взірцевої філософії Папа Лев XIII і намагався повернутися до «золотої середини» між раціоналізмом та фідеїзмом. Потреба у відродженні томізму постала для католицьких теологів після догмату Першого Ватиканського собору, що природній розум людини здатен пізнавати факт існування Бога та теоретично його довести.

Украинский церковный вопрос: взгляд из Константинополя. Ч. IV

12 11 2009   Митрополит Сардийский Максим Публікації, Історія

Украинский церковный вопрос: взгляд из Константинополя. Ч. IV

Ни отсутствие надлежащих сведений, ни мысли и стремления, чуждые православному духу и каноническому порядку, были не в состоянии повлиять на действия Матери Великой Церкви. Все то, что ею было решено и предпринято, направлено на оказание материнского покровительства и поддержки находящимся в трудном положении украинским православным приходам.

Нестор Книжник: историк и идеолог

9 11 2009   Василий Ключников Публікації, Історія

Нестор Книжник: историк и идеолог

Нестор был не просто историком, стремившимся зафиксировать как можно больше событий, но и политиком, жившим событиями своего времени. Именно он разработал основополагающую идею церковной доктрины – идею династического княжения. ... Нестор констатирует: Божье «блюденье» и покровительство «леплее» (то есть лучше) княжеского, человеческого.

"Вечные тропики" Клода Леви-Стросса

7 11 2009   Влад Тынянов Публікації, Історія

"Вечные тропики" Клода Леви-Стросса

Инспирированный сюрреалистами (а может, и хасидской премудростью) Стросс очень сдержанно говорит о своем отношении к еврейским текстам... Ученый осознал: реальность наша – двусторонняя и биполярная. Существуют точки перехода, поворачивающие ракурс бытия.

Апостол Иаков и древнейший чин литургии

5 11 2009   Тарас Борозенец, Алексей Дмитров Публікації, Історія

Апостол Иаков и древнейший чин литургии

Её строгий, аскетический характер и глубина её молитвословий возводят нас ко временам первых мучеников. Однако, начиная с IX века, она почти везде вытесняется литургиями св. Василия Великого и св. Иоанна Златоустого, более созвучными пышности императорских богослужений Константинополя.

Историософия митрополита Илариона

3 11 2009   Дмтрий Лихачев Публікації, Історія

Историософия митрополита Илариона

Противопоставление Ветхого и Нового заветов — основная тема росписей Софии. Оно же — исходная тема и «Слова» Илариона. Фрески и мозаики Киевской Софии могли наглядно иллюстрировать проповедь Илариона.

Жизнь брата Роже (Тэзе)–подвиг надежды

30 10 2009   Брат Ришар (Тэзе), доклад Публікації, Історія

Жизнь брата Роже (Тэзе)–подвиг надежды

На протяжении веков христиане испытали бесчисленные удары: разделения возникали и среди тех, кто молился одному и тому же Богу любви. Восстанавливать былое общение нужно без промедления, уже невозможно откладывать это на потом, до конца света. Сделаем ли мы все, что возможно?..

Украинский церковный вопрос: взгляд из Константинополя. Ч. III

28 10 2009   Митрополит Сардийский МАКСИМ Публікації, Історія

Украинский церковный вопрос: взгляд из Константинополя. Ч. III

В состав этой Церкви вошли четыре бывшие польские епархии – Виленская, Волынская, Гродненская и Полесская. По мере продвижения немецких войск на восток к ней присоединяли и другие украинские территории. Для удовлетворения религиозных и других потребностей православного населения этих территорий был рукоположен целый ряд епископов.

VII Вселенский Собор: "трудности перевода"

25 10 2009   Илья Шелехов Публікації, Історія

VII Вселенский Собор: "трудности перевода"

Папа Адриан велел перевести акты Собора на латинский язык и отправил их Карлу Великому. По характеристике Анастасия Библиотекаря, этот перевод был рабски буквален, малопонятен и местами даже лишен смысла. Переводчик явно не ухватывал гения ни греческого, ни латинского языков.

НОВИНИ

Всі матеріали

останні коментарі

УПЦ (МП) продолжает негласно рукополагать епископов Кры...

dima222

dima222 написал:

Рукоположение сепаратиста Каллиника стало возможным как следствие новой политики команды Зеленского - безразличие к церковным вопросам и компас на сближение с русским благословили Онуфрию и Паканичу поставить еще одного русского человека в МП. Кстати ничем не лучше и новоизбранные епископы. Чем можно объяснить избрание Никодима Пустовгара как не позицией по поддержке русского мира на Черниговщине. Других заслуг у него нету...

Архієпископ-ректор Почаївської семінарії послав «сосати...

dima222

dima222 написал:

Вітання владиці Іову з Івано_Франківської єпархії УПЦ МП: спаси, Господи, владико за Ваші компліменти у нашу адресу! Знаєте, образливо до глибини душі. При скорій зустрічі у Почаєві обовязково зустрінусь з Вами і подивлюся прямо в очі... 

Чи дійде до церковного майдану?

dima222

dima222 написал:

Цікаво що офіційний сайт УПЦ МП має таку собі розлогу колонку де дублює новини із офіційного сайту РПЦ - тут і про Путіна новини і про Медведєва і про російську армію якій РПЦ будє храми... Відкриваєш сайт УПЦ а там новини про Путіна... ото радость із Patriarchia.ru 

Віряни ПЦУ відстояли у Верховному суді право на перехід...

dutchak1

dutchak1 написал:

Ну і що, хтось читав те судове рішення? З чим вітали парафіян і настоятеля храму?

25.          Тому, суд доходить висновку, що в даному випадку спір виник між засновниками та членами релігійної організації - Хустської єпархії УПЦ та релігійної громади - Релігійної громади УПЦ КП, яка вирішила змінити канонічне підпорядкування, подавши заяву про реєстрацію змін до статуту, що свідчить про приватно-правовий характер спірних правовідносин.

26.          У зв`язку з цим, судами попередніх інстанцій було помилково віднесено даний спір до       юрисдикції адміністративних судів, оскільки позовні вимоги у зазначеній справі спрямовані на захист цивільних прав позивача і з огляду на суб`єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

wink 

До недавнего времени можно было со снисходительной ирон...

dima222

dima222 написал:

Реально, перечитував іноді біографії наших архієреїв, ужасає те, що більшість немає навіть очної семінарї, і серед них найнайвищі чини архіреїв, даже предстоятелів!... ті що роками мучили свої голови і животи поклали у семінаріях, академіях і єпархіальних послушаніях - в тіні Церкви, а пронирливі і дерзновенні - керують єпархіями... парадоксіс ))) 

Тут священники УПЦ (РПЦ) говорят, мол, что признание ПЦ...

dima222

dima222 написал:

Стаття відмінна. Молодець

Отець Микола Данилевич закрив для мене можливість комен...

dima222

dima222 написал:

Многая лета, отец Андрей

УПЦ МП вже не називає ПЦУ "розкольниками"...

dima222

dima222 написал:

Дякую. Дуже вичерпно і тепер маю багато аргументів на захист ПЦУ перед знайомими з МП. Варто радіти! 

И снова перлы известного запорожского религиозно-полити...

dima222

dima222 написал:

Страшно от таких слов Луки - неужели здоровый человек может такое глаголати? 

Чи має Церква моральне право судити содомітів?

Олександр

Олександр написал:

Короткий зміст матеріалу: Свій хвалить своїх.

Пятилетка сдерживания. Итоги пяти лет правления митропо...

Onufriy

Onufriy написал:

Цитата: dutchak1
церква з державою немає ніяких спільних інтересів і їх діяльність не перетинається і не доторкується в жодній точці

А слухаючи Гундяєва, так і не скажеш... fellow

Дякую Вам за визнання того, що МП веде антидержавну діяльність wink (звісно трішечки, ну саму крихітку):
Цитата: dutchak1
Позиція організації (МП) стала ворожою окремим проявам держави

Пятилетка сдерживания. Итоги пяти лет правления митропо...

dutchak1

dutchak1 написал:

Однією з основних перешкод в державно-церковних відносинах в Україні є існування т.з науки «релігієзнавство». Назагал це мирне заняття, яке зайняло скромне але менш-більш дохідне місце в явищі української тіньової науки, невелике і замкнене болітце, в якому перетирають свої, далекі від життя, проблемки, плодять докторів і кандидатів філософії. І все би нічого, але в умовах нашої країни ця «наука» зайняла місце між державою і церквами і фактично, самостійно уповноваживши себе на представлення церков, в якості посередника веде діалог з державою. З представників цієї «науки» формуються комітети, департаменти, відділи міністерства яким надалі і доручають те, що в нас названо «державною політикою в області релігії». Зрозуміло, що для більшості держчиновників і законодавців релігія то тьомний лєс і, при виникненні якихось проблем з релігійними організаціями, вони біжать до релігієзнавця, який їм все розкладе «по поличкам». Ну не бігти же їм до тих малохольних, які Богу моляться. Тобто ситуація анекдотична – проголошуючи з усіх трибун про необхідність діалогу з церквами, держава той діалог і відносини імітує, замінює на відносини з бутафорською церквою, утвореною на держзамовлення докторами філософії і політології від релігієзнавства. Причому та побудова почалась ще в 1990 році, коли новоспеченими демократами і викладачами кафедр наукового атеїзму був зліплений союзний релігійний закон де по зразку цивільної громадської організації почали ліпити релігійні. Це була своєрідна резервація для віруючих і в Україні той процес підхопили вже місцеві діячі наукового атеїзму разом з діячами НРУ.

Всі релігієзнавці і викладачі кафедр вміють розказати про різні моделі співіснування держави та релігії, що мають місце у світовій практиці, які, частіше за все, законодавчо оформлені. Але я добавлю, що це є тінь іншої, вищої істин, яка встановлює що спочатку моделі і відносини а потім законодавче оформлення. Загально ця максима в теорії права виглядає так – закони тільки регулюють суспільні відносини і ніколи їх не створюють. Відносини передують законам. І от в нашій ситуації після розпаду СРСР, в ситуації з нульовим рівнем права і відсутністю реальних релігійних організацій як суб’єктів права, перетягнувши до себе конституційний принцип відділення, ми почали ним регулювати відсутні суспільні відносини(!). За цих обставин ті спроби в 90-х роках зробити релігійний закон були приречені. Що і сталось. Перетягнувши слідом за Конституцією цивільне право, ми ним почали регулювати духовні, неправові відносини. І цьому могли б завадити ну хоч якісь, ну хоч елементарні відносини з тими убогими релігійними організаціями. Це не потребує якихось надзвичайних зусиль чи здібностей. Це може навіть релігієзнавець Єленський. Якщо захоче. Наприклад – Єленський любив раніше на різних телевізорах розказувати про важливість автономії релігійної організації і про необхідність її захисту і захисту переходів. Ну і потім він зліпив той закон, Закон Мародерів №4128. І от якби Єленський уважніше придивився до релігійних організацій і до того принципу автономії, він би міг зрозуміти що принцип відділення і принцип автономії це є одне і теж. Або взаємодоповнююче. Принцип автономії в першу чергу означає що організація сама(!) її проголошує, сама визначає її межі а держава тільки бере це потім до уваги. А тому, якщо всі християнські конфесії згідно своїх канонів визначають автономною організацією всю церкву а не парафію, якщо всі конфесії самостійно визначають правила утворення парафій і долю майна - то це і мало би бути одним з основних правил відносин держави і церков. А Конституція це тільки потім констатує як відділення.

Сьогодні цей процес «побудови відносин» продовжують т.з ефективні менеджери, які відчувши своєрідний запит, успішно експлуатують його ресурс. Текст релігійного закону і та діяльність найбільш вповні стали в утворенні організації ПЦУ. В унісон з православною симфонією, з менеджерами від віруючих, в Україні творять близнюка «русского мира». Ось один з них стверджує що УПЦ МП стала ворогом  суспільства. Лукавить, свідомо або по нерозумінню. Позиція організації стала ворожою окремим проявам держави а держава це не є суспільство. Держава це механізм збирання податків, підтримання порядку в суспільстві. Такий же як пральна машина в побуті і стверджувати що пральній машині необхідна церква просто смішно. В суспільстві необхідні якісь відносини держава з церквами, але наша придуркувата машина в своєму існуванні намагається використати церкву в своїх інтересах, інтересах далеких від суспільних. Тому завжди слушне попередження – церква з державою немає ніяких спільних інтересів і їх діяльність не перетинається і не доторкується в жодній точці. І в наших умовах відносини церкви з державою повинні починатись з тези – держава ворог церкви. Можна цитувати одного священника УГКЦ – держава не повинна робити нічого поганого для церкви і нічого доброго. Те, що «УПЦ (МП) всячески демонизируют Минкульт», ну що ж - під час війни завжди виникає потреба в специфічних «законах», текстах. Потреба в людях типу Медінський, Юраш, Єленський і існуючі з обох сторін фронту контори «міністерство культури» перетворилися в розсадники мракобісся.

 

Священик Сєверодонецької єпархії УПЦ (МП) звершив чин в...

Onufriy

Onufriy написал:

Та це прямо чудо!...
Схоже, що "капітан сьогодні був тверезий"

Харків'яни вимагають у парафії УПЦ (МП) відновити колі...

Onufriy

Onufriy написал:

порушення Закону України «Про охорону культурної спадщини» в Харкові давно набули системного характеру

Прокляті воцерковлені дикуни! what
Але ще більше гріха - на місцевих адміністративних беззаконниках і фарисеях

Знайдіть на цьому бланку згадку про УПЦ

dima222

dima222 написал:

Митрополита Лазаря давно треба було оголосити персоною нон грата в Україні - а тим часом його рідним брат Дмитро у Дунаєві біля Почаєва в селі, яке приєдналося до ПЦУ, намагається будувати нову церкву. І точно за гроші Лазаря, бо всі племінники Лазаря - сини та родичі Дмитра, служать священиками у Криму.