У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
30 07 2010 Владимир Боровенко
И празднование этих икон происходит в один день, хотя история их появления и начала культа почитания во временном промежутке, разнесена лет так на 300-400лет, в пользу Свято-Успенского Святогорского мужского монастыря (Псковская область). Да и у верующих нет прежней уверенности, где же находятся Святые горы: на Псковщине или в Украине?
29 07 2010 Свящ. Сергий Голованов
Обращаясь к украинской православной интеллигенции, митрополит снял свою кандидатуру на Всеукраинский престол. "Киевский митрополит должен быть выбран из православных или автокефальных архиереев или священников. Когда бы он был в единении со Вселенской церковью, мы все подчинялись бы ему, и я первый радостно подчинился бы его верховной власти".
13 07 2010 Владимир Бурега
26 06 2010 Илья Шелехов
Реформаторы настаивали только на пресечении злоупотреблений и отмене того, что они считали ошибочными истолкованиями учений и канонов церкви. К злоупотреблениям и заблуждениям они относили причащение мирян только под одним видом; обязательность целибата (безбрачия) для священников; обязательность исповеди и существующую практику ее проведения...
22 06 2010 Анна Иванкова
Окончательное "инкорпорирование" Русской Православной Церкви в советское государство произошло в 1943 году. 4 сентября Сталин на своей ближней даче в Кунцево провел совещание с Маленковым, Берией и полковником НКГБ Карповым, обсуждая вопросы положения Русской Православной Церкви. Решено было создать совет по делам РПЦ.
11 06 2010 Сергей Фурсов
Он начал свой путь как молодой ученый, а закончил то ли растворением в своем собственном мифе, то ли сумасшествием. Все знают о нем, но никто не знает его самого. Его книгам можно отказать в фактической достоверности, его самого можно упрекнуть в опошлении собственных же идеалов, можно обвинить его во лжи, но нельзя отнять того, что написанные им «сказки о Силе» остаются великолепным выражением поэзии и сущности духовного поиска.
6 06 2010 Архієпископ Харківський УАПЦ (о) Ігор (Ісіченко)
Патріярх Мстислав не вважав головною проблемою УАПЦ чужинецьке визнання. Він часто повторював: «Визнаймо самі себе, тоді й інші нас визнають». Але штучна ізоляція УАПЦ могла обмежити її апостольське служіння в Україні, викликати підозри й недовіру частини малооосвічених священиків і мирян, применшувала світову місію давньої Української Церкви
3 06 2010 Влад Головин, «Фома» в Украине
Для Достоевского окончательное нахождение истины в православной церкви - результат длительных душевных мучений и размышлений. Но ведь можно прийти в церковь и по-другому. Церковность Лескова легка и непринужденна. Чувствуется, что знает храм с детства. Это не объясняется тем, что дед писателя был священником, ведь дед Булгакова тоже служил в храме.
27 05 2010 Олесь Бузина
"Мы должны работать плечом к плечу, строить наше государство и возрождать соборы человеческих душ. Сегодня, как и всегда, церковь вместе со своим народом. Она никогда не делила и не будет делить людей по происхождению, социальному статусу, национальности, языку или политическим симпатиям. Для церкви нет «оранжевых» или «бело-голубых», а все являются детьми Божьими, нашими братьями во Христе"
21 05 2010 Наталя Яковенко
Ми знаємо, хто з'єднаний, хто не з'єднаний, тільки коли вчепляться один в одного два попи і починають з’ясовувати: «Справжніші ми, ні, справжніші ми. Більше прав називатися церквою Володимира Хрестителя у нас». – «Ні, у нас». І так до нескінченності. Звичайні люди цьому значення не надавали. А якщо йдеться про воїнів, які на полі бою уславились, вони взагалі жили в площині так званої жовнірської віри, яка, по суті, була абсолютним екуменізмом.
15 05 2010 Виктор Ирхов
Главным обвинением против Джордано Бруно был не спор о вращении Земли, а его воззрения о таинстве евхаристии (пресуществления). Этой темы, возможно невольно, коснулся и Галилей своими атомистическими теориями. По словам Галилея, религия учит нас тому, как взойти на небо, а не тому, как небо вращается. Свои научные теории он строил путем наблюдений – чтения “книги природы” (выражение, встречающееся уже у отцов Церкви).
13 05 2010 Елена Погосян
Украинское духовенство в целом обходит антипротестантскую тематику, вероотступничество Мазепы и тот круг идеологем, которые были заявлены в переводе письма Мазепы Лещинскому. Вполне вероятно, что, находясь географически ближе к царю, Феофан Прокопович, а за ним и Иоанн Максимович, могли более чутко реагировать на изменение настроений Петра.
8 05 2010 Олег Покальчук, соціальний психолог
Ярицлейв не мав для продовження експансії масштабного бачення світу, він став достатньо провінційним володарем. Анексія Галичини–Червоної Русі – не його заслуга, а результат зусиль його батька. Але в рамках своєї провінції, усунувши конкурентів, він заходився пропагувати нову систему суспільних відносин. Державна релігія потребувала й інших гілок влади – судочинства і законодавства.
3 05 2010 Илья Шелехов
Сверхразумность Божественного действия (примат апофатической мистической теологии), духовная и языковая свобода поместных церквей (восходящая к глассолалиям апостолов в день Пятидесятницы) и учение о сакральной роли Империи и императоров (теория православной симфонии) — вот основные моменты, определяющие специфику Православия
28 04 2010 Володимир Бурега, доцент Київської Духовної Академії
Державне управління церковних справ повідомило митрополита Єлевферія, що «вважає постанову собору від 28 квітня про ліквідацію унії й повернення колишніх уніатів у православ'я повністю законним рішенням, … у силу якого Православна Церква прийняла усі права, майно й установи колишньої Греко-Католицької Церкви»
21 04 2010 Елена Тимошина
Филофей отвергает претензии Священной Римской империи называться «Ромейским царством». Он отрицает западный вектор translatio imperii, на чем настаивали идеологии Западной империи и, в свою очередь, отказывались признавать за византийскими императорами право на римский титул, называя их «imperator Grecorum», «imperator Constantinopolitanus».
10 04 2010 Олег Покальчук, соціальний психолог
5 04 2010 Виталий Хромец, канд. фил. наук
3 04 2010 Александр Линник
Не только Евангелия позволяют сделать вывод о проводившемся "оправдании" Пилата. Во-первых, развиваться и распространяться христианству приходилось всё-таки на территории Римской империи - и с этим нельзя было не считаться. Во-вторых, косвенно об этом говорят и такие факты, как то, что уже при Константине Великом, например, был издан эдикт, запрещавший браки христиан с иудеями.
28 03 2010 Алиса Донченко
"Академические шествия через весь город отменил в конце XVIII века митрополит Самуил, тщательно следивший за соблюдением "единообразия" православной обрядности в Киеве... Однако искоренить старый городской обычай ему не удалось. В XIX веке студенты хоть и шли по укороченному маршруту (от семинарии до академии), но сам обряд не потерял еще своей прежней величавой пышности".
16 03 2010 Елена Тимошина
Концепция Филофея современна планам императоров Максимилиана I и Карла V создать универсальную христианскую монархию, а также попыткам папского престола возродить Флорентийскую унию и добиться соединения церквей. Теория «Третьего Рима» обосновывала право Москвы использовать авторитет Византии, этой «бледной тени Римской империи», «для доказательства веры в бессмертие своего универсального государства — прежде всего в политических целях».
12 03 2010 Іоанн Хріссавгіс
Характер патріарха сповнений контрастів. З одного боку - тендітний, доброзичливий, товариський, тактовний, з іншого - активний і та заповзятливий. Невибагливий, майже сором'язливий - але, коли потрібно, він уміє бути владним і несхитним. Дотепний, проте в питаннях своєї місії незмінно тверезий і серйозний.
4 03 2010 Володимир Бурега
Згадка про Київ вказує на кафедральне місто митрополитів, а згадка про Русь (або Росію) вказує на досить розлогу «канонічну територію» Київських митрополитів. До їх юрисдикції входили усі князівства, що складали Київську Русь. Для Києва митрополити були безпосередніми правлячими архієреями, а для всієї Русі — першоієрархами.
1 03 2010 Денис Брилев
Мухаммад – это и пророк (наби), и посланник (расул) Бога. В исламе существует подобное разделение, и очень мало было людей, которые совмещали в себе обе эти ипостаси. Общим между пророком и посланником является то, что каждый из них получает откровение, а также каждый обязан призывать к соблюдению того, что ему передано. Отличие заключается в том, что посланником может быть и ангел, и человек, тогда как пророком – только человек.
24 02 2010 Борис Успенский
Свидетельство это относится к представителям Литовской (Юго-Западной) Руси. Можно допустить, что троеперстие приходит в Великую Россию не из Константинополя, а из Киева. Мы знаем, что никоновские реформы, субъективно ориентированные на греческую церковь, объективно испытывали влияние церковной традиции Юго-Западной Руси.
Помер Патріарх Грузинської церкви Ілія II: його відспівування очолить Вселенський патріарх
Нападки спецслужб Росії не примусять Вселенський патріархат зупинити свою вселенську місію – заява
Служба зовнішньої розвідки РФ обізвала Вселенського патріарха «антихристом у рясі»
Київський Миколаївський костел передали римо-католицькій громаді після багаторічної боротьби
Богослужіння у зруйнованому храмі: новий кліп “Капелан” від Культурних сил
Митрополит Сумський УПЦ Євлогій: «Кирил Гундяєв зазнав "кораблекрушіння у вірі"»
Румунський патріархат вшановує героїв Революції 1989 року
dutchak1
dutchak1
dutchak1 написал:
Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. 
І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.
dutchak1
dutchak1 написал:
Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства.
dutchak1
dutchak1 написал:
Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.
І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...
dutchak1 написал: